Дозировка
Для взрослых и детей старше 12 лет с массой тела более 50 кг суточная доза составляет 400 мг (1 раз/ или по 200 мг 2). Продолжительность курса лечения - 7-10 дней. При неосложненной гонорее - 400 мг однократно. Детям в возрасте до 12 лет - 8 мг/кг массы тела 1 раз/ или по 4 мг/кг каждые 12 ч. При инфекциях, вызванных Streptococcus pyogenes, курс лечения должен составлять не менее 10 дней. При нарушениях функции почек (при КК от 21 до 60 мл/мин) или у пациентов, находящихся на гемодиализе, суточную дозу следует уменьшить на 25%.
Передозировка
Блокаторы канальцевой секреции (аллопуринол, диуретики) задерживают выведение цефиксима почками, что может привести к повышению токсичности. Цефиксим снижает протромбиновый индекс, усиливает действие непрямых антикоагулянтов.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь
Состав
цефиксим 100 мг/5мл
Фармакологическое действие
Полусинтетический цефалоспориновый антибиотик III поколения для приема внутрь широкого спектра действия. Действует бактерицидно. Механизм действия обусловлен угнетением синтеза клеточной мембраны возбудителя. Цефиксим устойчив к действию бета-лактамаз, продуцируемых большинством грамположительных и грамотрицательных бактерий.
In vitro цефиксим активен в отношении грамположительных бактерий: Streptococcus agalactiae; грамотрицательных бактерий: Haemophilus parainfluenzae, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus, Serratia marcescens.
In vitro и в условиях клинической практики цефиксим активен в отношении грамположительных бактерий: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.
К цефиксиму устойчивы Pseudomonas spp., Enterococcus (Streptococcus) серогруппы D, Listeria monocytogenes, большинство Staphylococcus spp. (включая метицилин-резистентные штаммы), Enterobacter spp., Bacteroides fragilis, Clostridium spp.
Фармакокинетика
При приеме внутрь биодоступность цефиксима составляет 40-50% независимо от приема пищи, однако Cmax цефиксима в сыворотке достигается быстрее на 0.8 ч при приеме препарата вместе с пищей. Связывание с белками плазмы, главным образом с альбуминами, составляет 65%. Около 50% дозы выводится с мочой в неизмененном виде в течение 24 ч, около 10% дозы выводится с желчью. Т1/2 зависит от дозы и составляет 3-4 ч. У пациентов с нарушениями функции почек при КК от 20 до 40 мл/мин Т1/2 увеличивается до 6.4 ч, при КК 5-10 мл/мин – до 11.5 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, анорексия, диарея, тошнота, рвота, боли в животе, метеоризм, транзиторное увеличение активности печеночных трансаминаз и ЩФ, гипербилирубинемия, желтуха, кандидоз ЖКТ, дисбактериоз; редко - стоматит, глоссит, псевдомембранозный энтероколит.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения, нейтропения, гемолитическая анемия.
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль.
Со стороны мочевыделительной системы: интерстициальный нефрит.
Аллергические реакции: кожный зуд, крапивница, гиперемия кожи, эозинофилия, лихорадка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью следует применять у пациентов пожилого возраста, пациентов с хронической почечной недостаточностью или псевдомембранозным колитом (в анамнезе), у детей в возрасте до 6 мес.
При длительном применении возможно нарушение нормальной микрофлоры кишечника, что может привести к росту Clostridium difficile и вызвать развитие тяжелой диареи и псевдомембранозного колита.
У пациентов с указанием в анамнезе аллергические реакции на пенициллины, возможны проявления повышенной чувствительности к цефалоспориновым антибиотикам.
Во время лечения возможна положительная прямая реакция Кумбса и ложноположительная реакция мочи на глюкозу.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными микроорганизмами: фарингит, тонзиллит, синуситы, острый и хронический бронхит, средний отит, неосложненные инфекции мочевыводящих путей, неосложненная гонорея
Противопоказания
Повышенная чувствительность к цефалоспоринам и пенициллинам.
(125)
Дозування
Для дорослих і дітей старше 12 років з масою тіла більше 50 кг добова доза становить 400 мг (1 раз/ або по 200 мг 2). Тривалість курсу лікування - 7-10 днів. При неускладненій гонореї - 400 мг одноразово. Дітям у віці до 12 років - 8 мг/кг маси тіла 1 раз/ або по 4 мг/кг кожні 12 год. При інфекціях, викликаних Streptococcus pyogenes, курс лікування повинен становити не менше 10 днів. При порушеннях функції нирок (при КК від 21 до 60 мл/хв) або у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, добову дозу слід зменшити на 25%.Передозування
Блокатори канальцівой секреції (алопуринол, діуретики) затримують виведення цефиксима нирками, що може призвести до підвищення токсичності. Цефіксим знижує протромбіновий індекс, посилює дію непрямих антикоагулянтів.
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всерединуСклад
цефіксим 100 мг/5млФармакологічна дія
Напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління для прийому всередину широкого спектру дії. Діє бактерицидно. Механізм дії зумовлений пригніченням синтезу клітинної мембрани збудника. Цефіксим стійкий до дії бета-лактамаз, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій.
In vitro цефіксим є активним відносно грампозитивних бактерій: Streptococcus agalactiae; грамнегативних бактерій: Haemophilus parainfluenzae, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus, Serratia marcescens.
In vitro і в умовах клінічної практики цефіксим є активним відносно грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних бактериї: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.
До цефиксиму стійкі Pseudomonas spp., Enterococcus (Streptococcus) серогрупи D, Listeria monocytogenes, більшість Staphylococcus spp. (включаючи метицилін-резистентні штами), Enterobacter spp., Bacteroides fragilis, Clostridium spp.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо біодоступність цефиксима становить 40-50% незалежно від прийому їжі, однак Cmax цефиксима в сироватці досягається швидше на 0.8 год при прийомі препарату разом з їжею. Зв'язування з білками плазми, головним чином з альбумінами, становить 65%. Близько 50% дози выводитс�� з сечею в незміненому вигляді протягом 24 год, близько 10% дози виводиться з жовчю. Т1/2 залежить від дози і становить 3-4 ч. У пацієнтів з порушеннями функції нирок при КК від 20 до 40 мл/хв Т1/2 збільшується до 6.4 год, при КК 5-10 мл/хв – до 11.5 ч.Побічні дії
З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, діарея, нудота, блювання, болі в животі, метеоризм, транзиторне збільшення активності печінкових трансаміназ і ЛФ, гіпербілірубінемія, жовтяниця, кандидоз травного ТРАКТУ, дисбактеріоз; рідко - стоматит, глосит, псевдомембранозний ентероколіт.
/>
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, гемолітична анемія.
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, еозинофілія, пропасниця.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів літнього віку, пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю або псевдомембранозним колітом (в анамн��зе), у дітей у віці до 6 міс.
При тривалому застосуванні можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може призвести до росту Clostridium difficile і викликати розвиток важкої діареї та псевдомембранозного коліту.
У пацієнтів із вказівкою в анамнезі алергічні реакції на пеніциліни, можливі прояви підвищеної чутливості до цефалоспоринових антибіотиків.
Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса і псевдопозитивна реакція сечі на глюкозу.Свідчення
Інфекційно-воспалительн��е захворювання, викликані чутливими мікроорганізмами: фарингіт, тонзиліт, синусити, гострий та хронічний бронхіт, середній отит, неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, неускладнена гонореяПротипоказання
Підвищена чутливість до цефалоспоринів і пеніцилінів.
