Дозировка
Интраконъюнктивально. Для офтальмоскопии - 1 кап 2.5% раствора однократно, в случае необходимости (для поддержания мидриаза в течение длительного времени) возможна повторная инстилляция через 1 ч. У взрослых и детей старше 12 лет при недостаточном расширении зрачка, а так же у больных с ригидной радужкой (выраженная пигментация) для диагностического расширения зрачка возможно использование 10% раствора в той же дозировке. При увеитах для предотвращения развития и разрыва уже образовавшихся задних синехий, для снижения экссудации в переднюю камеру глаза - 1 кап 2.5% или 10% раствора 2-3 раза в сутки. Для купирования глаукомо-циклитических кризов - 10% раствор 2-3 раза в день. При подготовке пациентов к хирургическим вмешательствам для достижения мидриаза - однократная инстилляция 10% раствора за 30-60 мин до операции (после вскрытия оболочек глазного яблока повторное закапывание препарата не допускается).
Лекарственная форма
Капли глазные 2.5% (без консерванта).
Состав
Фенилэфрин 2,5МГ; Вспомогательные в-ва: динатрия эдетат, натрия метабисульфит, натрия цитрата дигидрат, лимонная к-та, гипромеллоза, вода
Фармакологическое действие
Оказывает выраженное стимулирующее действие на постсинаптические альфа-адренорецепторы, слабо воздействует на бета-адренорецепторы сердца. Обладает вазоконстрикторным эффектом (вазопрессорный эффект фенилэфрина слабее, чем у норэпинефрина, но более длительный), практически не оказывает хроно- и инотропного действия. После инстилляции фенилэфрин сокращает дилататор зрачка и гладкие мышцы артериол конъюнктивы, тем самым вызывая расширение зрачка и сужение сосуды конъюнктивы, улучшает отток внутриглазной жидкости (поскольку фенилэфрин оказывает незначительное воздействие на цилиарную мышцу, мидриаз возникает без циклоплегии).
Фенилэфрин легко проникает в ткани глаза, расширение зрачка наступает в течение 10-60 мин после однократного закапывания и сохраняется в течение 4-6 ч.
Вследствие значительного сокращения дилататора зрачка через 30-45 мин после инстилляции фенилэфрина во влаге передней камеры глаза могут обнаруживаться частички пигмента из пигментного листка радужной оболочки. Взвесь в камерной влаге необходимо дифференцировать с проявлениями переднего увеита или с попаданием форменных элементов крови во влагу передней камеры.
При местном применении в обычных дозах фенилэфрин не оказывает значительного стимулирующего влияния на ЦНС.
Фармакокинетика
Подвергается системной абсорбции
Побочные действия
Местные реакции: ощущение жжения в начале применения, нечеткость зрительного восприятия, раздражение, ощущение дискомфорта, слезотечение, увеличение внутриглазного давления; иногда (чаще у пациентов пожилого возраста) - реактивный миоз на следующий день после применения (повторные инстилляции препарата в это время могут давать менее выраженный мидриаз, чем накануне).
Со стороны ССС: сердцебиение, тахикардия, аритмия, повышение АД, рефлекторная брадикардия, окклюзия коронарных артерий, эмболия легочной артерии; в редких случаях при использовании 10% раствора (у пожилых пациентов с заболеваниями ССС) - желудочковые аритмии, инфаркт миокарда.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Для проведения диагностических процедур однократная инстилляция 2.5% раствора используется:
- в качестве провокационного теста у пациентов с узким профилем угла передней камеры и подозрением на закрытоугольную глаукому. Если разница между значениями внутриглазного давления до закапывания препарата и после расширения зрачка составляет от 3 до 5 мм рт.ст., то провокационный тест считается положительным;
- для дифференциальной диагностики типа инъецированности глазного яблока: если через 5 мин после закапывания отмечается сужение сосудов глазного яблока, то инъецировванность классифицируется как поверхностная, при сохранении покраснения глаза необходимо тщательно обследовать пациента на наличие иридоциклита или склерита, поскольку это свидетельствует о расширении более глубоколежащих сосудов.
Показания
Иридоциклит (для профилактики возникновения задних синехий и уменьшения экссудации из радужной оболочки);
для расширения зрачка при офтальмоскопии и др. диагностических процедурах, необходимых для контроля состояния заднего отрезка глаза;
для проведения провокационного теста у пациентов с узким профилем угла передней камеры и подозрением на закрытоугольную глаукому;
для дифференциальной диагностики типа инъекции глазного яблока.
10% раствор - для расширения зрачка при предоперационной подготовке в офтальмохирургии, при лазерных вмешательствах на глазном дне и витрео-ретинальной хирургии; лечение глаукомо-циклитических кризов.
2.5% раствор - лечение синдрома "красного глаза"
Противопоказания
Гиперчувствительность, узкоугольная или закрытоугольная глаукома, пожилой возраст, выраженные нарушения со стороны ССС или цереброваскулярной системы; для дополнительного расширения зрачка при хирургических операциях у больных с нарушением целостности глазного яблока, а также при нарушении слезопродукции; гипертиреоз, печеночная порфирия, врожденный дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; 10 % раствор - детский возраст (до 12 лет), аневризма артерий; 2.5% раствор - детям со сниженной массой тела.
С осторожностью. Беременность, период лактации, одновременное применение с ингибиторами МАО (в т.ч. в течение 21 дня после прекращения их приема).
Лекарственное взаимодействие
Атропин усиливает мидриатический эффект.
Одновременное применение с ингибиторами МАО, а также в течение 21 дня после прекращения их приема повышает риск развития системных адренергических эффектов.
Вазопрессорное действие адренергических ЛС может также усиливаться при совместном применении с трициклическими антидепрессантами, пропранололом, резерпином, гуанетидином, метилдопой и м-холиноблокаторами.
Бета-адреноблокаторы повышают риск развития острой артериальной гипертензии.
Увеличивает риск угнетения сердечно-сосудистой деятельности при ингаляционной общей анестезии.
(3665)
Дозування
Интраконъюнктивально. Для офтальмоскопії - 1 кап 2.5% розчину одноразово, у разі необхідності (для підтримання мідріазу упродовж тривалого часу) можлива повторна інстиляція через 1 год. У дорослих та дітей старше 12 років при недостатньому розширенні зіниці, а так само у хворих з ригідною райдужкою (виражена пігментація) для діагностичного розширення зіниці можливе використання 10% розчину в тому ж дозуванні. При увеїтах для запобігання розвитку й розриву вже утворених задніх синехій, для зниження экссудації в передню камеру ока - 1 кап 2.5% або 10% розчину 2-3 рази на добу. Для купірування глаукомо-циклитических кризів - 10% розчин 2-3 рази в день. При підготовці пацієнтів до хірургічних втручань для досягнення мідріазу - одноразова інстиляція 10% розчину за 30-60 хв до операції (після розтину оболонок очного яблука повторне закапування препарату не допускається).
Лікарська форма
Краплі очні 2.5% (без консерванту).Склад
Фенілефрин 2,5 МГ; Допоміжні в-ва: динатрію едетат, натрію метабісульфіт, натрію цитрату дігідрат, лимонна к-та, гіпромелоза, водаФармакологічна дія
Чинить виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, слабо впливає на бета-адренорецептори серця. Володіє вазоконстрикторних ефектом (вазопрессорный ефект фенілефрину слабкіше, ніж у норадреналіну, але більш тривалий), практично не чинить хроно - й інотропної дії. Після інстиляції фенілефрин зменшує дилататор зіниці і гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви, тим самим викликаючи розширення зіниці і звуження судини до��нъюнктивы, покращує відтік внутрішньоочної рідини (оскільки фенілефрин має незначний вплив на циліарний м'яз, мідріаз виникає без циклоплегии).
Фенілефрин легко проникає в тканини ока, розширення зіниці наступає протягом 10-60 хв після одноразового закапування і триває протягом 4-6 ч.
Внаслідок значного скорочення дилататора зіниці через 30-45 хв після інстиляції фенілефрину у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з пігментного листка райдужної оболонки. Взвесь в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або з попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери.
При місцевому застосуванні у звичайних дозах фенілефрин не чинить значного стимулюючого впливу на ЦНС.Фармакокінетика
Піддається системної абсорбціїПобічні дії
Місцеві реакції: відчуття печіння в початку застосування, нечіткість зорового сприйняття, подразнення, відчуття дискомфорту, сльозотечу, підвищення внутрішньоочного тиску; іноді (частіше у пацієнтів й індустріальнтов похилого віку) - реактивний міоз на наступний день після застосування (повторні інстиляції препарату в цей час можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні).
З боку ССС: серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії; в окремих випадках при використанні 10% розчину (у літніх пацієнтів із захворюваннями ССС) - шлуночкові аритмії, інфаркт міокарда.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Для проведення диагностическ��х процедур одноразова інстиляція 2.5% розчину використовується:
- як провокаційного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери й підозрою на закритокутову глаукому. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування препарату і після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт.ст., то провокаційний тест вважається позитивним;
- для диференціальної діагностики типу инъецированности очного яблука: якщо через 5 хв після закапування відзначається звуження судин очного яблука, то инъецировванность класифікується як поверхнева, при збереженні почервоніння очі необхідно ретельно обстежити пацієнта на наявність іридоцикліту або склерита, оскільки це свідчить про розширення більш глубоколежащіх судин.Свідчення
Іридоцикліт (з метою профілактики виникнення задніх синехій і зменшення ексудації з райдужної оболонки);
для розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних для контролю стану заднього відрізка ока;
для проведення провокаціонного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери й підозрою на закритокутову глаукому;
для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука.
10% розчин - для розширення зіниці при передопераційній підготовці в офтальмохірургії, при лазерних втручань на очному дні та вітрео-ретинальной хірургії; лікування глаукомо-циклитических кризів.
2.5% розчин - лікування синдрому червоного ока"Протипоказання
Гіперчутливість, узкоугольная або закритокутова глаукома, пожив��й вік, виражені порушення з боку ССС або цереброваскулярної системи; для додаткового розширення зіниці при хірургічних операціях у хворих з порушенням цілісності очного яблука, а також при порушенні сльозопродукції; гіпертиреоз, печінкова порфірія, вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; 10 % розчин - дитячий вік (до 12 років), аневризма артерій; 2.5% розчин - дітям зі зниженою масою тіла.
З обережністю. Вагітність, період лактації, одночасне застосування з інгібіторами МАО (у т. ч. протягом 21 дня після припинення їх прийому).Лікарська взаємодія
Атропін посилює мідріатичний ефект.
Одночасне застосування з інгібіторами МАО, а також протягом 21 дня після припинення їх прийому підвищує ризик розвитку системних адренергічних ефектів.
Вазопрессорное дію адренергічних ЛЗ може посилюватися при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, пропранололом, резерпіном, гуанетидином, метилдопой і м-холиноблокаторами.
Бета-адреноблокатори підвищують ризик розвитку острой артеріальної гіпертензії.
Збільшує ризик пригнічення серцево-судинної діяльності при інгаляційної загальної анестезії.
