Дозировка
Препарат назначают в дозе 2.5 мг 1 раз/ утром. Капсулу следует проглатывать целиком, не разжевывая, запивая водой.
Передозировка
тошнота, рвота, слабость, нарушение функции ЖКТ, водно-электролитные нарушения, в некоторых случаях - чрезмерное снижение АД, угнетение дыхания. У пациентов с циррозом печени возможно развитие печеночной комы.
Лекарственная форма
Капсулы желатиновые, с голубой крышечкой и белым корпусом; содержимое капсул - белый или почти белый порошок, либо белый или почти белый порошок с кусочками массы, либо белый или почти белый порошок, спрессованный столбиком и распадающийся при надавливании.
Состав
индапамида гемигидрат2.5 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, крахмал кукурузный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, индигокармин, титана диоксид, желатин
Фармакологическое действие
Антигипертензивный препарат, диуретик.
Индапамид относится к группе нетиазидных сульфонамидов, по фармакологическим свойствам близок к тиазидоподобным диуретикам. Снижает тонус гладкой мускулатуры артерий, уменьшает ОПСС. Оказывает умеренное салуретическое и диуретическое действие, связанное с блокадой реабсорбции ионов натрия, хлора, водорода и, в меньшей степени, ионов калия в проксимальных канальцах и кортикальном сегменте дистальных канальцев почек. Уменьшение ОПСС также обусловлено снижением чувствительности адренорецепторов сосудистой стенки к норэпинефрину (норадреналину) и ангиотензину II повышением синтеза простагландинов, обладающих вазодилатирующей активностью.
Индапамид в терапевтических дозах практически не влияет на липидный и углеводный обмены.
Антигипертензивный эффект проявляется к концу первой недели и достигает максимума через 2-12 недель после начала приема препарата.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь индапамид быстро абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 1-2 ч после приема внутрь препарата в дозе 2.5 мг.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет 75%.
Метаболизм и выведение
Выводится из организма, преимущественно почками (около 60%), в большинстве случаев в виде метаболитов, 5% - в неизмененном виде. T1/2 составляет от 14 до 24 ч (в среднем 18 ч).
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, тахикардия, неспецифические изменения сегмента ST и зубца U на ЭКГ.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, снижение аппетита, сухость во рту, чувство дискомфорта, боль в эпигастрии, запор; редко - панкреатит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, вялость, быстрая утомляемость, общая слабость, нарушения сна, нарушения зрения, парестезии.
Со стороны системы кроветворения: тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз, апластическая анемия, гемолитическая анемия.
Лабораторные показатели: гипонатриемия, гипокалиемия, гиперкальциемия, гипохлоремия, гипомагниемия, повышение уровня мочевой кислоты, остаточного азота и креатинина крови.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Безопасность применения и хорошая переносимость индапамида делают Индап лекарственным средством, эффективным при лечении артериальной гипертензии у пациентов с сахарным диабетом легкой и средней степени тяжести, хронической почечной недостаточностью, гиперлипидемиями.
Препарат можно применять в качестве монотерапии или в комбинации с другими антигипертензивными препаратами (бета-адреноблокаторами, блокаторами кальциевых каналов, ингибиторами АПФ).
При длительном применении индапамида возможно развитие гипомагниемии (усиливается выделение магния с мочой), гипокалиемии, гипонатриемии, гиперкальциемии и гипохлоремического алкалоза. Эти нарушения чаще наблюдаются у пациентов с сердечной недостаточностью, заболеваниями почек, циррозом печени, диареей, у лиц, находящихся на бессолевой диете, что обуславливает необходимость контроля электролитов крови.
При пременении индапамида может наблюдаться уменьшение выведения мочевой кислоты из организма, что приводит к нарушениям пуринового обмена и обострению латентной подагры.
Может наблюдаться усиление гипотензивного действия индапамида при одновременном применении с другими гипотензивными препаратами, не обладающими диуретическим действием.
Прием этанола, барбитуратов, наркотических препаратов, других гипотензивных препаратов может спровоцировать развитие ортостатической гипотензии.
С осторожностью следует проводить терапию индапамидом пациентам с заболеваниями печени в связи с возможностью, в редких случаях, развития метаболического алкалоза и проявлений печеночной энцефалопатии.
В связи с преимущественным выведением индапамида почками, следует с осторожностью назначать Индап пациентам с нарушенной функцией почек.
Индапамид может ухудшать течение СКВ.
Несмотря на то, что индапамид практически не влияет на углеводный обмен, пациентам с инсулинзависимым сахарным диабетом может потребоваться повышение дозы инсулина, а при латентном сахарном диабете следует осуществлять контроль сахара крови.
Показания
артериальная гипертензия.
Противопоказания
— острые нарушения мозгового кровообращения;
— выраженные нарушения функции печени;
— выраженные нарушения функции почек, анурия;
— сахарный диабет в стадии декомпенсации;
— подагра;
— гипокалиемия;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к производным сульфон
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении индапамида с сердечными гликозидами или ГКС увеличивается риск развития гипокалиемии.
При одновременном применении индапамида и препаратов лития повышается риск развития токсического эффекта лития на фоне снижения его почечного клиренса.
Трициклические антидепрессанты и антипсихотические средства могут усиливать антигипертензивное действие препарата, увеличивать риск ортостатической гипотензии.
Одновременное применение с ингибиторами АПФ увеличивает антигипертензивное действие индапамида.
Совместное применение индапамида с астемизолом, эритромицином (в/в), сультопридом, терфенадином, антиаритмическими препаратами I класса (хинидин, дизопирамид), амиодароном, бретилиумом, соталолом, НПВС может ослаблять гипотензивное действие индапамида и вызвать сердечные аритмии.
При одновременном применении с циклоспорином возможно увеличение уровня креатинина в плазме крови.
(2493)
Дозування
Препарат призначають у дозі 2.5 мг 1 раз/ вранці. Капсулу слід ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи водою.Передозування
нудота, блювання, слабкість, порушення функції ШЛУНКОВО-кишкового тракту, водно-електролітні порушення, в деяких випадках - надмірне зниження артеріального тиску, пригнічення дихання. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікарська форма
Капсули желатинові, з блакитною кришечкою та білим корпусом; вміст капсул - білий або майже білий порошок, або білий або майже білий порошок з шматочками маси, л��бо білий або майже білий порошок, спресований стовпчиком і розпадається при натисканні.Склад
індапаміду гемигидрат2.5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, індигокармін, титану діоксид, желатинФармакологічна дія
Антигіпертензивний препарат, діуретик.
Індапамід відноситься до групи нетиазидных сульфонамидов, за фармакологічними властивостями близький до тиазидоподобным діуретиків. Знижує тонус гл��дкой мускулатури артерій, зменшує ОПСС. Надає помірне салуретичну та діуретичну дію, пов'язану з блокадою реабсорбції іонів натрію, хлору, водню і, меншою мірою, іонів калію в проксимальних канальцях і кортикальному сегменті дистальних канальців нирок. Зменшення ОПСС також обумовлено зниженням чутливості адренорецепторів судинної стінки до норэпинефрину (норадреналіну) і ангіотензину II підвищенням синтезу простагландинів, що володіють вазодилатирующей активністю.
Індапамід у терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обміни.
Антигіпертензивний ефект проявляється до кінця першого тижня і досягає максимуму через 2-12 тижнів після початку прийому препарату.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину індапамід швидко абсорбується з ШКТ. Cmax в плазмі крові досягається через 1-2 год після прийому препарату всередину в дозі 2.5 мг.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 75%.
Метаболізм і виведення
Виводиться з організму переважно нирками (ок��ло 60%), здебільшого у вигляді метаболітів, 5% - в незміненому вигляді. T1/2 становить від 14 до 24 год (у середньому 18 год).Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, неспецифічні зміни сегмента ST і зубця U на ЕКГ.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, сухість у роті, відчуття дискомфорту, біль в епігастрії, запор; рідко - панкреатит.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, млявість, швидка утом��яемость, загальна слабкість, порушення сну, порушення зору, парестезії.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
Лабораторні показники: гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіпохлоремія, гіпомагніємія, підвищення рівня сечової кислоти, залишкового азоту і креатиніну крові.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіжОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Безпека застосування і хороша переносимість индапаміда роблять Индап лікарським засобом, ефективним при лікуванні артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом легкого та середнього ступеня тяжкості, хронічної ниркової недостатністю, гіперліпідеміями.
Препарат можна застосовувати у якості монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами (бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами АПФ).
При тривалому застосуванні індапаміду можливий розвиток гіпомагніємії (посилюється виділення магнію з сечею), гіпокаліємії, мипонатриемии, гіперкальціємії та гіпохлоремічний алкалоз. Ці порушення частіше спостерігаються у пацієнтів з серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, цирозом печінки, діареєю, у осіб, які перебувають на безсольовій дієті, що зумовлює необхідність контролю електролітів крові.
При застосуванні індапаміду може спостерігатися зменшення виведення сечової кислоти з організму, що призводить до порушень пуринового обміну і загостренню латентної подагри.
Може спостерігатися посилення гіпотензивної дії індапаміду при одновременном застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами, що не володіють діуретичною дією.
Прийом етанолу, барбітуратів, наркотичних препаратів, інших гіпотензивних препаратів може спровокувати розвиток ортостатичної гіпотензії.
З обережністю слід проводити терапію индапамидом пацієнтам із захворюваннями печінки в зв'язку з можливістю, у рідкісних випадках, розвитку метаболічного алкалозу і проявів печінкової енцефалопатії.
У зв'язку з переважним виведенням індапаміду нирками, слідет з обережністю призначати Индап пацієнтам з порушеною функцією нирок.
Індапамід може погіршувати перебіг СЧВ.
Незважаючи на те, що індапамід практично не впливає на вуглеводний обмін, пацієнтам з інсулінзалежним цукровим діабетом може знадобитися підвищення дози інсуліну, а при латентному цукровому діабеті слід здійснювати контроль цукру крові.Свідчення
артеріальна гіпертензія.Протипоказання
— гострі порушення мозкового кровообігу;
— виражені порушення функції печінки;
— вираз��нние порушення функції нирок, анурія;
— цукровий діабет у стадії декомпенсації;
— подагра;
— гіпокаліємія;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до похідних сульфонЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні індапаміду з серцевими глікозидами або ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ збільшується ризик розвитку гіпокаліємії.
При гребені��часному застосуванні індапаміду і препаратів літію підвищується ризик розвитку токсичного ефекту літію на тлі зниження його ниркового кліренсу.
Трициклічні антидепресанти і антипсихотичні засоби можуть підсилювати антигіпертензивну дію препарату, збільшувати ризик ортостатичної гіпотензії.
Одночасне застосування з інгібіторами АПФ збільшує антигіпертензивну дію індапаміду.
Спільне застосування індапаміду з астемізолом, еритроміцином (в/в), сультопридом, терфенадином, антиаритмическими препаратами I класу (хінідин, дизопірамід), аміодароном, бретилиумом, соталолом, НПЗЗ може послаблювати гіпотензивну дію індапаміду і викликати серцеві аритмії.
При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе збільшення рівня креатиніну в плазмі крові.
