Передозировка
Симптомы: снижение аппетита, гастралгия, диарея, тошнота, рвота (в т.ч. с кровью), желудочно-кишечное кровотечение, тахипноэ, гиперемия кожи лица, тахикардия, желудочковые аритмии, бессонница, двигательное возбуждение, тревожность, светобоязнь, тремор, судороги. При тяжелом отравлении могут развиться эпилептоидные припадки (особенно у детей без возникновения каких-либо предвестников), гипоксия, метаболический ацидоз, гипергликемия, гипокалиемия, снижение артериального давления, некроз скелетных мышц, спутанность сознания, почечная недостаточность с миоглобинурией. Лечение: отмена препарата, форсированный диурез, гемосорбция, плазмосорбция, гемодиализ (эффективность невысока), симптоматическая терапия (в т.ч. метоклопрамид и ондансетрон - при рвоте). При возникновении судорог поддерживать проходимость дыхательных путей и проводить оксигенотерапию. Для купирования припадка - в/в диазепам 0,1-0,3 мг/кг (но не более 10 мг). Нельзя применять барбитураты. При сильной тошноте и рвоте - рекомендован гемодиализ.
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная или с желтоватым оттенком жидкость
Состав
Активное вещество: Аминофиллин (эуфиллин) (в перерасчете на сухое вещество)-24 мг Вспомогательные вещества: вода для инъекций- до 1 мл.
Фармакологическое действие
Препарат ингибирует фосфодиэстеразу, увеличивает накопление в тканях циклического аденозинмонофосфата, блокирует аденозиновые (пуриновые) рецепторы; снижает поступление Са2+ через каналы клеточных мембран, уменьшает сократительную активность гладкой мускулатуры. Расслабляет мускулатуру бронхов, купирует бронхоспазм, увеличивает мукоцилиарный клиренс, стимулирует сокращение диафрагмы, улучшает функцию дыхательных и межреберных мышц, стимулирует дыхательный центр, повышает его чувствительность к углекислому газу и улучшает альвеолярную вентиляцию, что в конечном итоге приводит к снижению тяжести и частоты эпизодов апноэ. Нормализуя дыхательную функцию, способствует насыщению крови кислородом и снижению концентрации углекислоты. Усиливает вентиляцию легких в условиях гипокалиемии.
Оказывает стимулирующее влияние на деятельность сердца, увеличивает силу и ЧСС, повышает коронарный кровоток и потребность миокарда в кислороде. Снижает тонус кровеносных сосудов (главным образом сосудов мозга, кожи и почек). Оказывает периферическое венодилатирующее действие, уменьшает легочное сосудистое сопротивление, понижает давление в "малом1' круге кровообращения. Увеличивает почечный кровоток, оказывает умеренный диуретический эффект. Расширяет вне печеночные желчные пути.
Стабилизирует мембраны тучных клеток, тормозит высвобождение медиаторов аллергических реакций.
Тормозит агрегацию тромбоцитов (подавляет фактор активации тромбоцитов и простагландина Е2, повышает устойчивость эритроцитов к деформации (улучшает реологические свойства крови), уменьшает трбмбообразование и нормализует микроциркуляцию.
Обладает токолитическим действием, повышает кислотность желудочного сока. При использовании в больших дозах обладает эпилептогенным действием.
Фармакокинетика
Биодоступность для жидких лекарственных форм - 90-100 %. ТСтах при в/в введении 0,3 г - 15 мин, величина Стах - 7 мкг/мл. Объем распределения находится в диапазоне 0,3-0,7 л/кг (30-70% от "идеальной" массы тела), в среднем 0,45 л/кг. Связь с белками плазмы у взрослых - 60%, уноворожденных - 36%, у больных циррозом печени - 36%. Проникает в грудное молоко (10% от принятой дозы), через плацентарный барьер (концентрация в сыворотке крови плода несколько выше, чем в сыворотке матери).
Бронходилатирующие свойства аминофиллин проявляет в концентрациях 10-20 мкг/мл. Концентрация свыше 20 мг/мл является токсической. Возбуждающий эффект на дыхательный центр реализуется при более низком содержании препарата в крови - 5-10 м кг/мл.
Метаболизируется при физиологических значениях pH с высвобождением свободного теофиллина, который далее подвергается метаболизму в печени при участии нескольких изоферментов цитохрома Р450. В результате образуются 1,3-диметилмочевая кислота (45-55%), которая обладает фармакологической активностью, но уступает теофиллину в 1-5 раз. Кофеин является активным метаболитом и образуется в небольших количествах, за исключением недоношенных новорожденных и детей младше 6 мес, у которых вследствие чрезвычайно длительного Т1/2 кофеина возникает его существенное накопление в организме (до 30% от такового для аминофиллина).
У детей старше 3 лет и у взрослых феномен кумуляции кофеина отсутствует.
Т1/2 у новорожденных и детей до 6 мес - более 24 ч; у детей старше 6 мес - 3,7 ч; у взрослых - 8,7 ч; у "курильщиков" (20-40 сигарет в сутки) - 4-5 ч (после отказа от курения нормализация фармакокинетики через 3-4 мес); у взрослых с ХОБЛ, "легочным" сердцем и легочно-сердечной недостаточностью - свыше 24 ч. Выводится почками. У новорожденных около 50% теофиллина выводится с мочой в неизмененном виде против 10% у взрослых, что связано с недостаточной активностью ферментов печени.
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы-, головокружение, головная боль, бессонница, возбуждение, тревожность, раздражительность, тремор.
Со стороны сердечно сосудистой системы: сердцебиение, тахикардия (в т.ч. у плода при приеме беременной в III триместре), аритмии, снижение артериального давления, кардиалгия, увеличение частоты приступов стенокардии.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд кожи, лихорадка.
Прочие: боль в груди, тахипноэ, ощущение приливов к лицу, альбуминурия, гематурия, гипогликемия, усиление диуреза, повышенное потоотделение.
Побочные эффекты уменьшаются при снижении дозы препарата.
Местные реакции: уплотнение, гиперемия, болезненность в месте введения.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Соблюдать осторожность при употреблении больших количеств кофеинсодержащих продуктов или напитков в период лечения. Перед введением раствор необходимо нагреть до-температуры тела. Пожилым пациентам рекомендуется снизить дозу препарата из-за замедленного выведения его из организма. Курящим пациентам рекомендуется увеличить дозу в связи с ускоренным выведением препарата из организма.
Показания
Астматический статус (дополнительная терапия), апноэ новорожденных, нарушение мозгового кровообращения по ишемическому типу (в составе комбинированной терапии), левожелудочковая недостаточность с бронхоспазмом и нарушением дыхания по типу Чейн-Стокса, отечный синдром почечного генеза (в составе комплексной терапии).
Противопоказания
Гиперчувствительность к препарату, а также к др. производным ксантина: кофеину, пентоксифиллину, теобромину. Выраженная артериальная гипотензия или гипертензия, пароксизмальная тахикардия, экстрасистолия, инфаркт миокарда с нарушениями сердечного ритма, эпилепсия, повышенная судорожная готовность, гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия, тиреотоксикоз, отек легкого, тяжелая коронарная недостаточность, печеночная или почечная недостаточность, геморрагический инсульт, кровоизлияния в сетчатку глаза, кровотечение в недавнем анамнезе, период лактации.
С осторожностью: Беременность, период новорожден ности, пожилой возраст (старше 55 лет), неконтролируемый гипотиреоз (возможность кумуляции), распространенный атеросклероз сосудов, сепсис, длительная гипертермия, аденома предстательной железы. Препарат не рекомендуется для внутривенного введения детям до 14 лет (из-за возможных побочных явлений).
Лекарственное взаимодействие
Фармацевтически несовместим с растворами кислот. Повышает вероятность развития побочных эффектов ГКС, МКС (гипернатриемия), средств для общей анестезии (возрастает риск возникновения желудочковых аритмий), средств, возбуждающих центральную нервную систему (увеличивает нейротоксичность). Рифампицин, фенобарбитал, фенитоин, изониазид, карбамазепин, сульфинпиразон, аминоглутетимид, пероральные эстрогенсодержащие контрацептивы и морацизин, являясь индукторами микросомального окисления, повышают клиренс аминофиллина, что может потребовать увеличения его дозы. При одновременном применении с антибиотиками группы макролидов, линкомицином, аллопуринолом, циметидином, изопреналином, эноксацином, небольшими дозами этанола, дисульфирамом, фторхинолонами, рекомбинантным интерфероном альфа, метотрексатом, мексилетином, пропафеноном, тиабендазолом, тиклопидином, верапамилом и при вакцинации против гриппа интенсивность действия аминофиллина может увеличиваться, что может потребовать снижения его дозы. Усиливает действие бета-адреностимуляторов и диуретиков (в т.ч. за счет увеличения клубочковой фильтрации), снижает эффективность препаратов Li+ и бета-адреноблокаторов.
Совместим со спазмолитиками, не применяют совместно с др. производными ксантина. С осторожностью назначают одновременно с антикоагулянтами.
(1970)
Передозування
Симптоми: зниження апетиту, гастралгія, діарея, нудота, блювання (у т.ч. з кров'ю), шлунково-кишкова кровотеча, тахіпное, гіперемія шкіри обличчя, тахікардія, шлуночкові аритмії, безсоння, рухове збудження, тривожність, світлобоязнь, тремор, судоми. При тяжкому отруєнні можуть розвинутися епілептоідние напади (особливо у дітей без виникнення будь-яких провісників), гіпоксія, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, гіпокаліємія, зниження артеріального тиску, некроз скелетних м'язів, сплутаність сознания, ниркова недостатність з міоглобінурією. Лікування: відміна препарату, форсований діурез, гемосорбція, плазмосорбция, гемодіаліз (ефективність невисока), симптоматична терапія (у т. ч. метоклопрамід і ондансетрон - при блювоті). При виникненні судом підтримувати прохідність дихальних шляхів і проводити оксигенотерапію. Для купірування нападу - в/в діазепам 0,1-0,3 мг/кг (але не більше 10 мг). Не можна застосовувати барбітурати. При сильній нудоті і блюванні - рекомендований гемодіаліз.
Лікарська форма
Прозора безбарвна або з жовтуватим відтінком рідинаСклад
Активна речовина: Аминофиллин (еуфілін) (у перерахунку на суху речовину)-24 мг Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій - до 1 млФармакологічна дія
Препарат інгібує фосфодіестеразу, збільшує накопичення в тканинах циклічного аденозинмонофосфату, блокує аденозинові (пуринові) рецептори; знижує надходження Са2+ через канали клітинних мембран, зменшує скоротливу активність гладкої мускулатури. Розслаблює мускулатуру бронхів, купірує бронхоспазм, збільшує го��оцилиарный кліренс, стимулює скорочення діафрагми, поліпшує функцію дихальних і міжреберних м'язів, стимулює дихальний центр, підвищує його чутливість до вуглекислого газу і поліпшує альвеолярну вентиляцію, що в кінцевому підсумку призводить до зниження тяжкості та частоти епізодів апное. Нормалізуючи дихальну функцію, сприяє насиченню крові киснем і зниження концентрації вуглекислоти. Підсилює вентиляцію легень в умовах гіпокаліємії.
Виявляє стимулюючий вплив на діяльність серця, збільшує сил�� і ЧСС, підвищує коронарний кровотік та потребу міокарда в кисні. Знижує тонус кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри і нирок). Надає периферичний венодилатирующее дію, зменшує легеневий судинний опір, знижує тиск в "малом1' колі кровообігу. Збільшує нирковий кровотік, виявляє помірний діуретичний ефект. Розширює поза печінкові жовчні шляхи.
Стабілізує мембрани тучних клітин, гальмує вивільнення медіаторів алергічних реакцій.
Гальмує аг��егацию тромбоцитів (пригнічує фактор активації тромбоцитів і простагландину Е2, підвищує стійкість еритроцитів до деформації (поліпшує реологічні властивості крові), зменшує трбмбообразование та нормалізує мікроциркуляцію.
Володіє токолитическим дією, підвищує кислотність шлункового соку. При використанні в великих дозах має епілептогенних дією.Фармакокінетика
Біодоступність для рідких лікарських форм - 90-100 %. ТСтах при в/в введенні 0,3 м - 15 хв, величина Стах - 7 мкг/мл Об'єм розподілу находітся в діапазоні 0,3-0,7 л/кг (30-70% від "ідеальної" маси тіла), в середньому 0,45 л/кг. Зв'язок з білками плазми у дорослих - 60%, уноворожденных - 36%, у хворих на цироз печінки - 36%. Проникає в грудне молоко (10% від прийнятої дози), через плацентарний бар'єр (концентрація в сироватці крові плода вища, ніж у сироватці матері).
Бронходилатирующие властивості аминофиллин виявляє в концентраціях 10-20 мкг/мл Концентрація понад 20 мг/мл є токсичною. Збуджувальний вплив на дихальний центр реалізується при більш низькому вмісті препарату �� крові - 5-10 м кг/мл.
Метаболізується при фізіологічних значеннях pH з вивільненням вільного теофіліну, який далі піддається метаболізму в печінці за участі декількох ізоферментів цитохрому Р450. В результаті утворюються 1,3-диметилмочевая кислота (45-55%), яка володіє фармакологічною активністю, але поступається теофіліну в 1-5 разів. Кофеїн є активним метаболітом і утворюється в невеликих кількостях, за винятком недоношених новонароджених і дітей віком до 6 міс, у яких внаслідок надзвичайно тривалого Т1/2 кофеїну виникає його істотне накопичення в організмі (до 30% від такого для аминофиллина).
У дітей старше 3 років та у дорослих феномен кумуляції кофеїну відсутня.
Т1/2 у новонароджених і дітей до 6 міс - більше 24 год; у дітей старше 6 міс - 3,7 год; у дорослих - 8,7 год; у "курців" (20-40 сигарет на добу) - 4-5 год (після відмови від куріння нормалізація фармакокінетики через 3-4 міс); у дорослих з ХОЗЛ, "легеневим" серцем і легенево-серцевою недостатністю - понад 24 год Виводиться нирками. У новонароджених близько 50% теофіліну може виводиться зой у незміненому вигляді проти 10% у дорослих, що пов'язано з недостатньою активністю ферментів печінки.Побічні дії
З боку центральної нервової системи-запаморочення, головний біль, безсоння, збудження, тривожність, дратівливість, тремор.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (у т.ч. у плода при прийомі вагітної в III триместрі), аритмії, зниження артеріального тиску, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, лихоманитька.
Інші: біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів до обличчя, альбумінурія, гематурія, гіпоглікемія, посилення діурезу, підвищене потовиділення.
Побічні ефекти зменшуються при зниженні дози препарату.
Місцеві реакції: ущільнення, гіперемія, болючість у місці введення.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Дотримуватися обережності при вживанні великих кількостей кофєїнсодержащих продуктів чи напоїв у період лікування. Перед введенням розчин необхідно нагріти до температури тіла. Літнім пацієнтам рекомендується знизити дозу препарату через уповільненого виведення його з організму. Кращим пацієнтам рекомендується збільшити дозу у зв'язку з прискореним виведенням препарату з організму.Свідчення
Астматичний статус (додаткова терапія), апное новонароджених, порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом (у складі комбінованої терапії), лівошлуночкова недостатність з бронхоспазмом і порушенням дихання за типом Чейн-Стокса, набряковий синдром ниркового генезу (у складі комплексної терапії).Противосвідчення
Гіперчутливість до препарату, а також до ін похідним ксантину: кофеїну, пентоксифиллину, теоброміну. Виражена артеріальна гіпотензія або гіпертензія, пароксизмальна тахікардія, екстрасистолія, інфаркт міокарда з порушеннями серцевого ритму, епілепсія, підвищена судомна готовність, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тиреотоксикоз, набряк легенів, важка коронарна недостатність, печінкова або ниркова недостатність, геморагічний інсульт, крововилив у сітківку ока, кровотечі в недавньому анамнезі, період лактації.
З обережністю: Вагітність, період новорожден ності, літній вік (старше 55 років), неконтрольований гіпотиреоз (можливість кумуляції), поширений атеросклероз судин, сепсис, тривала гіпертермія, аденома передміхурової залози. Препарат не рекомендується для внутрішньовенного введення дітям до 14 років (з-за можливих побічних явищ).Лікарська взаємодія
Фармацевтично несумісний з розчинами кислот. Підвищує ймовірність розвитку побічних ефектів ГКС, МКС (р��пернатриемия), засобів для загальної анестезії (зростає ризик виникнення шлуночкових аритмій), засобів, що збуджують центральну нервову систему (збільшує нейротоксичність). Рифампіцин, фенобарбітал, фенітоїн, ізоніазид, карбамазепін, сульфінпіразон, аміноглу-тетимід, пероральні естрогенвмісні контрацептиви і морацизин, будучи індукторами мікросомального окислення, підвищують кліренс аминофиллина, що може зажадати збільшення його дози. При одночасному застосуванні з антибіотиками групи макролідів, лінкоміцином, аллоп��ринолом, циметидином, изопреналином, эноксацином, невеликими дозами етанолу, дисульфірамом, фторхінолонами, рекомбінантним інтерфероном альфа, метотрексатом, мексилетином, пропафеноном, тиабендазолом, тиклопидином, верапамілом і при вакцинації проти грипу інтенсивність дії аминофиллина може збільшуватися, що може потребувати зниження його дози. Підсилює дію бета-адреностимуляторів і діуретиків (у т. ч. за рахунок збільшення клубочкової фільтрації), знижує ефективність препаратів Li+ та бета-адреноблокаторів.
Спільної роботи��тім зі спазмолітиками, не застосовують спільно з ін. похідними ксантину. З обережністю призначають одночасно з антикоагулянтами.
