Дозировка
Внутрь, независимо от времени приема пищи, запивая небольшим количеством воды. Детям в возрасте от 6 до 12 месяцев – по 1 мг (2 мл сиропа) 1 раз в день. Детям в возрасте от 1 года до 5 лет – по 1,25 мг (2,5 мл сиропа) 1 раз в день. Детям в возрасте от 6 до 11 лет – по 2,5 мг (5 мл сиропа) 1 раз в день. Взрослым и подросткам от 12 лет – по 5 мг (10 мл сиропа) 1 раз в день.
Передозировка
Симптомы. Прием дозы, превышающей рекомендованную в 5 раз, не приводил к появлению каких-либо симптомов. В ходе клинических испытаний ежедневное применение у взрослых и подростков дезлоратадина в дозе до 20 мг в течение 14 дней не сопровождалось статистически или клинически значимыми изменениями со стороны сердечно-сосудистой системы. В клинико-фармакологическом исследовании применение дезлоратадина в дозе 45мг в сутки (в 9 раз выше рекомендуемой) в течение 10 дней не вызывало удлинения интервала QT и не сопровождалось появлением серьезных побочных эффектов. Лечение . При случайном приеме внутрь большого количества препарата необходимо незамедлительно обратиться к врачу. Рекомендуется промывание желудка, прием активированного угля; при необходимости – симптоматическая терапия. Дезлоратадин не выводится при гемодиализе, эффективность перитонеального диализа не установлен
Лекарственная форма
Прозрачная жидкость оранжевого цвета.
Состав
Активное вещество: дезлоратадин (микронизированный) 0,5 мг.
Вспомогательные вещества: пропиленгликоль 100 мг, сорбитол 150 мг, лимонная кислота 0,5 мг, натрия цитрата дигидрат 1,26 мг, натрия бензоат 1 мг, динатрия эдетат 0,25 мг, сахароза 490 мг, ароматизатор № 15864 0,75 мг, краситель солнечный закат желтый 0,023 мг, вода очищенная до 1 мл.
Фармакологическое действие
Неседативный антигистаминный препарат длительного действия. Является первичным активным метаболитом лоратадина. Подавляет высвобождение гистамина из тучных клеток.
Ингибирует каскад реакций аллергического воспаления, в том числе высвобождение провоспалительных цитокинов, включая интерлейкины ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-13, выделение
молекул адгезии, таких как Р-селектин. Таким образом, предупреждает развитие и облегчает течение аллергических реакций, обладает противозудным и противоэкссудативным
действием, уменьшает проницаемость капилляров, предупреждает развитие отека тканей, спазма гладкой мускулатуры.
Препарат не оказывает воздействия на центральную нервную систему, не вызывает сонливости (применение дезлоратадина в рекомендованной дозе 5 мг в сутки не
сопровождается увеличением частоты возникновения сонливости по сравнению с группой плацебо) и не влияет на скорость психомоторных реакций. Не вызывает удлинения интервала QT на ЭКГ. Действие препарата Эриус начинается в течение 30 минут после приема внутрь и продолжается в течение 24 часов.
Фармакокинетика
Дезлоратадин хорошо всасывается в желудочно-кишечном тракте. Определяется в плазме крови через 30 минут после приема внутрь. Максимальная концентрация достигается в
среднем через 3 часа после приема. Не проникает через гематоэнцефалический барьер. Связь с белками плазмы составляет 83-87 %. При применении у взрослых и подростков в течение 14 дней в дозе от 5 мг до 20 мг 1 раз в сутки клинически значимой кумуляции препарата не отмечается. Одновременный прием пищи или грейпфрутового сока не влияет на
распределение дезлоратадина при применении в дозе 7,5 мг 1 раз в день. Дезлоратадин не является ингибитором CYP3A4 и CYP2D6 и не является субстратом или ингибитором P-
гликопротеина. Интенсивно метаболизируется в печени путем гидроксилирования с образованием 3-ОН-дезлоратадина, соединенного с глюкуронидом. Лишь небольшая часть
принятой внутрь дозы выводится почками (< 2 %) и через кишечник (< 7 %) в неизмененном виде. Период полувыведения – в среднем 27 часов.
Побочные действия
У детей в возрасте до 2 лет отмечались следующие нежелательные явления, частота которых была несколько выше, чем при применении плацебо (? 1/100 до < 1/10): диарея (в 3,7 %
случаев), повышение температуры тела (2,3 %), бессонница (2,3 %). У детей в возрасте от 2 до 11 лет при применении лекарственного препарата Эриус сироп
частота побочных эффектов была такой же, как при применении плацебо.
У взрослых и подростков (12 лет и старше) частота побочных эффектов была несколько выше по сравнению с плацебо (? 1/100 до < 1/10), из них чаще всего отмечались: повышенная
утомляемость (1,2 %), сухость во рту (0,8 %), головная боль (0,6 %).
При применении лекарственного препарата Эриус сироп у взрослых и подростков в рекомендуемой дозе 5 мг в сутки частота возникновения сонливости была не выше, чем при
применении плацебо.
В числе очень редких побочных эффектов (< 1/10 000) отмечены следующие:
со стороны нервной системы: галлюцинации, головокружение, сонливость, бессонница,
психомоторная гиперактивность, судороги;
со стороны печени и желчевыводящих путей: повышение активности ферментов печени,
повышение концентрации билирубина, гепатит;
со стороны пищеварительной системы: боль в животе, тошнота, рвота, диспепсия, диарея;
4
со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, сердцебиение;
со стороны опорно-двигательного аппарата: миалгия;
аллергические реакции: анафилаксия, ангионевротический отек, одышка, зуд, сыпь, в том
числе крапивница.
Со стороны кожи и подкожных тканей возможна фотосенсибилизация.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Использование в педиатрии
Эффективность и безопасность применения Эриуса в форме сиропа у детей в возрасте до 1 года не установлена.
В большинстве случаев ринит у детей в возрасте до 2 лет имеет инфекционную природу. Исследований эффективности Эриуса при ринитах инфекционной этиологии не проводилось.
Дифференциальный диагноз между аллергическим ринитом и ринитом иного происхождения у детей в возрасте до 2 лет представляет определенные трудности. При проведении дифференциального диагноза следует обратить внимание на наличие или отсутствие очагов инфекции или структурных аномалий верхних отделов дыхательных путей, провести тщательный сбор анамнеза, обследование, а также соответствующие лабораторные исследования и кожные тесты.
Влияние на способность к вождению автомобиля и управлению механизмами
В рекомендованной дозе Эриус не влияет на способность к вождению транспортных средств или управлению механизмами.
Показания
Аллергический ринит (устранение или облегчение чихания, заложенности носа, выделения слизи из носа, зуда в носу, зуда неба, зуда и покраснения глаз, слезотечения).
Крапивница (уменьшение или устранение кожного зуда, сыпи).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к дезлоратадину, другим компонентам препарата или лоратадину.
Беременность и период грудного вскармливания.
Детский возраст до 6 месяцев.
Наследственно передаваемые заболевания: непереносимость фруктозы, нарушение всасывания глюкозы-галактозы или недостаточность сахаразы-изомальтазы в организме (в связи с наличием сахарозы и сорбитола в составе).
С осторожностью
Тяжелая почечная недостаточность.
Применение во время беременности и лактации
Применение препарата у беременных не рекомендуется в связи с отсутствием клинических данных о безопасности применения лекарственного препарата Эриус во время беременности.
Дезлоратадин экскретируется в грудное молоко, поэтому применять Эриус в период грудного вскармливания не рекомендуется.
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействие с другими лекарственными средствами не выявлено в исследованиях с азитромицином, кетоконазолом, эритромицином, флуоксетином и циметидином. Прием
пищи не оказывает влияния на эффективность препарата. Эриус не усиливает действие алкоголя на центральную нервную систему.
(4627)
Дозування
Внутрішньо незалежно від часу прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Дітям у віці від 6 до 12 місяців – по 1 мг (2 мл сиропу) 1 раз в день. Дітям у віці від 1 року до 5 років – по 1,25 мг (2,5 мл сиропу) 1 раз в день. Дітям у віці від 6 до 11 років – по 2,5 мг (5 мл сиропу) 1 раз в день. Дорослим і підліткам від 12 років – по 5 мг (10 мл сиропу) 1 раз в день.Передозування
Симптоми. Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не приводив до появи будь-яких симптомів. В ході клінічних випробувань щоденне застосування у дорослих �� підлітків дезлоратадину у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично або клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину у дозі 45мг на добу (в 9 разів вище рекомендованої) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалось появою серйозних побічних ефектів. Лікування . При випадковому прийомі внутрішньо великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання желудка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена
Лікарська форма
Прозора рідина оранжевого кольору.Склад
Активна речовина: дезлоратадин (мікронізований) 0,5 мг.
Допоміжні речовини: пропіленгліколь 100 мг, сорбітол 150 мг, лимонна кислота 0,5 мг, натрію цитрату дигідрат 1,26 мг, натрію бензоат 1 мг, динатрію едетат 0,25 мг, сахароза 490 мг, ароматизатор № 15864 0,75 мг, барвник сонячний зака�� жовтий 0,023 мг, вода очищена до 1 мл.Фармакологічна дія
Неседативный антигістамінний препарат тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Пригнічує вивільнення гістаміну із тучних клітин.
Пригнічує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, виділення
молекул адгезії, таких як Р-селектин. Таким чином, попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має противозудным і противоэкссудативным
дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.
Препарат не впливає на центральну нервову систему, не викликає сонливості (застосування дезлоратадину у рекомендованій дозі 5 мг на добу не
супроводжується збільшенням частоти виникнення сонливості порівняно з групою плацебо) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія препарату Еріус починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо і триває протягом 24 годин.Фармакокінетика
Дезлоратадин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Визначається в плазмі крові через 30 хвилин після прийому всередину. Максимальна концентрація досягається в
середньому через 3 години після прийому. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок з білками плазми становить 83-87 %. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів в дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Продновременный прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на
розподіл при застосуванні дезлоратадину в дозі 7,5 мг 1 раз на день. Дезлоратадин не є інгібітором CYP3A4 і CYP2D6 та не є ні субстратом, або інгібітором P-
глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Лише невелика частина
прийнятої внутрішньо дози виводиться нирками (< 2 %) та через кишечник (< 7 %) в незміненому вигляді. Період напіввиведення – у середньому 27 годин.Побічнівальній дії
У дітей віком до 2 років відзначалися такі небажані явища, частота яких була декілька вище, ніж при застосуванні плацебо (? 1/100 до < 1/10): діарея (у 3,7 %
випадків), підвищення температури тіла (2,3 %), безсоння (2,3 %). У дітей у віці від 2 до 11 років при застосуванні лікарського препарату Еріус сироп
частота побічних ефектів була такою ж, як при застосуванні плацебо.
У дорослих і підлітків (12 років і старше) частота побічних ефектів була дещо вищою порівняно з плацебо (? 1/100 до < 1/10), з них хащ�� всього відзначалися: підвищена
стомлюваність (1,2 %), сухість у роті (0,8 %), головний біль (0,6 %).
При застосуванні лікарського препарату Еріус сироп у дорослих і підлітків у рекомендованій дозі 5 мг на добу частота виникнення сонливості була не вище, ніж при
застосуванні плацебо.
У числі дуже рідкісних побічних ефектів (< 1/10 000) відзначені наступні:
з боку нервової системи: галюцинації, запаморочення, сонливість, безсоння,
психомоторна гіперактивність, судоми;
з боку печінки і желчевыводящих шляхів: підвищення активності ферментів печінки,
підвищення концентрації білірубіну, гепатит;
з боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея;
4
з боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття;
з боку опорно-рухового апарату: міалгія;
алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висипання, у тому
числі кропив'янка.
З боку шкіри та підшкірних тканин можлива фотосенсибілізація.Особенността продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Використання в педіатрії
Ефективність і безпека застосування Еріусу у формі сиропу у дітей віком до 1 року не встановлена.
У більшості випадків риніт у дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності Еріусу при ринітах інфекційної етіології не проводилося.
Диференціальний діагноз між алергічним ринітом і ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років представляє певні труднощі. При проведенніі диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність вогнищ інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження і шкірні тести.
Вплив на здатність до водіння автомобіля і керуванню механізмами
В рекомендованій дозі Еріус не впливає на здатність до водіння транспортних засобів чи управління механізмами.Свідчення
Алергічний риніт (усунення або полегшення чих��ня, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербіння в носі, свербіння неба, свербіння і почервоніння очей, сльозотечі).
Кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипу).Протипоказання
Підвищена чутливість до дезлоратадину, інших компонентів препарату або лоратадину.
Вагітність і період грудного вигодовування.
Дитячий вік до 6 місяців.
Спадково передаються захворювання: непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази в орг��низме (у зв'язку з наявністю сахарози і сорбітолу в складі).
З обережністю
Важка ниркова недостатність.
Застосування під час вагітності та лактації
Застосування препарату у вагітних не рекомендується у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо безпеки застосування лікарського препарату Еріус під час вагітності.
Дезлоратадин екскретується в грудне молоко, тому застосовувати Еріус у період грудного вигодовування не рекомендується.Лікарська взаємодія
Взаємодіях��ие з іншими лікарськими засобами не виявлено в дослідженнях з азитроміцином, кетоконазолом, еритроміцином, флуоксетином і циметидином. Прийом
їжі не впливає на ефективність препарату. Еріус не підсилює дію алкоголю на центральну нервову систему.