Дозировка
Имигран не предназначен для применения с целью профилактики. Имигран рекомендуют применять как можно раньше после возникновения приступа мигрени, но он одинаково эффективен на любой стадии приступа. Внутрь для купирования острых приступов мигрени взрослым назначают Имигран в рекомендуемой дозе 50 мг, в некоторых случаях - 100 мг. Если симптомы мигрени не исчезают и не уменьшаются после введения первой дозы Имиграна, то препарат не следует назначать повторно для купирования продолжающегося приступа. Однако Имигран можно применять для купирования последующих приступов мигрени. Если симптомы уменьшились или прошли, а затем возобновились, можно принять вторую дозу в течение следующих 24 ч при условии, что интервал между дозами составляет не менее 2 ч. В течение любого 24-часового периода максимальная доза Имиграна не должна превышать 300 мг. Таблетки следует проглатывать целиком, запивая водой.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого или почти белого цвета, овальные, двояковыпуклые, с выгравированной надписью "GX ET2" на одной стороне и ровной поверхностью на другой
Состав
суматриптана сукцина140 мг,
что соответствует содержанию суматриптана100 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, лактоза безводная, целлюлоза микрокристаллическая, кроскармеллоза натрия, магния стеарат.
Состав оболочки: опадрай белый OY-S-7393, титана диоксид, метилгидроксипропилцеллюлоза.
Фармакологическое действие
Имигран - специфический селективный агонист серотониновых 5HT1D-рецепторов (5-гидрокситриптамин-1-подобных), расположенных преимущественно в кровеносных сосудах головного мозга. Стимуляция 5HT1D-рецепторов приводит к сужению сосудов. Препарат не действует на другие подтипы серотониновых 5HT-рецепторов (5HT2-5HT7).
В экспериментальных исследованиях показано, что суматриптан вызывает избирательное сужение сонных артерий, не оказывая при этом существенного влияния на церебральный кровоток. Сонные артерии снабжают кровью экстракраниальные и интракраниальные ткани, в т.ч. мозговые оболочки. Считается, что расширение этих сосудов и/или их отек является основным механизмом развития мигрени у человека. Кроме того, экспериментально установлено, что суматриптан ингибирует активность тройничного нерва. Полагают, что указанные эффекты лежат в основе противомигренозной активности суматриптана.
Клинический эффект отмечается через 30 мин после перорального приема препарата в дозе 100 мг, через 15 мин после интраназального введения препарата.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможны артериальная гипотензия, брадикардия, ощущение сердцебиения, тахикардия (в т.ч. желудочковая), транзиторное повышение АД вскоре после введения препарата; в отдельных случаях - нарушения сердечного ритма, преходящие изменения ЭКГ ишемического типа, инфаркт миокарда, спазм коронарных артерий; имеются отдельные сообщения о развитии синдрома Рейно.
Со стороны пищеварительной системы: у некоторых больных наблюдались тошнота и рвота, но связь этих явлений с применением Имиграна не доказана; редко - ишемический колит; в отдельных случаях - незначительное повышение активности ферментов печени, дисфагия, ощущение дискомфорта в животе.
Со стороны ЦНС: приливы, головокружение, слабость (обычно слабо или умеренно выражены и являются преходящими); редко - сонливость, чувство усталости; в отдельных случаях - судорожные припадки (большинство таких пациентов имели в анамнезе эпилепсию или структурные поражения мозга, которые могут привести к развитию эпилепсии). Иногда после приема Имиграна отмечается диплопия, мелькание перед глазами, нистагм, скотома, снижение остроты зрения; очень редко – преходящая частичная потеря зрения (при этом следует иметь в виду, что нарушения зрения могут быть связаны с самим приступом мигрени).
Аллергические реакции: в отдельных случаях - кожные реакции (сыпь, зуд, эритема), анафилаксия.
Прочие: возможны боль, ощущение покалывания, ощущение жара, чувство тяжести, давления или сжатия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Имигран следует назначать только в том случае, если диагноз мигрени не вызывает сомнений.
Препарат не применяют с целью профилактики приступов.
При отсутствии эффекта от применения первой дозы следует уточнить диагноз.
Имигран следует применять как можно раньше после начала приступа мигрени, однако препарат эффективен на любой стадии приступа (особенно при сочетании приступа с тошнотой и рвотой).
При назначении Имиграна с целью купирования головной боли у пациентов с ранее не диагностированной мигренью или при мигрени, протекающей с атипичными симптомами, следует исключить другие потенциально опасные неврологические заболевания (как и при применении других средств, предназначенных для купирования приступов мигрени). Необходимо иметь в виду, что у пациентов с мигренью существует риск развития цереброваскулярных осложнений (в т.ч. инсульт или преходящие нарушения мозгового кровообращения).
Препарат не следует назначать пациентам, относящимся к группе риска развития патологии со стороны сердечно-сосудистой системы, без предварительного обследования с целью исключения заболевания. К таким пациентам относятся женщины в постклимактерическом периоде, мужчины в возрасте старше 40 лет, лица с факторами риска ИБС.
После приема препарата могут возникать такие преходящие побочные эффекты, как боль и чувство стеснения в груди. Боль может быть интенсивной и иррадиировать в шею. Если есть основания полагать, что эти симптомы являются проявлением ИБС, необходимо провести соответствующее диагностическое обследование.
С осторожностью назначают препарат пациентам с контролируемой артериальной гипертензией (т.к. в отдельных случаях наблюдается транзиторное повышение АД и периферического сосудистого сопротивления).
Препарат следует применять с осторожностью у пациентов с заболеваниями, при которых возможно существенное изменение абсорбции, метаболизма или экскреции суматриптана, например при нарушениях функции почек или печени.
У пациентов с повышенной чувствительностью к сульфаниламидам при введении суматриптана возможно развитие аллергических реакций, которые варьируют от кожных проявлений до анафилактического шока. Данные о перекрестной чувствительности ограничены, однако необходима осторожность при назначении суматриптана таким пациентам.
С осторожностью назачают препарат пациентам с эпилепсией или органическими поражениями мозга, снижающими порог судорожной готовности (в т.ч. в анамнезе).
В случае одновременного назначения Имиграна и ингибиторов обратного захвата серотонина следует тщательно контролировать состояние пациента.
Нельзя превышать рекомендуемые дозы Имиграна.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При мигрени, а также на фоне терапии Имиграном возможно развитие сонливости. Поэтому в период применения Имиграна пациентам следует с особой осторожностью управлять автомобилем и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности, требующими высокой скорости психомоторных реакций.
Показания
купирование острых приступов мигрени с аурой или без нее.
Противопоказания
гемиплегическая, базилярная и офтальмоплегическая формы мигрени;
— ИБС (в т.ч. инфаркт миокарда, постинфарктный кардиосклероз, стенокардия Принцметала) или наличие симптомов, позволяющих предположить или подозревать наличие ИБС;
— окклюзионные заболевания периферических сосудов;
— инсульт или преходящее нарушение мозгового кровообращения (в т.ч. в анамнезе);
— неконтролируемая артериальная гипертензия;
— выраженные нарушения функции печени/или почек;
— одновременный прием препаратов, содержащих эрготамин или его производные (в т.ч. метисергид);
— одновременный прием ингибиторов МАО и период до 14 дней после их отмены;
— беременность;
— возраст пациентов до 18 лет и старше 65 лет;
— повышенная чувствительность к препарату.
С осторожностью назначают при эпилепсии (в т.ч. при любых состояниях со снижением порога судорожной готовности), пациентам с контролируемой артериальной гипертензией, т.к. препарат может вызывать транзиторное повышение АД и
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме с эрготамином отмечался длительный спазм сосудов. Суматриптан можно назначать не ранее чем через 24 ч после приема препаратов, содержащих эрготамин; и наоборот, препараты, содержащие эрготамин, можно назначать не ранее чем через 6 ч после приема суматриптана.
Возможно взаимодействие между суматриптаном и ингибиторами МАО, их одновременное применение противопоказано.
Имеются отдельные сообщения о развитии слабости, гиперрефлексии и нарушении координации у пациентов после одновременного приема суматриптана и селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (применение комбинации требует осторожности и контроля состояния пациента).
Не отмечено взаимодействия суматриптана с пропранололом, флунаризином, пизотифеном и этанолом
(2865)
Дозування
Імігран не призначений для застосування з метою профілактики. Імігран рекомендують застосовувати якомога раніше після виникнення нападу мігрені, але він однаково ефективний на будь-якій стадії нападу. Всередину для купірування гострих нападів мігрені дорослим призначають Імігран в рекомендованій дозі 50 мг, у деяких випадках - 100 мг. Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються після введення першої дози Имиграна, то препарат не слід призначати повторно для купірування триваючого нападу. Однак Імігран можна применять для усунення наступних нападів мігрені. Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім поновилися, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 год за умови, що інтервал між дозами становить не менше 2 ч. протягом будь-якого 24-годинного періоду максимальна доза Имиграна не повинна перевищувати 300 мг. Таблетки слід проковтувати цілком, запиваючи водою.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, овальні, двоопуклі, з вигравіруваним написом "GX ET2" на одній стороні �� рівною поверхнею на іншийСклад
суматриптану сукцина140 мг,
що відповідає змісту суматриптана100 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Склад оболонки: опадрай білий OY-S-7393, титану діоксид, метилгидроксипропилцеллюлоза.Фармакологічна дія
Імігран - специфічний селективний агоніст серотонінових 5HT1D-рецепторів (5-гидрокситриптамин-1-подібних), розташованих переважно в кровено��вих судинах головного мозку. Стимуляція 5HT1D-рецепторів призводить до звуження судин. Препарат не діє на інші підтипи серотонінових 5HT-рецепторів (5HT2-5HT7).
В експериментальних дослідженнях показано, що суматриптан спричинює вибіркове звуження сонних артерій, не надаючи при цьому істотного впливу на церебральний кровотік. Сонні артерії постачають кров'ю экстракраниальные та інтракраніальні тканини, у т. ч. мозкові оболонки. Вважається, що розширення цих судин та/або їх набряк є основним механізмом розвитку мігре��і у людини. Крім того, експериментально встановлено, що суматриптан гальмує активність трійчастого нерва. Вважають, що зазначені ефекти лежать в основі протимігренозної активності суматриптану.
Клінічний ефект відмічається через 30 хв після перорального прийому препарату в дозі 100 мг, через 15 хв після інтраназального введення препарату.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: можливі артеріальна гіпотензія, брадикардія, відчуття серцебиття, тахікардія (у т.ч. шлуночкова), транзиторне підвищенняшення ПЕКЛО незабаром після введення препарату; в окремих випадках - порушення серцевого ритму, минущі зміни ЕКГ ішемічного типу, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій; є окремі повідомлення про розвиток синдрому Рейно.
З боку травної системи: у деяких хворих спостерігалися нудота і блювота, але зв'язок цих явищ із застосуванням Имиграна не доведена; рідко - ішемічний коліт, в окремих випадках - незначне підвищення активності ферментів печінки, дисфагія, відчуття дискомфорту в животі.
Зі сто��они ЦНС: припливи, запаморочення, слабкість (зазвичай слабко або помірно виражені і є минущими); рідко - сонливість, відчуття втоми; в окремих випадках - судомні напади (більшість таких пацієнтів мали в анамнезі епілепсію або структурні ураження мозку, які можуть призвести до розвитку епілепсії). Іноді після прийому Имиграна відзначається диплопія, миготіння перед очима, ністагм, скотома, зниження гостроти зору; дуже рідко – минуща часткова втрата зору (при цьому слід мати на увазі, що порушення зору можуть бути пов'язані із самим нападом мігрені).
Алергічні реакції: в окремих випадках - шкірні реакції (висип, свербіж, еритема), анафілаксія.
Інші: можливі біль, відчуття поколювання, відчуття жару, відчуття важкості, тиску або стискання.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Імігран слід призначати тільки в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумнівів.
Препарат не застосовують з метою профілактики нападів.
При відсутності ефекту від застосування першої дози слід уточнити діагноз.
Імігран слід застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені, однак препарат ефективний на будь-якій стадії нападу (особливо при поєднанні нападу з нудотою і блювотою).
При призначенні Имиграна з метою купірування головного болю у пацієнтів з раніше не діагностованою мігренню або при мігрені, що протікає з атиповими симптомами, слід виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання (як і при застосуванні інших засобів, призначених для купірування нападів мігрені). Необхідно мати на увазі, году пацієнтів з мігренню існує ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень (у т. ч. інсульт або скороминущі порушення мозкового кровообігу).
Препарат не слід призначати пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку патології з боку серцево-судинної системи, без попереднього обстеження з метою виключення захворювання. До таких пацієнтів відносяться жінки в постклімактеричному періоді, чоловіки у віці старше 40 років, особи з факторами ризику ІХС.
Після прийому препарату можуть виникати такі преходящ��е побічні ефекти, як біль і відчуття стиснення в грудях. Біль може бути інтенсивною і віддавати в шию. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ІХС, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією (оскільки в окремих випадках спостерігається транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору).
Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з захворюваннями, при к��яких можлива істотна зміна абсорбції, метаболізму або екскреції суматриптану, наприклад при порушеннях функції нирок або печінки.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів при введенні суматриптану можливий розвиток алергічних реакцій, які варіюють від шкірних проявів до анафілактичного шоку. Дані щодо перехресної чутливості обмежені, однак необхідно з обережністю призначати суматриптан таким пацієнтам.
З обережністю назачают препарат пацієнтам з епілепсією ічи органічними ураженнями мозку, що знижують поріг судомної готовності (у т.ч. в анамнезі).
У разі одночасного призначення Имиграна та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Не можна перевищувати рекомендовані дози Имиграна.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При мігрені, а також на фоні терапії Имиграном можливий розвиток сонливості. Тому в період застосування Имиграна пацієнтам слід з особливою осторожнос��ма керувати автомобілем і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
купірування гострих нападів мігрені з аурою або без неї.Протипоказання
гемиплегическая, базилярна і офтальмоплегическая форми мігрені;
— ІХС (у т.ч. інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принцметала) або наявність симптомів, які дозволяють припустити або підозрювати наявність ІХС;
— оклюзійні захворювання периферичних судин;
— інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у т.ч. в анамнезі);
— неконтрольована артеріальна гіпертензія;
— виражені порушення функції печінки і/або нирок;
— одночасний прийом препаратів, які містять ерготамін чи його похідні (в т. ч. метісергід);
— одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни;
— вагітність;
— вік пацієнтів до 18 років і старше 65 років;
— підвищена чутливість до препарату.
З обережністю призначають при епілепсії (у т. ч. при будь-яких станах зі зниженням порогу судомної готовності), пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки препарат може викликати транзиторне підвищення артеріального тиску іЛікарська взаємодія
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин. Суматриптан можна призначати не раніше ніж через 24 год після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна призначати не раніше ніж через 6 год після прийому суматриптану.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є окремі повідомлення про розвиток слабкості, гіперрефлексії та порушень координації у пацієнтів після одночасного прийому суматриптану і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (застосування комбінації вимагає обережності і контролю стану пацієнта).
Не відзначено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пизотифеном і етанолом
