Дозировка
Препарат предназначен только для взрослых. Иринотекан вводится в виде внутривенной инфузии продолжительностью не менее 30 минут и не более 90 минут. При выборе дозы и режима введения в каждом индивидуальном случае следует обращаться к специальной литературе. В режиме монотерапии: Иринотекан применяется в дозе 350 мг/м2 каждые 3 недели. В составе комбинированной химиотерапии доза Иринотекана составляет: - с фторурацилом и кальция фолинатом при еженедельном введении - 80 мг/м2, - при введении путем продолжительной инфузии 1 раз в 2 недели - 180 мг/м2; - в комбинации со струйным введением фторурацила и кальция фолината - 125 мг/м2 еженедельно. Дозы и режим введения фторурацила и кальция фолината подробно описаны в специальной литературе. Введение Иринотекана не следует проводить до тех пор, пока количество нейтрофилов в периферической крови не превысит 1500 клеток/мкл, и пока не будут полностью купированы такие осложнения, как тошнота, рвота и особенно диарея. Введение препарата до разрешения всех побочных явлений можно отложить на 1-2 недели. При развитии на фоне лечения выраженного угнетения костномозгового кроветворения (количество нейтрофилов менее 500/мкл, и/или количество лейкоцитов менее 1000/мкл, и/или количество тромбоцитов менее 100000/мкл), фебрильной нейтропении (количество нейтрофилов 1000/мкл крови и менее в сочетании с повышением температуры тела более 38°С), инфекционных осложнений, тяжелой диареи, или другой негематологической токсичности 3-4 степени, последующие дозы Иринотекана и при необходимости фторурацила следует снизить на 15-20%. Больные с нарушением функции печени. При уровне билирубина в сыворотке крови превышающей верхнюю границу нормы не более чем в 1,5 раза, в связи с повышенным риском развития выраженной нейтропении следует тщательно контролировать показатели крови у больного. При повышении уровня билирубина более чем в 1,5 раза - лечение Иринотеканом следует прекратить. Больные с нарушением функции почек. Лечение Иринотеканом проводить не рекомендуется, так как данные по применению иринотекана у этой категории пациентов отсутствуют. Больные пожилого возраста. Какие-либо специальные инструкции по применению иринотекана у пожилых людей отсутствуют. Дозу препарата в каждом конкретном случае следует подбирать с осторожностью. Инструкции по приготовлению раствора для инфузий Необходимое количество препарата разбавить в 250 мл 0,5% раствора декстрозы или 0,9% раствора натрия хлорида и перемешать полученный раствор путем вращения флакона. Перед введением раствор должен быть визуально осмотрен на прозрачность. В случае обнаружения осадка, препарат должен быть уничтожен. Раствор должен быть использован сразу же после разведения. Если разведение выполнено с соблюдением правил асептики (например, в установке ламинарного воздушного потока), раствор Иринотекана может быть использован, в случае хранения при комнатной температуре, в течение 12 часов (включая время инфузии) и, в случае хранения при температуре 2-8 °С, в течение 24 часов после вскрытия флакона с концентратом.
Передозировка
Основные ожидаемые проявления передозировки - нейтропения и диарея. Специфический антидот к иринотекану неизвестен. Лечение симптоматическое. В случае передозировки больного следует госпитализировать и тщательно контролировать функцию жизненно важных органов.
Лекарственная форма
Прозрачный раствор от желтоватого до желтого цвета (допускается зеленоватый оттенок).
Состав
В 1 мл раствора содержится:
активное вещество: иринотекана гидрохлорида тригидрат 20 мг;
вспомогательные вещества: сорбитол 45,0 мг, молочная кислота 0,90 мг, натрия гидроксид до pH 3,5, вода для инъекций до 1,0 мл.
Фармакологическое действие
Иринотекан - полусинтетическое производное камптотецина, является специфическим ингибитором клеточного фермента топоизомеразы I. В тканях препарат метаболизируется с образованием активного метаболита SN-38, который превосходит по своей активности иринотекан. Иринотекан и метаболит SN-38 стабилизируют комплекс топоизомеразы I с ДНК, что препятствует ее репликации.
Фармакокинетика
Фармакокинетический профиль иринотекана не зависит от дозы. Распределение препарата в плазме двух- или трехфазное. Объем распределения - 157 л/м2. Максимальная плазменная концентрация (Сmах) иринотекана и SN-38 достигается к концу внутривенной инфузии в рекомендованной дозе 350 мг/м2 и составляет 7,7 мкг/мл и 56 нг/мл соответственно, а площадь под кривой "концентрация-время" (AUC) - 34 мкг.ч/мл и 451 нг.ч/мл. Метаболизируется в основном в печени под действием фермента карбоксиэстеразы до активного метаболита SN-38. Связь с белками плазмы крови для иринотекана составляет приблизительно 65%, для его активного метаболита SN-38 - 95%. Средний период полувыведения препарата (Т1/2) в первую фазу составляет 12 минут, во вторую фазу - 2,5 часа и в последней фазе - 14,2 часа. Среднее значение плазменного клиренса - 15 л/ч/м2. С мочой в течение 24 часов выделяется в среднем 20% неизмененного препарата и 0,25% в виде метаболита SN-38. С желчью выводится около 30% препарата как в неизмененном виде, так и в виде метаболита SN-38 глюкуронида. Фторурацил и кальция фолинат не влияют на фармакокинетику иринотекана.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: нейтропения наблюдается в среднем у 80% больных, в том числе у половины из них отмечается снижение нейтрофилов менее 1000 клеток в 1 мкл. Восстановление числа нейтрофилов обычно наблюдается через 7-20 дней от начала лечения. Анемия различной степени тяжести встречается в среднем у 60% больных, тромбоцитопения - у 7% пациентов. Описан один случай тромбоцитопении с образованием антитромбоцитарных антител.
Со стороны системы пищеварения: поздняя диарея, возникающая более чем через 24 часа (в среднем через 5 дней) после введения препарата является ограничивающим дозу токсическим проявлением и наблюдается приблизительно у 87% пациентов, при этом тяжелой степени - у 38%. Тошнота и рвота возникает обычно в первый день введения или спустя 24 часа у 85% пациентов. Сообщалось о развитии обезвоживания на фоне рвоты и диареи, очень редко с развитием почечной недостаточности, гипотензии и сердечной недостаточности. Возможны боли в животе, анорексия, мукозиты, запор.
Острый холинергический синдром: наблюдается у 9% больных в течение первых 24 часов после введения препарата и проявляется диареей, болями в животе, усиленным потоотделением, миозом, расстройством зрения, слезотечением, слюнотечением, снижением артериального давления, головокружением, ознобом и общим недомоганием.
Со стороны центральной нервной системы: непроизвольные мышечные подергивания или судороги, парестезии, астения.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь и очень редко - развитие анафилактического шока.
Прочие: одышка, повышение температуры тела, местные реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение Иринотеканом следует проводить в специализированных химиотерапевтических отделениях под наблюдением врача, имеющего опыт работы с противоопухолевыми препаратами.
У больных, получающих иринотекан, необходимо еженедельно делать развернутый клинический анализ крови и следить за функцией печени.
Диарея, возникающая как следствие цитотоксического действия препарата, обычно отмечается не ранее 24 часов после введения иринотекана (у большинства больных в среднем через 5 дней). При появлении первого эпизода жидкого стула необходимо назначение обильного питья, содержащего электролиты, и немедленное проведение антидиарейной терапии, включающей прием лоперамида в высоких дозах (4 мг в первый прием и затем по 2 мг каждые 2 часа). Эту терапию продолжают еще в течение не менее 12 часов после последнего эпизода жидкого стула, но не более 48 часов из-за возможности развития пареза тонкого кишечника. Если диарея расценивается как тяжелая (более 6 эпизодов жидкого стула в течение суток или выраженные тенезмы), а также если она сопровождается рвотой или лихорадкой, больной должен быть срочно госпитализирован в отделение интенсивной терапии для проведения комплексного лечения, включающего введение антибиотиков широкого спектра действия. При умеренной или слабовыраженной диарее (менее 6 эпизодов жидкого стула в течение суток и умеренные тенезмы), которая не купируется в течение первых 48 часов необходимо начать прием антибиотиков широкого спектра действия внутрь. При одновременном возникновении диареи и выраженной нейтропении (количество лейкоцитов менее 500/мкл) в дополнение к антидиарейной терапии с профилактической целью внутрь назначаются антибиотики широкого спектра действия.
В период лечения иринотеканом не следует принимать препараты на основе зверобоя (Hypericum perforatum), противоэпилептические препараты (карбамазепин, фенобарбитал и фенитоин), атазанавир и кетоконазол, которые изменяют клиренс иринотекана. Лоперамид не следует назначать профилактически, в том числе больным, у которых диарея отмечалась во время предыдущих введений иринотекана.
Пациента необходимо заранее предупредить о возможности развития у него отсроченной диареи. Пациенты должны сразу информировать своего врача о возникновении диареи и немедленно начать соответствующее лечение.
При неадекватном лечении диареи может развиться состояние, угрожающее жизни больного, особенно, если диарея развилась на фоне нейтропении.
Пациентам с фебрильной нейтропенией (температура тела > 38°С и количество нейтрофилов <1000/мкл) должно быть безотлагательно начато введение антибиотиков широкого спектра действия в условиях стационара.
Острый холинергический синдром, обычно возникающий во время введения препарата или в первые 24 часа после введения, быстро и эффективно купируется подкожным введением 0,25 мг атропина (соблюдать осторожность у больных с бронхиальной астмой).
Лекарственная форма препарата в качестве вспомогательного вещества содержит сорбитол, в связи с чем Иринотекан нельзя применять у пациентов с наследственной непереносимостью фруктозы.
Во время лечения Иринотеканом и, по крайней мере, в течение трех месяцев после прекращения терапии, должны применяться надежные меры контрацепции.
При попадании Иринотекана на кожу или слизистые оболочки кожу следует немедленно промыть водой с мылом, слизистые оболочки просто водой.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и мех.:
Пациентов необходимо предупредить о возможности появления во время лечения Иринотеканом головокружения и зрительных расстройств, которые развиваются в течение 24 часов после введения препарата. При возникновении этих симптомов пациентам рекомендуется воздержаться от управления автомобилем и занятий другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Местнораспространенный или метастатический рак толстой и прямой кишки:
- в комбинации с фторурацилом и кальция фолинатом у больных, ранее не получавших химиотерапию;
- в монотерапии у больных с прогрессированием болезни после проведения стандартной противоопухолевой терапии.
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к иринотекану или другим компонентам препарата;
- хронические воспалительные заболевания кишечника и/или нарушение кишечной проходимости;
- выраженное угнетение костномозгового кроветворения;
- уровень билирубина в сыворотке крови, превышающий более чем в 1,5 раза верхнюю границу нормы (ВГН);
- общее состояние пациентов, оцениваемое по шкале ВОЗ >2;
- беременность и период кормления грудью;
- детский возраст (данные по безопасности и эффективности у детей отсутствуют).
С осторожностью:
Лучевая терапия (в анамнезе) на область брюшной полости или таза, лейкоцитоз, пациенты женского пола (повышается риск развития диареи).
Лекарственное взаимодействие
Так как иринотекан обладает антихолинэстеразной активностью, возможно увеличение продолжительности нейромышечной блокады при совместном применении с солями суксаметония и антагонистическое взаимодействие в отношении нейромышечной блокады при сочетании с недеполяризующими миорелаксантами.
При совместном применении иринотекана с миелосупрессивными лекарственными средствами и лучевой терапией усугубляется токсическое действие на костный мозг (лейкопения, тромбоцитопения).
При совместном применении иринотекана с глюкокортикостероидными препаратами (например, с дексаметазоном) повышается риск развития гипергликемии (особенно у больных сахарным диабетом или с непереносимостью глюкозы) и лимфоцитопении.
При совместном применении иринотекана с диуретиками может усугубляться дегидратация, возникающая вследствие диареи и рвоты.
Совместный прием иринотекана и прохлорперазина повышает вероятность проявления признаков акатизии.
При совместном применении иринотекана с препаратами растительного происхождения на основе зверобоя (Hypericum perforatum), а также с противоэпилептическими препаратами индукторами CYP3A (карбамазепин, фенобарбитал и фенитоин) концентрация в плазме активного метаболита SN-38 снижается.
Совместный прием иринотекана с атазанавиром, ингибитором ферментов CYP3A4 и UGT1A1, а также с кетоконазолом может вызвать повышение концентрации в плазме крови активного метаболита SN-38.
Иринотекан не следует смешивать с другими препаратами в одном флаконе.
(5268)
Дозування
Препарат призначений тільки для дорослих. Іринотекан вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин і не більше 90 хвилин. При виборі дози і режиму введення в кожному індивідуальному випадку слід звертатися до спеціальної літератури. У режимі монотерапії: Іринотекан застосовується в дозі 350 мг/м2 кожні 3 тижні. У складі комбінованої хіміотерапії доза Иринотекана становить: - з фторурацилом і кальцію фолинатом при щотижневому введенні - 80 мг/м2, при введенні шляхом тривалої інфузії 1 раз 2 тижня - 180 мг/м2; - у комбінації зі струминним введенням фторурацилу і кальцію фолінату - 125 мг/м2 щотижня. Дози та режим введення фторурацилу і кальцію фолінату докладно описані в спеціальній літературі. Введення Иринотекана не слід проводити доти, доки кількість нейтрофілів у периферичній крові не перевищить 1500 клітин/мкл, і поки не будуть повністю куповані такі ускладнення, як нудота, блювання і, особливо, діарея. Введення препарату до вирішення всіх побічних явищ можна відкласти на 1-2 тижні. При розвитку на тлі лече��ія вираженого пригнічення кістковомозкового кровотворення (кількість нейтрофілів менше 500/мкл, та/або кількість лейкоцитів менше 1000/мкл, і/або кількість тромбоцитів менше 100000/мкл), фебрильної нейтропенії (кількість нейтрофілів 1000/мкл крові і менше у поєднанні з підвищенням температури тіла більше 38°С), інфекційних ускладнень, тяжкої діареї, або інший негематологической токсичності 3-4 ступеня, наступні дози Иринотекана і при необхідності фторурацилу слід знизити на 15-20%. Хворі з порушенням функції печінки. При рівні білірубіну в сироватці крові перевищує верхню межу норми не більш ніж у 1,5 рази, у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку вираженої нейтропенії слід ретельно контролювати показники крові у хворого. При підвищенні рівня білірубіну більше, ніж у 1,5 рази - лікування Іринотеканом слід припинити. Хворі з порушенням функції нирок. Лікування Іринотеканом проводити не рекомендується, так як дані по застосуванню иринотекана у цієї категорії пацієнтів відсутні. Хворі літнього віку. Будь-які спеціальні інструкції щодо застосування иринотекана у літніх людей відсутні. Дозу препарату в кожному конкретному випадку слід підбирати з обережністю. Інструкції з приготування розчину для інфузій Необхідну кількість препарату розвести в 250 мл 0,5% розчину декстрози або 0,9% розчину натрію хлориду і перемішати отриманий розчин шляхом обертання флакона. Перед введенням розчин повинен бути візуально оглянутий на прозорість. У разі виявлення осаду, препарат повинен бути знищений. Розчин повинен бути використаний відразу ж після розведення. Якщо розведення виконаннянено з дотриманням правил асептики (наприклад, в установці ламінарного повітряного потоку), розчин Иринотекана може бути використаний, в разі зберігання при кімнатній температурі, протягом 12 годин (включаючи час інфузії) і, в разі зберігання при температурі 2-8 °С, протягом 24 годин після відкриття флакону з концентратом.Передозування
Основні очікувані прояви передозування - нейтропенія і діарея. Специфічний антидот до иринотекану невідомий. Лікування симптоматичне. У разі передозування хворого слід госпіталізувати та ретельно контролювати функцію життєво важливих органів.
Лікарська форма
Прозорий розчин від жовтуватого до жовтого кольору (допускається зеленуватий відтінок).Склад
В 1 мл розчину міститься:
активна речовина: иринотекана гідрохлориду тригідрат 20 мг;
допоміжні речовини: сорбітол 45,0 мг, молочна кислота 0,90 мг, натрію гідроксид до pH 3,5, вода для ін'єкцій до 1,0 мл.Фармакологічна дія
Іринотекан - напівсинтетичне похідне камптотецина, є специфічним інгібітором клітинного фер��ента топоізомеразу I. У тканинах препарат метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38, який перевершує по своїй активності іринотекан. Іринотекан і метаболіт SN-38 стабілізують комплекс топоізомеразу I з ДНК, що перешкоджає її реплікації.Фармакокінетика
Фармакокінетичний профіль иринотекана не залежить від дози. Розподіл препарату в плазмі двох - або трифазне. Об'єм розподілу - 157 л/м2. Максимальна плазмова концентрація (Смах) иринотекана і SN-38 досягається до кінця внутрішньовенної інфузії в рекомендованій д��зе 350 мг/м2 і становить 7,7 мкг/мл і 56 нг/мл відповідно, а площа під кривою "концентрація-час" (AUC) - 34 мкг.год/мл і 451 нг.год/мл Метаболізується в основному в печінці під дією ферменту карбоксиэстеразы до активного метаболіту SN-38. Зв'язок з білками плазми крові для иринотекана становить приблизно 65%, для його активного метаболіту SN-38 - 95%. Середній період напіввиведення препарату (Т1/2) в першу фазу становить 12 хвилин, у другу фазу - 2,5 години і в останній фазі - 14,2 години. Середнє значення плазмового кліренсу - 15 л/год/м2. З сечею протягом 24 ��асів виділяється в середньому 20% незміненого препарату і 0,25% у вигляді метаболіту SN-38. З жовчю виводиться близько 30% препарату в незміненому вигляді, так і у вигляді метаболіту SN-38 глюкуроніду. Фторурацил і кальцію фолінат не впливають на фармакокінетику иринотекана.Побічні дії
З боку органів кровотворення: нейтропенія спостерігається в середньому у 80% хворих, в тому числі у половини з них відзначається зниження нейтрофілів менше 1000 клітин в 1 мкл. Відновлення кількості нейтрофілів звичайно спостерігається через 7-20 днів від початку лікування. Анемія різних��ступеня тяжкості зустрічається в середньому у 60% хворих, тромбоцитопенія - у 7% пацієнтів. Описаний один випадок тромбоцитопенії з утворенням антитромбоцитарних антитіл.
З боку системи травлення: пізня діарея, що виникає більше ніж через 24 години (в середньому через 5 днів) після введення препарату є обмежуючим дозу токсичним проявом і спостерігається приблизно у 87% пацієнтів, при цьому тяжкого ступеня - у 38%. Нудота і блювання виникає зазвичай у перший день введення або через 24 години у 85% пацієнтів. Повідомлялося про розвиток зневоднення на фоні блювання та діареї, дуже рідко з розвитком ниркової недостатності, гіпотензії та серцевої недостатності. Можливі біль у животі, анорексія, мукозиты, запор.
Гострий холінергічний синдром: спостерігається у 9% хворих протягом перших 24 годин після введення препарату і проявляється діареєю, болями в животі, посиленим потовиділенням, міозом, розладом зору, сльозотечею, слинотечею, зниженням артеріального тиску, запамороченням, ознобом і загальним нездужанням.
З боку центральної нервової сісистеми: мимовільні м'язові посмикування або судоми, парестезії, астенія.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип і дуже рідко - розвиток анафілактичного шоку.
Інші: задишка, підвищення температури тіла, місцеві реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування Іринотеканом слід проводити в спеціалізованих хіміотерапевтичних відділеннях під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами.
У хворих, які отримують іринотекан, необхідно щотижня дезробити розгорнутий клінічний аналіз крові та стежити за функцією печінки.
Діарея, що виникає як наслідок цитотоксичної дії препарату, зазвичай відзначається не раніше 24 годин після введення иринотекана (у більшості хворих в середньому через 5 днів). При появі першого епізоду рідкого випорожнення необхідне призначення рясного пиття, що містить електроліти, і негайне проведення антидиарейной терапії, що включає прийом лопераміду у високих дозах (4 мг на перший прийом, потім по 2 мг кожні 2 години). Цю терапію продовжують ще протягом��ня не менше 12 годин після останнього епізоду рідкого випорожнення, але не більше 48 годин через можливість розвитку парезу тонкого кишечнику. Якщо діарея розцінюється як важка (більше 6 епізодів рідкого випорожнення протягом доби або виражені тенезми), а також якщо вона супроводжується блюванням або гарячкою, хворий повинен бути терміново госпіталізований у відділення інтенсивної терапії для проведення комплексного лікування, що включає введення антибіотиків широкого спектру дії. При помірній або слабко вираженій діареї (менше 6 епізодів рідкого зтула протягом доби і помірні тенезми), яка не купірується протягом перших 48 годин необхідно розпочати прийом антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. При одночасному виникненні діареї і вираженої нейтропенії (кількість лейкоцитів менше 500/мкл) на додаток до антидиарейной терапії з профілактичною метою всередину призначаються антибіотики широкого спектру дії.
У період лікування іринотеканом не слід приймати препарати на основі звіробою (Hypericum perforatum), протиепілептичні препарати (карбамазепін, фенобарбітал та фенітоїн), атазанавір і кетоконазол, які змінюють кліренс иринотекана. Лоперамід не слід призначати профілактично, в тому числі хворим, у яких діарея відзначалася під час попередніх введень иринотекана.
Пацієнта необхідно заздалегідь попередити про можливість розвитку відстроченої діареї. Пацієнти повинні негайно інформувати свого лікаря про виникнення діареї і негайно розпочати відповідне лікування.
При неадекватному лікуванні діареї може розвитися стан, що загрожує життю хворого, особливо якщо діарея розвилася на фоні нейтропенії.
Пацієнтам з фебрильною нейтропенією (температура тіла > 38°С і кількість нейтрофілів <1000/мкл) має бути невідкладно розпочато введення антибіотиків широкого спектра дії в умовах стаціонару.
Гострий холінергічний синдром, зазвичай виникає під час введення препарату або в перші 24 години після введення, швидко і ефективно купірується підшкірним введенням 0,25 мг атропіну (дотримуватися обережності у хворих з бронхіальною астмою).
Лікарська форма препарату якості допоміжної речовини містить сорбітол, у зв'язку з ніж Іринотекан не можна застосовувати у пацієнтів зі спадковою непереносимістю фруктози.
Під час лікування Іринотеканом і, принаймні, протягом трьох місяців після припинення терапії, слід застосовувати надійні заходи контрацепції.
При попаданні Иринотекана на шкіру або слизові оболонки, шкіру слід негайно промити водою з милом, слизові оболонки просто водою.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:
Пацієнтів необхідно п��едупредить про можливість появи під час лікування Іринотеканом запаморочення і зорових розладів, що розвиваються протягом 24 годин після введення препарату. При виникненні цих симптомів пацієнтам рекомендується утримуватись від керування автомобілем і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Местнораспространенный або метастатичний рак товстої і прямої кишки:
- у комбінації з фторурацилом і каль��ія фолинатом у хворих, які раніше не отримували хіміотерапію;
- у монотерапії у хворих з прогресуванням хвороби після проведення стандартної протипухлинної терапії.Протипоказання
- Підвищена чутливість до иринотекану або інших компонентів препарату;
- хронічні запальні захворювання кишечнику і/або порушення кишкової прохідності;
- виражене пригнічення кістковомозкового кровотворення;
- рівень білірубіну в сироватці крові, що перевищує більше ніж у 1,5 рази верхню межу норми (ВМН);
- загальний стан пацієнтів, що оцінюється за шкалою ВООЗ >2;
- вагітність і період годування груддю;
- дитячий вік (дані щодо безпеки та ефективності у дітей відсутні).
З обережністю:
Променева терапія (в анамнезі) на ділянку черевної порожнини або таза, лейкоцитоз, пацієнти жіночої статі (підвищується ризик розвитку діареї).Лікарська взаємодія
Оскільки іринотекан має антихолінестеразну активність, можливе збільшення тривалості нейром'язової блокади при спільному п��именении з солями суксаметония і антагоністична взаємодія щодо нейром'язової блокади при поєднанні з недеполяризуючими міорелаксантами.
При спільному застосуванні иринотекана з миелосупрессивными лікарськими засобами та променевою терапією посилюється токсична дія на кістковий мозок (лейкопенія, тромбоцитопенія).
При спільному застосуванні иринотекана з глюкокортикостероидными препаратами (наприклад, з дексаметазоном) підвищується ризик розвитку гіперглікемії (особливо у хворих на цукровий диабето�� або з непереносимістю глюкози) і лимфоцитопении.
При спільному застосуванні иринотекана з діуретиками може посилюватися дегідратація, яка виникає внаслідок діареї і блювоти.
Спільний прийом иринотекана і прохлорперазину підвищує ймовірність прояву ознак акатизії.
При спільному застосуванні иринотекана з препаратами рослинного походження на основі звіробою (Hypericum perforatum), а також з протиепілептичними препаратами, індукторами CYP3A (карбамазепін, фенобарбітал і фенітоїн), концентрація в плазмі активного метаболіту SN-38 зменшується.
Спільний прийом иринотекана з атазанавіром, інгібітором ферментів CYP3A4 і UGT1A1, а також з кетоконазолом може викликати підвищення концентрації в плазмі крові активного метаболіту SN-38.
Іринотекан не слід змішувати з іншими препаратами в одному флаконі.
