Дозировка
При выборе режима и доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы. Препарат применяют внутрь. При затруднении глотания капсулу можно вскрыть, растворить содержимое в стакане воды и выпить целиком. При этом некоторые водонерастворимые вспомогательные вещества могут плавать на поверхности раствора. Во время лечения препаратом следует принимать достаточно большое количество жидкости. Солидные опухоли — 80 мг/кг один раз в день каждые три дня (6-7 доз). — 20-30 мг/кг ежедневно в течение 3-х недель. Карцинома головы и шеи, карцинома шейки матки 80 мг/кг один раз вдень, каждый третий день в комбинации с лучевой терапией. Лечение препаратом начинают не менее чем за 7 дней до начала лучевой терапии и продолжают во время лучевой терапии. После лучевой терапии препарат продолжают принимать в течение неограниченного времени при строгом наблюдении за больным и при отсутствии у него необычных или тяжелых реакций токсичности. Резистентный хронический миелолейкоз Непрерывная терапия. От 20 до 30 мг/кг ежедневно одни раз в день. Оценку эффективности препарата проводят после 6 недель лечения. При выраженной клинической ремиссии лечение можно продолжать неограниченно долго. Лечение следует приостановить, если содержание лейкоцитов менее 2500/мм3, а тромбоцитов менее 100000/мм3. Через 3 дня повторно проводят анализ крови. Лечение возобновляют тогда, когда содержание лейкоцитов и эритроцитов начинает заметно возрастать. Истинная полицитемия Лечение начинают с суточной дозы 15-20 мг/кг. Дозу устанавливают индивидуально, стремясь поддерживать гематокрит на уровне ниже 45%, а число тромбоцитов - ниже 400000/мкл. У большинства больных удается достигнуть этих показателей, постоянно применяя гидроксикарбамидв суточной дозе от 500 до 1000 мг. Эссенциальная тромбоцитемия Обычно назначают препарат в начальной суточной дозе 15 мг/кг; затем подбирают такую дозу, которая поддерживает число тромбоцитов на уровне ниже 600000/мкл, не приводя при этом к уменьшению числа лейкоцитов ниже 4000/мкл.
Лекарственная форма
Капсулы твердые желатиновые, размер "0", белого цвета, непрозрачные; содержимое капсул - порошок белого или почти белого цвета.
Состав
гидроксикарбамид \0009500 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, кальция цитрат, натрия цитрат, магния стеарат.
Состав оболочки: желатин, титана диоксид.
Фармакологическое действие
Гидроксикарбамид является фазоспецифичным цитостатическим препаратом (антиметаболит, по некоторым данным - алкилирующего действия), действующим в фазе S клеточного цикла. Блокирует рост клеток в интерфазе Gl-S, что существенно для проводимой одновременно лучевой терапии, поскольку появляется синергическая чувствительность опухолевых клеток в фазе Gl на облучение. Усиливая действие ингибитора РНК-редуктазы - рибонуклеозиддифосфатредуктазу, вызывает подавление синтеза ДНК. Препарат не влияет на синтез РНК и белка.
Фармакокинетика
После приема внутрь быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Cmax препарата в плазме крови достигаются через 1-4 ч после приема. Прием пищи не влияет на всасываемость препарата. Быстро распределяется по тканям организма, проникает через гематоэнцефалический барьер. В спинномозговой жидкости определяется 10-20%, в асцитической жидкости - 15-50% от концентрации в плазме крови. T1/2 - 3-4 ч. Частично метаболизируется в печени и почках. 80% гидроксимочевины в течение 12 ч выводится с мочой, при этом 50% в неизмененном виде и в небольших количествах в виде мочевины. Препарат также выводится через дыхательные пути в виде углерода диоксида. Через 24 ч в плазме не определяется.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, анемия, тромбоцитопения.
Со стороны органов пищеварения: стоматит, анорексия, тошнота, рвота, диарея или запор, изъязвление слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта. Увеличение активности ферментов печени.
Со стороны кожи и кожных придатков: макулезно-папулезные высыпания, эритема лица и периферическая эритема, дермато-миозитные изменения кожи. В ряде случаев в результате ежедневного применения препарата па протяжении нескольких лет у больных наблюдались гиперпигментация, эритема, атрофия кожи и ногтей, шелушение, папулы фиолетового цвета. В редких случаях отмечается алопеция, рак кожи.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, сонливость, дезориентация; редко - галлюцинации и судороги.
Со стороны мочевыделительной системы: увеличение содержания мочевой кислоты, азота мочевины крови и креатинина в плазме крови, задержка мочи, интерстициальный нефрит. В редких случаях отмечается дизурия.
Прочие: озноб, общее недомогание, повышение СОЭ, кожные аллергические реакции. В редких случаях сообщалось об острых легочных реакциях, связанных с применением препарата; диффузная инфильтрация легких, лихорадка и одышка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение препаратом следует проводить под наблюдением врача. До, и периодически во время лечения препаратом необходимо проверять функции костного мозга, почек и печени. Определение гемоглобина, лейкоцитов и тромбоцитов должно проводиться не реже 1 раза в неделю на протяжении всего периода лечения препаратом. При содержании лейкоцитов менее 2500/мкл или тромбоцитов менее 100000/мкл, лечение следует приостановить до тех пор, пока содержание их не восстановится до нормы.
Препарат обладает цитотоксическим действием, поэтому следует соблюдать осторожность при вскрытии капсул и избегать попадания порошка капсул на кожу, слизистые оболочки или вдыхания препарата. Если содержимое капсулы случайно рассыпано, следует немедленно собрать порошок салфеткой в полиэтиленовый пакет, завязать его и выбросить.
Анемия не является противопоказанием для лечения препаратом. Тяжелая форма анемии до лечения препаратом должна быть скомпенсирована.
Во время лечения препаратом может развиться миелосупрессия, главным образом, лейкопения. Тромбоцитопения и анемия развиваются реже и совсем редко без предшествующей лейкопении. Анемию, даже в тяжелой форме, купируют без прерывания лечения. Миелосупрессия наиболее вероятна у больных после недавней предшествующей интенсивной лучевой терапии или химиотерапии другими препаратами. После недавней интенсивной лучевой терапии препарат должен применяться с осторожностью из-за возможного обострения пострадиационной эритемы и усиления выраженности побочных эффектов (аплазия костного мозга, диспепсия и ульцерация желудочно-кишечного тракта).
На ранних стадиях лечения препаратом часто наблюдается умеренный мегалобластический эритропоэз. Морфологические изменения напоминают злокачественную анемию, однако они не связаны с дефицитом витамина В12 или фолиевой кислоты.
Препарат может понижать клиренс железа из плазмы крови и снижать эффективность утилизации железа эритроцитами, однако он не влияет на время жизни эритроцитов.
Во время лечения больные должны употреблять достаточное количество жидкости. Препарат следует применять с осторожностью у больных при нарушенной функции почек и печени. Может потребоваться снижение дозы препарата.
Показания
— хронический миелолейкоз;
— истинная полицитемия (эритремия);
— эссенциальная тромбоцитемия;
— остеомиелофиброз;
— меланома;
— злокачественные опухоли головы и шеи, за исключением рака губы (в комбинации с лучевой терапией);
— рак шейки матки (в комбинации с лучевой терапией).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к гидроксикарбамиду или любому другому вспомогательному веществу, входящему в состав препарата.
Беременность и период грудного вскармливания.
Лейкопения ниже 2500/мкл, тромбоцитопения ниже 100000/мкл.
С осторожностью - печеночная и/или почечная недостаточность, анемия (должна быть cкоррегированна перед началом лечения).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении препарата с другими миелосупрессивными препаратами или лучевой терапией степень подавления функций костного мозга или развитие других побочных эффектов может возрастать.
Препарат может увеличивать содержание мочевой кислоты в крови, поэтому может потребоваться корректировка дозы препаратов, повышающих выведение мочевой кислоты из организма. Урикозурические средства увеличивают риск развития нефропатии.
(5340)
Дозування
При виборі режиму і доз в кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Препарат застосовують внутрішньо. При утрудненні ковтання капсули можна розкрити, розчинити вміст у склянці води і випити. При цьому деякі водонерозчинні допоміжні речовини можуть плавати на поверхні розчину. Під час лікування препаратом слід вживати досить велику кількість рідини. Солідні пухлини — 80 мг/кг один раз в день кожні три дні (6-7 доз). — 20-30 мг/кг щодня протягом 3-х тижнів. Рак голови та шиї, рак шийки матки 80 мг/кг один раз на день, кожен третій день у комбінації з променевою терапією. Лікування препаратом починають не менш ніж за 7 днів до початку променевої терапії і продовжують під час променевої терапії. Після променевої терапії препарат продовжують приймати протягом необмеженого часу при суворому спостереженні за хворим і при відсутності у нього незвичайних або тяжких реакцій токсичності. Резистентний хронічний мієлолейкоз Безперервна терапія. Від 20 до 30 мг/кг щодня один раз на день. Оцінку ефективності препарату проводять після 6 тижнів лікування. При вираженій клінічній ремісії лікування можна продовжувати необмежено довго. Лікування слід припинити, якщо вміст лейкоцитів менше 2500/мм3, а тромбоцитів менше 100000/мм3. Через 3 дні повторно проводять аналіз крові. Лікування відновлюють тоді, коли вміст лейкоцитів і еритроцитів починає помітно зростати. Справжня поліцитемія Лікування починають з добової дози 15-20 мг/кг Дозу встановлюють індивідуально, прагнучи підтримувати гематокрит на уровн�� нижче 45%, а кількість тромбоцитів - нижче 400000/мкл. У більшості хворих вдається досягти цих показників, постійно застосовуючи гидроксикарбамидв добовій дозі від 500 до 1000 мг. Есенціальна тромбоцитемія Зазвичай призначають препарат у початковій добовій дозі 15 мг/кг; потім підбирають таку дозу, яка підтримує число тромбоцитів на рівні нижче 600000/мкл, не приводячи при цьому до зменшення числа лейкоцитів нижче 4000/мкл.
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, розмір "0", білого кольору, непрозорі; вміст капсул - порошок бе��ого або майже білого кольору.Склад
гидроксикарбамид \0009500 мг
Допоміжні речовини: лактоза, кальцію цитрат, натрію цитрат, магнію стеарат.
Склад оболонки: желатин, титану діоксид.Фармакологічна дія
Гидроксикарбамид є фазоспецифичным цитостатичних препаратів (антиметаболит, за деякими даними - алкілуючі дії), чинним у фазі S клітинного циклу. Блокує ріст клітин в інтерфазі Gl-S, що істотно для проведеної одночасно променевої терапії, оскільки з'являється синергетична годувствительность пухлинних клітин у фазі Gl на опромінення. Посилюючи дію інгібітора РНК-редуктази - рибонуклеозиддифосфатредуктазу, викликає пригнічення синтезу ДНК. Препарат не впливає на синтез РНК та білка.Фармакокінетика
Після прийому всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Cmax препарату в плазмі крові досягаються через 1-4 год після прийому. Прийом їжі не впливає на всмоктуваність препарату. Швидко розподіляється по тканинах організму, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. У спинномозковій рідині визначається 10-20%, в асцитичної рідини - 15-50% від концентрації в плазмі крові. T1/2 - 3-4 ч. Частково метаболізується в печінці і нирках. 80% гидроксимочевины протягом 12 год виводиться з сечею, при цьому 50% в незміненому вигляді і у невеликих кількостях у вигляді сечовини. Препарат виводиться через дихальні шляхи у вигляді діоксиду вуглецю. Через 24 год у плазмі не визначається.Побічні дії
З боку органів кровотворення: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія.
З боку органів травлення: стоматит, анорексія, нудота, блювання, діарея або запор, изъязвление слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Збільшення активності ферментів печінки.
З боку шкіри і шкірних придатків: макулезно-папульозні висипання, еритема обличчя і периферична еритема, дермато-миозитные зміни шкіри. В ряді випадків у результаті щоденного застосування препарату па протягом декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору. У рідкісних випадках відзначається алопеція, рак шкіри.
З боку нервової системи: головний біль, ��оловокружение, підвищена стомлюваність, сонливість, дезорієнтація; рідко - галюцинації і судоми.
З боку сечовидільної системи: збільшення вмісту сечової кислоти, азоту сечовини крові і креатиніну в плазмі крові, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит. У рідкісних випадках відзначається дизурія.
Інші: озноб, загальне нездужання, підвищення ШОЕ, шкірні алергічні реакції. У рідкісних випадках повідомлялося про гострі легеневі реакції, пов'язані із застосуванням препарату; дифузна інфільтрація легень, гарячка та задишка.>Особливості продажурецептурніОсобливі умови
Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. До, і періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися не рідше 1 рази в тиждень протягом всього періоду лікування препаратом. При вмісті лейкоцитів менше 2500/мкл або тромбоцитів менше 100000/мкл, лікування слід припинити до тих пір, поки вміст їх не відновиться до норми.
Препарат об��повідомляє цитотоксическим дією, тому слід дотримуватися обережності при розтині капсул і уникати потрапляння порошку капсул на шкіру, слизові оболонки або вдихання препарату. Якщо вміст капсули випадково розсипано, слід негайно зібрати порошок серветкою в поліетиленовий пакет, зав'язати його і викинути.
Анемія не є протипоказанням для лікування препаратом. Важка форма анемії до лікування препаратом повинна бути скомпенсирована.
Під час лікування препаратом може розвинутися мієлосупресія, головним обр��зом, лейкопенія. Тромбоцитопенія і анемія розвиваються рідше і зовсім рідко без попередньої лейкопенії. Анемію, навіть в тяжкій формі, купируют без переривання лікування. Мієлосупресія найбільш імовірна у хворих після недавньої попередньої інтенсивної променевої терапії або хіміотерапії іншими препаратами. Після недавньої інтенсивної променевої терапії препарат повинен застосовуватися з обережністю із-за можливого загострення пострадиационной еритеми та посилення вираженості побічних ефектів (аплазія кісткового мозку, диспепсія і ульцераци�� шлунково-кишкового тракту).
На ранніх стадіях лікування препаратом часто спостерігається помірний мегалобластический еритропоез. Морфологічні зміни нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов'язані з дефіцитом вітаміну В12 або фолієвої кислоти.
Препарат може знижувати кліренс заліза з плазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, однак вона не впливає на час життя еритроцитів.
Під час лікування хворі повинні вживати достатню кількість рідини. Препарат слід застосовуватиять з обережністю у хворих при порушеній функції нирок і печінки. Може знадобитися зниження дози препарату.Свідчення
— хронічний мієлолейкоз;
— істинна поліцитемія (еритремія);
— есенціальна тромбоцитемія;
— остеомиелофиброз;
— меланома;
— злоякісні пухлини голови та шиї, за винятком раку губи (у комбінації з променевою терапією);
— рак шийки матки (у комбінації з променевою терапією).Протипоказання
Підвищена чутливість до гидроксикарбамиду або будь-якого іншого допоміжної речовини, що входить до складу препарату.
Вагітність і період грудного вигодовування.
Лейкопенія нижче 2500/мкл, тромбоцитопенія нижче 100000/мкл.
З обережністю - печінкова та/або ниркова недостатність, анемія (повинна бути скоррегированна перед початком лікування).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні препарату з іншими миелосупрессивными препаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.
/> Препарат може збільшувати вміст сечової кислоти в крові, тому може знадобитися корегування дози препаратів, які підвищують виведення сечової кислоти з організму. Урикозуричних засоби збільшують ризик розвитку нефропатії.
