Дозировка
Препарат предназначен для приема внутрь. Рекомендуемая доза составляет 6 мг 1 раз/ утром независимо от приема пищи. Постепенное повышение начальной дозы не требуется. У некоторых пациентов терапевтический эффект вызывают более низкие или более высокие дозы в пределах рекомендуемого диапазона 3-12 мг 1 раз/ В случае необходимости увеличения дозы рекомендуется повышать дозу на 3 мг/ с интервалами более 5 Таблетки следует проглатывать целиком, запивая жидкостью, их нельзя разжевывать, делить на части или измельчать. Для пациентов с легким нарушением функции почек (КК менее 50 мл/мин, но <80 мл/мин) рекомендуемая начальная доза составляет 3 мг 1 раз/ Эта доза может быть увеличена до 6 мг 1 раз/ после оценки состояния пациента и с учетом переносимости препарата. Для пациентов с умеренным или тяжелым нарушением функции почек (КК менее 10 мл/мин, но < 50 мл/мин) рекомендуемая доза препарата составляет 3 мг 1 раз/ Применение препарата Инвега® у пациентов с КК < 10 мл/мин не изучалось, поэтому препарат не рекомендуется назначать данной категории пациентов. Пациентам с нарушениями функции печени легкой или средней степени не требуется снижения дозы. Применение препарата Инвега® у пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени не изучалось. Для пациентов пожилого возраста с нормальной функцией почек (КК ?80 мл/мин) рекомендуются те же дозы препарата, что и для взрослых пациентов с нормальной функцией почек. Вместе с тем, у пожилых пациентов функция почек может быть снижена, и в этом случае дозу препарата следует подбирать в соответствии с функцией почек у конкретного пациента. Не рекомендуется изменять дозу палиперидона в зависимости от пола, возраста и от пристрастия к курению.
Передозировка
представляют собой усиленные фармакологические эффекты препарата: сонливость, седативный эффект, тахикардия, артериальная гипотензия, удлинение интервала QT и экстрапирамидные симптомы. При острой передозировке необходимо учитывать возможность токсического действия нескольких препаратов.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия, покрытые оболочкой белого цвета, капсуловидной формы, с надписью "PAL 3"; выпускные отверстия могут быть видимы или невидимы при визуальном осмотре.
Состав
палиперидон3 мг
Вспомогательные вещества: макрогол 200К, макрогол 7000К, натрия хлорид, повидон (К29-32), гиэтиллоза, стеариновая кислота, бутилгидрокситолуол, железа оксид красный, железа оксид желтый, макрогол 3350, целлюлозы ацетат (398-10), краситель белый (гипромеллоза, титана диоксид, лактозы моногидрат, триацетин), карнаубский воск.
Фармакологическое действие
Антипсихотический препарат (нейролептик). Палиперидон – антагонист допаминовых D2-рецепторов центрального действия, обладает также высоким антагонизмом в отношении серотониновых 5-НТ2-рецепторов. Кроме того, палиперидон является антагонистом альфа1- и альфа2-адренорецепторов и гистаминовых Н1-рецепторов. Палиперидон не обладает аффинитетом к холинорецепторам, мускариновым, а также бета1- и бета2-адренорецепторам. Фармакологическая активность (+)- и (-)-энантиомеров палиперидона одинакова в качественном и количественном отношениях.
Антипсихотическое действие обусловлено блокадой допаминовых D2-рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы. Вызывает меньшее подавление моторной активности и в меньшей степени индуцирует каталепсию, чем классические антипсихотические средства (нейролептики).
Сбалансированный центральный антагонизм к серотонину и допамину может уменьшать склонность к экстрапирамидному побочному действию и расширять терапевтическое воздействие препарата, включающее негативные и продуктивные симптомы шизофрении.
Палиперидон оказывает влияние на структуру сна: уменьшает латентный период до засыпания, уменьшает число пробуждений после засыпания, увеличивает общую продолжительность сна, увеличивает время сна и повышает индекс качества сна. Оказывает противорвотное действие, может вызывать увеличение концентрации пролактина в плазме крови.
Фармакокинетика
Фармакокинетические характеристики палиперидона после приема внутрь пропорциональны принятой дозе в рекомендуемом терапевтическом диапазоне (3-12 мг 1 раз/).
Всасывание
После приема однократной дозы препарата концентрации палиперидона в плазме стабильно возрастали, и Cmax достигалась спустя 24 ч. Особенности высвобождения лекарственной субстанции из препарата Инвега® обеспечивали меньшие флюктуации максимальных и минимальных концентраций палиперидона, чем те, которые наблюдаются при применении обычных лекарственных форм.
После приема таблеток палиперидона происходит взаимное превращение (+)- и (-)-энантиомеров, и соотношение AUC(+)/AUC(-) в стационарном состоянии составляет примерно 1.6. Абсолютная биодоступность палиперидона после перорального приема составляет 28%.
После однократного приема 15 мг палиперидона в виде таблетки пролонгированного высвобождения вместе с жирной высококалорийной пищей Cmax и AUC увеличились, в среднем, на 42-60% и 46-54% соответственно относительно этих же показателей при приеме таблетки натощак. Таким образом, наличие или отсутствие в желудке пищи во время приема палиперидона может изменять концентрацию палиперидона в плазме.
Распределение
У большинства пациентов Css палиперидона достигались после 4-5 дней приема препарата 1 раз/
Палиперидон быстро распределяется в тканях и жидкостях организма. Кажущийся Vd - 487 л.
Связывание с белками плазмы составляет 74%. Палиперидон связывается преимущественно с ?1-кислым гликопротеином и альбумином.
Метаболизм и выведени
Известны четыре пути метаболизма палиперидона in vivo, ни один из которых не охватывает более 6.5% дозы: деалкилирование, гидроксилирование, дегидрирование и расщепление бензизоксазола. Исследования in vitro показали, что изоферменты CYP2D6 и CYP3A4 могут играть определенную роль в метаболизме палиперидона, однако доказательств того, что они играют значимую роль в метаболизме палиперидона in vivo, получить не удалось. Несмотря на то, что в общей популяции скорость метаболизма субстратов CYP2D6 существенно варьирует, популяционные фармакокинетические исследования не выявили существенных различий кажущегося клиренса палиперидона после приема препарата между быстрыми и медленными метаболизаторами субстратов CYP2D6. Исследования in vitro с использованием микросомальных препаратов гетерологичных систем показали, что изоферменты CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19 и CYP3A5 не участвуют в метаболизме палиперидона.
Через 1 неделю после приема одной стандартной таблетки, содержавшей 1 мг палиперидона, 59% дозы выделилось с мочой в неизмененном виде; это свидетельствует о том, что палиперидон не подвергается интенсивному метаболизму в печени. Около 80% активного вещества было обнаружено в моче и примерно 11% - в кале. Конечный T1/2 палиперидона составляет около 23 ч.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: очень часто – головная боль; часто - акатизия, головокружение, дистония, экстрапирамидные симптомы, паркинсонизм, седативный эффект, сонливость, тремор; иногда – постуральное головокружение, дискинезия, большой эпилептический припадок, обморок, кошмарные сновидения.
Со стороны органа зрения: иногда – непроизвольные вращения глазного яблока.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто – артериальная гипертензия, синусовая тахикардия, тахикардия, AV-блокада I степени, блокада ножек пучка Гиса, ортостатическая артериальная гипотензия; иногда – брадикардия, сердцебиение, синусовая аритмия, гипотензия, ишемия, изменения на ЭКГ.
Со стороны пищеварительной системы: часто – боль в верхнем отделе живота, сухость во рту, гиперсаливация, рвота.
Со стороны костно-мышечной системы: иногда – мышечная ригидность.
Со стороны репродуктивной системы: иногда – аменорея, галакторея, выделения из сосков, эректильная дисфункция, гинекомастия, изменения менструального цикла.
Лабораторные показатели: повышение уровня сывороточного пролактина.
Аллергические реакции: иногда – анафилактическая реакция.
Прочие: часто – астенические расстройства; иногда – повышенный аппетит, периферические отеки, увеличение массы тела.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
ЗНС
Известно, что антипсихотические препараты, включая палиперидон, могут вызывать ЗНС, который характеризуется гипертермией, ригидностью мышц, нестабильностью функции автономной нервной системы, угнетением сознания, а также повышением в сыворотке концентраций КФК. У пациентов с ЗНС могут возникать также миоглобинурия (рабдомиолиз) и острая почечная недостаточность. При возникновении у пациента объективных или субъективных симптомов ЗНС необходимо немедленно отменить все антипсихотические препараты, включая палиперидон.
Поздняя дискинезия
Препараты, обладающие свойствами антагонистов допаминовых рецепторов, могут вызывать позднюю дискинезию, которая характеризуется ритмическими непроизвольными движениями, преимущественно языка и/или мимической мускулатуры. При возникновении у пациента объективных или субъективных симптомов, указывающих на позднюю дискинезию, следует рассмотреть целесообразность отмены всех антипсихотических препаратов, включая палиперидон.
Удлинение интервала QT
Как и для других антипсихотических средств, следует соблюдать осторожность при назначении препарата Инвега® пациентам с аритмией в анамнезе, врожденным удлинением интервала QT и совместном применении с препаратами, удлиняющими интервал QT.
Гипергликемия
В клинических исследованиях палиперидона изредка наблюдались нежелательные эффекты, связанные с обменом глюкозы. Рекомендуется осуществлять соответствующий мониторинг у больных сахарным диабетом, а также у пациентов, имеющих факторы риска развития сахарного диабета.
Ортостатическая гипотензия
Палиперидон обладает активностью альфа-адреноблокаторов, и поэтому может вызывать у некоторых пациентов ортостатическую гипотензию. Палиперидон необходимо с осторожностью применять у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (например, сердечная недостаточность, инфаркт или ишемия миокарда, нарушения проводимости сердечной мышцы), цереброваскулярными заболеваниями, а также с состояниями, способствующими развитию артериальной гипотензии (например, обезвоживание, гиповолемия и терапия антигипертензивными препаратами).
Судороги
Как и другие антипсихотики, палиперидон следует с осторожностью применять у пациентов, имеющих в анамнезе судорожные припадки или другие заболевания, снижающие порог судорожной готовности.
Возможность обструкции ЖКТ
Таблетки Инвега® не деформируются и почти не меняют свою форму в желудочно-кишечном тракте, поэтому их не следует назначать пациентам с сильным сужением просвета ЖКТ (патологическим или ятрогенным), а также пациентам, которые страдают дисфагией или которым трудно глотать таблетки. Имеются редкие сообщения о симптомах обструкции ЖКТ, связанных с приемом внутрь недеформируемых лекарственных форм с контролируемым высвобождением активной субстанции. Палиперидон тоже относится к таким лекарственным формам, и поэтому его можно назначать только тем пациентам, которые могут глотать таблетки целиком.
Показания
— шизофрения (в т.ч. в фазе обострения);
— профилактика обострений шизофрении.
Противопоказания
повышенная чувствительность к палиперидону, рисперидону, а также к любому вспомогательному ингредиенту препарата.
Лекарственное взаимодействие
Следует соблюдать осторожность при одновременном назначении Инвега® с препаратами, удлиняющими интервал QT.
Влияние палиперидона на другие препараты
Палиперидон, скорее всего, не вступает в клинически значимое фармакокинетическое взаимодействие с препаратами, которые метаболизируются изоферментами системы цитохрома Р450. Исследования in vitro с использованием микросом печени человека показали, что палиперидон не вызывает существенного угнетения биотранформации препаратов, метаболизирующихся при участии изоферментов цитохрома Р450, включая CYP1А4, CYP2А6, CYP2С8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 и CYP3A5. Поэтому нет оснований предполагать, что палиперидон будет ингибировать в клинически значимой степени клиренс препаратов, которые метаболизируются указанными ферментами. Кроме того, палиперидон, скорее всего, не индуцирует ферменты.
В высоких концентрациях палиперидон является слабым ингибитором Р-гликопротеина. Данные in vivo отсутствуют, клиническая значимость неизвестна.
(2866)
Дозування
Препарат призначений для прийому внутрішньо. Рекомендована доза становить 6 мг 1 раз/ вранці незалежно від прийому їжі. Поступове збільшення початкової дози не потрібно. У деяких пацієнтів терапевтичний ефект викликають нижчі або вищі дози у межах рекомендованого діапазону 3-12 мг 1 раз/ У разі необхідності збільшення дози рекомендується підвищувати дозу на 3 мг/ з інтервалами більше 5 Таблетки слід проковтувати цілком, запиваючи рідиною, їх не можна розжовувати, ділити або подрібнювати. Для пациенто�� з легким порушенням функції нирок (КК менше 50 мл/хв, але <80 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 3 мг 1 раз/ Ця доза може бути збільшена до 6 мг 1 раз/ після оцінки стану пацієнта і з урахуванням переносимості препарату. Для пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції нирок (КК менше 10 мл/хв, але < 50 мл/хв) рекомендована доза препарату становить 3 мг 1 раз/ Застосування препарату Инвега® у пацієнтів з КК < 10 мл/хв не вивчалося, тому препарат не рекомендується призначати цій категорії пацієнтів. Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня не потрібне зниження дози. Застосування препарату Инвега® у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалась. Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок (КК ?80 мл/хв) рекомендуються ті ж самі дози препарату, що і для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок. Разом з тим, у літніх пацієнтів функція нирок може бути знижена, і в цьому випадку дозу препарату слід підбирати відповідно до функцією нирок у конкретного пацієнта. Не рекомендується змінювати дозу палипе��дона залежно від статі, віку і від пристрасті до куріння.Передозування
являють собою посилені фармакологічні ефекти препарату: сонливість, седативний ефект, тахікардія, артеріальна гіпотензія, подовження інтервалу QT та екстрапірамідні симптоми. При гострому передозуванні слід враховувати можливість токсичної дії декількох препаратів.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою білого кольору, капсуловидной форми, з написом "PAL 3"; випускні отвори можут бути видимі або невидимі при візуальному огляді.Склад
палиперидон3 мг
Допоміжні речовини: макрогол 200К, макрогол 7000К, натрію хлорид, повідон (К29-32), гиэтиллоза, стеаринова кислота, бутилгидрокситолуол, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, макрогол 3350, целюлози ацетат (398-10), барвник білий (гіпромелоза, титану діоксид, лактози моногідрат, триацетин), карнаубський віск.Фармакологічна дія
Антипсихотичний засіб (нейролептик). Палиперидон – антагоніст допамінових D2-рецепторів центральної дії��, володіє також високою антагонізмом відносно серотонінових 5-НТ2-рецепторів. Крім того, палиперидон є антагоністом альфа1 - та альфа2-адренорецепторів і гістамінових Н1-рецепторів. Палиперидон не має аффінітет до холінорецепторами, мускаринових, а також бета1 - і бета2-адренорецепторами. Фармакологічна активність (+)- і (-)-енантіомерів палиперидона однакова в якісному та кількісному відношеннях.
Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолимбической і мезокортикальной сис��емы. Викликає менше пригнічення моторної активності і меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні антипсихотичні засоби (нейролептики).
Збалансований центральний антагонізм до серотоніну і допамину може зменшувати схильність до экстрапирамидному побічної дії і розширювати терапевтичний вплив препарату, що включає негативні і продуктивні симптоми шизофренії.
Палиперидон впливає на структуру сну: зменшує латентний період засинання, зменшує число пробуджень після ��асыпания, збільшує загальну тривалість сну, збільшує час сну і підвищує індекс якості сну. Чинить протиблювотну дію, може викликати збільшення концентрації пролактину в плазмі крові.Фармакокінетика
Фармакокінетичні характеристики палиперидона після прийому всередину пропорційні прийнятій дозі у рекомендованому терапевтичному діапазоні (3-12 мг 1 раз/).
Всмоктування
Після прийому одноразової дози препарату концентрації палиперидона в плазмі стабільно зростали, і Cmax досягалася через 24 год. Взгсті вивільнення лікарської субстанції препарату з Инвега® забезпечували менші флуктуації максимальних і мінімальних концентрацій палиперидона, ніж ті, які спостерігаються при застосуванні звичайних лікарських форм.
Після прийому таблеток палиперидона відбувається взаємне перетворення (+)- і (-)-енантіомерів, і співвідношення AUC(+)/AUC(-) у стаціонарному стані становить приблизно 1.6. Абсолютна біодоступність палиперидона після перорального прийому становить 28%.
Після одноразового прийому 15 мг у вигляді табл палиперидонаетки пролонгованого вивільнення разом з жирною висококалорійною їжею Cmax і AUC збільшилися, в середньому, на 42-60% і 46-54% відповідно відносно цих показників при прийомі таблетки натще. Таким чином, наявність або відсутність в шлунку їжі під час прийому палиперидона може змінювати концентрацію палиперидона в плазмі.
Розподіл
У більшості пацієнтів Css палиперидона досягалися після 4-5 днів прийому препарату 1 раз/
Палиперидон швидко розподіляється в тканинах та рідинах організму. Здається Vd - 487 л.r />
Зв'язування з білками плазми становить 74%. Палиперидон зв'язується переважно з ?1-кислим глікопротеїном і альбуміном.
Метаболізм і выведени
Відомі чотири шляхи метаболізму палиперидона in vivo, жоден з яких не охоплює понад 6.5% дози: деалкілування, гідроксилювання, дегідрування та розщеплення бензизоксазола. Дослідження in vitro показали, що ізоферменти CYP2D6 та CYP3A4 можуть грати певну роль в метаболізмі палиперидона, однак доказів того, що вони відіграють важливу роль в метаболізмі палиперидона in vivo, отримати не вдалося. Незважаючи на те, що в загальній популяції швидкість метаболізму субстратів CYP2D6 істотно варіює, популяційні фармакокінетичні дослідження не виявили суттєвих відмінностей уявного кліренсу палиперидона після прийому препарату між швидкими і повільними метаболизаторами субстратів CYP2D6. Дослідження in vitro з використанням мікросомальних препаратів гетерологічних систем показали, що ізоферменти CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A5 не беруть участь у метаболізмі палиперидона.
Через 1 тиждень після прийому про��ної стандартної таблетки, що містила 1 мг палиперидона, 59% дози виділилося з сечею в незміненому вигляді; це свідчить про те, що палиперидон не піддається інтенсивному метаболізму в печінці. Близько 80% активної речовини було виявлено у сечі і приблизно 11% - у калі. Кінцевий T1/2 палиперидона становить близько 23 год.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: дуже часто – головний біль; часто - акатизія, запаморочення, дистонія, екстрапірамідні симптоми, паркінсонізм, седативний ефект, сонливість, тремор; іногда – постуральне запаморочення, дискінезія, великий епілептичний напад, непритомність, кошмарні сновидіння.
З боку органу зору: іноді – мимовільні обертання очного яблука.
З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія, синусова тахікардія, тахікардія, AV-блокада I ступеня, блокада ніжок пучка Гіса, ортостатична артеріальна гіпотензія; іноді – брадикардія, серцебиття, синусова аритмія, гіпотензія, ішемія, зміни на ЕКГ.
З боку травної системи: часто – біль у верхньому відділі живота, сухість у роті, гіперсалівація, блювання.
З боку кістково-м'язової системи: іноді – м'язова ригідність.
З боку репродуктивної системи: іноді – аменорея, галакторея, виділення з сосків, еректильна дисфункція, гінекомастія, зміни менструального циклу.
Лабораторні показники: підвищення рівня сироваткового пролактину.
Алергічні реакції: іноді – анафілактична реакція.
Інші: часто – астенічні розлади; іноді – підвищений апетит, периферические набряки, збільшення маси тіла.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
ЗНС
Відомо, що антипсихотичні препарати, включаючи палиперидон, можуть викликати ЗНС, який характеризується гіпертермією, ригідністю м'язів, нестабільністю функції автономної нервової системи, пригніченням свідомості, а також підвищенням у сироватці концентрацій КФК. У пацієнтів з ЗНС можуть виникати також міоглобінурія (рабдоміоліз) і гостра ниркова недостатність. При виникненні у пацієнта об'єктивних або суб'єктивних симптомів ЗНС необхідно негайно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи палиперидон.
Пізня дискінезія
Препарати, що володіють властивостями антагоністів допамінових рецепторів, можуть викликати пізню дискінезію, яка характеризується ритмічними мимовільними рухами, переважно язика і/або мімічної мускулатури. При виникненні у пацієнта об'єктивних або суб'єктивних симптомів, що вказують на пізню дискінезію, слід розглянути доцільність відміни всіх антипсихотичних препаратів, включа�� палиперидон.
Подовження інтервалу QT
Як і для інших антипсихотичних засобів, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Инвега® пацієнтам з аритмією в анамнезі, природженим подовженням інтервалу QT і спільному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT.
Гіперглікемія
У клінічних дослідженнях палиперидона зрідка спостерігалися небажані ефекти, пов'язані з обміном глюкози. Рекомендується здійснювати відповідний моніторинг у хворих на цукровий діабет, а також у пацієнтів, тамеющих фактори ризику розвитку цукрового діабету.
Ортостатична гіпотензія
Палиперидон володіє активністю альфа-адреноблокаторів, і тому може викликати у деяких пацієнтів ортостатичну гіпотензію. Палиперидон необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (наприклад, серцева недостатність, інфаркт або ішемія міокарда, порушення провідності серцевого м'яза), цереброваскулярними захворюваннями, а також станами, які сприяють розвитку артеріальної гипотензії (наприклад, зневоднення, гіповолемія і терапія антигіпертензивними препаратами).
Судоми
Як і інші антипсихотики, палиперидон слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які мають в анамнезі судомні напади або інші захворювання, що знижують поріг судомної готовності.
Можливість обструкції ШЛУНКОВО-кишкового тракту
Таблетки Инвега® не деформуються і майже не змінюють свою форму в шлунково-кишковому тракті, тому їх не слід призначати пацієнтам із сильним звуженням просвіту ШКТ (патологічним або ятрогенным), а також пацієнтам, які страждають дисфагією або яким важко ковтати таблетки. Є поодинокі повідомлення про симптоми обструкції ШЛУНКОВО-кишкового тракту, пов'язаних з прийомом всередину недеформівних лікарських форм з контрольованим вивільненням активної субстанції. Палиперидон теж відноситься до таких лікарських форм, і тому його можна призначати тільки тим пацієнтам, які можуть ковтати таблетки цілими.Свідчення
— шизофренія (у т. ч. у фазі загострення);
— профілактика загострень шизофренії.Протипоказання
підвищена чувстви��ельность до палиперидону, рисперидону, а також до будь-якого допоміжного інгредієнта препарату.Лікарська взаємодія
Слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні Инвега® з препаратами, що подовжують інтервал QT.
Вплив палиперидона на інші препарати
Палиперидон, швидше за все, не вступає в клінічно значуще фармакокінетична взаємодія з препаратами, які метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450. Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, ��то палиперидон не викликає істотного пригнічення биотранформации препаратів, що метаболізуються за участю ізоферментів цитохрому Р450, включаючи СУР1А4, СУР2А6, СУР2С8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 та CYP3A5. Тому немає підстав припускати, що палиперидон буде інгібувати у клінічно значущого ступеня кліренс препаратів, які метаболізуються зазначеними ферментами. Крім того, палиперидон, швидше за все, не індукує ферменти.
У високих концентраціях палиперидон є слабким інгібітором Р-глікопротеїну. Дані in vivo відсутні, клиничес��а значущість невідома.
