Дозировка
Форадил предназначен для ингаляционного применения у взрослых и детей в возрасте 5 лет и старше. Препарат представляет собой порошок для ингаляций, применяемый с помощью специального устройства - Аэролайзера, который входит в комплект упаковки. Для взрослых при бронхиальной астме доза препарата для регулярной поддерживающей терапии составляет 12-24 мкг (содержимое 1-2 капсул) 2 В случае необходимости дополнительно можно применить 12-24 мкг/ Если потребность в применении дополнительных доз препарата перестает быть эпизодической (например, становится чаще чем 2 дня в неделю), следует рекомендовать пациенту проконсультироваться с врачом на предмет пересмотра лечения, т.к. это может указывать на ухудшение течения основного заболевания. С целью профилактики бронхоспазма, вызываемого физической нагрузкой или неизбежным воздействием известного аллергена, за 15 мин до предполагаемого контакта с аллергеном или до нагрузки следует ингалировать содержимое 1 капсулы (12 мкг). Больным бронхиальной астмой тяжелого течения может потребоваться разовая доза 24 мкг. При хронической обструктивной болезни легких доза препарата для регулярной поддерживающей терапии составляет 12-24 мкг (содержимое 1-2 капсул) 2 Для детей в возрасте 5 лет и старше при бронхиальной астме доза препарата для регулярной поддерживающей терапии составляет 12 мкг 2 В случае необходимости дополнительно можно применить 12-24 мкг/ Если потребность в применении дополнительных доз препарата перестает быть эпизодической (например, становится чаще чем 2 дня в неделю), следует рекомендовать пациенту проконсультироваться с врачом на предмет пересмотра лечения, т.к. это может указывать на ухудшение течения основного заболевания. С целью профилактики бронхоспазма, вызываемого физической нагрузкой или неизбежным воздействием известного аллергена, за 15 мин до предполагаемого контакта с аллергеном или до нагрузки следует ингалировать содержимое 1 капсулы (12 мкг).
Лекарственная форма
Капсулы с порошком для ингаляций
Состав
1 капс.
формотерола фумарат 12 мкг
Вспомогательные вещества: лактоза.
Фармакологическое действие
Селективный агонист ?2-адренорецепторов. Оказывает бронхорасширяющее действие у пациентов как с обратимой, так и необратимой обструкцией дыхательных путей. Действие препарата наступает быстро (в пределах 1-3 мин) и сохраняется в течение 12 ч после ингаляции. При использовании препарата в терапевтических дозах влияние на сердечно-сосудистую систему минимально и отмечается только в редких случаях.
Форадил тормозит высвобождение гистамина и лейкотриенов из тучных клеток. В экспериментах на животных были показаны некоторые противовоспалительные свойства формотерола, такие как способность препятствовать развитию отека и накоплению клеток воспаления.
В экспериментальных исследованиях на животных in vitro было показано, что рацемический формотерол и его (R,R)- и (S,S)-энантиомеры являются высокоселективными агонистами ?2-рецепторов. (S,S)-энантиомер был в 800-1000 раз менее активен, чем (R,R)-энантиомер и не оказывал негативного воздействия на активность (R,R)-энантиомера в отношении влияния на гладкую мускулатуру трахеи. Не было получено фармакологических доказательств преимущества использования одного из этих двух энантиомеров по сравнению с рацемической смесью.
В исследованиях, проведенных у людей, показано, что Форадил эффективно предотвращает бронхоспазм, вызываемый вдыхаемыми аллергенами, физической нагрузкой, холодным воздухом, гистамином или метахолином. Поскольку бронхорасширяющий эффект Форадила остается выраженным в течение 12 ч после ингаляции, поддерживающая терапия, при которой Форадил назначают 2, позволяет в большинстве случаев обеспечить необходимый контроль бронхоспазма при хронических заболеваниях легких как в течение дня, так и ночью.
У больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) стабильного течения формотерол, применяемый в виде ингаляций с помощью устройства Аэролайзер в дозах по 12 мкг или 24 мкг 2, вызывает быстрое наступление бронхорасширяющего эффекта, который продолжается в течение минимум 12 ч и сопровождается субъективным улучшением с точки зрения параметров качества жизни.
Фармакокинетика
Терапевтический диапазон доз формотерола составляет от 12 мкг до 24 мкг 2 Данные по фармакокинетике формотерола получены у здоровых добровольцев после ингаляции формотерола в дозах выше рекомендуемого диапазона и у больных ХОБЛ после ингаляции формотерола в терапевтических дозах.
Всасывание
После однократной ингаляции формотерола фумарата в дозе 120 мкг здоровым добровольцам формотерол быстро абсорбировался в плазму, Cmax формотерола в плазме составляла 266 пмоль/л и достигалась в течение 5 мин после ингаляции. У больных ХОБЛ, получавших формотерол в дозе 12 или 24 мкг 2 в течение 12 недель, концентрации формотерола в плазме, измеренные через 10 мин, 2 ч и 6 ч после ингаляции, находились в диапазонах 11.5-25.7 пмоль/л и 23.3-50.3 пмоль соответственно.
В исследованиях, в которых изучали суммарную экскрецию формотерола и его (R,R)- и (S,S)-энантиомеров с мочой было показано, что количество формотерола в системном кровотоке повышается пропорционально величине ингалируемой дозы (12-96 мкг).
После ингаляционного применения формотерола в дозе 12 или 24 мкг 2 в течение 12 недель экскреция неизмененного формотерола с мочой у больных с бронхиальной астмой увеличивалась на 63-73%, а у больных ХОБЛ - на 19-38%. Это указывает на некоторую кумуляцию формотерола в плазме после многократных ингаляций. При этом не отмечалось большей кумуляции одного из энантиомеров формотерола по сравнению с другими после повторных ингаляций.
Так же, как это сообщалось и для других лекарственных средств, применяемых в виде ингаляций, большая часть формотерола, применяемого с помощью ингалятора, будет проглатываться и затем всасываться из ЖКТ. При назначении 80 мкг 3Н-меченого формотерола внутрь двум здоровым добровольцам абсорбировалось по меньшей мере 65% формотерола.
Распределение
Связывание формотерола с белками плазмы составляет 61-64% (в первую очередь, связывание осуществляется с альбумином - 34%).
В диапазоне концентраций, отмечаемых после применения препарата в терапевтических дозах, насыщение мест связывания не достигается.
Метаболизм
Основным путем метаболизма формотерола является прямая глюкуронизация. Другой путь метаболизма -о-деметилирование с последующей глюкуронизацией.
Малозначимые пути метаболизма включают конъюгацию формотерола с сульфатом с последующим деформилированием. Множество изоферментов участвуют в процессе глюкуронизации (UGT1A1, 1A3, 1A6, 1A7, 1A8, 1A9, 1A10, 2B7 и 2B15) и 0-деметилирования (CYP2D6, 2C19, 2C9, 2А6) формотерола, что предполагает низкую вероятность лекарственного взаимодействия посредством ингибирования какого-либо изофермента, принимающего участие в метаболизме формотерола. В терапевтических концентрациях формотерол не ингибирует изоферменты системы цитохрома P450.
Выведение
У больных бронхиальной астмой и ХОБЛ, получавших формотерола фумарат в дозе 12 или 24 мкг 2 раза в сутки в течение 12 недель, приблизительно 10% или 7% соответственно определялось в моче в виде неизмененного формотерола.
Побочные действия
Нежелательные реакции распределены в соответствии с частотой возникновения. Для оценки частоты использованы следующие критерии: очень часто (?10%); часто (?1%, <10%), иногда (?0.1%, <1%), редко (?0.01%, <0.1%); очень редко (<0.01%), включая отдельные сообщения.
Аллергические реакции: очень редко - реакции повышенной чувствительности, такие как артериальная гипотензия, крапивница, ангионевротический отек, зуд, экзантема.
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, тремор; иногда - ажитация, чувство тревоги, нервозность, бессонница, головокружение.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ощущение сердцебиения; иногда - тахикардия; очень редко - периферические отеки.
Со стороны дыхательной системы: иногда - бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: очень редко - тошнота; искажение вкусовых ощущений.
Со стороны костно-мышечной системы: иногда - судороги в мышцах, миалгии.
Местные реакции: иногда - раздражение слизистой оболочки глотки и гортани.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Соблюдение особой осторожности при применении Форадила (особенно с точки зрения снижения дозы) и тщательное наблюдение за пациентами требуются при наличии следующих сопутствующих заболеваний: ИБС; нарушения сердечного ритма и проводимости, особенно AV-блокада III степени; тяжелая сердечная недостаточность; идиопатический подклапанный аортальный стеноз; гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия; тиреотоксикоз; известное или подозреваемое удлинение интервала QTc (QT скорригированный) >0.44 сек.
По причине гипергликемического эффекта, свойственного бета2-адреномиметикам, у больных сахарным диабетом рекомендуется дополнительный регулярный контроль уровня глюкозы в крови.
Обычно пациенты с бронхиальной астмой, которым требуется терапия бета2-адреномиметиками, должны также регулярно получать адекватные дозы противовоспалительных средств (например, ГКС для ингаляционного введения или для приема внутрь, и/или у детей - кромогликат натрия). При назначении препарата пациентам, не получающим противовоспалительную терапию, ее следует начинать одновременно с применением Форадила. При назначении Форадила необходимо оценить состояние пациентов в отношении адекватности той противовоспалительной терапии, которую они получают. После начала лечения Форадилом пациентам следует рекомендовать продолжать противовоспалительную терапию без изменений, даже в том случае, если будет отмечено улучшение.
Необходим пересмотр врачом базовой терапии бронхиальной астмы в том случае, если на фоне применения Форадила сохраняются симптомы астмы, или если количество доз Форадила, требуемое для контроля симптомов заболевания, увеличивается, поскольку это обычно свидетельствует об ухудшении течения заболевания.
Следствием терапии бета2-адреномиметиками может быть развитие потенциально серьезной гипокалиемии. Т.к. данное действие препарата может быть усилено гипоксией и сопутствующим лечением, особую осторожность следует соблюдать у больных бронхиальной астмой тяжелого течения. В этих случаях рекомендуется регулярный контроль уровня калия в сыворотке крови.
Также как и при проведении другой ингаляционной терапии, следует учитывать возможность развития парадоксального бронхоспазма. Если он возникает, следует немедленно отменить препарат и назначить альтернативное лечение.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Пациентам, у которых на фоне применения Форадила возникает головокружение или другие нарушения со стороны ЦНС, следует воздержаться от вождения автомашины или управления механизмами в период применения препарата.
Показания
— профилактика и лечение бронхоспазма у больных с бронхиальной астмой;
— профилактика бронхоспазма, вызванного вдыхаемыми аллергенами, холодным воздухом или физической нагрузкой;
— профилактика и лечение нарушений бронхиальной проходимости у больных с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ), при наличии как обратимой, так и необратимой бронхиальной обструкции, хроническим бронхитом и эмфиземой легких.
Противопоказания
— детский возраст до 5 лет;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Форадил (как и другие бета2-адреностимуляторы) следует с осторожностью назначать пациентам, получающим такие лекарственные средства, как хинидин, дизопирамид, прокаинамид, фенотиазины, антигистаминные препараты, ингибиторы МАО, трициклические антидепрессанты, а также другие препараты, о которых известно, что они удлиняют интервал QT, т.к. в этих случаях действие адреностимуляторов на сердечно-сосудистую систему может усиливаться. При применении препаратов, способных удлинять интервал QT, повышается риск возникновения желудочковых аритмий.
Одновременное применение других симпатомиметических средств может приводить к усугублению побочных эффектов Форадила.
Одновременное применение производных ксантина, ГКС или диуретиков может усиливать потенциальное гипокалиемическое действие бета2-адреномиметиков. Гипокалиемия может увеличить предрасположенность к развитию сердечных аритмий у пациентов, получающих препараты наперстянки.
Бета-адреноблокаторы могут ослаблять действие Форадила.
(1889)
Дозування
Форадил призначений для інгаляційного застосування у дорослих і дітей у віці 5 років і старше. Препарат являє собою порошок для інгаляцій, застосовуваний за допомогою спеціального пристрою - Аэролайзера, який входить в комплект упаковки. Для дорослих при бронхіальній астмі доза препарату для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсул) 2 У разі необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/ Якщо потреба у застосуванні додаткових доз препарату перестає бути эпизодическої (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем на предмет перегляду лікування, оскільки це може вказувати на погіршання перебігу основного захворювання. З метою профілактики бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням або неминучим дією відомого алергену, за 15 хв до передбачуваного контакту з алергеном або до навантаження слід ингалировать вміст 1 капсули (12 мкг). Хворим на бронхіальну астму тяжкого перебігу може знадобитися разова доза 24 мкг. При хронической обструктивної хвороби легень доза препарату для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсул) 2 Для дітей у віці 5 років і старше при бронхіальній астмі доза препарату для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 У разі необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/ Якщо потреба у застосуванні додаткових доз препарату перестає бути епізодичної (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем на предмет перегляда лікування, оскільки це може вказувати на погіршання перебігу основного захворювання. З метою профілактики бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням або неминучим дією відомого алергену, за 15 хв до передбачуваного контакту з алергеном або до навантаження слід ингалировать вміст 1 капсули (12 мкг).
Лікарська форма
Капсули з порошком для інгаляційСклад
1 капс.
формотерола фумарат 12 мкг
Допоміжні речовини: лактоза.Фармакологічна дія
Селективний агоніст ?2-адренорецепторів. Має бронхорозширюючу дію у пацієнтів як з оборотною, так і незворотною обструкцією дихальних шляхів. Дія препарату настає швидко (в межах 1-3 хв) і зберігається протягом 12 год після інгаляції. При використанні препарату в терапевтичних дозах вплив на серцево-судинну систему мінімально і відзначається тільки в рідкісних випадках.
Форадил гальмує вивільнення гістаміну і лейкотрієнів з опасистих клітин. В експериментах на тваринах було показано деякі протизапальні властивості формотерола, таки�� як здатність перешкоджати розвитку набряку і накопичення клітин запалення.
В експериментальних дослідженнях на тваринах in vitro було показано, що рацемический формотерол та його (R,R)- та (S,S)-энантиомеры є високоселективні агоністами ?2-рецепторів. (S,S)-енантіомер був у 800-1000 разів менш активний, ніж (R,R)-енантіомер і не чинив негативного впливу на активність (R,R)-енантіомер щодо впливу на гладку мускулатуру трахеї. Не було отримано фармакологічних доказів переваги використання одного з цих двох�� енантіомерів у порівнянні з рацемической сумішшю.
У дослідженнях, проведених у людей, показано, що Форадил ефективно попереджує бронхоспазм, викликаний вдихуваним алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном чи метахолином. Оскільки бронхорозширюючий ефект Форадила залишається вираженим протягом 12 год після інгаляції, підтримуюча терапія, при якій Форадил призначають 2, дозволяє у більшості випадків забезпечити необхідний контроль бронхоспазму при хронічних захворюваннях легенів як протягом�� дня, так і вночі.
У хворих хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) стабільного перебігу формотерол, що застосовується у вигляді інгаляцій за допомогою пристрою Аэролайзер в дозах по 12 мкг або 24 мкг 2, викликає швидке настання бронхорасширяющего ефекту, який триває протягом щонайменше 12 год і супроводжується суб'єктивним поліпшенням з точки зору параметрів якості життя.Фармакокінетика
Терапевтичний діапазон доз формотерола становить від 12 мкг до 24 мкг 2 Дані по фармакокінетиці формотерола отримані у здорових добровольцев після інгаляції формотерола в дозах вище рекомендованого діапазону і у хворих на ХОЗЛ після інгаляції формотерола в терапевтичних дозах.
Всмоктування
Після одноразової інгаляції формотерола фумарату в дозі 120 мкг здоровим добровольцям формотерол швидко абсорбировался в плазму, Cmax формотерола в плазмі становила 266 пмоль/л досягалась протягом 5 хв після інгаляції. У хворих на ХОЗЛ, які отримували формотерол у дозі 12 або 24 мкг 2 протягом 12 тижнів, концентрації формотерола в плазмі, виміряні через 10 хв, 2 год і 6 год після інгаляції, знаходились у діапазонах 11.5-25.7 пмоль/л і 23.3-50.3 пмоль відповідно.
У дослідженнях, в яких вивчали сумарну екскрецію формотерола і його (R,R)- та (S,S)-енантіомерів з сечею було показано, що кількість формотерола в системному кровотоці підвищується пропорційно величині ингалируемой дози (12-96 мкг).
Після інгаляційного застосування формотерола в дозі 12 або 24 мкг 2 протягом 12 тижнів екскреція незміненого формотерола з сечею у хворих з бронхіальною астмою збільшувалася на 63-73%, а у хворих ХОЗЛ - на 19-38%. Це указывает на деяку кумуляцию формотерола в плазмі після багаторазових інгаляцій. При цьому не відзначалося більшою кумуляції одного з енантіомерів формотерола порівняно з іншими після повторних інгаляцій.
Так само, як це повідомлялося і для інших лікарських засобів, що застосовуються у вигляді інгаляцій, більша частина формотерола, застосовуваного з допомогою інгалятора, буде проковтуватися і потім всмоктуватися з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. При призначенні 80 мкг 3Н-міченого формотерола всередину двом здоровим добровольцям абсорбувалося щонайменше 65% формотерола.r />
Розподіл
Зв'язування формотерола з білками плазми становить 61-64% (у першу чергу, зв'язування здійснюється з альбуміном - 34%).
У діапазоні концентрацій, що відзначаються після застосування препарату в терапевтичних дозах, насичення місць зв'язування не досягається.
Метаболізм
Основним шляхом метаболізму формотерола є пряма глюкуронизация. Інший шлях метаболізму -о-деметилювання з подальшою глюкуронизацией.
Незначні шляхи метаболізму включають кон'югацію формотерола з сульфатом з подальшим деформилированием. Безліч ізоферментів беруть участь у процесі глюкуронізації (UGT1A1, 1A3, 1A6, 1A7, 1A8, 1A9, 1A10, 2B7 і 2B15) і 0-деметилювання (CYP2D6, 2С19, 2C9, 2А6) формотерола, що передбачає низьку ймовірність лікарської взаємодії допомогою інгібування якого-небудь ізоферменту, що бере участь у метаболізмі формотерола. У терапевтичних концентраціях формотерол не інгібує ізоферменти системи цитохрому P450.
Виведення
У хворих на бронхіальну астму та ХОЗЛ, які отримували формотерола фумарат у дозі 12 або 24 мкг 2 рази на добу протягом 12 тижнів, приблизно 10% або 7% відповідно визначався в сечі у вигляді незміненого формотерола.Побічні дії
Небажані реакції розподілені згідно з частотою виникнення. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (?10%); часто (?1%, <10%), іноді (?0.1%, <1%), рідко (?0.01%, <0.1%); дуже рідко (<0.01%), включаючи окремі повідомлення.
Алергічні реакції: дуже рідко - реакції підвищеної чутливості, такі як артеріальна гіпотензія, кропив'янка, ангионевротический набряк, свербіж, екзантема.
З боку ЦНС: часто - головний біль, тремор; іноді - ажитація, відчуття тривоги, нервозність, безсоння, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття; іноді - тахікардія; дуже рідко - периферичні набряки.
З боку дихальної системи: іноді - бронхоспазм.
З боку травної системи: дуже рідко - нудота; спотворення смакових відчуттів.
З боку кістково-м'язової системи: іноді - судоми в м'язах, міалгії.
Місцеві реакції: іноді - подразнення слизової оболонки глотки і гортані.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Дотримання особливої обережності при застосуванні Форадила (особливо з точки зору зниження дози) і ретельне спостереження за пацієнтами потрібні при наявності таких супутніх захворювань: ІХС; порушення серцевого ритму і провідності, особливо AV-блокада III ступеня; тяжка серцева недостатність, ідіопатичний підклапанний аортальний стеноз; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; тиреотоксикоз; відоме�� або підозрюване подовження інтервалу QTc (QT скорригированный) >0.44 сек.
Через гіперглікемічного ефекту, властивого бета2-адреномиметикам, у хворих на цукровий діабет рекомендується додатковий регулярний контроль рівня глюкози в крові.
Зазвичай пацієнти з бронхіальною астмою, яким потрібна терапія бета2-адреноміметиками, повинні також регулярно отримувати адекватні дози протизапальних засобів (наприклад, ГКС для інгаляційного введення або для прийому всередину, та/або у дітей - кромоглікат натрію). При назначении препарату пацієнтам, які не отримують протизапальну терапію, її слід розпочинати одночасно із застосуванням Форадила. При призначенні Форадила необхідно оцінити стан пацієнтів щодо адекватності тієї протизапальної терапії, яку вони отримують. Після початку лікування Форадилом пацієнтам слід рекомендувати продовжувати протизапальну терапію без змін, навіть у тому випадку, якщо буде відзначено поліпшення.
Необхідний перегляд лікарем базової терапії бронхіальної астми у тому випадку, якщо на тлі застосування Форадила зберігаються симптоми астми, або якщо кількість доз Форадила, необхідний для контролю симптомів захворювання, збільшується, оскільки це зазвичай свідчить про погіршення перебігу захворювання.
Наслідком терапії бета2-адреноміметиками може бути розвиток потенційно серйозної гіпокаліємії. Оскільки ця дія препарату може бути посилена гіпоксією і супутнім лікуванням, особливої обережності слід дотримуватись у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу. У цих випадках рекомендується регулярний контроль рівня калію в сироватці крові.
Також як і при проведенні іншої інгаляційної терапії, слід враховувати можливість розвитку парадоксального бронхоспазму. Якщо він виникає, слід негайно відмінити препарат і призначити альтернативне лікування.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Пацієнтам, у яких на фоні застосування Форадила виникає запаморочення або інші порушення з боку ЦНС, слід утриматися від водіння автомашини або управління механізмамі в період застосування препарату.Свідчення
— профілактика та лікування бронхоспазму у хворих на бронхіальну астму;
— профілактика бронхоспазму, викликаного вдихуваним алергенами, холодним повітрям або фізичним навантаженням;
— профілактика та лікування порушень бронхіальної прохідності у хворих з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ), при наявності як оборотним, так і необоротної бронхіальної обструкції, хронічним бронхітом і емфіземою легень.Протипоказання
— дитячий вік до 5 років;
— ��ериод лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Форадил (як і інші бета2-адреностимулятори) слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують такі лікарські засоби, як хінідин, дизопірамід, прокаїнамід, фенотіазини, антигістамінні препарати, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, а також інші препарати, про яких відомо, що вони подовжують інтервал QT, оскільки в цих випадках дія адреностимуляторів на серцево-судиннішу систему може посилюватися. При застосуванні препаратів, що здатні подовжувати інтервал QT, підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Одночасне застосування інших симпатоміметичних засобів може призводити до посилення побічних ефектів Форадила.
Одночасне застосування похідних ксантину, ДКЗ або діуретиків може посилювати потенційне гипокалиемическое дію бета2-адреноміметиків. Гіпокаліємія може збільшити схильність до розвитку серцевих аритмій у пацієнтів, які отримують препарати н��перстянки.
Бета-адреноблокатори можуть послаблювати дію Форадила.