Дозировка
Препарат назначают взрослым. Доза не зависит от возраста пациента. Рекомендованная доза Форстео® составляет 20 мкг, вводится 1 раз/ п/к в область бедра или живота. Максимальная продолжительность лечения препаратом Форстео® составляет 18 месяцев. В случае перерыва в лечении препаратом Форстео®, пациенты могут продолжать лечение другими препаратами. Рекомендуется дополнительное назначение кальция и витамина D, если они поступают с пищей в недостаточном количестве. Пациент должен быть обучен технике введения препарата (см. "Руководство по использованию шприц-ручки"). Правила использования шприц-ручки Форстео® представляет собой раствор в шприц-ручке, предназначенной для индивидуального использования. Для каждой инъекции требуется новая стерильная игла. Каждая упаковка Форстео® содержит "Руководство для пациентов", подробно описывающее правила обращения со шприц-ручкой. Иглы для инъекций в комплект не входят. Шприц-ручку можно использовать с иглами для инсулиновых шприц-ручек (Becton Dickinson). Препарат следует вводить сразу после того, как шприц-ручка вынута из холодильника. После каждой инъекции шприц-ручку следует поместить в холодильник.
Лекарственная форма
Раствор для п/к введения
Состав
терипаратид 250 мкг
Вспомогательные вещества: уксусная кислота ледяная - 0.41 мг, натрия ацетат безводный - 0.1 мг, маннитол - 45.4 мг, метакрезол - 3 мг, хлористоводородной кислоты раствор 10% и/или натрия гидроксида раствор 10% - q.s., вода д/и - q.s. до 1 мл.
Фармакологическое действие
Аналог паратиреоидного гормона. Рекомбинантный человеческий паратиреоидный гормон (ПТГ), получаемый с использованием штамма Escherichia coli (с помощью технологии рекомбинирования ДНК). Эндогенный ПТГ, представляющий собой последовательность из 84 аминокислотных остатков, является основным регулятором кальциевого и фосфорного метаболизма в костях и почках. Форстео® (рекомбинантный человеческий ПТГ (1-34)) является активным фрагментом эндогенного человеческого ПТГ. Физиологическое действие ПТГ заключается в стимуляции формирования костной ткани посредством прямого влияния на остеобласты. ПТГ опосредованно увеличивает кишечную абсорбцию и канальцевую реабсорбцию кальция, а также экскрецию фосфатов почками.
Биологическое действие ПТГ осуществляется за счет связывания со специфическими ПТГ-рецепторами на поверхности клеток. Терипаратид связывается с теми же рецепторами и оказывает такое же действие на кости и почки, как и ПТГ. Ежедневное однократное введение терипаратида стимулирует образование новой костной ткани на трабекулярной и кортикальной (периостальной и/или эндостальной) поверхностях костей с преимущественной стимуляцией активности остеобластов по отношению к активности остеокластов. Это подтверждается повышением содержания маркеров образования костной ткани в сыворотке крови: костно-специфической ЩФ и проколлагена-I карбокситерминального пропептида (PICP). Повышение содержания маркеров образования костной ткани сопровождается вторичным повышением уровня маркеров костной резорбции в моче: N-телопептида (NTX) и деоксипиридинолина (DPD), что отражает физиологическое взаимодействие процессов формирования и резорбции костной ткани в ремоделировании скелета.
Через 2 ч после введения терипаратида наблюдается кратковременное повышение концентрации сывороточного кальция, которое достигает максимальных значений через 4-6 ч и возвращается к исходным показателям в течение 16-24 ч. Кроме того, может наблюдаться транзиторная фосфатурия и незначительное кратковременное снижение содержания фосфора в сыворотке крови.
На фоне лечения терипаратидом увеличивается минеральная плотность костной ткани (МПКТ) всего тела на 5-10% (в т.ч. в поясничном отделе позвоночника, шейке бедренной кости и бедренной кости).
Процессы минерализации происходят без признаков токсического действия на клетки костной ткани, а сформированная под воздействием терипаратида костная ткань имеет нормальное строение (без образования ретикулофиброзной костной ткани и фиброза костного мозга).
Терипаратид снижает риск развития переломов независимо от возраста, исходных показателей костного метаболизма или величины МПКТ (относительное снижение риска возникновения новых переломов составляет 65%).
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Терипаратид хорошо всасывается при п/к введении. Абсолютная биодоступность препарата составляет приблизительно 95%. Cmax терипаратида достигается через 30 мин после п/к введения препарата в дозе 20 мкг и превышает в 4-5 раз ВГН уровня ПТГ, с последующим снижением концентрации до неопределяемых величин в течение 3 ч.
Vd приблизительно равен 1.7 л/кг.
Подобно эндогенному ПТГ терипаратид не накапливается в костях или других тканях.
Метаболизм и выведение
T1/2 терипаратида при п/к введении составляет около 1 ч, что отражает время, требуемое на абсорбцию.
Периферический метаболизм ПТГ происходит преимущественно в печени посредством неспецифических ферментативных механизмов с последующей экскрецией почками.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Влияния возраста (возрастная группа от 31 до 85 лет) на фармакокинетику терипаратида не отмечено.
У пациентов с почечной недостаточностью легкой или умеренной степени тяжести (КК от 30 до 72 мл/мин) фармакокинетика препарата не изменяется.
Побочные действия
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто 10%) - боли в конечностях; часто (1%,<10%) - спазм мышц нижних конечностей или спины (иногда вскоре после введения первой дозы); очень редко (< 0.01%) - выраженные спазмы мышц спины.
Со стороны системы кроветворения: часто (1%,<10%) - анемия.
Со стороны обмена веществ: часто (1%,<10%) - гиперхолестеринемия, гиперурикемия; редко (< 1 %) - гиперкальцемия более 2.76 ммоль/л; очень редко (< 0.1%) - гиперкальцемия выше 3.25 ммоль/л.
Со стороны нервной системы: часто (1%,<10%) - головная боль, головокружение, ишиас.
Со стороны психики: часто (?1%,<10%) - депрессия.
Сердечно-сосудистая система: часто (1%,<10%) - ощущение сердцебиения; редко (0.1%,<1%) - тахикардия, снижение АД; очень редко (< 0.1%) - боли в грудной клетке.
Со стороны дыхательной системы: часто (1%,<10%) - одышка, диспноэ; редко ( 0.1%,<1%) - эмфизема.
Со стороны пищеварительной системы: часто (1%,<10%) - тошнота, рвота.
Со стороны кожи и подкожных тканей: часто (1%,<10%) - повышенное потоотделение.
Со стороны мочевыделительной системы: редко ( 0.1%,<1%) - недержание мочи, полиурия, болезненные позывы к мочеиспусканию.
Аллергические реакции очень редко (< 0.1 %) - вскоре после инъекции возникают острая одышка, отек ротовой полости/лица, генерализованная сыпь.
Общие реакции: часто (?1%,<10%) - слабость, боли в грудной клетке, астения.
Местные реакции: редко (? 0.1%,<1%) - эритема в месте инъекции, реакция в месте инъекци
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Действие терипаратида у пациентов с гиперкальциемией не изучалось, поэтому препарат не следует назначать таким пациентам из-за возможности обострения гиперкальциемии.
Перед началом лечения с применением терипаратида следует исключить гиперкальциемию, однако, регулярное наблюдение за концентрацией кальция в сыворотке крови не требуется.
Действие терипаратида у пациентов с активным течением мочекаменной болезни не изучалось. У пациентов с мочекаменной болезнью (острое течение или недавнее обострение) не следует применять терипаратид из-за риска обострения данного заболевания.
Забор крови для определения содержания кальция в крови следует производить не ранее, чем через 16 ч после последнего введения препарата Форстео®, т.к. может наблюдаться кратковременное повышение содержания кальция в сыворотке крови после инъекции терипаратида. Постоянное наблюдение за концентрацией кальция во время лечения не требуется.
При приеме препарата Форстео® могут наблюдаться редкие эпизоды кратковременной ортостатической гипотензии, которые возникают в течение 4 ч после введения препарата и проходят самостоятельно в течение от нескольких минут до нескольких часов при укладывании пациента в положение лежа на спине и не являются противопоказанием к дальнейшему лечению.
Ввиду недостаточности клинических данных при длительном лечении терипаратидом, рекомендуемый срок лечения не должен превышать 18 месяцев.
Форстео® не подлежит использованию, если раствор в шприц-ручке мутный, окрашен или содержит инородные частицы.
Использование в педиатрии
Действие терипаратида у пациентов детского возраста не изучалось. Терипаратид не следует применять у пациентов детского возраста, подростков или молодых людей с открытыми эпифизарными зонами роста.
Показания
— лечение остеопороза у женщин в постменопаузном периоде;
— лечение первичного остеопороза или остеопороза, обусловленного гипогонадизмом, у мужчин.
Противопоказания
— предшествующая гиперкальциемия;
— тяжелая почечная недостаточность;
— метаболические заболевания костей, за исключением первичного остеопороза (включая гиперпаратиреоз и болезнь Педжета);
— повышение активности ЩФ неясного генеза;
— предшествующая лучевая терапия костей скелета;
— метастазы в кости или опухоли костей в анамнезе;
— беременность;
— лактация;
— возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью:
— у пациентов в фазе обострения мочекаменной болезни или недавно ее перенесших, из-за возможного ухудшения состояния; при этом следует контролировать экскрецию кальция с мочой;
— у пациентов с умеренными нарушениями функции почек;
— гиповитаминоз D, клинически значимая гипокальциемия.
Лекарственное взаимодействие
Клинически значимого взаимодействия с гидрохлоротиазидом, фуросемидом, дигоксином, атенололом, а также с препаратами с замедленным высвобождением - дилтиаземом, нифидипином, фелодипином, нисолдипином не отмечалось.
Совместное назначение терипаратида с ралоксифеном или гормонозамещающей терапией не влияет на содержание кальция в сыворотке крови и в моче.
Однократное введение терипаратида не оказывает влияния на фармакодинамику дигоксина. Гиперкальциемия является предрасполагающим фактором к развитию интоксикации препаратами дигиталиса, поэтому терипаратид следует с осторожностью применять у пациентов, принимающих препараты дигиталиса.
(950)
Дозування
Препарат призначають дорослим. Доза не залежить від віку пацієнта. Рекомендована доза Форстео® становить 20 мкг, вводиться 1 раз/ п/к в область стегна або живота. Максимальна тривалість лікування препаратом Форстео® становить 18 місяців. У разі перерви в лікуванні препаратом Форстео®, пацієнти можуть продовжувати лікування іншими препаратами. Рекомендується додаткове призначення кальцію та вітаміну D, якщо вони поступають з їжею в недостатній кількості. Пацієнт повинен бути навчений техніці введення препарату (див. "Керівництво по використанню шприц-ручки"). Правила використання шприц-ручки Форстео® являє собою розчин у шприц-ручці, призначеної для індивідуального використання. Для кожної ін'єкції потрібно нова стерильна голка. Кожна упаковка Форстео® містить "Керівництво для пацієнтів", докладно описує правила поводження зі шприц-ручкою. Голки для ін'єкцій в комплект не входять. Шприц-ручку можна використовувати з голками для інсулінових шприц-ручок (Becton Dickinson). Препарат слід вводити одразу після того, як шприц-ручка вийнята з холодильника. Після кожної ін'єкції шприц-ручку слід помістити в холодильник.
Лікарська форма
Розчин для п/к введенняСклад
терипаратид 250 мкг
Допоміжні речовини: оцтова кислота льодяна - 0.41 мг, натрію ацетат безводний - 0.1 мг, манітол - 45.4 мг, метакрезол - 3 мг, розчин хлористоводневої кислоти 10% та/або натрію гідроксиду розчин 10% - q.s., вода д/і - q.s. до 1 млФармакологічна дія
Аналог паратиреоїдного гормону. Рекомбінантний людський паратиреоидный гормон (ПТГ), одержуваний з іввикористанням штаму Escherichia coli (за допомогою технології рекомбінірованія ДНК). Ендогенний ПТГ, що представляє собою послідовність з 84 амінокислотних залишків, є основним регулятором кальцієвого і фосфорного метаболізму в кістках і нирках. Форстео® (рекомбінантний людський ПТГ (1-34)) є активним фрагментом ендогенного людського ПТГ. Фізіологічна дія ПТГ полягає в стимуляції формування кісткової тканини за допомогою прямого впливу на остеобласти. ПТГ опосередковано збільшує кишкову абсорбцію і канал��цевую реабсорбцію кальцію, а також екскрецію фосфатів нирками.
Біологічна дія ПТГ здійснюється за рахунок зв'язування зі специфічними ПТГ-рецепторами на поверхні клітин. Терипаратид пов'язується з тими ж рецепторами і надає таку ж дію на кістки і нирки, як і ПТГ. Щоденне одноразове введення терипаратида стимулює утворення нової кісткової тканини на трабекулярної і кортикальної (періостальної та/або ендостальної) поверхнях кісток з переважною стимуляцією активності остеобластів по відношенню�� до активності остеокластів. Це підтверджується підвищенням вмісту маркерів утворення кісткової тканини в сироватці крові: кістково-специфічної ЛФ і проколагену-I карбокситерминального пропептида (PICP). Підвищення вмісту маркерів утворення кісткової тканини супроводжується вторинним підвищенням рівня маркерів кісткової резорбції в сечі: N-телопептида (NTX) і деоксипиридинолина (DPD), що відображає фізіологічний взаємодія процесів формування і резорбції кісткової тканини в ремоделюванні скелета.
Через 2 год після введення тері��аратида спостерігається короткочасне підвищення концентрації сироваткового кальцію, яке досягає максимальних значень через 4-6 год і повертається до показників протягом 16-24 год. Крім того, може спостерігатися транзиторна фосфатурія і незначне короткочасне зниження вмісту фосфору в сироватці крові.
На тлі лікування терипаратидом збільшується мінеральна щільність кісткової тканини (МПКТ) усього тіла на 5-10% (в т. ч. в поперековому відділі хребта, шийки стегнової кістки та стегнової кістки).
Процеси мінер��лізації відбуваються без ознак токсичної дії на клітини кісткової тканини, а сформована під впливом терипаратида кісткова тканина має нормальну будову (без освіти ретикулофіброзної кісткової тканини і фіброзу кісткового мозку).
Терипаратид знижує ризик розвитку переломів незалежно від віку, вихідних показників кісткового метаболізму або величини МПКТ (відносне зниження ризику виникнення нових переломів складає 65%).Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Терипаратид добре всасыв��ється при п/к введення. Абсолютна біодоступність препарату становить приблизно 95%. Cmax терипаратида досягається через 30 хв після п/к введення препарату в дозі 20 мкг і в 4-5 разів перевищує ВМН рівня ПТГ, з подальшим зниженням концентрації до невизначуваних величин протягом 3 ч.
Vd приблизно дорівнює 1.7 л/кг.
Подібно ендогенного ПТГ терипаратид не накопичується в кістках або інших тканинах.
Метаболізм і виведення
T1/2 терипаратида при п/к введенні становить близько 1 год, що відображає час, необхідний на абсорбцию.
Периферичний метаболізм ПТГ відбувається переважно в печінці за допомогою неспецифічних ферментативних механізмів з подальшою екскрецією нирками.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Впливу віку (вікова група від 31 до 85 років) на фармакокінетику терипаратида не відзначено.
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня тяжкості (КК від 30 до 72 мл/хв) фармакокінетика препарату не змінюється.Побічні дії
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто 10%) - біль у кінцівках; часто (1%,<10%) - спазм м'язів нижніх кінцівок або спини (іноді незабаром після введення першої дози); дуже рідко (< 0.01%) - виражені спазми м'язів спини.
З боку системи кровотворення: часто (1%,<10%) - анемія.
З боку обміну речовин: часто (1%,<10%) - гіперхолестеринемія, гіперурикемія; рідко (< 1 %) - гиперкальцемия більш 2.76 ммоль/л; дуже рідко (< 0.1%) - гиперкальцемия вище 3.25 ммоль/л.
З боку нервової системи: часто (1%,<10%) - головний біль, запаморочення, ішіас.
З боку психіки: часто (?1%,<10%) - депресія.
Серцево-судинна система: часто (1%,<10%) - відчуття серцебиття; рідко (0.1%,<1%) - тахікардія, зниження артеріального тиску; дуже рідко (< 0.1%) - біль в грудній клітці.
З боку дихальної системи: часто (1%,<10%) - задишка, диспное; рідко ( 0.1%,<1%) - емфізема.
З боку травної системи: часто (1%,<10%) - нудота, блювання.
З боку шкіри і підшкірних тканин: часто (1%,<10%) - підвищене потовиділення.
З боку сечовидільної системи: рідко ( 0.1%,<1%) - нетримання сечі, поліурія, болісні позиви до мочеиспускани��.
Алергічні реакції дуже рідко (< 0.1 %) - незабаром після ін'єкції виникають гостра задишка, набряк ротової порожнини/особи, генералізований висип.
Загальні реакції: часто (?1%,<10%) - слабкість, болі в грудній клітці, астенія.
Місцеві реакції: рідко (? 0.1%,<1%) - еритема у місці ін'єкції, реакція в місці инъекциОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Дія терипаратида у пацієнтів з гіперкальціємією не вивчалося, тому препарат не слід призначати таким пацієнтам через можливість загострення гіперкальціємії. />
Перед початком лікування з застосуванням терипаратида слід виключити гіперкальціємію, однак, регулярне спостереження за концентрацією кальцію в сироватці крові не потрібно.
Дія терипаратида у пацієнтів з активним перебігом сечокам'яної хвороби не вивчалося. У пацієнтів з сечокам'яною хворобою (гострий перебіг або недавнє загострення) не слід застосовувати терипаратид з-за ризику загострення даного захворювання.
Забір крові для визначення вмісту кальцію в крові слід проводити не раніше, ніж через 16 год посл�� останнього введення препарату Форстео®, т. к. може спостерігатися короткочасне підвищення вмісту кальцію в сироватці крові після ін'єкції терипаратида. Постійне спостереження за концентрацією кальцію під час лікування не потрібно.
При прийомі препарату Форстео® можуть спостерігатися поодинокі епізоди короткочасної ортостатичної гіпотензії, які виникають протягом 4 год після введення препарату і проходять самостійно протягом від декількох хвилин до декількох годин при укладанні пацієнта в положення лежачи на спині і не ��є протипоказанням до подальшого лікування.
Через недостатність клінічних даних при тривалому лікуванні терипаратидом, рекомендований термін лікування не повинен перевищувати 18 місяців.
Форстео® не підлягає використанню, якщо розчин у шприц-ручці мутний, забарвлений або містить сторонні частинки.
Використання в педіатрії
Дія терипаратида у пацієнтів дитячого віку не вивчалося. Терипаратид не слід застосовувати у пацієнтів дитячого віку, підлітків і молодих людей з відкритими эпифизарными зонами зростання.Свідчення
— лікування остеопорозу у жінок у постменопаузальному періоді;
— лікування первинного остеопорозу або остеопорозу, обумовленого гіпогонадизмом у чоловіків.Протипоказання
— попередня гіперкальціємія;
— тяжка ниркова недостатність;
— метаболічні захворювання кісток, за винятком первинного остеопорозу (включаючи гіперпаратиреоз і хвороба Педжета);
— підвищення активності ЛФ неясного генезу;
— попередня променева терапія кісток скелета;
— метаст��зи в кістки або пухлини кісток в анамнезі;
— вагітність;
— лактація;
— вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю:
— у пацієнтів у фазі загострення сечокам'яної хвороби або нещодавно її перенесли, через можливе погіршення стану; при цьому слід контролювати екскрецію кальцію з сечею;
— у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок;
— гіповітаміноз D, клінічно значуща гіпокальціємія.Лікарська взаємодія3>Клінічно значущої взаємодії з гідрохлоротіазидом, фуросемідом, дигоксином, атенололом, а також з препаратами з уповільненим вивільненням - дилтіаземом, нифидипином, фелодипіном, нисолдипином не відзначалося.
Спільне призначення терипаратида з ралоксифеном або гормонозамінної терапії не впливає на вміст кальцію в сироватці крові та в сечі.
Одноразове введення терипаратида не впливає на фармакодинаміку дигоксину. Гіперкальціємія є сприяючим чинником до розвитку інтоксикації препаратами дигіталісу, тому терипаратид слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які приймають препарати дигіталісу.