Дозировка
Индивидуальный, в зависимости от показаний, возраста, клинической ситуации, пути и схемы введения, никотиновой зависимости.
Лекарственная форма
Таблетки белого или белого с желтоватым оттенком цвета, плоскоцилиндрические, с фаской
Состав
1 таблетка содержит: действующее вещество: эуфиллин- 150 мг; вспомогательные вещества: крахмал картофельный, кальция стеарат.
Фармакологическое действие
Оказывает бронходилятирующее, вазодилятирующее, спазмолитическое, токолитическое и диуретическое действие.
Механизм действия связан с блокирующим влиянием на А2 тип пуриновых рецепторов гладкомышечных клеток бронхов. Снижение активности рецепторов нарушает сопряженный с ними транспорт ионов кальция в гладкомышечную клетку и вызывает ее расслабление. В высоких концентрациях эуфиллин ингибирует активность фосфодиэстераз III и IV типов, что приводит к прекращению гидролиза цАМФ, стабилизации его уровня в клетке и поддержанию киназы легких цепей миозина в неактивном фосфорилированном состоянии. Подавление активности киназы легких цепей миозина не позволяет ему взаимодействовать с актином и обеспечивать сокращение клетки.
Эуфиллин вызывает расслабление гладкой мускулатуры бронхов, коронарных, церебральных и легочных сосудов, мускулатуры желудочно-кишечного тракта и желчевыводящих путей. Вследствие уменьшения выделения гистамина и лейкотриенов из тучных клеток эуфиллин снижает гиперреактивность дыхательных путей в ответ на поступление в них аллергенов.
Эуфиллин повышает сократимость скелетных (в т.ч. дыхательных мышц – диафрагмы, межреберных мышц) и замедляет развитие их утомления. Оказывает стимулирующее влияние на сердечную мышцу увеличивая силу ее сокращения (положительное инотропное действие, вероятно связанное с влиянием на активность фосфодиэстеразы III типа).
Расширение сосудов почечных клубочков сопровождается увеличением фильтрации крови в почках и кратковременным возрастанием диуреза.
Стимулирует дыхательный центр продолговатого мозга, за счет повышения его чувствительности к стимулирующему влиянию углекислого газа, улучшает альвеолярную вентиляцию, и, в конечном итоге, вызывает снижение частоты и тяжести эпизодов ночного апноэ.
Эуфиллин подавляет ритмические сокращения беременной матки, увеличивает секрецию соляной кислоты в желудке, незначительно улучшает реологические свойства крови (ее вязкость) за счет снижения способности тромбоцитов к адгезии и агрегации.
Фармакокинетика
При приеме внутрь всасывается быстро и достаточно полно. Биодоступность эуфиллина составляет 80-100%. Алкоголь увеличивает скорость и полноту абсорбции. Бронхорасширяющее действие проявляется при поддержании его концентрации в плазме крови на уровне 10-20 мкг/мл, стимулирующее влияние на дыхательный центр реализуется при более низких концентрациях – 5-10 мкг/мл. Концентрация эуфиллина в плазме свыше 20 мкг/мл является токсической.
После внутривенного введения на 60% находится в связанном с белками крови состоянии (при циррозе печени доля связанной с белком фракции понижается до 35%, а у новорожденных детей данный показатель составляет 36%). Хорошо проникает через гистогематические барьеры и равномерно распределяется в крови, внеклеточной жидкости и мышечной ткани. В жировой ткани не накапливается. Проникает через плацентарный барьер и в молоко матери. Объем распределения составляет 0,3-0,7 л/кг (в среднем 0,45 л/кг).
Подвергается интенсивному метаболизму в печени (около 90%), под влиянием метилаз и цитохрома Р450 частично переходит в кофеин. У детей до 3 лет вследствие высокой метилазной активности гепатоцитов и медленной элиминации кофеина его концентрация может достигать 30% от концентрации эуфиллина. У взрослых и детей старше 3-х лет феномена кумуляции кофеина не наблюдается.
Выделяется почками, причем 10% у взрослых и около 50% у детей – в неизмененном виде. Период полуэлиминации эуфиллина (Т?) зависит от возраста и сопутствующих заболеваний. У новорожденных и детей до 6 мес он составляет >24 ч; у детей старше 6 мес – 3,7 ч; у взрослых, не страдающих бронхо-легочной патологией – 8,7 ч. У лиц, выкуривающих 20-40 сигарет в сутки Т? укорачивается до 4-5 ч, причем после отказа от курения восстановление скорости элиминации эуфиллина происходит только через 3-4 мес. У лиц с обструктивными заболеваниями легких, сердечной недостаточностью и легочным сердцем период полуэлиминации удлиняется до 24 ч. Прием алкоголя и кофеин-содержащих напитков замедляет элиминацию эуфиллина и повышает его уровень в организме.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: головокружение, нарушения сна, беспокойство, тремор, судороги.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ощущение сердцебиения, нарушения сердечного ритма; при быстром в/в введении - появление болей в области сердца, снижение АД, тахикардия (в т.ч. у плода при приеме в III триместре беременности), аритмии, снижение АД, кардиалгия, увеличение частоты приступов стенокардии.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, гастроэзофагеальный рефлюкс, изжога, обострение язвенной болезни, диарея; при продолжительном приеме внутрь - анорексия.
Со стороны мочевыделительной системы: альбуминурия, гематурия.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, лихорадка.
Со стороны обмена веществ: редко - гипогликемия.
Местные реакции: уплотнение, гиперемия, болезненность в месте инъекции; при ректальном применении раздражение слизистой оболочки прямой кишки, проктит.
Прочие: боль в груди, тахипноэ, ощущение приливов к лицу, альбуминурия, гематурия, гипогликемия, усиление диуреза, повышенное потоотделение.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
C осторожностью применять при тяжелой коронарной недостаточности (острая фаза инфаркта миокарда, стенокардия), распространенном атеросклерозе, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, частой желудочковой экстрасистолии, повышенной судорожной готовности, при печеночной и/или почечной недостаточности, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе), при недавно перенесенном кровотечении из ЖКТ, неконтролируемом гипотиреозе (возможность кумуляции) или тиреотоксикозе, при длительной гипертермии, гастроэзофагеальном рефлюксе, гипертрофии предстательной железы, у пациентов в пожилого возраста, у детей (особенно внутрь).
Коррекция режима дозирования аминофиллина может потребоваться при сердечной недостаточности, нарушениях функции печени, хроническом алкоголизме, лихорадке, ОРЗ.
У пациентов пожилого возраста может потребоваться уменьшение дозы.
При замене применяемой лекарственной формы аминофиллина на другую необходимо клиническое наблюдение и контроль концентрации теофиллина в плазме крови.
Аминофиллин не применяют одновременно с другими производными ксантина. В период лечения следует избегать употребления пищевых продуктов, содержащих производные ксантина (крепкий кофе, чай).
С осторожностью применяют одновременно с антикоагулянтами, с другими производными теофиллина или пурина.
Следует избегать одновременного применения с бета-адреноблокаторами.
Аминофиллин не следует применять одновременно с раствором глюкозы.
Не применять ректально у детей.
Показания
бронхообструктивный синдром различного генеза (в т.ч. бронхиальная астма, ХОБЛ, включая эмфизему легких, хронический обструктивный бронхит), гипертензия в малом круге кровообращения, легочное сердце, ночное апноэ; острая и хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
Тяжелая артериальная гипер- или гипотензия, тахиаритмии, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, гиперацидный гастрит, тяжелые нарушения функции печени и/или почек, эпилепсия, геморрагический инсульт, кровоизлияние в сетчатку глаза, одновременное применение с эфедрином у детей, детский возраст (до 3 лет, для пролонгированных пероральных форм - до 12 лет), повышенная чувствительность к аминофиллину и теофиллину.
Применение при беременности и кормлении грудью
Теофиллин проникает через плацентарный барьер. Применение аминофиллина при беременности может привести к созданию потенциально опасных концентраций теофиллина и кофеина в плазме крови новорожденного. Новорожденным, матери которых при беременности получали аминофиллин (особенно в III триместре), требуется медицинское наблюдение для контроля возможных симптомов интоксикации теофиллина.
Теофиллин выделяется с грудным молоком. При применении аминофиллина у кормящей матери в период лактации возможно появление раздражительности у ребенка.
Таким образом, применение аминофиллина при беременности и в период лактации (грудного вскармливания) возможно в случаях, когда предполагаемая польза терапии для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с симпатомиметиками происходит взаимное усиление действия; с бета-адреноблокаторами и препаратами лития - действие взаимно уменьшается. Интенсивность действия аминофиллина может уменьшаться (вследствие увеличения его клиренса) при одновременном применении с фенобарбиталом, рифампицином, изониазидом, карбамазепином, сульфинпиразоном, фенитоином, а также у курящих.
Интенсивность действия аминофиллина может увеличиваться (вследствие уменьшения его клиренса) при одновременном применении с антибиотиками из группы макролидов, линкомицином, с хинолонами, аллопуринолом, бета-адреноблокаторами, циметидином, дисульфирамом, флувоксамином, гормональными контрацептивами для приема внутрь, изопреналином, вилоксазином и при вакцинации против гриппа.
Производные ксантина могут потенцировать гипокалиемию, обусловленную действием стимуляторов ?2-адренорецепторов, кортикостероидов и диуретиков.
Противодиарейные препараты и энтеросорбенты снижают всасывание аминофиллина.
Фармацевтически несовместим с растворами кислот.
(1971)
Дозування
Індивідуальний, залежно від показань, віку, клінічної ситуації, шляхи та схеми введення нікотинової залежності.
Лікарська форма
Таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскоюСклад
1 таблетка містить: діюча речовина: еуфілін - 150 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.Фармакологічна дія
Надає бронходилятуючу, вазодилятирующее, спазмолітичну, токолитическое і діуретичну дію.
Мехазм дії пов'язаний з блокуючим впливом на А2 тип пуринових рецепторів гладком'язових клітин бронхів. Зниження активності рецепторів порушує пов'язаний з ними транспорт іонів кальцію в гладкомышечную клітину і викликає її розслаблення. У високих концентраціях еуфілін інгібує активність фосфодіестерази ІІІ і IV типів, що призводить до припинення гідролізу цАМФ, стабілізації його рівня в клітці і підтримання кінази легких ланцюгів міозину в неактивному фосфорилированном стані. Пригнічення активності кінази легких ланцюгів міозину не по��дозволяє йому взаємодіяти з актином і забезпечувати скорочення клітини.
Еуфілін викликає розслаблення гладкої мускулатури бронхів, коронарних, церебральних і легеневих судин, мускулатури шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів. Внаслідок зменшення виділення гістаміну і лейкотрієнів з опасистих клітин еуфілін знижує гіперреактивність дихальних шляхів у відповідь на надходження в них алергенів.
Еуфілін підвищує скоротність скелетних (у т. ч. дихальних м'язів діафрагми, міжреберних м'язів) і уповільнює раз��итие їх стомлення. Виявляє стимулюючий вплив на серцевий м'яз збільшуючи силу її скорочення (позитивну інотропну дію, ймовірно пов'язане з впливом на активність фосфодіестерази ІІІ типу).
Розширення судин ниркових клубочків супроводжується збільшенням фільтрації крові в нирках і короткочасним збільшенням діурезу.
Стимулює дихальний центр довгастого мозку, за рахунок підвищення його чутливості до стимулюючого впливу вуглекислого газу, поліпшує альвеолярну вентиляцію, і, в кінцевому ітоге, викликає зниження частоти і тяжкості епізодів нічного апное.
Еуфілін пригнічують ритмічні скорочення вагітної матки, збільшує секрецію соляної кислоти в шлунку, незначно покращує реологічні властивості крові (її в'язкість) за рахунок зниження здатності тромбоцитів до адгезії і агрегації.Фармакокінетика
При прийомі всередину всмоктується швидко і досить повно. Біодоступність еуфіліну становить 80-100%. Алкоголь збільшує швидкість і повноту абсорбції. Бронхорозширюючу дію проявляється при підтримці е��про концентрації в плазмі крові на рівні 10-20 мкг/мл, стимулюючий вплив на дихальний центр реалізується при більш низьких концентраціях – 5-10 мкг/мл Концентрація еуфіліну в плазмі понад 20 мкг/мл є токсичною.
Після внутрішньовенного введення на 60% знаходиться у зв'язаному з білками крові стані (при цирозі печінки частка зв'язаної з білком фракції знижується до 35%, а у новонароджених дітей цей показник становить 36%). Добре проникає через гістогематичні бар'єри і рівномірно розподіляється у крові, позаклітинній жидкости і м'язової тканини. В жировій тканині не накопичується. Проникає через плацентарний бар'єр і в молоко матері. Об'єм розподілу становить 0,3-0,7 л/кг (в середньому 0,45 л/кг).
Піддається інтенсивному метаболізму в печінці (близько 90%), під впливом метилаз і цитохрому Р450 частково переходить у кофеїн. У дітей до 3 років внаслідок високої метилазной активності гепатоцитів і повільної елімінації кофеїну його концентрація може досягати 30% від концентрації еуфіліну. У дорослих і дітей старше 3-х років феномену кумуляції кофеїну не спостерігається.
<br /> Виділяється нирками, причому 10% у дорослих і близько 50% – в незміненому вигляді. Період полуэлиминации еуфіліну (Т?) залежить від віку і супутніх захворювань. У новонароджених і дітей до 6 місяців він становить >24 год; у дітей старше 6 міс – 3,7 год; у дорослих, які не страждають бронхо-легеневою патологією – 8,7 ч. У осіб, що викурює 20-40 сигарет в добу Т? коротшає до 4-5 год, причому після відмови від куріння відновлення швидкості елімінації еуфіліну відбувається тільки через 3-4 міс. У осіб з обструктивними захворюваннями легень, серцевої недостаточностью і легеневим серцем період полуэлиминации подовжується до 24 год. Прийом алкоголю і кофеїн-містять напоїв уповільнює елімінацію еуфіліну і підвищує його рівень в організмі.Побічні дії
З боку ЦНС: запаморочення, порушення сну, неспокій, тремор, судоми.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму; при швидкому в/в введенні - поява болю в області серця, зниження артеріального тиску, тахікардія (у т.ч. у плода при прийомі в III триместрі вагітності), аритмії, зниження АТ, кардиалгия, збільшення частоти нападів стенокардії.
З боку травної системи: нудота, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея; при тривалому прийомі всередину - анорексія.
З боку сечовидільної системи: альбумінурія, гематурія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, лихоманка.
З боку обміну речовин: рідко - гіпоглікемія.
Місцеві реакції: ущільнення, гіперемія, болючість у місці ін'єкції; при ректальному застосуванні подразнення слизової ��болочки прямої кишки, проктит.
Інші: біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів до обличчя, альбумінурія, гематурія, гіпоглікемія, посилення діурезу, підвищене потовиділення.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
C обережністю застосовувати при тяжкій коронарної недостатності (гостра фаза інфаркту міокарда, стенокардія), поширеному атеросклерозі, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, частої шлуночкової екстрасистолії, підвищеної судомної готовності, при печінковій і/або нирковій недостаточности, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), при нещодавно перенесеному кровотечі з ШКТ, неконтрольованому гіпотиреозі (можливість кумуляції) або тиреотоксикозі, при тривалої гіпертермії, гастроэзофагеальном рефлюксі, гіпертрофії передміхурової залози, пацієнтів літнього віку, у дітей (особливо всередину).
Корекція режиму дозування аминофиллина може знадобитися при серцевій недостатності, порушеннях функції печінки, хронічному алкоголізмі, лихоманці, ГРЗ.
У пацієнтів похилого віку може знадобитися зменшення дози.
При заміні застосованої лікарської форми аминофиллина на іншу необхідне клінічне спостереження і контроль концентрації теофіліну в плазмі крові.
Аминофиллин не застосовують одночасно з іншими похідними ксантину. В період лікування слід уникати вживання харчових продуктів, що містять похідні ксантину (міцний кава, чай).
З обережністю застосовують одночасно з антикоагулянтами, з іншими похідними теофіліну або пурину.
Слід уник��ть одночасного застосування з бета-адреноблокаторами.
Аминофиллин не слід застосовувати одночасно з розчином глюкози.
Не застосовувати ректально у дітей.Свідчення
бронхообструктивный синдром різного генезу (у т. ч. бронхіальна астма, ХОЗЛ, включаючи емфізему легенів, хронічний обструктивний бронхіт), гіпертензія в малому колі кровообігу, легеневе серце, нічне апное; гостра і хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
Тяжка артеріальна гіпер - або гипот��нзия, тахіаритмії, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, гіперацидний гастрит, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, епілепсія, геморагічний інсульт, крововилив у сітківку ока, одночасне застосування з ефедрином у дітей, дитячий вік (до 3 років, для пролонгованих пероральних форм - до 12 років), підвищена чутливість до аминофиллину і теофіліну.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Теофілін проникає через плацентарний барьер. Застосування аминофиллина при вагітності може призвести до створення потенційно небезпечних концентрацій теофіліну і кофеїну в плазмі крові новонародженого. Немовлят, матері яких під час вагітності отримували аминофиллин (особливо в III триместрі), потрібне медичне спостереження для контролю можливих симптомів інтоксикації теофіліну.
Теофілін виділяється з грудним молоком. При застосуванні аминофиллина у годуючої матері в період лактації можливо поява дратівливості у дитини.
Таким про��разом, застосування аминофиллина при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування) можливо у випадках, коли передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з симпатоміметиками відбувається взаємне посилення дії; з бета-адреноблокаторами і препаратами літію - дія взаємно зменшується. Інтенсивність дії аминофиллина може знижуватися (внаслідок збільшення його кліренсу) при одночасному застосуванні з фен��барбиталом, рифампіцином, ізоніазидом, карбамазепіном, сульфинпиразоном, фенітоїном, а також у курців.
Інтенсивність дії аминофиллина може збільшуватися (внаслідок зменшення його кліренсу) при одночасному застосуванні з антибіотиками групи макролідів, лінкоміцином, з хінолонами, алопуринолом, бета-адреноблокаторами, циметидином, дисульфірамом, флувоксаміном, гормональними контрацептивами для прийому всередину, изопреналином, вилоксазином і при вакцинації проти грипу.
Похідні ксантину можуть потенцировать гіпокаліємію, спричинену дією стимуляторів ?2-адренорецепторів, кортикостероїдів і діуретиків.
Протидіарейні препарати та ентеросорбенти знижують всмоктування аминофиллина.
Фармацевтично несумісний з розчинами кислот.
