Форадил комби 12/400мкг n60+60 капс с пор д/инг (Форадил комби 12/400мкг n60+60 капс с пор д/инг)

Дозування

Формотерол та будесонид призначені для інгаляційного застосування. Препарати представляють собою капсули з порошком для інгаляцій, які слід застосовувати тільки за допомогою спеціального пристрою - аэролайзера, який входить в комплект упаковки. Формотерол та будесонид слід призначати індивідуально, в мінімальній ефективній дозі. При досягненні контролю симптомів бронхіальної астми на фоні терапії формотеролом, необхідно розглянути можливість поступового зниження дози препарату. Зниження дози формотерола проводять під регулярним лікарським контролем стану пацієнта. На тлі загострення бронхіальної астми не слід починати лікування формотеролом або змінювати дозування препарату. Формотерол не слід застосовувати для купірування гострих нападів бронхіальної астми. При призначенні пацієнту терапії за допомогою інгаляційного пристрою, слід поступово підбирати (титрувати) дозу препарату до доз достатніх для підтримання терапевтичного ефекту. Будесонид + формотерол Дорослі Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, поліпшує надходження будесонида в дихальні шляхи і посилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми та ХОЗЛ спочатку здійснюється інгаляція формотерола, потім - інгаляція будесонида. 1. Доза формотерола для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсули) 2 рази/добу. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу препарату для дорослих (48 мкг/добу). Враховуючи, що максимальна добова доза формотерола становить 48 мкг, при необхідності дополнительно можна застосувати 12-24 мкг/добу для полегшення симптомів бронхіальної астми. Якщо потреба у застосуванні додаткових доз препарату перестає бути епізодичної (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем на предмет перегляду терапії, оскільки це може вказувати на погіршання перебігу захворювання. 2. Мінімальна доза препарату в одній капсулі становить 200 мкг. Препарат не призначають, якщо потрібно застосування одноразової дози менше 200 мкг. У дорослих пацієнтів з легк��ї формою бронхіальної астми можна почати лікування в мінімальній ефективній дозі, яка становить 200 мкг/сут. Підтримуюча доза будесонида для дорослих пацієнтів становить 400-800 мкг/добу в 2 прийоми (по 200-400 мкг 2 рази/добу). При загостренні бронхіальної астми під час перекладу з пероральних ГКС на інгаляційні або при зниженні дози пероральних ГКС будесонид можна призначати в дозі 1600 мкг/добу в 2-4 прийоми. Діти у віці 6 років і старше Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, поліпшує надходження будесонида в дыхате��ьные шляху і посилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми спочатку здійснюється інгаляція формотерола, потім - інгаляція будесонида. 1. Доза формотерола для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 рази/добу. Максимальна рекомендована доза препарату становить 24 мкг/добу. 2. Лікування дітей з легкою формою бронхіальної астми починають з дози 200 мкг/сут. Доза будесонида для регулярної підтримуючої терапії становить 100-200 мкг 2 рази/добу. У разі необхідності дозу будесонида можна ��овышать до максимальної - 800 мкг/добу. У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду у дітей молодше 6 років будесонид не слід застосовувати у цій віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не отримано. На основі показників фармакокінетики будесонида для прийому всередину малоймовірно, що у таких пацієнтів можливе клінічно значуще системний вплив препарату. Пацієнти з порушенням функції печінки Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не отримано. Але будесонид метаболізується головним чином у печінці. Тому препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки малоймовірно істотна зміна впливу препарату з урахуванням фармакокінетичних показників для будесонида для прийому всередину. Пацієнти літнього віку (старше 65 років) Даних про необхідність корекції дози препарату у пацієнтів старше 65 років, у порівнянні з більш моло��ими пацієнтами, не отримано. Правила проведення інгаляцій Для того щоб забезпечити правильне застосування препаратів, лікар або інший медичний працівник повинен показати пацієнтові, як користуватися інгалятором; пояснити пацієнту, що застосовувати капсули з порошком для інгаляцій слід тільки за допомогою аэролайзера; попередити пацієнта, що капсули призначені тільки для інгаляційного застосування і не призначені для проковтування. У дітей і підлітків інгаляції будесонида і формотерола слід проводити під наглядом дорос��теплих. Необхідно переконатися, що дитина правильно виконує техніку інгаляції. Важливо, щоб пацієнт зрозумів, що через руйнування желатинової капсули маленькі шматочки желатину в результаті інгаляції можуть потрапити в рот або горло. Для того щоб звести це явище до мінімуму, не слід проколювати капсулу більше 1 разу. Виймати капсулу з блістерної упаковки слід безпосередньо перед застосуванням. Полоскання ротової порожнини водою після інгаляції будесонида може запобігти роздратування слизової рота і глотки, а також знизити рпозов розвитку системних небажаних явищ. Є окремі повідомлення про випадковому проковтуванні пацієнтами капсул препарату. Більшість таких випадків не пов'язані з розвитком небажаних явищ. Медичний працівник повинен пояснити пацієнту як правильно застосовувати препарат, особливо, якщо після інгаляцій у пацієнта не настає поліпшення дихання. Інструкція по застосуванню аэролайзера 1. Зняти ковпачок з аэролайзера. 2. Міцно тримати аэролайзер за основу і повернути мундштук у напрямку стрілки. 3. Помістити капсулу в клітинку, яка міститься на підставі аэролайзера (вона має форму капсули). Слід пам'ятати, що виймати капсулу з блістерної упаковки потрібно безпосередньо перед проведенням інгаляції. 4. Поверніть мундштук, закрити аэролайзер. 5. Тримаючи аэролайзер у суворо вертикальному положенні, один раз натиснути до кінця на блакитні кнопки, наявні з боків аэролайзера. Потім відпустити їх. На даному етапі при проколюванні капсули вона може зруйнуватися, внаслідок чого маленькі шматочки желатину можуть потрапити в рот або горло. Оскільки желатин съ��добен, це не заподіює ніякої шкоди. Для того щоб капсула не руйнувалася повністю, слід виконувати такі вимоги: не проколювати капсулу більше одного разу; дотримуватися правил зберігання; виймати капсулу з блістера тільки безпосередньо перед проведенням інгаляції. 6. Зробити повний видих. 7. Взяти мундштук у рот і злегка відкинути голову назад. Щільно обхопіть мундштук губами і зробити швидкий, рівномірний, максимально глибокий вдих. При цьому пацієнт повинен почути характерний деренчливий звук, створюваний обертанням капсули і розпиленням порошку. Якщо характерного звуку не було, то треба відкрити аэролайзер і подивитися, що сталося з капсулою. Можливо, вона застрягла в комірці. В цьому випадку потрібно акуратно витягти капсулу. Ні в якому разі не намагатися вивільнити капсулу шляхом повторних натискань на кнопки з боків аэролайзера. 8. Якщо при вдиханні чутний характерний звук, слід затримати дихання якомога довше. В цей же час вийняти з рота мундштук. Потім зробити видих. Відкрити аэролайзер і подивитися, чи не залишився в капсулі порошок. Якщо в капсулі остався порошок, виконати повторно дії, описані в пунктах 6-8. 9. Після закінчення процедури інгаляції відкрити аэролайзер, вийняти порожню капсулу, закрити мундштук і закрити аэролайзер ковпачком. Для видалення залишків порошку слід протерти мундштук і клітинку сухою тканиною. Можна також користуватися м'яким пензликом.

Передозування

Формотерол Симптоми Передозування формотеролом, ймовірно, може призвести до розвитку явищ, характерних для бетаг-адрсномиметиков: нудота, блювання, головний біль, тремор, сонливість, відчуття сердцебиения, тахікардія, шлуночкова аритмія, метаболічний ацидоз, гіпокаліємія, гіперглікемія, артеріальна гіпертензія. Лікування Показано проведення підтримуючої і симптоматичної терапії. У серйозних випадках необхідна госпіталізація. Може розглядатися застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів, під ретельним медичним спостереженням за умови дотримання надзвичайної обережності, оскільки використання таких засобів може спричинити бронхоспазм. Будесонид Будесонид має низьку гостру токсичність. Однокра��ва інгаляція великої кількості препарату може призвести до тимчасового пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, що не вимагає екстреної терапії. При передозуванні будесонидом лікування може бути продовжено в дозах, достатніх для підтримки терап.ефекту

Лікарська форма

Формотерол

Прозорі безбарвні капсули, з маркуванням CG на кришечці і FXF на корпусі або CG на корпусі і FXF на кришці чорними чорнилами. Розмір капсули №3.

Вміст капсули - білого кольору легко сипучий порошо��.

Будесонид Капсули 400 мкг:

Тверді желатинові капсули №3 з кришечкою рожевого кольору і безбарвним прозорим

корпусом. На капсулі нанесено і «BUDE 400». Вміст капсул - білий порошок.

Склад

1 капсула Формотерола містить:

діюча речовина: формотерола фумарату дигідрат 0,012 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат до 25 мг; оболонка капсули: желатин 100% (49,0 мг).

1 капсула Будесонида містить:

діюча речовина: будесонид 400 мкг;

допоміжні речовини: лактози ��оногидрат до 24,54 мг; оболонка капсули (кришечка): заліза оксид червоний (Е172)0,12 %, м/м, титану діоксид (Е171)2,46 %, м/м, вода 14,5 %, м/м, желатин 82,8 %, м/м.

Капсула 400 мкг містить заліза оксид чорний (EI72) 0.075%, м/м, барвник пунцовий (Нонсо 4R) 0,04%, м/м; оболонка капсули (корпус): вода 14,5/14,5 %, м/м, желатин 85,5/85,5%, м/м.

Фармакологічна дія

Препарат з протизапальною і бронхолітичних дією.

Формотерол

Селективний агоніст бета2-адренорецепторів. Має бронхорозширюючу дію у пацієнтів як з оборотною, так і незворотною обструкцією дихальних шляхів. Дія препарату настає швидко (в межах 1-3 хв) і зберігається протягом 12 год після інгаляції. При застосуванні препарату в терапевтичних дозах вплив на серцево-судинну систему мінімально і відзначається тільки в рідкісних випадках.

Гальмує вивільнення гістаміну і лейкотрієнів з опасистих клітин. В експериментах на тваринах було показано деякі протизапальні властивості формотерола, такі як здатність перешкоджати розвитку набряку і накопичення клітин запалення.

Клінічні дослідження показали, що препарат ефективно попереджує бронхоспазм, викликаний вдихуваним алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном чи метахолином. Оскільки бронхорозширюючий ефект формотерола залишається вираженим протягом 12 год після інгаляції, призначення препарату 2 рази на добу для тривалої підтримуючої терапії дозволяє у більшості випадків забезпечити необхідний контроль бронхоспазму при хронічних захворюваннях легенів як протягом дня, так і вночі.

У хворих з ХОЗЛ стабільного течії формотерол викликає швидке настання бронхорасширяющего ефекту і поліпшення параметрів якості життя.

Будесонид

Будесонид є ГКС для інгаляційного застосування, практично не володіє системною дією. Як і інші інгаляційні кортикостероїди, будесонид надає фармакологічні ефекти через взаємодію з внутрішньоклітинними глюкокортикоїдними рецепторами.

Будесонид чинить протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію. Підвищує пр��цію липокортина, що є інгібітором фосфоліпази А2, гальмує вивільнення арахідонової кислоти, пригнічує синтез продуктів метаболізму арахідонової кислоти - циклічних эндоперекисей і простагландинів. Попереджає крайове скупчення нейтрофілів, зменшує запальну ексудацію і продукцію цитокінів, гальмує міграцію макрофагів, знижує вираженість процесів інфільтрації і грануляції, утворення субстанції хемотаксису (що пояснює ефективність при "пізніх" реакціях алергії); гальмує вивільнення з т��кових клітин медіаторів запалення (негайна алергічна реакція). Збільшує кількість "активних" ?-адренорецепторів, відновлює реакцію хворого на бронходилататори, дозволяючи зменшити частоту їх застосування, зменшує набряк слизової оболонки бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і зменшує гіперреактивність дихальних шляхів. Підвищує мукоциліарний транспорт.

Терапевтичний ефект препарату у хворих, які потребують в лікуванні ГКС, розвивається в середньому протягом 10 днів після початку терапії. При регулярном застосуванні у пацієнтів з бронхіальною астмою будесонид зменшує вираженість хронічного запалення в легенях, і таким чином покращує легеневу функцію, перебіг бронхіальної астми, знижує гіперреактивність бронхів і попереджає загострення захворювання.

Фармакокінетика

Формотерол

Всмоктування

Після одноразової інгаляції формотерола фумарату в дозі 120 мкг здоровим добровольцям формотерол швидко абсорбировался в плазму, Cmax формотерола в плазмі становила 266 пмоль/л досягалась протягом 5 хв після ингаляц��імунітету У хворих на ХОЗЛ, які отримували формотерол у дозі 12 або 24 мкг мкг 2 рази/добу протягом 12 тижнів, концентрації формотерола в плазмі, виміряні через 10 хв, 2 год і 6 год після інгаляції, знаходились у діапазонах 11.5-25.7 пмоль/л і 23.3-50.3 пмоль відповідно.

У дослідженнях, в яких вивчали сумарну екскрецію формотерола і його (R,R)- та (S,S)-енантіомерів з сечею було показано, що кількість формотерола в системному кровотоці підвищується пропорційно величині ингалируемой дози (12-96 мкг).

Після інгаляційного застосування формотерола в дозі 12 м��г або 24 мкг 2 рази/добу протягом 12 тижнів екскреція незміненого формотерола з сечею у хворих з бронхіальною астмою збільшувалася на 63-73%, а у хворих ХОЗЛ - на 19-38%. Це вказує на деяку кумуляцию формотерола в плазмі після багаторазових інгаляцій. При цьому не відзначалося більшою кумуляції одного з енантіомерів формотерола порівняно з іншими після повторних інгаляцій.

Так само, як це повідомлялося і для інших лікарських засобів, що застосовуються у вигляді інгаляцій, більша частина формотерола, застосовуваного з допомогою інгалятора, бодет проковтуватися і потім всмоктуватися з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. При призначенні 80 мкг 3Н-міченого формотерола всередину двом здоровим добровольцям абсорбувалося, щонайменше, 65% формотерола.

Розподіл

Зв'язування формотерола з білками плазми становить 61-64% (з альбуміном - 34%).

У діапазоні концентрацій, що відзначаються після застосування препарату в терапевтичних дозах, насичення місць зв'язування не досягається.

Метаболізм

Основним шляхом метаболізму формотерола є пряма кон'югація з глюкуроновою кислотою. Один��ї шлях метаболізму - О-деметилювання з подальшою глюкуронизацией.

Другорядні шляхи метаболізму включають кон'югацію формотерола з сульфатом з подальшим деформилированием. Безліч ізоферментів беруть участь у процесі глюкуронізації (UGT1A1, 1A3, 1A6, 1A7, 1A8, 1A9, 1A10, 2B7 і 2B15) і О-деметилювання (CYP2D6, CYP2C19, CYP2C9, СУР2А6) формотерола, що передбачає низьку ймовірність лікарської взаємодії допомогою інгібування якого-небудь ізоферменту, що бере участь у метаболізмі формотерола. У терапевтичних концентраціях формотерол не інгібує ізоферменти системи цитохрому P450.

Виведення

У хворих на бронхіальну астму та ХОЗЛ, які отримували формотерола фумарат у дозі 12 або 24 мкг мкг 2 рази/добу протягом 12 тижнів, приблизно 10% або 7% відповідно визначався в сечі у вигляді незміненого формотерола. Розраховані частки (R,R)- та (S,S)-енантіомерів незміненого формотерола в сечі становлять 40% і 60% відповідно після одноразової дози формотерола (12-120 мкг) у здорових добровольців і після одноразових та повторних доз формотерола у хворих бронхіальною астмой.

Активна речовина та її метаболіти повністю виводяться з організму: нирками - 70%, через кишечник - 30%. Нирковий кліренс формотерола складає 150 мл/хв. T1/2 становить 2-3 ч.

У здорових добровольців кінцевий T1/2 формотерола з плазми після одноразової інгаляції в дозі 120 мкг становить 10 год; кінцеві T1/2 (R,R)- та (S,S)-енантіомерів, розраховані за екскреції з сечею, становили 13.9 год і 12.3 год відповідно.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Після корекції за масою тіла фармакокінетичні параметри формотерола у чоловіків і у жінок не мають істотних відмінностей.

Фармакокінетика формотерола у літніх пацієнтів у віці 65 років і старше не вивчалася.

У клінічному дослідженні у дітей віком 5-12 років з бронхіальною астмою, які отримували формотерола фумарат у дозі 12 або 24 мкг мкг 2 рази/добу протягом 12 тижнів, екскреція незміненого формотерола з сечею збільшувалася на 18-84% порівняно з відповідним показником, виміряним після першої дози.

У клінічних дослідженнях у дітей у сечі визначалося близько 6% незміненого фо��мотерола.

Фармакокінетика формотерола у пацієнтів з порушеннями функції печінки та/або нирок не вивчалася.

Будесонид

Всмоктування

Будесонид швидко і повністю абсорбується після інгаляції, при цьому Cmax в плазмі крові досягається відразу після застосування. Після інгаляції будесонида з урахуванням осідання препарату на слизовій ротоглотки абсолютна біодоступність становить 73%. Абсолютна біодоступність при прийомі препарату внутрішньо становить ±10%.

Розподіл

Vd складає 3 л/кг, Зв'язування з білками плазми - 88%. Системний кліренс інгаляційно введеного препарату - 0.5 л/хв. В експериментальних дослідженнях будесонид накопичувався в селезінці, лімфатичних вузлах, вилочкової залозі, корі надниркових залоз, репродуктивних органах і бронхах, а також проникав крізь плацентарний бар'єр.

Метаболізм

Будесонид не метаболізується в легенях. Після всмоктування препарат практично повністю (близько 90%) метаболізується в печінці з утворенням декількох неактивних метаболітів (біологічна активність у 100 разів менше порівняно з будесонидом), включаючи 6?-гидроксибудесонид та 16?-гидроксипреднизолон (системний кліренс - 1.4 л/хв). Будесонид володіє високим системним кліренсом - 84 л/год і коротким T1/2 - 2.8 ч. Основний шлях метаболізму будесонида в печінці за допомогою ізоферменту CYP3A4 системи Р450 може змінюватися під впливом інгібіторів або індукторів CYP3A4.

Виведення

Т1/2 - 2-2.8 ч. Виводиться через кишечник у вигляді метаболітів - 10%, нирками - 70%.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Концентрація будесонида в плазмі крові підвищується у пацієнтів заболеванием печінки.

Фармакокінетика будесонида у дітей і підлітків не вивчалася. Разом з тим, дані по інших інгаляційних препаратів, що містять будесонид, дозволяють припустити, що кліренс будесонида у дітей старше 3 років приблизно на 50% вище у порівнянні з дорослими пацієнтами.

Побічні дії

Небажані реакції, що спостерігаються в клінічних дослідженнях, розподілені згідно з частотою виникнення. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (?1/10); часто (від ?1/100, <1/10); нечасто (?1/1000, <1/100); рідко (?1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення. У межах кожної групи небажані реакції розподілені в порядку зменшення значимості.

Формотерол

Алергічні реакції: дуже рідко - реакції підвищеної чутливості, такі як артеріальна гіпотензія, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, висип.

З боку психіки: нечасто - ажитація, відчуття тривоги, підвищена збудливість, безсоння.

З боку нервової системи: часто - головний біль, тремор; нечасто - запаморочення; дужеь рідко - порушення смаку.

З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття; нечасто - тахікардія; дуже рідко - периферичні набряки.

З боку дихальної системи: нечасто - бронхоспазм, включаючи парадоксальний, подразнення слизової оболонки глотки і гортані.

З боку травної системи: нечасто - сухість слизової оболонки порожнини рота; дуже рідко - нудота.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язовий спазм, міалгії.

Небажані реакції за даними постмаркетинг��вих спостережень при призначенні формотерола (Форадила)

Лабораторні та інструментальні дані: гіпокаліємія, гіперглікемія, подовження інтервалу QT (при проведенні ЕКГ), підвищення АТ (включаючи артеріальну гіпертензію).

З боку дихальної системи: кашель.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висип.

З боку серцево-судинної системи: стенокардія, порушення ритму серця, в т. ч. фібриляція передсердь, шлуночкові екстрасистоли, тахіаритмія.

Будесонид

З боку ендокринної системи: рідко - підавление функції кори надниркових залоз, синдром Кушинга, гіперкортицизм, затримка росту у дітей і підлітків.

З боку органу зору: рідко - катаракта, глаукома.

Алергічні реакції: рідко - реакції гіперчутливості, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, контактний дерматит (реакція гіперчутливості уповільненого типу IV).

З боку психіки: постмаркетингові спостереження - психомоторна гіперактивність, порушення сну, тривожність, депресія, агресивна поведінка, порушення поведінки (особливо у ��сіток).

З боку кістково-м'язової системи: рідко - зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

З боку дихальної системи: часто - кашель; рідко - парадоксальний бронхоспазм, кандидоз слизової оболонки порожнини рота і гортані, подразнення глотки, дисфонія, що зникає після припинення терапії будесонидом або зниження дози препарату.

У трирічному клінічному дослідженні при застосуванні будесонида у пацієнтів з ХОЗЛ відзначалося підвищення частоти розвитку підшкірних гематом (10%) і пневмонії (6%) порівняно з группо�� плацебо (4% і 3%, при р<0.001 і р<0.01 відповідно).

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Формотерол

Показано, що при застосуванні формотерола покращується якість життя хворих на ХОЗЛ.

Формотерол відноситься до класу бета2-адреноміметиків тривалої дії. На тлі застосування іншого бета2-адреномиметика тривалої дії, салметерола, відзначалося збільшення частоти летальних випадків, пов'язаних з бронхіальною астмою (13 з 13 176 пацієнтів) порівняно з плацебо (3 з 13 179 пацієнтів). Клінічних досліджень за оцінкою частоти розвитку летальних випадків, пов'язаних з бронхіальну астму, на фоні застосування формотерола не проводилося.

Протизапальна терапія

У пацієнтів з бронхіальною астмою формотерол слід застосовувати тільки в якості додаткового лікування при недостатньому контролі симптомів на тлі монотерапії інгаляційними кортикостероїдами або при тяжкій формі захворювання, що вимагає застосування інгаляційного кортикостероїду та агоніста ?2-адренорецепторів тривалої дії. Формотерол не слід призна��ать спільно з іншими агоністами ?2-адренорецепторів тривалої дії.

При призначенні формотерола, необхідно оцінити стан пацієнтів щодо адекватності тієї протизапальної терапії, яку вони отримують. Після початку лікування формотеролом пацієнтам слід рекомендувати продовжувати протизапальну терапію без змін, навіть у тому випадку, якщо буде відзначено поліпшення.

Для купірування гострого нападу бронхіальної астми слід застосовувати агоністи бета2-адренорецепторів короткої дії. При раптовому погіршенні стану пацієнти повинні негайно звертатися за медичною допомогою.

Тяжкі загострення бронхіальної астми

У клінічних дослідженнях при застосуванні формотерола спостерігалося невелике підвищення частоти розвитку тяжких загострень бронхіальної астми порівняно з плацебо, особливо у дітей 6-12 років.

У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували формотерол протягом 4-х тижнів, відзначалося підвищення частоти розвитку тяжких загострень бронхіальної астми (0.9% п��режим дозування 10-12 мкг 2 рази/добу, 1.9% - при 24 мкг 2 рази/добу) у порівнянні з групою плацебо (0.3%), особливо у дітей 6-12 років.

У двох великих контрольованих клінічних дослідженнях, що включали 1095 дорослих пацієнтів і дітей від 12 років і старше, тяжкі загострення бронхіальної астми (які вимагали госпіталізації) частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували формотерол у дозі 24 мкг 2 рази/добу (9/271, 3.3%), порівняно з групами формотерола в дозі 12 мкг 2 рази/добу (1/275, 0.4%), плацебо (2/277, 0.7%) та альбутерола (2/272, 0.7%).

При застосуванні формотерола в тече��ие 16 тижнів в іншому великому клінічному дослідженні, що включало 2085 дорослих пацієнтів і підлітків, не було виявлено підвищення частоти тяжких загострень бронхіальної астми в залежності від збільшення дози формотерола. Проте в даному дослідженні частота розвитку тяжких загострень була вище в групі формотерола (при режимі дозування 24 мкг 2 рази/добу - 2/527, 0.4%, при 12 мкг 2 рази/добу - 3/527, 0.6%) порівняно з плацебо (1/517, 0.2%). У відкритій фазі цього дослідження при застосуванні формотерола в дозі 12 мкг 2 рази/добу (при необхідності пацієнти змозіі використовувати ще до двох додаткових доз препарату) частота тяжких загострень бронхіальної астми становила 1/517, 0.2%.

У 52-тижневому багатоцентровому, рандомізованому, подвійному-сліпому клінічному дослідженні, що включало 518 дітей у віці від 6 до 12 років, частота розвитку тяжких загострень бронхіальної астми була вищою при застосуванні формотерола в дозах до 24 мкг 2 рази/добу (11/171, 6.4%), 12 мкг 2 рази/добу (8/171, 4.7%) порівняно з плацебо (0/176, 0.0%).

Однак результати вищевказаних клінічних досліджень не дозволяють дати количественну�� оцінку частоти розвитку тяжких загострень бронхіальної астми в різних групах.

Гіпокаліємія

Наслідком терапії бета2-адреноміметиками, включаючи формотерол, може бути розвиток потенційно серйозної гіпокаліємії. Гіпокаліємія може збільшити схильність до розвитку аритмій.

Оскільки ця дія препарату може бути посилена гіпоксією і супутнім лікуванням, особливої обережності слід дотримуватись у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу. У цих випадках рекомендується регулярний контроль кінці��реєстрації калію в сироватці крові.

Парадоксальний бронхоспазм

Також як і при проведенні іншої інгаляційної терапії, слід враховувати можливість розвитку парадоксального бронхоспазму. Якщо він виникає, слід негайно відмінити препарат і призначити альтернативне лікування.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату формотерол виникає запаморочення або інші порушення з боку ЦНС, слід утриматися від керуванняня автотранспортом або роботи з механізмами у період застосування препарату.

Будесонид

Для забезпечення надходження будесонида в легені важливо проінструктувати пацієнтів правильно поводити інгаляції препарату згідно з інструкцією по застосуванню.

Слід поінформувати хворих про те, що препарат призначений не для купірування нападів, а для регулярного щоденного профілактичного застосування навіть при відсутності симптомів бронхіальної астми.

При розвитку парадоксального бронхоспазму слідует відразу ж припинити застосування будесонида, оцінити стан пацієнта і при необхідності призначити терапію іншими лікарськими препаратами. Парадоксальний бронхоспазм необхідно негайно лікувати за допомогою бета2-адреномиметика короткої дії. Пацієнти повинні завжди мати в розпорядженні інгалятор з бета2-адреномиметиком короткої дії для усунення різких загострень бронхіальної астми.

Слід поінформувати хворих про необхідність звернення до лікаря при погіршенні стану (підвищення потреби в бронходилататорах короткої дії, посиленні нападів задишки). У таких випадках необхідно провести обстеження хворого та розглянути питання про можливість збільшення дози інгаляційних або пероральних ГКС.

Для зниження ризику розвитку кандидозної інфекції порожнини рота і глотки пацієнт повинен ретельно полоскати рот водою після кожної інгаляції препарату. При розвитку кандидозної інфекції порожнини рота і глотки можливе проведення місцевої протигрибкової терапії без припинення лікування будесонидом.

При загостренні б��онхиальной астми слід збільшити дозу будесонида або в разі необхідності провести короткий курс системними ГКС та/або призначити антибіотикотерапію при розвитку інфекції.

Необхідно регулярно контролювати динаміку росту дітей і підлітків, які отримують тривалу терапію інгаляційними ГКС. При затримці росту слід розглянути необхідність зниження дози інгаляційних ГКС (призначення у мінімальній ефективній дозі) та направлення дитини на консультацію до алерголога. Віддалені наслідки затримки росту (вплив на ��кончательный зростання дорослого) у дітей, які отримують терапію інгаляційними ГКС, не вивчені.

Адекватного дослідження можливості компенсувати виникло відставання в рості у дітей після відміни терапії пероральними ГКС не проводилося.

Будесонид зазвичай не впливає на функцію надниркових залоз. Однак у деяких пацієнтів при тривалому застосуванні у рекомендованих добових дозах може відзначатися системна дія будесонида.

При призначенні інгаляційних ГКС у високих дозах або протягом тривалого період�� часу можливий розвиток системних небажаних реакцій (проте рідше, ніж при застосуванні пероральних ГКС), таких як пригнічення функції кори надниркових залоз, гіперкортицизм/синдром Кушинга, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, реакції гіперчутливості, катаракта, глаукома і рідше - ряд порушень поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, збудження, депресію або агресивність (особливо у дітей).

Пацієнти з гормононезависимой бронхіальною астмою

У пацієнтів з гормононезависимой бронхіальною астмою терапевтичний ефект будесонида розвивається в середньому протягом 10 днів після початку лікування. На початку терапії будесонидом у хворих з підвищеною бронхіальною секрецією до інгаляціям препарату можна додати пероральні ГКС коротким курсом (тривалістю близько 2 тижнів).

Пацієнти з гормонозависимой бронхіальною астмою

При переході з перорального прийому ГКС до ингаляционному застосування будесонида хворі повинні перебувати у відносно стабільному стані. На протязі�� перших 10 днів призначають високі дози будесонида в комбінації з застосовувалися раніше пероральними ГКС у попередній дозі. Потім добову дозу пероральних ГКС починають поступово знижувати (по 2.5 мг кожен місяць в перерахунку на преднізолон) до мінімально можливого рівня. Не слід різко переривати лікування ГКС, включаючи будесонид.

У перші місяці після переходу слід ретельно контролювати стан пацієнта, поки його гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система не відновиться в достатній мірі, щоб забезпечити адекватну реакцію на стресові ситуації (наприклад, травму, хірургічне втручання або тяжку інфекцію). Слід регулярно контролювати показники функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.

У ряді випадків пацієнтам зі зниженою функцією кори надниркових залоз може знадобитися додаткове призначення ГКС для прийому всередину в період стресових ситуацій. Даній категорії хворих рекомендується завжди носити з собою попереджувальну картку, в якій повинно бути зазначено, що вони в стресових ситуаціях потребують доп��лнительном системному призначенні ГКС.

При переведенні пацієнтів з системних ГКС на інгаляційну терапію будесонидом можуть проявлятися такі реакції, як алергічний риніт, екзема, загальмованість, біль у м'язах і суглобах, іноді нудота і блювота, які раніше придушувалися прийомом системних ГКС. Лікування зазначених реакцій слід проводити антигістамінними препаратами або місцевими ГКС.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Даних про вплив будесонида на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами немає. Негативний вплив препарату на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами малоймовірний.

Свідчення

Бронхіальна астма:

— недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-агоністів короткої дії в якості терапії на вимогу;

— адекватно контролюється інгаляційними ГКС та бета2-агоністами тривалої дії.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) (при доведеній ефективності застосування ГКС).

Противопока��анія

— період лактації (грудного вигодовування);

— активний туберкульоз легень;

— спадкова непереносимість галактози, важкий дефіцит лактази і синдром порушеного всмоктування глюкози-галактози;

— дитячий вік до 6 років;

— підвищена чутливість до формотеролу, будесониду або будь-якого іншого компонента препарату.

Формотерол

Дотримання особливої обережності при застосуванні формотерола (особливо з точки зору зниження дози) і ретельне спостереження за пацієнтами потрібно при наличіі таких супутніх захворювань: ІХС; порушення серцевого ритму і провідності, особливо AV-блокада III ступеня; виражена хронічна серцева недостатність, ідіопатичний підклапанний аортальний стеноз; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, аневризма аорти; тиреотоксикоз; відоме або підозрюване подовження інтервалу QT (QT коригований > 0.44 сек), гіпокаліємія, гіпокальціємія і феохромоцитома.

Враховуючи гіперглікемічний ефект, властивий бета-адреномиметикам, включаючи формотерол, у хворих сахарным діабет рекомендується додатковий регулярний контроль концентрації глюкози в крові.

Будесонид

Оскільки будесонид не ефективний для купірування гострого бронхоспазму, препарат не слід призначати в якості основної терапії при астматичному статусі або інших гострих астматичних станах.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні будесонида у пацієнтів з неактивним туберкульозом легень, з грибковими, бактеріальними та вірусними інфекціями дихальних шляхів, цирозом печінки, глаукомою. Також, учитывая можливість розвитку грибкових уражень, слід з обережністю призначати препарат при бронхоектазах і пневмоконіози.

Капсули формотерола і будесонида містять лактозу.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Формотерол

Безпека застосування Форадила Комбі при вагітності і в період лактації до цього часу не встановлена.

Застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Формотерол, також як і інші бета2-адреноміметики, може уповільнювати процес пологів внаслідок токолітичного дії (релаксуючого дії на гладку мускулатуру матки).

Невідомо, чи виділяється формотерол з грудним молоком у людини. Під час прийому Форадила Комбі грудне вигодовування слід припинити.

Будесонид

В експериментальних дослідженнях на тваринах виявлена можлива тератогенна дія ГКС на плід. Даних про тератогенну дію будесонида або про наявність у препарату репродуктивної токсичності призміні у людини, немає.

Застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності проведення терапії ГКС при вагітності їх бажано призначати у вигляді інгаляцій, т. к. ГКС для інгаляційного застосування чинять менший системне дію порівняно з пероральними ГКС.

Невідомо, чи виділяється будесонид з грудним молоком у людини.

Фертильність

Даних про вплив препарату на фертильність немає. В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено впливу на фертильність при пероральному застосуванні формотерола і п/к введенні будесонида.

Застосування при порушеннях функції печінки

Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не отримано. Але будесонид метаболізується головним чином у печінці. Тому препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки малоймовірно істотне з��енение впливу препарату з урахуванням фармакокінетичних показників для будесонида для прийому всередину.

Застосування при порушеннях функції нирок

Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не отримано. На основі показників фармакокінетики будесонида для прийому всередину малоймовірно, що у таких пацієнтів можливе клінічно значуще системний вплив препарату.

Застосування у дітей

Протипоказання: дитячий вік до 6 років.

Застосування у літніх пацієнтів
> Даних про необхідність корекції дози препарату у пацієнтів старше 65 років, у порівнянні з більш молодими пацієнтами, не отримано.

Лікарська взаємодія

Формотерол

Формотерол (як і інші бета2-адреностимулятори) слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують такі лікарські засоби, як хінідин, дизопірамід, прокаїнамід, фенотіазини, антигістамінні препарати, макроліди, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, а також інші препарати, про яких відомо, що вони подовжують інтервал QT, т. к. в цихвипадках дія адреностимуляторів на серцево-судинну систему може посилюватися. При застосуванні препаратів, що здатні подовжувати інтервал QT, підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій.

Одночасне застосування інших симпатоміметичних засобів може призводити до посилення побічних ефектів формотерола.

Одночасне застосування похідних ксантину, ДКЗ або діуретиків може посилювати потенційне гипокалиемическое дію бета2-адреностимуляторів.

У пацієнтів, що одержують анестезію з вико��анием галогенізованих вуглеводнів, підвищується ризик розвитку аритмії.

Бета-адреноблокатори можуть послаблювати дію формотерола. У зв'язку з цим не слід призначати формотерол спільно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), якщо тільки до застосування такої комбінації препаратів не змушують які-небудь надзвичайні причини.

Будесонид

Застосування препарату разом з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, ітраконазолом, кетоконазолом, ритонавіром, нелфінавіром, аміодароном, кларитроміцином може призвести до снижпостановою метаболізму будесонида і підвищенню його системної концентрації. При призначенні будесонида разом з інгібіторами CYP3A4 слід регулярно контролювати функцію кори надниркових залоз і при необхідності змінювати дозу будесонида.

При застосуванні будесонида разом з препаратами, що індукують CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, фенобарбіталом, фенітоїном), можливо підвищення метаболізму будесонида і зниження його системної концентрації.

Метандростенолон, естрогени посилюють дію будесонида.