Дозировка
Этопозид входит в состав многих схем химиотерапевтического лечения, в связи с чем при выборе пути введения, режима и доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы. Дозы составляют 50-100 мг/м2 в день в течение 5 дней, с повторением циклов каждые 3-4 недели. Также часто применяется режим введения через день – в 1-й, 3-й и 5-й дни. Повторные курсы проводятся только после нормализации показателей периферической крови. При выборе дозы следует учитывать миелосупрессивное действие других препаратов в комбинации, а также действие предшествующей лучевой терапии и химиотерапии. Перед использованием следует произвести визуальную оценку раствора на предмет выявления твердых частиц или изменения цвета. Перед введением этопозид разбавляют 0.9% раствором хлористого натрия или 5% раствором декстрозы/глюкозы до конечной концентрации 0.2 или 0.4 мг/мл. Нельзя допускать контакта с буферными водными растворами с рН выше 8. Этопозид вводится путем 30-60-минутной в/в инфузии.
Передозировка
Нет сведений
Лекарственная форма
онцентрат для приготовления раствора для инфузий прозрачный, желтоватый, слегка вязкий, свободный от видимых механических частиц.
Состав
в 1 флаконе содержится:
этопозид\0009 200 мг
Вспомогательные вещества: лимонная кислота безводная, твин-80, этанол безводный, пропиленгликоль 300.
Фармакологическое действие
Фармакологическое действие - противоопухолевое. Влияет на позднюю S и G2 фазы деления клеток. Взаимодействует с системой клеточных микротрубочек и ингибирует топоизомеразу А2 и синтез ДНК. При концентрауии 10 мкг/мл связывается с белками плазмы примерно на 90%. После внутривенного введения кинетика препарата описывается двухфазной моделью с периодом полувыведения в 1 фазу в среднем 1,5 часа и во вторую - 4-11 часов. Не кумулирует при назначении в течение 5 дней в дозе 100 мг/м2. Проникает через плаценту и ГЭБ. Поступает в ткань опухоли мозга быстрее, чем в здоровую ткань мозга. Выводится почками в неизмененном виде и в виде метаболитов (40-60% - в течение 48-72 часов), с калом - менее 16% в течение 72 часов.
Фармакокинетика
После введения препарат обнаруживается в слюне, в ткани печени, селезенке, почках, миометрии, в меньшей степени в плевральной жидкости, желчи, тканях мозга.
Этопозид проникает через плацентарный и в незначительной степени - гематоэнцефалический барьеры. Значения концентрации этопозида в спинно-мозговой жидкости варьируют от неопределяемых значений до 5% от концентрации в плазме крови. Данные о выделении препарата с грудным молоком отсутствуют. Связывание с белками плазмы составляет около 90%.
Этопозид активно метаболизируется в организме. Выделение этопозида при этом осуществляется двухфазным способом. У взрослых с нормальной функцией почек и печени время полувыведения в начальной фазе в среднем составляет приблизительно 1.5 ч с периодом полувыведения в окончательной фазе в пределах 5-11 ч. Суммарный клиренс у взрослых колеблется в пределах 19-28 мл/мин/м2. Почечный клиренс составляет 30 - 40% от суммарного клиренса. Этопозид выводится с мочой в виде неизменного вещества и метаболитов (около 40% введенной дозы) в течение 48 - 72 ч. 2 - 16% выделяется с калом.
Побочные действия
Со стороны системы кроветворения: снижение числа лейкоцитов и тромбоцитов зависит от дозы и является основным ограничивающим дозу токсическим проявлением этопозида. Максимальное снижение количества гранулоцитов обычно наблюдается на 7-14 день после введения препарата. Тромбоцитопения возникает реже, и максимальное снижение тромбоцитов наблюдается на 9-16 день после введения этопозида. Восстановление показателей крови происходит обычно на 20 день после введения стандартной дозы. Анемия наблюдается нечасто.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота и рвота возникают примерно у одной трети пациентов. Обычно эти явления носят умеренный характер, и прибегать к отмене лечения из-за них приходится редко. Для контроля этих побочных эффектов показаны противорвотные препараты. Кроме того, отмечались диарея, боль в животе, стоматит, эзофагит, дисфагия, анорексия. Иногда возникает легкая временная гипербилирубинемия и повышение уровня трансаминаз в сыворотке крови. Чаще это происходит при применении доз, превышающих рекомендуемые.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: при быстром в/в введении у 1-2% больных отмечается временное снижение АД, которое обычно восстанавливается при прекращении вливания и введении жидкостей или другой поддерживающей терапии. При необходимости возобновления введения этопозида скорость введения следует уменьшить
Аллергические реакции: симптомы, напоминающие анафилактические, такие как озноб, лихорадка, тахикардия, бронхоспазм, одышка, апноэ.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Медицинскому персоналу рекомендуется работать с препаратом в перчатках (при контакте с кожей может вызвать сыпь). В случае контакта с кожей или слизистыми оболочками пораженные участки необходимо немедленно промыть водой с мылом.
Этанол в составе раствора этопозида для в/в введения может являться фактором риска для пациентов, страдающих заболеваниями печени, алкоголизмом, эпилепией, а также для детей.
Показания
Основными показаниями к применению Этопозида являются герминогенные опухоли яичка и яичников, мелкоклеточный рак легкого.
Имеются сообщения об эффективности Этопозида при лечении рака мочевого пузыря, лимфогранулематоза, неходжкинских лимфом, острого монобластного и миелобластного лейкоза, саркомы Юинга, трофобластических опухолей, рака желудка, саркомы Капоши и нейробластомы.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к препарату;
— выраженная миелосупрессия;
— выраженные нарушения функции печени;
— острые инфекции;
— беременность и период кормления грудью.
Применение у детей: безопасность и эффективность не установлена.
Лекарственное взаимодействие
Совместное применение с другими цитостатиками повышает риск развития миелосупрессии
(5334)
Дозування
Етопозид входить до складу багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, у зв'язку з чим при виборі шляху введення, режиму і доз в кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Дози становлять 50-100 мг/м2 на день протягом 5 днів, з повторенням циклів кожні 3-4 тижні. Також часто застосовується режим введення через день – в 1-й, 3-й і 5-й дні. Повторні курси проводяться тільки після нормалізації показників периферичної крові. При виборі дози слід враховувати дію інших миелосупрессивное препаратів у комбінації, а також дію попередньої променевої терапії і хіміотерапії. Перед використанням слід зробити візуальну оцінку розчину на предмет виявлення твердих часток або зміни кольору. Перед введенням етопозид розводять 0.9% розчином хлористого натрію або 5% розчином декстрози/глюкози до кінцевої концентрації або 0.2 0.4 мг/мл не Можна допускати контакту з буферними водними розчинами з рН вище 8. Етопозид вводиться шляхом 30-60-хвилинної в/в інфузії.Передозування
Немає відомостей
Лікарська форма
онце��витрат для приготування розчину для інфузій прозорий, жовтуватий, злегка в'язкий, вільний від видимих механічних часток.Склад
в 1 флаконі міститься:
етопозид\0009 200 мг
Допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, твін-80, етанол безводний, пропіленгліколь 300.Фармакологічна дія
Фармакологічна дія - протипухлинну. Впливає на пізню S і G2-фази поділу клітин. Взаємодіє з системою клітинних мікротрубочок і інгібує топоизомеразу А2 і синтез ДНК. При концентрауии 10 мкг/мл связыв��ється з білками плазми приблизно на 90%. Після внутрішньовенного введення кінетика препарату описується двофазної моделлю з періодом напіввиведення в 1 фазу в середньому 1,5 години і в другу - 4-11 годин. Не кумулює при призначенні протягом 5 днів у дозі 100 мг/м2. Проникає через плаценту і ГЕБ. Надходить в тканину пухлини мозку швидше, ніж у здорову тканину мозку. Виводиться нирками в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів (40-60% - протягом 48-72 годин), з калом - менше 16% протягом 72 годин.Фармакокінетика
Після введення препарат виявляється в слині, в ткаі печінці, селезінці, нирках, міометрії, в меншій мірі у плевральній рідині, жовчі, тканинах мозку.
Етопозид проникає через плацентарний і незначною мірою - гематоенцефалічний бар'єри. Значення концентрації етопозиду у спинно-мозкової рідини варіюють від невизначуваних значень до 5% від концентрації у плазмі крові. Дані про виділення препарату з грудним молоком відсутні. Зв'язування з білками плазми становить близько 90%.
Етопозид активно метаболізується в організмі. Виділення етопозиду при цьому реалізуються��яется двофазним способом. У дорослих з нормальною функцією нирок і печінки час напіввиведення в початковій фазі в середньому становить приблизно 1.5 год з періодом напіввиведення в кінцевій фазі в межах 5-11 ч. Сумарний кліренс у дорослих коливається в межах 19-28 мл/хв/м2. Нирковий кліренс становить 30 - 40% від загального кліренсу. Етопозид виводиться із сечею у вигляді незмінного речовини та метаболітів (близько 40% введеної дози) протягом 48 - 72 год. 2 - 16% виділяється з калом.Побічні дії
З боку системи кровотворення: зниження числа лейкоцитів і тромбоцитів залежить від дози і є основним обмежуючим дозу токсичним проявом етопозиду. Максимальне зниження кількості гранулоцитів звичайно спостерігається на 7-14 день після введення препарату. Тромбоцитопенія виникає рідше, максимальне зниження тромбоцитів спостерігається на 9-16-й день після введення етопозиду. Відновлення показників крові відбувається звичайно на 20 день після введення стандартної дози. Анемія спостерігається нечасто.
З боку травної системи: нудота та блювання виникають приблизно у однієї третини пацієнтів. Зазвичай ці явища носять помірний характер, і вдаватися до відміни лікування через них доводиться рідко. Для контролю цих побічних ефектів показано протиблювотні препарати. Крім того, відзначалися діарея, біль у животі, стоматит, езофагіт, дисфагія, анорексія. Іноді виникає легка тимчасова гіпербілірубінемія і підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Частіше це відбувається при застосуванні доз, що перевищують рекомендовані.
З боку серцево-судинної системи: при швидкому в/в введенні у 1-2% хворих отм��чає тимчасове зниження артеріального тиску, яке зазвичай відновлюється при припиненні вливання і введення рідин або інший підтримуючої терапії. За необхідності поновлення введення етопозиду слід зменшити швидкість введення
Алергічні реакції: симптоми, що нагадують анафілактичні, такі як озноб, гарячка, тахікардія, бронхоспазм, задишка, апное.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Медичному персоналу рекомендується працювати з препаратом в рукавичках (при контакті зі шкірою може викликати сып��). У разі контакту зі шкірою або слизовими оболонками уражену ділянку необхідно негайно промити водою з милом.
Етанол в складі розчину етопозиду для в/в введення може бути фактором ризику для пацієнтів, які страждають захворюваннями печінки, алкоголізмом, эпилепией, а також для дітей.Свідчення
Основними показаннями до застосування Етопозиду є герміногенні пухлини яєчка і яєчників, дрібноклітинний рак легені.
Є повідомлення про ефективність Етопозиду при лікуванні раку сечового міхура, лимфогранулемат��за, неходжкінських лімфом, гострого монобластного і мієлобластного лейкозу, саркоми Юїнга, трофобластичних пухлин, раку шлунка, саркоми Капоші і нейробластоми.Протипоказання
— підвищена чутливість до препарату;
— виражена мієлосупресія;
— виражені порушення функції печінки;
— гострі інфекції;
— вагітність і період годування груддю.
Застосування у дітей: безпека і ефективність не встановлена.Лікарська взаємодія
Спільне застосування з іншими цитостатика��і підвищує ризик розвитку мієлосупресії
