Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Гидроксихлорохин 0,2 n30 табл п/плен/оболоч (Гидроксихлорохин 0,2 n30 табл п/плен/оболоч)

99 грн
450 грн
Рейтинг: 147 (4.1) 5
Артикул: =413232
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Назначают внутрь. Таблетки принимают во время еды или запивают их стаканом молока. Все дозы приведены для гидроксихлорохина сульфата и не эквивалентны дозам гидроксихлорохина основания! Малярия Подавление малярии: для взрослых: 400 мг каждый седьмой день. Для детей в возрасте старше 6 лет еженедельная доза составляет 6,5 мг/кг, но, независимо от массы тела, она не должна превышать дозу для взрослых. Если позволяют условия, профилактическое лечение следует начать за 2 недели до поездки в эндемическую зону. Если это невозможно, взрослым можно назначить начальную двойную дозу 800 мг, детям - 12,9 мг/кг (но не более 800 мг), разделенную на 2 приема с интервалом 6 ч. Профилактическое лечение следует продолжать в течение 8 недель после отъезда из эндемической зоны. Лечение при острых приступах малярии: начальная доза для взрослых составляет 800 мг, затем — 400 мг через 6 или 8 ч и по 400 мг двое следующих суток (всего 2 г гидроксихлорохина). В качестве альтернативного метода возможен однократный прием в дозе 800 мг. Доза для взрослых, как и для детей, может быть рассчитана с учетом массы тела (см. ниже). Для детей в возрасте старше 6 лет общая доза 32 мг/кг (но не превышающая 2 г) применяется в течение более трех дней следующим образом: -\0009первая доза - 12,9 мг/кг (но не более 800 мг на прием); -\0009вторая доза - 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 6 ч после 1-й дозы; -\0009третья доза - 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 18 ч после 2-й дозы; -\0009четвертая доза - 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 24 ч после 3-й дозы Ревматоидные заболевания Препарат обладает кумулятивным действием, и для достижения его терапевтического эффекта необходимо несколько недель, тогда как незначительные побочные эффекты могут проявляться относительно рано. Если в течение 6 месяцев состояние больного не улучшается, то препарат отменяют. Начальная доза для взрослых составляет 400 -600 мг/сут, поддерживающая доза - 200 - 400 мг/сут. Системная и дискоидная красная волчанка Дозы не должны превышать 6,5 мг/кг массы тела (рассчитывается по «идеальной массе тела) или 400 мг/сут, назначать следует минимальную эффективную дозу или 200-400 мг/сут. При чувствительных к свету дерматологических заболеваниях лечение должно быть ограничено периодами максимальной экспозиции светом. Для взрослых может быть достаточной доза 400 мг/сут.

Лекарственная форма

Белые или почти белые капсуловидной формы, двояковыпуклые, скошенные к краю таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с гравировкой «АРО» с одной стороны и гравировкой «HCQ 200» с другой. Вид в изломе: ядро белого или почти белого цвета, окруженное оболочкой белого или почти белого цвета.

Состав

1 таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит:

Активное вещество: гидроксихлорохина сульфата 200 мг.

Вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, целлюлоза микрокристаллическая (PH 102),

Состав пленочной оболочки: гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) LF, ги-промеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) 2910, макрогол (полиэтиленгликоль) 8000, титана диоксид (Е-171).

Фармакологическое действие

Гидроксихлорохин по химической структуре и фармакологическому действию близок к хлорохину (хингамину).

Фармакодинамика

Гидроксихлорохин обладает несколькими фармакологическими эффектами, обуславливающими его терапевтическое действие: взаимодействует с сульф-гидрильными группами, изменяет активность ферментов (в том числе фосфолипазы, НАДН-цитохром С-редуктазы, холинэстеразы, протеаз и стабилизирует лизосомальные мембраны; ингибирует образование простагландинов, подавляет хемотаксис и фагоцитоз полиморфно-ядерных клеток.

Малярия

Гидроксихлорохин активно подавляет эритроцитарные формы, а также гаметы Р. vivax и Р. malariae, которые исчезают из крови почти одновременно с бесполыми формами, не действует на гаметы Р. Falciparum. Гидроксихлорохин не предотвращает повторных приступов малярии, вызванной Р. vivax и Р. malariae, поскольку он неэффективен против экзоэритроцитарных форм возбудителя Р. vivax, Р. malariae и P.ovale, а также не предохраняет от заражения этими микроорганзмами при профилактическом приеме. В то же время он уменьшает тяжесть приступов, прекращает приступы и значительно удлиняет интервал между лечебным курсом и следующим приступом при заболевании, вызванном этими возбудителями. При малярии, вызванной Р. falciparum, он устраняет острые приступы и приводит к полному излечению, если только речь не идет об устойчивых вариантах паразита. Частота устойчивых к производным 4-аминохинолина форм Р. falciparum зависит от географического расположения, чаще всего наблюдается в некоторых областях я, Южной Азии, Центральной и Южной Америки, Восточной Африки, Океании. Ревматоидный артрит и красная волчанка

Г идроксихлорохин оказывает иммуносупрессивное и противовоспалительное действие и применяется для лечения красной волчанки (при хронической дискоидной и системной формах) и при остром и хроническом ревматоидном артрите. Точный механизм действия при этих заболеваниях неизвестен.

Фармакокинетика

Являясь слабым основанием, гидроксихлорохин быстро и полностью всасывается в тонком кишечнике желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Скорость и полнота всасывания могут варьироваться у разных лиц, но они не зависят от приема пищи. В крови гидроксихлорохин приблизительно на 40 - 45 % связан с белками плазмы (альбумином и а 1-гликопротеидом), степень доступности около 74 % (от 70 до 80 %). После однократного приема внутрь 200 мг гидроксихлорохина сульфата (1 таблетка) здоровым субъектом, средняя пиковая концентрация (Ста*) составляет 244 нг/мл (188-427 нг/мл) через 2-4,5 ч после приема (Ттах). Концентрация препарата в плазме в 7-8 раз ниже, чем в цельной крови.

Препарат легко распределяется между тканями тела, имея значительный кажущийся объем распределения (Vj) (5,50±2,20 л и 44,0±21,0 л при расчете для цельной крови и плазмы соответственно). Препарат концентрируется в мозге, почках, печени, селезенке, легких и эритроцитах; концентрация его в этих органах выше, чем в плазме. Как хлорохин, так и гидроксихлорохин проявляют высокое сродство к меланину; самые высокие их концентрации наблюдаются в эпидермисе, сетчатке, сосудистой оболочке и ресничном теле глазного яблока. Небольшие концентрации гидроксихлорохина (около 3,2 мкг через 48 ч) были обнаружены в грудном молоке женщин, получивших 800 мг препарата.

Гидроксихлорохин частично метаболизируется в печени. За один проход ме-таболизируется незначительная часть препарата (6 %). При этом происходит образование ряда продуктов разложения в такой последовательности:

•\0009вторичный амин, деэтилгидрохлорохин или деэтилхлорохин;

•\0009первичный амин, бисдеэтилхлорохин;

•\00094'- альдегидное производное, небольшая часть восстанавливается далее.до спирта;

• 4'-карбоксипроизводное.

Основным продуктом разложения является деэтилгидрохлорохин, также обладающий противоплазмодиальной активностью. Гидроксихлорохин, конъюгированный с глюкуроновой кислотой, найден в желчи.

После назначения 200 мг гидроксихлорохина сульфата перорально взрослым добровольцам время полу выведения препарата (ti/г) составляет по данным для цельной крови 50 ± 16 сут (около 32 сут в плазме).

Элиминация гидроксихлорохина из организма протекает в 2 стадии. В печени метаболизируется около 30 - 60 % поступившего в организм препарата. Небольшое количество выделяется почками - от 15 до 25 % от общего количества; даже спустя несколько месяцев после окончания лечения в моче обнаруживаются следы медикамента. После однократного приема 200 мг гидроксихлорохина сульфата, суммарная экскреция с мочой неизмененного вещества и его метаболитов через 86 суток составляет 16 % и 1,3 % введенной дозы соответственно. Невсосавшееся вещество (до 15-24 %) выделяется через ЖКТ. Неустановленное количество депонируется в клетках эпителия и экс-кретируется при их отшелушивании. Некоторая часть принятой дозы элиминируется за счет печеночного метаболизма с последующей экскрецией с желчью, а также при обновлении пигментированных эпителиальных тканей, например, кожи. В ряде работ указывается, что от 21 до 47 % медикамента выделяется в неизмененном виде.

Побочные действия

Со стороны органов зрения: редко - ретинопатия с изменением пигментации и дефектами поля зрения. На ранней стадии она обратима после отмены препарата. Если препарат вовремя не отменить, существует риск прогрессирования ретинопатии даже после отмены препарата. Изменения сетчатки могут быть сначала бессимптомными, или могут проявляться парацентральной, пе-рицентральной или преходящей скотомой и нарушениями цветного зрения.

Возможны изменения роговицы, включая отек и помутнение. Они могут быть бессимптомными, или вызывать такие нарушения, как ореолы, нечеткость зрения или фотофобия. Эти изменения могут быть временными или обратимыми при прекращении лечения. Нечеткость зрения вызвана нарушением аккомодации, она дозозависима и обратима. При длительном применении больших доз может возможна атрофия зрительного нерва, кератопатия, дисфункция цилиарной мышцы.

Со стороны органов слуха: шум в ушах, тугоухость, потеря слуха.

Со стороны кожных покровов: редко - кожная сыпь, зуд, изменения пигментации кожи и слизистых оболочек, обесцвечивание волос и алопеция. Эти изменения обычно быстро проходят после прекращения лечения. Возможны буллезная сыпь, включая очень редкие случаи полиморфной эритемы и синдрома Стивенса - Джонсона, светочувствительность и отдельные случаи экс-фолиативного дерматита. Очень редко - острые генерализованные экзантематозные пустулезные высыпания, которые необходимо отличать от псориаза, хотя препарат может вызывать обострение псориаза. Это может быть сопряжено с повышением температуры и лейкоцитозом. После отмены препарата прогноз обычно благоприятен.



Со стороны центральной нервной системы: изредка отмечаются головокружение, головная боль, нервозность, эмоциональная лабильность, психозы, судороги, атаксия, раздражительность.



Со стороны сердечно-сосудистой системы: кардиомиопатия (редко), атриовентрикулярная блокада (AV-блокада), снижение сократимости миокарда, гипертрофия миокарда; при длительной терапии большими дозами - мио-кардиодистрофия. При обнаружении нарушений проводимости (AV-блокада, блокада пучка Гисса) и гипертрофии обоих желудочков следует заподозрить хроническую интоксикацию.



Со стороны органов кроветворения: редко: угнетение костно-мозгового

кроветворения, апластическая анемия, агранулоцитоз, тромбоцитопения, гемолитическая анемия (у пациентов с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегид-рогеназы), усугубление порфирии.



Со стороны опорно-двигательной и нервной системы: Вероятна миопатия скелетных мышц или нейромиопатия, ведущие к прогрессирующей слабости и атрофии проксимальных групп мышц. Миопатия обычно обратима после отмены препарата, но для полного восстановления может потребоваться несколько месяцев. Могут отмечаться слабо выраженные сенсорные изменения, угнетение сухожильного рефлекса и аномальная нервная проводимость. После отмены препарата проводимость, как правило, восстанавливается.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота (редко), снижение аппетита, абдоминальная боль спастического характера, диарея.



Со стороны печени: гепатотоксичность (нарушение функции печени, печеночная недостаточность). В отдельных случаях могут наблюдаться изменения показателей функциональных печеночных проб, сообщалось о нескольких случаях внезапно развившейся печеночной недостаточности.

Прочие: снижение массы тела.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Передозировка



Передозировка особенно опасна у маленьких детей, даже прием 1-2 г препарата может привести к летальному исходу!

Симптомы: головная боль, сонливость, ступор, кома, атаксия, бессонница, возбуждение, гиперрефлексия, мышечная ригидность, хореоатетоз, судороги, снижение АД, тахикардия, аритмии, внутрижелудочковая блокада, AV блокада, сердечная недостаточность, цианоз, повышение температуры тела, мидриаз, оли-гурия, угнетение дыхательного центра, остановка дыхания. Симптомы развиваются через 4 ч после передозировки, достигают максимума через 24 ч и длятся 4 - 6 суток.

Лечение: промывание желудка (до чистых промывных вод); назначение активированного угля (в дозе в 5 раз превышающей дозу препарата); форсированный диурез и подщелачивание мочи (например, аммония хлоридом до pH мочи 5,5 - 6,5) повышают выведение с мочой 4-аминохинолина; симптоматическая терапия (включая назначение при судорогах - диазепама; противошоковая терапия). Необходим контроль концентрации натрия в сыворотке крови и постоянный врачебный контроль не менее 6 ч после купирования симптомов. Показан мониторинг сердечно-сосудистой деятельности (ЭКГ) в течение 5 дней, т. к. рецидив может наступить через 48 ч и позже.

Введение физостигмина противопоказано из-за повышенного риска судорог. Гемодиализ и форсированный диурез малоэффективны.

Перед началом и во время терапии необходимо проводить не реже 1 раза в 6 месяцев офтальмологическое обследование (применение суточных доз более 6,5 мг/кг увеличивает риск повреждения сетчатки).

При возникновении неблагоприятных реакций со стороны зрения (снижение остроты зрения, изменение цветовосприятия и др.) препарат следует немедленно отменить (изменения сетчатки могут прогрессировать даже после отмены препарата).

Превышение рекомендуемой суточной дозы повышает риск повреждения сетчатки и ускоряет этот процесс. Перед началом курса лечения препаратом следует провести офтальмоскопию обоих глаз для исследования остроты зрения, цветового зрения и оптического поля. Впоследствии такое обследование необходимо повторять, как минимум, ежегодно.

Если зрение ухудшается (острота зрения, цветовое зрение и др.), следует немедленно отменить препарат. Больные должны находиться под наблюдением, так как изменения сетчатки и нарушение зрения могут прогрессировать даже после отмены лечения.

Применение при беременности возможно только по жизненным показаниям (в терапевтических дозах может вызывать у плода или младенца повреждения ЦНС (в т.ч. ототоксичность, слуховую и вестибулярную, вплоть до глухоты), ретинальное кровотечение и патологическую пигментацию ретины (младенцы особенно чувствительны к токсическим эффектам 4-аминохоли-нов).

Рекомендуется соблюдать осторожность при лечении пациентов с заболеваниями печени и почек. Может возникнуть необходимость в снижении дозы препарата для уменьшения его токсического воздействия на эти органы.

С осторожностью применяют препарат при лечении пациентов с желудочно-кишечными, неврологическими или гематологическими заболеваниями; больных, чувствительных к хинину и страдающих дефицитом глюкозо-6-фосфат-дегидрогеназы, порфирией и псориазом.

Больным, принимающим препарат в течение длительного времени, следует периодически проводить развернутый анализ крови. При выявлении отклонений от нормы препарат отменяют.

У больных, длительно принимающих препарат, необходимо периодически проводить исследование функции скелетных мышц и сухожильных рефлексов. Если при приеме препарата возникает мышечная слабость, препарат следует отменить.

Обследование должно быть более частым и в таких ситуациях: суточная доза препарата превышает 6,5 мг/кг идеальной (не повышенной) массы тела; реальная масса, используемая для установки дозы для тучных больных, может привести к передозировке; почечная недостаточность; общая доза превышает 200 мг; больные пожилого возраста (старше 65 лет); сниженная острота зрения.

Влияние на способность управлять автомобилем и выполнять работы, связанные с повышенной опасностью

В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Показания

Малярия - для купирования острых приступов и профилактики малярии, вызванной Plasmodium vivax, Р. ovale и Р. malariae, а также чувствительными штаммами Р. falciparum; для радикального лечения малярии, вызванной чувствительными штаммами Р. falciparum.

Ревматоидный артрит, хронический 1рв§нильный хронический артрит.

Дерматологические заболевания - красная волчанка (системная и диско-идная), дерматологические заболевания, вызванные или обостряющиеся под воздействием солнечного света (фотодерматоз).

Противопоказания

Повышенная чувствительность к производным 4-аминохинолина или любому другому компоненту препарата

•\0009Макулопатия

•\0009Предшествующая макулопатия

•\0009Детский возраст до 6 лет (таблетки по 200 мг не адаптированы для приме нения у детей с массой тела менее 31 кг).

•\0009Детский возраст при необходимости длительной терапии (повышенный риск развития токсических эффектов)

•\0009Беременность (возможно применение по жизненным показаниям)

•\0009Период лактации

•\0009Врожденные аномалии, такие, как непереносимость галактозы, дефицит лактазы или синдромом мальабсорбции глюкозы/галактозы.

С осторожностью препарат применять при: ретинопатии, расстройствах зрения (изменение полей зрения, снижение остроты зрения), одновременном приеме лекарственных препаратов, способных вызвать зрительные расстройства, угнетении костномозгового кроветворения, психозах (в т.ч. в анамнезе), порфирии, псориазе, одновременном приеме лекарственных препаратов, которые могут вызывать кожные реакции, дефиците глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, при почечной или печеночной недостаточности (при необходимости дозы гидроксихлорохина подбирают при контроле концентрации в плазме), гепатите, тяжелых желудочно-кишечных заболеваниях.

Лекарственное взаимодействие

Усиливает побочные эффекты глюкокортикоидов, салицилатов, хинидинпо-добных антиаритмиков, гемато-, гепато- и нейротоксичных лекарственных средств.



Одновременное применение гидроксихлорохина и дигоксина может вызвать повышение уровня дигоксина в сыворотке крови, поэтому у больных, получающих комбинированную терапию, следует регулярно контролировать уровень дигоксина в сыворотке крови, при необходимости снизить дозу дигоксина.



Увеличивает плазменные концентрации пеницилламина и риск возникновения его побочных эффектов со стороны органов кроветворения, мочевыводящей системы и кожных реакций.



Может усиливать эффект гипогликемических средств, в результате чего может потребоваться снижение дозы инсулина и антидиабетических препартов. Гидроксихлорохин может вступать в некоторые из известных взаимодействий хлорохина, т. е. возможно усиление:



•\0009блокирующего действия аминогликозидных антибиотиков на нейро-мышечную передачу; подавление его метаболизма циметидином, что может повышать концентрацию препарата в плазме крови;



•\0009антагонизм действия неостигмина и пиридостигмина;



•\0009уменьшение образования антител в ответ на первичную иммунизацию диплоидно-клеточной вакциной против бешенства.



При одновременном применении гидроксихлорохина и антацидов интервал между приемом должен составлять не менее 4 ч (уменьшение абсорбции). Щелочное питье и щелочи ускоряют выведение гидроксихлорохина из организма.


(2011)


Дозування

Призначають всередину. Таблетки приймають під час їжі або запивають їх склянкою молока. Всі дози наведені для гидроксихлорохина сульфату і не еквівалентні дозам гидроксихлорохина підстави! Малярія Пригнічення малярії: для дорослих: 400 мг кожен сьомий день. Для дітей у віці старше 6 років щотижнева доза становить 6,5 мг/кг, але, незалежно від маси тіла, вона не повинна перевищувати дозу для дорослих. Якщо дозволяють умови, профілактичне лікування слід розпочати за 2 тижні до поїздки в ендемічну зону. Якщо це неможливо, ��зрослым можна призначити початкову подвійну дозу 800 мг, дітям - 12,9 мг/кг (але не більше 800 мг), розділену на 2 прийоми з інтервалом 6 год Профілактичне лікування слід продовжувати протягом 8 тижнів після від'їзду з ендемічної зони. Лікування при гострих нападах малярії: початкова доза для дорослих становить 800 мг, потім — 400 мг через 6 або 8 год, по 400 мг двоє наступних діб (всього 2 г гидроксихлорохина). В якості альтернативного методу можливий одноразовий прийом у дозі 800 мг. Доза для дорослих, як і для дітей, може бути розрахована з урахуванням маси тїла (див. нижче). Для дітей у віці старше 6 років загальна доза 32 мг/кг (але не перевищує 2 г) застосовується протягом більше трьох днів таким чином: -\0009первая доза - 12,9 мг/кг (але не більше 800 мг на прийом); -\0009вторая доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 6 год після 1-ї дози; -\0009третья доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 18 год після 2-ї дози; -\0009четвертая доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 24 год після 3-ї дози Ревматоїдні захворювання Препарат володіє кумулятивною дією, і для досягнення терапевтичного ефекту необхідно кілька тижнів, т��гда як незначні побічні ефекти можуть виявлятися відносно рано. Якщо протягом 6 місяців стан хворого не поліпшується, то препарат відміняють. Початкова доза для дорослих становить 400 -600 мг/добу, підтримуюча доза - 200 - 400 мг/добу. Системна і дискоїдний червоний вовчак Дози не повинні перевищувати 6,5 мг/кг маси тіла (розраховується за «ідеальної маси тіла) або 400 мг/добу, слід призначати мінімальну ефективну дозу або 200-400 мг/добу. При чутливих до світла дерматологічних захворюваннях лікування повинно бути обмежено п��риодами максимальної експозиції світлом. Для дорослих може бути достатньою доза 400 мг/добу.

Лікарська форма

Білі або майже білі капсуловидной форми, двоопуклі, скошені до краю таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «АРО» з одного боку і гравіруванням «HCQ 200» - з іншого. Вигляд на зламі: ядро білого або майже білого кольору, оточене оболонкою білого або майже білого кольору.

Склад

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:

Активна речовина: гидроксихлорохина сульфату 200 мг.

Вспомогательные речовини: натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна (PH 102),

Склад плівкової оболонки: гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) LF, гі-промеллоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 2910, макрогол (поліетиленгліколь) 8000, титану діоксид (Е-171).

Фармакологічна дія

Гідроксихлорохін за хімічною структурою і фармакологічною дією близький до хлорохіну (хінгамін).

Фармакодинаміка

Гідроксихлорохін має декілька фармакологічними ефектами, обуславливающими його терапевтичну дію: взаємодіє з сульф-гидрильными групами, змінює активність ферментів (у тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром С-редуктази, холінестерази, протеаз і стабілізує лізосомальні мембрани; гальмує утворення простагландинів, пригнічує хемотаксис і фагоцитоз поліморфно-ядерних клітин.

Малярія

Гідроксихлорохін активно пригнічує еритроцитарні форми, а також гамети Р. vivax і P. malariae, які зникають з крові майже одночасно з безстатевими формами, не діє на гамети Р. Falciparum. Гідроксихлорохін не запобігає повторних нападів малярії, спричиненої P. vivax і P. malariae, оскільки він неефективний проти экзоэритроцитарных форм збудника Р. vivax, P. malariae і P. ovale, а також не захищає від зараження цими микроорганзмами при профілактичному прийомі. У той же час він зменшує тяжкість нападів, припиняє напади і значно подовжує інтервал між лікувальним курсом і таким нападом при захворюванні, викликаному цими збудниками. При малярії, спричиненої P. falciparum, він усуває гострі напади і призводить до повному�� лікуванню, якщо тільки мова не йде про стійкі варіантах паразита. Частота стійких до похідних 4-аминохинолина форм Р. falciparum залежить від географічного розташування, найчастіше спостерігається в деяких областях я, Південної Азії, Центральної і Південної Америки, Східної Африки, Океанії. Ревматоїдний артрит і червоний вовчак

Р идроксихлорохин чинить імуносупресивну та протизапальну дію і застосовується для лікування червоного вовчака (при хронічній дискоїдний і системної формах) і при гострому і хронічному ревматоидном артриті. Точний механізм дії при цих захворюваннях невідомий.

Фармакокінетика

Будучи слабкою основою, гідроксихлорохін швидко і повністю всмоктується в тонкому кишечнику шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Швидкість і повнота всмоктування можуть варіюватися у різних осіб, але вони не залежать від прийому їжі. У крові гідроксихлорохін приблизно на 40 - 45 % зв'язано з білками плазми (альбуміном і а 1-гликопротеидом), ступінь доступності близько 74 % (від 70 до 80 %). Після одноразового прийому внутрішньо 200 мг гидроксихлорохина сульфату (1 табле��ка) здоровим суб'єктом, середня пікова концентрація (Ста*) становить 244 нг/мл (188-427 нг/мл) через 2-4,5 год після прийому (Ттах). Концентрація препарату в плазмі у 7-8 разів нижче, ніж в цільній крові.

Препарат легко розподіляється між тканинами тіла, маючи значний уявний об'єм розподілу (Vj) (5,50±2,20 л і 44,0±21,0 л при розрахунку для цільної крові й плазми відповідно). Препарат концентрується в мозку, нирках, печінці, селезінці, легенях та еритроцитах; концентрація його в цих органах вище, ніж у плазмі. Як хлорохін, так і гідроксихлорохін проявляють високу спорідненість до меланіну; найвищі концентрації спостерігаються в епідермісі, сітківки, судинної оболонки та ресничном тілі очного яблука. Невеликі концентрації гидроксихлорохина (близько 3,2 мкг через 48 год) були виявлені у грудному молоці жінок, які отримали 800 мг препарату.

Гідроксихлорохін частково метаболізується в печінці. За один прохід мо-таболизируется незначна частина препарату (6 %). При цьому відбувається утворення ряду продуктів розкладання в такій послідовності:

•\0009вторичный амін, деэтилгидрохлорохин або деэтилхлорохин;

•\0009первичный амін, бисдеэтилхлорохин;

•\00094'- альдегидное похідне, невелика частина відновлюється далі.до спирту;

• 4'-карбоксипроизводное.

Основним продуктом розкладання є деэтилгидрохлорохин, також володіє противоплазмодиальной активністю. Гідроксихлорохін, кон'югований з глюкуроновою кислотою, знайдений в жовчі.

Після призначення 200 мг гидроксихлорохина сульфату перорально дорослим добровольцям час напів виведення препарату (ti/р)��становить за даними для цільної крові 50 ± 16 діб (близько 32 добу в плазмі).

Елімінація гидроксихлорохина з організму протікає в 2 стадії. В печінці метаболізується майже 30 - 60 % вступника в організм препарату. Невелика кількість виділяється нирками - від 15 до 25 % від загальної кількості; навіть через кілька місяців після закінчення лікування у сечі виявляються сліди медикаменту. Після однократного прийому 200 мг гидроксихлорохина сульфату, сумарна екскреція з сечею незміненої речовини і його метаболітів через 86 діб становить 16 % і 1,3 % введеної дози відповідно. Невсосавшееся речовина (до 15-24 %) виділяється через ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Невстановлена кількість депонується в клітинах епітелію і екс-кретируется при їх лущенні. Деяка частина прийнятої дози елімінується за рахунок печінкового метаболізму з подальшою екскрецією з жовчю, а також при відновленні пігментованих епітеліальних тканин, наприклад, шкіри. У ряді робіт вказується, що від 21 до 47 % препарату виділяється в незміненому вигляді.

Побічні дії

З боку органів зору: рідко - ретинопатія зі зміною пігментації та дефектами поля зору. На ранній стадії вона оборотна після відміни препарату. Якщо препарат вчасно не відмінити, існує ризик прогресії ретинопатії навіть після відміни препарату. Зміни сітківки можуть бути спочатку безсимптомними, або можуть проявлятися парацентральних, пе-рицентральной або минущою скотомой та порушеннями кольорового зору.

Можливі зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути безсимптомними, або викликати такі порушення, як ореоли, нечіткість зору або фотофобія. Цізміни можуть бути тимчасовими або оборотними при припиненні лікування. Нечіткість зору спричинена порушенням акомодації, вона дозозависима та оборотна. При тривалому застосуванні великих доз може можлива атрофія зорового нерва, кератопатия, дисфункція циліарного м'яза.

З боку органів слуху: шум у вухах, приглухуватість, втрата слуху.

З боку шкірних покривів: рідко - шкірний висип, свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся та алопеція. Ці зміни зазвичай швидко минають після припинення лечення. Можливі бульозні висипання, включаючи дуже рідкі випадки поліморфної еритеми та синдрому Стівенса - Джонсона, світлочутливість і окремі випадки екс-фолиативного дерматиту. Дуже рідко - гострі генералізовані экзантематозные пустульозні висипання, які необхідно відрізняти від псоріазу, хоча препарат може викликати загострення псоріазу. Це може бути пов'язано з підвищенням температури та лейкоцитозом. Після відміни препарату прогноз зазвичай сприятливий.



З боку центральної нервової системи: зрідка наголошую��ся запаморочення, головний біль, нервозність, емоційна лабільність, психози, судоми, атаксія, дратівливість.



З боку серцево-судинної системи: кардіоміопатія (рідко), атріовентрикулярна блокада (AV-блокада), зниження скоротливості міокарда, гіпертрофія міокарда; при тривалій терапії великими дозами - міо-кардиодистрофия. При виявленні порушень провідності (AV-блокада, блокада пучка Гисса) і гіпертрофії обох шлуночків слід запідозрити хронічну інтоксикацію.



З боку органів кровотворення: рідко: пригнічення кістково-мозкового

кровотворення, апластична анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегид-рогеназы), загострення порфірії.



З боку опорно-рухової і нервової системи: Можлива міопатія скелетних м'язів або нейромиопатия, що ведуть до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія зазвичай оборотна після відміни препарату, але для повного відновлення може знадобитися кілька місяців. Можут відзначатися слабо виражені сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу й аномальна нервова провідність. Після відміни препарату провідність, як правило, відновлюється.

З боку травної системи: нудота, блювання (рідко), зниження апетиту, абдомінальний біль спастичного характеру, діарея.



З боку печінки: гепатотоксичність (порушення функції печінки, печінкова недостатність). В окремих випадках можуть спостерігатися зміни показників функціональних печінкових проб, повідомлялося про кількох випадках раптово розвинулася печінкової недостатності.

Інші: зниження маси тіла.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Передозування



Передозування особливо небезпечна у маленьких дітей, навіть прийом 1-2 г препарату може призвести до летального результату!

Симптоми: головний біль, сонливість, ступор, кома, атаксія, безсоння, збудження, гіперрефлексія, м'язова ригідність, хореоатетоз, судоми, зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмії, внутрижелудочковая блокада, AV блокада, серцева недостаточность, ціаноз, підвищення температури тіла, мідріаз, олі-гурія, пригнічення дихального центру, зупинка дихання. Симптоми розвиваються через 4 год після передозування, досягають максимуму через 24 год і триває 4 - 6 діб.

Лікування: промивання шлунка (до чистих промивних вод); призначення активованого вугілля (в дозі 5 разів перевищує дозу препарату); форсований діурез та підлуговування сечі (наприклад, амонію хлоридом до pH сечі 5,5 - 6,5) підвищують виведення з сечею 4-аминохинолина; симптоматична терапія (включаючи призначення при судомах - діазепаму; протишокова терапія). Необхідний контроль концентрації натрію в сироватці крові і постійний лікарський контроль не менше 6 год після купірування симптомів. Показаний моніторинг серцево-судинної діяльності (ЕКГ) протягом 5 днів, т. к. рецидив може настати через 48 год і пізніше.

Введення физостигмина протипоказано через підвищений ризик судом. Гемодіаліз і форсований діурез малоефективні.

Перед початком і під час терапії необхідно проводити не рідше 1 разу в 6 місяців офтальмологічне обстеження (п��именение добових доз понад 6,5 мг/кг збільшує ризик пошкодження сітківки).

При виникненні несприятливих реакцій з боку зору (зниження гостроти зору, зміна кольоросприйняття та ін) препарат слід негайно відмінити (зміни сітківки можуть прогресувати навіть після відміни препарату).

Перевищення рекомендованої добової дози збільшує ризик пошкодження сітківки та прискорює цей процес. Перед початком курсу лікування препаратом слід провести офтальмоскопія обох очей для дослідження гостроти зору, колірового зору та оптичного поля. Згодом таке обстеження необхідно повторювати, як мінімум, щорічно.

Якщо зір погіршується (гострота зору, колірний зір та ін), слід негайно відмінити препарат. Хворі повинні знаходитися під спостереженням, оскільки зміни сітківки та порушення зору можуть прогресувати навіть після відміни лікування.

Застосування при вагітності можливо тільки за життєвими показаннями (в терапевтичних дозах може викликати у плода або немовляти пошкодження ЦНС (у т. ч. ототоксичність, слухову і вестибулярну, аж до глухоти), ретинальна кровотеча і патологічну пігментацію ретини (діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-аминохоли-нів).

Рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок. Може виникнути необхідність у зниженні дози препарату для зменшення його токсичного впливу на ці органи.

З обережністю застосовують препарат при лікуванні пацієнтів з шлунково-кишковими, неврологічними або гематологічними захворюваннями; хворих, ��увствительных до хініну і страждають дефіцитом глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, порфірією і псоріаз.

Хворим, які приймають препарат протягом тривалого часу, слід періодично проводити розгорнутий аналіз крові. При виявленні відхилень від норми препарат відміняють.

У хворих, які тривало приймають препарат, необхідно періодично проводити дослідження функції скелетних м'язів і сухожильних рефлексів. Якщо при прийомі препарату виникає м'язова слабкість, препарат слід відмінити.

Обстеження повинно б��ь більш частим і у таких ситуаціях: добова доза препарату перевищує 6,5 мг/кг ідеальної (не підвищеної) маси тіла; реальна маса, використовувана для встановлення дози для гладких хворих, може призвести до передозування; ниркова недостатність; загальна доза перевищує 200 мг; хворі літнього віку (старше 65 років); знижена гострота зору.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, пов'язані з підвищеною небезпекою

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Свідчення

Малярія - для купірування гострих нападів та профілактики малярії, спричиненої Plasmodium vivax, P. ovale і P. malariae, а також чутливими штамами P. falciparum; для радикального лікування малярії, спричиненої чутливими штамами P. falciparum.

Ревматоїдний артрит, хронічний 1рв§нильный хронічний артрит.

Дерматологічні захворювання - червоний вовчак (системна та диско-идная), дерматологічні захворювань шлункевания, викликані або загострюються під впливом сонячного світла (фотодерматоз).

Протипоказання

Підвищена чутливість до похідних 4-аминохинолина або будь-якого іншого компонента препарату

•\0009Макулопатия

•\0009Предшествующая макулопатия

•\0009Детский вік до 6 років (таблетки по 200 мг не адаптовані для застосу вання у дітей з масою тіла менше 31 кг).

•\0009Детский вік при необхідності тривалої терапії (підвищений ризик розвитку токсичних ефектів)

•\0009Беременность (можливо пр��застосування за життєвими показаннями)

•\0009Период лактації

•\0009Врожденные аномалії, такі, як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдромом мальабсорбції глюкози/галактози.

З обережністю застосовувати препарат при: ретинопатії, розладах зору (зміна полів зору, зниження гостроти зору), одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних викликати зорові розлади, пригнічення кістковомозкового кровотворення, психозах (у т. ч. в анамнезі), порфірії, псоріазі, одночасному прийомі ліки��вих препаратів, які можуть викликати шкірні реакції, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, при нирковій або печінковій недостатності (при необхідності дози гидроксихлорохина підбирають при контролі концентрації в плазмі), гепатиті, важких шлунково-кишкових захворюваннях.

Лікарська взаємодія

Посилює побічні ефекти глюкокортикоїдів, саліцилатів, хинидинпо-добно антіарітміков, гемато-, гепато - та нейротоксичних лікарських засобів.



Одночасне застосування гидроксихлорохина і дигоксину може спричинити підвищення рівня дигоксину в сироватці крові, тому у хворих, які отримують комбіновану терапію, слід регулярно контролювати рівень дигоксину в сироватці крові, при необхідності знизити дозу дигоксину.



Збільшує плазмові концентрації пеніциламіну і ризик виникнення його побічних ефектів з боку органів кровотворення, сечовивідної системи і шкірних реакцій.



Може підсилювати ефект гіпоглікемічних засобів, у результаті чого може знадобитися зниження дози інсуліну і ант��діабетичних препаратів. Гідроксихлорохін може вступати в деякі з відомих взаємодій хлорохіну, тобто можливе посилення:



•\0009блокирующего дії аміноглікозидних антибіотиків на нервово-м'язову передачу; пригнічення його метаболізму циметидином, що може підвищувати концентрацію препарату в плазмі крові;



•\0009антагонизм дії неостигміну та пиридостигмина;



•\0009уменьшение утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію диплоидно-клітинною вакциною проти сказу.



При одночасному застосуванні гидроксихлорохина та антацидів інтервал між прийомом повинен становити не менше 4 год (зменшення абсорбції). Лужне пиття і луги прискорюють виведення гидроксихлорохина з організму.
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка