Дозировка
Внутрь, после еды. При дизентерии, паратифах и пищевых токсикоинфекциях – по 100- 150 мг 4 раза в сутки (но не более 800 мг), в течение 5-10 дней. При лямблиозе - взрослым по 100 мг 4 раза в день, детям из расчета 10 мг/кг/сут, распределив суточную дозу на 3-4 приема. Высшая разовая доза для взрослых: 200 мг, суточная - 800 мг.
Лекарственная форма
Таблетки желтого или зеленовато-желтого цвета, плоскоцилиндрические с фаской.
Состав
1 таблетка содержит:
Активного вещества - фуразолидон – 0,05 г
вспомогательные вещества:
- крахмал картофельный – 0,02 г
- кальций стеарат (кальций стеариновокислый) – 0,001 г
- сахар (сахароза) – 0,01 г
- твин-80 (полисорбат) – 0,0002 г
- лактоза (сахар молочный) – 0,0188 г
Фармакологическое действие
Противомикробное средство, производное нитрофуранов. Активен в отношении грамположительных и грамотрицательных микробов, Trichomonas spp., Giardia lamblia. Наиболее чувствительны к фуразолидону Shigella dysenteria spp., Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella typhi, Salmonella paratyphi. Слабо влияет на возбудителей гнойной и анаэробной инфекции. Устойчивость микроорганизмов развивается медленно. Блокирует моноаминооксидазу.
Нитрофураны нарушают процессы клеточного дыхания микроорганизмов, подавляют цикл трикарбоновых кислот (цикл Кребса), а также ингибируют биосинтез нуклеиновых кислот микроорганизмов, в результате чего происходит разрушение их оболочки или цитоплазматической мембраны. В результате действия нитрофуранов микроорганизмы выделяют меньше токсинов, в связи с чем улучшение общего состояния пациента возможно еще до выраженного подавления роста микрофлоры. В отличие от многих других противомикробных лекарственных средств они не только не угнетают, а даже активируют иммунную систему организма (повышают титр комплемента и способность лейкоцитов фагоцитировать микроорганизмы).
Фармакокинетика
Хорошо абсорбируется при пероральном введении. На фоне воспаления мозговых оболочек в ликворе создаются концентрации, равные таковым в плазме. Быстро и интенсивно метаболизируется в основном в печени с образованием фармакологически неактивного метаболита (аминопроизводное). Выводится в основном почками (65%), небольшие количества обнаруживаются в фекалиях, где достигаются терапевтические концентрации в отношении возбудителей кишечных инфекций.
Побочные действия
Снижение аппетита, вплоть до анорексии; тошнота, рвота;
аллергические реакции (кожная сыпь, гиперемия и зуд кожи, ангионевротический отек).
При длительном применении – неврит.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Увеличивает угнетение кроветворения на фоне хлорамфеникола и ристомицина.
Повышает чувствительность к действию этанола. Лекарственные средства, подщелачивающие мочу, снижают эффект, а подкисляющие - повышают.
Аминогликозиды и тетрациклин усиливают противомикробные свойства.
В ходе лечения должны соблюдаться меры предосторожности, как и при использовании ингибиторов моноаминооксидазы, а именно: исключение из диеты продуктов, содержащих тиамин: сыр, сливки, фасоль, маринованная сельдь, крепкий кофе.
Для профилактики невритов при длительном применении нужно сочетать с витаминами группы B.
Передозировка (интоксикация) препаратом
Симптомы: острый токсический гепатит, гематотоксичность, нейротоксичность (полиневрит).
Лечение: отмена ЛС, прием большого количества жидкости, симптоматическая терапия, антигистаминные ЛС, витамины группы В.
Показания
Дизентерия, паратифы, лямблиоз, пищевые токсикоинфекции.
Противопоказания
Беременность, лактация. Повышенная индивидуальная чувствительность к группе нитрофуранов. Терминальная стадия хронической почечной недостаточности, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, детский возраст до 3 лет (для данной лекарственной формы).
С осторожностью
Хроническая почечная недостаточность, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания печени и нервной системы.
Лекарственное взаимодействие
Фуразолидон в сочетании с этанолом может привести к развитию дисульфирамоподобных реакций, в связи с чем, одновременный их прием не рекомендуется.
Антидепрессанты, ингибиторы моноаминооксидазы, эфедрин, амфетамин, фенилэфедрин, тирамин могут вызвать резкое повышение артериального давления.
(4261)
Дозування
Всередину, після їжі. При дизентерії, паратифах і харчових токсикоінфекціях – по 100 - 150 мг 4 рази на добу (але не більше 800 мг), протягом 5-10 днів. При лямбліозі дорослим по 100 мг 4 рази на день, дітям з розрахунку 10 мг/кг/добу, розподіливши добову дозу на 3-4 прийоми. Вища разова доза для дорослих 200 мг, добова - 800 мг.
Лікарська форма
Таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні з фаскою.Склад
1 таблетка містить:
Активної речовини - фуразолідон – 0,05 г
допоміжні речовини:
r /> - крохмаль картопляний – 0,02 г
- кальцій стеарат (кальцій стеариновокислий) – 0,001 г
- цукор (сахароза) – 0,01 г
- твін-80 (полісорбат) – 0,0002 г
- лактоза (цукор молочний) – 0,0188 рФармакологічна дія
Протимікробний засіб, похідне нітрофуранів. Активний відносно грампозитивних і грамнегативних мікробів, Trichomonas spp., Giardia lamblia. Найбільш чутливі до фуразолідону Shigella dysenteria spp., Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella typhi, Salmonella paratyphi. Слабко впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Блокує моноаминооксидазу.
Нітрофурани порушують процеси клітинного дихання мікроорганізмів, пригнічують цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса), а також інгібують біосинтез нуклеїнових кислот мікроорганізмів, в результаті чого відбувається руйнація їх оболонки або цитоплазматичної мембрани. В результаті дії нітрофуранів мікроорганізми виділяють менше токсино��, у зв'язку з чим поліпшення загального стану пацієнта можливе ще до вираженого пригнічення росту мікрофлори. На відміну від багатьох інших протимікробних лікарських засобів вони не тільки не пригнічують, а навіть активують імунну систему організму (підвищують титр комплементу і здатність лейкоцитів фагоцитувати мікроорганізми).Фармакокінетика
Добре абсорбується при пероральному введенні. На тлі запалення мозкових оболонок в лікворі створюються концентрації, рівні таким у плазмі. Швидко та інтенсивно метаболізується в основном в печінці з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту (аминопроизводное). Виводиться в основному нирками (65%), невеликі кількості виявляються у фекаліях, де досягаються терапевтичні концентрації у відношенні збудників кишкових інфекцій.Побічні дії
Зниження апетиту, аж до анорексії, нудота, блювання;
алергічні реакції (шкірний висип, гіперемія і свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк).
При тривалому застосуванні – неврит.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Увеличивает пригнічення кровотворення на тлі хлорамфеніколу і ристомицина.
Підвищує чутливість до дії етанолу. Лікарські засоби, подщелачівающіе сечу, знижують ефект, а підкислюючі - підвищують.
Аміноглікозиди і тетрациклін підсилюють протимікробні властивості.
В ході лікування повинні дотримуватися заходів безпеки, як і при використанні інгібіторів моноамінооксидази, а саме: виключення з дієти продуктів, що містять тіамін: сир, вершки, квасоля, маринований оселедець, міцну каву.
Для пр��филактики невритів при тривалому застосуванні потрібно поєднувати з вітамінами групи B.
Передозування (інтоксикація) препаратом
Симптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність, нейротоксичність (поліневрит).
Лікування: відміна ЛЗ, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, антигістамінні ЛЗ, вітаміни групи В.Свідчення
Дизентерія, паратифи, лямбліоз, харчові токсикоінфекції.Протипоказання
Вагітність, лактація. Підвищена індивідуальна чутливість до групи нітрофуранів. Т��рминальная стадія хронічної ниркової недостатності, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дитячий вік до 3 років (для даної лікарської форми).
З обережністю
Хронічна ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання печінки і нервової системи.Лікарська взаємодія
Фуразолідон у поєднанні з етанолом може призвести до розвитку дисульфирамоподобных реакцій, у зв'язку з чим, одночасний їх прийом не рекомендується.
Антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази, еф��дрін, амфетамін, фенилэфедрин, тирамін можуть викликати різке підвищення артеріального тиску.
