Дозировка
Препарат принимают внутрь 1 раз/сут, во время ужина. Таблетки проглатывают целиком, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Дозу препарата Глюкофаж® Лонг следует подбирать индивидуально для каждого пациента на основании результатов измерения концентрации глюкозы в крови. Глюкофаж® Лонг следует принимать ежедневно, без перерыва. В случае прекращения лечения пациенту необходимо сообщить об этом врачу. В случае пропуска очередной дозы следующую дозу следует принять в обычное время. Нельзя удваивать дозу препарата Глюкофаж® Лонг. Монотерапия и комбинированная терапия в сочетании с другими гипогликемическими средствами Для пациентов, не принимающих метформин, рекомендуемая начальная доза препарата Глюкофаж® Лонг составляет 1 таб. 1 раз/сут. Через каждые 10-15 дней проведенного лечения дозу рекомендуется скорректировать на основании результатов измерения концентрации глюкозы крови. Медленное увеличение дозы способствует снижению побочных эффектов со стороны ЖКТ. Рекомендованная доза препарата Глюкофаж® Лонг составляет 1500 мг (2 таб.) 1 раз/сут. Если при приеме рекомендованной дозы не удается достичь адекватного контроля гликемии, возможно увеличение дозы до максимальной – 2250 мг (3 таб.) 1 раз/сут. Если адекватный контроль гликемии не достигается при приеме 3 таб. по 750 мг 1 раз/сут, то возможен переход на препарат метформина с обычным высвобождением активного вещества (например, Глюкофаж®, таблетки, покрытые пленочной оболочкой) с максимальной суточной дозой 3000 мг. Для пациентов, уже получающих лечение таблетками метформина, начальная доза препарата Глюкофаж® Лонг должна быть эквивалентна суточной дозе таблеток с обычным высвобождением. Пациентам, принимающим метформин в форме таблеток с обычным высвобождением в дозе, превышающей 2000 мг, не рекомендуется переход на Глюкофаж® Лонг. В случае планирования перехода с другого гипогликемического средства: необходимо прекратить прием другого препарата и начать прием препарата Глюкофаж® Лонг в дозе, указанной выше. Комбинация с инсулином Для достижения лучшего контроля концентрации глюкозы в крови метформин и инсулин можно применять в виде комбинированной терапии. Обычная начальная доза препарата Глюкофаж® Лонг составляет 1 таб. 750 мг 1 раз/сут во время ужина, при этом дозу инсулина подбирают на основании результатов измерения содержания глюкозы в крови. Пациенты с почечной недостаточностью Метформин можно применять у пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК 45–59 мл/мин) только в случае отсутствия состояний, которые могут увеличивать риск развития лактацидоза. Начальная доза составляет 500 мг 1 раз/сут. Максимальная доза составляет 1000 мг/сут. Функцию почек следует тщательно контролировать каждые 3-6 месяцев. Если КК менее 45 мл/мин, прием препарата следует немедленно прекратить. У пациентов пожилого возраста и пациентов со сниженной функцией почек дозу корректируют на основании оценки почечной функции, которую необходимо проводить регулярно, не менее 2 раз в год.
Передозировка
Симптомы: при применении метформина в дозе 85 г (в 42.5 раз превышающей максимальную суточную дозу) развития гипогликемии не наблюдалось, однако в этом случае наблюдалось развитие лактацидоза. Значительная передозировка или сопряженные факторы риска могут привести к развитию лактацидоза. Лечение: в случае появления признаков лактацидоза лечение препаратом необходимо немедленно прекратить, пациента срочно госпитализировать и, определив концентрацию лактата, уточнить диагноз. Наиболее эффективным мероприятием по выведению из организма лактата и метформина является гемодиализ. Проводят также симптоматическое лечение.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия белого или почти белого цвета, капсуловидные, двояковыпуклые, с гравировкой "750" на одной стороне и "Merck" - на другой.
Состав
1 таблетка содержит:
метформина гидрохлорид 750 мг
Вспомогательные вещества: кармеллоза натрия - 37.5 мг, гипромеллоза 2208 - 294.24 мг, магния стеарат - 5.3 мг.
Фармакологическое действие
Пероральный гипогликемический препарат из группы бигуанидов, снижающий как базальное, так и постпрандиальное содержание глюкозы в плазме крови. Не стимулирует секрецию инсулина и в связи с этим не вызывает гипогликемии. Повышает чувствительность периферических рецепторов к инсулину и утилизацию глюкозы клетками. Снижает выработку глюкозы печенью за счет ингибирования глюконеогенеза и гликогенолиза. Задерживает всасывание глюкозы в кишечнике.
Метформин стимулирует синтез гликогена, воздействуя на гликогенсинтетазу. Увеличивает транспортную емкость всех типов мембранных переносчиков глюкозы.
На фоне применения метформина масса тела пациента либо остается стабильной, либо умеренно снижается.
Метформин оказывает благоприятный эффект на метаболизм липидов: снижает содержание общего холестерина, ЛПНП и триглицеридов.
Фармакокинетика
Всасывание
После перорального приема дозы в форме таблетки пролонгированного действия, всасывание метформина замедленно по сравнению с таблеткой с обычным высвобождением метформина. Время достижения Cmax составляет 7 ч. В то же время TCmax для таблетки с обычным высвобождением составляет 2.5 часа.
После однократного приема внутрь 2000 мг метформина в форме таблеток пролонгированного действия AUC аналогична наблюдаемой после приема 1000 мг метформина в форме таблеток с обычным высвобождением 2
Колебания Cmax и AUC у отдельных пациентов в случае приема метформина в форме таблеток пролонгированного действия сравнимы с теми же показателями, как и в случае приема таблеток с обычным профилем высвобождения.
Всасывание метформина из таблеток пролонгированного высвобождения не изменяется в зависимости от приема пищи. Не наблюдается кумуляции при многократном приеме до 2000 мг метформина в форме таблеток пролонгированного действия.
Распределение
Связь с белками плазмы незначительна. Метформин частично связывается с эритроцитами. Сmax в крови ниже Сmax в плазме и достигается примерно через такое же время. При обычных терапевтических дозах кумуляции метформина в плазме не наблюдается, за исключением случаев нарушения функции почек. Средний Vd колеблется в диапазоне 63-276 л.
Метаболизм
Метформин не участвует в обмене веществ, и, поскольку связь с белками плазмы незначительна, метаболизируетcя в несвязанной форме. Метаболитов у человека не обнаружено. Метформин выводится в неизмененном виде почками.
Выведение
Почечный клиренс метформина составляет >400 мл/мин, что указывает на то, что метформин выводится за счет клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. После перорального приема T1/2 составляет около 6.5 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При нарушенной функции почек клиренс метформина снижается пропорционально клиренсу креатинина, увеличивается T1/2, что может приводить к увеличению концентрации метформина в плазме.
Побочные действия
Определение частоты побочных эффектов: очень часто (?1/10), часто (?1/100, <1/10), нечасто (?1/1000, <1/100), редко (?1/10 000, <1/1000), очень редко (<1/10 000), единичные - не могут оцениваться при имеющихся данных.
Со стороны нервной системы: часто - нарушение вкуса (металлический привкус во рту).
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота, рвота, диарея, боли в животе, отсутствие аппетита. Наиболее часто они возникают в начальный период лечения и в большинстве случаев спонтанно проходят. Для предотвращения симптомов рекомендуется принимать метформин во время приема пищи. Медленное увеличение дозы может улучшить желудочно-кишечную переносимость.
Со стороны гепатобилиарной системы: очень редко - нарушение показателей функции печени или гепатит; после отмены метформина нежелательные явления полностью исчезают.
Со стороны кожных покровов: очень редко - эритема, зуд, крапивница.
Со стороны обмена веществ: очень редко - лактацидоз. При длительном приеме метформина возможно снижение всасывания витамина В12. При обнаружении мегалобластной анемии необходимо учитывать возможность такой этиологии.
Если любые из указанных в инструкции побочных эффектов усугубляются, или отмечаются другие побочные эффекты, не указанные в инструкции, пациенту необходимо сообщить об этом врачу.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лактацидоз
Лактацидоз является крайне редким, но серьезным (высокая смертность при отсутствии неотложного лечения) осложнением, которое может возникнуть из-за кумуляции метформина. Случаи лактацидоза у пациентов, получавших метформин, возникали в основном у больных сахарным диабетом с выраженной почечной недостаточностью.
Следует учитывать и другие сопряженные факторы риска, такие как плохо контролируемый диабет, кетоз, продолжительное голодание, чрезмерное потребление алкоголя, печеночная недостаточность и любое состояние, связанное с выраженной гипоксией. Это может помочь снизить частоту случаев возникновения лактацидоза.
Следует учитывать риск развития лактацидоза при появлении неспецифических признаков таких, как мышечные судороги, сопровождающиеся диспепсией, болью в животе, общей слабостью и сильным недомоганием.
Лактацидоз характеризуется ацидотической одышкой, рвотой, болью в животе, мышечными судорогами и гипотермией с последующей комой. Диагностическими лабораторными показателями являются снижение рН крови (<7.25), содержание лактата в плазме крови >5 ммоль/л, повышенные анионный промежуток и отношение лактат/пируват. При подозрении на лактацидоз необходимо прекратить прием препарата и немедленно обратиться к врачу.
Хирургические операции
Применение метформина должно быть прекращено за 48 ч до проведения плановых хирургических операций и может быть продолжено не ранее чем через 48 ч после, при условии, что в ходе обследования почечная функция была признана нормальной.
Функция почек
Поскольку метформин выводится почками, перед началом лечения, и регулярно в последующем, необходимо определять КК: не реже 1 раза в год у пациентов с нормальной функцией почек, и 2-4 раза в год у пациентов пожилого возраста, а также у пациентов с КК на нижней границе нормы. В случае КК менее 45 мл/мин применение препарата противопоказано.
Следует проявлять особую осторожность при возможном нарушении функций почек у пациентов пожилого возраста, при одновременном применении гипотензивных препаратов, диуретиков или НПВС.
Сердечная недостаточность
Пациенты с сердечной недостаточностью имеют более высокий риск развития гипоксии и почечной недостаточности. Пациентам с хронической сердечной недостаточностью следует регулярно проводить мониторинг сердечной функции и функции почек во время приема метформина.
Прием метформина при острой сердечной недостаточности и хронической сердечной недостаточности с нестабильными показателями гемодинамики противопоказан.
Другие меры предосторожности
Пациентам рекомендуется продолжать соблюдать диету с равномерным потреблением углеводов в течение дня.
Пациентам с избыточной массой тела рекомендуется продолжать соблюдать гипокалорийную диету (но не менее 1000 ккал/сут). Также пациентам следует регулярно выполнять физические упражнения.
Пациентам следует сообщать врачу о каком-либо проводимом лечении и любых инфекционных заболеваниях, таких как инфекции дыхательных и мочевыводящих путей.
Следует регулярно проводить стандартные лабораторные анализы для контроля сахарного диабета.
Метформин при монотерапии не вызывает гипогликемию, однако рекомендуется проявлять осторожность при его применении в комбинации с инсулином или другими пероральными гипогликемическими средствами (например, производными сульфонилмочевины или репаглинидом). Симптомами гипогликемии являются слабость, головная боль, головокружение, повышенное потоотделение, учащенное сердцебиение, нарушение зрения или нарушение концентрации внимания.
Необходимо предупредить пациента, что неактивные компоненты препарата Глюкофаж® Лонг могут выделяться в неизмененном виде через кишечник, что не влияет на терапевтическую активность препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Монотерапия препаратом Глюкофаж® Лонг не вызывает гипогликемии, и поэтому не влияет на способность управлять автомобилем и работать с механизмами.
Тем не менее, следует предостеречь пациентов о риске гипогликемии при применении метформина в сочетании с другими гипогликемическими препаратами (производные сульфонилмочевины, инсулин, репаглинид).
Показания
лечение сахарного диабета 2 типа у взрослых при неэффективности диетотерапии (особенно у больных с ожирением) в качестве монотерапии, или в сочетании с другими пероральными гипогликемическими препаратами, или в сочетании с инсулином
Противопоказания
— диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, кома;
— почечная недостаточность или нарушение функции почек (КК <45 мл/мин);
— острые состояния, протекающие с риском развития нарушений функции почек, в т.ч. дегидратация (при хронической или тяжелой диарее, многократных приступах рвоты), тяжелые инфекционные заболевания (например, инфекции дыхательных и мочевыводящих путей), шок;
— клинически выраженные проявления острых и хронических заболеваний, которые могут приводить к развитию тканевой гипоксии (в т.ч. острая сердечная недостаточность, хроническая сердечная недостаточность с нестабильными показателями гемодинамики, дыхательная недостаточность, острый инфаркт миокарда);
— обширные хирургические операции и травмы, когда показано проведение инсулинотерапии;
— печеночная недостаточность, нарушение функции печени;
— хронический алкоголизм, острое отравление алкоголем;
— лактацидоз (в т.ч. и в анамнезе);
— применение в течение не менее 48 ч до и в течение 48 ч после проведения радиоизотопных или рентгенологических исследований с введением йодсодержащего контрастного вещества;
— соблюдение гипокалорийной диеты (менее 1000 ккал/сут);
— беременность;
— детский возраст до 18 лет в связи с отсутствием данных по применению;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
C осторожностью следует применять препарат у пациентов в возрасте старше 60 лет, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития у них лактацидоза; у пациентов с почечной недостаточностью (КК 45-59 мл/мин); в период лактации (грудного вскармливания).
Применение при беременности и кормлении грудью
Декомпенсированый сахарный диабет при беременности связан с повышенным риском возникновения врожденных пороков и перинатальной смертности.
Ограниченное количество данных свидетельствует о том, что применение метформина у беременных женщин не увеличивает риск развития врожденных пороков у детей.
При планировании беременности, а также в случае наступления беременности на фоне применения метформина препарат следует отменить и назначить инсулинотерапию. Необходимо поддерживать концентрацию глюкозы в крови на уровне, наиболее близком к норме для снижения риска возникновения пороков развития плода.
Метформин выводится с грудным молоком. Побочные эффекты у новорожденных при грудном вскармливании на фоне приема метформина не наблюдались. Однако в связи с ограниченным количеством данных, применение препарата в период кормления грудью не рекомендовано. Решение о прекращении кормления грудью следует принимать с учетом пользы грудного вскармливания и потенциального риска возникновения побочных эффектов у ребенка.
Применение при нарушениях функции печени
Противопоказание: печеночная недостаточность, нарушение функции печени.
Применение при нарушениях функции почек
Противопоказан при почечной недостаточности или нарушении функции почек (КК менее 60 мл/мин), при острых состояниях, протекающих с риском развития нарушений функции почек, в т.ч. дегидратации (при хронической или тяжелой диарее, многократных приступах рвоты), тяжелых инфекционных заболеваниях (например, инфекции дыхательных и мочевыводящих путей), шоке.
Применение у детей
Противопоказан в детском и подростковом возрасте до 18 лет в связи с отсутствием данных по применению.
Применение у пожилых пациентов
C осторожностью следует применять препарат у пациентов в возрасте старше 60 лет, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития у них лактацидоза.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказанные комбинации
На фоне функциональной почечной недостаточности у больных сахарным диабетом радиологическое исследование с применением йодсодержащих рентгеноконтрастных средств может вызывать развитие лактацидоза. Глюкофаж® Лонг следует отменить за 48 ч до и не возобновлять ранее 48 ч после рентгенологического исследования с использованием йодсодержащих рентгеноконтрастных средств, при условии, что в ходе обследования почечная функция была признана нормальной.
Нерекомендуемые комбинации
Прием этанола повышает риск развития лактацидоза во время острой алкогольной интоксикации, особенно в случае недостаточного питания, соблюдения низкокалорийной диеты, а также печеночной недостаточности. Во время лечения не следует применять лекарственные средства, содержащие этанол.
Комбинации, требующие осторожности
Лекарственные средства с непрямым гипергликемическим действием (например, ГКС и тетракозактид для системного и местного применения), бета2-адреномиметики, даназол, хлорпромазин при приеме в высоких дозах (100 мг/сут) и диуретики: может потребоваться более частый контроль концентрации глюкозы в крови, особенно в начале лечения. При необходимости доза препарата Глюкофаж® Лонг может быть скорректирована в процессе лечения и после его прекращения, исходя из уровня гликемии.
Одновременный прием "петлевых" диуретиков может привести к развитию лактацидоза из-за возможной функциональной почечной недостаточности.
При одновременном применении препарата Глюкофаж® Лонг с производными сульфонилмочевины, инсулином, акарбозой, салицилатами возможно развитие гипогликемии.
Нифедипин повышает абсорбцию и Cmax метформина.
Катионные лекарственные средства (амилорид, дигоксин, морфин, прокаинамид, хинидин, хинин, ранитидин, триамтерен, триметоприм и ванкомицин), секретирующиеся в почечных канальцах, конкурируют с метформином за канальцевые транспортные системы и могут приводить к увеличению его Cmax.
Колесевелам при одновременном применении с метформином в форме таблеток пролонгированного действия увеличивает концентрацию метформина в плазме крови (увеличение AUC без значительного увеличения Сmax).
(6807)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо 1 раз/добу під час вечері. Таблетки ковтають цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дозу препарату Глюкофаж® Лонг слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта на підставі результатів вимірювання концентрації глюкози в крові. Глюкофаж® Лонг слід приймати щоденно, без перерви. У разі припинення лікування пацієнта необхідно повідомити про це лікаря. У випадку пропуску чергової дози наступну дозу слід прийняти у звичайний час. Не можна подвоювати дозу препарату Глюкофаж® Лонг. Монотерапія та комбінована терапія у поєднанні з іншими гіпоглікемічними засобами Для пацієнтів, які не приймають метформін, рекомендована початкова доза препарату Глюкофаж® Лонг становить 1 таб. 1 раз/добу. Через кожні 10-15 днів проведеного лікування дозу рекомендується скоригувати на підставі результатів вимірювання концентрації глюкози крові. Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку ШКТ. Рекомендована доза препарату Глюкофаж® Лонг становить 1500 мг (2 таб.) 1 раз/сут. Якщо при прийомі рекомендованої дози не вдається досягти адекватного контролю глікемії, можливо збільшення дози до максимальної – 2250 мг (3 таб.) 1 раз/добу. Якщо адекватний контроль глікемії не досягається при прийомі 3 таб. по 750 мг 1 раз/добу, то можливий перехід на препарат метформіну з звичайним вивільненням активної речовини (наприклад, Глюкофаж®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою) з максимальною добовою дозою 3000 мг. Для пацієнтів, які вже отримують лікування таблетками метформіну, початкова доза препарату Глюкофаж® Лонг повинна быть еквівалентна добовій дозі таблеток із звичайним вивільненням. Пацієнтам, які приймають метформін у формі таблеток із звичайним вивільненням в дозі, що перевищує 2000 мг, не рекомендується перехід на Глюкофаж® Лонг. У разі планування переходу з іншого гіпоглікемічного засобу: необхідно припинити прийом іншого препарату та розпочати прийом препарату Глюкофаж® Лонг у дозі, вказаній вище. Комбінація з інсуліном Для досягнення кращого контролю рівня глюкози у крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапии. Звичайна початкова доза препарату Глюкофаж® Лонг становить 1 таб. 750 мг 1 раз/добу під час вечері, при цьому дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання вмісту глюкози в крові. Пацієнти з нирковою недостатністю Метформін можна застосовувати у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 45-59 мл/хв) лише у разі відсутності станів, які можуть збільшувати ризик розвитку лактацидоза. Початкова доза становить 500 мг 1 раз/добу. Максимальна доза становить 1000 мг/добу. Функцію нирок слід ретельнательно контролювати кожні 3-6 місяців. Якщо КК менше 45 мл/хв, прийом препарату слід негайно припинити. У пацієнтів літнього віку і пацієнтів зі зниженою функцією нирок дозу коригують на підставі оцінки ниркової функції, яку необхідно проводити регулярно, не менше 2 разів на рік.Передозування
Симптоми: при застосуванні метформіну у дозі 85 г (42.5 разів перевищує максимальну добову дозу) розвитку гіпоглікемії не спостерігалося, однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактацидоза. Значне передозування або соп��яженные фактори ризику можуть призвести до розвитку лактацидоза. Лікування: у випадку появи ознак лактацидоза лікування препаратом необхідно негайно припинити, пацієнта терміново госпіталізувати і, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз. Найбільш ефективним заходом щодо виведення з організму лактату і метформіну є гемодіаліз. Проводять також симптоматичне лікування.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії білого або майже білого кольору, капсуловидные, двоопуклі, з гравіюванням "750" на одній стороні і "Merck" - на іншій.Склад
1 таблетка містить:
метформіну гідрохлорид 750 мг
Допоміжні речовини: кармеллоза натрію - 37.5 мг, гіпромелоза 2208 - 294.24 мг, магнію стеарат - 5.3 мг.Фармакологічна дія
Пероральний гіпоглікемічний препарат з групи бигуанидов, що знижує як базальное, так і постпрандиальное вміст глюкози в плазмі крові. Не стимулює секрецію інсуліну і у зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та ут��лизацию глюкози клітинами. Зменшує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу. Затримує всмоктування глюкози в кишечнику.
Метформін стимулює синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу. Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози.
На тлі застосування метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується.
Метформін виявляє сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів.Фармакокінетика
Всмоктування
Після перорального прийому дози у формі таблетки пролонгованої дії, всмоктування метформіну уповільнено порівняно з таблеткою з звичайним вивільненням метформіну. Час досягнення Cmax становить 7 ч. В той же час TCmax для таблетки зі звичайним вивільненням становить 2.5 години.
Після одноразового прийому внутрішньо 2000 мг метформіну у формі таблеток пролонгованої дії AUC аналогічна спостерігається після прийому 1000 мг метформіну у формі таблеток із звичайним вивільнено��єм 2
Коливання Cmax і AUC у окремих пацієнтів у разі прийому метформіну у формі таблеток пролонгованої дії порівнянні з тими ж показниками, як і в разі прийому таблеток з звичайним профілем вивільнення.
Всмоктування метформіну з таблеток пролонгованої вивільнення не змінюється в залежності від прийому їжі. Не спостерігається кумуляції при багаторазовому прийомі до 2000 мг метформіну у формі таблеток пролонгованої дії.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми незначний. Метформін частково ��вязывается з еритроцитами. Cmax у крові нижче Смах у плазмі досягається приблизно через такий же час. При звичайних терапевтичних дозах кумуляції метформіну в плазмі не спостерігається, за винятком випадків порушення функції нирок. Середній Vd коливається у діапазоні 63-276 л.
Метаболізм
Метформін не бере участь в обміні речовин, і, оскільки зв'язок з білками плазми незначний, метаболізується в незв'язаної формі. Метаболітів у людини не виявлено. Метформін виводиться в незміненому вигляді нирками.
Виведення
Почеч��ий кліренс метформіну складає >400 мл/хв, що вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому T1/2 становить близько 6.5 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При порушеній функції нирок кліренс метформіну знижується пропорційно кліренсу креатиніну, збільшується T1/2, що може призводити до збільшення концентрації метформіну в плазмі.Побічні дії
Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто (?1/10), часто (?1/100, <1/10), нечаст�� (?1/1000, <1/100), рідко (?1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), поодинокі - не можуть оцінюватися при наявних даних.
З боку нервової системи: часто - порушення смаку (металевий присмак у роті).
З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання, діарея, болі в животі, відсутність апетиту. Найбільш часто вони виникають у початковий період лікування і в більшості випадків спонтанно проходять. Для запобігання симптомів рекомендується приймати метформін під час прийому їжі. Повільне збільшення дози може поліпшити жлудочно-кишкову переносимість.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко - порушення показників функції печінки або гепатит; після відміни метформіну небажані явища повністю зникають.
З боку шкірних покривів: дуже рідко - еритема, свербіж, кропив'янка.
З боку обміну речовин: дуже рідко - лактацидоз. При тривалому прийомі метформіну можливе зниження всмоктування вітаміну В12. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології.
Якщо будь-які із зазначених в інс��ції побічних ефектів посилюються, або відзначаються інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнта необхідно повідомити про це лікаря.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лактацидоз
Лактацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність при відсутності невідкладного лікування) ускладненням, що може виникнути за кумуляції метформіну. Випадки лактацидоза у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю./>
Слід враховувати й інші супутні фактори ризику, такі як погано контрольований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Це може допомогти знизити частоту випадків виникнення лактацидоза.
Слід враховувати ризик розвитку лактацидоза при появі неспецифічних ознак таких, як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсією, болем у животі, загальною слабкістю і сильним нездужанням.
Лактацидоз характеризується ацидотичною задишкою, блюванням, болем в животі, м'язовими судомами і гіпотермією з подальшою комою. Діагностичними лабораторними показниками є зниження рН крові (<7.25), вміст лактату в плазмі крові >5 ммоль/л, підвищені аніонний проміжок і відношення лактат/піруват. При підозрі на лактацидоз необхідно припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.
Хірургічні операції
Застосування метформіну повинно бути припинене за 48 год до проведення планових хірургічних операцій і може бути продовжено не раніше ніж через 48 год після, за умови, що в ході обстеження ниркова функція була визнана нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно в подальшому, необхідно визначати КК: не рідше 1 рази на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів з КК на нижній межі норми. У разі КК менше 45 мл/хв) застосування препарату протипоказане.
Слід виявляти особливу осторожность при можливому порушенні функцій нирок у пацієнтів літнього віку, при одночасному застосуванні гіпотензивних препаратів, діуретиків або НПЗЗ.
Серцева недостатність
Пацієнти з серцевою недостатністю мають більш високий ризик розвитку гіпоксії та ниркової недостатності. Пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю слід регулярно проводити моніторинг серцевої функції нирок під час прийому метформіну.
Прийом метформіну при гострій серцевій недостатності та хронічної сердечной недостатності з нестабільними показниками гемодинаміки протипоказаний.
Інші заходи безпеки
Пацієнтам рекомендується продовжувати дотримуватись дієти з рівномірним споживанням вуглеводів протягом дня.
Пацієнтам з надлишковою масою тіла рекомендується продовжувати дотримуватися гипокалорийную дієту (але не менше 1000 ккал/добу). Також пацієнтам слід регулярно виконувати фізичні вправи.
Пацієнтам слід повідомляти лікаря про будь-яке проведеному лікуванні і будь-яких інфекційних захворюваннях, таких доак інфекції дихальних і сечовивідних шляхів.
Слід регулярно проводити стандартні лабораторні аналізи для контролю цукрового діабету.
Метформін при монотерапії не викликає гіпоглікемію, однак рекомендується проявляти обережність при його застосуванні у комбінації з інсуліном або іншими пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, похідними сульфонілсечовини або репаглинидом). Симптомами гіпоглікемії є слабкість, головний біль, запаморочення, підвищене потовиділення, прискорене серцебиття, порушення зору або порушення концентрації уваги.
Необхідно попередити пацієнта, що неактивні компоненти препарату Глюкофаж® Лонг можуть виділятися в незміненому вигляді через кишечник, що не впливає на терапевтичну активність препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Монотерапія препаратом Глюкофаж® Лонг не викликає гіпоглікемії і тому не впливає на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.
Тим не менш, слід застерегти па��иентов про ризик виникнення гіпоглікемії при застосуванні метформіну в комбінації з іншими гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід).Свідчення
лікування цукрового діабету 2 типу у дорослих при неефективності дієтотерапії (особливо у хворих з ожирінням) в якості монотерапії або в комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами, або в комбінації з інсуліномПротипоказання
— діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
— ниркова недостатність або порушення фу��кції нирок (КК <45 мл/хв);
— гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок, у т. ч. дегідратація (при хронічній або тяжкої діареї, багаторазових нападах блювоти), тяжкі інфекційні захворювання (наприклад, інфекції дихальних і сечовивідних шляхів), шок;
— клінічно виражені прояви гострих і хронічних захворювань, які можуть призводити до розвитку тканинної гіпоксії (в т. ч. гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність з нестабільними показниками гем��динаміки, дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда);
— великі хірургічні операції і травми, коли показане проведення інсулінотерапії;
— печінкова недостатність, порушення функції печінки;
— хронічний алкоголізм, гостре отруєння алкоголем;
— лактацидоз (в т. ч. і в анамнезі);
— застосування протягом не менше 48 годин до і протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень із введенням йодовмісної контрастної речовини;
— дотримання гипокало��ийной дієти (менше 1000 ккал/добу);
— вагітність;
— дитячий вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо застосування;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
C обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів у віці старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактацидоза; у пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 45-59 мл/хв); в період лактації (грудного вигодовування).
Застосування при вагітності і годуванні грудьмиr />
Декомпенсированый цукровий діабет при вагітності пов'язаний з підвищеним ризиком виникнення вроджених вад розвитку та перинатальної смертності.
Обмежена кількість даних свідчить про те, що застосування метформіну у вагітних жінок не збільшує ризик розвитку вроджених вад у дітей.
При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності на фоні застосування метформіну препарат слід відмінити і призначити інсулінотерапію. Необхідно підтримувати концентрацію глюкози в крові на ур��поза, найбільш близькому до норми для зниження ризику виникнення вад розвитку плода.
Метформін виводиться з грудним молоком. Побічні ефекти у новонароджених при грудному вигодовуванні на тлі прийому метформіну не спостерігалися. Однак у зв'язку з обмеженою кількістю даних, застосування препарату в період годування груддю не рекомендовано. Рішення про припинення годування груддю слід приймати з урахуванням користі грудного вигодовування і потенційного ризику виникнення побічних ефектів у дитини.
Застосування при нар��правовідносинах функції печінки
Протипоказання: печінкова недостатність, порушення функції печінки.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказаний при нирковій недостатності або порушення функції нирок (КК менше 60 мл/хв), при гострих станах, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок, у т. ч. дегідратації (при хронічній або тяжкої діареї, багаторазових нападах блювоти), важких інфекційних захворюваннях (наприклад, інфекції дихальних і сечовивідних шляхів), шоці.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо застосування.
Застосування у літніх пацієнтів
C обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів у віці старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактацидоза.Лікарська взаємодія
Протипоказані комбінації
На тлі функціональної ниркової недостатності у хворих на цукровий діабет радіологічне дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастных засобів може викликати розвиток лактацидоза. Глюкофаж® Лонг слід відмінити за 48 годин до і не поновлювати раніше 48 год після рентгенологічного дослідження з використанням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, за умови, що в ході обстеження ниркова функція була визнана нормальною.
Не рекомендовані комбінації
Прийом етанолу підвищує ризик розвитку лактацидоза під час гострої алкогольної інтоксикації, особливо у разі недостатнього харчування, дотримання низькокалорійної дієти, а також печеноч��ой недостатності. Під час лікування не слід застосовувати лікарські засоби, що містять етанол.
Комбінації, що потребують обережності
Лікарські засоби з непрямим гипергликемическим дією (наприклад, ГКС та тетракозактид для системного та місцевого застосування), бета2-адреноміметики, даназол, хлорпромазин при прийомі у високих дозах (100 мг/добу) і діуретики: може знадобитися більш частий контроль концентрації глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності доза препарату Глюкофаж® Лонг може бути ско��ректирована в процесі лікування і після його припинення, виходячи з рівня глікемії.
Одночасний прийом "петльових" діуретиків може призвести до розвитку лактацидоза з-за можливої функціональної ниркової недостатності.
При одночасному застосуванні препарату Глюкофаж® Лонг з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливе розвиток гіпоглікемії.
Ніфедипін підвищує абсорбцію і Cmax метформіну.
Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хинид��н, хінін, ранітидин, тріамтерен, триметоприм і ванкоміцин), секретирующиеся в ниркових канальцях, конкурують з метформіном за канальцевые транспортні системи і можуть призводити до збільшення його Cmax.
Колесевелам при одночасному застосуванні з метформіном у формі таблеток пролонгованої дії збільшує концентрацію метформіну в плазмі крові (збільшення AUC без значного збільшення Смах).
