Дозировка
Препарат «Фенотерол-натив» предназначен только для ингаляционного введения. 20 капель = 1 мл. 1 капля = 50 мкг фенотерола гидробромида. Дозы следует подбирать соответственно индивидуальным потребностям больного; кроме того, во время лечения больной должен находиться под наблюдением врача. Приступы бронхиальной астмы и другие состояния, сопровождающиеся обратимой обструкцией дыхательных путей Ингаляционно. • 0,5 мл (10 капель = 0,5 мг фенотерола гидробромида) в большинстве случаев достаточно для немедленного купирования приступа; • при необходимости повторного назначения препарата ингалируют по 0,5 мл (10 капель = 0,5 мг фенотерола гидробромида) до 4 раз в день, однако возможно уменьшение индивидуальной дозы в зависимости от эффективности лечения; • в тяжелых случаях, если доза 1 мл (20 капель) оказывается неэффективной, могут потребоваться более высокие дозы от 1 до 1,25 мл (20 - 25 капель = 1 - 1,25 мг фенотерола гидробромида); • в исключительно тяжелых случаях, если доза до 2,0 мл (40 капель) оказывается неэффективной, ингалируют под наблюдением врача 2 мл (40 капель = 2 мг фенотерола гидробромида). Профилактика приступов бронхиальной астмы вследствие физического напряжения: ЛП-002943-020415 5 Ингаляционно. • 0,5 мл (10 капель = 0,5 мг фенотерола гидробромида) до физической нагрузки. Лечение начинают, как правило, с наименьшей рекомендуемой дозы. Рекомендуемую дозу разводят 0,9 % раствором натрия хлорида до конечного объема 3 - 4 мл, распыляют и ингалируют до полного потребления полученного разведения. Фенотерол-натив нельзя разводить дистиллированной водой. Раствор разводят каждый раз заново перед применением; остатки разведенного раствора выливают. Фенотерол-натив рекомендовано применять с использованием ингаляционного устройства - небулайзера. При наличии кислородно-дыхательной аппаратуры раствор лучше всего ингалировать при скорости потока 6 - 8 л/мин. Фенотерол-натив можно ингалировать одновременно с холино- и муколитическими средствами. Это касается, прежде всего, препаратов ипратропия бромид и амброксол в форме растворов для ингаляции.
Лекарственная форма
Прозрачный бесцветный или со слабым желтоватым оттенком раствор.
Состав
1 мл раствора для ингаляций содержит:
Активное вещество: Фенотерола гидробромид 1,0 мг
Вспомогательные вещества: Натрия бензоат 0,5 мг
Динатрия эдетата дигидрат 0,554 мг (соответствует динатрия эдетату) 0,5 мг
Лимонной кислоты моногидрат 1,64 мг (соответствует лимонной кислоте безводной)1,5 мг
1,5 мг
Вода для инъекций до 1,0 мл
Фармакологическое действие
Фенотерол-натив является эффективным бронхолитическим средством для
предупреждения и купирования приступов бронхоспазма при бронхиальной астме и
других заболеваниях, сопровождающихся обратимой обструкцией дыхательных путей,
таких как хроническая обструктивная болезнь легких, хронический бронхит, эмфизема
легких.
Фенотерол - селективный стимулятор ?2-адренорецепторов. При применении препарата в
более высоких дозах происходит стимуляция ?1-адренорецепторов (например, при
назначении для токолитической терапии). Механизм действия связан с активацией
аденилатциклазы через стимуляторный GS-белок с последующим увеличением
образования циклического аденозинмонофосфата (цАМФ), который активирует
протеинкиназу А, последняя лишает миозин способности соединяться с актином, что
препятствует сокращению гладкой мускулатуры и способствует бронхолитическому
действию и устранению бронхоспазма.
Кроме того, фенотерол ингибирует высвобождение из тучных клеток медиаторов
воспаления, тем самым оказывая защитное действие от влияния таких
бронхоконстрикторов, как гистамин, метахолин, холодный воздух и аллергены. Прием
фенотерола в дозах 0,6 мг повышает активность мерцательного эпителия бронхов и
ускоряет мукоцилиарный транспорт.
За счет стимулирующего влияния на ?-адренорецепторы, фенотерол может оказывать
действие на миокард (особенно в дозах, превышающих терапевтические), вызывая
учащение и усиление сердечных сокращений.
Фенотерол предупреждает и быстро купирует бронхоспазм различного генеза. Начало
действия после ингаляции - через 5 мин., максимум - 30 - 90 мин., продолжительность
действия - 3 - 5 час.
Фармакокинетика
Всасывание
10-30% активного вещества, освобождаемого из аэрозольного препарата после ингаляции,
достигает нижних дыхательных путей в зависимости от метода ингаляции и используемой
ингаляционной системы, а остальная часть депонируется в верхних дыхательных путях и
проглатывается. В результате некоторое количество ингалируемого фенотерола попадает
в желудочно-кишечный тракт. После ингаляции одной дозы препарата степень
всасывания составляет 17% от введенной дозы. Всасывание носит двухфазный характер -
30% фенотерола гидробромида быстро всасывается с периодом полувыведения 11 мин, и
70% всасывается медленно с периодом полувыведения 120 мин. Не существует
корреляции между концентрациями фенотерола в плазме крови, достигаемыми после
ингаляции, и фармакодинамической кривой «время - эффект». Длительный (3-5 час)
бронхорасширяющий эффект препарата после ингаляции, сравнимый с соответствующим
ЛП-002943-020415
3
эффектом, достигаемым после внутривенного введения, не поддерживается высокими
концентрациями активного вещества в системном кровотоке.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 40-55%. В неизмененном виде фенотерол может
проникать через плацентарный барьер и попадать в грудное молоко.
Метаболизм
При проглатывании активное вещество подвергается биотрансформации вследствие
эффекта «первичного прохождения» через печень. Метаболизируется в печени. Таким
образом, проглоченное количество препарата не оказывает влияние на концентрацию
активного вещества в плазме крови, достигаемую после ингаляции. Биотрансформация
фенотерола у человека протекает исключительно путем конъюгации с сульфатами
преимущественно в стенке кишечника.
Выведение
Выводится почками и с желчью в виде неактивных сульфатных конъюгатов. Выделение
фенотерола с мочой (0,27 л/мин) соответствует приблизительно 15% от среднего общего
клиренса системно доступной дозы. Объем почечного клиренса свидетельствует о
тубулярной секреции фенотерола дополнительно к гломерулярной фильтрации.
Побочные действия
Определение частоты: очень часто (>1/10), часто (от 1/100 до 1/10), нечасто (от 1/1000
до 1/100), редко (от 1/10000 до 1/1000), очень редко (< 1/10000).
Со стороны нервной системы: очень часто - нервозность, тревожность, тремор, головная
боль, головокружение; очень редко - возбуждение.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - тахикардия, ощущение сердцебиения;
очень редко - аритмия, повышение систолического давления крови, снижение
диастолического давления крови, ишемия миокарда.
Со стороны метаболизма и питания: часто - гипокалиемия, гипергликемия.
Со стороны дыхательной системы: нечасто - кашель, раздражение гортани и глотки;
редко - парадоксальный бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: нечасто - тошнота, рвота.
Кожа и подкожная клетчатка: нечасто - аллергические кожные реакции, такие как сыпь,
зуд, крапивница; редко – гипергидроз.
Костно-мышечная система и связанные с ней заболевания тканей: нечасто - мышечная
слабость, спазм мышц, миалгия.
Со стороны иммунной системы: редко - гиперчувствительность.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Другие симпатомиметические бронходилататоры можно применять одновременно с
Фенотеролом-натив только под наблюдением врача.
При острой, быстро усиливающейся одышке (затрудненное дыхание) следует немедленно
обратиться к врачу.
При длительном применении препарата:
• купирование приступов бронхиальной астмы может быть предпочтительнее
регулярного применения препарата (симптоматическое лечение);
• необходимо проводить регулярное обследование пациентов для выявления
необходимости дополнительного или более интенсивного противовоспалительного
лечения (например, ингаляций глюкокортикостероидов) с целью контроля воспаления
дыхательных путей и предупреждения длительных обострений бронхиальной астмы.
В случае усиления обструкции бронхов считается неприемлемым и может быть даже
рискованным увеличение кратности приема ?2-агонистов, содержащихся в таких
препаратах, как Фенотерол-натив, сверх рекомендуемых доз. В такой ситуации следует
пересмотреть план лечения и, особенно, адекватность противовоспалительной терапии.
При лечении ?2-агонистами возможно развитие выраженной гипокалиемии. Особую
осторожность следует проявлять при тяжелой бронхиальной астме, так как этот эффект
может быть усилен сопутствующим применением производных ксантина,
глюкокортикостероидов и диуретиков. При гипоксии возможно усиление влияния
гипокалиемии на сердечный ритм. В таких ситуациях рекомендуется проводить
регулярный контроль концентрации калия в сыворотке крови.
В редких случаях наблюдалась ишемия миокарда, связанная с ?2-агонистами.
Применение фенотерола у пациентов с гипокалиемией, которые получают сердечным
гликозиды, может вызвать аритмию.
У больных сахарным диабетом во время лечения необходимо проводить регулярный
контроль содержания глюкозы в плазме.
Препарат содержит стабилизатор динатрия эдетат, который у некоторых пациентов может
вызывать бронхоспазм.
Применение фенотерола может приводить к положительным результатам тестов на
злоупотребление психоактивными препаратами по немедицинским показаниям, а так же
на допинг у спортсменов.
Влияние на способность к управлению автомобилем и другими транспортными
средствами, на работу с движущимися механизмами
Исследований по изучению влияния препарата на способность к вождению
автотранспорта и управлению механизмами не проводилось. В случае развития побочных
эффектов при применении препарата следует воздержаться от вождения автотранспорта и
управления механизмами.
Симптомы: тахикардия, усиленное сердцебиение, снижение или повышение
артериального давления, повышение пульсового давления, боль за грудиной, аритмии,
ЛП-002943-020415
6
ощущение приливов крови к лицу, тремор, метаболический ацидоз, головная боль,
головокружение, беспокойство, возбуждение, гипокалиемия.
Лечение: седативные средства, транквилизаторы, в тяжелых случаях проводят
интенсивную симптоматическую терапию. В качестве специфических антидотов можно
назначать ?-адреноблокаторы (предпочтительно селективные ?1-адреноблокаторы);
необходимо учитывать возможность усиления обструкции бронхов и осторожно
подбирать дозы этих препаратов у больных, страдающих бронхиальной астмой.
Показания
• приступы бронхиальной астмы или иные состояния с обратимой обструкцией
дыхательных путей, такие как, хроническая обструктивная болезнь легких,
обструктивный бронхит, эмфизема лёгких;
• профилактика приступов бронхиальной астмы вследствие физического напряжения;
• в качестве бронхорасширяющего средства перед ингаляцией других лекарственных
средств (антибиотиков, муколитических средств, глюкокортикостероидов);
• проведение бронходилатационных тестов при исследовании функции внешнего
дыхания.
Противопоказания
• гиперчувствительность к фенотеролу или любому компоненту препарата;
• гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия;
• тахиаритмия;
• возраст до 18 лет.
С осторожностью: гипертиреоз, артериальная гипотензия, артериальная гипертензия,
атония кишечника, гипокалиемия, сахарный диабет, недавно перенесенный инфаркт
миокарда (в течение последних 3-х месяцев), заболевание сердца, сосудов, такие как
ЛП-002943-020415
4
хроническая сердечная недостаточность, ишемическая болезнь сердца, заболевания
коронарных артерий, пороки сердца (в том числе аортальный стеноз), выраженные
поражения церебральных и периферических артерий, феохромоцитома, глаукома.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Не было выявлено отрицательного влияния препарата на течение беременности. Тем не
менее, беременным женщинам (особенно в первом триместре) препарат назначается
только в тех случаях, если потенциальная польза для матери превышает потенциальный
риск для плода. Следует учитывать возможность ингибирующего эффекта фенотерола на
сократительную активность матки.
Фенотерол проникает в грудное молоко. Безопасность применения препарата в период
лактации не изучена. Применение препарата во время лактации возможно только в
случаях, когда потенциальная польза для матери превышает потенциальный риск для
ребенка.
Лекарственное взаимодействие
Глюкокортикостероиды, антихолинергические средства, ксантиновые производные
(например, теофиллин), кромоглициевая кислота могут усиливать действие фенотерола.
?-адренергические средства, глюкокортикостероиды и диуретики могут усиливать
побочные эффекты фенотерола.
Возможно значительное снижение бронхорасширяющего действия Фенотерола-натив при
одновременном назначении ?-адреноблокаторов.
Следует с осторожностью назначать ?-агонисты пациентам, получающим ингибиторы
моноаминооксидазы или трициклические антидепрессанты, так как эти препараты
способны усиливать действие фенотерола.
Ингаляции галогенизированных углеводородных анестетиков (галотан, трихлорэтилен,
энфлуран) могут усилить действие фенотерола на сердечно-сосудистую систему. Галотан
способствует развитию аритмии.
Одновременное назначение бронхолитиков со сходным механизмом действия приводит к
аддитивному эффекту и явлениям передозировки.
(1871)
Дозування
Препарат «Фенотерол-натів» призначений тільки для інгаляційного введення. 20 крапель = 1 мл 1 крапля = 50 мкг фенотерола гідроброміду. Дози слід підбирати відповідно до індивідуальних потреб хворого; крім того, під час лікування хворий повинен перебувати під наглядом лікаря. Напади бронхіальної астми та інші стани, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів Інгаляційно. • 0,5 мл (10 крапель = 0,5 мг фенотерола гідроброміду) в більшості випадків достатньо для негайного купировани�� нападу; • при необхідності повторного призначення препарату інгалюють по 0,5 мл (10 крапель = 0,5 мг фенотерола гідроброміду) до 4 разів на день, проте можливе зменшення індивідуальної дози в залежності від ефективності лікування; • у важких випадках, якщо доза 1 мл (20 крапель) виявляється неефективною, можуть знадобитися більш високі дози від 1 до 1,25 мл (20 - 25 крапель = 1 - 1,25 мг фенотерола гідроброміду); • у винятково важких випадках, якщо доза до 2,0 мл (40 крапель) виявляється неефективною, інгалюють під наглядом лікаря 2 мл (40 крапель = 2 мг фенотерола гідроброміду). Профілактика нападів бронхіальної астми внаслідок фізичної напруги: ЛП-002943-020415 5 Інгаляційно. • 0,5 мл (10 крапель = 0,5 мг фенотерола гідроброміду) до фізичного навантаження. Лікування починають, як правило, з найменшої рекомендованої дози. Рекомендовану дозу розводять 0,9 % розчином натрію хлориду до кінцевого об'єму 3 - 4 мл, розпилюють і інгалюють до повного споживання отриманого розведення. Фенотерол-натів не можна розводити дистильованою водою. Розчин розводять кожен раз заново перед приміванням; залишки розведеного розчину виливають. Фенотерол-натів рекомендовано застосовувати з використанням інгаляційного пристрою - небулайзера. При наявності киснево-дихальної апаратури розчин краще всього ингалировать при швидкості потоку 6 - 8 л/хв. Фенотерол-натів можна ингалировать одночасно з холіно - і муколітичними засобами. Це стосується, насамперед, препаратів іпратропію бромід і амброксол у формі розчинів для інгаляції.
Лікарська форма
Прозорий безбарвний або зі слабким жовтуватим відтінком раствор.Склад
1 мл розчину для інгаляцій містить:
Активна речовина: Фенотерола гідробромід 1,0 мг
Допоміжні речовини: Натрію бензоат 0,5 мг
Динатрію эдетата дигідрат 0,554 мг (відповідає динатрію эдетату) 0,5 мг
Лимонної кислоти моногідрат 1,64 мг (відповідає лимонної кислоти безводної)1,5 мг
1,5 мг
Вода для ін'єкцій до 1,0 млФармакологічна дія
Фенотерол-натів є ефективним засобом для бронхолітичних
запобігання і купірування нападів бронхоспазму пр�� бронхіальній астмі і
інших захворюваннях, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів,
таких як хронічна обструктивна хвороба легень, хронічний бронхіт, емфізема
легких.
Фенотерол - селективний стимулятор ?2-адренорецепторів. При застосуванні препарату в
більш високих дозах відбувається стимуляція ?1-адренорецепторів (наприклад, при
призначення для токолітичної терапії). Механізм дії пов'язаний з активацією
аденілатциклази через стимуляторный GS-білок з последующм збільшенням
утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), який активує
протеинкиназу А, остання позбавляє міозин здатності з'єднуватися з актином, що
перешкоджає скорочення гладкої мускулатури і сприяє бронхолитическому
дії та усунення бронхоспазму.
Крім того, фенотерол інгібує вивільнення з опасистих клітин медіаторів
запалення, тим самим справляючи захисну дію від впливу таких
бронхоконстрикторов, як гістамін, метахолин, холодне повітря і алергени. Прийом
фенотерола в дозах 0,6 мг підвищує активність миготливого епітелію бронхів та
прискорює мукоциліарний транспорт.
За рахунок стимулюючого впливу на ?-адренорецептори, фенотерол може надавати
дія на міокард (особливо в дозах, що перевищують терапевтичні), викликаючи
почастішання і посилення серцевих скорочень.
Фенотерол попереджає і швидко купірує бронхоспазм різного генезу. Початок
дії після інгаляції - через 5 хв, максимум - 30 - 90 хв., тривалість
дії - 3 - 5 год.Фармакокінетика
Всмоктування
10-30% активної речовини, що вивільняється з аерозольного препарату після інгаляції,
досягає нижніх дихальних шляхів залежно від методу інгаляції і використовуваної
інгаляційної системи, а інша частина депонується у верхніх дихальних шляхах і
проковтується. У результаті деяка кількість ингалируемого фенотерола потрапляє
у шлунково-кишковий тракт. Після інгаляції однієї дози препарату ступінь
всмоктування становить 17% від введенной дози. Всмоктування носить двофазний характер -
30% фенотерола гідроброміду швидко всмоктується з періодом напіввиведення 11 хв, і
70% всмоктується повільно, з періодом напіввиведення 120 хв. Не існує
кореляції між концентраціями фенотерола в плазмі крові, після достигаемыми
інгаляції, і фармакодинамической кривий «час - ефект». Тривалий (3-5 год)
бронхорозширюючий ефект препарату після інгаляції, порівнянний з відповідним
ЛП-002943-020415
3
ефект, що досягається після внутривенного введення, не підтримується високими
концентраціями активної речовини в системному кровотоці.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 40-55%. У незміненому вигляді фенотерол може
проникати через плацентарний бар'єр і потрапляти в грудне молоко.
Метаболізм
При проковтуванні активна речовина піддається біотрансформації внаслідок
ефекту «першого проходження» через печінку. Метаболізується в печінці. Таким
чином, проковтнуте кількість препарату не оказкість вплив на концентрацію
активної речовини в плазмі крові, що досягається після інгаляції. Біотрансформація
фенотерола у людини протікає виключно шляхом кон'югації з сульфатами
переважно в стінці кишечника.
Виведення
Виводиться нирками та з жовчю у вигляді неактивних сульфатних кон'югатів. Виділення
фенотерола з сечею (0,27 л/хв) відповідає приблизно 15% від середнього загального
кліренсу системно доступною дози. Обсяг ниркового кліренсу свідчить про
тубуляр��ой секреції фенотерола додатково до гломерулярної фільтрації.Побічні дії
Визначення частоти: дуже часто (>1/10), часто (від 1/100 до 1/10), нечасто (від 1/1000
до 1/100), рідко (від 1/10 000 до 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
З боку нервової системи: дуже часто - дратівливість, тривожність, тремор, головний
біль, запаморочення; дуже рідко - збудження.
З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, відчуття серцебиття;
дуже рідко - аритмія, підвищення систолічного тиску крові, зниження
> діастолічного тиску крові, ішемія міокарда.
З боку метаболізму та харчування: часто - гіпокаліємія, гіперглікемія.
З боку дихальної системи: нечасто - кашель, подразнення гортані та глотки;
рідко - парадоксальний бронхоспазм.
З боку травної системи: нечасто - нудота, блювання.
Шкіра та підшкірна клітковина: нечасто - алергічні шкірні реакції, такі як висип,
свербіж, кропив'янка; рідко – гіпергідроз.
Кістково-м'язова система і пов'язані з нею захворювання тканин: нечасто - ми��ечная
слабкість, спазм м'язів, міалгія.
З боку імунної системи: рідко - гіперчутливість.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Інші симпатоміметичні бронходилататори можна застосовувати одночасно з
Фенотеролом-натів тільки під наглядом лікаря.
При гострій, швидко посилюється задишці (утруднене дихання) слід негайно
звернутися до лікаря.
При тривалому застосуванні препарату:
• купірування нападів бронхіальної астми може бути предпочтительне��
регулярного застосування препарату (симптоматичне лікування);
• необхідно проводити регулярне обстеження пацієнтів для виявлення
необхідності додаткового або більш інтенсивного протизапального
лікування (наприклад, інгаляцій глюкокортикостероїдів) з метою контролю запалення
дихальних шляхів і попередження тривалих загострень бронхіальної астми.
У разі посилення обструкції бронхів вважається неприйнятним і може бути навіть
ризикованим збільшення кратності п��иема ?2-агоністів, що містяться в таких
препарати, як Фенотерол-натів, понад рекомендованих доз. У такій ситуації слід
переглянути план лікування і, особливо, адекватність протизапальної терапії.
При лікуванні ?2-агоністів можливий розвиток вираженої гіпокаліємії. Особливу
обережність слід проявляти при тяжкій бронхіальній астмі, так як цей ефект
може бути посилений супутнім застосуванням похідних ксантину,
глюкокортикостероїдів та діуретиків. При гіпоксії можливо усиленя впливу
гіпокаліємії на серцевий ритм. У таких ситуаціях рекомендується проводити
регулярний контроль концентрації калію в сироватці крові.
У рідкісних випадках спостерігалась ішемія міокарда, пов'язана з ?2-агоністами.
Застосування фенотерола у пацієнтів з гіпокаліємією, які отримують сердечним
глікозиди, може викликати аритмію.
У хворих на цукровий діабет під час лікування необхідно проводити регулярний
контроль вмісту глюкози в плазмі.
Препарат містить стабілізатор дін��трія едетат, який у деяких пацієнтів може
викликати бронхоспазм.
Застосування фенотерола може призводити до позитивних результатів тестів на
зловживання психоактивними препаратами з немедичною показаннями, а так само
на допінг у спортсменів.
Вплив на здатність до керування автомобілем та іншими транспортними
засобами, на роботу з рухомими механізмами
Досліджень з вивчення впливу препарату на здатність до водіння
автотранспорту та управління механизмами не проводилося. У випадку розвитку побічних
ефектів при застосуванні препарату слід утримуватися від керування автотранспортом і
управління механізмами.
Симптоми: тахікардія, посилене серцебиття, зниження або підвищення
артеріального тиску, підвищення пульсового тиску, біль за грудиною, аритмії,
ЛП-002943-020415
6
відчуття припливів крові до обличчя, тремор, метаболічний ацидоз, головний біль,
запаморочення, неспокій, збудження, гіпокаліємія.
Лікування: седативні засоби, транквілізатори, у важких випадках проводять
інтенсивну симптоматичну терапію. В якості специфічних антидотів можна
призначати ?-адреноблокатори (переважно селективні ?1-адреноблокатори);
необхідно враховувати можливість посилення обструкції бронхів і обережно
підбирати дози цих препаратів у хворих, що страждають бронхіальною астмою.Свідчення
• напади бронхіальної астми або інші стани з оборотною обструкцією
дихальних шляхів, такі як, хронічна ��бструктивная хвороба легенів,
обструктивний бронхіт, емфізема легенів;
• профілактика нападів бронхіальної астми внаслідок фізичної напруги;
• в якості бронхорасширяющего засобу перед інгаляцією інших лікарських
засобів (антибіотиків, муколітичних засобів, глюкокортикостероїдів);
• проведення бронходилатационных тестів при дослідженні функції зовнішнього
дихання.Протипоказання
• гіперчутливість до фенотеролу або будь-якого компонента препарату;
• гипертрофическая обструктивна кардіоміопатія;
• тахіаритмія;
• вік до 18 років.
З обережністю: гіпертиреоз, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія,
атонія кишечнику, гіпокаліємія, цукровий діабет, нещодавно перенесений інфаркт
міокарда (протягом останніх 3-х місяців), захворювання серця, судин, такі як
ЛП-002943-020415
4
хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, захворювання
коронарних артерій, пороки серця (у тому числі аортальний стіноз), виражені
ураження церебральних і периферичних артерій, феохромоцитома, глаукома.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Не було виявлено негативного впливу препарату на перебіг вагітності. Тим не
менше, вагітним жінкам (особливо в першому триместрі) препарат призначається
тільки в тих випадках, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний
ризик для плоду. Слід враховувати можливість інгібуючого ефекту на фенотерола
скороти��ельную активність матки.
Фенотерол проникає у грудне молоко. Безпека застосування препарату в період
лактації не вивчена. Застосування препарату під час лактації можливе лише у
випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для
дитину.Лікарська взаємодія
Глюкокортикостероїди, антихолінергічні засоби, ксантинові похідні
(наприклад, теофілін), кромоглициевая кислота може посилювати дію фенотерола.
?-адренергічні засобів��, глюкокортикоїди та діуретики можуть підсилювати
побічні ефекти фенотерола.
Можливе значне зниження бронхорасширяющего дії Фенотерола-натів при
одночасному призначенні ?-адреноблокаторів.
Слід з обережністю призначати ?-агоністи пацієнтам, які отримують інгібітори
моноамінооксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки ці препарати
здатні посилювати дію фенотерола.
Інгаляції галогенізованих вуглеводних анестетиків (галотан, трихлоретилен,<br />
энфлуран) можуть посилити дію фенотерола на серцево-судинну систему. Галотан
сприяє розвитку аритмії.
Одночасне призначення бронхолітиків з подібним механізмом дії призводить до
аддитивному ефекту і явищ передозування.
