Дозировка
Флутамид назначают по 1 таблетки 3 каждые 8 ч. В случае достижения положительного эффекта препарат применяют до появления признаков прогрессирования опухолевого заболевания. В случае сочетанной терапии с агонистами ГнРГ оба препарата могут быть назначены одновременно, или прием Флутамида начинают за 3 дня до первого приема агониста ГнРГ.
Лекарственная форма
Таблетки светло-желтого цвета, гладкие, круглые, двояковыпуклые.
Состав
флутамид \0009250 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, крахмал картофельный, целлюлоза микрокристаллическая, поливинилпирролидон, натрия лаурилсульфат, силикагель, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Антиандрогенный препарат нестероидной структуры, обладающий противоопухолевой активностью. Конкурентно блокирует взаимодействие андрогенов с их клеточными рецепторами.
Механизм действия связан с ингибированием захвата андрогена и/или ингибированием связывания андрогена в ядрах клеток тканей-мишеней. Его способность препятствовать действию тестостерона на клеточном уровне является дополнением к медикаментозной "кастрации", вызываемой агонистами гонадотропин-рилизинг-гормона (ГнРГ).
Органами-мишенями фармакологического действия Флутамида являются предстательная железа и семенные пузырьки. Флутамид не обладает эстрогенной, антиэстрогенной, прогестагенной и антигестагенной активностью.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь флутамид быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ.
Распределение и метаболизм
После многократного приема внутрь по 250 мг 3 Css в плазме достигалась после четвертой дозы флутамида.
Метаболизируется в печени. Основной метаболит, обнаруженный в плазме крови, является биологически активным альфа-гидрокислированным производным (2-оксифлутамид), его Cmax в плазме достигается через 2 ч.
Связывание с белками плазмы флутамида составляет 94-96%, альфа-гидроксилированного метаболита - 92-94%.
Выведение
Из организма препарат выводится преимущественно с мочой. Приблизительно 4.2% выделяются с калом в течение 72 ч. T1/2 активного метаболита из плазмы составляет около 6 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов пожилого возраста T1/2 активного метаболита из плазмы составляет 8 ч после однократного приема и 9.6 ч - при стабильной концентрации.
Побочные действия
При монотерапии:
Со стороны эндокринной системы: часто (10% и более) - гинекомастия и/или боли в области грудных желез, иногда сопровождающиеся галактореей (эти явления исчезают при прекращении приема или после снижения дозы); редко (менее 1%) - снижение либидо; при длительном лечении отмечено подавление сперматогенеза.
Со стороны пищеварительной системы: иногда (от 1% до 10%) - диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита, транзиторное нарушение функции печени, гепатит; редко - анорексия, изжога, запор, диспепсия, желтуха в (т.ч. холестатическая), некроз печени, печеночная энцефалопатия, повышение активности трансаминаз.
Со стороны ЦНС: иногда - бессонница, утомляемость; редко - головная боль, головокружение, слабость, нарушение остроты зрения, тревога, депрессия.
Со стороны системы кроветворения: редко - тромбоцитопения; в отдельных случаях - гемолитическая анемия, макроцитарная анемия, метгемоглобинемия.
Дерматологические реакции: редко - подкожные кровоизлияния, зуд; в отдельных случаях - фотосенсибилизация (включая эритему, изъязвление кожи, эпидермальный некролиз).
Прочие: редко - повышение АД, жажда, боль в грудной клетке, отеки (пальцев, стоп, голеней), волчаночноподобный синдром, изменение окраски мочи от янтарной до желто-зеленой.
При применении в комбинации с агонистами ГнРГ:
Со стороны эндокринной системы: часто - приливы, снижение либидо, импотенция; иногда - гинекомастия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диарея, тошнота, рвота
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение Флутамидом следует проводить под контролем активности печеночных ферментов (соответствующие лабораторные анализы следует проводить 1 раз в месяц в течение первых 4 месяцев и далее - регулярно).
В случае повышения активности печеночных ферментов в 2-3 раза по сравнению с верхним пределом нормальных значений и/или появления желтухи в отсутствие метастазов в печени применение Флутамида следует прекратить.
Больные должны получить рекомендацию незамедлительно обратиться к врачу при появлении первых симптомов нарушения функции печени, таких как кожный зуд, потемнение мочи, тошнота, рвота, стойкая потеря аппетита, желтая окраска кожи или белков глаз, болезненные ощущения в правом подреберье, гриппоподобные симптомы.
Ввиду возможного усиления противосвертывающего действия при одновременном применении антикоагулянтов непрямого действия и Флутамида дозу антикоагулянта следует подбирать под контролем протромбинового времени.
Показания
Лечение метастазирующего рака предстательной железы, когда показано подавление действия тестостерона:
— в начале лечения в комбинации с агонистами ГнРГ;
— в качестве дополнительного лечения больных, уже получающих терапию агонистами ГнРГ;
— у больных с хирургической кастрацией;
— при непереносимости или неэффективности других видов гормонотерапии.
Противопоказания
— выраженные нарушения функции печени;
— повышенная чувствительность к флутамиду и другим компонентам препарата.
С осторожностью следует применять Флутамид у больных со сниженной функцией печени, при склонности к тромбозам и при сердечно-сосудистых заболеваниях, а также при состояниях, предрасполагающих к интоксикации анилином (один из метаболитов флутамида - метиланилиновое производное): дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, курение, гемоглобинопатия (метгемоглобин).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Флутамида и антикоагулянтов непрямого действия возможно усиление противосвертывающего действия.
(1001)
Дозування
Флутамид призначають по 1 таблетки 3 кожні 8 ч. В разі досягнення позитивного ефекту препарат застосовують до появи ознак прогресування пухлинного захворювання. У разі поєднаної терапії з агоністами ГнРГ обидва препарати можуть призначатися одночасно або прийом Флутамида починають за 3 дні до першого прийому агоніста ГнРГ.
Лікарська форма
Таблетки світло-жовтого кольору, гладкі, круглі, двоопуклі.Склад
флутамид \0009250 мг
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, ціллюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон, натрію лаурилсульфат, силікагель, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Антиандрогенний препарат нестероїдної структури, що володіє протипухлинною активністю. Конкурентно блокує взаємодію андрогенів з їх клітинними рецепторами.
Механізм дії пов'язаний з інгібуванням захоплення андрогену та/або інгібуванням зв'язування андрогену в ядрах клітин тканин-мішеней. Його здатність перешкоджати дії тестостерону на клітинному рівні є дополнени��м до медикаментозної "кастрації", що викликається агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ).
Органами-мішенями фармакологічної дії Флутамида є передміхурова залоза і насінні бульбашки. Флутамид не має естрогенної, антиестрогенної, прогестагенной і антигестагенной активністю.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину флутамид швидко і повністю абсорбується з ШКТ.
Розподіл і метаболізм
Після багаторазового прийому внутрішньо по 250 мг 3 Css в плазмі досягалася після чєтвертой дози флутамида.
Метаболізується в печінці. Основний метаболіт, виявлений у плазмі крові, є біологічно активним альфа-гидрокислированным похідним (2-оксифлутамид), його Cmax в плазмі досягається через 2 год.
Зв'язування з білками плазми флутамида складає 94-96%, альфа-гідроксильованого метаболіту - 92-94%.
Виведення
З організму препарат виводиться переважно з сечею. Приблизно 4.2% виділяються з калом протягом 72 год. T1/2 активного метаболіту з плазми становить близько 6 ч.
Фармакок��нетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів літнього віку T1/2 активного метаболіту з плазми становить 8 годин після одноразового прийому і 9.6 год - при стабільній концентрації.Побічні дії
При монотерапії:
З боку ендокринної системи: часто (10% і більше) - гінекомастія та/або біль у ділянці грудних залоз, що іноді супроводжується галактореєю (ці явища зникають при припиненні прийому або після зниження дози); рідко (менше 1%) - зниження лібідо; при тривалому лікуванні відзначено пригнічення сперматогенезу.
З боку травної системи: іноді (від 1% до 10%) - діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту, транзиторне порушення функції печінки, гепатит; рідко - анорексія, печія, запор, диспепсія, жовтяниця (в т. ч. холестатична), некроз печінки, печінкова енцефалопатія, підвищення активності трансаміназ.
З боку ЦНС: іноді - безсоння, втомлюваність; рідко - головний біль, запаморочення, слабкість, порушення гостроти зору, тривога, депресія.
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія; в окремих випадях - гемолітична анемія, макроцитарна анемія, метгемоглобінемія.
Дерматологічні реакції: рідко - підшкірні крововиливи, свербіж; в окремих випадках - фотосенсибілізація (включаючи еритему, виразка шкіри, епідермальний некроліз).
Інші: рідко - підвищення артеріального тиску, спрага, біль у грудній клітці, набряки (пальців, стоп, гомілок), вовчакоподібний синдром, зміна забарвлення сечі від бурштинової до жовто-зеленої.
При застосуванні в комбінації з агоністами ГнРГ:
З боку ендокринної системи: часто - припливи, зниження либидо, імпотенція; інколи - гінекомастія.
З боку травної системи: часто - діарея, нудота, блюванняОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування Флутамидом слід проводити під контролем активності печінкових ферментів (відповідні лабораторні аналізи слід проводити 1 раз на місяць протягом перших 4 місяців і далі - регулярно).
У випадку підвищення активності печінкових ферментів у 2-3 рази порівняно з верхньою межею нормальних значень та/або появи жовтяниці за відсутності метастазів у печі��і застосування Флутамида слід припинити.
Хворі повинні отримати рекомендацію негайно звернутися до лікаря при появі перших симптомів порушення функції печінки, таких як шкірний свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, стійка втрата апетиту, жовте забарвлення шкіри або білків очей, болісні відчуття у правому підребер'ї, грипоподібні симптоми.
Зважаючи можливого посилення протизгортальної дії при одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії та Флутамида дозу антикоагулянта слід подб��рать під контролем протромбінового часу.Свідчення
Лікування метастатичного раку передміхурової залози, коли показано пригнічення дії тестостерону:
— на початку лікування у комбінації з агоністами ГнРГ;
— в якості додаткового лікування хворих, які вже отримують терапію агоністами ГнРГ;
— у хворих з хірургічною кастрацією;
— при непереносимості або неефективності інших видів гормонотерапії.Протипоказання
— виражені порушення функції печінки;
— підвищена чутливості до гавкотуь до флутамиду та інших компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати Флутамид у хворих зі зниженою функцією печінки, при схильності до тромбозів і при серцево-судинних захворюваннях, а також при станах, що привертають до інтоксикації аніліном (один із метаболітів флутамида - метиланилиновое похідне): дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, куріння, гемоглобинопатия (метгемоглобін).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Флутамида і антикоагулянтів непрямої дії можливо усиле��ие протизгортальної дії.
