Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Финлепсин 0,2 n50 табл (Финлепсин 0,2 n50 табл)

666 грн
0 грн
Рейтинг: 33 (4.1) 5
Артикул: 4249
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат назначают внутрь, во время или после еды, запивая достаточным количеством жидкости. Эпилепсия В тех случаях, когда это возможно, Финлепсин® следует назначать в виде монотерапии. Присоединение Финлепсина к уже проводящейся противоэпилептической терапии следует осуществлять постепенно, при этом дозы применяемых препаратов при необходимости корригируют. Если больной забыл своевременно принять очередную дозу препарата, следует принять пропущенную дозу сразу, как только это упущение стало замеченным, при этом нельзя принимать двойную дозу препарата. Взрослые Начальная доза – 200-400 мг (1-2 таблетки)/, затем дозу постепенно повышают до достижения оптимального эффекта. Поддерживающая доза – 800-1200 мг/, которые распределяются на 1-3 приема в Максимальная суточная доза – 1.6-2 г. Дети Если ребенок не в состоянии проглотить таблетку целиком, ее можно разжевать, растолочь или взболтать в небольшом количестве воды. Начальная доза для детей в возрасте от 1 года до 5 лет – 100-200 мг/, затем дозу постепенно повышают на 100 мг/ до достижения оптимального эффекта; для детей от 6 до 10 лет – 200 мг/, затем дозу постепенно повышают на 100 мг/ до достижения оптимального эффекта; для детей от 11 до 15 лет – 100-300 мг/, затем дозу постепенно повышают на 100 мг/ до достижения оптимального эффекта. Поддерживающие дозы: для детей в возрасте 1-5 лет – 200-400 мг/ (в несколько приемов), 6-10 лет – 400-600 мг/ (в 2-3 приема); 11-15 лет – 600-1000 мг/ (в 2-3 приема).

Лекарственная форма

Таблетки белого цвета, круглые, с фаской, выпуклые с одной стороны и с риской в виде клинообразного углубления - с другой.

Состав

карбамазепин \0009200 мг

Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая - 60 мг, желатин - 11 мг, кроскармеллоза натрия - 6 мг, магния стеарат - 3 мг.

Фармакологическое действие

Противоэпилептический препарат (производное дибензазепина), оказывающий также антидепрессивное, антипсихотическое и антидиуретическое действие, обладает анальгезирующим действием у больных с невралгией. Механизм действия связан с блокадой потенциалзависимых натриевых каналов, что приводит к стабилизации мембраны перевозбужденных нейронов, ингибированию возникновения серийных разрядов нейронов и снижению синаптического проведения импульсов. Предотвращает повторное образование Na+-зависимых потенциалов действия в деполяризованных нейронах. Снижает высвобождение возбуждающей нейромедиаторной аминокислоты глутамата, повышает сниженный судорожный порог ЦНС и, таким образом, уменьшает риск развития эпилептического приступа. Увеличивает проводимость K+, модулирует потенциалзависимые Ca2+каналы, что также может вносить вклад в противосудорожное действие препарата. Эффективен при фокальных (парциальных) эпилептических приступах (простых и комплексных), сопровождающихся или не сопровождающихся вторичной генерализацией, при генерализованных тонико-клонических эпилептических приступах, а также при комбинации указанных типов приступов (обычно неэффективен при малых приступах - petit mal, абсансах и миоклонических приступах). У пациентов с эпилепсией (в особенности у детей и подростков) отмечено положительное влияние на симптомы тревожности и депрессии, а также снижение раздражительности и агрессивности. Влияние на когнитивную функцию и психомоторные показатели зависит от дозы. Начало противосудорожного эффекта варьирует от нескольких часов до нескольких дней (иногда до 1 мес вследствие аутоиндукции метаболизма).

При эссенциальной и вторичной невралгии тройничного нерва карбамазепин в большинстве случаев предупреждает появление болевых приступов. Ослабление болей при невралгии тройничного нерва отмечается через 8-72 ч.

При синдроме алкогольной абстиненции повышает порог судорожной готовности, который в данном состоянии обычно снижен и уменьшает выраженность клинических проявлений синдрома (повышенная возбудимость, тремор, нарушения походки).

Антипсихотическое (антиманиакальное) действие развивается через 7-10 дней, может быть обусловлено угнетением метаболизма допамина и норадреналина.

Фармакокинетика

Всасывание

Абсорбция – медленная, но полная (прием пищи существенно не влияет на скорость и степень всасывания). После однократного приема таблетки Cmax достигается через 12 ч. Среднее значение Cmax неизмененного активного вещества после однократного приема карбамазепина в дозе 400 мг составляет около 4.5 мкг/мл. Время достижения Cmax составляет 4-5 ч.

Распределение

Css препарата в плазме достигаются через 1-2 недели (скорость достижения зависит от индивидуальных особенностей метаболизма: аутоиндукция ферментных систем печени, гетероиндукция другими, одновременно применяемыми, лекарственными средствами), а также от состояния больного, дозы препарата и длительности лечения. Наблюдаются существенные межиндивидуальные различия значений Css в терапевтическом диапазоне: у большинства больных эти значения колеблются от 4 до 12 мкг/мл (17-50 мкмоль/л). Концентрации карбамазепин-10,11-эпоксида (фармакологически активного метаболита) составляют около 30% от концентрации карбамазепина. Связывание с белками плазмы у детей – 55-59%, у взрослых – 70-80%. Кажущийся Vd – 0.8-1.9 л/кг. В спинномозговой жидкости и слюне создаются концентрации пропорционально количеству несвязанного с белками активного вещества (20-30%). Проникает через плацентарный барьер. Концентрация в грудном молоке составляет 25-60% от таковой в плазме.

Метаболизм

Метаболизируется в печени, преимущественно по эпоксидному пути с образованием главных метаболитов: активного – карбамазепин-10.11-эпоксида и неактивного конъюгата с глюкуроновой кислотой. Основным изоферментом, обеспечивающим биотрансформацию карбамазепина в карбамазепин-10,11-эпоксид, является цитохром P450 (CYP3A4). В результате метаболических реакций образуется и малоактивный метаболит 9-гидрокси-метил-10-карбамоилакридан. Может индуцировать собственный метаболизм. Концентрация карбамазепин-10,11-эпоксида составляет 30% от концентрации карбамазепина.

Выведение

T1/2 после приема разовой пероральной дозы составляет 25-65 ч (в среднем около 36 ч), после повторного приема в зависимости от длительности лечения – 12-24 ч (вследствие аутоиндукции монооксигеназной системы печени). У пациентов, получающих дополнительно другие противосудорожные препараты-индукторы монооксигеназной системы (фенитоин, фенобарбитал) T1/2 составляет в среднем 9-10 ч. После однократного приема карбамазепина внутрь 72% принятой дозы выводится с мочой и 28% с калом. Около 2% дозы выводится с мочой в виде неизменного карбамазепина, около 1% - в виде 10,11-эпоксидного метаболита.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

У детей, вследствие ускоренной элиминации, может потребоваться применение относительно более высоких доз препарата на кг массы тела по сравнению со взрослыми.

Данных об изменении фармакокинетики карбамазепина у пациентов пожилого возраста нет.

Побочные действия

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - головокружение, атаксия, сонливость, общая слабость, головная боль, парез аккомодации; иногда - аномальные непроизвольные движения (например, тремор, "порхающий" тремор - asterixis, дистония, тики), нистагм; редко - галлюцинации (зрительные или слуховые), депрессия, снижение аппетита, беспокойство, агрессивное поведение, психомоторное возбуждение, дезориентация; активация психоза, орофациальная дискинезия, глазодвигательные нарушения, нарушения речи (например, дизартрия или невнятная речь), хореоатетоидные расстройства, периферический неврит, парестезии, мышечная слабость и симптомы пареза. Роль препарата в развитии ЗНС, особенно в сочетании с нейролептиками, остается невыясненной.

Развитие побочных реакций со стороны ЦНС может быть следствием относительной передозировки препарата или значительных колебаний концентраций карбамазепина в плазме крови.

Аллергические реакции: часто - крапивница; иногда - эритродермия, мультиорганные реакции гиперчувствительности замедленного типа с лихорадкой, кожными высыпаниями, васкулитом (в т.ч. узловатая эритема, как проявление кожного васкулита), лимфаденопатией, признаками, напоминающими лимфому, артралгиями, лейкопенией, эозинофилией, гепатоспленомегалией и измененными показателями функции печени (указанные проявления встречаются в различных комбинациях). Могут также вовлекаться и другие органы (например, легкие, почки, поджелудочная железа, миокард, толстая кишка)

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Монотерапию эпилепсии начинают с назначения низкой начальной дозы, постепенно повышая ее до достижения желаемого терапевтического эффекта.

При подборе оптимальной дозы целесообразно определять концентрацию карбамазепина в плазме крови, в особенности при комбинированной терапии. В отдельных случаях оптимальная доза может значительно отклоняться от рекомендуемой начальной поддерживающей дозы, например, в связи с индукцией микросомальных ферментов печени или по причине взаимодействий при комбинированной терапии.

В некоторых случаях лечение противоэпилептическими препаратами сопровождалось возникновением суицидальных попыток/суицидальных намерений. Это было также подтверждено при проведении мета-анализа рандомизированных клинических испытаний с применением противоэпилептических средств. Поскольку механизм возникновения суицидальных попыток при использовании противоэпилептических препаратов не известен, нельзя исключить их возникновение и при лечении препаратом Финлепсин®. Пациентов и обслуживающий персонал нужно предупредить о необходимости следить за появлением суицидальных мыслей/суицидального поведения, и в случае возникновения симптомов немедленно обращаться за медицинской помощью.

Финлепсин® не следует комбинировать с седативно-снотворными средствами. При необходимости его можно сочетать с другими веществами, применяемыми для лечения алкогольной абстиненции. В ходе лечения необходимо регулярно контролировать содержание карбамазепина в плазме крови. В связи с развитием побочных эффектов со стороны ЦНС и вегетативной нервной системы за пациентами устанавливают тщательное наблюдение в условиях стационара.

При переводе больного на карбамазепин следует постепенно снижать дозу ранее назначенного противоэпилептического средства вплоть до его полной отмены. Внезапное прекращение приема карбамазепина может спровоцировать эпилептические приступы. Если необходимо резко прервать лечение, следует перевести больного на другое противоэпилептическое средство под прикрытием показанного в таких случаях препарата (например, диазепама, вводимого в/в или ректально, или фенитоина, вводимого в/в).

Описано несколько случаев рвоты, диареи и/или пониженного питания, судорог и/или угнетения дыхания у новорожденных, матери которых принимали карбамазепин одновременно с другими противосудорожными препаратами (возможно, эти реакции представляют собой проявления у новорожденных синдрома отмены).

Перед назначением карбамазепина и в процессе лечения необходимо исследование функции печени, особенно у пациентов, в анамнезе которых имеются сведения о заболеваниях печени, а также у пациентов пожилого возраста. В случае усиления уже имевшихся нарушений функции печени или при появлении активного заболевания печени препарат следует немедленно отменить.

Перед началом лечения необходимо провести исследование картины крови (включая подсчет тромбоцитов, ретикулоцитов), уровня железа в сыворотке крови, общего анализа мочи, уровня мочевины в крови, электроэнцефалограмму,

Показания

— эпилепсия: парциальные припадки с элементарной симптоматикой (фокальные припадки), парциальные припадки со сложной симптоматикой, психомоторные припадки, большие судорожные припадки в основном фокального генеза (большие судорожные припадки во время сна, диффузные большие судорожные припадки), смешанные формы эпилепсии;

— невралгия тройничного нерва;

— идиопатическая невралгия языкоглоточного нерва;

— боли при диабетической полиневропатии;

— эпилептиформные судороги при рассеянном склерозе, спазмы лицевых мышц при невралгии тройничного нерва, тонические судороги, пароксизмальная дизартрия и атаксия, пароксизмальные парестезии и приступы боли;

— синдром алкогольной абстиненции (тревога, судороги, гипервозбудимость, нарушения сна);

— психотические расстройства (аффективные и шизоаффективные расстройства, психозы, нарушения функции лимбической системы).

Противопоказания

— нарушения костномозгового кроветворения (анемия, лейкопения);

— острая перемежающаяся порфирия (в т.ч. в анамнезе);

— AV-блокада;

— одновременное назначение препаратов лития и ингибиторов МАО;

— повышенная чувствительность к компонентам препарата;

— повышенная чувствительность к трициклическим антидепрессантам.

С осторожностью препарат следует применять при декомпенсированной хронической сердечной недостаточности, при нарушении функции печени и/или почек, у пациентов пожилого возраста, у больных с хроническим алкоголизмом (усиливается угнетение ЦНС, усиливается метаболизм карбамазепина), при гипонатриемии разведения (синдром гиперсекреции АДГ, гипопитуитаризм, гипотиреоз, недостаточность коры надпочечников), при угнетении костномозгового кроветворения на фоне приема препаратов (в анамнезе), при гиперплазии предстательной железы, повышении внутриглазного давления; при одновременном применении с седативными и снотворными лекарственными препаратами.

Лекарственное взаимодействие

Одновременное назначение карбамазепина с ингибиторами CYP3A4 может привести к повышению его концентрации в плазме крови и развитию побочных реакций.

Совместное применение индукторов CYP3A4 может привести к ускорению метаболизма карбамазепина, снижению его концентрации в плазме крови и уменьшению терапевтического эффекта; напротив, их отмена может снижать скорость биотрансформации карбамазепина и приводить к повышению его концентрации.

Повышают концентрацию карбамазепина в плазме: верапамил, дилтиазем, фелодипин, декстропропоксифен, вилоксазин, флуоксетин, флувоксамин, циметидин, ацетазоламид, даназол, дезипрамин, никотинамид (у взрослых, только в высоких дозах), макролиды (эритромицин, джозамицин, кларитромицин, тролеандомицин), азолы (итраконазол, кетоконазол, флуконазол), терфенадин, лоратадин, изониазид, пропоксифен, грейпфрутовый сок, ингибиторы вирусной протеазы, используемые при терапии ВИЧ-инфекции (например, ритонавир) - требуется коррекция режима дозирования или монитори
(3249)


Дозування

Препарат призначають внутрішньо, під час або після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Епілепсія У тих випадках, коли це можливо, Фінлепсин® слід призначати у вигляді монотерапії. Приєднання Фінлепсину до вже проводиться протиепілептичної терапії слід здійснювати поступово, при цьому дози препаратів, що застосовуються при необхідності коригують. Якщо хворий забув вчасно прийняти чергову дозу препарату, слід прийняти пропущену дозу одразу, як тільки це упущення стало поміченим, при цьому нельзя приймати подвійну дозу препарату. Дорослі: Початкова доза – 200-400 мг (1-2 таблетки)/, потім дозу поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту. Підтримуюча доза – 800-1200 мг/, які розподіляються на 1-3 прийоми Максимальна добова доза – 1.6-2 р. Діти Якщо дитина не в змозі проковтнути таблетку цілою, її можна розжувати, потовкти або збовтати в невеликій кількості води. Початкова доза для дітей у віці від 1 року до 5 років – 100-200 мг, потім дозу поступово підвищують на 100 мг, до досягнення оптимального ефекту; для дітей від 6 до 10 років – 200 мг, потім дозу поступово підвищують на 100 мг, до досягнення оптимального ефекту; для дітей від 11 до 15 років – 100-300 мг, потім дозу поступово підвищують на 100 мг, до досягнення оптимального ефекту. Підтримуючі дози: для дітей у віці 1-5 років – 200-400 мг (у декілька прийомів), 6-10 років – 400-600 мг/ (в 2-3 прийоми); 11-15 років – 600-1000 мг/ (в 2-3 прийоми).

Лікарська форма

Таблетки білого кольору, круглі, з фаскою, випуклі з одного боку та з рискою у вигляді клиноподібного поглиблення - з іншого.

Склад

карбамазепін \0009200 мг

Вспомогательные речовини: целюлоза мікрокристалічна - 60 мг, желатин - 11 мг, кроскармелоза натрію - 6 мг, магнію стеарат - 3 мг.

Фармакологічна дія

Протиепілептичний препарат (похідне дибензазепина), також надає антидепресивну, антипсихотичну і антидіуретична дія, має аналгетичну дію у хворих з невралгією. Механізм дії пов'язаний з блокадою потенциалзависимых натрієвих каналів, що призводить до стабілізації мембрани перевозбужденных нейронів, інгібування виникнення серійних ра��рядів нейронів і зниження синаптичного проведення імпульсів. Запобігає повторне утворення Na+-залежних потенціалів дії у деполяризованих нейронах. Знижує вивільнення збудливою нейромедіаторної амінокислоти глутамату, підвищує знижений судомний поріг ЦНС і, таким чином, зменшує ризик розвитку епілептичного нападу. Збільшує провідність K+, модулює потенціалзалежні Са2+канали, що також може вносити внесок у протисудомну дію препарату. Ефективний при фокальних (парціальних) эпилептичеських нападах (простих і комплексних), що супроводжуються або не супроводжуються вторинною генералізацією, при генералізованих тоніко-клонічних епілептичних нападах, а також при комбінації вказаних типів нападів (зазвичай неефективний при малих нападах - petit mal, абсансах та міоклонічних нападах). У пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей і підлітків) відзначено позитивний вплив на симптоми тривожності і депресії, а також зменшення дратівливості та агресивності. Вплив на когнітивну функцію і психомоторні ппоказники залежить від дози. Початок протисудомного ефекту варіює від декількох годин до декількох днів (іноді до 1 міс внаслідок аутоіндукції метаболізму).

При есенціальній і вторинній невралгії трійчастого нерва карбамазепін у більшості випадків попереджає появу больових нападів. Ослаблення болю при невралгії трійчастого нерва відзначається через 8-72 ч.

При синдромі алкогольної абстиненції підвищує поріг судомної готовності, який в даному стані зазвичай знижений і зменшує вираженість кліні��ких проявів синдрому (підвищена збудливість, тремор, порушення ходи).

Антипсихотична (антиманиакальное) дія розвивається через 7-10 днів, може бути обумовлено пригніченням метаболізму допаміну і норадреналіну.

Фармакокінетика

Всмоктування

Абсорбція – повільна, але повна (прийом їжі істотно не впливає на швидкість і ступінь всмоктування). Після одноразового прийому таблетки Cmax досягається через 12 год. Середнє значення Cmax незміненої активної речовини після одноразового прийому карбамазепіну у дозі 400 мг з��становить близько 4.5 мкг/мл, Час досягнення Cmax становить 4-5 ч.

Розподіл

Css препарату в плазмі досягаються через 1-2 тижні (швидкість досягнення залежить від індивідуальних особливостей метаболізму: аутоіндукція ферментних систем печінки, гетероіндукція іншими одночасно застосовуваними, лікарськими засобами), а також від стану хворого, дози препарату і тривалості лікування. Спостерігаються суттєві міжіндивідуальні відмінності значень Css у терапевтичному діапазоні: у більшості хворих ці значення хитають��я від 4 до 12 мкг/мл (17-50 мкмоль/л). Концентрації карбамазепін-10,11-епоксиду (фармакологічно активного метаболіту) становлять близько 30% від концентрації карбамазепіну. Зв'язування з білками плазми у дітей – 55-59%, у дорослих – 70-80%. Здається Vd – 0.8-1.9 л/кг. В спинномозковій рідині і слині утворюються концентрації пропорційно кількості незв'язаної з білками активної речовини (20-30%). Проникає через плацентарний бар'єр. Концентрація в грудному молоці становить 25-60% від такої в плазмі.

Метаболізм

Метаболізується в печінці, переважнореважно за эпоксидному шляху з утворенням головних метаболітів: активного – карбамазепін-10.11-епоксиду і неактивного кон'югата з глюкуроновою кислотою. Основним ізоферментом, який забезпечує біотрансформацію карбамазепіну в карбамазепін-10,11-епоксид, є цитохром Р450 (CYP3A4). В результаті метаболічних реакцій утворюється і малоактивний метаболіт 9-гідрокси-метил-10-карбамоілакридан. Може індукувати власний метаболізм. Концентрація карбамазепін-10,11-епоксиду становить 30% від концентрації карбамазепіну.

Виведення
/> T1/2 після прийому разової пероральної дози становить 25-65 год (в середньому близько 36 год), після повторного прийому залежно від тривалості лікування – 12-24 год (внаслідок аутоіндукції монооксигеназної системи печінки). У пацієнтів, які отримують додатково інші протисудомні препарати-індуктори монооксигеназної системи (фенітоїн, фенобарбітал) T1/2 складає в середньому 9-10 год. Після одноразового прийому карбамазепіну внутрішньо 72% дози виводиться з сечею і 28% з калом. Близько 2% дози виводиться з сечею у вигляді незмінного карбамазепіну, приблизно 1% - у вигляді 10,11-епоксидного метаболіту.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У дітей, внаслідок прискореної елімінації, може знадобитися застосування більш високих доз препарату на кг маси тіла, порівняно з дорослими.

Даних про зміну фармакокінетики карбамазепіну у пацієнтів літнього віку немає.

Побічні дії

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - запаморочення, атаксія, сонливість, загальна слабкість, головний біль, парез акомодації; іноді - аномальні непроизвольные рухи (наприклад, тремор, "пурхаючий" тремор - asterixis, дистонія, тікі), ністагм; рідко - галюцинації (зорові або слухові), депресія, зниження апетиту, неспокій, агресивна поведінка, психомоторне збудження, дезорієнтація; активація психозу, орофаціальна дискінезія, окорухові порушення, порушення мови (наприклад, дизартрія або невиразна мова), хореоатетоїдні розлади, периферичний неврит, парестезії, м'язова слабкість та симптоми парезу. Роль препарату в розвитку ЗНС, особливо в поєднанні з нейролептиками, залишається нез'ясованою.

Розвиток побічних реакцій з боку ЦНС може бути наслідком відносного передозування препарату або значних коливань концентрацій карбамазепіну в плазмі крові.

Алергічні реакції: часто - кропив'янка; іноді - еритродермія, мультиорганные реакції гіперчутливості уповільненого типу з гарячкою, шкірними висипаннями, васкулітом (у т. ч. вузлувата еритема, як прояв шкірного васкуліту), лімфаденопатією, ознаками, що нагадують лімфому, артралгіями, лейкопенією, эозинофилией, гепатоспленомегалією і зміненими показниками функції печінки (вказані прояви зустрічаються у різних комбінаціях). Можуть також залучатися інші органи (наприклад, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард, товста кишка)

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Монотерапію епілепсії починають з призначення низької початкової дози, поступово підвищуючи її до досягнення бажаного терапевтичного ефекту.

При підборі оптимальної дози доцільно визначати концентрацію карбамазепіну в плазмі крові, особливо при комбінованій терапії. В окремих випадках оптимальна доза може значно відхилятися від рекомендованої початкової підтримуючої дози, наприклад, в зв'язку з індукцією мікросомальних ферментів печінки або з причини взаємодій при комбінованій терапії.

У деяких випадках лікування протиепілептичними препаратами супроводжувалося виникненням суїцидальних спроб/суїцидальних намірів. Це було також підтверджено при проведенні мета-аналізу рандомізованих клінічних випробувань з застосований��єм протиепілептичних засобів. Оскільки механізм виникнення суїцидальних спроб при використанні протиепілептичних препаратів не відомий, не можна виключити їх виникнення і при лікуванні препаратом Фінлепсин®. Пацієнтів та обслуговуючий персонал потрібно попередити про необхідність стежити за появою суїцидальних думок/суїцидальної поведінки, і у разі виникнення симптомів негайно звертатися за медичною допомогою.

Фінлепсин® не слід комбінувати з седативно-снодійними засобами. При необхідностівартості його можна поєднувати з іншими речовинами, що застосовуються для лікування алкогольної абстиненції. В ході лікування необхідно регулярно контролювати вміст карбамазепіну у плазмі крові. У зв'язку з розвитком побічних ефектів з боку ЦНС і вегетативної нервової системи за пацієнтами встановлюють ретельне спостереження в умовах стаціонару.

При переведенні хворого на карбамазепін слід поступово знижувати дозу раніше призначеного протиепілептичного засобу аж до його повного скасування. Раптове припинення прийому карбамазепина може спровокувати епілептичні напади. Якщо необхідно різко перервати лікування, слід перевести хворого на інший протиепілептичний засіб під прикриттям показаного у таких випадках препарату (наприклад, діазепаму, який вводиться в/в або ректально, або фенітоїну, що вводиться в/в).

Описано кілька випадків блювання, діареї та/або зниженого харчування, судом та/або пригнічення дихання у новонароджених, матері яких приймали карбамазепін одночасно з іншими протисудомними препаратами (можливо, ці реакції являють собою прояви у новонароджених синдрому відміни).

Перед призначенням карбамазепіну і в процесі лікування необхідне дослідження функції печінки, особливо у пацієнтів, в анамнезі яких є відомості про захворювання печінки, а також у пацієнтів літнього віку. У разі посилення вже існуючих порушень функції печінки або при появі активного захворювання печінки препарат слід негайно відмінити.

Перед початком лікування необхідно провести дослідження картини крові (включаючи підрахунок тромбоцитів, реті��улоцитов), рівня заліза в сироватці крові, загального аналізу сечі, рівня сечовини в крові, електроенцефалограму,

Свідчення

— епілепсія: парціальні напади з елементарною симптоматикою (фокальні напади), парціальні напади зі складною симптоматикою, психомоторні припадки, великі судомні напади, в основному фокального генезу (великі судомні напади під час сну, дифузні великі судомні напади), змішані форми епілепсії;

— невралгія трійчастого нерва;

— ідіопатична невралгія языкоглоточног�� нерва;

— болі при діабетичній поліневропатії;

— епілептиформні судоми при розсіяному склерозі, спазми лицьових м'язів при невралгії трійчастого нерва, тонічні судоми, пароксизмальна дизартрія й атаксія, пароксизмальні парестезії та напади болю;

— синдром алкогольної абстиненції (тривога, судоми, гіперзбудливість, порушення сну);

— психотичні розлади (афективні і шизоаффективные розлади, психози, порушення функції лімбічної системи).

Протипоказання

— порушення костномозгового кровотворення (анемія, лейкопенія);

— гостра переміжна порфірія (у т.ч. в анамнезі);

— AV-блокада;

— одночасне призначення препаратів літію та інгібіторів МАО;

— підвищена чутливість до компонентів препарату;

— підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів.

З обережністю слід застосовувати препарат при декомпенсованої хронічної серцевої недостатності, при порушенні функції печінки і/або нирок, у пацієнтів літнього віку, у хворих з хроническим алкоголізмом (посилюється пригнічення ЦНС, посилюється метаболізм карбамазепіну), при гіпонатріємії розведення (синдром гіперсекреції АДГ, гипопитуитаризм, гіпотиреоз, недостатність кори надниркових залоз), при пригнічення кістковомозкового кровотворення на тлі прийому препаратів (в анамнезі), при гіперплазії передміхурової залози, підвищення внутрішньоочного тиску; при одночасному застосуванні з седативними і снодійними лікарськими препаратами.

Лікарська взаємодія

Одночасне призначення карбамазепіну з ингибиторамі CYP3A4 може призвести до підвищення його концентрації в плазмі крові та розвитку побічних реакцій.

Сумісне застосування індукторів CYP3A4 може призвести до прискорення метаболізму карбамазепіну, зниження його концентрації в плазмі крові і зменшення терапевтичного ефекту; навпаки, їх скасування може знижувати швидкість біотрансформації карбамазепіну і призводити до підвищення його концентрації.

Підвищують концентрацію карбамазепіну у плазмі: верапаміл, дилтіазем, фелодипін, декстропропоксифен, вилоксазин, флуоксетин, флувоксамін, циметидин, ацетазоламід, даназол, дезипрамин, нікотинамід (у дорослих, тільки у високих дозах), макроліди (еритроміцин, джозамицин, кларитроміцин, тролеандомицин), азоли (ітраконазол, кетоконазол, флуконазол), терфенадин, лоратадин, ізоніазид, пропоксифен, грейпфрутовий сік, інгібітори вірусної протеази, що використовуються при терапії ВІЛ-інфекції (наприклад, ритонавір) - потрібна корекція режиму дозування або моніторування
Действующие вещества: Карбамазепин
Страна происхождения: Польша
Форма выпуска: 10 - блистеры (5) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: ТЕВА
Общее описание: Противосудорожный препарат
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Сиофор 500 n60 табл п/о
0 грн
690 грн
Сиофор 850 n60 табл п/о
0 грн
786 грн
Агренокс n30 капс с модиф высвоб
0 грн
1 580 грн
Афобазол 0,01 n60 табл
846 грн
769 грн
Золофт 0,1 n28 табл п/о
0 грн
1 922 грн
Мексидол 0,05/мл 2мл n10 амп р-р в/в в/м/армавир
0 грн
980 грн
Мексидол 0,125 n50 табл п/о \ Мексидол Форте 250мг №40 таблетки 413357 743 грн
877 грн
797 грн
Нейромидин 0,02 n50 табл
0 грн
1 840 грн
Сейзар 0,1 n30 табл
0 грн
932 грн
Катадолон 0,1 n50 капс
0 грн
2 180 грн
Миг 400 0,4 n20 табл п/о
0 грн
550 грн
Аторис 0,02 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
968 грн
Индапамид 0,0025 n30 табл п/о/хемофарм/
0 грн
476 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
Корвалол 50мл капли инд/уп
0 грн
434 грн
Компливит n60 табл п/о
0 грн
576 грн
Фитолакс n40 табл
0 грн
732 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка