Дозировка
Препарат в форме таблеток шипучих назначают взрослым по 600 мг (1 таблетки) 1 раз/ Перед применением шипучую таблетку растворяют в 1/3 стакана воды. Гранулы для приготовления раствора для приема внутрь назначают взрослым и детям старше 6 лет - по 200 мг 2-3; детям в возрасте от 2 до 6 лет - по 200 мг 2 или по 100 мг 3; детям в возрасте от 1 года до 2 лет - по 100 мг 2 У новорожденных и грудных детей препарат применяют в дозе 10 мг/кг массы тела под строгим контролем врача. Перед применением необходимое количество гранул растворяют в 1/3 стакана воды. Детям первого года жизни дают пить полученный раствор из ложки или бутылочки для кормления. Продолжительность курса лечения устанавливается индивидуально. При острых заболеваниях продолжительность лечения составляет от 5 до 10 дней, при хронических - до нескольких месяцев. Раствор для инъекций можно вводить парентерально, ингаляционно, эндобронхиально. Парентерально взрослым вводят 300 мг (3 мл) глубоко в/м или в/в 1-2 Детям в возрасте от 6 до 14 лет вводят 1/2 дозы взрослых. Суточная доза для детей в возрасте до 6 лет составляет 10 мг/кг массы тела. Продолжительность курса лечения устанавливается индивидуально. В виде ингаляций препарат назначают взрослым по 300 мг (3 мл) 1-2 в течение 5-10 дней или более длительно. Детям препарат в виде ингаляций назначают в той же дозе. Эндобронхиально препарат вводят с использованием соответствующего оборудования в дозе 300-600 мг (3-6 мл) или более/ в зависимости от клинических показаний.
Передозировка
Флуимуцил® при приеме в дозе 500 мг/кг/ не вызывает признаков и симптомов передозировки.
Лекарственная форма
Белые круглые с шероховатой поверхностью таблетки лимонного, слегка серного запаха.
Раствор препарата, полученный в результате восстановления таблеток в воде, должен быть слегка опалесцирующим, с характерным запахом и вкусом лимонного ароматизатора.
Состав
Одна таблетка содержит:
активное вещество - ацетилцистеин 600 мг;
вспомогательные вещества: лимонная кислота 680 мг, натрия гидрокарбонат 500 мг, аспартам 20 мг, ароматизатор лимонный 100 мг.
Фармакологическое действие
Муколитический препарат. Разжижает мокроту, увеличивает ее объем и облегчает ее отделение. Действие ацетилцистеина связано со способностью его сульфгидрильных групп разрывать внутри- и межмолекулярные дисульфидные связи кислых мукополисахаридов мокроты, что приводит к деполяризации мукопротеидов и уменьшению вязкости мокроты. Сохраняет активность при наличии гнойной мокроты.
Увеличивает секрецию менее вязких сиаломуцинов бокаловидными клетками, снижает адгезию бактерий на эпителиальных клетках слизистой оболочки бронхов. Стимулирует мукозные клетки бронхов, секрет которых лизирует фибрин. Аналогичное действие оказывает на секрет, образующийся при воспалительных заболеваниях ЛОР-органов.
Оказывает антиоксидантное действие, обусловленное наличием SH -группы, способной нейтрализовать электрофильные окислительные токсины.
Ацетилцистеин легко проникает внутрь клетки, деацетилируется до L-цистеина, из которого синтезируется внутриклеточный глутатион, являющийся антиоксидантом и цитопротектором, нейтрализующим эндогенные и экзогенные свободные радикалы и токсины. Таким образом, ацетилцистеин предупреждает истощение и способствует повышению синтеза внутриклеточного глутатиона, участвующего в окислительно-восстановительных процессах клеток, способствуя детоксикации вредных веществ. Этим объясняется действие ацетилцистеина в качестве антидота при отравлении парацетамолом.
Предохраняет альфа1-антитрипсин (ингибитор эластазы) от инактивирующего воздействия НОСl - окислителя, вырабатываемого миелопероксидазой активных фагоцитов. Обладает также противовоспалительным действием (за счет подавления образования свободных радикалов и активных кислородсодержащих веществ, ответственных за развитие воспаления в легочной ткани).
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь хорошо абсорбируется из ЖКТ. После приема внутрь Cmax в плазме достигается через 1-3 ч и составляет 15 ммоль/л. При в/в введении 600 мг ацетилцистеина Cmax в плазме составляет 300 ммоль/л.
Биодоступность составляет 10% из-за выраженного эффекта "первого прохождения" через печень.
Распределение
Проникает в межклеточное пространство, преимущественно распределяется в печени, почках, легких, бронхиальном секрете. Проникает через плацентарный барьер.
Vd в равновесном состоянии равен 0.34 л/кг.
Метаболизм
Быстро деацетилируется до цистеина в печени. В плазме наблюдается подвижное равновесие свободного и связанного с белками плазмы ацетилцистеина и его метаболитов (цистеина, цистина, диацетилцистина).
Выведение
T1/2 при приеме внутрь составляет 1 ч, при циррозе печени увеличивается до 8 ч. Выводится с мочой в виде неактивных метаболитов (неорганические сульфаты, диацетилцистеин), незначительная часть выводится в неизмененном виде через кишечник.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: редко - изжога, тошнота, ощущение переполнения желудка, рвота, диарея, стоматит.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, зуд, крапивница, бронхоспазм.
Прочие: редко - носовые кровотечения, шум в ушах, коллапс, снижение агрегации тромбоцитов.
Местные реакции: при парентеральном применении возможно легкое жжение в месте введения; при ингаляционном применении - рефлекторный кашель, местное раздражение дыхательных путей, стоматит, ринит; редко - бронхоспазм (в этом случае необходимо назначение бронходилататоров).
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Пациентам с бронхиальной астмой и обструктивным бронхитом Флуимуцил® можно назначать только при обеспечении адекватного дренажа мокроты.
Лекарственные формы для приема внутрь содержат аспартам, поэтому не следует назначать их пациентам с фенилкетонурией.
При растворении препарата необходимо пользоваться стеклянной посудой, избегать контакта с металлическими и резиновыми поверхностями. При вскрытии пакета с гранулами возможен запах серы, что является запахом активного вещества, а не свидетельством недоброкачественности препарата.
Показания
Нарушение отхождения мокроты: бронхит, трахеит, бронхиолит, пневмония, бронхоэктатическая болезнь, муковисцидоз, абсцесс легких, эмфизема легких, ларинготрахеит, интерстициальные заболевания легких, ателектаз легкого (вследствие закупорки бронхов слизистой пробкой). Катаральный и гнойный отит, гайморит, синусит (облегчение отхождения секрета).
Удаление вязкого секрета из дыхательных путей при посттравматических и послеоперационных состояниях.
Противопоказания
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
— период лактации;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (для шипучих таблеток);
— повышенная чувствительность к ацетилцистеину.
С осторожностью назначают при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, варикозном расширении вен пищевода, кровохарканьи, легочном кровотечении, фенилкетонурии, бронхиальной астме, заболеваниях надпочечников, печеночной и/или почечной недостаточности, артериальной гипертензии.
Лекарственное взаимодействие
Сочетанное применение ацетилцистеина с противокашлевыми средствами может усилить застой мокроты из-за подавления кашлевого рефлекса.
При одновременном применении с такими антибиотиками, как тетрациклины (исключая доксициклин), ампициллин, амфотерицин В, возможно их взаимодействие с тиоловой группой ацетилцистеина, что ведет к снижению активности обоих препаратов. Поэтому интервал между приемами этих препаратов должен составлять не менее 2 часов.
Одновременный прием ацетилцистеина и нитроглицерина может привести к усилению сосудорасширяющего и дезагрегантного действия последнего. Ацетилцистеин устраняет токсические эффекты парацетамола.
(1883)
Дозування
Препарат у формі таблеток шипучих призначають дорослим по 600 мг (1 таблетки) 1 раз/ Перед застосуванням шипучі таблетки розчиняють у 1/3 склянки води. Гранули для приготування розчину для прийому всередину призначають дорослим і дітям старше 6 років - по 200 мг 2-3; дітям віком від 2 до 6 років - по 200 мг 2 або по 100 мг 3; дітям у віці від 1 року до 2 років - по 100 мг 2 У новонароджених і грудних дітей препарат застосовують у дозі 10 мг/кг маси тіла під суворим контролем лікаря. Перед застосуванням необхідну кількість гранул розчинити в 1/3 склянки води. Детям першого року життя дають пити отриманий розчин з ложки або пляшечки для годування. Тривалість курсу лікування встановлюється індивідуально. При гострих захворюваннях тривалість лікування становить від 5 до 10 днів, при хронічних - до декількох місяців. Розчин для ін'єкцій можна вводити парентерально, інгаляційно, ендобронхіально. Парентерально дорослим вводять 300 мг (3 мл) глибоко в/м або в/в 1-2 Дітям у віці від 6 до 14 років вводять 1/2 дози дорослих. Добова доза для дітей віком до 6 років становить 10 мг/кг маси тіла. Тривалість курсу лікування встановлюється індивідуально. У вигляді інгаляцій препарат призначають дорослим по 300 мг (3 мл) 1-2 протягом 5-10 днів або більш тривало. Дітям препарат у вигляді інгаляцій призначають у тій же дозі. Препарат вводять ендобронхіально з використанням відповідного обладнання в дозі 300-600 мг (3-6 мл) або більше/ залежно від клінічних показань.Передозування
Флуімуціл® при прийомі в дозі 500 мг/кг не викликає ознак та симптомів передозування.
Лікарська форма
Білі круглі з шорсткою поверхн��стю таблетки лимонного, злегка сірчаного запаху.
Розчин препарату, отриманий в результаті відновлення таблеток у воді, повинен бути злегка опалесцирующим, з характерним запахом і смаком лимонного ароматизатора.Склад
Одна таблетка містить:
активна речовина - ацетилцистеїн 600 мг;
допоміжні речовини: лимонна кислота 680 мг, натрію гідрокарбонат 500 мг, аспартам 20 мг, ароматизатор лимонний 100 мг.Фармакологічна дія
Муколітичний препарат. Розріджує мокротиння, збільшує її об'єм і полегшує ее відділення. Дія ацетилцистеїну пов'язано зі здатністю його сульфгідрильних груп розривати внутрішньо - і міжмолекулярні дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів мокротиння, що призводить до деполяризації мукопротеїдів і зменшення в'язкості мокротиння. Зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.
Збільшує секрецію менш в'язких сиаломуцинов бокаловидними клітинами, знижує адгезію бактерій на епітеліальних клітинах слизової оболонки бронхів. Стимулює мукозные клітини бронхів, секрет яких лізує фібрин. Аналогічною назвоюве дію надає на секрет, що утворюється при запальних захворюваннях ЛОР-органів.
Чинить антиоксидантну дію, обумовлену наявністю SH -групи, здатної нейтралізувати электрофильные окисні токсини.
Ацетилцистеїн легко проникає всередину клітини, деацетилюється до L-цистеїну, з якого синтезується внутрішньоклітинний глутатіон, який є антиоксидантом і цитопротектором, нейтралізує ендогенні та екзогенні вільні радикали і токсини. Таким чином, ацетилцистеїн попереджає виснажений��е і сприяє підвищенню синтезу внутрішньоклітинного глутатіону, що бере участь в окисно-відновних процесах клітин, сприяючи детоксикації шкідливих речовин. Цим пояснюється дія ацетилцистеїну як антидоту при отруєнні парацетамолом.
Оберігає альфа1-антитрипсин (інгібітор еластази) від інактивує впливу НОСl - окислювача, що виробляється миелопероксидазой активних фагоцитів. Володіє також протизапальною дією (за рахунок придушення утворення вільних радикалів і активних кисневмісних речовин, відповідальних за розвиток запалення в легеневої тканини).Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину добре абсорбується з ШКТ. Після прийому всередину Cmax в плазмі досягається через 1-3 год і становить 15 ммоль/л. При в/в введення 600 мг ацетилцистеїну Cmax в плазмі становить 300 ммоль/л.
Біодоступність становить 10% із-за вираженого ефекту "першого проходження" через печінку.
Розподіл
Проникає в міжклітинний простір, переважно розподіляється в печінці, нирках, легенів, бронхіальному секреті. Проникає через плацентарний бар'єр.
Vd в рівноважному стані дорівнює 0.34 л/кг.
Метаболізм
Швидко деацетилюється до цистеїну в печінці. В плазмі спостерігається рухлива рівновага вільного та зв'язаного з білками плазми ацетилцистеїну та його метаболітів (цистеїну, цистину, диацетилцистина).
Виведення
T1/2 при прийомі внутрішньо становить 1 год, при цирозі печінки збільшується до 8 год. Виводиться з сечею у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, диацетилцистеин), незначитьельная частина виводиться в незміненому вигляді через кишечник.Побічні дії
З боку травної системи: рідко - печія, нудота, відчуття переповнення шлунка, блювання, діарея, стоматит.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм.
Інші: рідко - носові кровотечі, шум у вухах, колапс, зниження агрегації тромбоцитів.
Місцеві реакції: при парентеральному застосуванні можливе легке печіння у місці введення; при інгаляційному застосуванні - рефлекторний кашель, місцеве подразнення дыхательных шляхів, стоматит, риніт; рідко - бронхоспазм (у цьому випадку необхідно призначення бронходилататоров).Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Пацієнтам з бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом Флуімуціл® можна призначати тільки при забезпеченні адекватного дренажу мокротиння.
Лікарські форми для прийому всередину містять аспартам, тому не слід призначати їх пацієнтам з фенілкетонурією.
При розчиненні препарату необхідно користуватися скляним посудом, уникати контакту �� металевими та гумовими поверхнями. При розтині пакети з гранулами можливий запах сірки, що є запахом активної речовини, а не свідченням недоброякісності препарату.Свідчення
Порушення відходження мокротиння: бронхіт, трахеїт, бронхіоліт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, муковісцидоз, абсцес легенів, емфізема легенів, ларинготрахеїт, інтерстиціальні захворювання легенів, ателектаз легені (унаслідок закупорки бронхів слизовою пробкою). Катаральний і гнійний отит, гайморит, синусит (для полегшення отхожден��я секрету).
Видалення в'язкого секрету з дихальних шляхів при посттравматичних і післяопераційних станах.Протипоказання
— виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
— період лактації;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (для шипучих таблеток);
— підвищена чутливість до ацетилцистеину.
З обережністю призначають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, варикозне розширення вен стравоходу, кровохарканні, легеневій кровотечі, фе��илкетонурии, бронхіальній астмі, захворюваннях надниркових залоз, печінковій і/або нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування ацетилцистеїну з протикашльовими засобами може посилити застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (виключаючи доксициклін), ампіцилін, амфотерицин В, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що веде до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між прийомами цих препаратів повинен становити не менше 2 годин.
Одночасний прийом ацетилцистеїну та нітрогліцерину може призвести до посилення судинорозширювальної та дезагрегантного дії останнього. Ацетилцистеїн усуває токсичні ефекти парацетамолу.