Дозировка
Индивидуальный. Вводят п/к в передне- или заднелатеральную область брюшной стенки на уровне пояса.
Лекарственная форма
Раствор для п/к введения
Состав
Эноксапарин натрия 40мг., вода д/инъекций
Фармакологическое действие
Антикоагулянт прямого действия. Относится к группе низкомолекулярных гепаринов (молекулярной массой около 4500 дальтон). Оказывает антитромботическое действие. Обладает выраженной активностью в отношении фактора Xa и слабой активностью в отношении фактора IIa. В отличие от нефракционированного стандартного гепарина антиагрегантная активность выражена сильнее, чем антикоагулянтная активность. Не оказывает влияния на агрегацию тромбоцитов.
Фармакокинетика
При п/к введении быстро и практически полностью всасывается из места инъекции. Пик анти-Ха активности эноксапарина в плазме крови достигается через 3-5 ч, что соответствует концентрации 1.6 мкг/мл после введения 40 мг. Vd эноксапарина соответствует объему крови.
Эноксапарин натрия в незначительной степени метаболизируется в печени с образованием малоактивных метаболитов.
T1/2 - около 4 ч. Анти-Ха активность в плазме определяется в течение 24 ч после однократной инъекции. Выводится с мочой, в неизмененном виде и в виде метаболитов.
У пациентов с почечной недостаточностью и у пожилых лиц возможно увеличение T1/2 до 5-7 ч, но коррекции режима дозирования не требуется.
При проведении гемодиализа выведение эноксапарина не изменяется.
Побочные действия
Со стороны свертывающей системы крови: редко - умеренная асимптоматическая тромбоцитопения.
Со стороны печени: редко - обратимое повышение уровня активности печеночных ферментов.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, зуд.
Местные реакции: редко - воспалительная реакция; в единичных случаях - некроз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не вводить в/м. Низкомолекулярные гепарины не являются взаимозаменяемыми.
При наличии указаний в анамнезе на тромбоцитопении, индуцированные гепарином, эноксапарин натрия можно применять только в случаях крайней необходимости.
С осторожностью применяют у пациентов с потенциальным риском развития кровотечений (в т.ч. при гипокоагуляционных состояниях, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки в анамнезе), ишемическими нарушениями мозгового кровообращения, неконтролируемой тяжелой артериальной гипертензией, диабетической ретинопатией, повторными неврологическими или офтальмологическими операциями, а также у пациентов с тяжелыми заболеваниями печени. Не рекомендуется применять при проведении спинномозговой/эпидуральной анестезии.
Перед началом и во время лечения следует регулярно контролировать число тромбоцитов в периферической крови. При снижении этого показателя на 30-50% от исходной величины эноксапарин натрий следует немедленно отменить и назначить соответствующую терапию. Перед началом применения следует отменить средства, которые потенциально могут влиять на гемостаз; если это невозможно, то одновременную терапию проводят под тщательным контролем показателей свертывания.
Показания
Профилактика тромбоэмболий, особенно в ортопедической практике и общей хирургии; лечение тромбозов глубоких вен; профилактика гиперкоагуляции в системе экстракорпоральной циркуляции при проведении гемодиализа. Лечение нестабильной стенокардии и инфаркта миокарда без патологического зубца Q на ЭКГ (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой).
Противопоказания
Состояния с высоким риском развития неконтролируемых кровотечений (в т.ч. язвенные поражения ЖКТ, недавно перенесенный геморрагический инсульт); повышенная чувствительность к эноксапарину.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с препаратами, которые влияют на гемостаз (салицилаты, другие НПВС, декстран 40, тиклопидин, ГКС, тромболитики, антикоагулянты) усиливается антикоагулянтное действие эноксипарина натрия, возможно развитие геморрагических осложнений.
(2254)
Дозування
Індивідуальний. Вводять п/к в передньо - або заднелатеральную область черевної стінки на рівні пояса.
Лікарська форма
Розчин для п/к введенняСклад
Еноксапарин натрію 40мг., вода д/ін'єкційФармакологічна дія
Антикоагулянт прямої дії. Відноситься до групи низькомолекулярних гепаринів (молекулярною масою близько 4500 дальтон). Надає антитромботична дія. Володіє вираженою активністю відносно фактора Xa і слабкою активністю проти фактора Ііа. На відміну від нефракционированного з��андартного гепарину антиагрегантна активність виражена сильніше, ніж антикоагулянтна активність. Не впливає на агрегацію тромбоцитів.Фармакокінетика
При п/к введення швидко і практично повністю всмоктується з місця ін'єкції. Пік анти-Ха активності еноксапарину в плазмі крові досягається через 3-5 год, що відповідає концентрації 1.6 мкг/мл після введення 40 мг. Vd еноксапарину відповідає об'єму крові.
Еноксапарин натрію в незначній мірі метаболізується в печінці з утворенням малоактивних метаболи��ів.
T1/2 - близько 4 ч. Анти-Ха активність в плазмі визначається протягом 24 год після одноразової ін'єкції. Виводиться з сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.
У пацієнтів з нирковою недостатністю та у осіб похилого віку можливе збільшення T1/2 до 5-7 год, але корекції режиму дозування не потрібно.
При проведенні гемодіалізу виведення еноксапарину не змінюється.Побічні дії
З боку системи згортання крові: рідко - помірна асимптоматична тромбоцитопенія.
З боку печінки: рідко - оборотне пов��шення рівня активності печінкових ферментів.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж.
Місцеві реакції: рідко - запальна реакція; у поодиноких випадках - некроз.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не вводити в/м. Низькомолекулярні гепарини не є взаємозамінними.
При наявності вказівок в анамнезі на тромбоцитопенії, індуковані гепарин, еноксапарин натрію можна застосовувати тільки у випадках крайньої необхідності.
З обережністю застосовують у пацієнтів з потенційним рпозовом розвитку кровотеч (у т. ч. при гипокоагуляционных станах, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі), ішемічними порушеннями мозкового кровообігу, неконтрольованої тяжкої артеріальної гіпертензії, діабетичної ретинопатією, повторними неврологічними або офтальмологічними операціями, а також у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки. Не рекомендується застосовувати при проведенні спинномозкової/епідуральної анестезії.
Перед початком і під час лікування слід регулярно контролює��ать кількість тромбоцитів у периферичній крові. При зниженні цього показника на 30-50% від вихідної величини еноксапарин натрій слід негайно відмінити і призначити відповідну терапію. Перед початком застосування слід відмінити кошти, які потенційно можуть впливати на гемостаз; якщо це неможливо, то одночасну терапію проводять під ретельним контролем показників згортання.Свідчення
Профілактика тромбоемболій, особливо в ортопедичній практиці і загальній хірургії; лікування тромбозів глибоких вен; профілактика гиперкоагуляции в системі екстракорпоральної циркуляції при проведенні гемодіалізу. Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою).Протипоказання
Стани з високим ризиком розвитку неконтрольованих кровотеч (у т. ч. виразкові ураження ШКТ, нещодавно перенесений геморагічний інсульт); підвищена чутливість до эноксапарину.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з препаратами, які впливають на гемостаз (саліцилат��, інші НПЗЗ, декстран 40, тиклопідин, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ, тромболітики, антикоагулянти) посилюється антикоагулянтну дію еноксипарину натрію, можливо розвиток геморагічних ускладнень.
