Дозировка
Внутрь по 100 мг 1 раз/сут или по 200 мг 1-2 раза/сут, длительность лечения зависит от этиологии заболевания.
Лекарственная форма
Капсулы размер №0, желтого цвета, содержимое капсул - сферические пеллеты белого или почти белого цвета.
Состав
1 капс.
итраконазол 100 мг
Вспомогательные вещества: гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) - 130.17 мг, сополимер метакриловой кислоты (эудрагит) - 16.26 мг, метилпарагидроксибензоат (нипагин) - 0.08 мг, пропилпарагидроксибензоат (нипазол) - 0.01 мг, сахарная крупка - 163.17 мг, сахароза (сахар) - 54.31 мг.
Состав твердых желатиновых капсул: титана диоксид - 1.333%, краситель хинолиновый желтый - 0.9197%, краситель солнечный закат желтый - 0.0044%, желатин - до 100%.
Фармакологическое действие
Противогрибковое средство, производное триазола. Механизм действия связан со способностью ингибировать цитохром P450-зависимые ферменты чувствительных грибов, что приводит к нарушению синтеза эргостерола клеточной стенки гриба. Обладает более широким спектром противогрибкового действия, чем кетоконазол. Активен в отношении Aspergillus spp., Blastomyces dermatitidis, Candida, Coccidioides immitis, Cryptococcus neoformans, Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton, Histoplasma capsulatum, Malassezia furfur, Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii.
Фармакокинетика
При пероральном применении максимальная биодоступность итраконазола отмечается при приеме капсул сразу же после плотной еды. Максимальная концентрация в плазме достигается в течение 3-4 часов после приема внутрь. Выведение из плазмы является двухфазным с конечным периодом полувыведения от 1 до 1,5 дней. При длительном приеме равновесная концентрация достигается в течение 1-2 недель. Равновесная концентрация итраконазола в плазме через 3-4 часа после приема препарата составляет 0,4 мкг/мл (100 мг при приеме один раз в сутки), 1,1 мкг/мл (200 мг при приеме один раз в сутки) и 2,0 мкг/мл (200 мг при приеме два раза в сутки). Итраконазол на 99,8% связывается с белками плазмы. Накопление препарата в кератиновых тканях, особенно в коже, примерно в 4 раза превышает накопление в плазме крови, а его скорость выведение зависит от регенерации эпидермиса. В отличие от концентраций в плазме, которые не поддаются обнаружению уже через 7 дней после прекращения терапии, терапевтические концентрации в коже сохраняются в течение 2-4 недель после прекращения 4-х недельного курса лечения. Итраконазол обнаруживается в кератине ногтей уже через одну неделю после начала лечения и сохраняется, по крайней мере, в течение 6 месяцев после завершения 3-х месячного курса терапии. Итраконазол определяется также в кожном сале и в меньшей степени в поту.
Итраконазол хорошо распределяется в тканях, которые подвержены грибковым поражениям. Концентрации в легких, почках, печени, костях, желудке, селезенке и мышцах в два-три раза превышали соответствующие концентрации в плазме. Терапевтические концентрации в тканях влагалища сохраняются еще в течение 2 дней после окончания 3-х дневного курса лечения в дозе 200 мг в сутки, и 3-х дней после окончания однодневного курса лечения в дозе 200 мг дважды в сутки.
Итраконазол метаболизируется печенью с образованием большого количества метаболитов. Одним из таких метаболитов является гидрокси-итраконазол, который обладает сравнимым с итраконазолом противогрибковым действием in vitro. Противогрибковые концентрации препарата, определяемые микробиологическим методом, примерно в 3 раза превышали концентрации, измеренные с помощью ВЭЖХ. Выведение с калом составляет от 3 до 18% дозы. Выведение почками составляет менее 0,03% дозы. Примерно 35% дозы выделяется в виде метаболитов с мочой в течение 1 недели.
Побочные действия
Cо стороны пищеварительной системы: боли в животе, тошнота, рвота, запор, повышение активности ферментов печени, холестатическая желтуха; в отдельных случаях - гепатит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение; в отдельных случаях - периферическая невропатия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях - отеки, застойная сердечная недостаточность и отек легких.
Аллергические реакции: кожная сыпь, кожный зуд, крапивница, ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Прочие: при длительном применении - дисменорея, выпадение волос, гипокалиемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При исследовании внутривенной лекарственной формы препарата итраконазол, проводимом на здоровых добровольцах, отмечалось преходящее бессимтомное уменьшение фракции выброса левого желудочка, нормализовавшееся до следующей инфузии препарата. Клиническая значимость полученных данных для пероральных лекарственных форм неизвестна.
Обнаружено, что итраконазол обладает отрицательным инотропным эффектом. Сообщалось о случаях развития сердечной недостаточности, связанных с приемом Ирунина. Ирунин ® не следует принимать пациентам с хронической сердечной недостаточностью или с наличием этого заболевания в анамнезе за исключением случаев, когда возможная польза значительно превосходит потенциальный риск. При индивидуальной оценке соотношения пользы и риска следует принимать во внимание такие факторы, как серьезность показаний, режим дозирования и индивидуальные факторы риска возникновения сердечной недостаточности. Факторы риска включают в себя наличие сердечных заболеваний, таких как ишемическая болезнь сердца или поражения клапанов; серьезные заболевания легких, такие как обструктивные поражения легких; почечная недостаточность или другие заболевания, сопровождающиеся отеками. Таких пациентов необходимо проинформировать о признаках и симптомах сердечной недостаточности. Лечение должно проводиться с осторожностью, при этом необходимо наблюдать за больным на предмет выявления симптомов застойной сердечной недостаточности. При их появлении прием Ирунина ® необходимо прекратить.
Блокаторы кальциевых каналов могут оказывать отрицательный инотропный эффект, который может усиливать подобный эффект итраконазола; итраконазол может снижать метаболизм блокаторов кальциевых каналов. При одновременном приеме итраконазола и блокаторов кальциевых каналов необходимо соблюдать осторожность.
При пониженной кислотности желудка абсорбция итраконазола нарушается. Пациентам, принимающим антацидные препараты (например, гидроксид алюминия), рекомендуется их использовать не ранее, чем через 2 часа после приема капсул Ирунина®. Пациентам с ахлоргидрией или применяющим Н2-гистамин блокаторы или ингибиторы протоновой помпы, рекомендуется принимать капсулы Ирунина® с кислыми напитками.
В очень редких случаях при применении Ирунина ® развивалось тяжелое токсическое поражение печени, в том числе случаи острой печеночной недостаточности с летальным исходом. В большинстве случаев это происходило с пациентами, у которых уже имелись заболевания печени, у больных, получавших терапию по системным показаниям, имеющих другие серьезные медицинские состояния а также у пациентов, получавших другие лекарственные средства, обладающие гепатотоксическим действием. У некоторых пациентов не выявлялись очевидные факторы риска в отношении поражения печени. Несколько таких случаев возникли в первый месяц терапии, а некоторые - в первую неделю лечения. В связи с этим рекомендуется регулярно контролировать функцию печени у пациентов, получающих терапию итраконазолом.
Показания
— дерматомикозы;
— онихомикозы, вызванные дерматофитами и/или дрожжами и плесневыми грибами;
— кандидомикоз с поражением кожи и слизистых оболочек, в т.ч. вульвовагинальный кандидоз;
— отрубевидный лишай;
— системные микозы, включая системный аспергиллез и кандидоз, криптококкоз (в т.ч. криптококковый менингит), гистоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомикоз;
— висцеральные кандидозы;
— грибковый кератит.
Противопоказания
Одновременный прием внутрь терфенадина, астемизола, мизоластина, цизаприда, дофетилида, хинидина, пимозида, симвастатина, ловастатина, мидазолама или триазолама; повышенная чувствительность к итраконазолу.
Применение при беременности и кормлении грудью
При беременности итраконазол применяют только при системных микозах, когда ожидаемый эффект терапии превышает потенциальный риск для плода.
Женщинам детородного возраста в период применения итраконазола рекомендуется использовать контрацептивные средства.
При необходимости применения в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
В экспериментальных исследованиях установлено, что итраконазол оказывает эмбриотоксическое действие и вызывает аномалии развития плода.
Применение при нарушениях функции печени
Не следует применять итраконазол у пациентов с заболеваниями печени. Однако в случаях крайней необходимости при циррозе печени лечение итраконазолом проводят под контролем его уровня в плазме и с соответствующей коррекцией дозы.
При повышении активности трансаминаз печени итраконазол применяют в случаях, когда ожидаемая польза терапии превышает возможный риск поражения печени.
В случае применения итраконазола более 1 мес необходим контроль функции печени.
При развитии на фоне лечения симптомов нарушений функции печени итраконазол следует отменить.
Применение при нарушениях функции почек
В случаях крайней необходимости при нарушении функции почек лечение итраконазолом проводят под контролем его уровня в плазме и с соответствующей коррекцией дозы.
Лекарственное взаимодействие
1. Лекарственные средства, оказывающие влияние на метаболизм итраконазола
Было изучено взаимодействие итраконазола с рифампицином, рифабутином и фенитоином. Одновременное применение итраконазола с данными препаратами, являющимися потенциальными индукторами печеночных ферментов, не рекомендуется. Исследования взаимодействия с другими индукторами печеночных ферментов, такими, как карбамазепин, фенобарбитал и изониазид, не проводились, однако аналогичные результаты можно предположить.
Так как итраконазол в основном метаболизируется ферментом CYP3A4, потенциальные ингибиторы этого фермента могут увеличивать биодоступность итраконазола. Примерами могут служить ритонавир, индинавир, кларитромицин и эритромицин.
2. Влияние итраконазола на метаболизм других лекарственных средств
Итраконазол может ингибировать метаболизм препаратов, расщепляемых ферментом CYP3A4. Результатом этого может быть усиление или пролонгирование их действия, в том числе и побочных эффектов.
(5090)
Дозування
Всередину по 100 мг 1 раз/добу або по 200 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування залежить від етіології захворювання.
Лікарська форма
Капсули розмір №0, жовтого кольору, вміст капсул - сферичні пелети білого або майже білого кольору.Склад
1 капс.
ітраконазол 100 мг
Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 130.17 мг, сополімер метакрилової кислоти (эудрагит) - 16.26 мг, метилпарагідроксибензоат (нипагин) - 0.08 мг, пропілпарагідроксибензоат (нипазол) - 0.01 мг, цукрова крупка - 163.17 мг, сахароза (цукор) - 54.31 мг.
Склад твердих желатинових капсул: титану діоксид - 1.333%, барвник хіноліновий жовтий - 0.9197%, барвник сонячний захід жовтий - 0.0044%, желатин - до 100%.Фармакологічна дія
Протигрибковий засіб, похідне триазолу. Механізм дії пов'язаний зі здатністю інгібувати цитохром Р450-залежні ферменти чутливих грибів, що призводить до порушення синтезу ергостеролу клітинної стінки гриба. Володіє більш широким спектром протигрибкової дії, ніж кетоконазол. Активний відносно Aspergillus spp., Blastomices dermatitidis, Candida, Coccidioides immitis, Cryptococcus neoformans, Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton, Histoplasma capsulatum, Malassezia furfur, Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii.Фармакокінетика
При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу ж після щільної їжі. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 3-4 годин після приймання всередину. Виведення з плазми є двофазним, з кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрация ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2,0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 99,8% зв'язується з білками плазми. Накопичення препарату в кератиновых тканинах, особливо в шкірі, в 4 рази перевищує накопичення в плазмі крові, а його швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, т��рапевтические концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-х тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через тиждень після початку лікування і зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі і в меншій мірі в поту.
Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці і м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після закінчення 3-х денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, та 3-х днів після завершення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу.
Ітраконазол метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів. Одним із таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянним з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, що визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні з допомогою ВЕРХ. Виведення з калом становить від 3 до 18% дози. Виведення нирками становить менш ніж 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.Побічні дії
З боку травної системи: болі у животі, нудота, блювання, запор, підвищення активності ферментів печінки, холестатична жовтяниця; у окремих випадках - гепатит.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль��, запаморочення; в окремих випадках - периферична невропатія.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - набряки, застійна серцева недостатність та набряк легень.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші: при тривалому застосуванні - дисменорея, випадання волосся, гіпокаліємія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При дослідженні внутрішньовенної лікарської форми препарату ітраконазол, проведеному н�� здорових добровольцях, зазначалося минуще бессимтомное зменшення фракції викиду лівого шлуночка, нормализовавшееся до наступної інфузії препарату. Клінічна значущість отриманих даних для пероральних лікарських форм невідома.
Виявлено, що ітраконазол має негативним інотропним ефектом. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язаних з прийомом Ирунина. Ирунин ® не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі ��а винятком випадків, коли можлива користь значно переважає потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі і ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення серцевої недостатності. Фактори ризику включають у себе наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легенів, такі як обструктивні ураження легенів; ниркова недостатність або інші ��захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми серцевої недостатності. Лікування повинно проводитися з обережністю, при цьому необхідно спостерігати за хворим на предмет виявлення симптомів застійної серцевої недостатності. При їх появі прийом Ирунина ® необхідно припинити.
Блокатори кальцієвих каналів можуть спричиняти негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може зменшувати метаболізм блокаторів кальциевых каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.
При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується їх використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ирунина®. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовує Н2-гістамін блокатори або інгібітори протоновой помпи, рекомендується приймати капсули Ирунина® з кислими напоями.
В дуже р��дких випадках при застосуванні Ирунина ® розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. У більшості випадків це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, у хворих, які отримували терапію за показаннями системних, мають інші серйозні медичні стани а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, що володіють гепатотоксичною дією. У деяких пацієнтів не виявлялися очевидні фактори ризику щодо пора��ения печінки. Кілька таких випадків виникли у перший місяць терапії, а деякі - у перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.Свідчення
— дерматомікози;
— оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами;
— кандидомікоз з ураженням шкіри і слизових оболонок, у т. ч. вульвовагінальний кандидоз;
— висівкоподібний лишай;
— системні мікози, включаючи системний аспергільоз та кандидоз, криптококкоз (у т. ч. криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомікоз;
— вісцеральні кандидози;
— грибковий кератит.Протипоказання
Одночасний прийом внутрішньо терфенадину, астемізолу, мизоластина, цизаприду, дофетилида, хінідину, пімозиду, симвастатину, ловастатину, мідазоламу або триазоламу; підвищена чутливість до итраконазолу.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
При вагітності ітраконазол застосовують тільки при системних мікозах, коли очікуваній ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода.
Жінкам дітородного віку в період застосування ітраконазолу рекомендується використовувати контрацептивні засоби.
При необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
В експериментальних дослідженнях встановлено, що ітраконазол має ембріотоксичну дію і викликає аномалії розвитку плода.
Застосування при порушеннях функції печінки
Не слід застосовувати ітраконазол у пац��нтів із захворюваннями печінки. Однак у випадках крайньої необхідності при цирозі печінки лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня в плазмі і з відповідною корекцією дози.
При підвищенні активності трансаміназ печінки ітраконазол застосовують у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик ураження печінки.
У разі застосування ітраконазолу більше 1 міс необхідний контроль функції печінки.
При розвитку на тлі лікування симптомів порушень функції печінки ітраконазол слід відмінити.r />
Застосування при порушеннях функції нирок
У випадках крайньої необхідності при порушенні функції нирок лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня в плазмі і з відповідною корекцією дози.Лікарська взаємодія
1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу
Було вивчено взаємодія ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, які є потенційними індукторами печінкових ферментов, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводились, однак аналогічні результати можна припустити.
Оскільки ітраконазол в основному метаболізується ферментом CYP3A4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин.
2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів
Итраконаз��л може інгібувати метаболізм препаратів, розщеплюваних ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їх дії, в тому числі і побічних ефектів.
