Дозировка
Препарат принимают внутрь, независимо от приема пищи, не разжевывая, запивая водой. Инфекции, вызванные вирусом Varicella zoster, у пациентов с нормальным иммунитетом Рекомендуемая доза составляет 250 мг 3, или 500 мг 2, или 750 мг 1 раз/, в течение 7 дней (острая фаза заболевания). При офтальмогерпесе рекомендуемая доза составляет 500 мг 3 в течение 7 дней. Для снижения длительности и частоты развития постгерпетической невралгии рекомендуемая доза составляет 250-500 мг 3 в течение 7 дней. Инфекции, вызванные вирусом Varicella zoster, у пациентов со сниженным иммунитетом Рекомендуемая доза составляет 500 мг 3 в течение 10 дней. Инфекции, вызванные вирусом Herpes simplex типа 1 и 2, у пациентов с нормальным иммунитетом При первичной инфекции рекомендуемая доза составляет 250 мг 3 в течение 5 дней. Лечение следует начинать как можно раньше, сразу после появления первых симптомов заболевания. При рецидивах хронической инфекции взрослым назначают по 125 мг 2 в течение 5 дней. Лечение следует начинать уже в продромальном периоде или сразу после появления симптомов заболевания. Инфекции, вызванные вирусом Herpes simplex типа 1 и 2, у пациентов со сниженным иммунитетом Рекомендуемая доза составляет 500 мг 2 в течение 7 дней. Лечение следует начинать как можно раньше, сразу после появления первых симптомов заболевания. В качестве супрессивной терапии рецидивирующей герпетической инфекции назначают 250 мг 2 Длительность терапии зависит от тяжести заболевания. Рекомендуется периодическое прекращение приема препарата раз в 12 мес для оценки возможных изменений течения заболевания. У ВИЧ-инфицированных пациентов эффективная доза составляет 500 мг 2 Больные пожилого возраста. При условии сохранной функции почек режим дозирования фамцикловира не меняется. Больные с нарушением функции почек. У пациентов с нарушением функции почек отмечается уменьшение клиренса пенцикловира.
Передозировка
Описанные случаи передозировки (10.5 г) препарата Фамвир не сопровождались клиническими проявлениями.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого цвета, овальные, двояковыпуклые, со скошенными краями, с гравировкой "FV500" на одной стороне.
Состав
фамцикловир 500 мг
Вспомогательные вещества: гидроксипропилцеллюлоза, лактоза безводная, натрия крахмала гликолат, магния стеарат.
Состав оболочки: гипромеллоза, титана диоксид, полиэтиленгликоль 4000 (макрогол), полиэтиленгликоль 6000 (макрогол).
Фармакологическое действие
Противовирусный препарат. После приема внутрь фамцикловир быстро превращается в пенцикловир, обладающий активностью в отношении вирусов герпеса человека, включая вирус Varicella zoster (вирус опоясывающего герпеса) и Herpes simplex типов 1 и 2 (лабиальный и генитальный вирус простого герпеса), а также вируса Эпштейна-Барр и цитомегаловируса.
Пенцикловир попадает в инфицированные вирусом клетки, где под действием вирусной тимидинкиназы быстро превращается в монофосфат, который, в свою очередь, при участии клеточных ферментов переходит в трифосфат. Пенцикловира трифосфат находится в инфицированных вирусами клетках более 12 ч, подавляя в них репликацию вирусной ДНК.
Концентрация пенцикловира трифосфата в неинфицированных клетках не превышает минимальную определяемую, поэтому в терапевтических концентрациях пенцикловир не оказывает влияния на неинфицированные клетки.
Пенцикловир активен в отношении недавно обнаруженных устойчивых к ацикловиру штаммов вируса Herpes simplex с измененной ДНК-полимеразой.
Частота возникновения резистентности к фамцикловиру (пенцикловиру) не превышает 0.3%, у пациентов с нарушенным иммунитетом - 0.19%.
Резистентность выявлялась в начале лечения и не развивалась в процессе лечения или после окончания терапии. Было показано, что фамцикловир существенно снижает выраженность и длительность постгерпетической невралгии у пациентов с опоясывающим герпесом.
Было показано, что у пациентов с нарушенным иммунитетом вследствие ВИЧ-инфицирования фамцикловир в дозе 500 мг 2 уменьшает число дней выделения вируса простого герпеса (как с клиническими проявлениями, так и без них).
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь фамцикловир быстро и почти полностью всасывается и быстро превращается в активный пенцикловир. Биодоступность пенцикловира после перорального приема Фамвира составляет 77%. Cmax пенцикловира после приема внутрь в дозах 125 мг, 250 мг или 500 мг фамцикловира достигается в среднем через 45 мин и составляет 0.8 мкг/мл, 1.6 мкг/мл и 3.3 мкг/мл соответственно.
Распределение
Фармакокинетические кривые "концентрация -время" совпадают при однократном приеме фамцикловира и при разделении суточной дозы на 2 или 3 приема.
Связывание с белками плазмы пенцикловира и его 6-дезокси-предшественника составляет менее 20%.
При повторных приемах препарата кумуляции не отмечено.
Выведение
T1/2 пенцикловира из плазмы в конечной фазе после приема однократной и повторных доз составляет около 2 ч.
Фамцикловир выводится в основном в форме пенцикловира и его 6-дезокси-предшественника, которые экскретируются с мочой в неизмененном виде; фамцикловир в моче не обнаруживается.
Побочные действия
В клинических исследованиях показана хорошая переносимость Фамвира, в т.ч. у пациентов со сниженным иммунитетом. Сообщалось о случаях головной боли и тошноты, однако эти явления были слабо или умеренно выражены и отмечались с такой же частотой у пациентов, получавших плацебо.
Ниже приведены нежелательные реакции и частота их возникновения на основе данных о спонтанных сообщениях, а также случаев, описанных в литературе, за весь период, в течение которого Фамвир применяется в клинической практике. Нежелательные явления, о которых сообщалось в ходе клинических исследований у больных со сниженным иммунитетом, совпадали с теми, которые отмечались у пациентов с нормальным иммунитетом.
Для оценки частоты развития нежелательных реакций использованы следующие критерии: очень часто (> 1/10); часто (от > 1/100, < 1/10); иногда (> 1/1000, <1/100); редко (> 1/10000, < 1/1000); очень редко (< 1/10000), включая отдельные сообщения.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопения.
Со стороны ЦНС: редко - головная боль, спутанность сознания (преимущественно у пожилых пациентов); очень редко - головокружение, сонливость (преимущественно у пожилых пациентов), галлюцинации.
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота; очень редко - рвота, желтуха.
Дерматологические реакции: очень редко - сыпь, зуд, тяжелые кожные реакции.
Аллергические реакции: очень редко - крапивница, тяжелые кожные реакции (в т.ч. многоформная эритема).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение следует начинать сразу после установления диагноза.
Следует соблюдать осторожность при лечении больных с нарушением функции почек, для которых может потребоваться коррекция режима дозирования.
Специальных предосторожностей у пожилых пациентов не требуется.
Генитальный герпес – заболевание, передающееся половым путем. Во время рецидивов риск заражения увеличивается. При наличии клинических проявлений заболевания, даже в случае начала противовирусного лечения, пациенты должны избегать половых контактов.
Во время поддерживающего лечения противовирусными средствами частота распространения вирусной инфекции значительно уменьшается, однако риск передачи инфекции теоретически существует. Поэтому пациентам следует предпринимать соответствующие защитные меры при половых контактах.
В состав таблеток препарата 125 мг, 250 мг и 500 мг входит лактоза (26.9 мг, 53.7 мг и 107.4 мг соответственно). Фамвир не следует применять у пациентов с редкими наследственными нарушениями, связанными, с непереносимостью галактозы, тяжелой лактазной недостаточностью или глюкозо-галактозной мальабсорбцией.
Переносимые дозы Фамвира и длительность лечения. Фамвир хорошо переносился при лечении инфекции, вызванной вирусом Varicella zoster, при его применении в дозе 750 мг 3 в течение 7 дней; у пациентов с генитальным герпесом при применении препарата в дозе до 750 мг 3 в течение 5 дней и в дозе до 500 мг 3 в течение 10 дней. Было также показано, что препарат хорошо переносился при приеме 250 мг 3 в течение 12 мес для лечения генитального герпеса. Фамвир хорошо переносился у пациентов со сниженным иммунитетом при лечении инфекции, вызванной вирусом Varicella zoster, при приеме 500 мг 3 в течение 10 дней, а также инфекций, вызванных вирусами Herpes simplex, при приеме до 500 мг 2 в течение 7 дней или 500 мг 2 в течение 8 недель.
Использование в педиатрии
Эффективность и безопасность применения Фамвира у детей не установлена. Таким образом, не рекомендуется применять фамцикловир у детей, за исключением случаев, когда ожидаемая польза лечения оправдывает потенциальный риск, связанный с применением препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Не ожидается влияния Фамвира на способность пациентов управлять автомобилем и другими механизмами, однако пациентам, у которых на фоне применения препарата Фамвир возникает головокружение, сонливость, спутанность сознания или другие нарушения со стороны ЦНС, следует воздержаться от вождения автомашины или управления механизмами в период применения препарата.
Показания
— инфекции, вызванные вирусом Varicella zoster (опоясывающий герпес), включая офтальмогерпес и постгерпетическую невралгию;
— инфекции, вызванные вирусом Herpes simplex (тип 1 и 2): первичная инфекция, обострение хронической инфекции, супрессия рецидивирующей инфекции (для профилактики обострений);
— инфекции, вызванные вирусами Varicella zoster и Herpes simplex (тип 1 и 2) у пациентов со сниженным иммунитетом.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к фамцикловиру или любому из компонентов препарата;
— повышенная чувствительность к пенцикловиру.
Лекарственное взаимодействие
Клинически значимого фармакокинетического взаимодействия фамцикловира с другими препаратами не отмечалось. Не выявлено воздействия фамцикловира на систему цитохрома Р450.
Лекарственные препараты, блокирующие канальцевую секрецию, могут повышать концентрацию пенцикловира в плазме.
В ходе проведенных клинических исследований не отмечено взаимодействия зидовудина и фамцикловира при их совместном приеме.
(4732)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою. Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у хворих з нормальним імунітетом Рекомендована доза становить 250 мг 3, або 500 мг 2, або 750 мг 1 раз/, протягом 7 днів (гостра фаза захворювання). При офтальмогерпесе рекомендована доза становить 500 мг 3 протягом 7 днів. Для зниження тривалості та частоти розвитку постгерпетичній невралгії рекомендована доза становить 250-500 мг 3 протягом 7 днів. Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у пацієнтів зі зниженнямим імунітетом Рекомендована доза становить 500 мг 3 протягом 10 днів. Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним імунітетом При первинній інфекції рекомендована доза становить 250 мг 3 протягом 5 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання. При рецидивах хронічної інфекції дорослим призначають по 125 мг 2 протягом 5 днів. Лікування слід починати вже у продромальному періоді або одразу після появи симптомів захворювання. Інфекції, спричинені вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів зі зниженим імунітетом Рекомендована доза становить 500 мг 2 протягом 7 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання. В якості супресивної терапії рецидивуючої герпетичної інфекції призначають 250 мг 2 Тривалість терапії залежить від тяжкості захворювання. Рекомендується періодичне припинення прийому препарату раз на 12 міс для оцінки можливих змін перебігу захворювання. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів ефективна доза становить 500 мг 2 Більві похилого віку. За умови збереження функції нирок режим дозування фамцикловира не змінюється. Хворі з порушенням функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок відзначається зменшення кліренсу пенцикловира.Передозування
Описані випадки передозування (10.5 г) препарату Фамвир не супроводжувалися клінічними проявами.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, овальні, двоопуклі, зі скошеними краями, з гравіруванням "FV500" на одній стороні.Склад
фамцикловір 500 мг
Вс��омогательные речовини: гідроксипропілцелюлоза, лактоза безводна, натрію крохмалю гликолат, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 4000 (макрогол), поліетиленгліколь 6000 (макрогол).Фармакологічна дія
Противірусний препарат. Після прийому всередину фамцикловір швидко перетворюється в пенцикловир, що володіє активністю відносно вірусів герпесу людини, включаючи вірус Varicella zoster (вірус оперізувального герпесу) та Herpes simplex типів 1 і 2 (лабіальний і генітальний вірус простого герпесу), а також вірусу Епштейна-Барр і цитомегаловірусу.
Пенцикловир потрапляє в інфіковані вірусом клітини, де під дією вірусної тимідинкінази швидко перетворюється в монофосфат, який, у свою чергу, за участю клітинних ферментів переходить в трифосфат. Пенцикловира трифосфат міститься в інфікованих вірусами клітинах понад 12 год, придушуючи в них реплікацію вірусної ДНК.
Концентрація пенцикловира трифосфату в неінфікованих клітинах не перевищує мінімальну обумовлену, тому в терапевтичних концентраціях пенцикловир не чинить впливу на неінфіковані клітини.
Пенцикловир активний відносно недавно виявлених стійких до ацикловіру штамів вірусу Herpes simplex зі зміненою ДНК-полімеразою.
Частота виникнення резистентності до фамцикловиру (пенцикловиру) не перевищує 0.3%, у пацієнтів з порушеним імунітетом - 0.19%.
Резистентність виявлялася на початку лікування і не розвивалася в процесі лікування або після закінчення терапії. Було показано, що фамцикловір істотно знижує вираженість і тривалість постгерпетиче��кою невралгії у пацієнтів з оперізувальним герпесом.
Було показано, що у пацієнтів з порушеним імунітетом внаслідок ВІЛ-інфікування фамцикловір у дозі 500 мг 2 зменшує число днів виділення вірусу простого герпесу (як з клінічними проявами, так і без них).Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину фамцикловір швидко і майже повністю всмоктується і швидко перетворюється в активний пенцикловир. Біодоступність пенцикловира після перорального прийому Фамвира становить 77%. Cmax пенцикловира після прийому внутр�� у дозах 125 мг, 250 мг або 500 мг фамцикловира досягається в середньому через 45 хв і становить 0.8 мкг/мл, 1.6 мкг/мл і 3.3 мкг/мл відповідно.
Розподіл
Фармакокінетичні криві "концентрація -час" збігаються при одноразовому прийомі фамцикловира і при поділ добової дози на 2 або 3 прийоми.
Зв'язування з білками плазми пенцикловира і його 6-дезокси-попередника становить менше 20%.
При повторних прийомах препарату кумуляції не відзначено.
Виведення
T1/2 пенцикловира з плазми в кінцевій фазі після прийому разової і повторних доз становить близько 2 ч.
Фамцикловір виводиться в основному у формі пенцикловира і його 6-дезокси-попередника, які екскретуються з сечею у незміненому вигляді; фамцикловір у сечі не виявляється.Побічні дії
У клінічних дослідженнях показана добра переносимість Фамвира, у т. ч. у пацієнтів зі зниженим імунітетом. Повідомлялося про випадки головного болю та нудоти, проте ці явища були слабко або помірно виражені і відзначалися з такою ж частотою у пацієнтів, які отримували плацебо.
Нижче наведені небажані реакції та частота їх виникнення на основі даних про спонтанних повідомленнях, а також випадків, описаних в літературі, за весь період, протягом якого Фамвир застосовується в клінічній практиці. Небажані явища, про які повідомлялося під час клінічних досліджень у хворих зі зниженим імунітетом, збігалися з тими, які відзначалися у пацієнтів з нормальним імунітетом.
Для оцінки частоти розвитку небажаних реакцій використані такі критерії: дуже часто (> 1/10); часто (від > 1/100, < 1/10); іноді (> 1/1000, <1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія.
З боку ЦНС: рідко - головний біль, сплутаність свідомості (переважно у пацієнтів літнього віку); дуже рідко - запаморочення, сонливість (переважно у пацієнтів літнього віку), галюцинації.
З боку травної системи: рідко - нудота; дуже рідко - блювання, жовтяниця.
Дерматологічні реакції: дуже рідко - висипання, свербіж, тяжкі шкірні реакції.
Алергічні реакції: дуже рідко - кропив'янка, тяжкі шкірні реакції (у т. ч. багатоформна еритема).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування слід починати відразу після встановлення діагнозу.
Слід дотримуватися обережності при лікуванні хворих з порушенням функції нирок, для яких може знадобитися корекція режиму дозування.
Спеціальних заходів у літніх пацієнтів не потрібно.
Генітальний герпес – захворювання, що передається статевим шляхом. Під час рецидивів р��ск зараження збільшується. При наявності клінічних проявів захворювання, навіть у разі початку противірусного лікування, пацієнти повинні уникати статевих контактів.
Під час підтримуючого лікування противірусними засобами частота розповсюдження вірусної інфекції значно зменшується, однак ризик передачі інфекції теоретично існує. Тому пацієнтам слід вживати відповідні захисні заходи при статевих контактах.
До складу таблеток препарату 125 мг, 250 мг та 500 мг входить лактоза (26.9 мг, 53.7 мг і 107.4 мг відповідно). Фамвир не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими порушеннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, тяжкою лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Переносяться дози Фамвира і тривалість лікування. Фамвир добре переносився при лікуванні інфекції, викликаної вірусом Varicella zoster, при його застосуванні в дозі 750 мг 3 протягом 7 днів; у пацієнтів з генітальним герпесом при застосуванні препарату у дозі 750 мг 3 протягом 5 днів у дозі до 500 мг 3 протягом 10 днів. Було також поки��ано, що препарат добре переносився при прийомі 250 мг 3 протягом 12 місяців для лікування генітального герпесу. Фамвир добре переносився у пацієнтів зі зниженим імунітетом при лікуванні інфекції, викликаної вірусом Varicella zoster, при прийомі 500 мг 3 протягом 10 днів, а також інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex, при прийомі 500 мг 2 протягом 7 днів або 500 мг 2 протягом 8 тижнів.
Використання в педіатрії
Ефективність і безпека застосування Фамвира у дітей не встановлена. Таким чином, не рекомендується застосовувати фамцикловір у дітей, за виняткомвинятком випадків, коли очікувана користь від лікування виправдовує потенційний ризик, пов'язаний із застосуванням препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Не очікується впливу Фамвира на здатність пацієнтів керувати автомобілем та іншими механізмами, проте пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату Фамвир виникає запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості або інші порушення з боку ЦНС, слід утриматися від водіння автомашини чи управління механізмами в період застосування препарату.Свідчення
— інфекції, спричинені вірусом Varicella zoster (оперізувальний герпес), включаючи офтальмогерпес і постгерпетическую невралгію;
— інфекції, викликані вірусом Herpes simplex (тип 1 і 2): первинна інфекція, загострення хронічної інфекції, супресія рецидивуючої інфекції (для профілактики загострень);
— інфекції, спричинені вірусами Varicella zoster та Herpes simplex (тип 1 і 2) у пацієнтів зі зниженим імунітетом.Протипоказання
— підвищена чутливість до фамцикловиру або будь-якого з компонентів препараата;
— підвищена чутливість до пенцикловиру.Лікарська взаємодія
Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії фамцикловира з іншими препаратами не відзначалось. Не виявлено впливу фамцикловира на систему цитохрому Р450.
Лікарські препарати, що блокують канальцеву секрецію, можуть підвищувати концентрацію пенцикловира в плазмі.
В ході проведених клінічних досліджень не відмічено взаємодії зидовудину і фамцикловира при їх сумісному прийомі.
