Дозировка
применяют у взрослых (включая больных пожилого возраста). По 1 капле закапывают в конъюнктивальный мешок пораженного глаза 1 раз в сутки, утром. Если введение препарата пропущено один раз, препарат вводится на следующий день. Не рекомендуется превышать дозу — 1 введение 1 раз в сутки. Если применяют более 2 препаратов, необходимо делать 5-минутный перерыв между каждой инстилляцией. Применение препарата Ганфорт у пациентов с нарушениями функции почек или печени не исследовали, поэтому при лечении пациентов этой группы необходимо соблюдать осторожность.
Передозировка
о случаях передозировки препарата Ганфорт не сообщалось, при поверхностном введении в виде глазных капель передозировка маловероятна.
Лекарственная форма
глазные капли
Состав
Биматопрост\00090,3 мг/мл
Тимолола малеат\00096,8 мг/мл
Прочие ингредиенты: бензалкония хлорид, кислота лимонная моногидрат, натрия гидрофосфат гептагидрат, натрия хлорид, кислота хлористоводородная или натрия гидроксид, вода очищенная.
Фармакологическое действие
Ганфорт — комбинированный лекарственных препарат, в состав которого входят биматопрост и тимолола малеат, которые снижают высокое внутриглазное давление (ВГД) за счет сочетанного действия, что позволяет достичь более выраженного эффекта по сравнению с эффектом каждого из препаратов в отдельности.
Биматопрост — офтальмологическое средство, которое снижает ВГД, относится к группе синтетического простамида, по химической структуре — к простагландину F2альфа (PGF2альфа), биматопрост не влияет ни на один из известных типов рецепторов простагландина. Механизм снижения ВГД биматопроста включает усиление оттока внутриглазной жидкости через трабекулярные носослезные каналы и от увеосклеральных отделов глаза.
Тимолол — неселективный блокатор бета-адренорецепторов, без внутренней симпатомиметической и мембраностабилизирующей активности.
Тимолол снижает ВГД за счет уменьшения продукции внутриглазной жидкости. Точный механизм действия тимолола не установлен, возможно, он связан с угнетением синтеза цАМФ и вызывается эндогенной стимуляцией ?бела-адренергических рецепторов.
Фармакокинетика. Системная абсорбция препарата минимальна и не отличается как при комбинированном лечении, так и при приеме каждого из компонентов препарата отдельно.
В двух исследованиях продолжительностью 12 мес, в ходе которых изучалось всасывание препарата, не отмечается системной кумуляции ни одного из действующих веществ.
Биматопрост
В исследованиях in vitro биматопрост проникает в радужную оболочку глаза и склеру. При инстилляции глазных капель биматопроста общее системное действие очень низкое, без эффекта кумуляции. При инстилляции 0,03% р-ра биматопроста по 1 капле в оба глаза 1 раз в сутки на протяжении 2 нед Cmax биматопроста в плазме крови достигалась на протяжении 10 мин после применения, и на протяжении 1,5 ч его концентрация в плазме крови снижалась ниже уровня определения (0,025 нг/мл). Средние значения Cmax и AUC биматопроста были близки на 7-й и 14-й день применения и составляли 0,08 и 0,09 нг ч/мл соответственно, указывая на то, что равновесная концентрация биматопроста достигалась на протяжении 1-й недели местного применения.
Биматопрост умеренно распределяется в тканях, и объем системного распределения при достижении равновесной концентрации препарата составлял 0,67 л/кг. Биматопрост находится преимущественно в плазме крови. Связь биматопроста с белками плазмы крови составляет около 88%. Биматопрост подвергается окислению, N-диэтилированию и глюкуронизации с образованием разных метаболитов.
Биматопрост выделяется преимущественно почками. Около 67% препарата, введенного в/в здоровым добровольцам, выводилось с мочой, а 25% — через пищеварительный тракт. Т? биматопроста, определенный после его в/в введения, составлял около 45 мин, а общий клиренс — 1,5 л/ч/кг.
Тимолол
У больных, которым проводилось хирургическое лечение катаракты, после инстилляции глазных капель в виде 0,5% р-ра пик концентрации тимолола во внутриглазной жидкости через 1 ч составлял 898 нг/мл. Некоторое количество препарата попадает в системный кровоток и подвергается метаболизму в печени. Т? тимолола составляет около 4–6 ч. Часть тимолола, которая подверглась метаболизму в печени, выводится через пищеварительный тракт, а другая его часть и метаболиты выделяются почками. Тимолол в незначительной степени связывается с белками плазмы крови.
Фармакокинетика
Системная абсорбция препарата минимальна и не отличается как при комбинированном лечении, так и при приеме каждого из компонентов препарата отдельно.
В двух исследованиях продолжительностью 12 мес, в ходе которых изучалось всасывание препарата, не отмечается системной кумуляции ни одного из действующих веществ.
Биматопрост
В исследованиях in vitro биматопрост проникает в радужную оболочку глаза и склеру. При инстилляции глазных капель биматопроста общее системное действие очень низкое, без эффекта кумуляции. При инстилляции 0,03% р-ра биматопроста по 1 капле в оба глаза 1 раз в сутки на протяжении 2 нед Cmax биматопроста в плазме крови достигалась на протяжении 10 мин после применения, и на протяжении 1,5 ч его концентрация в плазме крови снижалась ниже уровня определения (0,025 нг/мл). Средние значения Cmax и AUC биматопроста были близки на 7-й и 14-й день применения и составляли 0,08 и 0,09 нг ч/мл соответственно, указывая на то, что равновесная концентрация биматопроста достигалась на протяжении 1-й недели местного применения.
Биматопрост умеренно распределяется в тканях, и объем системного распределения при достижении равновесной концентрации препарата составлял 0,67 л/кг. Биматопрост находится преимущественно в плазме крови. Связь биматопроста с белками плазмы крови составляет около 88%. Биматопрост подвергается окислению, N-диэтилированию и глюкуронизации с образованием разных метаболитов.
Биматопрост выделяется преимущественно почками. Около 67% препарата, введенного в/в здоровым добровольцам, выводилось с мочой, а 25% — через пищеварительный тракт. Т? биматопроста, определенный после его в/в введения, составлял около 45 мин, а общий клиренс — 1,5 л/ч/кг.
Тимолол
У больных, которым проводилось хирургическое лечение катаракты, после инстилляции глазных капель в виде 0,5% р-ра пик концентрации тимолола во внутриглазной жидкости через 1 ч составлял 898 нг/мл. Некоторое количество препарата попадает в системный кровоток и подвергается метаболизму в печени. Т? тимолола составляет около 4–6 ч. Часть тимолола, которая подверглась метаболизму в печени, выводится через пищеварительный тракт, а другая его часть и метаболиты выделяются почками. Тимолол в незначительной степени связывается с белками плазмы крови.
Побочные действия
частоту побочных эффектов, выявленных в ходе исследований, оценивали таким образом: очень часто (>10%), часто (1–10%), нечасто (0,1–1%), редко (0,01–0,1%), очень редко (<0,01%), включая отдельные сообщения.
В клинических исследованиях препарата выявленны следующие побочные эффекты:
Со стороны ЦНС: нечасто — головная боль.
Со стороны органов зрения: очень часто — гиперемия конъюнктивы, рост ресниц; часто — поверхностный кератит, эрозия роговицы, ощущение жжения, зуд, жгущая боль в глазах, ощущение инородного тела, сухость слизистой оболочки глаз, покраснение век, боль в глазах, фотофобия, выделения из глаз, нарушение зрения, зуд кожи век; нечасто — иридоциклит, раздражение слизистой оболочки глаз, отек конъюнктивы, блефарит, эпифора, отек век, болезненность век, снижение остроты зрения, астенопия, трихиаз; частота неизвестна — цистоидный макулярный отек.
Со стороны органов дыхания: нечасто — ринит.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: часто — пигментация кожи возле ресниц; нечасто — гирсутизм.
Другие побочные эффекты, которые отмечали при применении одного из компонентов препарата и являются потенциально возможными в период лечения препаратом Ганфорт:
Биматопрост
Инфекции и инвазии: инфекционное воспаление (катаральные явления и симптомы поражения верхних дыхательных путей).
Со стороны нервной системы: головокружение.
Со стороны органов зрения: аллергический конъюнктивит, катаракта, потемнение ресниц, усиление пигментации радужной оболочки, блефароспазм
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
как и другие офтальмологические препараты для наружного применения, Ганфорт может проникать в системный кровоток.
Симптомы сердечной недостаточности должны быть компенсированы до начала применения препарата. Необходимы регулярный контроль состояния больных с тяжелой сердечной недостаточностью и определение ЧСС. При применении тимолола были сообщения о побочных эффектах со стороны сердечно-сосудистой системы и органов дыхания, включая фатальные случаи вследствие бронхоспазма у больных БА, реже — от сердечной недостаточности.
Блокаторы б-адренорецепторов могут маскировать симптомы гипергликемии и гипертиреоза и вызывать ухудшение стенокардии Принцметала, тяжелых периферических и центральных сосудистых нарушений, а также артериальной гипотензии.
Препараты, которые являются блокаторами б-адренорецепторов, следует с осторожностью вводить у больных, предрасположенных к спонтанным приступам гипогликемии или пациентов с сахарным диабетом, поскольку блокаторы б-адренорецепторов могут маскировать признаки и симптомы острой гипогликемии.
У больных с атопическими проявлениями в анамнезе и тяжелыми анафилактическими реакциями на широкий спектр аллергенов дозы эпинефрина, которые как правило применяют для прерывания анафилактических реакций, на фоне применения блокаторов б-адренорецепторов могут быть неэффективными.
У больных с заболеваниями печени с легким течением или начальной повышенной активностью ферментов печени — АлАT, аспарагиновой трансаминазы и общего билирубина биматопрост не влияет на функцию печени на протяжении периода изучения продолжительностью свыше 24 мес.
До начала лечения пациентов необходимо проинформировать о возможном увеличении ресниц, усилении пигментации кожи возле ресниц и пигментации радужной оболочки глаз, поскольку эти побочные эффекты установлены в ходе исследований препарата. Некоторые изменения могут оказаться постоянными, и могут сопровождаться возникновением отличий между глазами, если инстилляцию препарата проводили только в один глаз. После отмены препарата пигментация радужной оболочки может остаться постоянной. В результате лечения препаратом Ганфорт продолжительностью 12 мес частота пигментации радужной оболочки отмечена у 0,2% больных. А в результате лечения продолжительностью 12 мес только биматопростом в виде глазных капель — 1,5%, дальнейшее увеличение частоты этого эффекта не отмечено на протяжении терапии длительностью 3 года. Усиление пигментации радужной оболочки глаза обусловлено усилением продукции меланоцитов, а не только увеличением их количества.
У больных с факторами риска возникновения отека макулы (например при афакии, псевдофакии, разрыве хрусталика).
Вспомогательное вещество бензалкония хлорид, входящий в состав препарата, может вызвать раздражение слизистой оболочки глаз и изменение цвета мягких контактных линз. Контактные линзы необходимо снять до введения препарата, одеть их можно через 15 мин после инстилляции. Бензалкония хлорид, как известно, может вызвать острый кератит и токсическую язв
Показания
снижение ВГД у больных с открытоугольной глаукомой и внутриглазной гипертензией при недостаточной эффективности местного применения препаратов группы блокаторов бета-адренорецепторов и аналогов простагландина.
Противопоказания
повышенная чувствительность к тимололу, биматопросту и вспомогательным веществам, которые входят в состав препарата.
Синдром повышенной реактивности дыхательных путей, включая БА в стадии обострения и перенесенные эпизоды в анамнезе, тяжелые хронические обструктивные бронхо-легочные (ХОБЛ) заболевания.
Синусовая брадикардия, AV-блокада II и III степени, клинически выраженная сердечная недостаточность, кардиогенный шок.
Детский возраст.
Период беременности и кормления грудью.
Лекарственное взаимодействие
исследования взаимодействий не проводили.
Существует вероятность аддитивных эффектов, которые могут привести к артериальной гипотензии и/или выраженной брадикардии при применении глазных капель, содержащих тимолол, одновременно с блокаторами кальциевых каналов, гуанетидином или блокаторами ?-адренорецепторов, антиаритмическими препаратами, гликозидами наперстянки или парасимпатомиметиками.
Блокаторы ?-адренорецепторов могут усиливать гипогликемическое действие препаратов для лечения сахарного диабета. Блокаторы бета-адренорецепторов также могут маскировать симптомы гипогликемии.
При применении блокаторов бета-адренорецепторов могут усиливаться гипертонические реакции на внезапную отмену клонитидина.
(3645)
Дозування
застосовують у дорослих (включаючи хворих похилого віку). По 1 краплі закапують у кон'юнктивальний мішок ураженого ока 1 раз на добу, вранці. Якщо введення препарату пропущено один раз, препарат вводиться на наступний день. Не рекомендується перевищувати дозу — 1 введення 1 раз на добу. Якщо застосовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією. Застосування препарату Ганфорт у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки не досліджували, тому при лікуванні пацієнтів цієї групи необобхідно дотримуватися обережності.Передозування
про випадки передозування препарату Ганфорт не повідомлялося, при поверхневому введенні у вигляді очних крапель передозування малоймовірне.
Лікарська форма
очні крапліСклад
Биматопрост\00090,3 мг/мл
Тимололу малеат\00096,8 мг/мл
Інші інгредієнти: бензалконію хлорид, кислота лимонна моногідрат, натрію гідрофосфат гептагідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева або натрію гідроксид, вода очищена.Фармакологічна дія
Ганфорт — комбінований л��карственных препарат, до складу якого входять биматопрост і тимололу малеат, які знижують високу внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаного дії, що дозволяє досягти більш вираженого ефекту порівняно з ефектом кожного з препаратів окремо.
Биматопрост — офтальмологічний засіб, що знижує ВГД, відноситься до групи синтетичного простамида, за хімічною структурою — до простагландину F2альфа (PGF2альфа), биматопрост не впливає ні на один з відомих типів рецепторів простагландину. Механізм сн��вання ВГД биматопроста включає посилення відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулярные носослезные канали і від увеосклеральных відділів ока.
Тимолол — це неселективний блокатор бета-адренорецепторів, без внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності.
Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення продукції внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії тимололу не встановлено, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу цАМФ і викликається ендогенної стимуляцією ?бела-адренергічних рецепторів.
/> Фармакокінетика. Системна абсорбція препарату мінімальна і не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при прийомі кожного з компонентів препарату окремо.
В двох дослідженнях тривалістю 12 місяців, в ході яких вивчався всмоктування препарату, не відзначається системної кумуляції жодного з діючих речовин.
Биматопрост
У дослідженнях in vitro биматопрост проникає у райдужну оболонку ока і склеру. При інстиляції очних крапель биматопроста загальне системне дію дуже низьке, без ефект�� кумуляції. При інстиляції 0,03% р-ра биматопроста по 1 краплі в обидва ока 1 раз на добу протягом 2 тижнів Cmax биматопроста в плазмі крові досягалась протягом 10 хв після застосування, і протягом 1,5 год концентрація в плазмі крові знижувалася нижче рівня визначення (0,025 нг/мл). Середні значення Cmax і AUC биматопроста були близькі на 7-й і 14-й день застосування і становили 0,08 і 0,09 нг год/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація биматопроста досягалася протягом 1-го тижня місцевого застосування.
Биматопрост помірну вапро розподіляється в тканинах, і обсяг системного розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становив 0,67 л/кг. Биматопрост знаходиться переважно в плазмі крові. Зв'язок биматопроста з білками плазми крові становить близько 88%. Биматопрост піддається окисленню, N-диэтилированию і глюкуронізації з утворенням різних метаболітів.
Биматопрост виділяється переважно нирками. Близько 67% препарату, введеного в/в здоровим добровольцям, виводилося з сечею, а 25% — через травний тракт. Т? биматопроста, визнаділений після в/в введення, становив близько 45 хв, а загальний кліренс — 1,5 л/год/кг
Тимолол
У хворих, яким проводилося хірургічне лікування катаракти, після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% р-ра пік концентрації тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 год становив 898 нг/мл Деяка кількість препарату потрапляє у системний кровотік і піддається метаболізму в печінці. Т? тимололу становить близько 4-6 ч. Частина тимололу, яка зазнала метаболізму в печінці, виводиться через травний тракт, а інша його ча��ть і метаболіти виділяються нирками. Тимолол незначною мірою зв'язується з білками плазми крові.Фармакокінетика
Системна абсорбція препарату мінімальна і не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при прийомі кожного з компонентів препарату окремо.
В двох дослідженнях тривалістю 12 місяців, в ході яких вивчався всмоктування препарату, не відзначається системної кумуляції жодного з діючих речовин.
Биматопрост
У дослідженнях in vitro биматопрост проникає у райдужну оболонку глаза і склеру. При інстиляції очних крапель биматопроста загальне системне дію дуже низьке, без ефекту кумуляції. При інстиляції 0,03% р-ра биматопроста по 1 краплі в обидва ока 1 раз на добу протягом 2 тижнів Cmax биматопроста в плазмі крові досягалась протягом 10 хв після застосування, і протягом 1,5 год концентрація в плазмі крові знижувалася нижче рівня визначення (0,025 нг/мл). Середні значення Cmax і AUC биматопроста були близькі на 7-й і 14-й день застосування і становили 0,08 і 0,09 нг год/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна кінцінтрация биматопроста досягалася протягом 1-го тижня місцевого застосування.
Биматопрост помірно розподіляється в тканинах, і обсяг системного розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становив 0,67 л/кг. Биматопрост знаходиться переважно в плазмі крові. Зв'язок биматопроста з білками плазми крові становить близько 88%. Биматопрост піддається окисленню, N-диэтилированию і глюкуронізації з утворенням різних метаболітів.
Биматопрост виділяється переважно нирками. Близько 67% препарату, введеноного в/в здоровим добровольцям, виводилося з сечею, а 25% — через травний тракт. Т? биматопроста, визначений після в/в введення, становив близько 45 хв, а загальний кліренс — 1,5 л/год/кг
Тимолол
У хворих, яким проводилося хірургічне лікування катаракти, після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% р-ра пік концентрації тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 год становив 898 нг/мл Деяка кількість препарату потрапляє у системний кровотік і піддається метаболізму в печінці. Т? тимололу становить близько 4-6 ч. Частина тимололу, яка зазнала метаболізму в печінці, виводиться через травний тракт, а інша його частина і метаболіти виділяються нирками. Тимолол незначною мірою зв'язується з білками плазми крові.Побічні дії
частоту побічних ефектів, виявлених в ході досліджень, оцінювали таким чином: дуже часто (>10%), часто (1-10%), нечасті (0,1–1%), рідко (0,01–0,1%), дуже рідко (<0,01%), включаючи окремі повідомлення.
У клінічних дослідженнях препарату виявлені наступні побічні ефекти:
З боку ЦНС: нечасто ��� головний біль.
З боку органів зору: дуже часто — гіперемія кон'юнктиви, зростання вій; часто — поверхневий кератит, ерозія рогівки, відчуття печіння, свербіж, жгущая біль в очах, відчуття стороннього тіла, сухість слизової оболонки очей, почервоніння повік, біль в очах, фотофобія, виділення з очей, порушення зору, свербіж шкіри повік; нечасто — іридоцикліт, подразнення слизової оболонки очей, набряк кон'юнктиви, блефарит, епіфора, набряк повік, болючість очей, зниження гостроти зору, астенопія, трихіаз; частота невідома — цистоидныї макулярний набряк.
З боку органів дихання: рідко — риніт.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: часто — пігментація шкіри біля вій; нечасто — гірсутизм.
Інші побічні ефекти, які відзначали при застосуванні одного з компонентів препарату і є потенційно можливими в період лікування препаратом Ганфорт:
Биматопрост
Інфекції та інвазії: інфекційне запалення (катаральні явища та симптоми ураження верхніх дихальних шляхів).
З боку нервової системи: головокружок в ток.
З боку органів зору: алергічний кон'юнктивіт, катаракта, потемніння вій, посилення пігментації райдужної оболонки, блефароспазмОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
як і інші офтальмологічні препарати для зовнішнього застосування, Ганфорт може проникати в системний кровотік.
Симптоми серцевої недостатності, повинні бути компенсовані до початку застосування препарату. Необхідні регулярний контроль стану хворих з тяжкою серцевою недостатністю та визначення ЧСС. При прим��зміні тимололу були повідомлення про побічні ефекти з боку серцево-судинної системи та органів дихання, включаючи фатальні випадки внаслідок бронхоспазму у хворих БА, рідше — від серцевої недостатності.
Блокатори b-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гіперглікемії та гіпертиреозу і викликати погіршення стенокардії Принцметала, тяжких периферичних і центральних судинних порушень, а також артеріальної гіпотензії.
Препарати, які є блокаторами b-адренорецепторів, слід з обережністю введення��ть у хворих, схильних до спонтанних нападів гіпоглікемії або пацієнтів з цукровим діабетом, оскільки блокатори b-адренорецепторів можуть маскувати ознаки і симптоми гострої гіпоглікемії.
У хворих з атопічними проявами в анамнезі і важкими анафилактическими реакціями на широкий спектр алергенів дози епінефрину, які, як правило, застосовують для переривання анафілактичних реакцій на тлі застосування блокаторів b-адренорецепторів можуть бути неефективними.
У хворих із захворюваннями печінки з ліг��їм течією або початкової підвищеною активністю ферментів печінки — АлАТ, аспарагінової трансамінази та загального білірубіну биматопрост не впливає на функцію печінки протягом періоду вивчення тривалістю понад 24 міс.
До початку лікування пацієнтів необхідно проінформувати про можливе збільшення вій, посилення пігментації шкіри біля вій і пігментації райдужної оболонки очей, оскільки ці побічні ефекти встановлені в ході досліджень препарату. Деякі зміни можуть бути постійними, і можуть супроводжздогадатися виникненням розбіжностей між очима, якщо инстилляцию препарату проводили лише в одне око. Після відміни препарату пігментація райдужної оболонки може залишитися постійною. В результаті лікування препаратом Ганфорт тривалістю 12 міс частота пігментації райдужної оболонки відзначена у 0,2% хворих. А в результаті лікування тривалістю 12 міс тільки биматопростом у вигляді очних крапель — 1,5%, подальше збільшення частоти цього ефекту не відмічено протягом терапії тривалістю 3 роки. Посилення пігментації райдужної про��окуляри очі обумовлено посиленням продукції меланоцитів, а не тільки збільшенням їх кількості.
У хворих з факторами ризику виникнення набряку макули (наприклад, при афакії, псевдофакии, розрив кришталика).
Допоміжна речовина бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, може викликати подразнення слизової оболонки очей та зміну кольору м'яких контактних лінз. Контактні лінзи необхідно зняти до введення препарату, одягнути їх можна через 15 хв після інстиляції. Бензалконію хлорид, як відомо, може викликати острий кератит та токсичну виразокСвідчення
зниження ВОТ у хворих з відкритокутовою глаукомою і внутрішньоочною гіпертензією при недостатній ефективності місцевого застосування препаратів групи блокаторів бета-адренорецепторів і аналогів простагландину.Протипоказання
підвищена чутливість до тимололу, биматопросту і допоміжних речовин, які входять до складу препарату.
Синдром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи БА в стадії загострення і перенесені епізоди в анамнезі, тяжкі хроническ��е обструктивні бронхолегеневі (ХОЗЛ) захворювання.
Синусова брадикардія, AV-блокада II і III ступеня, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок.
Дитячий вік.
Період вагітності і годування груддю.Лікарська взаємодія
дослідження взаємодій не проводили.
Існує ймовірність адитивних ефектів, які можуть призвести до артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії при застосуванні очних крапель, що містять тимолол, одночасно з блокаторами кальциевих каналів, гуанетидином або блокаторами ?-адренорецепторів, антиаритмічними засобами, глікозидами наперстянки або парасимпатоміметиками.
Блокатори ?-адренорецепторів можуть посилювати гіпоглікемічну дію препаратів для лікування цукрового діабету. Блокатори бета-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
При застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів можуть посилюватися гіпертонічні реакції на раптову відміну клонитидина.
