Дозировка
ФОСФОРАЛ РОМФАРМ применяют однократно, натощак, за 2-3 ч до или после приема пищи, предпочтительно перед сном, предварительно опорожнив мочевой пузырь: взрослым и детям старше 12 лет в суточной дозе 3 г. Содержимое пакета растворяют в 1/2 стакана воды. Для профилактики инфекций мочевыводящих путей при хирургическом вмешательстве, диагностических процедурах указанная выше доза принимается 2 раза - за 3 ч до вмешательства и через 24 ч после него.
Передозировка
Симптомы передозировки: диарея (при стойкой диарее назначается симптоматическое лечение), вестибулярный синдром, нарушение слуха, «металлический» вкус и общие нарушения вкуса. В случае передозировки рекомендуется повышать диурез приемом жидкости внутрь. Специфический антидот отсутствует.
Лекарственная форма
гранулы от белого до светло-желтого цвета с лимонным запахом.
Состав
Один пакетик содержит:
активное вещество: фосфомицина трометамол 5,631 г в пересчете на фосфомицин - 3,000 г;
вспомогательные вещества: кальция гидроксид - 0,300 г, лимонный ароматизатор - 0,200 г, сахарин натрия - 0,010 г, сахарная пудра - до 8,000 г.
Фармакологическое действие
Фосфомицин — антибиотик широкого спектра действия фосфоновой кислоты. Бактерицидное действие фосфомицина основано на том, что фосфомицин является структурным аналогом фосфоенол пирувата. Инактивирует N-ацетил-глюкозамино-3-о-енолпирувил-трансферазу, необратимо блокирует конденсацию уридиндифосфат-М-ацетил-глюкозамина с фосфоенола пируватом, подавляет синтез УДФ-N-ацетилмурамовой кислоты, ингибируя таким образом начальный этап образования пептидогликана клеточной стенки бактерий. In vitro фосфомицин снижает адгезию ряда бактерий на эпителии мочевыводящих путей.
In vitro к фосфомицину чувствительны грамположительные (Staphylococcus saprophyticus, Enterococcus faecalis) и грамотрицательные (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Citrobacter spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis) микроорганизмы. Инактивация фермента N-ацетил-глюкозамино-З-о-енолпирувилтрансферазы снижает\0009вероятность возникновения перекрестной резистентности к антибиотикам с аналогичным механизмом действия и создает условия для синергизма (в экспериментах in vitro выявлен синергитеческий эффект с амоксициллином, цефалексином, пипемидиновой кислотой).
Фармакокинетика
Всасывание:
При пероральном приеме, фософомицина трометамол быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. В организме диссоциирует на фосфомицин и трометамол (трометамол не обладает антибактериальными свойствами). Биодоступность при однократном пероральном приеме составляет 32 - 54 %, по сравнению с внутривенным введением. Максимальная плазматическая концентрация фосфомицина достигается через 2-3 часа, с момента приема и составляет 30 мг/л.
Распределение:
После приема внутрь фосфомицина трометамол распределяется умеренным образом. Не связывается с белками плазмы, не метаболизируется. Период полувыведения препарата из плазмы составляет от 3 до 4 часов. Максимальные концентрации, более 2000 мг/л в моче достигаются после 2-4 часов, с момента приема.
Концентрация выше минимальной ингибирующей концентрации патогенного агента, который вызывает инфекцию мочевых путей, составляет 128 мг/мл и поддерживается не менее 36 часов.
Выведение:
Фософомицин на 90% выводится почками в неизмененном виде, путем клубочковой фильтрации, около 10% в неизмененном виде выводится через кишечник. В случае нарушения функции почек (КК < 80 мл/мин), включая физиологическое снижение у лиц пожилого возраста, выведение активного вещества почками задерживается, зависимым образом, от уровня почечной дисфункции, но концентрация в моче остается на терапевтическом уровне.
Побочные действия
Возможны расстройства со стороны желудочно-кишечного тракта (тошнота, изжога, диарея), кожная сыпь, аллергические реакции, головная боль, головокружение, астения, парестезия (ощущение онемения кожи, «ползание мурашек»), неврит зрительного нерва, тахикардия, снижение артериального давления, кожный зуд, бронхиальная астма, агионевротический отек, крапивница, анафилактический шок, рвота, диспепсия, псевдомембранозный колит, боль в животе, повышение активности «печеночных» трансаминаз, вульвовагинит, тромбоцитоз, лейкопения.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Применение антибиотиков широкого спектра действия, в том числе фосфомицина трометамола, может привести к возникновению антибиотик-ассоциированного колита (включая псевдомембранозный колит). Поэтому необходимо учитывать вероятность этого диагноза у пациентов, при возникновении сильной диаэеи во время или после приема фосфомицина трометамола. В случае подтверждения диагноза, необходимо немедленно начать соответствующее лечение, в данном случае препараты, ингибирующие перистальтику, противопоказаны.
Одновременный прием пищи замедляет всасывание фосфомицина. Поэтому желательно применять препарат натощак или через 2-3 часа после еды. ФОСФОР АЛ РОМФАРМ содержит сахарозу. Больным сахарным диабетом и тем, кому нужно соблюдать диету, следует учитывать, что в 1 пакете ФОСФОР АЛ РОМФАРМ содержится до 1,86 г сахара. ФОСФОРАЛ РОМФАРМ не должен применяться у пациентов с непереносимостью фруктозы, синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции или дефицитом сахаразы-изомальтазы.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами
Пациенты должны быть предупреждены о возможности развития головокружения и при появлении головокружения следует воздержаться от выполнения указанных видов деятельности.
Показания
Бактериальные инфекции мочевыводящих путей различной локализации, вызываемые чувствительными к фосфомицину микроорганизмами: острые неосложненные инфекции мочевыводящих путей; бессимптомная бактериурия; профилактика инфекций мочевыводящих путей после хирургического вмешательства и трансуретральных диагностических исследований.
Противопоказания
повышенная чувствительность к фосфомицину или к другим компонентам препарата;
-пациенты, находящиеся на диализе;
-тяжелая степень почечной недостаточности (КК< 10 мл/мин);
-детский возраст до 12 лет;
-дефицит сахаразы/изомальтазы;
-непереносимость фруктозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция. Применение при беременности и в период грудного вскармливания
При беременности применяют только в случае, если предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. При назначении препарата в период лактации необходимо прекратить грудное вскармливание на время терапии.
Лекарственное взаимодействие
Следует избегать одновременного приема с метоклопрамидом, антацидами или препаратами, содержащими соли кальция, так как это может привести к снижению концентрации фосфомицина в сыворотке крови и моче. Одновременный прием с другими препаратами, которые усиливают моторику желудочно-кишечного тракта, также может привести к снижению концентрации фосфомицина в сыворотке крови и моче.
(312)
Дозування
ФОСФОРАЛ РОМФАРМ застосовують одноразово, натщесерце, за 2-3 год до або після прийому їжі, бажано перед сном, попередньо спорожнивши сечовий міхур: дорослим і дітям старше 12 років у добовій дозі 3 р. Вміст пакета розчиняють в 1/2 склянки води. Для профілактики інфекцій сечовивідних шляхів при хірургічному втручанні, діагностичних процедурах зазначена вище доза приймається 2 рази - за 3 год до втручання і через 24 год після нього.Передозування
Симптоми передозування: діарея (при стійкій діареї призначається симптоматическое лікування), вестибулярний синдром, порушення слуху, «металевий» смак і загальні порушення смаку. У разі передозування рекомендується підвищувати діурез прийомом рідини всередину. Специфічний антидот відсутній.
Лікарська форма
гранули від білого до світло-жовтого кольору з лимонним запахом.Склад
Один пакетик містить:
активна речовина: фосфоміцину трометамол 5,631 г у перерахуванні на фосфоміцин - 3,000 м;
допоміжні речовини: кальцію гідроксид - 0,300 г, лимонний ароматизатор - 0,200 г, сахарин натрію - 0,010 г, цукрова пудра - до 8,000 р.Фармакологічна дія
Фосфоміцин — антибіотик широкого спектра дії фосфоновой кислоти. Бактерицидна дія фосфоміцину засноване на тому, що фосфоміцин є структурним аналогом фосфоенол пірувату. Інактивує N-ацетил-глюкозамино-3-о-енолпирувил-трансферазу, необоротно блокує конденсацію уридиндифосфат-М-ацетил-глюкозаміну з фосфоенола пируватом, пригнічує синтез УДФ-N-ацетілмурамовою кислоти, інгібуючи таким чином початковий етап утворення пептидоглікану клітинної стінки бакт��теорій. In vitro фосфоміцин знижує адгезію ряду бактерій на епітелії сечовивідних шляхів.
In vitro до фосфоміцину чутливі грампозитивні (Staphylococcus saprophyticus, Enterococcus faecalis) і грамнегативних (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Citrobacter spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis) мікроорганізми. Інактивація ферменту N-ацетил-глюкозамино-З-про-енолпирувилтрансферазы знижує\0009вероятность виникнення перехресної резистентності до антибіотиків з аналогічним механізмом дії і створює умови для синергізму (в експериментах in vitro виявлено синергитеческий ефект з амоксициллином, цефалексином, піпемідиновою кислотою).Фармакокінетика
Всмоктування:
При пероральному прийомі, фософомицина трометамол швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. В організмі дисоціює на фосфоміцин і трометамол (трометамол не володіє антибактеріальними властивостями). Біодоступність при одноразовому пероральному прийомі становить 32 - 54 %, порівняно з внутрішньовенним введенням. Максимальна плазматична концентрація фосфоміцину досягається через 2-3 години з моменту прийому і становить 30 мг/л.
Розподілтиск:
Після прийому всередину фосфоміцину трометамол розподіляється помірним чином. Не зв'язується з білками плазми, не метаболізується. Період напіввиведення препарату з плазми становить від 3 до 4 годин. Максимальні концентрації, більше 2000 мг/л, в сечі досягаються після 2-4 годин з моменту прийому.
Концентрація вище мінімальної інгібуючої концентрації патогенного агента, що викликає інфекцію сечових шляхів, становить 128 мг/мл і підтримується не менше 36 годин.
Виведення:
Фософомицин на 90% виводиться почками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації, близько 10% у незміненому вигляді виводиться через кишечник. У випадку порушення функції нирок (КК < 80 мл/хв), включаючи фізіологічне зниження в осіб похилого віку виведення активної речовини нирками затримується, залежним чином, від рівня ниркової дисфункції, але концентрація в сечі залишається на терапевтичному рівні.Побічні дії
Можливі розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, печія, діарея), шкірні висипання, алергічні реакції, головний біль, голооточення, астенія, парестезії (відчуття оніміння шкіри, «повзання мурашок»), неврит зорового нерва, тахікардія, зниження артеріального тиску, шкірний свербіж, бронхіальна астма, агионевротический набряк, кропив'янка, анафілактичний шок, блювання, диспепсія, псевдомембранозний коліт, біль у животі, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, вульвовагініт, тромбоцитоз, лейкопенія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Застосування антибіотиків широкого спектра дії, в тому числі фосфоміцину трометамола, може привести до виникнення антибіотик-асоційованого коліту (включаючи псевдомембранозний коліт). Тому необхідно враховувати ймовірність цього діагнозу у пацієнтів, при виникненні сильної диаэеи під час або після прийому фосфоміцину трометамола. У разі підтвердження діагнозу, необхідно негайно розпочати відповідне лікування, у даному випадку препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.
Одночасний прийом їжі уповільнює всмоктування фосфоміцину. Тому бажано застосовувати препарат натщесерце або через 2-3 години пос��е їжі. ФОСФОР АЛ РОМФАРМ містить сахарозу. Хворим на цукровий діабет і тим, кому потрібно дотримуватися дієти, слід враховувати, що в 1 пакеті ФОСФОР АЛ РОМФАРМ міститься до 1,86 г цукру. ФОСФОРАЛ РОМФАРМ не повинен застосовуватися у пацієнтів з непереносимістю фруктози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції або дефіцитом сахарази-ізомальтази.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнти повинні бути попереджені про можливість розвитку запаморочення і при появі головокруженя слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Свідчення
Бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів різної локалізації, спричинені чутливими до фосфоміцину мікроорганізмами: гострі неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; безсимптомна бактеріурія; профілактика інфекцій сечовивідних шляхів після хірургічного втручання і трансуретральних діагностичних досліджень.Протипоказання
підвищена чутливість до фосфоміцину або до інших компонентів препарату;
-пацієнти, находящиеся на діалізі;
-тяжкий ступінь ниркової недостатності (КК< 10 мл/хв);
-дитячий вік до 12 років;
-дефіцит сахарази/ізомальтази;
-непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
При вагітності застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При призначенні препарату в період лактації необхідно припинити грудне вигодовування на час терапії.Лікарський засіб��е взаємодія
Слід уникати одночасного застосування з метоклопрамідом, антацидами або препаратами, що містять солі кальцію, так як це може призвести до зниження концентрації фосфоміцину в сироватці крові та сечі. Одночасний прийом з іншими препаратами, які посилюють моторику шлунково-кишкового тракту, також може призвести до зниження концентрації фосфоміцину в сироватці крові та сечі.