Дозировка
Препарат Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия назначают внутрь. Таблетки проглатывают, не разжевывая, во время ужина (1 раз в день) или во время завтрака и ужина (2 раза в день). Таблетки следует принимать только во время еды. Доза препарата определяется, исходя из содержания глюкозы в плазме крови. Монотерапия и комбинированная терапия в сочетании с другими гипогликемическими средствами Обычная начальная доза Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия 500 мг: 1 таблетка 1 раз в день во время ужина. При переходе с препарата Глюкофаж® с обычным высвобождением активного компонента начальная доза препарата Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия должна быть равной суточной дозе препарата Глюкофаж® с обычным высвобождением активного компонента. Титрование дозы В зависимости от содержания глюкозы в плазме крови, через каждые 10-15 дней дозу медленно увеличивают на 500 мг до максимальной суточной дозы. Максимальная суточная доза Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия 500 мг: 4 таблетки 1 раз в день во время ужина. Если контроль содержания глюкозы не достигается при максимальной суточной дозе, принимаемой 1 раз в день, то можно рассмотреть возможность разделения этой дозы на несколько приемов в день по следующей схеме: Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия 500 мг: 2 таблетки во время завтрака и 2 таблетки во время ужина. Комбинация с инсулином При применении препарата Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия совместно с инсулином обычная начальная доза препарата составляет 1 таблетку один раз в день, а дозу инсулина подбирают, исходя из результатов измерения содержания глюкозы в плазме крови. Длительность лечения Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия следует принимать ежедневно, без перерыва. В случае прекращения лечения пациент должен сообщить об этом врачу. Пропуск дозы В случае пропуска очередной дозы следующую дозу следует принять в обычное время. Нельзя удваивать дозу препарата. Пожилые пациенты и пациенты со сниженной функцией почек Пожилым пациентам и пациентам со сниженной функцией почек дозу корректируют на основании оценки почечной функции, которую необходимо проводить регулярно не менее 2 раз в год. Дети Препарат Глюкофаж® Лонг пролонгированного действия не следует применять у детей и подростков до 18 лет из-за отсутствия данных по применению.
Передозировка
При применении метформина в дозе 85 г (в 42.5 раз превышающей максимальную суточную дозу) развития гипогликемии не наблюдалось. Однако в этом случае наблюдалось развитие лактоацидоза.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия
Состав
метформина гидрохлорид 750 мг
Вспомогательные вещества: кармеллоза натрия - 37.5 мг, гипромеллоза 2208 - 294.24 мг, магния стеарат - 5.3 мг.
Фармакологическое действие
Метформин – бигуанид с гипогликемическим действием, снижающий как базальное, так и постпрандиальное содержание глюкозы в плазме крови. Не стимулирует секрецию инсулина и в связи с этим не вызывает гипогликемии. Повышает чувствительность периферических рецепторов к инсулину и утилизацию глюкозы клетками. Снижает выработку глюкозы печенью за счет ингибирования глюконеогенеза и гликогенолиза. Задерживает всасывание глюкозы в кишечнике
Фармакокинетика
Всасывание
После перорального приема дозы в форме таблетки пролонгированного действия, всасывание метформина замедленно по сравнению с таблеткой с обычным высвобождением метформина. Время достижения Cmax составляет 7 ч. В то же время TCmax для таблетки с обычным высвобождением составляет 2.5 часа.
После однократного приема внутрь 2000 мг метформина в форме таблеток пролонгированного действия AUC аналогична наблюдаемой после приема 1000 мг метформина в форме таблеток с обычным высвобождением 2
Колебания Cmax и AUC у отдельных пациентов в случае приема метформина в форме таблеток пролонгированного действия сравнимы с теми же показателями, как и в случае приема таблеток с обычным профилем высвобождения.
Всасывание метформина из таблеток пролонгированного высвобождения не изменяется в зависимости от приема пищи. Не наблюдается кумуляции при многократном приеме до 2000 мг метформина в форме таблеток пролонгированного действия.
Распределение
Связь с белками плазмы незначительна. Метформин частично связывается с эритроцитами. Сmax в крови ниже Сmax в плазме и достигается примерно через такое же время. При обычных терапевтических дозах кумуляции метформина в плазме не наблюдается, за исключением случаев нарушения функции почек. Средний Vd колеблется в диапазоне 63-276 л.
Метаболизм
Метформин не участвует в обмене веществ, и, поскольку связь с белками плазмы незначительна, метаболизируетcя в несвязанной форме. Метаболитов у человека не обнаружено. Метформин выводится в неизмененном виде почками.
Выведение
Почечный клиренс метформина составляет >400 мл/мин, что указывает на то, что метформин выводится за счет клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. После перорального приема T1/2 составляет около 6.5 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При нарушенной функции почек клиренс метформина снижается пропорционально клиренсу креатинина, увеличивается T1/2, что может приводить к увеличению концентрации метформина в плазме.
Побочные действия
Побочное действие представлено в порядке снижения значимости:
Со стороны нервной системы: часто - нарушение вкуса (металлический привкус во рту - 3%).
Со стороны пищеварительнойй системы: очень часто - тошнота, рвота, диарея, боли в животе и отсутствие аппетита. Наиболее часто они возникают в начальный период лечения и в большинстве случаев спонтанно проходят. Для предотвращения симптомов рекомендуется принимать метформин во время или после приема пищи, разделив суточную дозу на 2 приема/ Медленное увеличение дозы может улучшить желудочно-кишечную переносимость. При длительном сохранении симптомов следует прекратить прием препарата и обратиться за консультацией к врачу.
Дерматологические реакции: очень редко - эритема, зуд, крапивница.
Со стороны обмена веществ: очень редко - лактоацидоз. У пациентов, получавших лечение метформином длительное время, может наблюдаться снижение всасывания витамина В12, сопровождающееся снижением его концентрации в сыворотке крови. При обнаружении мегалобластной анемии необходимо учитывать возможность такой этиологии. Ранними симптомами лактоацидоза являются тошнота, рвота, диарея, снижение температуры тела, боли в животе, боли в мышцах, в дальнейшем может отмечаться учащение дыхания, головокружение, нарушение сознания и развитие комы.
Со стороны гепато-билиарной системы: имеются единичные сообщения о нарушении показателей функции печени или гепатитах; после отмены метформина нежелательные явления полностью исчезают.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лактоацидоз является крайне редким, но серьезным (высокая смертность при отсутствии неотложного лечения) осложнением, которое может возникнуть из-за кумуляции метформина. Случаи лактоацидоза у пациентов, получавших метформин, возникали в основном у больных сахарным диабетом с выраженной почечной недостаточностью.
Следует учитывать и другие сопряженные факторы риска, такие как плохо контролируемый диабет, кетоз, продолжительное голодание, чрезмерное потребление алкоголя, печеночная недостаточность и любое состояние, связанное с выраженной гипоксией. Это может помочь снизить частоту случаев возникновения лактоацидоза.
Следует учитывать риск развития лактоацидоза при появлении неспецифических признаков таких, как мышечные боли, судороги, сопровождающиеся диспепсическими расстройствами, болью в животе, общей слабостью и сильным недомоганием. В этом случае необходимо прекратить прием препарата и немедленно обратиться к врачу.
Применение метформина должно быть прекращено за 48 ч до проведения плановых хирургических операций и может быть продолжено не ранее чем через 48 ч после, при условии, что в ходе обследования почечная функция была признана нормальной.
Поскольку метформин выводится почками, перед началом лечения, и регулярно в последующем, необходимо определять содержание и/или клиренс креатинина в сыворотке: не реже одного раза в год у пациентов с нормальной функцией почек, и 2-4 раза в год у пожилых пациентов, а также у пациентов с КК на нижней границе нормы.Терапию препаратом Глюкофаж® Лонг рекомендуется начинать после оценки функции почек. При снижении КК функцию почек следует контролировать не реже 2-4 раз в год.
Следует проявлять особую осторожность при возможном нарушении функций почек у пожилых пациентов, при одновременном применении гипотензивных препаратов, диуретиков или НПВП.
Пациент должен сообщить врачу о появлении бронхолегочной инфекции или инфекционного заболевания мочеполовых органов.
Следует регулярно проводить стандартные лабораторные анализы для контроля сахарного диабета.
Во время лечения необходимо воздерживаться от приема алкоголя.
Необходимо предупредить пациента, что неактивные компоненты препарата Глюкофаж® Лонг могут выделяться в неизмененном виде через кишечник, что не влияет на терапевтическую активность препарата Глюкофаж® Лонг.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Монотерапия препаратом Глюкофаж® Лонг не вызывает гипогликемии, и поэтому не влияет на способность управлять автомобилем и работать с механизмами.
Тем не менее, следует предостеречь пациентов о риске гипогликемии при применении метформина в сочетании с другими гипогликемическими препаратами (производные сульфонилмочевины, инсулин, репаглинид).
Показания
— лечение сахарного диабета 2 типа у взрослых при неэффективности диетотерапии (особенно у больных с ожирением) в качестве монотерапии, или в сочетании с другими пероральными гипогликемическими препаратами, или в сочетании с инсулином
Противопоказания
— диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, кома;
— почечная недостаточность или нарушение функции почек (КК менее 60 мл/мин);
— острые состояния, протекающие с риском развития нарушений функции почек, в т.ч. дегидратация (при диарее, рвоте), лихорадка, тяжелые инфекционные заболевания, состояния гипоксии (шок, сепсис, почечные инфекции, бронхолегочные заболевания);
— клинически выраженные проявления острых и хронических заболеваний, которые могут приводить к развитию тканевой гипоксии (в т.ч. сердечная или дыхательная недостаточность, острый инфаркт миокарда);
— обширные хирургические операции и травмы, когда показано проведение инсулинотерапии;
— печеночная недостаточность, нарушение функции печени;
— хронический алкоголизм, острое отравление алкоголем;
— лактоацидоз (в т.ч. и в анамнезе);
Лекарственное взаимодействие
Противопоказанные комбинации
На фоне функциональной почечной недостаточности у больных сахарным диабетом радиологическое исследование с применением йодсодержащих рентгеноконтрастных средств может вызывать развитие лактоацидоза. Назначение препарата Глюкофаж® Лонг следует отменить за 48 ч до и не возобновлять ранее 2 дней после рентгенологического исследования с использованием йодсодержащих рентгеноконтрастных средств, при условии, что в ходе обследования почечная функция была признана нормальной.
Нерекомендуемые комбинации
Прием алкоголя повышает риск развития лактоацидоза во время острой алкогольной интоксикации, особенно в случае недостаточного питания, соблюдения низкокалорийной диеты, а также печеночной недостаточности.
Во время приема препарата следует избегать приема алкоголя и лекарственных средств, содержащих этанол.
Комбинации, требующие особой осторожностиг
(6806)
Дозування
Препарат Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії призначають всередину. Таблетки ковтають, не розжовуючи, під час вечері (1 раз на день) або під час сніданку і вечері (2 рази в день). Таблетки слід приймати тільки під час їжі. Доза препарату визначається, виходячи із змісту глюкози в плазмі крові. Монотерапія та комбінована терапія у поєднанні з іншими гіпоглікемічними засобами Звичайна початкова доза Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії по 500 мг: 1 таблетка 1 раз на день під час вечері. При переході з препарата Глюкофаж® зі звичайним вивільненням активного компонента початкова доза препарату Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії повинна бути рівною добовій дозі препарату Глюкофаж® зі звичайним вивільненням активного компонента. Титрування дози В залежності від вмісту глюкози в плазмі крові, через кожні 10-15 днів дозу повільно збільшують на 500 мг до максимальної добової дози. Максимальна добова доза Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії по 500 мг: 4 таблетки 1 раз на день під час вечері. Якщо контроль вмісту глюкози н�� досягається при максимальній добовій дозі, що приймається 1 раз на день, то можна розглянути можливість розподілу цієї дози на кілька прийомів на день за наступною схемою: Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії по 500 мг: 2 таблетки під час сніданку і 2 таблетки під час вечері. Комбінація з інсуліном При застосуванні препарату Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії сумісно з інсуліном звичайна початкова доза препарату становить 1 таблетку один раз в день, а дозу інсуліну підбирають, виходячи з результатів вимірювання вмісту глюкози в плазмі крові. Тривалість лікування Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії слід приймати щоденно, без перерви. У разі припинення лікування пацієнт повинен повідомити про це лікаря. Пропуск дози У випадку пропуску чергової дози наступну дозу слід прийняти у звичайний час. Не можна подвоювати дозу препарату. Літні пацієнти та пацієнти зі зниженою функцією нирок Літнім пацієнтам та пацієнтам зі зниженою функцією нирок дозу коригують на підставі оцінки ниркової функції, яку необхідно проводити регулярно не менше 2 разів на рік. Діти Препарат Глюкофаж® Лонг пролонгованої дії не слід застосовувати у дітей та підлітків до 18 років через відсутність даних щодо застосування.Передозування
При застосуванні метформіну у дозі 85 г (42.5 разів перевищує максимальну добову дозу) розвитку гіпоглікемії не спостерігалося. Однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактоацидозу.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої діїСклад
метформіну гідрохлорид 750 мг
Допоміжні речовини: кармеллоза натрію - 37.5 мг, гипромеллоз�� 2208 - 294.24 мг, магнію стеарат - 5.3 мг.Фармакологічна дія
Метформін – бигуанид з гіпоглікемічним дією, що знижує як базальное, так і постпрандиальное вміст глюкози в плазмі крові. Не стимулює секрецію інсуліну і у зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Зменшує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу. Затримує всмоктування глюкози в кишечникуФармакокінетика
Всмоктування
Після перорального прийому дози у формі таблетки пролонгованої дії, всмоктування метформіну уповільнено порівняно з таблеткою з звичайним вивільненням метформіну. Час досягнення Cmax становить 7 ч. В той же час TCmax для таблетки зі звичайним вивільненням становить 2.5 години.
Після одноразового прийому внутрішньо 2000 мг метформіну у формі таблеток пролонгованої дії AUC аналогічна спостерігається після прийому 1000 мг метформіну у формі таблеток із звичайним вивільненням 2
Коливання Cmax і AUC у окремих пацієнтів в случі�� прийому метформіну у формі таблеток пролонгованої дії порівнянні з тими ж показниками, як і в разі прийому таблеток з звичайним профілем вивільнення.
Всмоктування метформіну з таблеток пролонгованої вивільнення не змінюється в залежності від прийому їжі. Не спостерігається кумуляції при багаторазовому прийомі до 2000 мг метформіну у формі таблеток пролонгованої дії.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми незначний. Метформін частково зв'язується з еритроцитами. Cmax у крові нижче Смах в плазмі і д��стігала приблизно через такий же час. При звичайних терапевтичних дозах кумуляції метформіну в плазмі не спостерігається, за винятком випадків порушення функції нирок. Середній Vd коливається у діапазоні 63-276 л.
Метаболізм
Метформін не бере участь в обміні речовин, і, оскільки зв'язок з білками плазми незначний, метаболізується в незв'язаної формі. Метаболітів у людини не виявлено. Метформін виводиться в незміненому вигляді нирками.
Виведення
Нирковий кліренс метформіну складає >400 мл/хв, що вказує�� на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому T1/2 становить близько 6.5 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При порушеній функції нирок кліренс метформіну знижується пропорційно кліренсу креатиніну, збільшується T1/2, що може призводити до збільшення концентрації метформіну в плазмі.Побічні дії
Побічна дія представлено в порядку зниження значущості:
З боку нервової системи: часто - порушення смаку (металевий привкус у роті - 3%).
З боку пищеварительнойй системи: дуже часто - нудота, блювання, діарея, болі в животі і відсутність апетиту. Найбільш часто вони виникають у початковий період лікування і в більшості випадків спонтанно проходять. Для запобігання симптомів рекомендується приймати метформін під час або після прийому їжі, розділивши добову дозу на 2 прийоми/ Повільне збільшення дози може поліпшити шлунково-кишкову переносимість. При довготривалому збереженні симптомів слід припинити прийом препарату та звернутися за консультацией до лікаря.
Дерматологічні реакції: дуже рідко - еритема, свербіж, кропив'янка.
З боку обміну речовин: дуже рідко - лактоацидоз. У пацієнтів, які отримували лікування метформіном тривалий час, може спостерігатися зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його концентрації у сироватці крові. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Ранніми симптомами лактоацидозу є нудота, блювання, діарея, зниження температури тіла, болі в животі, болі в м'язах, в дальнейш��м може відмічатися прискорене дихання, запаморочення, порушення свідомості і розвиток коми.
З боку гепато-біліарної системи: існують поодинокі повідомлення про порушення показників функції печінки або гепатити; після відміни метформіну небажані явища повністю зникають.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність при відсутності невідкладного лікування) ускладненням, що може виникнути за кумуляції метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнт��в, які отримували метформін, виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю.
Слід враховувати й інші супутні фактори ризику, такі як погано контрольований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Це може допомогти знизити частоту випадків виникнення лактоацидозу.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак таких, як мишечные болі, судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі, загальною слабкістю і сильним нездужанням. У цьому випадку необхідно припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.
Застосування метформіну повинно бути припинене за 48 год до проведення планових хірургічних операцій і може бути продовжено не раніше ніж через 48 год після, за умови, що в ході обстеження ниркова функція була визнана нормальною.
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно в післядующем, необхідно визначати зміст і/або кліренс креатиніну в сироватці: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів з КК на нижній межі норми.Терапію препаратом Глюкофаж® Лонг рекомендується починати після оцінки функції нирок. При зниженні КК функцію нирок слід контролювати не рідше 2-4 разів на рік.
Слід виявляти особливу обережність при можливому порушенні функцій нирок у літніх пацієнтів, при одночасному застосуванні гіпотензивних викл��ратов, діуретиків або НПЗП.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхолегеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Слід регулярно проводити стандартні лабораторні аналізи для контролю цукрового діабету.
Під час лікування необхідно утримуватися від прийому алкоголю.
Необхідно попередити пацієнта, що неактивні компоненти препарату Глюкофаж® Лонг можуть виділятися в незміненому вигляді через кишечник, що не впливає на терапевтичну активність препарату Глюкофаж® ��онг.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Монотерапія препаратом Глюкофаж® Лонг не викликає гіпоглікемії і тому не впливає на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.
Тим не менш, слід попередити пацієнтів про ризик виникнення гіпоглікемії при застосуванні метформіну в комбінації з іншими гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід).Свідчення
— лікування цукрового діабету 2 типу у дорослих при неефективності диетотера��іі (особливо у хворих з ожирінням) в якості монотерапії або в комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами, або в комбінації з інсуліномПротипоказання
— діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
— ниркова недостатність або порушення функції нирок (КК менше 60 мл/хв);
— гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок, у т. ч. дегідратація (при діареї, блюванні), пропасниця, тяжкі інфекційні захворювання, стани гіпоксії (шок, сепсис, ниркові інфекції, бронхолегочные захворювання);
— клінічно виражені прояви гострих і хронічних захворювань, які можуть призводити до розвитку тканинної гіпоксії (в т. ч. серцева або дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда);
— великі хірургічні операції і травми, коли показане проведення інсулінотерапії;
— печінкова недостатність, порушення функції печінки;
— хронічний алкоголізм, гостре отруєння алкоголем;
— лактоацидоз (у т. ч. і в анамнезі);Лікарська взаємодія
Протипожеж��азанные комбінації
На тлі функціональної ниркової недостатності у хворих на цукровий діабет радіологічне дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів може викликати розвиток лактоацидозу. Призначення препарату Глюкофаж® Лонг слід відмінити за 48 годин до і не поновлювати раніше 2 днів після рентгенологічного дослідження з використанням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, за умови, що в ході обстеження ниркова функція була визнана нормальною.
Не рекомендовані комбінації
Прийом алкоголю підвищує ризик розвитку лактоацидозу під час гострої алкогольної інтоксикації, особливо у разі недостатнього харчування, дотримання низькокалорійної дієти, а також печінковій недостатності.
Під час прийому препарату слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що потребують особливої осторожностиг