Дозировка
Формотерол и будесонид предназначены для ингаляционного применения. Препараты представляют собой капсулы с порошком для ингаляций, которые следует применять только с помощью специального устройства - аэролайзера, который входит в комплект упаковки. Формотерол и будесонид следует назначать индивидуально, в минимальной эффективной дозе. При достижении контроля симптомов бронхиальной астмы на фоне терапии формотеролом, необходимо рассмотреть возможность постепенного снижения дозы препарата. Снижение дозы формотерола проводят под регулярным врачебным контролем состояния пациента. На фоне обострения бронхиальной астмы не следует начинать лечение формотеролом или изменять дозировку препарата. Формотерол не следует применять для купирования острых приступов бронхиальной астмы. При назначении пациенту терапии с помощью ингаляционного устройства, следует постепенно подбирать (титровать) дозу препарата до доз достаточных для поддержания терапевтического эффекта. Будесонид + формотерол Взрослые Предварительная ингаляция бета-адреностимуляторов расширяет бронхи, улучшает поступление будесонида в дыхательные пути и усиливает его терапевтический эффект. Поэтому для поддерживающей терапии бронхиальной астмы и ХОБЛ сначала осуществляется ингаляция формотерола, затем - ингаляция будесонида. 1. Доза формотерола для регулярной поддерживающей терапии составляет 12-24 мкг (содержимое 1-2 капсул) 2 раза/сут. Не следует превышать максимальную рекомендованную дозу препарата для взрослых (48 мкг/сут). Учитывая, что максимальная суточная доза формотерола составляет 48 мкг, при необходимости дополнительно можно применить 12-24 мкг/сут для облегчения симптомов бронхиальной астмы. Если потребность в применении дополнительных доз препарата перестает быть эпизодической (например, становится чаще, чем 2 дня в неделю), следует рекомендовать пациенту проконсультироваться с врачом на предмет пересмотра терапии, т.к. это может указывать на ухудшение течения заболевания. 2. Минимальная доза препарата в одной капсуле составляет 200 мкг. Препарат не назначают, если требуется применение однократной дозы менее 200 мкг. У взрослых пациентов с легкой формой бронхиальной астмы можно начать лечение в минимальной эффективной дозе, составляющей 200 мкг/сут. Поддерживающая доза будесонида для взрослых пациентов составляет 400-800 мкг/сут в 2 приема (по 200-400 мкг 2 раза/сут). При обострении бронхиальной астмы во время перевода с пероральных ГКС на ингаляционные или при снижении дозы пероральных ГКС будесонид можно назначать в дозе 1600 мкг/сут в 2-4 приема. Дети в возрасте 6 лет и старше Предварительная ингаляция бета-адреностимуляторов расширяет бронхи, улучшает поступление будесонида в дыхательные пути и усиливает его терапевтический эффект. Поэтому для поддерживающей терапии бронхиальной астмы сначала осуществляется ингаляция формотерола, затем - ингаляция будесонида.
Лекарственная форма
Набор капсул с порошком для ингаляций + устройство дл я ингаляций
Состав
формотерола фумарата дигидрат 12 мкг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - до 25 мг.
Состав оболочки капсулы: желатин 100% - 79 мг.
Капсулы с порошком для ингаляций твердые желатиновые, размер №3, с крышечкой светло-розового цвета и бесцветным прозрачным корпусом, с нанесенным изображением и надписью "BUDE 200", содержимое капсул - порошок белого цвета.
будесонид 200 мкг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 24.77 мг.
Состав оболочки капсулы: железа оксид красный (Е172), титана диоксид (Е171), желатин, вода.
Фармакологическое действие
Формотерол
Селективный агонист бета2-адренорецепторов. Оказывает бронхорасширяющее действие у пациентов как с обратимой, так и необратимой обструкцией дыхательных путей. Действие препарата наступает быстро (в пределах 1-3 мин) и сохраняется в течение 12 ч после ингаляции. При использовании препарата в терапевтических дозах влияние на сердечно-сосудистую систему минимально и отмечается только в редких случаях.
Тормозит высвобождение гистамина и лейкотриенов из тучных клеток. В экспериментах на животных были показаны некоторые противовоспалительные свойства формотерола, такие как способность препятствовать развитию отека и накоплению клеток воспаления.
В исследованиях, проведенных у людей, показано, что Форадил Комби эффективно предотвращает бронхоспазм, вызываемый вдыхаемыми аллергенами, физической нагрузкой, холодным воздухом, гистамином или метахолином. Поскольку бронхорасширяющий эффект Форадила Комби остается выраженным в течение 12 ч после ингаляции, поддерживающая терапия, при которой Форадил Комби назначают 2, позволяет в большинстве случаев обеспечить необходимый контроль бронхоспазма при хронических заболеваниях легких как в течение дня, так и ночью.
У больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) стабильного течения формотерол вызывает быстрое наступление бронхорасширяющего эффекта и улучшение параметров качества жизни.
Будесонид
Будесонид является глюкокортикостероидом (ГКС) для ингаляционного применения, практически не обладающим системным действием. Будесонид оказывает противовоспалительное, противоаллергическое и иммунодепрессивное действие. Повышает продукцию липокортина, являющегося ингибитором фосфолипазы А2, тормозит высвобождение арахидоновой кислоты, угнетает синтез продуктов метаболизма арахидоновой кислоты - циклических эндоперекисей и простагландинов. Предупреждает краевое скопление нейтрофилов, уменьшает воспалительную экссудацию и продукцию цитокинов, тормозит миграцию макрофагов, снижает выраженность процессов инфильтрации и грануляции, образование субстанции хемотаксиса (что объясняет эффективность при "поздних" реакциях аллергии); тормозит высвобождение из тучных клеток медиаторов воспаления (немедленная аллергическая реакция). Увеличивает количество "активных" ?-адренорецепторов, восстанавливает реакцию больного на бронходилататоры, позволяя уменьшить частоту их применения, уменьшает отек слизистой оболочки бронхов, продукцию слизи, образование мокроты и уменьшает гиперреактивность дыхательных путей. Повышает мукоцилиарный транспорт.
Терапевтический эффект препарата у больных, нуждающихся в лечении ГКС, развивается в среднем в течение 10 дней после начала терапии. При регулярном применении у пациентов с бронхиальной астмой будесонид уменьшает выраженность хронического воспаления в легких, и таким образом улучшает легочную функцию, течение бронхиальной астмы, снижает гиперреактивность бронхов и предупреждает обострения заболевания.
Фармакокинетика
Формотерол
Всасывание
После однократной ингаляции формотерола фумарата в дозе 120 мкг здоровым добровольцам формотерол быстро абсорбировался в плазму, Cmax формотерола в плазме составляла 266 пмоль/л и достигалась в течение 5 мин после ингаляции. У больных ХОБЛ, получавших формотерол в дозе 12 мкг или 24 мкг 2 в течение 12 недель, концентрации формотерола в плазме, измеренные через 10 мин, 2 ч и 6 ч после ингаляции, находились в диапазонах 11.5-25.7 пмоль/л и 23.3-50.3 пмоль соответственно.
В исследованиях, в которых изучали суммарную экскрецию формотерола и его (R,R)- и (S,S)-энантиомеров с мочой было показано, что количество формотерола в системном кровотоке повышается пропорционально величине ингалируемой дозы (12-96 мкг).
После ингаляционного применения формотерола в дозе 12 мкг или 24 мкг 2 в течение 12 недель экскреция неизмененного формотерола с мочой у больных с бронхиальной астмой увеличивалась на 63-73%, а у больных ХОБЛ - на 19-38%. Это указывает на некоторую кумуляцию формотерола в плазме после многократных ингаляций. При этом не отмечалось большей кумуляции одного из энантиомеров формотерола по сравнению с другими после повторных ингаляций.
Так же, как это сообщалось и для других лекарственных средств, применяемых в виде ингаляций, большая часть формотерола, применяемого с помощью ингалятора, будет проглатываться и затем всасываться из ЖКТ. При назначении 80 мкг 3Н-меченого формотерола внутрь двум здоровым добровольцам абсорбировалось, по меньшей мере, 65% формотерола.
Распределение
Связывание формотерола с белками плазмы составляет 61-64% (с альбумином - 34%).
В диапазоне концентраций, отмечаемых после применения препарата в терапевтических дозах, насыщение мест связывания не достигается.
Метаболизм
Основным путем метаболизма формотерола является прямая глюкуронизация. Другой путь метаболизма - О-деметилирование с последующей глюкуронизацией.
Малозначимые пути метаболизма включают конъюгацию формотерола с сульфатом с последующим деформилированием. Множество изоферментов участвуют в процессе глюкуронизации (UGT1A1, 1A3, 1A6, 1A7, 1A8, 1A9, 1A10, 2B7 и 2B15) и О-деметилирования (CYP2D6, CYP2C19, CYP2C9, CYP2А6) формотерола, что предполагает низкую вероятность лекарственного взаимодействия посредством ингибирования какого-либо изофермента, принимающего участие в метаболизме формотерола. В терапевтических концентрациях формотерол не ингибирует изоферменты системы цитохрома P450.
Выведение
У больных бронхиальной астмой и ХОБЛ, получавших формотерола фумарат в дозе 12 мкг или 24 мкг 2 в течение 12 недель, приблизительно 10% или 7% соответственно определялось в моче в виде неизмененного формотерола. Рассчитанные доли (R,R)- и (S,S)-энантиомеров неизмененного формотерола в моче составляют 40% и 60% соответственно после однократной дозы формотерола (12-120 мкг) у здоровых добровольцев и после однократных и повторных доз формотерола у больных бронхиальной астмой.
Побочные действия
Нежелательные реакции, отмечаемые в клинических исследованиях, распределены в соответствии с частотой возникновения. Для оценки частоты использованы следующие критерии: очень часто (? 1/10); часто (от ? 1/100, < 1/10); иногда (? 1/1000, < 1/100); редко (? 1/10 000, < 1/1000); очень редко (< 1/10 000), включая отдельные сообщения. В пределах каждой группы нежелательные явления распределены в порядке уменьшения значимости.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
Бронхиальная астма:
— недостаточно контролируемая приемом ингаляционных ГКС и бета2-агонистов короткого действия в качестве терапии по требованию;
— адекватно контролируемая ингаляционными ГКС и бета2-агонистами длительного действия.
Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) (при доказанной эффективности применения ГКС).
Противопоказания
— период лактации (грудного вскармливания);
— активный туберкулез легких;
— наследственная непереносимость галактозы, тяжелый дефицит лактазы и синдром нарушенного всасывания глюкозы-галактозы;
— детский возраст до 6 лет;
— повышенная чувствительность к формотеролу, будесониду или любому другому компоненту препарата
Лекарственное взаимодействие
Формотерол
Формотерол (как и другие бета2-адреностимуляторы) следует с осторожностью назначать пациентам, получающим такие лекарственные средства, как хинидин, дизопирамид, прокаинамид, фенотиазины, антигистаминные препараты, ингибиторы МАО, трициклические антидепрессанты, а также другие препараты, о которых известно, что они удлиняют интервал QT, т.к. в этих случаях действие адреностимуляторов на сердечно-сосудистую систему может усиливаться. При применении препаратов, способных удлинять интервал QT, повышается риск возникновения желудочковых аритмий.
Одновременное применение других симпатомиметических средств может приводить к усугублению побочных эффектов формотерола.
Одновременное применение производных ксантина, ГКС или диуретиков может усиливать потенциальное гипокалиемическое действие бета2-адреномиметиков. Гипокалиемия может увеличить предрасположенность к развитию сердечных аритмий у пациентов, получающих препараты наперстянки.
(1890)
Дозування
Формотерол та будесонид призначені для інгаляційного застосування. Препарати представляють собою капсули з порошком для інгаляцій, які слід застосовувати тільки за допомогою спеціального пристрою - аэролайзера, який входить в комплект упаковки. Формотерол та будесонид слід призначати індивідуально, в мінімальній ефективній дозі. При досягненні контролю симптомів бронхіальної астми на фоні терапії формотеролом, необхідно розглянути можливість поступового зниження дози препарату. Зниження дози формотерола проводять під регулярним лікарським контролем стану пацієнта. На тлі загострення бронхіальної астми не слід починати лікування формотеролом або змінювати дозування препарату. Формотерол не слід застосовувати для купірування гострих нападів бронхіальної астми. При призначенні пацієнту терапії за допомогою інгаляційного пристрою, слід поступово підбирати (титрувати) дозу препарату до доз достатніх для підтримання терапевтичного ефекту. Будесонид + формотерол Дорослі Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, поліпшує надходження будесонида в дихальні шляхи і посилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми та ХОЗЛ спочатку здійснюється інгаляція формотерола, потім - інгаляція будесонида. 1. Доза формотерола для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсули) 2 рази/добу. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу препарату для дорослих (48 мкг/добу). Враховуючи, що максимальна добова доза формотерола становить 48 мкг, при необхідності д��полнительно можна застосувати 12-24 мкг/добу для полегшення симптомів бронхіальної астми. Якщо потреба у застосуванні додаткових доз препарату перестає бути епізодичної (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем на предмет перегляду терапії, оскільки це може вказувати на погіршання перебігу захворювання. 2. Мінімальна доза препарату в одній капсулі становить 200 мкг. Препарат не призначають, якщо потрібно застосування одноразової дози менше 200 мкг. У дорослих пацієнтів з лігкою формою бронхіальної астми можна почати лікування в мінімальній ефективній дозі, яка становить 200 мкг/сут. Підтримуюча доза будесонида для дорослих пацієнтів становить 400-800 мкг/добу в 2 прийоми (по 200-400 мкг 2 рази/добу). При загостренні бронхіальної астми під час перекладу з пероральних ГКС на інгаляційні або при зниженні дози пероральних ГКС будесонид можна призначати в дозі 1600 мкг/добу в 2-4 прийоми. Діти у віці 6 років і старше Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, поліпшує надходження будесонида в диха��ельные шляху і посилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми спочатку здійснюється інгаляція формотерола, потім - інгаляція будесонида.
Лікарська форма
Набір капсул з порошком для інгаляцій + пристрій для інгаляційСклад
формотерола фумарату дигідрат 12 мкг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - до 25 мг.
Склад оболонки капсули: желатин 100% - 79 мг.
Капсули з порошком для інгаляцій, тверді желатинові, розмір №3 з кришечкою світло-рожевого кольору і безбарвним прозорим корпусом, з нанесеним зображенням і написом "BUDE 200", вміст капсул - порошок білого кольору.
будесонид 200 мкг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 24.77 мг.
Склад оболонки капсули: заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е171), желатин, вода.Фармакологічна дія
Формотерол
Селективний агоніст бета2-адренорецепторів. Має бронхорозширюючу дію у пацієнтів як з оборотною, так і незворотною обструкцією дихальних шляхів. Дія препарату наступу��т швидко (в межах 1-3 хв) і зберігається протягом 12 год після інгаляції. При використанні препарату в терапевтичних дозах вплив на серцево-судинну систему мінімально і відзначається тільки в рідкісних випадках.
Гальмує вивільнення гістаміну і лейкотрієнів з опасистих клітин. В експериментах на тваринах було показано деякі протизапальні властивості формотерола, такі як здатність перешкоджати розвитку набряку і накопичення клітин запалення.
У дослідженнях, проведених у людей, показано, що Форадил Комбі ефективно попереджує бронхоспазм, викликаний вдихуваним алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном чи метахолином. Оскільки бронхорозширюючий ефект Форадила Комбі залишається вираженим протягом 12 год після інгаляції, підтримуюча терапія, при якій Форадил Комбі призначають 2, дозволяє у більшості випадків забезпечити необхідний контроль бронхоспазму при хронічних захворюваннях легенів як протягом дня, так і вночі.
У хворих хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) стабільного перебігу формотерол викликає швидке настання бронхорасширяющего ефекту і поліпшення параметрів якості життя.
Будесонид
Будесонид є глюкокортикостероидом (ГКС) для інгаляційного застосування, практично не володіє системною дією. Будесонид чинить протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію. Підвищує продукцію липокортина, що є інгібітором фосфоліпази А2, гальмує вивільнення арахідонової кислоти, пригнічує синтез продуктів метаболізму арахідонової кислоти - ци��металевих эндоперекисей і простагландинів. Попереджає крайове скупчення нейтрофілів, зменшує запальну ексудацію і продукцію цитокінів, гальмує міграцію макрофагів, знижує вираженість процесів інфільтрації і грануляції, утворення субстанції хемотаксису (що пояснює ефективність при "пізніх" реакціях алергії); гальмує вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення (негайна алергічна реакція). Збільшує кількість "активних" ?-адренорецепторів, відновлює реакцію хворого на бронходилататоры, дозволяючи зменшити частоту їх застосування, зменшує набряк слизової оболонки бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і зменшує гіперреактивність дихальних шляхів. Підвищує мукоциліарний транспорт.
Терапевтичний ефект препарату у хворих, які потребують в лікуванні ГКС, розвивається в середньому протягом 10 днів після початку терапії. При регулярному застосуванні у пацієнтів з бронхіальною астмою будесонид зменшує вираженість хронічного запалення в легенях, і таким чином покращує легеневу функцію, протягом бронхіальної астми, знижує гіперреактивність бронхів і попереджає загострення захворювання.Фармакокінетика
Формотерол
Всмоктування
Після одноразової інгаляції формотерола фумарату в дозі 120 мкг здоровим добровольцям формотерол швидко абсорбировался в плазму, Cmax формотерола в плазмі становила 266 пмоль/л досягалась протягом 5 хв після інгаляції. У хворих на ХОЗЛ, які отримували формотерол у дозі 12 або 24 мкг мкг 2 протягом 12 тижнів, концентрації формотерола в плазмі, виміряні через 10 хв, 2 год і 6 год після інгаляції, знаходьлися в діапазонах 11.5-25.7 пмоль/л і 23.3-50.3 пмоль відповідно.
У дослідженнях, в яких вивчали сумарну екскрецію формотерола і його (R,R)- та (S,S)-енантіомерів з сечею було показано, що кількість формотерола в системному кровотоці підвищується пропорційно величині ингалируемой дози (12-96 мкг).
Після інгаляційного застосування формотерола в дозі 12 або 24 мкг мкг 2 протягом 12 тижнів екскреція незміненого формотерола з сечею у хворих з бронхіальною астмою збільшувалася на 63-73%, а у хворих ХОЗЛ - на 19-38%. Це вказує на некоторую кумуляцию формотерола в плазмі після багаторазових інгаляцій. При цьому не відзначалося більшою кумуляції одного з енантіомерів формотерола порівняно з іншими після повторних інгаляцій.
Так само, як це повідомлялося і для інших лікарських засобів, що застосовуються у вигляді інгаляцій, більша частина формотерола, застосовуваного з допомогою інгалятора, буде проковтуватися і потім всмоктуватися з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. При призначенні 80 мкг 3Н-міченого формотерола всередину двом здоровим добровольцям абсорбувалося, щонайменше, 65% формотерола.
Распр��поділ
Зв'язування формотерола з білками плазми становить 61-64% (з альбуміном - 34%).
У діапазоні концентрацій, що відзначаються після застосування препарату в терапевтичних дозах, насичення місць зв'язування не досягається.
Метаболізм
Основним шляхом метаболізму формотерола є пряма глюкуронизация. Інший шлях метаболізму - О-деметилювання з подальшою глюкуронизацией.
Незначні шляхи метаболізму включають кон'югацію формотерола з сульфатом з подальшим деформилированием. Безліч изофермен��ів беруть участь у процесі глюкуронізації (UGT1A1, 1A3, 1A6, 1A7, 1A8, 1A9, 1A10, 2B7 і 2B15) і О-деметилювання (CYP2D6, CYP2C19, CYP2C9, СУР2А6) формотерола, що передбачає низьку ймовірність лікарської взаємодії допомогою інгібування якого-небудь ізоферменту, що бере участь у метаболізмі формотерола. У терапевтичних концентраціях формотерол не інгібує ізоферменти системи цитохрому P450.
Виведення
У хворих на бронхіальну астму та ХОЗЛ, які отримували формотерола фумарат у дозі 12 або 24 мкг мкг 2 протягом 12 тижнів, приблизно 10% або 7% відповідно визначався в сечі у вигляді незміненого формотерола. Розраховані частки (R,R)- та (S,S)-енантіомерів незміненого формотерола в сечі становлять 40% і 60% відповідно після одноразової дози формотерола (12-120 мкг) у здорових добровольців і після одноразових та повторних доз формотерола у хворих бронхіальною астмою.Побічні дії
Небажані реакції, що спостерігаються в клінічних дослідженнях, розподілені згідно з частотою виникнення. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (? 1/10); часто (від ? 1/100, < 1/10); іноді (? 1/1000, < 1/100); рідко (? 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), включаючи окремі повідомлення. У межах кожної групи небажані явища розподілені в порядку зменшення значимості.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
Бронхіальна астма:
— недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-агоністів короткої дії в якості терапії на вимогу;
— адекватно контролюється інгаляційними ГКС та бета2-агоністами тривалої дії.
Хронічна обструктивна більшзнь легень (ХОЗЛ) (при доведеній ефективності застосування ГКС).Протипоказання
— період лактації (грудного вигодовування);
— активний туберкульоз легень;
— спадкова непереносимість галактози, важкий дефіцит лактази і синдром порушеного всмоктування глюкози-галактози;
— дитячий вік до 6 років;
— підвищена чутливість до формотеролу, будесониду або будь-якого іншого компонента препаратуЛікарська взаємодія
Формотерол
Формотерол (як і інші бета2-адреностимулятори) з��едует з обережністю призначати пацієнтам, які отримують такі лікарські засоби, як хінідин, дизопірамід, прокаїнамід, фенотіазини, антигістамінні препарати, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, а також інші препарати, про яких відомо, що вони подовжують інтервал QT, оскільки в цих випадках дія адреностимуляторів на серцево-судинну систему може посилюватися. При застосуванні препаратів, що здатні подовжувати інтервал QT, підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Одночасне застосування інших сіпматомиметических засобів може призводити до посилення побічних ефектів формотерола.
Одночасне застосування похідних ксантину, ДКЗ або діуретиків може посилювати потенційне гипокалиемическое дію бета2-адреноміметиків. Гіпокаліємія може збільшити схильність до розвитку серцевих аритмій у пацієнтів, які отримують препарати наперстянки.