Дозировка
Препарат принимают внутрь ежедневно, в непрерывном режиме по 1 таблетке в сутки (желательно в одно и то же время суток), независимо от приема пищи. Пациентки, делающие переход с другого непрерывного последовательного или циклического режима приема препарата, должны закончить текущий цикл, а затем перейти на препарат Фемостон® мини. Пациентки, не получающие препараты для ЗГТ или переходящие с непрерывного режима применения комбинированных препаратов для ЗГТ , могут начать прием препарата Фемостон® мини в любой день. Если пациентка пропустила прием таблетки, ее необходимо принять в течение 12 часов после обычного времени приема; в противном случае пропущенную таблетку принимать не следует, а на следующий день необходимо принять таблетку в обычное время. Пропуск приема препарата может увеличивать вероятность “прорывного” маточного кровотечения или мажущих кровянистых выделений. Для начала и продолжения терапии постменопаузальных расстройств, следует принимать наименьшую эффективную дозу в течение наименьшего периода времени (см. раздел "Особые указания"). Непрерывную комбинированную терапию можно начинать с препарата Фемостон® мини или препарата линейки Фемостон® с содержанием дидрогестерона 5 мг и эстрадиола 1 мг в одной таблетке в зависимости от времени после наступления менопаузы и выраженности симптомов. Прием комбинированного препарата для ЗГТ Фемостон® мини у женщин с естественной менопаузой можно начинать не ранее чем через 12 месяцев после последней менструации. Женщины, у которых менопауза обусловлена хирургическим вмешательством, могут начинать прием препарата сразу (по назначению врача в случае наличия симптомов). Применение в особых клинических группах пациенток Дети Показания к применению лекарственного препарата Фемостон® мини у детей отсутствуют. Пациентки пожилого возраста Опыт лечения женщин в возрасте старше 65 лет отсутствует. Нарушение функции почек Эстрогены могут вызывать задержку жидкости в организме, поэтому пациентки с нарушениями функции почек должны находиться под наблюдением врача. Нарушение функции печени Острые или хронические заболевания печени в настоящее время или в анамнезе (до нормализации показателей функциональных проб печени) являются противопоказанием к применению препарата.
Передозировка
Эстрадиол и дидрогестерон - вещества с низкой токсичностью. Симптомы В случае передозировки могут развиться такие симптомы, как: тошнота, рвота, напряжение молочных желез, головокружение, боль в области живота, сонливость/слабость и кровотечение "отмены". Лечение Симптоматическое.
Лекарственная форма
Круглые, двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой желтого цвета, с гравировкой "379" на одной стороне.
Состав
Действующие вещества: дидрогестерон - 2,5 мг, эстрадиола гемигидрат- 0,517 мг (в пересчете на эстрадиол - 0,5 мг).
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 117,4 мг; гипромеллоза (НРМС 2910) - 2,8 мг; крахмал кукурузный - 14,7 мг; кремния диоксид коллоидный - 1,4 мг; магния стеарат - 0,7 мг.
Пленочная оболочка: пленочное покрытие YELLOW 1 (макрогол 3350 - 20,2%, поливиниловый спирт - 40,0%, тальк - 14,8%, титана диоксид (Е 171) - 20,55%, краситель железа оксид желтый (Е 172) -4,45%) - 4,0 мг.
Фармакологическое действие
Эстрадиол
Эстрадиола гемигидрат, входящий в состав препарата Фемостон® мини, при растворении переходит в 17-?-эстрадиол, идентичный эндогенному эстрадиолу человека, который является наиболее активным эстрогеном.
Эстрадиол восполняет дефицит эстрогенов в организме у женщин в постменопаузальном периоде и уменьшает выраженность менопаузальных симптомов.
При назначении препарата Фемостон® мини снижение частоты "приливов" средней тяжести и тяжелой степени было статистически достоверным по сравнению с плацебо, начиная с 4 недели терапии. Количество умеренных и выраженных приливов далее снижалось на 13 неделе до прекращения терапии.
Дидрогестерон
Дидрогестерон - прогестаген, эффективный при приеме внутрь и имеющий схожую с парентерально вводимым прогестероном активность.
Поскольку эстрогены способствуют пролиферации эндометрия, заместительная гормональная терапия (ЗГТ) только эстрогенами повышает риск гиперплазии эндометрия и рака. Включение дидрогестерона значительно снижает увеличенный под действием эстрогенов риск развития гиперплазии эндометрия у женщин с сохраненной маткой.
В ходе клинических исследований было показано, что препарат Фемостон® мини обеспечивает ослабление симптомов, связанных с нехваткой эстрогенов, и характера кровотечений. Ослабление менопаузальных симптомов достигалось в течение первых недель лечения.
Фармакокинетика
Эстрадиол
Всасывание
Всасывание эстрадиола зависит от размера частиц, микронизированный эстрадиол легко всасывается из желудочно-кишечного тракта.
Распределение
Эстрадиол (как и другие эстрогены) можно обнаружить как в связанном, так и в свободном состоянии. Около 98-99% дозы эстрадиола связывается с белками плазмы крови, из которых 30-52% - с альбумином и около 46-69% - с глобулином, связывающим половые гормоны (ГСПГ).
Метаболизм
После приема внутрь эстрадиол активно метаболизируется в печени. Основными неконъюгированными и конъюгированными метаболитами являются эстрон и эстрона сульфат, обладающие эстрогенной активностью. Эстрона сульфат может подвергаться кишечно-печеночной рециркуляции.
Выведение
Эстрон и эстрадиол выводятся в конъюгированном с глюкуроновой кислотой состоянии почками. Период полувыведения (Т1/2) составляет 10-16 ч. Эстрогены проникают в грудное молоко.
Зависимость концентрации эстрадиола от времени и дозы
При ежедневном приеме препарата Фемостон® мини концентрация эстрадиола в плазме крови достигает постоянной величины примерно через 5 дней. Обычно данный показатель достигается в течение 8-11 дней после начала терапии.
Дидрогестерон
Всасывание
После приема внутрь дидрогестерон быстро всасывается. Значение времени наступления максимальной концентрации (Тmах) для дидрогестерона варьирует от 30 минут до 2,5 часов. Биодоступность дидрогестерона - 28%.
Распределение
Более 90% дидрогестерона и 20а-дигидродидрогестерона (ДГД) связываются с белками плазмы крови.
Метаболизм
После приема внутрь дидрогестерон быстро метаболизируется до ДГД. Максимальная концентрация ДГД в плазме крови достигается приблизительно через 1,5 ч после приема препарата. Концентрация ДГД в плазме крови существенно превышает исходную концентрацию дидрогестерона, соотношения значений площади под кривой “концентрация- время” (AUC) и максимальной концентрации (Сmах) ДГД к дидрогестерону составляют около 40 и 25 соответственно. Период полувыведения составляет для дидрогестерона 5-7 часов, для ДГД 14-17 часов.
Общей характерной особенностью всех метаболитов дидрогестерона является сохранение конфигурации 4,6-диен-3-она исходного вещества и отсутствие 17?-гидроксилирования, что обуславливает отсутствие эстрогенной и андрогенной активностей.
Выведение
Полностью дидрогестерон выводится через 72 ч. В среднем, 63% от принятой дозы выводится почками. Общий плазменный клиренс - 6,4 л/мин. ДГД определяется в моче преимущественно в виде конъюгата глюкуроновой кислоты.
Зависимость концентрации дидрогестерона от времени и дозы
Сравнение кинетики разовой и многократных доз (от 2,5 до 10 мг) показывает, что фармакокинетические свойства дидрогестерона и ДГД не меняются при приеме многократных доз
Равновесная концентрация дидрогестерона была достигнута через 3 дня после начала приема.
Побочные действия
В клинических исследованиях у пациенток, получавших терапию комбинацией эстрадиол/дидрогестерон, наиболее часто встречались:
головная боль, боль в животе, напряжение/болезненность молочных желез и боль в спине.
В клинических исследованиях (n=4929) наблюдались следующие нежелательные эффекты с частотой развития, указанной ниже
(количество зарегистрированных случаев/количество пациентов):
Очень часто -? 1/10, Часто -от ? 1/100 до <1/10, Нечасто - от ? 1/1000 до <1/100, Редко - от ? 1/10000 до <1/1000, Очень редко -<1/10000
Инфекции и инвазии--часто
Кандидоз влагалища-часто
Новообразования: доброкачественные, злокачественные и неуточненные--редко
Увеличение размера лейомиомы--нечасто
Нарушения со стороны иммунной системы: Гиперчувствительность--нечасто
Нарушения психики: Депрессия, нервозность-часто
Изменение либидо--нечасто
Нарушения со стороны нервной системы: Головная боль--очень часто, Мигрень, головокружение--часто
Нарушения со стороны сердца:Инфаркт миокарда--редко
Нарушения со стороны сосудов: Венозная тромбоэмболия, артериит, варикозное расширение вен--нечасто
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта: Боль в животе---очень часто, Тошнота, рвота, метеоризм,Диспепсия-часто
Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей: Нарушение функции печени, иногда в сочетании с желтухой, астенией, недомоганием, заболевания желчного пузыря--нечасто
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей:Аллергические реакции, такие как крапивница, кожная сыпь и зуд Сосудистая пурпура, ангионевротический отек--часто
Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани: Боль в спине(пояснице) очень часто.
Нарушения со стороны половых органов и молочной железы: Напряжение/болезненность молочных желез--нечасто
Нарушения менструального цикла (включая "мажущие" кровянистые выделения в постменопаузе, метроррагию, меноррагию, олиго- /аменоррагию, нерегулярные менструации, дисменорею)
боль внизу живота, изменение влагалищной секреции,Увеличение молочных желез, предменструальноподобный синдром---часто.
Общие расстройства
Астенические состояния (слабость, недомогание, усталость), периферические отеки
Прочее: Увеличение массы тела, Снижение массы тела--нечасто
Другие побочные эффекты, вызванные лечением комбинации эстрогена и прогестагена (включая эстрадиол/дидрогестерон):
Доброкачественные, злокачественные и неуточненные новообразования: эстрогензависимые доброкачественные и злокачественные новообразования,
в том числе рак эндометрия, рак яичников. Увеличение размеров прогестагензависимых новообразований, в том числе менингиомы.
Со стороны крови и лимфатической системы: гемолитическая анемия.
Со стороны иммунной системы: системная красная волчанка.
Со стороны обмена веществ: гипертриглицеридемия.
Со стороны нервной системы: риск развития деменции у женщин, начинающих применение препаратов для ЗГТ в возрасте старше 65 лет, хорея, провоцирование приступов эпилепсии.
Со стороны органа зрения: непереносимость контактных линз, увеличение кривизны роговицы.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная тромбоэмболия.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: панкреатит (у пациенток с гипертриглицеридемией).
Со стороны кожи и подкожных тканей: хлоазма и/или меланодермия, которые могут сохраняться после прекращения приема препарата, мультиформная эритема, узловатая эритема.
Со стороны скелетно-мышечной системы и соединительной ткани: судороги в мышцах нижних конечностей.
Со стороны мочеполовой системы: недержание мочи.
Нарушения со стороны репродуктивной системы и молочных желез: фиброзно-кистозная мастопатия, эрозия шейки матки.
Врожденные и наследственные нарушения: ухудшение течения сопутствующей порфирии.
Лабораторные показатели: повышенный уровень тиреоидных гормонов.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат назначают только при наличии симптомов, неблагоприятно влияющих на качество жизни. Терапию следует продолжать до тех пор, пока польза от приема препарата превышает риск развития побочных эффектов.
Опыт применения препарата у женщин старше 65 лет ограничен.
Медицинское обследование
Перед назначением или возобновлением терапии препаратом Фемостон® мини необходимо собрать полный медицинский и семейный анамнез и провести общее и гинекологическое обследования (в том числе и молочных желез) пациентки с целью выявления возможных противопоказаний и состояний, требующих соблюдения мер предосторожности. Во время лечения препаратом Фемостон® мини рекомендуется проводить периодические обследования, частоту и характер которых определяют индивидуально, но не менее 1 раза в 6 месяцев. Целесообразно проведение инструментальных методов исследования (например, маммография) для дополнительного обследования молочных желез. Женщины должны быть проинформированы о возможных изменениях молочных желез, о которых требуется сообщить лечащему врачу.
Применение эстрогенов может повлиять на результаты следующих лабораторных тестов: определение толерантности к глюкозе, исследование функций щитовидной железы и печени.
Гиперплазия и рак эндометрия
У женщин с сохраненной маткой риск развития гиперплазии и рака эндометрия увеличивается при длительной монотерапии эстрогенами. Риск развития рака эндометрия при применении пациентками только эстрогенов зависит от дозы и продолжительности лечения и увеличивается от 2 до 12 раз по сравнению с отсутствием лечения; риск может оставаться повышенным в течение 10 лет после прекращения терапии.
Применение комбинированных препаратов для ЗГТ в непрерывном режиме у женщин с сохраненной маткой может предотвратить повышенный эстрогенами риск гиперплазии и рака эндометрия.
В целях своевременной диагностики целесообразно проведение ультразвукового скрининга, при необходимости - проведение гистологического (цитологического) исследования.
Кровянистые выделения из влагалища
В первые месяцы лечения препаратом могут отмечаться “прорывные” кровотечения и/или скудные кровянистые выделения из влагалища. Если подобные кровотечения появляются через некоторое время после начала терапии или продолжаются после прекращения лечения, следует установить их причину. Возможно проведение биопсии эндометрия для исключения злокачественного новообразования.
Венозная тромбоэмболия
ЗГТ связана с 1,3-3-кратным риском развития венозной тромбоэмболии (ВТЭ), т.е. тромбоза глубоких вен или эмболии лёгочной артерии. Такое явление наиболее вероятно в течение первого года ЗГТ.
При наличии тромбоэмболических осложнений у родственников 1-й степени родства в молодом возрасте, а также при привычном невынашивании беременности в анамнезе, необходимо проводить исследование гемостаза. Если пациентка принимает антикоагулянты, необходимо внимательно рассматривать назначение препарата Фемостон® мини с точки зрения соотношения "польза/риск". До завершения тщательной оценки факторов возможного развития тромбоэмболии или начала антикоагулянтной терапии препарат Фемостон® мини не назначается.
При выявлении тромбофилического состояния у члена семьи и/или в случае серьезности или тяжести дефекта (например, недостаточность антитромбина III, протеина S или С, а также при комбинации дефектов) препарат Фемостон® мини противопоказан.
Поскольку у пациенток с диагностированными тромбофилическими состояниями есть повышенный риск развития венозной тромбоэмболии, назначение препарата Фемостон® мини, который увеличивает этот риск, противопоказано.
В большинстве случаев к факторам риска развития ВТЭ относятся: применение эстрогенов, пожилой возраст, обширные хирургические вмешательства, длительная иммобилизация, ожирение (индекс массы тела > 30 кг/м2), беременность или послеродовой период, системная красная волчанка и рак. Нет единого мнения о возможной роли варикозного расширения вен в развитии ВТЭ.
Для предотвращения ВТЭ после хирургического вмешательства у всех послеоперационных больных необходимо рассмотреть вопрос о профилактических мерах.
Для предотвращения ВТЭ в случае длительной иммобилизации после оперативного вмешательства, большой операции, операции на нижних конечностях, в области таза или нейрохирургической операции, обширной травмы прием препарата прекращают и возобновляют только после восстановления полной подвижности женщины. В случае планового оперативного вмешательства прием препарата прекращают за 4-6 недель до операции.
Если ВТЭ развивается уже после начала терапии, то следует прекратить прием препарата, а пациентки должны быть информированы, что они должны немедленно обратиться к своему врачу в случае возникновения у себя какого-либо потенциально тромбоэмболического симптома (например, болезненность или отечность нижних конечностей, внезапная боль в груди, одышка).
Рак молочной железы
Имеющиеся на сегодняшний день данные свидетельствуют о повышении риска развития рака молочной железы у женщин, принимающих ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами и также, возможно, только эстрогенами. Риск зависит от продолжительности приема ЗГТ.
ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами Рандомизированное плацебо- контролируемое исследование (результаты исследования "Инициатива во имя здоровья женщины"(WН1)) и эпидемиологические исследования показали повышение риска развития рака молочной железы у женщин, принимающих ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами. Повышение заметно приблизительно после трех лет терапии.
Терапия эстрогеном
В исследовании WHI не отмечалось повышения риска развития рака молочной железы у женщин с предшествующей гистерэктомией, получавших ЗГТ только эстрогеном.
Результаты наблюдательных исследований, в своем большинстве, показали небольшое повышение риска диагноза рака молочной железы, при этом данный риск был заметно ниже, чем у женщин, принимавших ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами. Повышение риска становится заметно после нескольких лет применения препаратов ЗГТ, но после прекращения терапии возвращается к исходному уровню в течение нескольких (максимум пяти) лет.
На фоне ЗГТ, особенно ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами, наблюдается увеличение плотности тканей молочной железы при проведении маммографии, что может затруднять диагностирование рака молочной железы.
Рак яичников
Рак яичников встречается значительно реже рака молочной железы. Длительное применение (не менее 5-10 лет) эстрогенов в режиме монотерапии при ЗГТ связано с незначительным повышением риска развития рака яичников. Данные некоторых исследований, включая WHI, указывают на то, что комбинированная ЗГТ может в такой же или несколько меньшей степени повышать риск развития данной патологии.
Риск ишемического инсульта
Комбинированная терапия эстрогеном и прогестагеном или терапия только эстрогеном связана с повышением относительного риска ишемического инсульта в 1,5 раза. Риск геморрагического инсульта при применении препаратов для ЗГТ не повышается. Относительный риск не зависит от возраста или времени наступления менопаузы, однако исходный риск сильно зависит от возраста, таким образом общий риск инсульта у женщин, получающих ЗГТ, будет повышаться с возрастом.
Ишемическая болезнь сердца (ИБС)
В рандомизированных контролируемых клинических исследованиях не было получено свидетельств защитного действия ЗГТ против инфаркта миокарда у женщин с/без ИБС, которые получали ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами или только эстрогеном.
ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами
Относительный риск ИБС во время применения ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами незначительно повышается. В связи с тем, что абсолютный риск ИБС сильно зависит от возраста, число дополнительных случаев ИБС из-за приема ЗГТ комбинированными (эстроген+прогестаген) препаратами у здоровых женщин пременопаузального возраста крайне редко, однако увеличивается с возрастом.
Другие состояния
Эстрогены могут вызвать задержку жидкости, что может неблагоприятно сказаться на состоянии пациенток с нарушением функции почек и сердца.
У женщин с гипертриглицеридемией на фоне приема препаратов для ЗГТ в очень редких случаях может значительно повышаться концентрация в плазме крови триглицеридов, что способствует развитию панкреатита.
Эстрогены повышают концентрацию тироксинсвязывающего глобулина, что приводит к общему увеличению концентрации циркулирующих гормонов щитовидной железы, что измеряется определением йода, связанного с белками плазмы, концентрации тироксина (Т4) - хроматографический или радиоиммунный анализ или трийодтиронина (Т3) - радиоиммунный анализ. Тест захвата меченого трийодтиронина показывает повышенный уровень тироксинсвязывающего глобулина. Уровни свободного Т4 и Т3 остаются неизменными. Концентрация других связывающих белков в плазме крови, например, транскортин, глобулин, связывающий половые гормоны, также может повышаться, что приводит к увеличению концентрации циркулирующих глюкокортикостероидов и половых гормонов соответственно. Концентрации свободных или биологически активных гормонов не изменяются. Возможно увеличение концентрации других плазменных белков (ренин-ангиотензин-альдостероновая системы, ?-1-антитрипсина, церулоплазмина).
Применение ЗГТ не улучшает когнитивные функции. Имеются сообщения о повышении риска развития деменции у женщин, начавших применение ЗГТ (комбинированной или только эстрогенсодержащей) после 65 лет.
Препарат Фемостон® мини не является контрацептивным средством.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и мех.:
Следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и механизмами, учитывая риск возникновения побочных реакций со стороны нервной системы.
Показания
Заместительная гормональная терапия расстройств, обусловленных дефицитом эстрогенов у женщин в постменопаузе (не ранее чем через 12 месяцев после последней менструации).
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к компонентам препарата.
- Диагностированный или предполагаемый рак молочной железы.
- Диагностированные или предполагаемые эстрогензависимые злокачественные новообразования (например, рак эндометрия).
- Диагностированные или предполагаемые прогестагензависимые новообразования (например, менингиома).
- Кровотечения из влагалища неясной этиологии.
- Нелеченная гиперплазия эндометрия.
- Тромбозы (артериальные и венозные) и тромбоэмболии в настоящее время или в анамнезе (в том числе тромбоз, тромбоз глубоких вен; тромбоэмболия легочной артерии, инфаркт миокарда, ишемические или геморрагические цереброваскулярные нарушения).
- Острые или хронические заболевания печени в настоящее время или в анамнезе (до нормализации показателей функциональных проб печени), в том числе злокачественные опухоли печени.
- Порфирия.
- Множественные или выраженные факторы артериального или венозного тромбоза, связанные с врожденной или приобретенной предрасположенностью, например, недостаточность протеина С, недостаточность протеина S, недостаточность антитромбина III, наличие антител к фосфолипидам (антитела к кардиолипину, волчаночный антикоагулянт), стенокардия, длительная иммобилизация, тяжелые формы ожирения (индекс массы тела более 30 кг/м2), заболевания сосудов головного мозга или коронарных артерий, транзиторные ишемические атаки, осложненные поражения клапанного аппарата сердца, фибрилляция предсердий.
- Беременность и период грудного вскармливания.
- Непереносимость галактозы, недостаточность лактазы, синдром мальабсорбции глюкозы-галактозы.
- Менингиома.
Прием препарата Фемостон® мини следует прекратить при выявлении противопоказаний и/или при возникновении следующих состояний:
- желтухи и/или нарушения функции печени;
- неконтролируемой артериальной гипертензии;
- впервые появившейся на фоне применения препаратов для ЗГТ мигренеподобной головной боли.
С осторожностью:
С осторожностью ЗГТ назначается женщинам, если какое-либо из перечисленных состояний диагностировано в настоящее время, случалось ранее и/или усиливалось во время беременности или предшествующей гормональной терапии:
- Лейомиома матки, эндометриоз.
- Наличие факторов риска для возникновения эстрогензависимых опухолей (например, родственников 1-ой степени родства с раком молочной железы).
- Артериальная гипертензия.
- Доброкачественные опухоли печени.
- Сахарный диабет, как при наличии сосудистых осложнений, так и в случае их отсутствия.
- Холелитиаз.
- Мигрень или сильная головная боль.
- Системная красная волчанка.
- Гиперплазия эндометрия в анамнезе.
- Эпилепсия.
- Бронхиальная астма.
- Отосклероз.
Следует принимать во внимание, что данные состояния могут рецидивировать или усилиться во время терапии препаратом Фемостон® мини.
Необходимо соблюдать меры предосторожности в следующих случаях:
- у пациенток с хронической сердечной и почечной недостаточностью;
- у пациенток в случае наличия факторов риска развития тромбозов и тромбоэмболий в семейном анамнезе (тромбоэмболические осложнения у родственников 1-й степени родства в молодом возрасте) необходимо проводить скрининг, предварительно проконсультировав пациентку относительно его ограничений (только часть тромбофилических дефектов может быть выявлена с помощью скрининга);
- у пациенток, получающих антикоагулянтную терапию, необходимо внимательно рассматривать назначение препарата Фемостон® мини с точки зрения соотношения "польза/риск".
Беременность и лактация:
Препарат противопоказан при беременности и в период грудного вскармливания.
Результаты большинства эпидемиологических исследований с анализом данных о неумышленном приеме беременными комбинаций эстрогенов и прогестагенов, свидетельствуют об отсутствии тератогенного и фетотоксического действий препаратов на плод. Имеющиеся данные о приеме эстрадиола/дидрогестерона беременными женщинами ограничены.
При возникновении беременности на фоне лечения препаратом Фемостон® мини терапия должна быть немедленно прекращена.
Лекарственное взаимодействие
Исследований по изучению взаимодействия с другими лекарственными препаратами не проводилось.
Эффективность препарата Фемостон® мини может снижаться в следующих случаях:
- Метаболизм эстрогенов и прогестагенов может усиливаться при одновременном приёме с препаратами-индукторами микросомальных ферментов печени (Р450 2В6, 3А4, 3А5, 3А7): противосудорожными (фенобарбитал, карбамазепин, фенитоин) и противомикробными препаратами (рифампицин, рифабутин, невирапин, эфавиренз).
- Ритонавир и нелфинавир хотя и известны как сильные ингибиторы CYP 450 3А4, А5, А7, при одновременном применении с половыми гормонами могут усиливать их метаболизм.
- Препараты растительного происхождения, содержащие зверобой продырявленный (Hypericum perforatum), могут усиливать метаболизм эстрогенов и прогестагенов через CYP 450 3А4.
- Усиление метаболизма эстрогенов и прогестагенов клинически может проявляться снижением эффекта от применения препарата и появлением кровянистых выделений из влагалища.
Эстрогены могут влиять на метаболизм других лекарственных средств:
Эстрогены могут влиять на метаболизм других лекарственных средств за счет конкурентного связывания с ферментами (CYP 450). Это необходимо учитывать для препаратов с узкой широтой терапевтического действия, таких как такролимус и циклоспорин A (CYP 450 3А4, 3А3), фентанил (CYP 450 3А4) и теофиллин (CYP 450 1А2), так как данный вид взаимодействия может привести к увеличению концентрации в плазме крови вышеуказанных препаратов до токсического уровня. В связи с этим может потребоваться тщательное наблюдение за приёмом лекарственных средств в течение длительного периода времени и, возможно, уменьшение дозы такролимуса, фентанила, циклоспорина А и теофиллина.
(5236)
Дозування
Препарат приймають всередину щодня, у безперервному режимі по 1 таблетці на добу (бажано в один і той же час доби, незалежно від прийому їжі. Пацієнтки, що роблять перехід з іншого безперервного послідовного або циклічного режиму прийому препарату, повинні закінчити поточний цикл, а потім перейти на препарат Фемостон® міні. Пацієнтки, які не одержують препарати для ЗГТ або переходять з безперервного режиму застосування комбінованих препаратів для ЗГТ можуть почати прийом препарату Фемостон® міні в будь-який день. Якщо пациентка пропустила прийом таблетки, її необхідно прийняти протягом 12 годин після звичайного часу прийому; у протилежному випадку пропущену таблетку приймати не слід, а на наступний день необхідно прийняти таблетку в звичайний час. Пропуск прийому препарату може збільшувати ймовірність "проривного" маткової кровотечі або мажуть кров'янистих виділень. Для початку і продовження терапії постменопаузальних розладів, слід приймати найменшу ефективну дозу протягом меншого періоду часу (див. розділ "Особливі указуня"). Безперервну комбіновану терапію можна починати з препарату Фемостон® міні або препарату лінійки Фемостон® з вмістом дидрогестерона 5 мг і 1 мг естрадіолу в одній таблетці в залежності від часу після настання менопаузи і вираженості симптомів. Приймання комбінованого препарату для ЗГТ Фемостон® міні у жінок з природною менопаузою можна починати не раніше ніж через 12 місяців після останньої менструації. Жінки, у яких менопауза обумовлена хірургічним втручанням, можуть починати прийом препарату сразу (за призначенням лікаря у разі наявності симптомів). Застосування в особливих клінічних групах пацієнток Діти Показання до застосування лікарського препарату Фемостон® міні у дітей відсутні. Пацієнтки похилого віку Досвід лікування жінок у віці старше 65 років відсутній. Порушення функції нирок Естрогени можуть спричинити затримку рідини в організмі, тому пацієнтки з порушеннями функції нирок повинні перебувати під наглядом лікаря. Порушення функції печінки Гострі або хронічні захворювання печінки в даний час або в анамнезі (до нормалізації показників функціональних проб печінки) є протипоказанням до застосування препарату.Передозування
Естрадіол і дидрогестерон - речовини з низькою токсичністю. Симптоми У разі передозування можуть розвинутися такі симптоми, як: нудота, блювання, напруженість молочних залоз, запаморочення, біль в області живота, сонливість/слабкість і кровотеча "скасувати". Лікування Симптоматичне.
Лікарська форма
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, з гравировкой "379" на одній стороні.Склад
Діючі речовини: дидрогестерон - 2,5 мг, естрадіолу гемігідрат - 0,517 мг (у перерахунку на естрадіол - 0,5 мг).
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 117,4 мг; гіпромелоза (НРМС 2910) - 2,8 мг; крохмаль кукурудзяний - 14,7 мг; кремнію діоксид колоїдний - 1,4 мг; магнію стеарат - 0,7 мг.
Плівкова оболонка: плівкове покриття YELLOW 1 (макрогол 3350 - 20,2%, полівініловий спирт - 40,0%, тальк - 14,8%, титану діоксид (Е 171) - 20,55%, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) -4,45%) - 4,0 мг.Фармакологічна дія
Эстради��л
Естрадіолу гемігідрат, що входить до складу препарату Фемостон® міні, при розчиненні переходить в 17-?-естрадіол, ідентичний ендогенному эстрадиолу людини, який є найбільш активним естрогеном.
Естрадіол заповнює дефіцит естрогенів в організмі у жінок в постменопаузальному періоді і зменшує вираженість менопаузальных симптомів.
При призначенні препарату Фемостон® міні зниження частоти "припливів" середньої тяжкості і тяжкого ступеня було статистично достовірним у порівнянні з плацебо, починаючи �� 4 тижні терапії. Кількість помірних і виражених припливів далі знижувався на 13 тижні до припинення терапії.
Дидрогестерон
Дидрогестерон - прогестаген, ефективний при прийомі всередину і який має схожу з парентерально вводяться прогестероном активність.
Оскільки естрогени сприяють проліферації ендометрію, замісна гормональна терапія (ЗГТ) тільки естрогенами підвищує ризик гіперплазії ендометрія і раку. Включення дидрогестерона значно знижує підвищений під дією естрогенів ризик розвиткуя гіперплазії ендометрія в жінок зі збереженою маткою.
У ході клінічних досліджень було показано, що препарат Фемостон® міні забезпечує ослаблення симптомів, пов'язаних з дефіцитом естрогенів, і характеру кровотеч. Ослаблення менопаузальных симптомів досягалося протягом перших тижнів лікування.Фармакокінетика
Естрадіол
Всмоктування
Всмоктування естрадіолу залежить від розміру частинок, мікронізований естрадіол легко всмоктується з шлунково-кишкового тракту.
Розподіл
Естрадіол (як і інші естрогени) можна виявити як в зв'язаному, так і вільному стані. Близько 98-99% дози естрадіолу зв'язується з білками плазми крові, з яких 30-52% - з альбуміном і близько 46-69% - з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГЗСС).
Метаболізм
Після прийому всередину естрадіол активно метаболізується в печінці. Основними неконъюгированными і конъюгированными метаболітами є естрон і естрону сульфат, які мають естрогенну активність. Естрону сульфат може піддаватися кишково-печінкової рециркуляції.
Виведення
Естрон і естрадіол виводяться в кон'югованому з глюкуроновою кислотою стані нирками. Період напіввиведення (Т1/2) становить 10-16 ч. Естрогени проникають у грудне молоко.
Залежність концентрації естрадіолу від часу і дози
При щоденному прийомі препарату Фемостон® міні концентрація естрадіолу в плазмі крові досягає постійної величини приблизно через 5 днів. Зазвичай цей показник досягається протягом 8-11 днів після початку терапії.
Дидрогестерон
Всмоктування
Після прийому вну��рь дидрогестерон швидко всмоктується. Значення часу настання максимальної концентрації (Тмах) для дидрогестерона варіює від 30 хвилин до 2,5 годин. Біодоступність дидрогестерона - 28%.
Розподіл
Більше 90% дидрогестерона та 20а-дигидродидрогестерона (ПГД) зв'язуються з білками плазми крові.
Метаболізм
Після прийому всередину дидрогестерон швидко метаболізується до ПГД. Максимальна концентрація ПГД в плазмі крові досягається приблизно через 1,5 год після прийому препарату. Концентрація ПГД в плазмі крові ��ущественно перевищує вихідну концентрацію дидрогестерона, співвідношення значень площі під кривою "концентрація - час" (AUC) і максимальної концентрації (Смах) ПГД до дидрогестерону складають 40 і 25 відповідно. Період напіввиведення складає для дидрогестерона 5-7 годин, для ПГД 14-17 годин.
Загальною характерною рисою всіх метаболітів дидрогестерона є збереження конфігурації 4,6-дієн-3-вона вихідної речовини і відсутність 17?-гідроксилювання, що обумовлює відсутність естрогенної і андрогенної активності.
Виведення
Дидрогестерон повністю виводиться через 72 год. В середньому 63% від прийнятої дози виводиться нирками. Загальний плазмовий кліренс - 6,4 л/хв. ПГД визначається в сечі переважно у вигляді кон'югату глюкуронової кислоти.
Залежність концентрації дидрогестерона від часу і дози
Порівняння кінетики разової та багаторазових доз (від 2,5 до 10 мг) показує, що фармакокінетичні властивості дидрогестерона і ПГД не змінюються при прийомі багаторазових доз
Рівноважна концентрація дидрогестерона була досягнута годерез 3 дні після початку прийому.Побічні дії
У клінічних дослідженнях у пацієнток, які отримували терапію комбінацією естрадіол/дидрогестерон, найбільш часто зустрічалися:
головний біль, біль в животі, напруження/болісність молочних залоз та біль у спині.
У клінічних дослідженнях (n=4929) спостерігалися такі небажані ефекти за частотою розвитку, зазначеної нижче
(кількість зареєстрованих випадків/кількість пацієнтів):
Дуже часто -? 1/10, Часто -від ? 1/100 до <1/10, Нечасто - від ? 1/1000 до <1/100, Рідко�� - від ? 1/10000 до <1/1000, Дуже рідко<1/10000
Інфекції та інвазії--часто
Кандидоз піхви-часто
Новоутворення: доброякісні, злоякісні та непоточнені--рідко
Збільшення розміру лейоміоми--нечасто
Порушення з боку імунної системи: Гіперчутливість--нечасто
Порушення психіки: Депресія, нервозність-часто
Зміна лібідо--нечасто
Порушення з боку нервової системи: Головний біль--дуже часто, Мігрень, запаморочення часто--
Порушення з боку серця:Інфаркт міокарда--рідко
Порушення з боку судин: Венозна тромбоемболія, артеріїт, варикозне розширення вен--нечасто
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Біль у животі---дуже часто, Нудота, блювання, метеоризм,Диспепсія, часто
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Порушення функції печінки, іноді в поєднанні з жовтяницею, астенією, нездужанням, захворювання жовчного міхура--нечасто
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:Алергічні реакції, такі як кропив'янка, шкірний висип і свербіж Судинна пурпура, ангіоневротичний набряк--часто
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Біль у спині(попереку) дуже часто.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Напруга/болісність молочних залоз--нечасто
Порушення менструального циклу (включаючи "мажучі" кров'янисті виділення в постменопаузі, метроррагію, менорагії, оліго- /аменоррагию, нерегулярні менструації, дисменорею)
біль внизу живота, зміна піхвової секреції,Збільшення молочних желез, предменструальноподобный синдром---часто.
Загальні розлади
Астенічні стану (слабкість, нездужання, втома), периферичні набряки
Інше: Збільшення маси тіла, Зниження маси тіла--нечасто
Інші побічні ефекти, викликані лікуванням комбінації естрогену і прогестагену (включаючи естрадіол/дидрогестерон):
Доброякісні, злоякісні та непоточнені новоутворення: эстрогензависимые доброякісні та злоякісні новоутворення,
в тому числі рак ендометрію, рак яєчників. Збільшення розмірів прогестагензависимых новоутворень, в тому числі менінгіоми.
З боку крові і лімфатичної системи: гемолітична анемія.
З боку імунної системи: системний червоний вовчак.
З боку обміну речовин: гіпертригліцеридемія.
З боку нервової системи: ризик розвитку деменції у жінок, які починають застосування препаратів для ЗГТ у віці старше 65 років, хорея, провокування нападів епілепсії.
З боку органу зору: непереносимість контактних лінз, збільшення кривизни рогівки.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна тромбоемболія.
З боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит (у пацієнток з гіпертригліцеридемією).
З боку шкіри та підшкірних тканин: хлоазма і/або меланодермія, які можуть зберігатися після припинення прийому препарату, мультиформна еритема, вузлувата еритема.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: судоми в м'язах нижніх кінцівок.
З боку сечостатевої системи: нетримання сечі.
Нарушения з боку репродуктивної системи та молочних залоз: фіброзно-кістозна мастопатія, ерозія шийки матки.
Вроджені та спадкові порушення: погіршення перебігу супутньої порфірії.
Лабораторні показники: підвищений рівень тиреоїдних гормонів.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат призначають тільки за наявності симптомів, які несприятливо впливають на якість життя. Терапію слід продовжувати до тих пір, поки користь від прийому препарату перевищує ризик розвитку побічних ефектів.
/> Досвід застосування препарату у жінок старше 65 років обмежений.
Медичне обстеження
Перед призначенням або поновленням терапії препаратом Фемостон® міні необхідно зібрати повний медичний і сімейний анамнез і провести загальне та гінекологічне обстеження (в тому числі і молочних залоз) пацієнтки з метою виявлення можливих протипоказань і станів, що потребують дотримання заходів обережності. Під час лікування препаратом Фемостон® міні рекомендується проводити періодичні обстеження, частоту і характер дояких визначають індивідуально, але не менше 1 разу в 6 місяців. Доцільно проведення інструментальних методів дослідження (наприклад, мамографія) для додаткового обстеження молочних залоз. Жінки повинні бути поінформовані про можливі зміни молочних залоз, про яких потрібно повідомити лікаря.
Застосування естрогенів може вплинути на результати таких лабораторних тестів: визначення толерантності до глюкози, дослідження функцій щитовидної залози і печінки.
Гіперплазія і рак ендометрія
/> У жінок зі збереженою маткою ризик розвитку гіперплазії та раку ендометрія зростає при тривалій монотерапії естрогенами. Ризик розвитку раку ендометрію при застосуванні пацієнтками тільки естрогенів залежить від дози і тривалості лікування і збільшується від 2 до 12 разів у порівнянні з відсутністю лікування; ризик може залишатися підвищеним протягом 10 років після припинення терапії.
Застосування комбінованих препаратів для ЗГТ у безперервному режимі в жінок із збереженою маткою може запобігти підвищений естрогенами ризик гіперплазії і раку ендометрія.
З метою своєчасної діагностики доцільно проведення ультразвукового скринінгу, при необхідності - проведення гістологічного (цитологічного) дослідження.
Кров'янисті виділення з піхви
У перші місяці лікування препаратом можуть відзначатися "проривні" кровотечі і/або незначні кров'янисті виділення з піхви. Якщо такі кровотечі з'являються через деякий час після початку терапії або продовжуються після припинення лікування, слід встановити їх причину. Можливе проведення біопсії ендометрія для виключення злоякісного новоутворення.
Венозна тромбоемболія
ЗГТ пов'язана з 1,3-3-кратним ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії. Таке явище найбільш імовірно протягом першого року ЗГТ.
При наявності тромбоемболічних ускладнень у родичів 1-го ступеня споріднення в молодому віці, а також при звичному невиношуванні вагітності в анамнезі, необхідно проводити дослідження гемостазу. Якщо пацієнтка приймає антикоагулянти, необхідно уважно розглядати призначення препарату Фемостон® міні з точки зору співвідношення "користь/ризик". До завершення ретельної оцінки факторів можливого розвитку тромбоемболії або початку антикоагулянтної терапії препарат Фемостон® міні не призначається.
При виявленні тромбофилического стану у члена сім'ї та/або у разі серйозності або тяжкості дефекту (наприклад, недостатність антитромбіну III, протеїну S або С, а також при комбінації дефектів) препарат Фемостон® міні п��отивопоказан.
Оскільки у пацієнток з діагностованими тромбофилическими станами є підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії, призначення препарату Фемостон® міні, який збільшує цей ризик, протипоказано.
У більшості випадків до факторів ризику розвитку ВТЕ належать: застосування естрогенів, літній вік, великі хірургічні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м2), вагітність або післяпологовий період, системна червона волчанка і рак. Немає єдиного думку суду, сво�� про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ.
Для запобігання ВТЕ після хірургічного втручання у всіх післяопераційних хворих необхідно розглянути питання про профілактичні заходи.
Для запобігання ВТЕ у разі тривалої іммобілізації після оперативного втручання, великий операції, операції на нижніх кінцівках, в області тазу або нейрохірургічної операції, великої травми прийом препарату припиняють і відновлюють тільки після відновлення повної рухливості жінки. У разі ��ланового оперативного втручання прийом препарату припиняють за 4-6 тижнів до операції.
Якщо ВТЕ розвивається після початку терапії, то слід припинити прийом препарату, а пацієнтки повинні бути поінформовані, що вони повинні негайно звернутися до свого лікаря в разі виникнення у себе будь-яких потенційно тромбоемболічного симптому (наприклад, болючість або набряклість нижніх кінцівок, раптовий біль у грудях, задишка).
Рак молочної залози
Наявні на сьогоднішній день дані свідчать про ��овышении ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які приймають ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами і також, можливо, тільки естрогенами. Ризик залежить від тривалості прийому ЗГТ.
ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами Рандомізоване плацебо - контрольоване дослідження (результати дослідження "Ініціатива в ім'я здоров'я жінок"(WН1)) та епідеміологічні дослідження показали підвищення ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які приймають ЗГТ комбінованими (эстро��ен+прогестаген) препаратами. Підвищення помітно приблизно після трьох років терапії.
Терапія естрогеном
У дослідженні WHI не відзначалося підвищення ризику розвитку раку молочної залози у жінок з попередньою гистерэктомией, які отримували ЗГТ тільки естрогеном.
Результати спостережних досліджень, в своїй більшості, показали невелике підвищення ризику діагнозу раку молочної залози, при цьому даний ризик був помітно нижче, ніж у жінок, що приймали ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами. Підвищення�� ризик стає помітним після декількох років застосування препаратів ЗГТ, але після припинення терапії повертається до вихідного рівня протягом кількох (максимум п'яти) років.
На тлі ЗГТ, особливо ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами, спостерігається збільшення щільності тканин молочної залози при проведенні мамографії, що може ускладнювати діагностування раку молочної залози.
Рак яєчників
Рак яєчників зустрічається значно рідше раку молочної залози. Тривале застосування (не менше 5-10 років) ��строгенов в режимі монотерапії при ЗГТ пов'язане з незначним підвищенням ризику розвитку раку яєчників. Дані деяких досліджень, включаючи WHI, вказують на те, що комбінована ЗГТ може у такий же або дещо меншій мірі підвищувати ризик розвитку даної патології.
Ризик ішемічного інсульту
Комбінована терапія естрогеном і прогестагеном або терапія естрогеном пов'язана з підвищенням відносного ризику ішемічного інсульту в 1,5 рази. Ризик геморагічного інсульту при застосуванні препаратів для ЗГТ не підвищується. Відносний ризик не залежить від віку або часу настання менопаузи, однак вихідний ризик сильно залежить від віку, таким чином загальний ризик інсульту у жінок, які отримують ЗГТ, буде підвищуватися з віком.
Ішемічна хвороба серця (ІХС)
У рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях не було отримано свідоцтв захисної дії ЗГТ проти інфаркту міокарда у жінок без ІХС, які отримували ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами або тільки естрогеном.
r /> ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами
Відносний ризик ІХС під час застосування ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами незначно підвищується. У зв'язку з тим, що абсолютний ризик ІХС сильно залежить від віку, число додаткових випадків ІХС із-за прийому ЗГТ комбінованими (естроген+прогестаген) препаратами у здорових жінок пременопаузального віку вкрай рідко, проте збільшується з віком.
Інші стани
Естрогени можуть спричинити затримку рідини, що може несприятливо позначитися на стані пацієнток з порушенням функції нирок і серця.
У жінок із гіпертригліцеридемією на тлі прийому препаратів для ЗГТ у дуже рідкісних випадках може значно підвищуватися концентрація в плазмі крові тригліцеридів, що сприяє розвитку панкреатиту.
Естрогени підвищують концентрацію тироксинсвязывающего глобуліну, що призводить до загального збільшення концентрації циркулюючих гормонів щитовидної залози, що вимірюється визначенням йоду, зв'язаного з білками плазми, концентрації тирок��їна (Т4) - хроматографічний або радиоиммунный аналіз або трийодтироніну (Т3) - радиоиммунный аналіз. Тест захоплення міченого трийодтироніну показує підвищений рівень тироксинсвязывающего глобуліну. Рівні вільного Т4 і Т3 залишаються незмінними. Концентрація інших зв'язуючих білків у плазмі крові, наприклад, транскортин, глобулін, що зв'язує статеві гормони, також може підвищуватися, що призводить до збільшення концентрації циркулюючих глюкокортикостероїдів і статевих гормонів, відповідно. Концентрації вільних або биологическі активних гормонів не змінюються. Можливе збільшення концентрації інших плазмових білків (ренін-ангіотензин-альдостероновая системи, ?-1-антитрипсину, церулоплазміну).
Застосування ЗГТ не покращує когнітивні функції. Є повідомлення про підвищення ризику розвитку деменції у жінок, які почали застосування ЗГТ (комбінованої або тільки эстрогенсодержащей) після 65 років.
Препарат Фемостон® міні не є контрацептивною засобом.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:
Слід дотримуватися осторожн��сть при керуванні транспортними засобами та механізмами, враховуючи ризик виникнення побічних реакцій з боку нервової системи.Свідчення
Замісна гормональна терапія розладів, зумовлених дефіцитом естрогенів у жінок у постменопаузі (не раніше ніж через 12 місяців після останньої менструації).Протипоказання
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
- Діагностований або підозрюваний рак молочної залози.
- Діагностовані або передбачувані эстрогензависимые злокачественві новоутворення (наприклад, рак ендометрія).
- Діагностовані або передбачувані прогестагензависимые новоутворення (наприклад, менінгіома).
- Кровотечі з піхви неясної етіології.
- Нелікована гіперплазія ендометрія.
- Тромбози (артеріальні і венозні) і тромбоемболії в даний час або в анамнезі (у тому числі тромбоз, тромбоз глибоких вен; тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, ішемічні або геморагічні цереброваскулярні порушення).
- Гострі або хронічні захворювань шлунк��вання печінки в даний час або в анамнезі (до нормалізації показників функціональних проб печінки), в тому числі злоякісні пухлини печінки.
- Порфирія.
- Множинні або виражені фактори артеріального або венозного тромбозу, пов'язані із вродженою чи набутою схильністю, наприклад, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S, недостатність антитромбіну III, наявність антитіл до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт), стенокардія, тривала іммобілізація, тя��елые форми ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м2), захворювання судин головного мозку або коронарних артерій, транзиторні ішемічні атаки, ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь.
- Вагітність і період грудного вигодовування.
- Непереносимість галактози, недостатність лактази, синдром мальабсорбції глюкози-галактози.
- Менінгіома.
Прийом препарату Фемостон® міні слід припинити при виявленні протипоказань та/або при виникненні таких станів:
/> - жовтяниці та/або порушення функції печінки;
- неконтрольованої артеріальної гіпертензії;
- вперше з'явилася на тлі застосування препаратів для ЗГТ мігренеподібного головного болю.
З обережністю:
З обережністю ЗГТ призначається жінкам, якщо будь-який з перерахованих станів діагностовано в даний час, траплялося раніше і/або посилювався під час вагітності або попередньої гормональної терапії:
- Лейоміома матки, ендометріоз.
- Наявність факторів ризику для виникнення эстроге��залежних пухлин (наприклад, родичів 1-го ступеня споріднення з раком молочної залози).
- Артеріальна гіпертензія.
- Доброякісні пухлини печінки.
- Цукровий діабет, як при наявності судинних ускладнень, так і у випадку їх відсутності.
- Холелітіаз.
- Мігрень або сильний головний біль.
- Системний червоний вовчак.
- Гіперплазія ендометрія в анамнезі.
- Епілепсія.
- Бронхіальна астма.
- Отосклероз.
Слід брати до уваги, що дані стану можуть рецидивировать або посилитися під час терапії препаратом Фемостон® міні.
Необхідно дотримуватись обережності у таких випадках:
- у пацієнток із хронічною серцевою і нирковою недостатністю;
- у пацієнток у випадку наявності факторів ризику розвитку тромбозів і тромбоемболій у сімейному анамнезі (тромбоемболічні ускладнення у родичів 1-го ступеня споріднення в молодому віці) необхідно проводити скринінг, попередньо проконсультировав пацієнтку щодо його обмежень (тільки частину тромбофилических дефектів може бути виявлена за допомогою скринінгу);
- у пацієнток, які отримують антикоагулянтну терапію, необхідно уважно розглядати призначення препарату Фемостон® міні з точки зору співвідношення "користь/ризик".
Вагітність та лактація:
Препарат протипоказаний при вагітності і в період грудного вигодовування.
Результати більшості епідеміологічних досліджень з аналізом даних про ненавмисному прийомі вагітними комбінацій естрогену і прогестагенового, свідчать про відсутн��виї тератогенної та фетотоксичної дії препаратів на плід. Наявні дані про прийом естрадіолу/дидрогестерона вагітними жінками обмежені.
При виникненні вагітності на фоні лікування препаратом Фемостон® міні терапія повинна бути негайно припинена.Лікарська взаємодія
Досліджень з вивчення взаємодії з іншими лікарськими препаратами не проводилося.
Ефективність препарату Фемостон® міні може знижуватися в наступних випадках:
- Метаболізм естрогенів і прогестагенового ��оже посилюватися при одночасному прийомі з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки (Р450 2В6, 3А4, 3А5, 3А7): протисудомними (фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн) і протимікробними препаратами (рифампіцин, рифабутин, невірапін, ефавіренз).
- Ритонавір і нелфінавір, хоча і відомі як сильні інгібітори CYP 450 3А4, А5, А7, при одночасному застосуванні з статевими гормонами можуть посилювати їх метаболізм.
- Препарати рослинного походження, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), можуть посилювати метаболизм естрогенів і прогестагенового через CYP 450 3А4.
- Посилення метаболізму естрогенів і прогестагенового клінічно може проявлятися зниженням ефекту від застосування препарату і появою кров'янистих виділень з піхви.
Естрогени можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів:
Естрогени можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів за рахунок конкурентного зв'язування з ферментами (CYP 450). Це необхідно враховувати для препаратів з вузьким широтою терапевтичної дії, таких як такролімус і циклоспорин A (CYP 450 3А4, 3А3), фентаніл (CYP 450 3А4) і теофілін (CYP 450 1А2), так як даний вид взаємодії може призвести до збільшення концентрації в плазмі крові вищевказаних препаратів до токсичного рівня. У зв'язку з цим може знадобитися ретельне спостереження за прийомом лікарських засобів протягом тривалого періоду часу і, можливо, зменшення дози такролімусу, фентанілу, циклоспорину А та теофіліну.
