Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Гликлазид мв 0,06 n30 табл с модиф высвоб (Гликлазид мв 0,06 n30 табл с модиф высвоб)

616 грн
0 грн
Рейтинг: 52 (4.1) 5
Артикул: 7796
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат предназначен только для взрослых. Рекомендуемую дозу препарата следует принимать внутрь, 1 раз/суг, предпочтительно во время завтрака. Суточная доза составляет 30-120 мг (1-4 таблетки) в 1 прием. Рекомендуется проглотить таблетку целиком, не разжевывая и не измельчая. При пропуске одного или более приемов препарата нельзя принимать более высокую дозу в следующий прием, пропущенную дозу следует принять на следующий день. Как и в отношении других гипогликемических лекарственных средств, дозу препарата в каждом случае необходимо подбирать индивидуально, в зависимости от концентрации глюкозы крови и гликозилированного гемоглобина (НЬА1с). Начальная доза Начальная рекомендуемая доза у взрослых, ранее не получавших лечения (в т.ч. у лиц пожилого возраста > 65 лет) - 30 мг/ сут (1 таблетка), затем доза подбирается индивидуально до достижения необходимого результата. При замене препаратом Гликлазид МВ другого гипогликемического средства не требуется какого-либо переходного периода времени. Необходимо сначала прекратить прием данного препарата и только потом принимать препарат Гликлазид МВ. Подбор дозы Подбор дозы необходимо проводить в соответствии с показателем концентрации глюкозы в крови после начала лечения. Каждое следующее изменение дозы может быть предпринято после как минимум двухнедельного периода. Поддерживающая терапия Поддерживающая суточная доза составляет от 1 до 3-4 таблеток, и не должна превышать 120 мг. Гликлазид МВ может применяться в сочетании с бигуанидинами, ингибиторами альфа-глюкоз ид азы или инсулином. Лица пожилого возраста Рекомендуемые лицам пожилого возраста дозы препарата идентичны таковым в отношении взрослых до 65 лет. Почечная недостаточность Рекомендуемые дозы препарата при почечной недостаточности легкой и умеренной степени тяжести идентичны таковым для лиц с нормальной функцией почек. Пациенты с риском развития гипогликемии У пациентов, относящихся к группе риска развития гипогликемии (недостаточное или несбалансированное питание; тяжелые или плохо компенсированные эндокринные расстройства - гипофизарная и надпочечниковая недостаточность, гипотиреоз; отмена ГКС после их длительного приема и/или приема в высоких дозах; тяжелые заболевания сердечно-сосудистой системы (тяжелая ишемическая болезнь сердца, тяжелый атеросклероз сонных артерий, распространенный атеросклероз) рекомендуется применять минимальную дозу (30 мг) препарата Гликлазид МВ. Профилактика осложнений сахарного диабета Для достижения интенсивного гликемического контроля можно постепенно увеличивать дозу препарата Гликлазид МВ до 120 мг/сутки в дополнение к диете и физическим упражнениям до достижения целевого уровня НЬА1с. Следует помнить о риске развития гипогликемии. Кроме того, к терапии можно добавить другие гипогликемические лекарственные средства, например, метформин, ингибитор альфа-глюкозидазы, производное тиа-золидиндиона или инсулин.

Передозировка

Передозировка производных сульфонилмочевины, включая гликлазид, может привести к развитию гипогликемии вплоть до гипогликемической комы. Умеренные симптомы гипогликемии без нарушения сознания или неврологических симптомов корректируют приемом углеводов, подбором дозы и/или изменением диеты. Тщательное наблюдение за состоянием пациента должно продолжаться до тех пор, пока не будет уверенности в том, что здоровью больного ничто не угрожает. Возможно развитие тяжелых гипогликемических состояний, сопровождающихся комой, судорогами или другими неврологическими нарушениями. При появлении таких симптомов необходимо оказание скорой медицинской помощи и немедленная госпитализация. При подозрении или диагностике гипогликемической комы, больному внутривенно струйно вводят 50 мл 40% раствора декстрозы (глюкозы). Затем внутривенно капельно 5% раствор декстрозы для поддержания необходимой концентрации глюкозы в крови около 1 г/л. Тщательный контроль концентрации глюкозы в крови и наблюдение за пациентом необходимо прово

Лекарственная форма

Таблетки белого или белого с кремоватым оттенком цвета, с риской с одной стороны. Допускается наличие незначительной мраморности.

Состав

Каждая таблетка содержит Активное вещество: гликлазид -60,0 мг.

Вспомогательные вещества: гипромеллоза - 70,0 мг; целлюлоза микрокристаллическая - 68,0 мг; кремния диоксид коллоидный -1,0 мг; магния стеарат -1,0 мг

Фармакологическое действие

Гликлазид является производным сульфон и л мочевины, гипогликемическим препаратом для приёма внутрь, который отличается от аналогичных препаратов наличием N-содержащего гетероциклического кольца с эндоциклической связью.

Гликлазид снижает концентрацию глюкозы крови, стимулируя секрецию инсулина (3-клетками островков Лангерганса. Повышение концентрации постпрандиального инсулина и С-пептида сохраняется после 2 лет терапии. Как и у других производных сульфонилмочевины, в основе этого эффекта лежит увеличение реакции (3-клеток островков Лангерганса на физиологическую стимуляцию глюкозой.

Помимо влияния на углеводный обмен гликлазид оказывает гемоваскулярные эффекты.

Влияние на секрецию инсулина

При сахарном диабете 2 типа гликлазид восстанавливает ранний пик секреции инсулина в ответ на поступление глюкозы и усиливает вторую фазу секреции инсулина. Значительное повышение секреции инсулина наблюдается в ответ на стимуляцию, обусловленную приемом пищи или введением глюкозы.

Гемоваскулярные эффекты

Гликлазид снижает риск тромбозов мелких сосудов, влияя на механизмы, которые могут обуславливать развитие осложнений при сахарном диабете: частичное ингибирование агрегации и адгезии тромбоцитов и снижение концентрации факторов активации тромбоцитов (бета-тромбоглобулина, тромбоксана В2), а также на восстановление фибринолитической активности сосудистого эндотелия и повышение активности тканевого активатора плазминогена.

Интенсивный гликемический контроль при применении гликлазида с модифицированным высвобождением (целевой показатель гликозилиро-ванного гемоглобина (НЬА1с) < 6.5%) достоверно снижает риск микро- и макрососудистых осложнений сахарного диабета 2 типа в сравнении со стандартным гликемическим контролем (исследование ADVANCE). Стратегия интенсивного гликемического контроля предусматривала назначение гликлазида (в среднем 103 мг/сут) и повышение его дозы (до 120 мг/сут) при применении на фоне (или вместо) стандартной терапии перед добавлением к ней другого гипогликемического лекарственного средства (например, метформина, ингибитора альфа-глюкозидазы, производного ти азол и дин диона или инсулина). При применении гликлазида в группе интенсивного гликемического контроля (средняя продолжительность наблюдения 4,8 лет, среднее значение HbAlc 6,5%) по сравнению с группой стандартного контроля (среднее значение НЬА1с 7,3%) показано значимое снижение относительного риска комбинированной частоты развития макро- и микрососуд истых осложнений на 10% за счёт: значимого снижения относительного риска основных микрососудистых осложнений на 14%, развития и прогрессирования нефропатии - на 21%, возникновения и прогрессирования микроальбуминурии - на 9%, макроальбуминурии - на 30% и развития почечных осложнений - на 11%. Преимущества интенсивного гликемического контроля при применении гликлазида не зависят от результатов лечения гипотензивными препаратами.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь гликлазид полностью абсорбируется. Концентрация гликлазида в плазме крови возрастает постепенно в течение первых 6 часов, уровень плато поддерживается от 6 до 12 часов. Индивидуальная вариабельность низкая. Прием пищи не влияет на скорость или степень абсорбции гликлазида.

Распределение

С белками плазмы связывается приблизительно 95% препарата. Объем распределения - около 30 л.

Прием препарата Гликлазид МВ в дозе 60 мг один раз в сутки обеспечивает поддержание эффективной концентрации гликлазида в плазме крови более 24 часов.

Метаболизм

Гликлазид метаболизируется преимущественно в печени. Активные метаболиты в плазме отсутствуют.

Выведение

Выведение осуществляется, в основном, почками в виде метаболитов, менее 1% выводится в неизмененном виде. Период полувыведения гликлазида составляет в среднем 16 часов (от 12 до 20).

Линейность

Взаимосвязь между принятой дозой (до 120 мг) и площадью под фармакокинетической кривой «концентрация - время» является линейной. Особые популяции

У лиц пожилого возраста клинически значимых изменений фармакокинетических параметров не наблюдается.

Побочные действия

Гипогликемия (при нарушении режима дозирования и неадекватной диете): головная боль, сильное чувство голода, тошнота, рвота, повышенная утомляемость, нарушение сна, раздражительность, возбуждение, снижение концентрации внимания, замедленная реакция, депрессия, спутанность сознания, нарушение зрения и речи, афазия, тремор, парезы, нарушение восприятия, головокружение, слабость, судороги, брадикардия, бред, нарушение дыхания, сонливость, потеря сознания с возможным развитием комы, вплоть до летального исхода.

Также могут отмечаться адренергические реакции: повышенное потоотделение, «липкая» кожа, беспокойство, тахикардия, повышение артериального давления, ощущение сердцебиения, аритмия и стенокардия.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, диарея, боль в животе, запор (выраженность этих симптомов снижается при приеме во время еды).

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: сыпь, зуд, крапивница, эритема, макулопапулезная сыпь, буллезная сыпь.

Со стороны кровеносной и лимфатической системы: анемия, тромбоцитопения, лейкопения, гранулоцитопения. Как правило, эти явления обратимы в случае прекращения терапии.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: повышение активности «печеночных» ферментов (аспартатаминотранс-фераза (ACT), аланинаминотрансфераза (АЛТ), щелочной фосфатазы), гепатит (единичные случаи). При появлении холе-статической желтухи необходимо прекратить терапию.

Со стороны органа зрения: могут возникать преходящие нарушения зрения, вызванные изменением концентрации глюкозы крови, особенно в начале терапии.

Общие побочные эффекты производных сульфонилмочевины: эритропения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия, панцитопения, аллергический васкулит, гипонатриемия. Также на фоне приема других производных сульфонилмочевины отмечалось повышение активности «печеночных» ферментов, нарушение функции печени (например, с развитием холестаза и желтухи) и гепатит Эти проявления уменьшались со временем после отмены препаратов сульфонилмочевины, но в отдельных случаях приводили к жизнеугрожающей печеночной недостаточности.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

При приеме производных сульфонилмочевины, в том числе и гликлазида, может развиваться гипогликемия, причем в некоторых случаях - в тяжелой и продолжительной форме, требующей госпитализации и внутривенного введения раствора декстрозы в течение нескольких дней.

Препарат Гликлазид МВ может быть назначен только тем пациентам, питание которых регулярно и включает завтрак. Очень важно поддерживать достаточное поступление углеводов с

пищей, т.к. риск развития гипогликемии возрастает при нерегулярном или недостаточном питании, а также при потреблении пищи, бедной углеводами. Гипогликемия чаще развивается при низкокалорийной диете, после продолжительных или энергичных физических упражнений, после употребления алкоголя или при приеме нескольких гипогликемических лекарственных средств одновременно.

Как правило, симптомы гипогликемии проходят после приема пищи, богатой углеводами (например, сахаром). Следует иметь в виду, что прием сахарозаменителей не способствует устранению гипогликемических симптомов. Опыт применения других производных сульфонилмочевины свидетельствует о том, что гипогликемия может рецидивировать, несмотря на эффективное первоначальное купирование этого состояния. В случае если гипогликемические симптомы обладают ярко выраженным характером или являются продолжительными, даже в случае временного улучшения состояния после приема пищи, богатой углеводами, необходимо оказание скорой медицинской помощи, вплоть до госпитализации.

Во избежание развития гипогликемии необходим тщательный индивидуальный подбор препаратов и режима дозирования, а также предоставление пациенту полной информации о предлагаемом лечении.

Повышенный риск развития гипогликемии может отмечаться в следующих случаях:

-отказ или неспособность пациента (особенно пожилого возраста) следовать назначениям врача и контролировать свое состояние;

-недостаточное и нерегулярное питание, пропуск приемов пищи, голодание и изменение рациона;

-дисбаланс между физической нагрузкой и количеством принимаемых углеводов;

-почечная недостаточность;

-тяжелая печеночная недостаточность;

-передозировка препарата Гликлазид МВ;

-некоторые эндокринные расстройства (заболевания щитовидной железы, гипофизарная и надпочечниковая недостаточность);

-одновременный прием некоторых лекарственных средств. Производные сульфонилмочевины могут вызвать гемолитическую анемию у пациентов с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Поскольку гликлазид является производным сульфонилмочевины, необходимо соблюдать осторожность при его назначении пациентам с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Следует оценить возможность назначения гипогликемического препарата другой группы.

Печеночная/почечная недостаточность У пациентов с печеночной и/или почечной недостаточностью тяжелой степени возможно изменение фармакокинетических и/ или фармакодинамических свойств гликлазида. Гипогликемия, развивающаяся у этих пациентов, может быть достаточно длительной, в таких случаях необходимо немедленное проведение соответствующей терапии.

Информация для пациентов

Необходимо проинформировать пациента и членов его семьи о риске развития гипогликемии, ее симптомах и условиях, способствующих ее развитию. Пациента необходимо проинформировать о потенциальном риске и преимуществах предлагаемого лечения. Пациенту необходимо разъяснить важность соблюдения диеты, необходимость регулярных физических упражнений и регулярного мониторинга концентрации глюкозы в крови. Недостаточный гликемический контроль Гликемический контроль у пациентов, получающих терапию гипогликемическими средствами, может быть ослаблен в следующих случаях: лихорадка, травмы, инфекционные заболевания или большие хирургические вмешательства. При данных состояниях может возникнуть необходимость прекратить терапию препаратом Гликлазид МВ и назначить инсулинотерапию.

У многих пациентов эффективность пероральных гипогликемических средств, в т.ч. гликлазида, имеет тенденцию снижаться после продолжительного периода лечения. Этот эффект может быть обусловлен как прогрессированием заболевания, так и снижением терапевтического ответа на препарат. Данный феномен известен как вторичная лекарственная резистентность, которую необходимо отличать от первичной, при которой лекарственный препарат уже при первом назначении не дает ожидаемого клинического эффекта. Прежде чем диагностировать у пациента вторичную лекарственную резистентность, необходимо оценить адекватность подбора дозы и соблюдение им предписанной диеты.

Контроль лабораторных показателей

Для оценки гликемического контроля рекомендуется регулярное определение концентрации глюкозы крови натощак и гли-козилированного гемоглобина. Кроме того, целесообразно регулярно проводить самоконтроль концентрации глюкозы крови. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Пациенты должны быть осведомлены о симптомах гипогликемии и соблюдать осторожность во время управления транспортными средствами или выполнения работы, требующей высокой скорости психомоторных реакций, особенно в начале терапии.

Показания

Сахарный диабет 2 типа при недостаточной эффективности диетотерапии, физических нагрузок и снижения массы тела. Профилактика осложнений сахарного диабета: снижение риска микрососудистых (нефропатия, ретинопатия) и макрососуди-стых осложнений (инфаркт миокарда, инсульт) у пациентов с сахарным диабетом 2типа путем интенсивного гликемического контроля.

Противопоказания

-повышенная чувствительность к гликлазиду или какому-либо из вспомогательных веществ препарата, другим производным сульфонилмочевины, сульфаниламидам;

-сахарный диабет 1 типа;

-диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, диабетическая кома;

-тяжелая почечная или печеночная недостаточность;

-прием миконазола;

-беременность и период лактации;

-возраст до 18 лет.

Не рекомендуется применять препарат одновременно в комбинации с фенилбутазоном или даназолом

С ОСТОРОЖНОСТЬЮ



Пожилой возраст, нерегулярное и/или несбалансированное питание, тяжелые заболевания сердечно-сосудистой системы (в т.ч. ишемическая болезнь сердца, атеросклероз), гипотиреоз, надпочечниковая или гипофизарная недостаточность, гипопи-туитаризм, почечная и/или печеночная недостаточность, длительная терапия глюкокортикостероидами (ГКС), алкоголизм, недостаточность глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.

ПРИМЕНЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И В ПЕРИОД ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ



Опыт применения гликлазида во время беременности отсутствует.

Данные о применении других производных сульфонилмочевины во время беременности ограничены.

В исследованиях на лабораторных животных тератогенные эффекты гликлазида выявлены не были.

Пероральные гипогликемические препараты в период беременности не применяются. Препаратом выбора для терапии сахарного диабета у беременных является инсулин. Рекомендуется заменить прием гликлазида на инсулинотерапию как в случае планируемой беременности, так и в том случае, если беременность наступила на фоне приема препарата.

Период грудного вскармливания

Принимая во внимание отсутствие данных о поступлении гликлазида в грудное молоко и риск развития неонатальной гипогликемии, во время терапии препаратом, кормление грудью противопоказано.

Лекарственное взаимодействие

1)Препараты, усиливающие действие гликлазида (повышение риска развития гипогликемии):

Противопоказанные сочетания

Миконазол (системное введение или применение геля на слизистой оболочке полости рта): усиливает гипогликемическое действие гликлазида (возможно развитие гипогликемии вплоть до состояния комы).

Нерекомендуемые сочетания

Фенилбутазон (системное введение) усиливает гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины (вытесняет их из связи с белками плазмы и/или замедляет их выведение из организма). Предпочтительнее применять другой противовоспалительный препарат. Если прием фенилбутазона необходим, пациент должен быть предупрежден о необходимости контроля концентрации глюкозы крови. При необходимости дозу гликлазида следует корректировать во время приема фенилбутазона и после его окончания.



Этанол: усиливает гипогликемию, ингибируя компенсаторные реакции, может способствовать развитию гипогликемической комы. Необходимо отказаться от приема лекарственных препаратов, в состав которых входит этанол, и употребления алкоголя.

Сочетания, требующие предосторожностей Прием гликлазида в комбинации с некоторыми лекарственными средствами (например, другими гипогликемическими средствами - инсулином, акарбозой, бигуанидами; бета-адреноблокаторами, флуконазолом; ингибиторами ангиотен-зинпревращающего фермента - каптоприлом, эналаприлом; блокаторами Н2-гистаминовых рецепторов; ингибиторами моноаминооксидазы; сульфаниламидами, кларитромицином и нестероидными противовоспалительными препаратами) сопровождается усилением гипогликемического эффекта и риском гипогликемии.

2)Препараты, ослабляющие действие гликлазида:

Нерекомендуемые сочетания.

Даназол: обладает диабетогенным эффектом. В случае, если прием данного препарата необходим, пациенту рекомендуется тщательно контролировать концентрацию глюкозы крови. При необходимости совместного приёма препаратов, рекомендуется подбор дозы гликлазида как во время приёма даназола, так и после его отмены.

Сочетания, требующие предосторожностей.

Хлорпромазин: в высоких дозах (более 100 мг в сутки) увеличивает концентрацию глюкозы в крови, снижая секрецию инсулина. Рекомендуется тщательно контролировать концентрацию глюкозы крови. При необходимости совместного приёма препаратов, рекомендуется подбор дозы гликлазида как во время приема хлорпромазина, так и после его отмены.

ГКС (системное и местное применение: внутрисуставное, наружное и ректальное введение): повышают концентрацию глюкозы в крови с возможным развитием кетоацидоза (снижение толерантности к углеводам). Рекомендуется тщательно контролировать концентрацию глюкозы крови, особенно в начале лечения. При необходимости совместного приёма препаратов, может потребоваться коррекция дозы гипогликемического средства как во время приема ГКС, так и после их отмены. Ритодрин, сальбутамол, тербуталин (внутривенное введение): (32-адреномиметики способствуют повышению концентрации глюкозы крови.

Необходимо уделять особое внимание важности самоконтроля концентрации глюкозы крови. При необходимости, рекомендуется перевести пациента на инсулинотерапию.

Сочетания, которые должны быть приняты во внимание Антикоагулянты (например, варфарин): производные сульфонилмочевины могут усиливать действие антикоагулянтов при совместном приёме. Может потребоваться коррекция дозы антикоагулянта.
(6796)


Дозування

Препарат призначений тільки для дорослих. Рекомендовану дозу препарату слід приймати внутрішньо, 1 раз/звг, переважно під час сніданку. Добова доза становить 30-120 мг (1-4 таблетки) на 1 прийом. Рекомендується проковтнути таблетку цілою, не розжовуючи і не подрібнюючи. При пропуску одного або більше прийомів препарату не можна приймати більш високу дозу в наступний прийом, пропущену дозу слід прийняти на наступний день. Як і щодо інших гіпоглікемічних лікарських засобів, дозу препарату в кожному випадку ннеобхідно підбирати індивідуально, залежно від концентрації глюкози у крові та глікозильованого гемоглобіну (НЬА1с). Початкова доза рекомендована Початкова доза у дорослих, які раніше не отримували лікування (в т. ч. у осіб похилого віку > 65 років) - 30 мг/ добу (1 таблетка), потім доза підбирається індивідуально до досягнення необхідного результату. При заміні препаратом Гліклазид МВ іншого гіпоглікемічного засобу не потрібно будь-якого перехідного періоду часу. Необхідно спочатку припинити прийом даного препарату і тільки потом приймати препарат Гліклазид МВ. Підбір дози Підбір дози необхідно проводити у відповідності з показником концентрації глюкози в крові після початку лікування. Кожне наступне зміна дози може бути зроблено після як мінімум двотижневого періоду. Підтримуюча терапія Підтримуюча добова доза становить від 1 до 3-4 таблеток, і не повинна перевищувати 120 мг. Гліклазид МВ може застосовуватися в поєднанні з бигуанидинами, інгібіторами альфа-глюкоз ід ази або інсуліном. Особи похилого віку Рекомендовані особам літнього віку):ста дози препарату ідентичні таким у відношенні дорослих до 65 років. Ниркова недостатність Рекомендовані дози препарату при нирковій недостатності легкого та помірного ступеня тяжкості ідентичні таким для осіб з нормальною функцією нирок. Пацієнти з ризиком розвитку гіпоглікемії У пацієнтів, які належать до групи ризику розвитку гіпоглікемії (недостатнє або незбалансоване харчування; тяжкі або погано компенсовані ендокринні розлади - гіпофізарна і надниркова недостатність, гіпотиреоз; скасування ГКС після їх д��ительного прийому і/або прийому у високих дозах; тяжкі захворювання серцево-судинної системи (тяжка ішемічна хвороба серця, тяжкий атеросклероз сонних артерій, поширений атеросклероз) рекомендується застосовувати мінімальну дозу (30 мг) препарату Гліклазид МВ. Профілактика ускладнень цукрового діабету Для досягнення інтенсивного глікемічного контролю можна поступово збільшувати дозу препарату Гліклазид МВ до 120 мг/добу в доповнення до дієти та фізичних вправ до досягнення цільового рівня НЬА1с. Слід пам'ятати про ризик розвитку гіпоглікемії. Крім того, до терапії можна додати інші гіпоглікемічні лікарські засоби, наприклад, метформін, інгібітори альфа-глюкозидази, похідне тіа-золидиндиона або інсулін.

Передозування

Передозування похідних сульфонілсечовини, включаючи гліклазид, може призвести до розвитку гіпоглікемії аж до гіпоглікемічної коми. Помірні симптоми гіпоглікемії без порушення свідомості або неврологічних симптомів коригують прийомом вуглеводів, підбором дози та/або зміною дієти. Ретельне набл��ження за станом пацієнта повинен тривати до тих пір, поки не буде впевненості в тому, що здоров'ю хворого ніщо не загрожує. Можливий розвиток важких гіпоглікемічних станів, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними порушеннями. При появі таких симптомів необхідно надання швидкої медичної допомоги та негайна госпіталізація. При підозрі чи діагностиці гіпоглікемічної коми, хворому внутрішньовенно струминно вводять 50 мл 40% розчину декстрози (глюкози). Потім внутрішньовенно краплинно 5% розчор декстрози для підтримки необхідної концентрації глюкози в крові близько 1 г/л. Ретельний контроль концентрації глюкози в крові і спостереження за пацієнтом необхідно прово

Лікарська форма

Таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, з рискою з одного боку. Допускається наявність незначної мармуровості.

Склад

Кожна таблетка містить Активну речовину: гліклазид -60,0 мг.

Допоміжні речовини: гіпромелоза - 70,0 мг; целюлоза мікрокристалічна - 68,0 мг; кремнію діоксид колоїдний -1,0 мг; магнію ст��арат -1,0 мг

Фармакологічна дія

Гліклазид є похідним сульфон і л сечовини, гіпоглікемічних препаратів для прийому всередину, який відрізняється від аналогічних препаратів наявністю N-містить гетероциклічного кільця з эндоциклической зв'язком.

Гліклазид знижує концентрацію глюкози в крові, стимулюючи секрецію інсуліну (3-клітинами острівців Лангерганса. Підвищення концентрації постпрандиального інсуліну та С-пептиду зберігається після 2 років лікування. Як і в інших похідних сульфонілсечовини, в основі цього еффекта лежить збільшення реакції (3-клітин острівців Лангерганса на фізіологічну стимуляцію глюкозою.

Крім впливу на вуглеводний обмін гліклазид має гемоваскулярные ефекти.

Вплив на секрецію інсуліну

При цукровому діабеті 2 типу гліклазид відновлює ранній пік секреції інсуліну у відповідь на надходження глюкози та збільшує другу фазу секреції інсуліну. Значне підвищення секреції інсуліну спостерігається у відповідь на стимуляцію, обумовлену прийомом їжі або введенням глюкози.

Гемоваскулямініатюрні ефекти

Гліклазид знижує ризик тромбозів дрібних судин, впливаючи на механізми, які можуть зумовлювати розвиток ускладнень при цукровому діабеті: часткове інгібування агрегації і адгезії тромбоцитів і зниження концентрації факторів активації тромбоцитів (бета-тромбоглобулина, тромбоксану В2), а також на відновлення фібринолітичної активності судинного ендотелію та підвищення активності тканинного активатора плазміногену.

Інтенсивний глікемічний контроль при застосуванні гликлазида з модифікованим высвобождением (цільовий показник гликозилиро-ного гемоглобіну (НЬА1с) < 6.5%) достовірно знижує ризик мікро - і макрососудистых ускладнень цукрового діабету 2 типу у порівнянні зі стандартним глікемічним контролем (дослідження ADVANCE). Стратегія інтенсивного глікемічного контролю передбачала призначення гликлазида (в середньому 103 мг/добу) і підвищення його дози (до 120 мг/добу) при застосуванні на фоні (або замість) стандартної терапії перед додаванням до неї іншого гіпоглікемічного лікарського засобу (наприклад, метформіну, інгібітора альфа-глюкозидази, похідного ти азол і дін діона або інсуліну). При застосуванні гликлазида в групі інтенсивного глікемічного контролю (середня тривалість спостереження 4,8 років, середнє значення HbAlc 6,5%) порівняно з групою стандартного контролю (середнє значення НЬА1с 7,3%) показано значне зниження відносного ризику комбінованої частоти розвитку макро - і микрососуд истых ускладнень на 10% за рахунок: значущого зниження відносного ризику основних микрососудистых ускладнень на 14%, розвитку і прогресування нефропатії - на 21%, виникнення і прогресування мікроальбумінурії - на 9%, макроальбуминурии - на 30% і розвитку ниркових ускладнень - на 11%. Переваги інтенсивного глікемічного контролю при застосуванні гликлазида не залежать від результатів лікування гіпотензивними препаратами.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому всередину гліклазид повністю абсорбується. Концентрація гликлазида в плазмі крові зростає поступово протягом перших 6 годин, рівень плато підтримується від 6 до 12 годин. Індивідуальна варіабельність низька. Прийом пі��і не впливає на швидкість або ступінь абсорбції гликлазида.

Розподіл

З білками плазми зв'язується приблизно 95% препарату. Об'єм розподілу - близько 30 л.

Прийом препарату Гліклазид МВ в дозі 60 мг один раз на добу забезпечує підтримання ефективної концентрації гликлазида в плазмі крові більше 24 годин.

Метаболізм

Гліклазид метаболізується переважно в печінці. Активні метаболіти у плазмі відсутні.

Виведення

Виведення здійснюється, в основному, нирками у вигляді метаболитов, менше 1% виводиться в незміненому вигляді. Період напіввиведення гликлазида становить у середньому 16 годин (від 12 до 20).

Лінійність

Взаємозв'язок між прийнятою дозою (до 120 мг) і площею під фармакокінетичною кривою «концентрація - час» є лінійною. Особливі популяції

У осіб похилого віку клінічно значущих змін фармакокінетичних параметрів не спостерігається.

Побічні дії

Гіпоглікемія (при порушенні режиму дозування і неадекватною дієті): головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювота, підвищена стомлюваність, порушення сну, дратівливість, збудження, зниження концентрації уваги, уповільнена реакція, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія, тремор, парези, порушення сприймання, запаморочення, слабкість, судоми, брадикардія, марення, порушення дихання, сонливість, втрата свідомості з можливим розвитком коми, аж до летального результату.

Також можуть відзначатися адренергічні реакції: підвищене потовиділення, «липка» шкіра, занепокоєння, тахікардія, підвищення артеріального тиском��ія, відчуття серцебиття, аритмія і стенокардія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, запор (вираженість цих симптомів знижується при прийомі під час їжі).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, еритема, макулопапульозна висипка, бульозні висипання.

З боку кровоносної та лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія. Як правило, ці явища оборотні у разі припинення терапії.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» ферментів (аспартатаминотранс-фераза (ACT), аланінамінотрансфераза (АЛТ), лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). При появі холе-статичної жовтяниці необхідно припинити терапію.

З боку органу зору: можуть виникати тимчасові порушення зору, викликані зміною концентрації глюкози крові, особливо на початку терапії.

Загальні побічні ефекти похідних сульфонілсечовини: еритропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія, алергічний васкуліт, гипонат��иемия. Також на тлі прийому інших похідних сульфонілсечовини відзначалося підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки (наприклад, з розвитком холестазу і жовтяниці) і гепатит Ці прояви зменшувалися з часом після відміни препаратів сульфонілсечовини, але в окремих випадках призводили до жізнеугрожающих печінкової недостатності.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

При прийомі похідних сульфонілсечовини, у тому числі і гликлазида, може розвинутися гіпоглікемія, причому в деяких з��учаях - в важкої і тривалої формі, що вимагає госпіталізації та внутрішньовенного введення розчину декстрози протягом декількох днів.

Препарат Гліклазид МВ може бути призначений тільки тим пацієнтам, харчування яких регулярно і включає сніданок. Дуже важливо підтримувати достатнє надходження вуглеводів з

їжею, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії зростає при нерегулярному або недостатньому харчуванні, а також при споживанні їжі, бідної на вуглеводи. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після продовжтільних або енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або при прийомі декількох гіпоглікемічних лікарських засобів одночасно.

Як правило, симптоми гіпоглікемії зникають після прийому їжі, багатої вуглеводами (наприклад, цукром). Слід мати на увазі, що прийом цукрозамінників не сприяє усуненню гіпоглікемічних симптомів. Досвід застосування інших похідних сульфонілсечовини свідчить про те, що гіпоглікемія може рецидивувати, незважаючи на ефективне первісне купирование цього стану. У разі якщо гіпоглікемічні симптоми володіють яскраво вираженим характером є тривалими, навіть у випадку тимчасового поліпшення стану після прийому їжі, багатої вуглеводами, потрібно надання швидкої медичної допомоги, аж до госпіталізації.

Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний індивідуальний підбір препаратів і режиму дозування, а також надання пацієнту повної інформації про пропонованому лікуванні.

Підвищений ризик розвитку гіпоглікемії може зазначаєься в наступних випадках:

-відмова або нездатність пацієнта (особливо літнього віку) дотримуватися призначень лікаря і контролювати свій стан;

-недостатнє і нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі, голодування і зміна раціону;

-дисбаланс між фізичним навантаженням і кількістю прийнятих вуглеводів;

-ниркова недостатність;

-тяжка печінкова недостатність;

-передозування препарату Гліклазид МВ;

-деякі ендокринні розлади (захворювання щитовидної залози, гіпофізарна і надниркова недостатність);

-одночасний прийом деяких лікарських засобів. Похідні сульфонілсечовини можуть викликати гемолітичну анемію у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Оскільки гліклазид є похідним сульфонілсечовини, необхідно дотримуватися обережності при його призначенні пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід оцінити можливість призначення гіпоглікемічного препарату іншої групи.

Печінкова/ниркова недостатність У пацієнтів й індустріаль��тов з печінковою і/або нирковою недостатністю тяжкого ступеня можлива зміна фармакокінетичних та/ або фармакодинамічних властивостей гликлазида. Гіпоглікемія, що розвивається у цих пацієнтів може бути досить тривалою, в таких випадках необхідно негайне проведення відповідної терапії.

Інформація для пацієнтів

Необхідно поінформувати пацієнта та членів його сім'ї про ризик розвитку гіпоглікемії, її симптоми та умов, що сприяють її розвитку. Пацієнта необхідно проінформувати про потенціал��ном ризик і переваги запропонованого лікування. Пацієнту необхідно роз'яснити важливість дотримання дієти, необхідність регулярних фізичних вправ і регулярного моніторингу концентрації глюкози в крові. Недостатній глікемічний контроль Глікемічний контроль у пацієнтів, які отримують терапію гіпоглікемічними засобами, може бути ослаблений в наступних випадках: лихоманка, травми, інфекційні захворювання або великі хірургічні втручання. При даних станах може виникнути необхідність припинити терапію препаратом Гліклазид МВ і призначити інсулінотерапію.

У багатьох пацієнтів ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів, у т. ч. гликлазида, має тенденцію знижуватися після тривалого періоду лікування. Цей ефект може бути обумовлений як прогресуванням захворювання, так і зниженням терапевтичного відповіді на препарат. Цей феномен відомий як вторинна медикаментозна резистентність, яку необхідно відрізняти від первинної, при якій лікарський препарат вже при першому призначенні не дає очікуваного кліні��кого ефекту. Перш ніж діагностувати у пацієнта вторинну медикаментозну резистентність, необхідно оцінити адекватність підбору дози та дотримання ним запропонованої дієти.

Контроль лабораторних показників

Для оцінки глікемічного контролю рекомендується регулярне визначення концентрації глюкози крові натще і гли-козилированного гемоглобіну. Крім того, доцільно регулярно проводити самоконтроль концентрації глюкози крові. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Пацієнти повинні бути інформовані про симптоми гіпоглікемії та дотримуватися обережності під час керування автотранспортом або виконання роботи, що вимагає високої швидкості психомоторних реакцій, особливо на початку терапії.

Свідчення

Цукровий діабет 2 типу при недостатній ефективності дієтотерапії, фізичних навантажень та зниження маси тіла. Профілактика ускладнень цукрового діабету: зниження ризику микрососудистых (нефропатія, ретинопатія) і макрососуди-стых ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт) у пацієнтів з цукровим ді��бетом 2тіпа шляхом інтенсивного глікемічного контролю.

Протипоказання

-підвищена чутливість до гликлазиду або будь-якої з допоміжних речовин препарату, інших похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів;

-цукровий діабет 1 типу;

-діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома;

-тяжка ниркова або печінкова недостатність;

-прийом миконазола;

-вагітність і період лактації;

-вік до 18 років.

Не рекомендується застосовувати препарат одночасноменно в комбінації з фенілбутазоном або даназолом

З ОБЕРЕЖНІСТЮ



Літній вік, нерегулярне та/або незбалансоване харчування, тяжкі захворювання серцево-судинної системи (у т. ч. ішемічна хвороба серця, атеросклероз), гіпотиреоз, надниркова або гіпофізарна недостатність, гипопи-туитаризм, ниркова та/або печінкова недостатність, тривала терапія глюкокортикостероїдами (ГКС), алкоголізм, недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ І В ПЕРІОД ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ



Досвід застосування гликлазида під час вагітності відсутній.

Дані про застосування інших похідних сульфанілсечовини під час вагітності обмежені.

У дослідженнях на лабораторних тваринах тератогенні ефекти гликлазида виявлені не були.

Пероральні гіпоглікемічні препарати в період вагітності не застосовуються. Препаратом вибору для терапії цукрового діабету у вагітних є інсулін. Рекомендується замінити прийом гликлазида на інсулінотерапію як у випадку планиру��мій вагітності, так і в тому випадку, якщо вагітність наступила на тлі прийому препарату.

Період грудного вигодовування

Беручи до уваги відсутність даних про надходження гликлазида в грудне молоко і ризик розвитку неонатальної гіпоглікемії, під час терапії препаратом годування груддю протипоказано.

Лікарська взаємодія

1)Препарати, які посилюють дію гликлазида (підвищення ризику розвитку гіпоглікемії):

Протипоказані комбінації

Міконазол (системне введення або застосування гелю н�� слизовій оболонці порожнини рота): посилює гіпоглікемічну дію гликлазида (можливий розвиток гіпоглікемії аж до стану коми).

Не рекомендовані комбінації

Фенілбутазон (системне введення) посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфанілсечовини (витісняє їх із зв'язку з білками плазми і/або уповільнює виведення їх з організму). Краще застосовувати інший протизапальний препарат. Якщо прийом фенилбутазона необхідним, пацієнт повинен бути попереджений про необхідність контролю концентру��ії глюкози крові. При необхідності дозу гликлазида слід коригувати під час прийому фенилбутазона і після його закінчення.



Етанол: посилює гіпоглікемію, інгібуючи компенсаторні реакції, може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. Необхідно відмовитися від прийому лікарських препаратів, до складу яких входить етанол, і вживання алкоголю.

Комбінації, що вимагають пересторог Прийом гликлазида в комбінації з деякими лікарськими засобами (наприклад, іншими гіпоглікемічними середовидствами - інсуліном, акарбозою, бігуанідами; бета-адреноблокаторами, флуконазолом; інгібіторами ангиотен-зинпревращающего ферменту - каптоприлом, еналаприлом; блокаторами Н2-гістамінових рецепторів; інгібіторами моноамінооксидази; сульфаніламідами, кларитроміцином і нестероїдними протизапальними препаратами) супроводжується посиленням гіпоглікемічного ефекту з ризиком гіпоглікемії.

2)Препарати, що послаблюють дію гликлазида:

Не рекомендовані комбінації.

Даназол: володіє діабетогенних ефектом. У слу��ае, якщо прийом даного препарату необхідний, пацієнту рекомендується ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові. При необхідності спільного прийому препаратів, рекомендується підбір дози гликлазида як під час прийому даназола, так і після його відміни.

Комбінації, що вимагають пересторог.

Хлорпромазин: у високих дозах (більше 100 мг на добу) збільшує концентрацію глюкози в крові, знижуючи секрецію інсуліну. Рекомендується ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові. При необхідності спільного прийому препаратів, рекомендується підбір дози гликлазида як під час прийому хлорпромазину, так і після його відміни.

ГКС (системне та місцеве застосування: внутрішньосуглобове, зовнішнє і ректальне введення): підвищують концентрацію глюкози в крові з можливим розвитком кетоацидозу (зниження толерантності до вуглеводів). Рекомендується ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності спільного прийому препаратів може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому ��КС, так і після їх відміни. Ритодрин, сальбутамол, тербуталін (внутрішньовенне введення): (32-адреноміметики сприяють підвищенню концентрації глюкози у крові.

Необхідно приділяти особливу увагу важливості самоконтролю концентрації глюкози крові. При необхідності, рекомендується перевести пацієнта на інсулінотерапію.

Поєднання, які повинні бути прийняті до уваги Антикоагулянти (наприклад, варфарин): похідні сульфонілсечовини можуть посилювати дію антикоагулянтів при спільному прийомі. Може знадобитися коррекция дози антикоагулянту.
Хранить в защищенном от света месте: Да
Действующие вещества: Гликлазид
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: 30 таб в упаковке
Беречь от детей: Да
Производитель: *АЛВИЛС ООО*
Общее описание: Гипогликемическое средство для перорального применения группы сульфонилмочеви-ны II поколения.
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Тромбо асс 0,1 n100 табл п/о
0 грн
554 грн
Омепразол 0,02 n30 капс
0 грн
390 грн
Фуразолидон 0,05 n20 табл/авексима/
0 грн
480 грн
Кеторолак 0,01 n20 табл /вертекс/
0 грн
392 грн
Индапамид мв штада 0,0015 n30 табл пролонг п/о
0 грн
498 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
Периндоприл 0,008 n30 табл /биохимик/
0 грн
568 грн
Глюкофаж 0,5 n60 табл п/плен/оболоч
0 грн
566 грн
Метформин 1,0 n60 табл
0 грн
644 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка