Дозировка
Перед началом лечения и во время всего периода терапии Эзетролом пациенты должны соблюдать гиполипидемическую диету. Препарат принимают внутрь в любое время суток, независимо от приема пищи. Рекомендуемая доза препарата Эзетрол® в качестве монотерапии или в комбинации со статинами составляет 10 мг 1 раз/ При сопутствующей терапии секвестрантами жирных кислот препарат назначают по 10 мг 1 раз/ не позднее чем за 2 ч до приема секвестрантов жирных кислот или не ранее чем через 4 ч после их приема. У пожилых пациентов и пациентов с нарушениями функции почек подбора дозы не требуется. Подбора доз для пациентов с легкой степенью печеночной недостаточности (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) также не требуется. При умеренной (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) и тяжелой (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) печеночной недостаточности применение препарата Эзетрол® не рекомендуется .
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
эзетимиб \000910 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, кроскармеллоза натрия, натрия лаурилсульфат, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат для приема внутрь. Селективно ингибирует абсорбцию холестерина и некоторых растительных стиролов в кишечнике. Механизм действия эзетимиба отличается от механизма действия других классов гиполипидемических средств (например, статинов, секвестрантов желчных кислот, фибратов и растительных стиролов).
При поступлении в тонкий отдел кишечника эзетимиб локализуется в щеточной каемке тонкой кишки и препятствует всасыванию холестерина (Хс), что приводит к уменьшению поступления Хс из кишечника в печень, за счет чего снижаются запасы Хс в печени и увеличивается выведение Хс из крови. Эзетрол® не повышает экскрецию желчных кислот (в отличие от препаратов, связывающих желчные кислоты) и не ингибирует синтез Хс в печени (в отличие от статинов). В двухнедельном клиническом исследовании, в которое было включено 18 пациентов с гиперхолестеринемией, Эзетрол® уменьшал абсорбцию Хс в кишечнике на 54% по сравнению с плацебо.
Статины снижают синтез Хс в печени. За счет двух различных механизмов действия препараты этих двух классов при совместном назначении обеспечивают дополнительное снижение уровня Хс. Эзетрол®, назначаемый в комбинации со статинами, снижает уровень общего Хс, Хс-ЛПНП, аполипопротеина-В и триглицеридов и повышает уровень Хс-ЛПВП у пациентов с гиперхолестеринемией в большей степени, чем эзетимиб или симвастатин, назначаемые раздельно.
Клинические исследования показали, что повышенный уровень общего Хс, Хс-ЛПНП и аполипопротеина-В - главного белкового компонента ЛПНП - способствует развитию атеросклероза. Кроме того, пониженный уровень Хс-ЛПВП ассоциируется с развитием атеросклероза. В эпидемиологических исследованиях установлено, что сердечно-сосудистая заболеваемость и смертность находятся в прямой зависимости от уровня общего Хс и Хс-ЛПНП и в обратной зависимости от уровня Хс-ЛПВП. Как и ЛПНП, липопротеины, богатые холестерином и триглицеридами, включая ЛПОНП, ЛППП и ремнанты, также могут способствовать развитию атеросклероза.
Для определения избирательности эзетимиба в отношении ингибирования всасывания Хс была проведена серия доклинических исследований. Эзетимиб ингибировал всасывание 14C-холестерина и не оказывал влияния на всасывание триглицеридов, жирных кислот, желчных кислот, прогестерона, этинилэстрадиола, жирорастворимых витаминов
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь эзетимиб быстро всасывается и интенсивно конъюгирует в тонкой кишке и печени с образованием фармакологически активного фенольного глюкуронида (эзетимиб-глюкуронида). Сmax эзетимиб-глюкуронида достигается через 1-2 ч, эзетимиба – через 4-12 ч. Абсолютную биодоступность эзетимиба определить невозможно, поскольку это соединение практически нерастворимо в воде.
Одновременный прием пищи (как с высоким содержанием жира, так и нежирной) не оказывает влияния на биодоступность эзетимиба при приеме внутрь в дозе 10 мг.
Распределение
Связывание с белками плазмы крови эзетимиба и эзетимиб-глюкуронида составляет 99.7% и 88-92% соответственно.
Метаболизм
Эзетимиб метаболизируется главным образом в тонкой кишке и печени путем конъюгации с глюкуронидом (реакция II фазы) с последующим выведением с желчью. Минимальный окислительный метаболизм (реакция I фазы) наблюдается у всех исследованных видов. Эзетимиб и эзетимиб-глюкуронид являются основными веществами, выявляемыми в плазме крови, и составляющими примерно 10-20% и 80-90% от общего содержания препарата в плазме соответственно. Эзетимиб и эзетимиб-глюкуронид медленно выводятся из плазмы в условиях интенсивной кишечно-печеночной рециркуляции.
Выведение
После приема внутрь 20 мг меченого 14C-эзетимиба уровень суммарного эзетимиба в плазме крови составил 93% от общей радиоактивности плазмы крови. Через 48 ч радиоактивные следы препарата в плазме крови не определялись.
Т1/2 эзетимиба и эзетимиб-глюкуронида составляет около 22 ч.
В течение 10 дней от общего количества принятой дозы с калом выводится около 78%, с мочой - около 11%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические данные для детей в возрасте до 10 лет отсутствуют. Всасывание и метаболизм эзетимиба у детей, подростков в возрасте 10-18 лет и взрослых одинаковы. По данным измерения концентрации суммарного эзетимиба фармакокинетические показатели у подростков и взрослых не отличались.
У пожилых пациентов в возрасте старше 65 лет концентрация в плазме крови суммарного эзетимиба примерно в 2 раза выше, чем у молодых (от 18 до 45 лет). Степень снижения уровня Хс-ЛПНП и профиль безопасности сопоставимы у пожилых и молодых пациентов, получавших препарат Эзетрол®.
После однократного приема препарата в дозе 10 мг средняя AUC для суммарного эзетимиба у больных с легкой степенью печеночной недостаточности (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) увеличивается примерно в 1.7 раза по сравнению со здоровыми добровольцами. Подбора дозы для пациентов с легкой печеночной недостаточностью не требуется.
В 14-дневном исследовании при приеме эзетимиба в дозе 10 мг/ у пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) AUC для суммарного эзетимиба была примерно в 4 раза больше по сравнению со здоровыми добровольцами как в 1-й день, так и на 14-й день исследования
Побочные действия
В клинических исследованиях длительностью от 8 до 14 недель, в которые было включено 3366 пациентов, показана хорошая переносимость Эзетрола при приеме в дозе 10 мг/ в качестве монотерапии или в комбинации со статинами. Нежелательные эффекты были легкими и преходящими; общая частота побочных эффектов и частота случаев отмены препарата не отличались от таковых при приеме плацебо.
У пациентов, принимавших Эзетрол® в виде монотерапии (n=1691) или в комбинации со статином (n=1675), в 1-10% случаев выявлялись следующие нежелательные эффекты, связанные с действием препарата.
При монотерапии Эзетролом: головная боль, боль в животе, диарея.
При комбинированной терапии Эзетролом и статином: головная боль, утомляемость, боль в животе, запор, диарея, вздутие живота, тошнота, повышение активности АСТ и АЛТ, миалгия.
Со стороны лабораторных показателей: частота клинически значимого повышения печеночных трансаминаз (АЛТ и/или ACT в 3 или более раз превышающего ВГН) была сходной при монотерапии Эзетролом (0.5%) и плацебо (0.3%). При комбинированной терапии частота клинически значимого повышения трансаминаз сыворотки крови составляет 1.3% для больных, принимавших Эзетрол® вместе со статином, и 0.4% - для принимавших только статин. Повышение трансаминаз обычно бессимптомное, не сопровождается развитием холестаза и проходит как при продолжении лечения, так и после отмены препарата.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом лечения пациенты должны перейти к соответствующей гиполипидемической диете и продолжать соблюдать эту диету во время всего периода терапии препаратом Эзетрол®.
Следует учитывать, что если Эзетрол® назначают совместно с гиполипидемическими средствами класса статинов, необходимо внимательно ознакомиться с инструкцией по медицинскому применению данного статина.
В контролируемых клинических исследованиях при одновременном назначении препарата Эзетрол® и препарата класса статинов у больных наблюдалось повышение активности печеночных ферментов (в 3 раз выше ВГН). При назначении данной комбинации контроль функции печени следует проводить в начале лечения и далее в соответствии с рекомендациями для данного статина.
В клинических исследованиях частота возникновения миопатии или рабдомиолиза, связанных с применением препарата Эзетрол®, не превышала таковую по сравнению с соответствующей контрольной группой (плацебо или статин). Однако миопатия и рабдомиолиз являются известными нежелательными побочными реакциями статинов и других гиполипидемических препаратов. В клинических исследованиях частота повышения КФК (?10хВГН) составила 0.2% в группе Эзетрола по сравнению с 0.1% в группе плацебо, и 0.1% в группе комбинированного назначения Эзетрола со статином, по сравнению с 0.4% в группе монотерапии статином.
Поскольку применение эзетимиба в дозах, превышающих 10 мг, у пациентов с умеренной и тяжелой степенью печеночной недостаточности не изучено, назначение препарата Эзетрол® таким больным не рекомендуется.
Пациенты, принимающие фенофибрат вместе с препаратом Эзетрол®, должны быть предупреждены о возможном риске возникновения желчнокаменной болезни и заболевания желчного пузыря. Если врач предполагает возможное развитие данных заболеваний, то терапия препаратом Эзетрол® должна быть прекращена.
Безопасность и эффективность назначения эзетимиба в комбинации с другими фибратами не установлена. Хотя значение этих данных для человека пока не установлено, одновременное назначение эзетимиба с фибратами до получения дополнительных данных по результатам клинических исследований не рекомендуется.
При необходимости одновременного назначения Эзетрола с циклоспорином следует проявлять меры предосторожности и проводить регулярный контроль концентрации последнего в плазме крови
Показания
— первичная гиперхолестеринемия; Эзетрол® назначают в комбинации с ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы (статинами) или в качестве монотерапии в дополнение к диете для снижения повышенного уровня общего Хс, Хс-ЛПНП, аполипопротеина В и триглицеридов, а также для повышения уровня Хс-ЛПВП у пациентов с первичной (гетерозиготной семейной и несемейной) гиперхолестеринемией;
— гомозиготная семейная гиперхолестеринемия; Эзетрол® в комбинации со статинами рекомендуется для снижения повышенного уровня общего Хс, Хс-ЛПНП; пациенты могут также получать дополнительное лечение, например ЛПНП-аферез;
— гомозиготная ситостеролемия (или фитостеролемия); Эзетрол® рекомендуется для снижения повышенного уровня ситостерола и кампестерола.
Противопоказания
— умеренная (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) и тяжелая (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) степень печеночной недостаточности;
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы или синдром мальабсорбции глюкозы/галактозы;
— детский возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата.
При назначении Эзетрола в комбинации со статином для контроля противопоказаний необходимо следовать инструкциям по применению назначенного статина.
С осторожностью следует назначать препарат пациентам, получающим циклоспорин; одновременное применение с фибратами до получения дополнительных данных по результатам клинических исследований не рекомендуется.
Лекарственное взаимодействие
В доклинических исследованиях было показано, что эзетимиб не индуцирует изоферменты цитохрома Р450. Между эзетимибом и лекарственными средствами, которые метаболизируются изоферментами цитохрома P450 1А2, 2D6, 2С8, 2С9 и 3А4 или N-ацетилтрансферазой, клинически значимого фармакокинетического взаимодействия не наблюдалось.
Эзетимиб не оказывает влияния на фармакокинетику дапсона, декстрометорфана, дигоксина, пероральных контрацептивов (этинилэстрадиола и левоноргестрела), глипизида, толбутамида, мидазолама и варфарина.
Одновременный прием циметидина с эзетимибом не оказывает влияния на биодоступность последнего.
Одновременный прием антацидов снижает скорость всасывания эзетимиба, но не оказывает влияния на его биодоступность и, следовательно, снижение скорости всасывания не является клинически значимым.
При одновременном применении с колестирамином AUC суммарного эзетимиба (эзетимиб + эзетимиб-глюкуронид) уменьшается приблизительно на 55%.
(6776)
Дозування
Перед початком лікування і під час всього періоду терапії Эзетролом пацієнти повинні дотримуватися гиполипидемическую дієту. Препарат приймають внутрішньо у будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Рекомендована доза препарату Эзетрол® в якості монотерапії або в комбінації зі статинами становить 10 мг 1 раз/ При супутній терапії секвестрантами жирних кислот препарат призначають по 10 мг 1 раз/ не пізніше ніж за 2 год до прийому секвестрантов жирних кислот або не раніше ніж через 4 години після їх прийому. У літніх пацієнтів та пацієнтів з порушеннями функції нирок підбору дози не вимагається. Підбору доз для пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібно. При помірній (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) і важкої (більше 9 балів за шкалою Чайлд-Пью) печінкової недостатності застосування препарату Эзетрол® не рекомендується .
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
езетіміб \000910 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат для прийому всередину. Селективно інгібує абсорбцію холестерину і деяких рослинних стиролів у кишечнику. Механізм дії езетімібу відрізняється від механізму дії інших класів гіполіпідемічних засобів (наприклад, статинів, секвестрантов жовчних кислот, фібратів та рослинних стиролів).
При вступі в тонкий відділ кишечника езетіміб локалізується в щіткової облямівці тонкої кишки і перешкоджає всмоктуванню холестерину (Хс), що призводить до зменшення надходження Хс з кишечника в печінку, за рахунок чого знижуються запаси Хс в печінці та збільшується виведення Хс із крові. Эзетрол® не підвищує екскрецію жовчних кислот (на відміну від препаратів, що зв'язують жовчні кислоти) і не інгібує синтез Хс в печінці (на відміну від статинів). У двотижневому клінічному дослідженні, в яке було включено 18 пацієнтів з гіперхолестеринемією, Эзетрол® зменшував абсорбцію Хс в кишечнику на 54% порівняно з плацебо.
Статини знижують синтез Хс в печінці. За рахунок двох різних механізмів дейдії препарати цих двох класів при спільному призначенні забезпечують додаткове зниження рівня Хс. Эзетрол®, який призначається в комбінації зі статинами, знижує рівень загального Хс, Хс-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів і підвищує рівень Хс-ЛПВЩ у пацієнтів з гіперхолестеринемією в більшій мірі, ніж езетіміб або симвастатин, призначувані роздільно.
Клінічні дослідження показали, що підвищений рівень загального Хс, Хс-ЛПНЩ та аполіпопротеїну В- головного білкового компонента ЛПНЩ - сприяє розвитку атеросклерозу. Крім того, знижений рівень Хс-ЛПВЩ асоціюється з розвитком атеросклерозу. В епідеміологічних дослідженнях встановлено, що серцево-судинна захворюваність і смертність знаходяться в прямій залежності від рівня загального Хс та Хс-ЛПНЩ і в зворотній залежності від рівня Хс-ЛПВЩ. Як і ЛПНЩ, ліпопротеїни, багаті холестерином і тригліцеридами, включаючи ЛПДНЩ, ЛППП і ремнанты, також можуть сприяти розвитку атеросклерозу.
Для визначення вибірковості езетімібу щодо інгібування всмоктування Хс була проведена з��рія доклінічних досліджень. Езетіміб ингибировал всмоктування 14C-холестерину та не чинив впливу на всмоктування тригліцеридів, жирних кислот, жовчних кислот, прогестерону, етинілестрадіолу, жиророзчинних вітамінівФармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину езетіміб швидко всмоктується інтенсивно конъюгирует в тонкій кишці і печінці з утворенням фармакологічно активного фенольного глюкуроніду (езетіміб-глюкуроніду). Смах езетіміб-глюкуроніду досягається через 1-2 год, езетімібу – через 4-12 ч. Абсолютну биодоступ��ость езетімібу визначити неможливо, оскільки ця сполука практично нерозчинні у воді.
Одночасний прийом їжі з високим вмістом жиру, так і нежирної) не впливає на біодоступність езетімібу при прийомі внутрішньо у дозі 10 мг.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові езетімібу і езетіміб-глюкуроніду становить 99.7% і 88-92% відповідно.
Метаболізм
Езетіміб метаболізується головним чином у тонкій кишці і печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом (реакція II фази) з підуть��майбутнім виведенням із жовчю. Мінімальний окислювальний метаболізм (реакція I фази) спостерігається у всіх досліджених видів. Езетіміб і езетіміб-глюкуронід є основними речовинами, що виявляються в плазмі крові, і становлять приблизно 10-20% і 80-90% від загального вмісту препарату в плазмі відповідно. Езетіміб і езетіміб-глюкуронід повільно виводяться з плазми в умовах інтенсивної кишково-печінкової рециркуляції.
Виведення
Після прийому всередину 20 мг міченого 14C-езетімібу рівень сумарного езетімібу в плазмі крові склав�� 93% від загальної радіоактивності плазми крові. Через 48 год радіоактивні сліди препарату в плазмі крові не визначалися.
Т1/2 езетімібу і езетіміб-глюкуроніду становить близько 22 год.
Протягом 10 днів від загальної кількості прийнятої дози-з калом виводиться близько 78%, із сечею - близько 11%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні дані для дітей у віці до 10 років відсутні. Всмоктування і метаболізм езетімібу у дітей, підлітків у віці 10-18 років і дорослих однакові. За даними вимірювання концентрації зуммарного езетімібу фармакокінетичні показники у підлітків та дорослих не відрізнялися.
У літніх пацієнтів у віці старше 65 років концентрація в плазмі крові сумарного езетімібу приблизно в 2 рази вище, ніж у молодих (від 18 до 45 років). Ступінь зниження рівня Хс-ЛПНЩ і профіль безпеки співставні у літніх і молодих пацієнтів, які отримували препарат Эзетрол®.
Після одноразового прийому препарату у дозі 10 мг середня AUC для сумарного езетімібу у хворих з легким ступенем печінкової недостатності (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) збільшується приблизно в 1.7 рази порівняно зі здоровими добровольцями. Підбору дози для пацієнтів з легкою печінковою недостатністю не потрібно.
У 14-денному дослідженні при прийомі езетімібу в дозі 10 мг/ у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) AUC для сумарного езетімібу була приблизно в 4 рази більше порівняно зі здоровими добровольцями як в 1-й день, так і на 14-й день дослідженняПобічні дії
У клінічних дослідженнях тривалістю від 8 до 14 тижнів, в які було включено 3366 пацієнтів, показана добра переносимість Эзетрола при прийомі у дозі 10 мг/ у якості монотерапії або в комбінації зі статинами. Небажані ефекти були легкими і минущими; загальна частота побічних ефектів і частота випадків відміни препарату не відрізнялися від таких при прийомі плацебо.
У пацієнтів, що приймали Эзетрол® у вигляді монотерапії (n=1691) або в комбінації зі статином (n=1675), у 1-10% випадків виявлялися наступні небажані ефекти, пов'язані з дією препарату.
При монотерапії Эзетролом: головний біль, б��ь у животі, діарея.
При комбінованій терапії Эзетролом і статином: головний біль, стомлюваність, біль у животі, запор, діарея, здуття живота, нудота, підвищення активності АСТ і АЛТ, міалгія.
З боку лабораторних показників: частота клінічно значущого підвищення печінкових трансаміназ (АЛТ і/або АСТ в 3 або більше разів перевищує ВМН) була подібною при монотерапії Эзетролом (0.5%) і плацебо (0.3%). При комбінованій терапії частота клінічно значущого підвищення трансаміназ сироватки крові становить 1.3% для хворих, приймала��авших Эзетрол® разом зі статином, і 0.4% - для приймали тільки статин. Підвищення трансаміназ зазвичай безсимптомний, не супроводжується розвитком холестазу і проходить як при продовженні лікування, так і після відміни препарату.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед початком лікування пацієнти повинні перейти до відповідної гиполипидемической дієті і продовжувати дотримуватися цю дієту під час усього періоду терапії препаратом Эзетрол®.
Слід враховувати, що якщо Эзетрол® призначають разом з гиполипидемически��і засобами класу статинів, необхідно уважно ознайомитися з інструкцією для медичного застосування даного статину.
У контрольованих клінічних дослідженнях при одночасному призначенні препарату Эзетрол® і препарату класу статинів у хворих спостерігалось підвищення активності печінкових ферментів (у 3 рази вище ВМН). При призначенні даної комбінації контроль функції печінки слід здійснювати до початку лікування і далі згідно з рекомендаціями для даного статину.
В клінічних дослідженнях частота метушнікновения міопатії або рабдоміолізу, пов'язаних із застосуванням препарату Эзетрол®, не перевищувала таку в порівнянні з відповідною контрольною групою (плацебо або статин). Однак міопатія та рабдоміоліз є відомими небажаними побічними реакціями статинів та інших гіполіпідемічних препаратів. В клінічних дослідженнях частота підвищення КФК (?10хВГН) становила 0.2% у групі Эзетрола порівняно з 0.1% у групі плацебо, і 0.1% у групі комбінованого призначення Эзетрола зі статином, порівняно з 0.4% у групі монотерапії ста��іншому.
Оскільки застосування езетімібу в дозах, що перевищують 10 мг, у пацієнтів з помірним і тяжким ступенем печінкової недостатності не вивчено, призначення препарату Эзетрол® таким хворим не рекомендується.
Пацієнти, які приймають фенофібрат разом з препаратом Эзетрол®, повинні бути попереджені про можливий ризик виникнення жовчнокам'яної хвороби і захворювання жовчного міхура. Якщо лікар припускає можливий розвиток даних захворювань, то терапія препаратом Эзетрол® повинна бути припинена.
Безпека і ефективність призначення езетімібу в комбінації з іншими фібратами не встановлена. Хоча значення цих даних для людини поки не встановлено, одночасне призначення езетімібу з фібратами до отримання додаткових даних з результатами клінічних досліджень не рекомендується.
При необхідності одночасного призначення Эзетрола з циклоспорином слід проявляти заходів обережності і проводити регулярний контроль концентрації останнього в плазмі кровіСвідчення
— первинна гіперхолестеринемія; Эзетрол® назн��чують у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами) або в якості монотерапії в доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального Хс, Хс-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів, а також для підвищення рівня Хс-ЛПВЩ у пацієнтів з первинною (гетерозиготною сімейної і несімейної) гіперхолестеринемією;
— гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія; Эзетрол® у комбінації зі статинами рекомендується для зниження підвищеного рівня загального Хс, Хс-ЛПНЩ; пацієнти можуть також отримувати додаткове лікування, наприклад ЛПНЩ-аферез;
— гомозиготная ситостеролемия (або фитостеролемия); Эзетрол® рекомендується для зниження підвищеного рівня ситостеролу і кампестерола.Протипоказання
— помірна (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) і тяжка (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ступінь печінкової недостатності;
— непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози;
— дитячий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
При призначенні Эзетрола в комбін��ції зі статином для контролю протипоказань необхідно слідувати інструкції по застосуванню призначеного статину.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам, які одержують циклоспорин; одночасне застосування з фібратами до отримання додаткових даних з результатами клінічних досліджень не рекомендується.Лікарська взаємодія
У доклінічних дослідженнях було показано, що езетіміб не індукує ізоферменти цитохрому Р450. Між эзетимибом і лікарськими засобами, які метаболизируютс�� ізоферментами цитохрому P450 1А2, 2D6, 2С8, 2С9 та 3А4 або N-ацетилтрансферазой, клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося.
Езетіміб не чинить впливу на фармакокінетику дапсона, декстрометорфану, дигоксину, пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу і левоноргестрелу), гліпізиду, толбутаміду, мідазоламу і варфарину.
Одночасний прийом циметидину з эзетимибом не впливає на біодоступність останнього.
Одночасний прийом антацидів знижує швидкість всмоктування езетімібу, але не впливає на його біодоступність і, отже, зниження швидкості всмоктування не є клінічно значущим.
При одночасному застосуванні з колестираміном AUC сумарного езетімібу (езетіміб + езетіміб-глюкуронід) зменшується приблизно на 55%.
