Дозировка
Капсулы принимают внутрь. При пероральном применении суточная доза фторафура составляет 20–30мг/кг массы тела (1,2–1,6 г или 3–4 капсулы), но может достичь 2 г (5капсул); дозу делят на 2 приема и принимают ежедневно каждые 12 ч или2–4 раза в сутки. Курсовая доза при приеме внутрь 30–40 г. Однаковозможно применение меньших доз фторафура более продолжительное время.Дозу фторафура снижают также пожилым пациентам и на поздней стадиизаболевания. Фторафур в схемах комбинированной химиотерапии и какдополнение при лучевой терапии используется в дозе, которая равна илименьше дозы, используемой в монотерапии. При необходимости курс леченияповторяют с интервалом в 1,5– 2 мес.
Передозировка
усиление токсических явлений со стороны ЖКТ, центральной нервной системы и угнетение гемопоэза
Лекарственная форма
Капсулы твердые желатиновые, с желтым корпусом и оранжевой крышечкой; содержимое капсул - порошок белого цвета без запаха.
Состав
1 капс.
тегафур 400 мг
Вспомогательные вещества: стеариновая кислота.
Состав оболочки капсулы: желатин, титана диоксид (Е171), Quinoline yellow (Е104), Ponceau 4R (Е124).
Фармакологическое действие
Противоопухолевый препарат, действие которого обусловлено нарушением синтеза ДНК и РНК. Образующийся в результате гидролиза фторурацил ингибирует фермент тимидилатсинтетазу и синтез ДНК, внедряется в структуру РНК вместо урацила, делая ее дефектной, и ингибирует клеточную пролиферацию.
В клетках опухоли превращается в 5-фтор-дезоксиуридин-5-монофосфат, который затем фосфорилируется в трифосфат и включается в РНК, и флоксуридина монофосфат, который ингибирует тимидилатсинтетазу. Менее токсичен и лучше переносится пациентами, чем 5-фторурацил.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь тегафур быстро абсорбируется из ЖКТ и обнаруживается в крови, по крайней мере, в течение 24 ч после однократного применения. Cmax тегафура в плазме крови достигается в течение 4-6 ч после введения. Биодоступность практически полная.
Распределение
Обладает высокой липофильностью (в 200 раз выше, чем фторурацил), оставаясь при этом водорастворимым соединением. Высокая липофильность обеспечивает быстрое прохождение через биологические мембраны, распределение в организме и проникновение через ГЭБ.
Метаболизм
Метаболизируется в печени с образованием метаболитов, среди которых центральное место занимает фармакологически активный 5-фторурацил. Биоактивация осуществляется не только в печени, но может носить и локальный характер в опухолевой ткани, отличающейся повышенным содержанием цитозольных гидролитических ферментов.
Побочные действия
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения, анемия.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, анорексия, боли в животе, диарея; редко - стоматит, эзофагит, язвенные поражения слизистой оболочки ЖКТ, желудочно-кишечные кровотечения, нарушения функции печени, острый гепатит, острый панкреатит.
Со стороны ЦНС: головокружение, спутанность сознания, сонливость, атаксия, эйфория, симптомы лейкоэнцефалита.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: кардиалгия, стенокардия, ишемия миокарда, инфаркт миокарда.
Со стороны органов чувств: диплопия, слезотечение, фиброз слезных протоков, потеря обоняния.
Дерматологические реакции: алопеция, нарушение регенерации кожи, ногтей.
Прочие: фарингит, аллергические реакции (в т.ч. анафилактический шок), нарушение функции почек, дегидратация организма, интерстициальная пневмония.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При назначении фторафура сле¬дует обращать особое внимание на пациентовс нарушениями функций кро¬ве¬тво¬рения, печени и по¬чек, метаболизмаглюкозы, с язвой желудка и двенадцатиперстной кишки, склон¬ностью ккровотечениям, инфекцион¬ными заболеваниями.
Регулярно следует контролировать картину крови, функциональноесо¬стояние печени и почек. При длительном применении препарата егопо¬боч¬ное действие усиливается.Для детей безопасность применения препарата не выяснена.
Головокружение, тошнота и рвота уменьша¬ются при фракционированиисуточной дозы. При развитии серьезных побочных эффек¬тов необходимопрекратить применение препарата
Показания
— рак толстой и прямой кишки;
— рак желудка;
— рак молочной железы;
— диффузный нейродермит;
— кожные лимфомы.
Противопоказания
— терминальная стадия заболевания;
— острые профузные кровотечения;
— тяжелые нарушения функции печени;
— тяжелые нарушения функции почек;
— лейкопения (менее 3000/мкл);
— тромбоцитопения (менее 100 000/мкл);
— анемия (уровень гемоглобина менее 65 г/л);
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с нарушением функции кроветворения, печени и почек, метаболизма глюкозы, при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, склонностью к кровотечениями, с инфекционными заболеваниями.
Применение при беременности и кормлении грудью
Фторафур® противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Следует иметь ввиду, что препарат угнетает репродуктивную функцию пациента.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении фторафура и фенитоина может усилиться действие последнего.
Препарат повышает эффективность других химиотерапевтических средств и лучевой терапии (усили¬вается также и побочное действие).
Ингибиторы микросомального окисления в печени повышают токсичность
(5323)
Дозування
Капсули приймають всередину. При пероральному застосуванні добова доза фторафуру становить 20–30мг/кг маси тіла (1,2–1,6 г або 3-4 капсули), але може досягти 2 г (5капсул); дозу ділять на 2 прийоми і приймають щоденно кожні 12 год або 2–4 рази на добу. Курсова доза при прийомі всередину 30-40 р. Однаковозможно застосування менших доз фторафуру більш тривалий час.Дозу фторафуру знижують також літнім пацієнтам і на пізній стадиизаболевания. Фторафур у схемах комбінованої хіміотерапії і какдополнение при променевій терапії використовує��ться в дозі, яка дорівнює илименьше дози, яка використовується в монотерапії. При необхідності курс леченияповторяют з інтервалом 1,5– 2 міс.Передозування
посилення токсичних явищ з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту, центральної нервової системи та пригнічення гемопоезу
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, з жовтим корпусом і помаранчевою кришечкою; вміст капсул - порошок білого кольору без запаху.Склад
1 капс.
тегафур 400 мг
Допоміжні речовини: стеаринова кислота.
Склад оболонки капсули: желатин, титану д��оксид (Е171), Quinoline yellow (Е104), Ponceau 4R (Е124).Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат, дія якого зумовлена порушенням синтезу ДНК і РНК. Утворюється в результаті гідролізу фторурацил інгібує фермент тимидилатсинтетазу і синтез ДНК, впроваджується в структуру РНК замість урацилу, роблячи її дефектною, та інгібує клітинну проліферацію.
У клітинах пухлини перетворюється в 5-фтор-дезоксіурідіна-5-монофосфат, який потім фосфорилюється в трифосфат і включається в РНК, і флоксуридина монофосфат, який інгібує т��мидилатсинтетазу. Менш токсичний та краще переноситься пацієнтами, ніж 5-фторурацил.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину тегафур швидко абсорбується з ШКТ і виявляється в крові, принаймні, протягом 24 год після одноразового застосування. Cmax тегафура в плазмі крові досягається протягом 4-6 год після введення. Біодоступність майже повна.
Розподіл
Володіє високою ліпофільністю (в 200 разів вище, ніж фторурацил), залишаючись при цьому водорозчинним з'єднанням. Висока ліпофільність забезпечивши��ет швидке проходження через біологічні мембрани, розподіл в організмі і проникнення через ГЕБ.
Метаболізм
Метаболізується в печінці з утворенням метаболітів, серед яких центральне місце займає фармакологічно активний 5-фторурацил. Биоактивация здійснюється не тільки в печінці, але може мати і локальний характер в пухлинної тканини, що відрізняється підвищеним вмістом цитозольных гідролітичних ферментів.Побічні дії
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, ані��ія.
З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, болі в животі, діарея; рідко - стоматит, езофагіт, виразкові ураження слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки, гострий гепатит, гострий панкреатит.
З боку ЦНС: запаморочення, сплутаність свідомості, сонливість, атаксія, ейфорія, симптоми лейкоэнцефалита.
З боку серцево-судинної системи: кардіалгія, стенокардія, ішемія міокарда, інфаркт міокарда.
З боку органів чуття: диплопія, сльозотеча, фіброз слізних проток, втрата нюху.
Дерматологічні реакції: алопеція, порушення регенерації шкіри, нігтів.
Інші: фарингіт, алергічні реакції (у т. ч. анафілактичний шок), порушення функції нирок, дегідратація організму, інтерстиціальна пневмонія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При призначенні фторафуру слід звертати особливу увагу на пациентовс порушеннями функцій кровотворення, печінки і нирок, метаболизмаглюкозы, з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, схильністю до��ровотечениям, інфекційними захворюваннями.
Регулярно слід контролювати картину крові, функциональноесостояние печінки і нирок. При тривалому застосуванні препарату егопобочное дія посилюється.Для дітей безпека застосування препарату не з'ясована.
Запаморочення, нудота і блювання зменшуються при фракционированиисуточной дози. При розвитку серйозних побічних ефектів необходимопрекратить застосування препаратуСвідчення
— рак товстої і прямої кишки;
— рак шлунка;
— ��ак молочної залози;
— дифузний нейродерміт;
— шкірні лімфоми.Протипоказання
— термінальна стадія захворювання;
— гострі профузні кровотечі;
— тяжкі порушення функції печінки;
— тяжкі порушення функції нирок;
— лейкопенія (менше 3000/мкл);
— тромбоцитопенія (менше 100 000/мкл);
— анемія (рівень гемоглобіну менше 65 г/л);
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з порушенням функцій кровотворення, печінки і нирок, метаболізму глюкози, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, схильністю до кровотечами, з інфекційними захворюваннями.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Фторафур® протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Слід мати на увазі, що препарат пригнічує репродуктивну функцію пацієнта.Лікарська взаємодія>При одночасному застосуванні фторафуру і фенітоїну може посилитися дія останнього.
Препарат підвищує ефективність інших хіміотерапевтичних засобів та променевої терапії (посилюється також і побічна дія).
Інгібітори мікросомального окислення в печінці підвищують токсичність