Дозировка
Индивидуальный, в зависимости от показаний. Внутрь с целью лечения применяют по 10-20 мг 2 или по 40 мг 1 раз/ При необходимости суточная доза может быть увеличена до 80-160 мг. С целью профилактики - по 20 мг 1 раз/ перед сном. При в/в введении разовая доза составляет 20 мг, интервал между введениями - 12 ч. При КК менее 30 мл/мин или с концентрацией креатинина в сыворотке крови более 3 мг/дл дозу рекомендуется уменьшить до 20 мг/
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
фамотидин 20мг;
Вспомогательные в-ва: лактоза, крахмал картофельный, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, тальк
Фармакологическое действие
Подавляет продукцию соляной кислоты, как базальную, так и стимулированную гистамином, гастрином и в меньшей степени ацетилхолином. Одновременно со снижением продукции соляной кислоты и увеличением рН снижает активность пепсина. Продолжительность действия при однократном приеме зависит от дозы и составляет от 12 до 24 ч.
Фармакокинетика
После приема внутрь быстро, но неполностью, всасывается из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 2 ч. Биодоступность составляет 40-45% и незначительно меняется в присутствии пищи.
T1/2 из плазмы составляет около 3 ч и увеличивается у пациентов с нарушениями функции почек. Связывание с белками составляет 15-20%. Небольшая часть активного вещества метаболизируется в печени с образованием фамотидина S-оксида. Большая часть выводится в неизмененном виде с мочой.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: возможны отсутствие аппетита, сухость во рту, расстройства вкусовых ощущений, тошнота, рвота, вздутие живота, диарея или запор; в отдельных случаях - развитие холестатической желтухи, повышение уровня трансаминаз в плазме крови.
Со стороны ЦНС: возможны головная боль, повышенная утомляемость, шум в ушах, преходящие психические нарушения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - аритмии.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - агранулоцитоз, панцитопения, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны костно-мышечной системы: возможны мышечные боли, боли в суставах.
Аллергические реакции: возможны кожный зуд, бронхоспазм, лихорадка.
Дерматологические реакции: возможны алопеция, обыкновенные угри, сухость кожи.
Местные реакции: раздражение в месте инъекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек и печени.
Перед началом лечения необходимо исключить возможность наличия злокачественного заболевания пищевода, желудка или двенадцатиперстной кишки.
Не изменяет активность микросомальных ферментов печени.
Следует соблюдать интервал между приемом антацидов и фамотидина не менее 1-2 ч.
Клинический опыт применения фамотидина у детей ограничен.
Показания
Лечение и профилактика рецидивов язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, рефлюкс-эзофагит, синдром Золлингера-Эллисона, заболевания и состояния, сопровождающиеся повышенной секрецией желудочного сока, профилактика эрозивно-язвенных поражений ЖКТ на фоне приема НПВС; кровотечения из верхних отделов ЖКТ (для в/в введения, в составе комплексного лечения).
Противопоказания
Беременность, период лактации, повышенная чувствительность к фамотидину
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с антикоагулянтами не исключается возможность увеличения протромбинового времени и развития кровотечений.
При одновременном применении с антацидами, содержащими магния гидроксид и алюминия гидроксид, возможно уменьшение абсорбции фамотидина.
При одновременном применении с итраконазолом возможно уменьшение концентрации итраконазола в плазме крови и снижение его эффективности.
При одновременном применении с нифедипином описан случай уменьшения минутного объема сердца и сердечного выброса, по-видимому, вследствие усиления отрицательного инотропного действия нифедипина.
При одновременном применении с норфлоксацином уменьшается концентрация норфлоксацина в плазме крови; с пробенецидом - повышается концентрация фамотидина в плазме крови.
При одновременном применении описан случай повышения концентрации фенитоина в плазме крови с риском развития токсического действия.
(4235)
Дозування
Індивідуальний, залежно від показань. Всередину з метою лікування застосовують по 10-20 мг 2 або по 40 мг 1 раз/ При необхідності добова доза може бути збільшена до 80-160 мг. З метою профілактики - по 20 мг 1 раз/ перед сном. При в/в введенні разова доза становить 20 мг, інтервал між введеннями - 12 ч. При КК менше 30 мл/хв або з концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 3 мг/дл дозу рекомендується зменшити до 20 мг/
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
фамотидин 20 мг;
Допоміжні в-ва: лактоза, крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, талькФармакологічна дія
Пригнічує продукцію соляної кислоти, як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином і в меншій мірі ацетилхоліном. Одночасно зі зниженням продукції соляної кислоти і збільшенням рН знижує активність пепсину. Тривалість дії при одноразовому прийомі залежить від дози і складає від 12 до 24 год.Фармакокінетика
Після прийому всередину швидко, але не повністю всмоктується з ШКТ. Cmax в плазмі крові достигаетс�� через 2 год. Біодоступність становить 40-45% і незначно змінюється в присутності їжі.
T1/2 з плазми становить близько 3 год і збільшується у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Зв'язування з білками становить 15-20%. Невелика частина активної речовини метаболізується в печінці з утворенням фамотидину S-оксиду. Більша частина виводиться в незміненому вигляді з сечею.Побічні дії
З боку травної системи: можливі відсутність апетиту, сухість у роті, розлади смакових відчуттів, нудота, блювання, здуття живота, діа��ея або запор; в окремих випадках - розвиток холестатичної жовтяниці, підвищення рівня трансаміназ у плазмі крові.
З боку ЦНС: можливі головний біль, підвищена стомлюваність, шум у вухах, скороминущі психічні порушення.
З боку серцево-судинної системи: рідко - аритмії.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку кістково-м'язової системи: можливі м'язові болі, болі в суглобах.
Алергічні реакції: можливий шкірний зу��, бронхоспазм, лихоманка.
Дерматологічні реакції: можливі алопеція, звичайні вугрі, сухість шкіри.
Місцеві реакції: подразнення у місці ін'єкції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки.
Перед початком лікування необхідно виключити можливість наявності злоякісного захворювання стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.
Не змінює активність мікросомальних ферментів печінки.
Слід дотримуватися ін��ервал між прийомом антацидів і фамотидин не менше 1-2 ч.
Клінічний досвід застосування фамотидину у дітей обмежений.Свідчення
Лікування та профілактика рецидивів виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлингераэллисона, захворювання і стани, що супроводжуються підвищеною секрецією шлункового соку, профілактика ерозивно-виразкових уражень ШЛУНКОВО-кишкового тракту на фоні прийому НПЗЗ; кровотечі з верхніх відділів ШКТ (для в/в введення, у складі комплексного лікування).Протипоказання
Вагітність, період лактації, підвищена чутливість до фамотидинуЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами не виключається можливість збільшення протромбінового часу і розвитку кровотеч.
При одночасному застосуванні з антацидами, що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, можливо зменшення абсорбції фамотидину.
При одночасному застосуванні з ітраконазолом можливе зменшення концентрації ітраконазолу в плазмі крові й зниження його ефективності.
При одно��енном застосуванні з ніфедипіном описаний випадок зменшення хвилинного об'єму серця і серцевого викиду, мабуть, внаслідок посилення негативного інотропного дії ніфедипіну.
При одночасному застосуванні з норфлоксацином зменшується концентрація норфлоксацину в плазмі крові; з пробенецидом підвищується концентрація фамотидину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні описаний випадок підвищення концентрації фенітоїну в плазмі крові з ризиком розвитку токсичної дії.
