Дозировка
Индивидуальный. Для приема внутрь у взрослых и детей с массой тела более 25 кг начальная доза составляет 10-15 мг/кг/ Затем дозу постепенно увеличивают на 200 мг/ с интервалом 3-4 дня до достижения клинического эффекта. Средняя суточная доза составляет 20-30 мг/кг. Для детей с массой тела менее 25 кг и новорожденных средняя суточная доза составляет 20-30 мг/кг. Частота приема - 2-3 во время еды. В/в (в форме вальпроата натрия) вводят в дозе 400-800 мг или капельно из расчета 25 мг/кг в течение 24, 36 и 48 ч. При необходимости одновременного применения внутрь и в/в первое введение проводят путем в/в вливания в дозе 0.5-1 мг/кг/ч через 4-6 ч после последнего приема внутрь. Максимальные дозы: при приеме внутрь для взрослых и детей с массой тела более 25 кг - 50 мг/кг/ Применение в дозе более 50 мг/кг/ возможно при условии контроля концентрации вальпроата в плазме крови. При концентрации в плазме крови более 200 мг/л дозу вальпроевой кислоты следует уменьшить.
Лекарственная форма
Таблетки с контролируемым высвобождением, покрытые пленочной оболочкой оранжевого цвета, капсуловидные, двояковыпуклые
Состав
натрия вальпроат 300мг;
Вспомогательные в-ва: кальция силикат, натрия крахмал гликолят, крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, поливинилпирролидон, тальк очищенный, МКЦ
Фармакологическое действие
Противоэпилептическое средство. Полагают, что механизм действия связан с повышением содержания GABA в ЦНС, что обусловлено ингибированием GABA-трансаминазы, а также уменьшением обратного захвата GABA в тканях головного мозга. Это, по-видимому, приводит к уменьшению возбудимости и судорожной готовности моторных зон головного мозга. Способствует улучшению психического состояния и настроения больных.
Фармакокинетика
Вальпроевая кислота быстро и почти полностью абсорбируется из ЖКТ, биодоступность при приеме внутрь составляет около 93%. Прием пищи не влияет на степень всасывания. Cmax в плазме крови достигается через 1-3 ч. Терапевтическая концентрация вальпроевой кислоты в плазме крови составляет 50-100 мг/л.
Css достигается на 2-4 день лечения в зависимости от интервалов между приемами. Связывание с белками плазмы составляет 80-95%. Уровни концентрации в спинномозговой жидкости коррелируют с величиной несвязанной с белками фракции. Вальпроевая кислота проникает через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.
Метаболизируется путем глюкуронизации и окисления в печени.
Вальпроевая кислота (1-3%) и ее метаболиты выводятся почками. T1/2 при монотерапии и у здоровых добровольцев составляет 8-20 ч.
При сочетании с другими лекарственными средствами T1/2 может составлять 6-8 ч вследствие индукции метаболических ферментов.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: возможно дрожание кистей или рук; редко - изменения поведения, настроения или психического состояния, диплопия, нистагм, пятна перед глазами, нарушения координации движений, головокружение, сонливость, головная боль, необычное возбуждение, двигательное беспокойство или раздражительность.
Со стороны пищеварительной системы: возможны слабые спазмы в животе или в области желудка, потеря аппетита, диарея, нарушения пищеварения, тошнота, рвота; редко - запоры, панкреатит.
Со стороны системы свертывания крови: тромбоцитопения, удлинение времени кровотечения.
Со стороны обмена веществ: необычное уменьшение или увеличение массы тела.
Со стороны гинекологического статуса: нарушения менструального цикла.
Дерматологические реакции: алопеция.
Аллергические реакции: кожная сыпь
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с патологическими изменениями крови, при органических заболеваниях мозга, заболеваниях печени в анамнезе, гипопротеинемии, нарушениях функции почек.
Пациентам, которые получают другие противосудорожные средства, лечение вальпроевой кислотой следует начинать постепенно, достигая клинически эффективной дозы через 2 недели. Затем проводят постепенную отмену других противосудорожных средств. У пациентов, не получавших лечения другими противосудорожными средствами, клинически эффективная доза должна быть достигнута через 1 неделю.
Следует иметь в виду, что риск развития побочных эффектов со стороны печени повышен при проведении комбинированной противосудорожной терапии.
В период лечения необходимо регулярно контролировать функцию печени, картину периферической крови, состояние свертывающей системы крови (особенно в течение первых 6 месяцев лечения).
У детей повышен риск развития тяжелого или угрожающего жизни гепатотоксического действия. У пациентов в возрасте до 2 лет и у детей, получающих комбинированную терапию, риск еще более высок, но с увеличением возраста он снижается.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения следует соблюдать осторожность при вождении транспортных средств и других видах деятельности, требующих высокой концентрации внимания и быстрых психомоторных реакций.
Показания
Эпилептические припадки: генерализованные, очаговые (фокальные, парциальные) с простой и сложной симптоматикой, малые. Судорожный синдром при органических заболеваниях мозга. Расстройства поведения, связанные с эпилепсией. Маниакально-депрессивный психоз с биполярным течением, не поддающийся лечению препаратами лития или другими лекарственными средствами. Фебрильные судороги у детей, детский тик.
Противопоказания
Нарушения функции печени и поджелудочной железы, геморрагический диатез, острый и хронический гепатит, порфирия; повышенная чувствительность к вальпроевой кислоте.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении нейролептиков, антидепрессантов, ингибиторов МАО, производных бензодиазепина, этанола усиливается угнетающее влияние на ЦНС.
При одновременном применении средств, обладающих гепатотоксическим действием, возможно усиление гепатотоксического действия.
При одновременном применении усиливаются эффекты антиагрегантов (в т.ч. ацетилсалициловой кислоты)и антикоагулянтов.
При одновременном применении повышается концентрация зидовудина в плазме крови, что приводит к усилению его токсичности.
При одновременном применении с карбамазепином уменьшается концентрация вальпроевой кислоты в плазме крови вследствие повышения скорости ее метаболизма, обусловленного индукцией микросомальных ферментов печени под влиянием карбамазепина. Вальпроевая кислота потенцирует токсическое действие карбамазепина.
При одновременном применении замедляется метаболизм ламотригина и увеличивается его T1/2.
(3320)
Дозування
Індивідуальний. Для прийому внутрішньо у дорослих і дітей з масою тіла більше 25 кг початкова доза становить 10-15 мг/кг/ Потім дозу поступово збільшують на 200 мг/ з інтервалом 3-4 дні до досягнення клінічного ефекту. Середня добова доза становить 20-30 мг/кг Для дітей із масою тіла менше 25 кг і новонароджених середня добова доза становить 20-30 мг/кг Частота прийому - 2-3 під час їжі. В/в (у формі вальпроату натрію) вводять в дозі 400-800 мг або краплинно з розрахунку 25 мг/кг протягом 24, 36 і 48 год. При необхідності одночасного застосування��утрь і в/в перше введення проводять шляхом в/в вливання в дозі 0.5-1 мг/кг/год через 4-6 год після останнього прийому всередину. Максимальні дози: при прийомі всередину для дорослих і дітей з масою тіла більше 25 кг - 50 мг/кг/ Застосування в дозі більше 50 мг/кг/ можливо за умови контролю концентрації вальпроату в плазмі крові. При концентрації в плазмі крові більше 200 мг/л дозу вальпроєвої кислоти слід зменшити.
Лікарська форма
Таблетки з контрольованим вивільненням, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, капсуловидные, двояковыпуклы��Склад
натрію вальпроат 300мг;
Допоміжні в-ва: силікат кальцію, натрію крохмаль гліколят, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, полівінілпіролідон, тальк очищений, МКЦФармакологічна дія
Протиепілептичний засіб. Вважають, що механізм дії пов'язаний з підвищенням вмісту GABA в ЦНС, що зумовлено інгібуванням GABA-трансамінази, а також зменшенням зворотного захоплення GABA в тканинах головного мозку. Це, мабуть, призводить до зменшення збудливості і судомної готовності ��оторных зон головного мозку. Сприяє поліпшенню психічного стану і настрою хворих.Фармакокінетика
Вальпроєва кислота швидко і майже повністю абсорбується з ШКТ, біодоступність при прийомі внутрішньо становить близько 93%. Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування. Cmax в плазмі крові досягається через 1-3 ч. Терапевтична концентрація вальпроєвої кислоти в плазмі становить 50-100 мг/л.
Css досягається на 2-4 день лікування в залежності від інтервалів між прийомами. Зв'язування з білками плазми становить 80-95%. Рі��і концентрації в спинномозковій рідині корелюють з величиною незв'язаної з білками фракції. Вальпроєва кислота проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Метаболізується шляхом глюкуронізації та окислення в печінці.
Вальпроєва кислота (1-3%) і її метаболіти виводяться нирками. T1/2 при монотерапії і у здорових добровольців становить 8-20 год.
При поєднанні з іншими лікарськими засобами T1/2 може становити 6-8 год внаслідок індукції метаболічних ферментів.Побічні дії
Зі сторо��и ЦНС: можливо тремтіння кистей або рук; рідко - зміни поведінки, настрою або психічного стану, диплопія, ністагм, плями перед очима, порушення координації рухів, запаморочення, сонливість, головний біль, незвичайне збудження, рухове занепокоєння або дратівливість.
З боку травної системи: можливі слабкі спазми в животі або в області шлунка, втрата апетиту, діарея, порушення травлення, нудота, блювання; рідко - запори, панкреатит.
З боку системи згортання крові: тромбоцитопеня, подовження часу кровотечі.
З боку обміну речовин: незвичайне зменшення або збільшення маси тіла.
З боку гінекологічного статусу: порушення менструального циклу.
Дерматологічні реакції: алопеція.
Алергічні реакції: шкірний висипОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з патологічними змінами крові, при органічних захворюваннях мозку, захворюваннях печінки в анамнезі, гіпопротеїнемії, порушеннях функції нирок.
Паціклієнтам, які отримують інші протисудомні засоби, лікування вальпроєвою кислотою слід починати поступово, досягаючи клінічно ефективної дози через 2 тижні. Потім проводять поступову відміну інших протисудомних засобів. У пацієнтів, які не отримували лікування іншими протисудомними засобами, клінічно ефективна доза повинна бути досягнута через 1 тиждень.
Слід мати на увазі, що ризик розвитку побічних ефектів з боку печінки підвищений при проведенні комбінованої протисудомної терапії.
В період лікування необхідно регулярно контролювати функцію печінки, картину периферичної крові, стан системи згортання крові (особливо протягом перших 6 місяців лікування).
У дітей підвищений ризик розвитку тяжкої або загрозливого життя гепатотоксичної дії. У пацієнтів у віці до 2 років і у дітей, які отримують комбіновану терапію, ризик ще більш високий, але зі збільшенням віку він знижується.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В період лікування слід соблюдать обережності при водінні транспортних засобів та інших видах діяльності, що потребують високої концентрації уваги та швидких психомоторних реакцій.Свідчення
Епілептичні напади: генералізовані, осередкові (фокальні, парціальні) із простою і складною симптоматикою, малі. Судомний синдром при органічних захворюваннях мозку. Розлади поведінки, пов'язані з епілепсією. Маніакально-депресивний психоз з біполярним перебігом, що не піддається лікуванню препаратами літію або іншими лікарськими засобами. Фебрильні су��ороги у дітей, дитячий тик.Протипоказання
Порушення функції печінки і підшлункової залози, геморагічний діатез, гострий і хронічний гепатит, порфірія; підвищена чутливість до вальпроєвої кислоти.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні нейролептиків, антидепресантів, інгібіторів МАО, похідних бензодіазепіну, етанолу посилюється пригнічувальний вплив на ЦНС.
При одночасному застосуванні засобів, які мають гепатотоксичний дію, можливе посилення гепатотоксичної дії.>
При одночасному застосуванні посилюються ефекти антиагрегантів (у т. ч. ацетилсаліцилової кислоти та антикоагулянтів.
При одночасному застосуванні підвищується концентрація зидовудину у плазмі крові, що призводить до посилення його токсичності.
При одночасному застосуванні з карбамазепіном зменшується концентрація вальпроєвої кислоти в плазмі крові внаслідок підвищення швидкості її метаболізму, обумовленого індукцією мікросомальних ферментів печінки під впливом карбамазепіну. Вальпроєва кислота потенціює токси��еское дію карбамазепіну.
При одночасному застосуванні сповільнюється метаболізм ламотригина і збільшується T1/2.
