Дозировка
Препарат принимают внутрь независимо от приема пищи. Если необходимо снизить дозу, отменить препарат или заменить его на альтернативное средство, это следует делать постепенно в течение минимум одной недели. У ослабленных больных, а также пациентов в тяжелом общем состоянии, с низкой массой тела и после трансплантации органов, повышение дозы следует проводить постепенно с использованием дозировки 100 мг. При болевом синдроме при диабетической невропатии, постгерпетической невралгии взрослым назначают в начальной дозе 900 мг/ в 3 приема равными дозами. При необходимости дозу постепенно увеличивают до максимальной – 3600 мг/ Лечение также можно начинать, постепенно увеличивая дозу в течение первых трех дней по следующей схеме: 1-й день - 300 мг 1 раз/; 2-й день - по 300 мг 2; 3-й день - по 300 мг 3 В составе комплексной терапии парциальных судорог для взрослых и детей в возрасте 12 лет и старше эффективная доза препарата составляет от 900 мг/ до 3600 мг/ Терапию можно начать с дозы по 300 мг 3 в 1-й день или увеличивать постепенно до 900 мг по схеме, описанной выше. В последующем доза может быть увеличена до 3600 мг/ с разделением на 3 приема в равных дозах. Во избежание возобновления судорог максимальный интервал между приемами при назначении препарата 3 не должен превышать 12 ч. Нет необходимости контролировать концентрацию габапентина в плазме. Препарат Габагамма® можно применять в комбинации с другими противосудорожными средствами без учета изменения его концентрации или концентрации других противоэпилептических препаратов в плазме.
Передозировка
головокружение, диплопия, нарушение речи, сонливость, летаргия, диарея и усиление выраженности других побочных эффектов
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
габапентин400 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, крахмал кукурузный, тальк, желатин, титана оксид, железа оксид желтый, железа оксид красный.
Фармакологическое действие
Противоэпилептический препарат. Габапентин по строению сходен с нейротрансмиттером гамма-аминобутировой кислотой (GABA), однако его механизм действия отличается от других препаратов, взаимодействующих с GABA-рецепторами (вальпроат, барбитураты, бензодиазепины, ингибиторы GABA-трансаминазы, ингибиторы захвата GABA, агонисты GABA и пролекарственные формы GABA). Не обладает GABA-ергическими свойствами и не влияет на захват и метаболизм GABA.
Предварительные исследования показали, что габапентин связывается с ?2-?-субъединицей вольтаж-зависимых кальциевых каналов и снижает поток ионов кальция, играющий важную роль в возникновении нейропатической боли. Другими механизмами действия габапентина при нейропатической боли являются уменьшение глутамат-зависимой гибели нейронов, увеличение синтеза GABA, подавление высвобождения нейротрансмиттеров моноаминовой группы. Габапентин в клинически значимых концентрациях не связывается с рецепторами других распространенных препаратов или нейротрансмиттеров, включая рецепторы GABAА, GABAВ, бензодиазепиновые, глутаматные и глициновые NMDA-рецепторы.
В отличие от фенитоина и карбамазепина габапентин не взаимодействует с натриевыми каналами in vitro. Габапентин частично ослаблял эффекты агониста глутаматных NMDA-рецепторов в некоторых тестах in vitro, но только в концентрации более 100 мкмоль, которая не достигается in vivo. Габапентин несколько уменьшает выброс моноаминовых нейротрансмиттеров in vitro.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь Cmax габапентина в плазме достигается через 2-3 ч. Абсолютная биодоступность габапентина в капсулах составляет около 60%. Биодоступность габапентина не пропорциональна дозе. Так, при увеличении дозы она снижается. Пища, в т.ч. с большим содержанием жиров, не оказывает влияния на фармакокинетику.
Распределение и метаболизм
Фармакокинетика не меняется при повторном применении; равновесные концентрации в плазме можно предсказать на основании результатов однократного приема препарата.
Габапентин практически не связывается с белками плазмы (<3%). Vd составляет 57.7л.
Не подвергается метаболизму. Препарат не индуцирует окислительные ферменты печени со смешанной функцией, участвующие в метаболизме лекарственных средств.
Выведение
Выведение габапентина из плазмы лучше всего описывается с помощью линейной модели. Т1/2 из плазмы не зависит от дозы и составляет 5-7 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Габапентин выводится исключительно почками в неизмененном виде.
Клиренс габапентина из плазмы снижается у пожилых людей и у пациентов с нарушением функции почек. Константа скорости выведения, клиренс из плазмы и почечный клиренс прямо пропорционально КК. Габапентин удаляется из плазмы при гемодиализе. У пациентов с нарушением функции почек и пациентов, получающих лечение гемодиализом, рекомендуется коррекция дозы.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: симптомы вазодилатации, повышение АД, сердцебиение.
Со стороны пищеварительной системы: метеоризм, анорексия, гингивит, боль в животе, запор, заболевания зубов, диарея, диспепсия, увеличение аппетита, сухость во рту или глотке, тошнота, рвота, повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит, желтуха, панкреатит.
Со стороны системы кроветворения: пурпура (чаще всего ее описывают как кровоподтеки, возникавшие при физической травме), лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, боль в спине, повышенная ломкость костей, миалгия.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, гиперкинезы, мышечная дискинезия и дистония, хореоатетоз, усиление, ослабление или отсутствие рефлексов, дизартрия, атаксия, нистагм, парестезии, судороги, спутанность сознания, повышенная утомляемость, астения, амнезия, депрессия, нарушение мышления, враждебность, эмоциональная лабильность, бессонница, тревога, сонливость, галлюцинации.
Со стороны дыхательной системы: пневмония, бронхит, одышка, респираторные инфекции, кашель, фарингит, ринит.
Со стороны мочевыделительной системы: инфекция мочевых путей, недержание мочи, острая почечная недостаточность.
Со стороны органов чувств: нарушение зрения, амблиопия, диплопия, шум в ушах, отит.
Дерматологические реакции: акне, кожный зуд, кожная сыпь, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Хотя синдром отмены с развитием судорог при лечении габапентином не отмечен, тем не менее, резкое прекращение терапии противоэпилептическими средствами у пациентов с парциальными судорогами может провоцировать развитие судорог
Габапентин не считается эффективным средством для лечения абсансов.
Пациентам, которым необходима совместная терапия морфином, может потребоваться увеличение дозы габапентина. При этом следует обеспечить тщательное наблюдение за пациентами на предмет развития такого признака угнетения ЦНС, как сонливость. В этом случае доза препарата Габагамма® или доза морфина должны быть адекватно снижены.
При добавлении препарата Габагамма® к другим противосудорожным средствам были зарегистрированы ложноположительные результаты при определении белка в моче с помощью тест-полосок Ames N-Multistix SG®. Для определения белка в моче рекомендуется пользоваться более специфичным методом преципитации сульфосалициловой кислотой.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения пациентам следует избегать управления автомобилем, а также выполнения работ, требующих быстроты психомоторных реакций.
Показания
— взрослые: болевой синдром при диабетической невропатии, постгерпетическая невралгия;
— взрослые и дети в возрасте 12 лет и старше: в составе комплексной терапии парциальных судорог с вторичной генерализацией или без нее.
Противопоказания
— острый панкреатит;
— наследственная недостаточность галактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять у пациентов с почечной недостаточностью, при психотических заболеваниях.
Лекарственное взаимодействие
При приеме морфина за 2 ч до приема габапентина наблюдалось увеличение среднего значения AUC габапентина на 44% по сравнению с монотерапией габапентином, что ассоциировалось с повышением болевого порога (холодовой прессорный тест). Клиническое значение данного эффекта не установлено, фармакокинетические характеристики морфина при этом не изменялись. Побочные эффекты морфина при совместном приеме с габапентином не отличались от таковых при приеме морфина совместно с плацебо.
Взаимодействия между габапентином и фенобарбиталом, фенитоином, вальпроевой кислотой и карбамазепином не отмечено. Фармакокинетика габапентина в равновесном состоянии одинакова у здоровых людей и пациентов, получающих другие противосудорожные средства.
Одновременное применение габапентина с пероральными контрацептивами, содержащими норэтиндрон и/или этинилэстрадиол, не сопровождалось изменениями фармакокинетики обоих компонентов.
(3340)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Якщо необхідно знизити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово, протягом щонайменше одного тижня. У ослаблених хворих, а також пацієнтів у важкому загальному стані, з низькою масою тіла і після трансплантації органів, підвищення дози слід проводити поступово з використанням дозування 100 мг. При больовому синдромі діабетичної невропатії, постгерпетичній невралгії дорослим призначають в початковій дозі 900 мг/ у 3 прийоми рівними дозами. При необхідності дозу поступово збільшують до максимальної – 3600 мг/ Лікування можна починати, поступово збільшуючи дозу протягом перших трьох днів за наступною схемою: 1-й день - 300 мг 1 раз/; 2-й день - по 300 мг 2; 3-й день - по 300 мг 3 У складі комплексної терапії парціальних судом для дорослих і дітей віком 12 років і старше ефективна доза препарату становить від 900 мг/ до 3600 мг/ Терапію можна почати з дози 300 мг 3 в 1-й день або збільшувати поступово до 900 мг за схемою, описаною вище. В подальшому доза може бути збільшена до 3600 мг/ з поділом на 3 прийоми в рівних дозах. Щоб уникнути поновлення судом максимальний інтервал між прийомами при призначенні препарату 3 не повинен перевищувати 12 год. Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину в плазмі. Препарат Габагамма® можна застосовувати у комбінації з іншими протисудомними засобами без урахування зміни його концентрації або концентрації інших протиепілептичних препаратів у плазмі.Передозування
запаморочення, диплопія, порушення мови, сонливість, летаргія, діарея і посилення вираженості інших побічних ефектів
Лікарська форма
КапсулиСклад
габапентин400 мг
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, тальк, желатин, оксид титану, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний.Фармакологічна дія
Протиепілептичний препарат. Габапентин за будовою подібний з нейротрансмітером гамма-аминобутировой кислотою (GABA), однак механізм його дії відрізняється від інших препаратів, які взаємодіють з GABA-рецепторами (вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, ін��ибиторы GABA-трансамінази, інгібітори захоплення GABA, агоністи GABA і пролекарственные форми GABA). Не має GABA-ергическими властивостями і не впливає на захоплення і метаболізм GABA.
Попередні дослідження показали, що габапентин зв'язується з ?2-?-субодиницею вольтаж-залежних кальцієвих каналів і знижує потік іонів кальцію, що грає важливу роль у виникненні нейропатіческой болю. Іншими механізмами дії габапентину при нейропатіческой болю є зменшення глутамат-залежної загибелі нейронів, збільшення синтезу GABA, подавле��ие вивільнення моноамінових нейротрансмітерів групи. Габапентин у клінічно значимих концентраціях не зв'язується з рецепторами інших поширених препаратів або нейротрансмітерів, включаючи рецептори GABAА, GABAВ, бензодіазепінові, глутаматні і глициновые NMDA-рецептори.
На відміну від фенітоїну та карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Габапентин частково послаблює ефекти агоніста глутаматних NMDA-рецепторів у деяких тестах in vitro, але тільки в концентрації більше 100 мкмоль, яка не достигается in vivo. Габапентин дещо зменшує викид моноаминовых нейротрансмітерів in vitro.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину Cmax габапентину в плазмі досягається через 2-3 ч. Абсолютна біодоступність габапентину в капсулах становить близько 60%. Біодоступність габапентину не пропорційна дозі. Так, при збільшенні дози вона зменшується. Їжа, в т. ч. з великим вмістом жирів, не впливає на фармакокінетику.
Розподіл і метаболізм
Фармакокінетика не змінюється при повторному застосуванні; рав��овесные концентрації в плазмі можна передбачити на підставі результатів одноразового прийому препарату.
Габапентин практично не зв'язується з білками плазми (<3%). Vd складає 57.7 л.
Не піддається метаболізму. Препарат не індукує окиснювальні ферменти печінки зі змішаною функцією, які беруть участь у метаболізмі лікарських засобів.
Виведення
Виведення габапентину з плазми найкраще описується за допомогою лінійної моделі. Т1/2 з плазми не залежить від дози і становить 5-7 ч.
Фармакокінетика в особых клінічних випадках
Габапентин виводиться винятково через нирки у незміненому вигляді.
Кліренс габапентину з плазми знижується у осіб похилого віку і у пацієнтів з порушенням функції нирок. Константа швидкості виведення, кліренс із плазми та нирковий кліренс прямо пропорційно КК. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. У пацієнтів з порушенням функції нирок та пацієнтів, які отримують лікування гемодіалізом, рекомендується корекція дози.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: симптоми вазодилат��ції, підвищення артеріального тиску, серцебиття.
З боку травної системи: метеоризм, анорексія, гінгівіт, біль у животі, запор, захворювання зубів, діарея, диспепсія, збільшення апетиту, сухість у роті або глотці, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, жовтяниця, панкреатит.
З боку системи кровотворення: пурпура (найчастіше її описують як синці, що виникали при фізичному травмі), лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, підвищена ло��кістка кісток, міалгія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, гіперкінези, м'язова дискінезія і дистонія, хореоатетоз, посилення, ослаблення або відсутність рефлексів, дизартрія, атаксія, ністагм, парестезії, судоми, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, астенія, амнезія, депресія, порушення мислення, ворожість, емоційна лабільність, безсоння, тривога, сонливість, галюцинації.
З боку дихальної системи: пневмонія, бронхіт, задишка, респіраторні інфекції,��шель, фарингіт, риніт.
З боку сечовидільної системи: інфекція сечових шляхів, нетримання сечі, гостра ниркова недостатність.
З боку органів чуття: порушення зору, амбліопія, диплопія, шум у вухах, отит.
Дерматологічні реакції: акне, свербіж шкіри, шкірний висип, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Хоча синдром відміни з розвитком судом при лікуванні габапентином не відзначений, тим не менш, різке припинення терапії пр��тивоэпилептическими засобами у пацієнтів з парціальними судомами може провокувати розвиток судом
Габапентин не вважається ефективним засобом для лікування абсансів.
Пацієнтам, яким необхідна спільна терапія морфіном, може знадобитися збільшення дози габапентину. При цьому слід забезпечити ретельне спостереження за пацієнтами на предмет розвитку такої ознаки пригнічення ЦНС, як сонливість. В цьому випадку доза препарату Габагамма® або доза морфіну повинні бути адекватно знижені.
При добавле��іі препарату Габагамма® до інших протисудомних засобів були зареєстровані хибнопозитивні результати при визначенні білка в сечі за допомогою тест-смужок Ames N-Multistix SG®. Для визначення білка в сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліциловою кислотою.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В період лікування пацієнтам слід уникати керування автомобілем, а також виконання робіт, що потребують швидкості психомоторних реакцій.Показ��ня
— дорослі: больовий синдром при діабетичній невропатії, постгерпетична невралгія;
— дорослі та діти віком 12 років і старше: у складі комплексної терапії парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї.Протипоказання
— гострий панкреатит;
— спадкова недостатність галактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з нирковою недостатністю, при психо��ических захворюваннях.Лікарська взаємодія
При прийомі морфіну за 2 год до прийому габапентину спостерігалося збільшення середнього значення AUC габапентину на 44% порівняно з монотерапією габапентином, що асоціювалося з підвищенням больового порогу (холодової пресорний тест). Клінічне значення цього ефекту не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну при цьому не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при сумісному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких при прийомі морфіну спільно з плацебо.
Взаємодії між габапентином і фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою, карбамазепіном не відзначено. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова у здорових людей і пацієнтів, які отримують інші протисудомні засоби.
Одночасне застосування габапентину з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон та/або етинілестрадіол, не супроводжувалося змінами фармакокінетики обох компонентів.
