Дозировка
Препарат принимают внутрь, во время или после приема пищи. Специальной подготовки и диеты не требуется. Лекарственную форму выбирают индивидуально, в зависимости от удобства приема лекарственного средства и переносимости входящих в него веществ. Дозу препарата устанавливают индивидуально, в зависимости от вида инвазии, массы тела больного. Максимальная суточная доза - 800 мг. При аскаридозе, трихоцефалезе Гелмодол-ВМ назначают больным с массой тела 60 кг и более - 400 мг в сутки однократно или в 2 приема; больным с массой тела менее 60 кг -15 мг/кг в сутки в 2 приема. При энтеробиозе препарат назначают в дозе 5 мг/кг массы тела однократно. Через 14 дней следует повторить курс лечения в той же дозе и в том же режиме. При стронгилоидозе, анкилостомидозе Гелмодол-ВМ назначают в дозе 10 мг/кг массы тела однократно в течение 3 дней. Через неделю рекомендуется провести повторный цикл лечения в техже дозах. При трихинеллезе препарат назначают в дозе 10 мг/кг массы тела в сутки в 2 приема в течение 7-10 дней. При тяжелой инвазии и органных поражениях (миокардит, пневмонит, менингоэнцефалит) назначаются также глюкокортикостероидные и симптоматические средства. Лечение токсокароза. Гелмодол-ВМ назначают в дозе 10 мг/кг массы тела в сутки в 2 приема после еды в течение 10 дней. Требуется проведение повторных курсов лечения с интервалом в 2 недели/месяц. В процессе лечения необходим контроль периферической крови (один раз в 5-7 дней) и аминотрансфераз в эти же сроки. Лечение гидатидозного эхинококкоза. Перед назначением препарата необходим клинический анализ крови, биохимическое исследование крови (печеночно-почечный комплекс). Лечение проводится при нормальных лабораторных показателях. Гелмодол-ВМ назначают в дозе 10 мг/кг массы тела в 2-3 приема. Продолжительность курса лечения - 3 цикла по 28 дней с 14 дневным перерывом между циклами. В процессе лечения каждые 5-7 дней осуществляется исследование крови и аминотрансфераз. При снижении лейкоцитов ниже 3,0x109/л и 5-6 кратного повышения уровня аминотрансфераз необходимо приостановить лечение до нормализации или значительного улучшения показателей. Назначение гепатопротекторов в ходе лечения и в случаях токсических проявлений малоэффективно, необходима отмена препарата. Лечение химиотерапией альвеолярного эхинококкоза является дополнительным средством. Дозы и режим назначения препарата такой же, как и при гидатидозном эхинококкозе. Продолжительность и курс лечения определяется состоянием больного и переносимостью препарата. При цистицеркозе Гелмодол-ВМ назначают в дозе 15 мг/кг массы тела в 3 приема. Продолжительность курса 28-30 дней. За 2 дня до приема препарата и в первую неделю приема назначают глюкокортикостероидные средства. Перед лечением, в процессе приема препарата и по окончании проводят тот же контроль, что и при лечении эхинококкозов. .
Лекарственная форма
таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Состав
\0009
Одна покрытая оболочкой таблетка содержит:
Активное вещество: албендазол (микронизированный) -200,0 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат -164,5 мг, крахмал кукурузный - 70,0 мг, магния стеарат - 5,5 мг, карбоксиметилкрахмал натрия -10,0 мг, кросповидон - 80,0 мг, повидон -17,0 мг, натрия лаурил сульфат-1,0 мг.
Оболочка: гипромеллоза - 7,5 мг, макрогол - 3,75 мг, титана диоксид - 3,0 мг, тальк очищенный - 30,0 мг.
Фармакологическое действие
Гелмодол-ВМ является противогельминтным препаратом, фармакологические свойства которого обусловлены действием активного вещества - албендазола. Албендазол относится к группе карбамат-бензимидазолов. Механизм действия албендазола - его способность нарушать активность микротубулярной системы клеток кишечного канала гельминтов, вызывая при этом повреждение тубулинового белка. Следствием этого являются биохимические нарушения в клетке - угнетение транспорта глюкозы и фумаратредуктозы, которое лежит в основе подавления клеточного деления на стадии метафазы и с которым связано угнетение яйцекладки и развития личинок гельминтов.
Албендазол блокирует передвижение секреторных гранул и других органелл в мышечных клетках круглых червей, обусловливая их гибель.
Албендазол эффективен в отношении большинства кишечных нематод, а также ларвальных (личиночных форм) цестод. Албендазол как противопаразитарный препарат обладает достаточно широким спектром действия.
Фармакокинетика
Всасывание. После приема внутрь препарат плохо абсорбируется в желудочно-кишечном тракте, в неизменном виде не определяется в плазме крови. Биодоступность при приеме внутрь низкая. Прием жирной пищи повышает всасывание и максимальную концентрацию в 5 раз.
Метаболизм. Албендазол быстро превращается в печени в первичный метаболит - албендазоласульфоксид, который также обладает антигельминтной активностью.
Распределение. Максимальная концентрация в плазме крови албендазоласульфоксида достигается через 2-5 часов после приема. На 70% метаболит связан с белками плазмы и полностью распространяется по организму: обнаруживается в моче, желчи, печени, в стенке и жидкости цист гельминтов, спинномозговой жидкости.
Выведение. Албендазоласульфоксид в печени превращается в албендазоласульфон (вторичный метаболит) и другие окисленные продукты. Период полувыведения албендазоласульфоксида - 8-12 часов. Выводится с мочой в виде различных метаболитов.
Выведение через почки албендазола и албендазоласульфоксида незначительное. У больных с нарушением функции почек клиренс не меняется.
У больных с поражением печени - биодоступность повышается, максимальная концентрация албендазоласульфоксида в плазме крови увеличивается в 2 раза, а период полувыведения удлиняется. Албендазол индуцирует цитохром CYP1A2 в клетках печени человека; ускоряет метаболизм многих лекарственных препаратов.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: абдоминальная боль, тошнота, рвота, повышение активности печеночных трансаминаз.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, менингеальные симптомы.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, гранулоцитопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек, острая почечная недостаточность.
Прочие: гипертермия, повышение АД, алопеция.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Рекомендуется мониторинг клеточного состава крови; при возникновении лейкопении приостанавливают терапию препаратом.
У женщин детородного возраста перед началом лечения проводят тест на отсутствие беременности. Во время терапии необходима надежная контрацепция.
Следует помнить, что перед назначением Гелмодол-ВМ, как и любого другого противогельминтного препарата, следует тщательно убирать помещение, вымыть детские игрушки, перед сном и после сна принять душ и сменить нижнее белье. Постельное белье целесообразно в дни лечения и несколько дней после приема препарата проглаживать горячим утюгом. Влияние на способность управлять транспортными средствами, механизмами
Гелмодол-ВМ не влияет на способность вождения автомобиля и выполнения работ, требующих высокой скорости психомоторных реакций.
Показания
Гелмодол-ВМ - высокоэффективное антигельминтное и противопротозойное лекарственное средство поливалентного действия, предназначенное для терапии большинства существующих гельминтозов:
•нематодозы:аскаридоз, возбудитель - круглый гельминт Ascaris lumbricoidesl;
трихоцефалез (власоглав), возбудитель - круглый гельминт Trichocephalus trichiurus;
энтеробиоз (острицы), возбудитель - круглый гельминт Enterobius vermicularis;
анкилостомидозы (кривоголовки), возбудители – Ancylostoma duodenale и Necator americanus;
трихинеллез, возбудители-трихинеллы мяса;
токсокароз, возбудитель – Тохосага canis, паразит собак;
стронгилоидоз (кишечная угрица), возбудитель - круглый гельминт Strongiloides stercoralis, а также смешанные инвазии;
тканевые цестодозы:
цистицеркоз (возбудитель Cysticercus cellulosus, личиночная стадия ленточного паразита свиного цепня);
гидатидозный эхинококкоз печени, легких, брюшины, вызванный личиночной формой собачьего ленточного червя.
Противопоказания
овышенная чувствительность к компонентам препарата и другим производным бензимидазола;
дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
патология сетчатки глаза;
детский возраст до 3 лет (для данной лекарственной формы).
.
Лекарственное взаимодействие
Дексаметазон и циметидин увеличивают концентрацию албендазоласульфоксида в крови.
(5366)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, під час або після прийому їжі. Спеціальної підготовки і дієти не вимагається. Лікарську форму вибирають індивідуально, в залежності від зручності прийому лікарського засобу і переносимості вхідних у нього речовин. Дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від виду інвазії, маси тіла хворого. Максимальна добова доза - 800 мг. При аскаридозі, трихоцефальозі Гелмодол-ВМ призначають хворим з масою тіла 60 кг і більше - 400 мг на добу одноразово або в 2 прийоми; хворим з масою ті��а менше 60 кг -15 мг/кг на добу в 2 прийоми. При ентеробіозі препарат призначають в дозі 5 мг/кг маси тіла одноразово. Через 14 днів слід повторити курс лікування в тій же дозі і в тому ж режимі. При стронгілоїдозі, анкілостомідозі Гелмодол-ВМ призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла одноразово протягом 3 днів. Через тиждень рекомендується провести повторний цикл лікування в тихже дозах. При трихінельозі препарат призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми протягом 7-10 днів. При важкій інвазії та органних уражень (міокардит, пневмоніт, менингоэнцефалит) призначаються також глюкокортикостероидные і симптоматичні засоби. Лікування токсокарозу. Гелмодол-ВМ призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми після їжі протягом 10 днів. Потрібне проведення повторних курсів лікування з інтервалом в 2 тижні/місяць. В процесі лікування необхідний контроль периферичної крові (один раз в 5-7 днів) і амінотрансфераз у ці ж терміни. Лікування гидатидозного ехінококозу. Перед призначенням препарату необхідний клінічний аналіз крові, біохімічне дослідження крові (печінково-нирковий доомплекс). Лікування проводиться при нормальних лабораторних показниках. Гелмодол-ВМ призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла в 2-3 прийоми. Тривалість курсу лікування - 3 цикли по 28 днів з 14-денним перервою між циклами. В процесі лікування кожні 5-7 днів здійснюється дослідження крові і амінотрансфераз. При зниженні лейкоцитів нижче 3,0x109/л і 5-6 кратного підвищення рівня амінотрансфераз необхідно припинити лікування до нормалізації або значного поліпшення показників. Призначення гепатопротекторів у ході лікування і у випадках токсических проявів малоефективно, необхідна відміна препарату. Лікування хіміотерапією альвеолярного ехінококозу є додатковим засобом. Дози та режим призначення препарату такий же, як і при гидатидозном ехінококкозі. Тривалість і курс лікування визначається станом хворого і переносимістю препарату. При цистицеркозі Гелмодол-ВМ призначають у дозі 15 мг/кг маси тіла в 3 прийоми. Тривалість курсу 28-30 днів. За 2 дні до прийому препарату і в перший тиждень прийому призначають глюкокортикостероидные кошти. Перед лече��ием, в процесі прийому препарату і після закінчення проводять той же контроль, що і при лікуванні эхинококкозов. .
Лікарська форма
таблетки, вкриті плівковою оболонкою.Склад
\0009
Одна покрита оболонкою таблетка містить:
Активна речовина: албендазол (мікронізований) -200,0 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат -164,5 мг, крохмаль кукурудзяний - 70,0 мг, магнію стеарат - 5,5 мг, карбоксиметилкрахмал натрію -10,0 мг, кросповідон - 80,0 мг, повідон -17,0 мг, натрію лаурил сульфат-1,0 мг.
Оболонка: гипромеллоз�� - 7,5 мг, макрогол - 3,75 мг, титану діоксид - 3,0 мг, тальк очищений - 30,0 мг.Фармакологічна дія
Гелмодол-ВМ є противогельминтным препаратом, фармакологічні властивості якого зумовлені дією активного речовини - албендазола. Албендазол відноситься до групи карбамат-бензимідазолів. Механізм дії албендазола - його здатність порушувати активність микротубулярной системи клітин кишкового каналу гельмінтів, викликаючи при цьому пошкодження тубулинового білка. Наслідком цього є біохімічні порушення в кліт�� - пригнічення транспорту глюкози і фумаратредуктозы, яке лежить в основі придушення клітинного поділу на стадії метафази і з яким пов'язано пригнічення яйцекладки і розвитку личинок гельмінтів.
Албендазол блокує пересування секреторних гранул та інших органел в м'язових клітинах круглих черв'яків, обумовлюючи їх загибель.
Албендазол ефективний відносно більшості кишкових нематод, а також ларвальных (личинкових форм) цестод. Албендазол як протипаразитарний препарат володіє достатньо широким спектром діївія.Фармакокінетика
Всмоктування. Після прийому внутрішньо препарат погано абсорбується у шлунково-кишковому тракті, в незмінному вигляді не визначається у плазмі крові. Біодоступність при прийомі внутрішньо низька. Прийом жирної їжі підвищує всмоктування і максимальну концентрацію в 5 разів.
Метаболізм. Албендазол швидко перетворюється в печінці на первинний метаболіт - албендазоласульфоксид, який також володіє антігельмінтной активністю.
Розподіл. Максимальна концентрація в плазмі крові албендазоласульфоксида достигаетс�� через 2-5 годин після прийому. На 70% метаболіт зв'язаний з білками плазми і повністю поширюється по організму: виявляється в сечі, жовчі, печінці, стінці і рідини цист гельмінтів, спинномозкової рідини.
Виведення. Албендазоласульфоксид в печінці перетворюється в албендазоласульфон (вторинний метаболіт) та інші окислені продукти. Період напіввиведення албендазоласульфоксида - 8-12 годин. Виводиться з сечею у вигляді різних метаболітів.
Виведення через нирки албендазола і албендазоласульфоксида незначне. У бол��вих з порушенням функції нирок кліренс не змінюється.
У хворих з ураженням печінки біодоступність підвищується, максимальна концентрація албендазоласульфоксида в плазмі крові збільшується у 2 рази, а період напіввиведення подовжується. Албендазол індукує цитохром CYP1A2 в клітинах печінки людини; прискорює метаболізм багатьох лікарських препаратів.Побічні дії
З боку травної системи: абдомінальний біль, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку ЦНС: головний біль, голівоточення, менінгеальні симптоми.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
Інші: гіпертермія, підвищення артеріального тиску, алопеція.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Рекомендується моніторинг клітинного складу крові; при виникненні лейкопенії припиняють терапію препаратом. <br />
У жінок дітородного віку перед початком лікування проводять тест на відсутність вагітності. Під час терапії необхідна надійна контрацепція.
Слід пам'ятати, що перед призначенням Гелмодол-ВМ, як і будь-якого іншого протигельмінтної препарату, слід ретельно прибирати приміщення, вимити дитячі іграшки, перед сном і після сну прийняти душ і змінити нижню білизну. Постільна білизна доцільно в дні лікування і кілька днів після прийому препарату пропрасовувати гарячою праскою. Вплив на здатність керувати транспорпосадовими засобами, механізмами
Гелмодол-ВМ не впливає на здатність керування автомобілем і виконання робіт, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Гелмодол-ВМ - високоефективне антигельмінтну та протипротозойну лікарський засіб полівалентного дії, призначений для терапії більшості існуючих гельмінтозів:
•нематодозы:аскаридоз, збудник - круглий гельмінт Ascaris lumbricoidesl;
трихоцефальоз (волосоголовець), збудник - круглий гельмінт Trichocephalus trichiurus;
энтеробио�� (гострики), збудник - круглий гельмінт Enterobius vermicularis;
анкілостомідозі (кривоголовки), збудники – Ancylostoma duodenale і Necator americanus;
трихінельоз, збудники-трихінел м'яса;
токсокароз, збудник – Тохосага canis, паразит собак;
стронгілоїдоз (вугриця кишкова), збудник - круглий гельмінт Strongiloides stercoralis, а також змішані інвазії;
тканинні цестодозы:
цистицеркоз (збудник Cysticercus cellulosus, личинкова стадія стрічкового паразита свинячого ціп'яка);
гидатидозный ехінококоз печінки, легенів, брю��іни, викликаний личинковою формою собачого стрічкового хробака.Протипоказання
овышенная чутливість до компонентів препарату та інших похідних бензимідазолу;
дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
патологія сітківки ока;
дитячий вік до 3 років (для даної лікарської форми).
.Лікарська взаємодія
Дексаметазон і циметидин збільшують концентрацію албендазоласульфоксида в крові.