Дозировка
Ибупрофен применяют внутрь после еды. Перед применением взболтать для получения однородной суспензии. Дети от 6 до 12 месяцев (7-9 кг) от 3 до 4 раз по 2,5 мл в течение суток; Дети от 1 года до 3 лет (10-15 кг) 3 раза по 5 мл в течение суток; Дети от 3 до 6 лет (16-20 кг) 3 раза 7,5 мл в течение суток; Дети от 6 до 9 лет (21-29 кг) 3 раза 10 мл в течение суток; Дети от 9 до 12 лет (30-40 кг) 3 раза 15 мл в течение суток; При поствакцинальных реакциях у грудных детей от 3 до 6 месяцев: Грудные дети от 3 до 6 месяцев (5-7,6 кг): 2 раза по 2,5 мл в течение суток (следует принять 2,5 мл, при необходимости повторный прием 2,5 мл через 6 часов). Длительность лечения при лихорадке составляет не более 3 дней, при болевом синдроме – не более 5 дней.
Лекарственная форма
Однородная белого или почти белого цвета вязкая суспензия c запахом апельсина.
Состав
5 мл суспензии содержат: активное вещество - ибупрофен 100 мг;
вспомогательные вещества – полисорбат 80 - 3,0 мг, глицерол - 500,0 мг, сорбитол - 1050,0 мг, сахаринат натрия - 1,5 мг, кислота лимонная - 7,5 мг, камедь ксантановая - 30,0 мг,
0,5 М раствор натрия гидроксида – 1,071 г, 0,5 М раствор кислоты хлористоводородной – 0,982 г, метилпарагидроксибензоат - 5,0 мг, пропилпарагидроксибензоат - 1,5 мг, ароматизатор апельсиновый - 1,0 мг, вода очищенная до 5 мл.
Фармакологическое действие
Оказывает анальгезирующее, жаропонижающее и противовоспалительное действие за счет неизбирательной блокады циклооксигеназы (ЦОГ1 и ЦОГ2) и оказывают ингибирующее влияние на синтез простагландинов; анальгезирующее действие наиболее выражено при болях воспалительного характера; как все НПВП, ибупрофен проявляет антиагрегантную активность. Эффект препарата обусловлен угнетением синтеза простагландинов за счет блокирования фермента циклооксигеназы. Подавляет агрегацию тромбоцитов. При длительном применении оказывает десенсибилизирующее действие.
Фармакокинетика
. Хорошо абсорбируется из ЖКТ. Всасывание незначительно уменьшается при приеме препарата после еды. TCmax при приеме натощак – 45 мин, при приеме после еды – 1,5 – 2,5 ч, в синовиальной жидкости – 2-3 ч ( где создает большие концентрации, чем в плазме). Связь с белками плазмы на 90%. Подвергается пресистемному и постсистемному метаболизму в печени. После абсорбции около 60% фармакологически неактивной R-формы ибупрофена медленно трансформируется в активную S-форму. В метаболизме препарата принимает участие изофермент CYP2C9. Имеет двухфазную кинетику элиминации с T1/2 2-2,5 ч (для ретард форм – до 12 ч). Выводится почками (в неизмененном виде не более 1 %) и в меньшей степени – с желчью.
Побочные действия
со стороны пищеварительной системы: НПВП - гастропатия (тошнота, рвота, боль в животе, изжога, снижение аппетита, диарея, метеоризм, боль и дискомфорт в эпигастральной области), изъязвления слизистой оболочки ЖКТ (в ряде случаев осложняются перфорацией и кровотечениями); раздражение, сухость слизистой оболочки полости рта или боль во рту, изъязвление слизистой оболочки десен, афтозный стоматит, панкреатит, запор, гепатит;
со стороны дыхательной системы: одышка, бронхоспазм; со стороны органов чувств: снижение слуха, звон или шум в ушах, обратимый токсический неврит зрительного нерва, нечеткость зрительного восприятия или диплопия, сухость и раздражение глаз, отек конъюнктивы и век (аллергического генеза), скотома;
со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, тревожность, нервозность и раздражительность, психомоторное возбуждение, сонливость, депрессии, спутанность сознания, галлюцинации, редко - асептический менингит (чаще у пациентов с аутоиммунными заболеваниями);
со стороны сердечно-сосудистой системы: развитие или усугубление сердечной недостаточности, тахикардия, повышение артериального давления;
со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность, аллергический нефрит, нефротический синдром (отеки), полиурия, цистит; аллергические реакции: кожная сыпь (обычно эритематозная, крапивница), кожный зуд, ангионевротический отек, анафилактоидные реакции, анафилактический шок, бронхоспазм, лихорадка, мультиформная экссудативная эритема (в том числе синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эозинофилия, аллергический ринит;
со стороны органов кроветворения: анемия (в том числе гемолитическая, апластическая), тромбоцитопения и тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз, лейкопения; прочие: усиление потоотделения; риск развития изъязвлений слизистой оболочки ЖКТ, кровотечения (желудочно-кишечного, десневого, маточного, геморроидального), нарушений зрения (нарушения цветового зрения, скотомы, амблиопии) возрастает при длительном применении в больших дозах.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
В ходе долговременного применения, нестероидные противовоспалительные средства могут вызывать повреждение слизистой оболочки желудка, пептические язвы и кровотечение из пищеварительного тракта.
Во время длительного лечения НПВП необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек. При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, анализ крови с определением Hb, гематокрита, анализ кала на скрытую кровь.
ПЕРЕДОЗИРОВКА.\0009
Симптомы передозировки ибупрофена у детей: абдоминальные боли, тошнота, рвота, заторможенность, головная боль, шум в ушах, депрессия, сонливость, метаболический ацидоз, кома, геморрагический диатез, снижение артериального давления, судороги, апноэ, острая почечная недостаточность, нарушения функции печени, тахикардия, брадикардия, фибриляция предсердий, форсированный диурез. Дети до 5 лет особенно склонны к апноэ, коме и судорогам.\0009
Серьезные последствия, связанные с токсическим действием препарата проявляются обычно после приема дозы, превышающей 400 мг/кг массы тела (т.е. 80 рекомендованных разовых доз). В случае подозрения передозировки необходимо немедленно обратиться к врачу.
Лечение при передозировке: промывание желудка, прием активированного угля, щелочное питье, симптоматическая терапия (коррекция КОС, АД).
Показания
Ибупрофен для детей применяют с 6 месяцев до 12 лет в качестве жаропонижающего средства при острых респираторных заболеваниях, гриппе, детских инфекциях, постпрививочных реакциях и других инфекционно-воспалительных заболеваниях, сопровождающихся повышением температуры тела. Препарат используют как обезболивающее средство при болевом синдроме слабой или умеренной интенсивности, в том числе головной и зубной боли, мигрени, невралгиях, боли в ушах и горле, боли при растяжениях и других видах боли.
Противопоказания
Гиперчувствительность, эрозивно-язвенные заболевания органов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) в стадии обострения (в том числе язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки, язвенный колит, болезнь Крона), полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (в том числе в анамнезе), нарушения свертывания крови (в том числе гемофилия, удлинение времени кровотечения, склонность к кровотечениям, геморрагический диатез), активное желудочно-кишечное кровотечение; тяжёлая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), прогрессирующие заболевания почек,
тяжелая печеночная недостаточность или активное заболевание печени, состояние после проведения аортокоронарного шунтирования, подтверждённая гиперкалиемия, воспалительные заболевания кишечника, наследственная непереносимость фруктозы ввиду наличия в состав лекарственного препарата входит сорбит.
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ.
Принимать при – циррозе печени с портальной гипертензией; печеночной и/или почечной недостаточностью, сердечной недостаточностью, нефротическим синдромом, гипербилирубинемией, язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе), гастрите, энтерите, колите, заболеваниях крови неясной этиологии (лейкопения и анемия), беременности ( II-III триместр), в периоде лактации. При необходимости определения 17-кетостероидов лекарственный препарат следует отменить за 48 часов до исследования; в период лечения не рекомендуется прием этанола; для снижения риска развития \0009нежелательных явлений со стороны ЖКТ следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом. У больных бронхиальной астмой или другими заболеваниями, протекающими с бронхоспазмом, ибупрофен может повышать риск проявления бронхоспазма. Применение препарата у этих пациентов допустимо только при условии соблюдения большой осторожности, а в случае затруднений дыхания, следует немедленно обратиться к врачу.
Лекарственное взаимодействие
Не следует применять ибупрофен одновременно с другими нестероидными противовоспалительными средствами (например, ацетилсалициловая кислота снижает противовоспалительное действие ибупрофена и усиливает побочное действие). Следует, по возможности, избегать одновременного назначения ибупрофена и диуретиков, ввиду, с одной стороны, ослабления диуретического эффекта и, с другой, риска развития почечной недостаточности. Ибупрофен ослабляет действие гипотензивных средств (ингибиторов конвертазы ангиотензина, -адренергических средств, тиазидов). Тормозит гипотензивный эффект ингибиторов АПФ, одновременно снижая их выделение почками. Ибупрофен усиливает эффект пероральных гипогликемических средств (особенно производных сульфонилмочевины) и инсулина. Индукторы микросомального окисления фенитоин, этанол, барбитураты, зиксорин, рифампицин, фенилбутазон, трициклические (антидепресанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, повышая риск развития тяжелых гепатотоксических реакций. Ингибиторы микросомального окисления – снижают риск гепатотоксического действия. Усиливает действие непрямых антикоагулянтов, антиагрегантов, фибринолитиков (повышение риска появления геморрагических осложнений). Увеличивает концентрацию в крови дигоксина. Усиливает токсическое действие метотрексата и препаратов лития. Кофеин усиливает анальгезирующий эффект.
(4858)
Дозування
Ібупрофен застосовують внутрішньо після їди. Перед застосуванням збовтати для отримання однорідної суспензії. Діти від 6 до 12 місяців (7-9 кг) від 3 до 4 разів по 2,5 мл протягом доби; Діти від 1 року до 3 років (10-15 кг) 3 рази по 5 мл протягом доби; Діти від 3 до 6 років (16-20 кг) 3 рази 7,5 мл протягом доби; Діти від 6 до 9 років (21-29 кг) 10 мл 3 рази протягом доби; Діти від 9 до 12 років (30-40 кг) 15 мл 3 рази протягом доби; При поствакцинальних реакціях у грудних дітей від 3 до 6 місяців: Немовлята від 3 до 6 місяців (5-7,6 кг): 2 рази по 2,5 мл протягом доби (слід прийняти 2,5 мл, при необхідності повторний прийом 2,5 мл через 6 годин). Тривалість лікування при лихоманці становить не більше 3 днів, при больовому синдромі – не більше 5 днів.
Лікарська форма
Однорідна білого або майже білого кольору в'язка суспензія c запахом апельсина.Склад
5 мл суспензії містять: активна речовина - ібупрофен 100 мг;
допоміжні речовини – полісорбат 80 - 3,0 мг, гліцерол - 500,0 мг, сорбітол - 1050,0 мг, натрію сахаринат - 1,5 мг, кислота лимонна - 7,5 мг, камедь ксантанова - 30,0 мг,
0,5 М розчин натрію гідроксиду – 1,071 м, 0,5 М розчин кислоти хлористоводневої – 0,982 р, метилпарагідроксибензоат - 5,0 мг, пропілпарагідроксибензоат - 1,5 мг, ароматизатор апельсиновий - 1,0 мг, вода очищена до 5 мл.Фармакологічна дія
Чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію за рахунок невибірковою блокади циклооксигенази (ЦОГ1 і ЦОГ2) і надають інгібуючий вплив на синтез простагландинів; аналгезуючу дію найбільш виражено при болях запального характеру; як все НПЗП, ібупрофен виявляє антиагрегантну активність. Ефект препарату обумовлений пригніченням синтезу простагландинів за рахунок блокування ферменту циклооксигенази. Пригнічує агрегацію тромбоцитів. При тривалому застосуванні надає десенсибілізуючу дію.Фармакокінетика
. Добре абсорбується з ШКТ. Всмоктування незначно зменшується при прийомі препарату після їжі. TCmax при прийомі натщесерце – 45 хв, при прийомі після їжі – 1,5 – 2,5 год, у синовіальній рідині – 2-3 год ( де створює більші концентрації, ніж у плазмі). Зв'язок з білками плазми на 90%. Піддається пресистемному і застсистемному метаболізму в печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми ібупрофену повільно трансформується в активну S-форму. В метаболізмі препарату бере участь ізофермент CYP2C9. Має двофазну кінетику елімінації з T1/2 2-2,5 год (для ретард форм – до 12 год). Виводиться нирками (у незмінному вигляді не більше 1 %) і меншою мірою – з жовчю.Побічні дії
з боку травної системи: НПЗП - гастропатия (нудота, блювота, біль у животі, печія, зниження апетиту, діарея, метеоризм, біль і дискомфорт в эпигастральной області), виразки слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у ряді випадків ускладнюються перфорацією і кровотечами); роздратування, сухість слизової оболонки порожнини рота або біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит, запор, гепатит;
з боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм; з боку органів чуття: зниження слуху, дзенькіт або шум у вухах, оборотний токсичний неврит зорового нерва, нечіткість зорового сприйняття або диплопія, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алліргического генезу), скотома;
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, знервованість і дратівливість, психомоторне збудження, сонливість, депресії, сплутаність свідомості, галюцинації, рідко - асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями);
з боку серцево-судинної системи: розвиток або посилення серцевої недостатності, тахікардія, підвищення артеріального тиску;
з боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатньо��ть, алергічний нефрит, нефротичний синдром (набряки), поліурія, цистит; алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай еритематозний, кропив'янка), свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, бронхоспазм, гарячка, мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, алергічний риніт;
з боку органів кровотворення: анемія (в тому числі гемолітична, апластична), тромбоцитопенія і тромбоцитоп��ническая пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія; інші: посилення потовиділення; ризик розвитку виразок слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту, кровотечі (шлунково-кишкового, ясенного, маточного, гемороїдального), порушень зору (порушення колірного зору, скотоми, амбліопії) зростає при тривалому застосуванні у великих дозах.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
В ході довготривалого застосування, нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати пошкодження слизової оболонки шлунка, пептичні яви і кровотеча з травного тракту.
Під час тривалого лікування НПЗП необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок. При появі симптомів гастропатії показаний пильний контроль, який включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням Hb, гематокриту, аналіз калу на приховану кров.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ.\0009
Симптоми передозування ібупрофену у дітей: абдомінальні болі, нудота, блювання, загальмованість, головний біль, шум у вухах, депресія, сонливость, метаболічний ацидоз, кома, геморагічний діатез, зниження артеріального тиску, судоми, апное, гостра ниркова недостатність, порушення функції печінки, тахікардія, брадикардія, фібриляція передсердь, форсований діурез. Діти до 5 років особливо схильні до апное, комі і судом.\0009
Серйозні наслідки, пов'язані з токсичною дією препарату проявляються зазвичай після прийому дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла (тобто 80 рекомендованих разових доз). В разі підозри на передозування необхідно негайно зверкуватися до лікаря.
Лікування при передозуванні: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, лужне питво, симптоматична терапія (корекція КОС, АТ).Свідчення
Ібупрофен для дітей застосовують з 6 місяців до 12 років як жарознижуючий засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постпрививочных реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат використовують як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивности, в тому числі головному та зубному болю, мігрені, невралгії, болю у вухах і горлі, болі при розтягненнях та інших видах болю.Протипоказання
Гіперчутливість, ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у стадії загострення (у тому числі виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона), повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних противовоспаливальних препаратів (у тому числі в анамнезі), порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез), активна шлунково-кишкова кровотеча; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок,
тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки, стан після проведення аортокоронарного шунтування, підтверджена гіперкаліємія, запальні захворювання кишечника, спадокгосподарська непереносимість фруктози через наявність у склад лікарського препарату входить сорбіт.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ.
Приймати при цирозі печінки з портальною гіпертензією; печінковою і/або нирковою недостатністю, серцевою недостатністю, нефротичним синдромом, гіпербілірубінемією, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), гастриті, ентериті, коліті, захворюваннях крові неясної етіології (лейкопенія і анемія), вагітність ( II-III триместр), період лактації. При необхідності визначення 17-кетостероїдів лікарський препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження; у період лікування не рекомендується прийом етанолу; для зниження ризику розвитку \0009нежелательных явищ з боку ШКТ слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом. У хворих бронхіальною астмою або іншими захворюваннями, що протікають з бронхоспазмом, ібупрофен може підвищувати ризик прояви бронхоспазму. Застосування препарату у цих пацієнтів можливе лише за умови дотримання великої обережності, а в с��учае ускладнення дихання, слід негайно звернутися до лікаря.Лікарська взаємодія
Не слід застосовувати ібупрофен одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота знижує протизапальну дію ібупрофену та посилює побічну дію). Слід, по можливості, уникати одночасного призначення ібупрофену і діуретиків, зважаючи, з одного боку, послаблення діуретичного ефекту та, з іншого, ризику розвитку ниркової недостатності. Ібупрофен ослабляе�� дію гіпотензивних засобів (інгібіторів конвертазы ангіотензину, -адренергічних засобів, тіазидів). Гальмує гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ, одночасно знижуючи їх виділення нирками. Ібупрофен посилює ефект пероральних гіпоглікемічних засобів (особливо похідних сульфонілсечовини) та інсуліну. Індуктори мікросомального окислення фенітоїн, етанол, барбітурати, зиксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні (антидепресанты) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку ��яжелых гепатотоксичних реакцій. Інгібітори мікросомального окислення знижують ризик гепатотоксичної дії. Посилює дію непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, фибринолитиков (підвищення ризику появи геморагічних ускладнень). Збільшує концентрацію в крові дигоксину. Підсилює токсичну дію метотрексату і препаратів літію. Кофеїн посилює аналгезуючий ефект.