Дозировка
Таблетки, покрытые оболочкой Взрослым и подросткам в возрасте 12 лет и старше назначают по 5 мг 1 раз/, независимо от приема пищи, желательно в одно и то же время суток. Таблетку следует проглатывать целиком, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды.
Передозировка
прием дозы, превышающей рекомендованную в 5 раз, не приводил к появлению каких-либо симптомов
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
дезлоратадин 5 мг
Вспомогательные вещества: кальция гидрофосфата дигидрат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, тальк.
Состав оболочки: воск карнаубский, воск белый, пленочное покрытие голубое и прозрачное (лактозы моногидрат, гипромеллоза, титана диоксид, макрогол, лак алюминиевый голубой FD&C №2 (индигокармин, Е132)).
Фармакологическое действие
Антигистаминный препарат длительного действия, блокатор периферических гистаминовых Н1-рецепторов. Дезлоратадин является первичным активным метаболитом лоратадина. Ингибирует каскад реакций аллергического воспаления, в т.ч. высвобождение провоспалительных цитокинов, включая интерлейкины ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-13, высвобождение провоспалительных хемокинов, продукцию супероксидных анионов активированными полиморфноядерными нейтрофилами, адгезию и хемотаксис эозинофилов, выделение молекул адгезии, таких как Р-селектин, IgE - опосредованное высвобождение гистамина, простагландина D2 и лейкотриена С4. Таким образом, предупреждает развитие и облегчает течение аллергических реакций, обладает противозудным и антиэкссудативным действием, уменьшает проницаемость капилляров, предупреждает развитие отека тканей, спазма гладкой мускулатуры.
Препарат не оказывает воздействия на ЦНС, практически не обладает седативным эффектом (не вызывает сонливости) и не влияет на скорость психомоторных реакций.
Не вызывает удлинения интервала QT на ЭКГ.
Действие Эриуса начинается в течение 30 мин после приема внутрь и продолжается в течение 24 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь дезлоратадин хорошо абсорбируется из ЖКТ, при этом определяемые концентрации дезлоратадина в плазме крови достигаются в течение 30 мин, а Cmax - приблизительно через 3 ч.
Распределение
Связывание дезлоратадина с белками плазмы составляет 83-87%. При применении у взрослых и подростков в течение 14 дней в дозе от 5 мг до 20 мг 1 раз/ признаков клинически значимой кумуляции дезлоратадина не выявлено. Одновременный прием пищи или одновременное употребление грейпфрутового сока не влияет на распределение дезлоратадина (при приеме в дозе 7.5 мг 1 раз/). Не проникает через ГЭБ.
Метаболизм
Подвергается интенсивному метаболизму путем гидроксилирования с образованием 3-ОН-дезлоратадина, соединенного с глюкуронидом. Не является ингибитором CYP3A4 и CYP2D6 и не является субстратом или ингибитором Р-гликопротеина.
Выведение
Дезлоратадин выводится из организма в виде глюкуронидного соединения и в небольшом количестве (менее 2% с мочой и менее 7% с калом) в неизмененном виде.
T1/2 составляет в среднем 27 ч (20-30 ч).
Побочные действия
При применении препарата отмечались повышенная утомляемость (1.2%), сухость во рту (0.8%), головная боль (0.6%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень редко - тахикардия, сердцебиение.
Со стороны пищеварительной системы: очень редко - повышение активности ферментов печени, повышение концентрации билирубина.
Аллергические реакции: очень редко - анафилаксия, сыпь.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Использование в педиатрии
Эффективность и безопасность применения Эриуса в форме сиропа у детей в возрасте до 1 года не установлена.
В большинстве случаев ринит у детей в возрасте до 2 лет имеет инфекционную природу. Исследований эффективности Эриуса при ринитах инфекционной этиологии не проводилось.
Дифференциальный диагноз между аллергическим ринитом и ринитом иного происхождения у детей в возрасте до 2 лет представляет определенные трудности. При проведении дифференциального диагноза следует обратить внимание на наличие или отсутствие очагов инфекции или структурных аномалий верхних отделов дыхательных путей, провести тщательный сбор анамнеза, обследование, а также соответствующие лабораторные исследования и кожные тесты.
Влияние на способность к вождению автомобиля и управлению механизмами
В рекомендованной дозе Эриус не влияет на способность к вождению транспортных средств или управлению механизмами.
Показания
— аллергический ринит (устранение или облегчение чиханья, заложенности носа, выделения слизи из носа, зуда в носу, зуда неба, зуда и покраснения глаз, слезотечения);
— крапивница (уменьшение или устранение кожного зуда, сыпи).
Противопоказания
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— возраст до 1 года (для сиропа);
— возраст до 12 лет (для таблеток, покрытых оболочкой);
— наследственно передаваемые заболевания (непереносимость фруктозы, нарушение всасывания глюкозы/галактозы или недостаточность сахаразы/изомальтазы в организме) в связи с наличием сахарозы и сорбита в составе сиропа;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при почечной недостаточности тяжелой степени.
Лекарственное взаимодействие
Клинически значимое взаимодействие с другими лекарственными препаратами не выявлено.
Эриус не усиливает действия этанола на ЦНС
Прием пищи не оказывает влияния на эффективность препарата.
(4626)
Дозування
Таблетки, вкриті оболонкою Дорослим і підліткам у віці 12 років і старше призначають по 5 мг 1 раз/, незалежно від прийому їжі, бажано в один і той же час доби. Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.Передозування
прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не приводив до появи будь-яких симптомів
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
дезлоратадин 5 мг
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк.
Склад оболонки: віск карнаубський, віск білий, плівкове покриття синє і прозоре (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол, лак алюмінієвий блакитний FD&C №2 (індигокармін, Е132)).Фармакологічна дія
Антигістамінний препарат тривалої дії, блокатор периферичних гістамінових Н1-рецепторів. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Пригнічує каскад реакцій алергічного запалення, в т. ч. вивільнення провоспалител��вих цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів, продукцію супероксидных аніонів активованими поліморфноядерними нейтрофілами, адгезію і хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE - опосередкований вивільнення гістаміну, простагландину D2 і лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.
Препарат не впливає на ЦНС, практично не володіє седативним ефектом (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій.
Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ.
Дія Еріусу починається протягом 30 хв після прийому внутрішньо і триває протягом 24 год.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину дезлоратадин добре абсорбується з ШКТ, при цьому визначаються концентрації дезлоратадину в плазмі крові досягаються протягом 30 хв, а Cmax - приблизно через 3 год.
Розподіл
Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів в дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз/ ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не виявлено. Одночасний прийом їжі або одночасне вживання грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі у дозі 7.5 мг 1 раз/). Не проникає через ГЕБ.
Метаболізм
Піддається інтенсивному метаболізму шляхом гідроксил��вання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Не є інгібітором CYP3A4 і CYP2D6 та не є ні субстратом, або інгібітором Р-глікопротеїну.
Виведення
Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронидного з'єднання і в невеликій кількості (менше 2% з сечею і менше 7% з калом) в незміненому вигляді.
T1/2 складає в середньому 27 год (20-30 год).Побічні дії
При застосуванні препарату відмічалися підвищена стомлюваність (1.2%), сухість у роті (0.8%), головний біль (0.6%).
З боку серцево-судинніої системи: дуже рідко - тахікардія, серцебиття.
З боку травної системи: дуже рідко - підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну.
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілаксія, шкірні висипи.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Використання в педіатрії
Ефективність і безпека застосування Еріусу у формі сиропу у дітей віком до 1 року не встановлена.
У більшості випадків риніт у дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності Еріусу при ринітах інфекційної етіології не проводилося.
Диференціальний діагноз між алергічним ринітом і ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років представляє певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність вогнищ інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження і шкірні тести.
В��ияние на здатність до водіння автомобіля і керуванню механізмами
В рекомендованій дозі Еріус не впливає на здатність до водіння транспортних засобів чи управління механізмами.Свідчення
— алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербіння в носі, свербіння неба, свербіння і почервоніння очей, сльозотечі);
— кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипу).Протипоказання
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— вік до 1 готак (для сиропу);
— вік до 12 років (для таблеток, вкритих оболонкою);
— спадково передаються захворювання (непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатність сахарази/ізомальтази в організмі) у зв'язку з наявністю сахарози і сорбіту у складі сиропу;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня.Лікарська взаємодія
Клінічно значуща взаємодія один зними лікарськими препаратами не виявлено.
Еріус не підсилює дії етанолу на ЦНС
Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.