Дозировка
Внутрь, независимо от приема пищи, запивая достаточным количеством жидкости. Принимать препарат предпочтительно утром. Доза составляет 2.5 мг (1 таблетки)/ Если через 4-8 недель лечения не достигается желаемый терапевтический эффект, дозу препарата повышать не рекомендуется (возрастает риск возникновения побочных эффектов без усиления антигипертензивного эффекта). Вместо этого в схему медикаментозного лечения рекомендуется включить другое антигипертензивное средство, не являющееся диуретиком. В случаях, когда лечение необходимо начинать с приема двух препаратов, доза Индапамида остается равной 2.5 мг утром 1 раз/
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
индапамид 2.5 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, повидон К-30, кросповидон, магния стеарат, натрия лаурилсульфат, тальк.
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 6000, тальк, титана диоксид (Е171).
Фармакологическое действие
Тиазидоподобный диуретик, антигипертензивное средство. Вызывает понижение тонуса гладкой мускулатуры артерий, уменьшение ОПСС, обладает также умеренной салуретической активностью, обусловленной нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора и воды в кортикальном сегменте петли Генле и проксимальном извитом канальце нефрона. Уменьшение ОПСС обусловлено несколькими механизмами: снижением чувствительности сосудистой стенки к норадреналину и ангиотензину II; повышением синтеза простагландинов, обладающих вазодилатирующей активностью; угнетением притока ионов кальция в гладкомышечные элементы сосудистой стенки. В терапевтических дозах практически не влияет на липидный и углеводный обмен.
Гипотензивный эффект проявляется только при исходно повышенном АД, развивается к концу первой недели и достигает максимума через 3 месяца систематического приема.
Фармакокинетика
После приема внутрь быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ, Cmax в плазме достигается через 1-2 ч. Связывание с белками плазмы составляет 79%. Широко распределяется в организме. Не кумулирует.
T1/2 составляет 18 ч. Выводится почками главным образом в виде метаболитов, 5% - в неизмененном виде.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, анорексия, сухость во рту, гастралгия, рвота, диарея, запор, боль в животе, возможно развитие печеночной энцефалопатии; редко - панкреатит.
Со стороны ЦНС: астения, нервозность, головная боль, головокружение, сонливость, вертиго, бессонница, депрессия; редко - повышенная утомляемость, общая слабость, недомогание, спазм мышц, напряженность, раздражительность, тревога.
Со стороны дыхательной системы: кашель, фарингит, синусит; редко - ринит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, изменения на ЭКГ (гипокалиемия), аритмия, сердцебиение.
Со стороны мочевыделительной системы: частые инфекции, никтурия, полиурия.
Аллергические реакции: сыпь, крапивница, зуд, геморрагический васкулит.
Лабораторные показатели: гиперурикемия, гипергликемия, гипокалиемия, гипохлоремия, гипонатриемия, гиперкальциемия, повышение в плазме крови азота мочевины, гиперкреатининемия, глюкозурия.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз, аплазия костного мозга и гемолитическая анемия.
Прочие: обострение течения системной красной волчанки.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с сахарным диабетом (необходим контроль уровня глюкозы, особенно при наличии гипокалиемии), подагрой (возможно увеличение числа приступов), у пациентов с указаниями в анамнезе на аллергические реакции к производным сульфонамидов.
В процессе лечения необходимо контролировать уровень электролитов в плазме крови (калий, натрий, кальций).
Показания
артериальная гипертензия
Противопоказания
— непереносимость лактозы;
— галактоземия;
— синдром нарушения всасывания глюкозы/галактозы;
— тяжелая почечная недостаточность (стадия анурии);
— гипокалиемия;
— выраженная печеночная (в т.ч. с энцефалопатией) недостаточность;
— беременность;
— период лактации;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены)
— одновременный прием препаратов, удлиняющих интервал QT;
— повышенная чувствительность к препарату и другим производным сульфонамида.
С осторожностью назначают при нарушениях функции печени и/или почек, нарушении водно-электролитного баланса, гииерпаратиреозе, больным с увеличенным интервалом QT на ЭКГ или получающим сочетавшую терапию с другими антиаритмическими лекарственными средствами, сахарном диабете в стадии декомпенсации, гиперурикемии (особенно, сопровождающейся подагрой и уратным нефролитиазом).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении ГКС, тетракозактида для системного применения уменьшается гипотензивный эффект вследствие задержки воды и ионов натрия под влиянием ГКС.
При одновременном применении с ингибиторами АПФ повышается риск развития гипонатриемии.
При одновременном применении с НПВС (для системного применения) возможно снижение гипотензивного действия индапамида. При значительной потере жидкости может развиться острая почечная недостаточность (из-за резкого снижения клубочковой фильтрации).
При дновременном применении с препаратами кальция возможно развитие гиперкальциемии вследствие снижения экскреции ионов кальция с мочой.
При одновременном применении с сердечными гликозидами, кортикостероидами повышается риск развития гипокалиемии.
При одновременном применении средств, которые могут вызывать гипокалиемию (амфотерицин B, глюко- и минералокортикоиды, тетракозактид, слабительные средства, стимулирующие перистальтику кишечника)
(6106)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати препарат бажано ранком. Доза становить 2.5 мг (1 таблетки)/ Якщо через 4-8 тижнів лікування не досягається бажаний терапевтичний ефект, дозу препарату підвищувати не рекомендується (зростає ризик виникнення побічних ефектів без посилення антигіпертензивного ефекту). Замість цього в схему медикаментозного лікування рекомендується включити інший антигіпертензивний засіб, що не є діуретиком. У випадках, коли лікування необходимо починати з прийому двох препаратів, доза Індапаміду залишається рівною 2.5 мг вранці 1 раз/
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
індапамід 2.5 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К-30, кросповідон, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк.
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану діоксид (Е171).Фармакологічна дія
Тиазидоподобный діуретик, антигіпертензивний засіб. Викликає зниження тонусу гладкої мускулатури артерій, зменшення ПроПСС, має також помірну салуретической активністю, зумовленої порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору і води у кортикальному сегменті петлі Генле і проксимальному извитом канальце нефрона. Зменшення ОПСС зумовлена декількома механізмами: зниженням чутливості судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II; підвищенням синтезу простагландинів, що володіють вазодилатирующей активністю; пригніченням надходження іонів кальцію в гладком'язові елементи судинної стінки. У терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін.
Гіпотензивний ефект виявляється тільки при початково підвищеному АТ, розвивається до кінця першого тижня і досягає максимуму через 3 місяці систематичного прийому.Фармакокінетика
Після прийому всередину швидко і повністю абсорбується з ШКТ, Cmax в плазмі досягається через 1-2 ч. Зв'язування з білками плазми становить 79%. Широко розподіляється в організмі. Не кумулює.
T1/2 складає 18 год. Виводиться нирками головним чином у вигляді метаболітів, 5% - в незміненому вигляді.Побічні дії
Зі стор��ни травної системи: нудота, анорексія, сухість у роті, гастралгія, блювання, діарея, запор, біль у животі, можливий розвиток печінкової енцефалопатії; рідко - панкреатит.
З боку центральної нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія; рідко - підвищена стомлюваність, загальна слабкість, нездужання, спазм м'язів, напруженість, дратівливість, тривога.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит; рідко - риніт.
З боку серцево-судинної системи: ортостатическая гіпотензія, зміни на ЕКГ (гіпокаліємія), аритмія, серцебиття.
З боку сечовидільної системи: часті інфекції, ніктурія, поліурія.
Алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж, геморагічний васкуліт.
Лабораторні показники: гіперурикемія, гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, підвищення в плазмі крові азоту сечовини крові, гіперкреатинемія, глюкозурія.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, аплази�� кісткового мозку, гемолітична анемія.
Інші: загострення перебігу системного червоного вовчака.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з цукровим діабетом (необхідний контроль рівня глюкози, особливо при наявності гіпокаліємії), подагрою (можливе збільшення числа нападів), у пацієнтів із вказівками в анамнезі алергічні реакції до похідних сульфонамидов.
У процесі лікування необхідно контролювати рівень електролітів у плазмі крові (калій, натрій, кальцій).<h3>Свідченняартеріальна гіпертензіяПротипоказання
— непереносимість лактози;
— галактоземія;
— синдром порушення всмоктування глюкози/галактози;
— тяжка ниркова недостатність (стадія анурії);
— гіпокаліємія;
— виражена печінкова (в т.ч. з енцефалопатією) недостатність;
— вагітність;
— період лактації;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені)
— одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал QT;
— підвищена чув��твительность до препарату та інших похідних сульфонаміду.
З обережністю призначають при порушеннях функції печінки і/або нирок, порушення водно-електролітного балансу, гииерпаратиреозе, хворим із збільшеним інтервалом QT на ЕКГ або одержують поєднала терапію з іншими антиаритмічними лікарськими засобами, цукровому діабеті у стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо що супроводжується подагрою і уратным нефролітіазом).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні ГКС, тетракозактида для системи��ного застосування зменшується гіпотензивний ефект внаслідок затримки води та іонів натрію під впливом ГКС.
При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіпонатріємії.
При одночасному застосуванні з НПЗЗ (для системного застосування) можливе зниження гіпотензивної дії індапаміду. При значній втраті рідини може розвинутися гостра ниркова недостатність (з-за різкого зниження клубочкової фільтрації).
При дновременном застосуванні з препаратами кальцію можливий розвиток р��перкальциемии внаслідок зниження екскреції іонів кальцію з сечею.
При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами, кортикостероїдами підвищується ризик розвитку гіпокаліємії.
При одночасному застосуванні засобів, які можуть спричинити гіпокаліємію (амфотерицин B, глюко - і мінералокортикоїди, тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють перистальтику кишечника)
