Дозировка
При выборе пути введения, режима и доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы. Режим дозирования устанавливают индивидуально, в зависимости от используемой схемы химиотерапии (при выборе дозы следует учитывать миелосупрессивное действие других препаратов в комбинации, а также действие предшествующей лучевой терапии и химиотерапии). В/в Этопозид-Эбеве вводится в течение 30-60 мин при этом дозы Этопозида-Эбеве обычно составляют 50-100 мг/м2/сут в течение 4-5 дней, с повторением циклов каждые 3-4 недели. Также часто применяется режим введения Этопозида-Эбеве через день по 100-125 мг/м2 в 1, 3 и 5 дни. Повторные курсы проводятся только после нормализации показателей периферической крови. Перед в/в введением Этопозид-Эбеве разбавляют в 250 мл 0.9 % раствора натрия хлорида или 5% раствора декстрозы до конечной концентрации 0.2-0.4 мг/мл. Не допускать контакта с буферными водными растворами с рН выше 8.
Лекарственная форма
концентрат для приготовления раствора для инфузий светло-желтого цвета, прозрачный.
Состав
1 фл.
этопозид 100 мг
Вспомогательные вещества: макрогол 300, полисорбат 80, бензиловый спирт, лимонная кислота, этанол.
Фармакологическое действие
Этопозид представляет собой полусинтетическое производное подофиллотоксина.
Механизм действия связан с ингибированнем топоизомеразы II. Этопозид оказывает цитотоксическое действие за счет повреждения ДНК. Препарат блокирует митоз, вызывая гибель клеток в G-фазе и поздней S-фазе митотического цикла. Высокие концентрации препарата вызывают лизис клеток в премитотической фазе.
Этопозид также подавляет проникновение нуклеотидов через плазматическую мембрану, что препятствует синтезу и восстановлению ДНК.
Фармакокинетика
После в/в введения Cmax в плазме составляет 30 мкг/мл.
Препарат обнаруживается в плевральной жидкости, в слюне, ткани печени, селезенке, почках, миометрии, тканях мозга. Этопозид проникает через ГЭБ и плацентарный барьер. Значения концентрации этопозида в спинномозговой жидкости варьируют от неопределяемых значений до 5% от концентрации в плазме крови. Данные о выделении препарата с грудным молоком отсутствуют. Связывание с белками плазмы составляет примерно 97%.
Этопозид активно метаболизируется в организме.
Выделение этопозида при этом осуществляется двухфазным способом. У взрослых с нормальной функцией почек и печени T1/2 в среднем составляет приблизительно 0.6-2 ч с T1/2 в окончательной фазе в пределах 5.3-10.8 ч. Этопозид выводится с мочой в виде неизмененного вещества (29%) и метаболитов (около 15%) в течение 48-72 ч. 2-16% выделяется с калом.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: миелосупрессия зависит от вводимой дозы и является основным ограничивающим дозу токсическим проявлением этопозида. Максимальное снижение количества гранулоцитов обычно наблюдается на 7-14 день после введения препарата. Тромбоцитопения возникает реже, и максимальное снижение количества тромбоцитов наблюдается на 9-16 день после введения этопозида. Восстановление показателей крови происходит обычно на 20 день после введения стандартной дозы. Анемия наблюдается редко.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота и рвота возникает примерно у 30-40% пациентов, носят умеренный характер и обычно не приводят к отмене препарата. Для контроля этих побочных эффектов показаны противорвотные препараты. Кроме того, отмечаются диарея, боль в животе, стоматит, эзофагит, дисфагия, анорексия. При применении высоких доз этопозида может наблюдаться временная гипербилирубинемия, повышение активности “печеночных” трансаминаз и щелочной фосфатазы.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: при быстром внутривенном введении у 1-2/. больных отмечается временное снижение артериального давления, которое обычно восстанавливается при прекращении вливания и введении жидкостей или другой поддерживающей терапии. При необходимости возобновления введения этопозида скорость введения следует снизить. Редко наблюдались случаи возникновения аритмии и инфаркта
Со стороны иммунной системы: симптомы, напоминающие анафилактические, такие как озноб лихорадка, тахикардия, бронхоспазм, одышка и снижение артериального давления. Эти реакции обычно наблюдаются во время или сразу после введения этопозида и прекращаются при прекращении вливания и применении глюкокортикостероидов или антигистаминных лекарственных средств. Отмечались случаи апноэ с возобновлением дыхания после отмены препарата и внезапные смертельные случаи при бронхоспазме. Также отмечались повышение артериального давления и «приливы» крови. Артериальное давление обычно нормализуется в течение нескольких часов после прекращения инфузии.
Со стороны кожи и кожных придатков: обратимая алопеция, иногда приводящая к полной потере волос, возникает примерно у 66% больных. Редко - пигментация, кожный зуд, сыпь, крапивница, рецидив лучевого дерматита.
Местные реакиии: флебит, при попадании препарата под кожу - выраженное местнораздражающее действие вплоть до некроза окружающих тканей.
Прочие: редко - периферическая нейропатия, сонливость, повышенная утомляемость, остаточный привкус во рту, лихорадка, интерстициальный пневмонит/фиброз легких, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), неврит зрительного нерва, преходящая потеря зрения коркового гснеза, мышечные судороги, метаболический ацидоз, гиперурикемия, очень редко - синдром распада опухоли (иногда приводящий к смерти).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Этопозид-Эбеве следует применять только под постоянным наблюдением врача, имеющего опыт терапии цитотоксическими препаратами.
При работе с Этопозидом-Эбеве следует соблюдать Правила обращения с цитотоксическими препаратами. В случае контакта с кожей или слизистой оболочкой пораженные участки необходимо немедленно промыть водой с мылом.
Подавление функции костного мозга является дозолимитирующим действием Этопозида-Эбеве. Регулярное наблюдение за составом крови необходимо проводить перед началом лечения, в перерывах и перед каждым последующим курсом Этопозида-Эбеве. Если до начала терапии Этопозидом-Эбеве проводилась лучевая терапия и/или химиотерапия, то следует соблюдать достаточный интервал между этими двумя видами лечения, чтобы обеспечить восстановление функции костного мозга. В случае снижения числа тромбоцитов ниже 50000/мкл и/или абсолютного числа нейтрофшгов до 500/мкл терапию необходимо прекратить до полного восстановления показателей крови.
При возникновении анафилактических реакций введение Этопозида-Эбеве необходимо прекратить и начать лечение кортикостероидами и/или антигистаминными препаратами на фоне инфузионной терапии.
При случайном экстравазальном введении следует немедленно прекратить инъекцию и оставшуюся порцию ввести в другую вену. Введение прекращают, как только появляется ощущение жжения. Вокруг пораженного места проводят подкожные инъекции гидрокортизона и накладывают 1% гидрокортизоновую мазь (до тех пор, пока не исчезнет эритема) под сухую повязку на 24 ч.
Необходимо соблюдать предосторожность при назначении препарата пациентам с печеночной или почечной недостаточностью.
Мужчины и женщины, получающие терапию Этопозидом-Эбеве, должны использовать надежные методы контрацепции.
Изредка у пациентов, получающих терапию Этопозидом-Эбеве в комбинации с другими противоопухолевыми препаратами, может развиться острый лейкоз, как с предлейкозной фазой, так и без нее.
Перед использованием следует использовать визуальную оценку раствора на предмет выявления твердых частиц или изменения цвета.
Раствор Этопозида-Эбеве для в/в введения в качестве наполнителя содержит этиловый спирт, что может явиться фактором риска для пациентов, страдающих заболеваниями печени, алкоголизмом, эпилепсией, а также для детей.
Передозировка
Случаев передозировки при применении этопозида у человека до настоящего времени не зарегистрировано. Можно предположить, что основными проявлениями передозировки были бы токсические эффекты со стороны крови и ЖКТ. В таких случаях показана в основном симптоматическая терапия. Специфических антидотов не существует.
Показания
— герминогенные опухоли яичка и яичников;
— рак легкого.
Имеются сообщения об эффективности Этопозида-Эбеве при лечении:
— рака мочевого пузыря;
— лимфогранулематоза;
— неходжкинских лимфом;
— острого монобластного и миелобластного лейкоза;
— саркомы Юинга;
— трофобластических опухолей;
— рака желудка;
— саркомы Капоши;
— нейробластомы.
Противопоказания
— миелосупрессия (количество нейтрофилов ниже 1500/мкл и/или тромбоцитов ниже 75000/мкл);
— выраженные нарушения функции печени;
— острые инфекции;
— беременность и период кормления грудью;
— повышенная чувствительность к этопозиду или вспомогательным веществам.
: алкоголизм,
эпилепсия
, детский возраст (до3лет - безопасность и эффективность для детей не установлена).
Лекарственное взаимодействие
Противоопухолевое действие этопозида усиливается при применении его в сочетании с цисплатином, однако при этом нужно учитывать, что у больных, прежде получавших лечение цисплатином, выведение этопозида может быть нарушено
Этопозид нельзя смешивать с другими препаратами в одном растворе. Фармацевтически несовместим с растворами, имеющими щелочные значения рН.
В связи с иммунодепрессивным действием препарата и возможностью развития тяжелой инфекции, не рекомендуется во время химиотерапии применять живые вакцины. Вакцинацию следует проводить спустя 3 месяца от завершения терапии.
(5336)
Дозування
При виборі шляху введення, режиму і доз в кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від використаної схеми хіміотерапії (при виборі дози слід враховувати миелосупрессивное дію інших препаратів у комбінації, а також дію попередньої променевої терапії і хіміотерапії). В/в Етопозид-Эбеве вводиться протягом 30-60 хв при цьому дози Етопозиду-Эбеве зазвичай складають 50-100 мг/м2/добу протягом 4-5 днів, з повторенням ц��клов кожні 3-4 тижні. Також часто застосовується режим введення Етопозиду-Эбеве через день по 100-125 мг/м2 в 1, 3 та 5 дні. Повторні курси проводяться тільки після нормалізації показників периферичної крові. Перед в/в введенням Етопозид-Эбеве розводять в 250 мл 0.9 % розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози до кінцевої концентрації 0.2-0.4 мг/мл Не допускати контакту з буферними водними розчинами з рН вище 8.
Лікарська форма
концентрат для приготування розчину для інфузій світло-жовтого кольору, прозорий.Склад
1 фл.
r /> етопозид 100 мг
Допоміжні речовини: макрогол 300, полісорбат 80, бензиловий спирт, лимонна кислота, етанол.Фармакологічна дія
Етопозид являє собою напівсинтетична похідна подофілотоксину.
Механізм дії пов'язаний з ингибированнем топоізомеразу II. Етопозид має цитотоксичну дію за рахунок пошкодження ДНК. Препарат блокує мітоз, викликаючи загибель клітин в G-фази і пізній S-фазі мітотичного циклу. Високі концентрації препарату викликають лізис клітин в премитотической фазі.
Етопозид також пригнічує проникнення нуклеотидів через плазматическую мембрану, що перешкоджає синтезу та відновленню ДНК.Фармакокінетика
Після в/в введення Cmax в плазмі становить 30 мкг/мл
Препарат виявляється у плевральній рідині, слині, тканинах печінки, селезінці, нирках, міометрії, тканинах мозку. Етопозид проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр. Значення концентрації етопозиду у спинномозковій рідині варіюють від невизначуваних значень до 5% від концентрації у плазмі крові. Дані про виділення препарату �� грудним молоком відсутні. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 97%.
Етопозид активно метаболізується в організмі.
Виділення етопозиду при цьому здійснюється двофазним способом. У дорослих з нормальною функцією нирок і печінки T1/2 у середньому становить приблизно 0.6-2 год з T1/2 в остаточній фазі в межах 5.3-10.8 ч. Етопозид виводиться із сечею у вигляді незміненої речовини (29%) та метаболітів (близько 15%) протягом 48-72 год. 2-16% виділяється з калом.Побічні дії
З боку органів кровотворення: мієлосупресія з��висить від введеної дози і є основним обмежуючим дозу токсичним проявом етопозиду. Максимальне зниження кількості гранулоцитів звичайно спостерігається на 7-14 день після введення препарату. Тромбоцитопенія виникає рідше, максимальне зниження кількості тромбоцитів спостерігається на 9-16-й день після введення етопозиду. Відновлення показників крові відбувається звичайно на 20 день після введення стандартної дози. Анемія спостерігається рідко.
З боку травної системи: нудота та блювання виникає приблизно у 30-40% пац��нтів, носять помірний характер і зазвичай не призводять до відміни препарату. Для контролю цих побічних ефектів показано протиблювотні препарати. Крім того, відзначаються діарея, біль у животі, стоматит, езофагіт, дисфагія, анорексія. При застосуванні високих доз етопозиду може спостерігатися тимчасова гіпербілірубінемія, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази.
З боку серцево-судинної системи: при швидкому внутрішньовенному введенні в 1-2/. хворих відзначається тимчасове зниження артеріального тиску, кото��е зазвичай відновлюється при припиненні вливання і введення рідин або інший підтримуючої терапії. За необхідності поновлення введення етопозиду швидкість введення слід знизити. Рідко спостерігалися випадки виникнення аритмії та інфаркту
З боку імунної системи: симптоми, що нагадують анафілактичні, такі як озноб гарячка, тахікардія, бронхоспазм, задишка і зниження артеріального тиску. Ці реакції звичайно спостерігаються під час або відразу після введення етопозиду і припиняються при припиненні вливаня і застосуванні глюкокортикостероїдів або антигістамінних лікарських засобів. Відзначалися випадки апное з відновленням дихання після відміни препарату і раптові смертельні випадки при бронхоспазмі. Також відзначалися підвищення артеріального тиску і «приливи» крові. Артеріальний тиск зазвичай нормалізується протягом декількох годин після припинення інфузії.
З боку шкіри і шкірних придатків: оборотна алопеція, що іноді призводить до повної втрати волосся, виникає приблизно у 66% хворих. Рідко - пігментація, шкірний свербіж, висип, кропив'янка, рецидив променевого дерматиту.
Місцеві реакиии: флебіт, при потраплянні препарату під шкіру - виражена місцевоподразнювальну дію аж до некрозу навколишніх тканин.
Інші: рідко - периферична нейропатія, сонливість, підвищена стомлюваність, залишковий присмак у роті, лихоманка, інтерстиціальний пневмоніт/фіброз легенів, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), неврит зорового нерва, минуща втрата зору коркового р��неза, м'язові судоми, метаболічний ацидоз, гіперурикемія, дуже рідко - синдром розпаду пухлини (іноді приводить до смерті).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Етопозид-Эбеве слід застосовувати тільки під постійним наглядом лікаря, який має досвід терапії цитотоксичними препаратами.
При роботі з Етопозидом-Эбеве слід дотримуватися Правил поводження з цитотоксичними препаратами. У разі контакту зі шкірою або слизовою оболонкою уражені ділянки необхідно негайно промити водою з милом.
Пригнічення функції кісткового мозку є дозолімітуючим дією Етопозиду-Эбеве. Регулярне спостереження за складом крові необхідно проводити перед початком лікування, у перервах і перед кожним наступним курсом Етопозиду-Эбеве. Якщо до початку терапії Етопозидом-Эбеве проводилася променева терапія та/або хіміотерапія, то слід дотримуватися достатній інтервал між цими двома видами лікування, щоб забезпечити відновлення функції кісткового мозку. У разі зниження кількості тромбоцитів нижче 50000/мкл та/або абсолютного числа нейтрофшго�� до 500/мкл терапію необхідно припинити до повного відновлення показників крові.
При виникненні анафілактичних реакцій введення Етопозиду-Эбеве необхідно припинити і почати лікування кортикостероїдами та/або антигістамінними препаратами на фоні інфузійної терапії.
При випадковому экстравазальном введення слід негайно припинити ін'єкцію і залишок порцію ввести в іншу вену. Введення припиняють, як тільки виникає відчуття печіння. Навколо ураженого місця проводять підшкірні ін'єкції гидрокортизвона і накладають 1% гідрокортизонову мазь (доти, поки не зникне еритема) під суху пов'язку на 24 год.
Необхідно дотримувати обережності при призначенні препарату пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю.
Чоловіки і жінки, які одержують терапію Етопозидом-Эбеве, повинні використовувати надійні методи контрацепції.
Зрідка у пацієнтів, які отримують терапію Етопозидом-Эбеве в комбінації з іншими протипухлинними препаратами, може розвинутися гострий лейкоз-як з передлейкозною фазою, так і без неї.
Перед використанням слід використовувати візуальну оцінку розчину на предмет виявлення твердих часток або зміни кольору.
Розчин Етопозиду-Эбеве для в/в введення в якості наповнювача містить етиловий спирт, що може стати фактором ризику для пацієнтів, які страждають захворюваннями печінки, алкоголізмом, епілепсією, а також для дітей.
Передозування
Випадків передозування при застосуванні етопозиду у людини до цього часу не зареєстровано. Можна припустити, що основними проявами ��ередозировки були б токсичні ефекти з боку крові та ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У таких випадках показана в основному симптоматична терапія. Специфічних антидотів не існує.Свідчення
— герміногенні пухлини яєчка і яєчників;
— рак легені.
Є повідомлення про ефективність Етопозиду-Эбеве при лікуванні:
— раку сечового міхура;
— лімфогранулематозу;
— неходжкінських лімфом;
— гострого монобластного і мієлобластного лейкозу;
— саркоми Юїнга;
— трофобластичних пухлин;
— раку шлунка;
— саркоми Капоші;
— нейробластоми.Протипоказання
— мієлосупресія (кількість нейтрофілів нижче 1500/мкл та/або тромбоцитів нижче 75000/мкл);
— виражені порушення функції печінки;
— гострі інфекції;
— вагітність і період годування груддю;
— підвищена чутливість до этопозиду або допоміжних речовин.
: алкоголізм,
епілепсія
, дитячий вік (до3лет - безпека і ефективність для дітей не встановлена).Лікарська взаємодія
Противоопухолевое дія етопозиду посилюється при застосуванні його в комбінації з цисплатином, однак при цьому потрібно враховувати, що у хворих, які раніше отримували лікування цисплатином, виведення етопозиду може бути порушено
Етопозид не можна змішувати з іншими препаратами в одному розчині. Фармацевтично несумісний з розчинами, що мають лужні значення рН.
У зв'язку з імунодепресивною дією препарату та можливістю розвитку тяжкої інфекції не рекомендується під час хіміотерапії застосовувати живі вакцини. Вакцинацию слід проводити через 3 місяці від завершення терапії.