Дозировка
Вводят п/к. Разовая доза для взрослых составляет 50 мг, для детей в возрасте от 2 до 17 лет - 800 мкг/кг (но не более 50 мг/нед.). Кратность введения и длительность применения зависят от показаний и переносимости лечения.
Лекарственная форма
Раствор для п/к введения
Состав
этанерцепт \000950 мг
Вспомогательные вещества: аргинина гидрохлорид, натрия хлорид, сахароза, натрия гидрофосфата дигидрат, натрия дигидрофосфата дигидрат, вода д/и.
Фармакологическое действие
Иммуномодулятор. Представляет собой гибридную димерную белковую молекулу состоящую из ФНО рецептора с молекулярной массой 75 kD, соединенную с Fc фрагментом (CH2 и CH3 области) человеческого IgG1. Продуцируется с применением технологии рекомбинантной ДНК на клетках яичников китайского хомячка.
Этанерцепт специфически связывается с ФНО и блокирует его взаимодействие с ФНО-рецепторами, находящимися на поверхности клеток. Этанерцепт ингибирует связывание ФНО альфа и ФНО бета (лимфотоксин–aльфа) с мембранными ФНО-рецепторами, устраняя тем самым биологический эффект ФНО. Димерная структура ФНО-рецептора в молекуле этанерцепта обеспечивает его более высокую аффинность к ФНО?, что в свою очередь определяет более выраженное конкурентное ингибирование активности ФНО альфа, по сравнению с мономерным растворимым ФНО-рецептором, присутствующим в биологических жидкостях. Этанерцепт способен также модулировать биологические ответы, контролируемые другими биологическими активными веществами (цитокины, адгезивные молекулы или протеиназы), которые индуцируются или регулируются под влиянием ФНО.
Не вызывает комплемент-опосредованного цитолиза мышиных Т-клеток, экспрессированных ФНО на поверхности клеток. ФНО является эндогеным цитокином, который участвует в нормальном воспалительном и иммунном ответах. ФНО является доминантным цитокином в процессе воспаления при ревматоидном артрите. Повышение уровня ФНО также обнаруживается в синовиальной жидкости и псориатических бляшках у пациентов с псориатическим артритом, в сыворотке и синовиальной ткани у пациентов с анкилозирующим спондилитом. При псориазе инфильтрация воспалительными клетками, включая Т-клетки, приводит к повышению уровня ФНО в псориатических очагах, по сравнению с интактной кожей.
Фармакокинетика
После п/к введения этанерцепт абсорбируется медленно. Cmax достигается между 24 и 96 ч после введения в однократной дозе. Абсолютная биодоступность - 76%. Фармакокинетическая кривая имеет биэкспоненциальный характер. Vd - 10.4 л. Медленно выводится из организма. T1/2 - около 70 ч. У пациентов с ревматоидным артритом клиренс составляет 0.066 л/ч. Фармакокинетика этанерцепта у пациентов с ревматоидным артритом, псориазом и анкилозирующим спондилитом имеет сходный характер.
Побочные действия
Инфекции: возможно – инфекции верхних дыхательных путей. При лечении равматоидного артрита – пиелонефрит, бронхит, септческий артрит, абдоминальный абсцесс, целлюлит, остеомиелит, раневая инфекция, пневмония, абсцесс стопы, язва на нижних конечностях, диарея, синусит, сепсис; инфекции были вызваны вирусами, бактериями, грибами, простейшими. При лечении псориаза – целлюлит, гастроэнтерит, пневмония, остеомиелит. В отдельных случаях – легочный и внелегочный туберкулез.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, ишемия мозга, депрессия, рассеянный склероз.
Со стороны пищеварительной системы: боли в животе, диспепсия, рвота, холецистит, панкреатит, кровотечение из ЖКТ, аппендицит.
Со стороны дыхательной системы: фарингит, кашель, синусит.
Со стороны костно-мышечной системы: бурсит, полимозит.
Дерматологические реакции: сыпь, ухудшение течения псориаза.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, ишемия миокарда, артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, тромбоз глубоких вен, тромбофлебит.
Со стороны мочевыделительной системы: мембранозная гломерулонефропатия, камни в почках.
Местные реакции: боль, отек, покраснение.
Прочие: астения, периферические отеки, лимфоаденопатия. Нельзя исключить риск малигнизации: описаны случаи развития лимфомы, рака толстой кишки, молочной железы, легких, предстательной железы, внекожный солидный рак, рак кожи (немеланоматозный).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Следует тщательно взвесить ожидаемую пользу терапии и имеющийся риск при необходимости применения этанерцепта у следующих категорий пациентов: с хроническими или рецидивирующими инфекциями; подвергавшихся воздействию туберкулезной инфекции; проживающих или временно находившихся в зонах эндемичных по туберкулезу, микозу; при гистоплазмозе, кокцидиоидомикозе или бластомикозе; при заболеваниях и состояниях, предрасполагающих к развитию инфекций, например, прогрессирующий или устойчивый к терапии сахарный диабет, обширное хирургическое вмешательство; с указанием в анамнезе на демиелинизирующие заболевания.
Перед началом, во время и после окончания лечения этанерцептом следует провести обследование пациента для оценки риска возникновения и наличия инфекций, в т.ч. оппортунистических. Этанерцепт следует отменить при развитии тяжелых инфекций (в т.ч. туберкулеза, микобактериальной инфекции) или сепсиса.
С осторожностью применять у пациентов с указаниями в анамнезе на заболевания крови. При развития гематологических нарушений во время лечения этанерцепт следует отменить.
С осторожностью применять у пациентов с хронической сердечной недостаточностью, т.к. во время лечения возможно ухудшение течения данного заболевания.
У пациентов, являющихся носителями вируса гепатита B, возможна реактивация инфекции во время лечения этанерцептом; в таких случаях его следует немедленно отменить.
При применении этанерцепта у пациентов с сахарным диабетом может потребоваться коррекция дозы гипогликемических препаратов.
Не следует применять этанерцепт у пациентов с псориазом одновременно с иммунодепрессантами или фототерапией, т.к. возможно усиление иммунодепрессивного действия.
На фоне лечения этанерцептом не следует проводить вакцинацию живыми вакцинами.
Использование в педиатрии
У детей младше 4 лет эффективность и безопасность этанерцепта не изучены. У детей и подростков в возрасте до 18 лет не изучены эффективность и безопасность этанерцепта для лечения псориаза.
Показания
Лечение умеренного или тяжелого активного ревматоидного артрита (в комбинации с метотрексатом или в качестве монотерапии).
Лечение умеренного и тяжелого активного полиартикулярного ювенильного идиопатического артрита у пациентов в возрасте 2 лет и старше.
Для уменьшения симптомов и замедления прогрессирования структурных повреждений при активном артрите и улучшения функции у пациентов с псориатическим артритом.
Для уменьшения симптомов у пациентов с активным анкилозирующим спондилитом.
Для лечения взрослых пациентов (в возрасте 18 лет и старше) с хроническим умеренным или тяжелым псориазом (с наличием бляшек), которым показана системная терапия или фототерапия.
Противопоказания
Сепсис или состояния с повышенным риском его развития; тяжелые активные инфекции, включая хронические или локализованные инфекции; одновременное применение с ингибиторами интерлейкина 1 (в т.ч. анакинры); повышенная чувствительность к этанерцепту.
Лекарственное взаимодействие
Этанерцепт можно применять в комбинации с метотрексатом для лечения ревматоидного артрита. В клинических исследованиях при изучении безопасности и эффективности показано, что метотрексат не влияет на фармакокинетику этанерцепта. Влияние этанерцепта на фармакокинетику метотрексата у человека не изучено. Безопасность и эффективность комбинации с метотрексатом для лечения псориаза не изучена. Этанерцепт следует с осторожностью применять в комбинации с метотрексатом для лечения псориаза.
При одновременном применении этанерцепта и анакинры повышается частота развития тяжелых инфекций, при этом терапевтический эффект не усиливается (данная комбинация противопоказана).
При одновременном применении с сульфасалазином наблюдается более выраженное уменьшение количества лейкоцитов, по сравнению с применением каждого из данных активных веществ в отдельности.
Этанерцепт не оказывает существенного влияния на биодоступность дигоксина.
(2105)
Дозування
Вводять п/к. Разова доза для дорослих становить 50 мг, для дітей у віці від 2 до 17 років - 800 мкг/кг (але не більше 50 мг/тиж.). Кратність введення та тривалість застосування залежать від показань і переносимості лікування.
Лікарська форма
Розчин для п/к введенняСклад
этанерцепт \000950 мг
Допоміжні речовини: аргініну гідрохлорид, натрію хлорид, сахароза, натрію гідрофосфату дигідрат, натрію дигідрофосфату дигідрат, вода д/в.Фармакологічна дія
Імуномодулятор. Являє собою гібридну димер��шу білкову молекулу складається з рецептора ФНП з молекулярною масою 75 kD, з'єднану з Fc фрагментом (CH3 CH2 та області) людського IgG1. Продукується із застосуванням технології рекомбінантної ДНК на клітинах яєчника китайського хом'ячка.
Этанерцепт специфічно зв'язується з ФНП і блокує його взаємодія з ФНП-рецепторами, що знаходяться на поверхні клітин. Этанерцепт інгібує зв'язування ФНП альфа і ФНП бета (лимфотоксин–альфа) з мембранними ФНП-рецепторами, усуваючи тим самим біологічний ефект ФНП. Димерная структура ФАЛЕ-рецептора в молекулі этанерцепта забезпечує його більш високу афінність до ФНП?, що в свою чергу визначає більш виражене конкурентне інгібування активності ФНП альфа, порівняно з мономерным розчинним ФНП-рецептором, присутніх в біологічних рідинах. Этанерцепт здатний також модулювати біологічні відповіді, контрольовані іншими біологічними активними речовинами (цитокіни, адгезивні молекули або протеїнази), які індукуються або регулюються під впливом ФНП.
Не викликає комплемент-опосредованного цитолізу мишачих Т-клітин, експресованих ФНП на поверхні клітин. ЧНП є эндогеным цитокіном, який бере участь у нормальному запальному і імунному відповіді. ЧНП є домінантним цитокіном в процесі запалення при ревматоїдному артриті. Підвищення рівня ФНП також виявляється у синовіальній рідині та псоріатичних бляшках у пацієнтів з псоріатичним артритом, у сироватці та синовіальної тканини у пацієнтів з анкілозивним спондилітом. При псоріазі інфільтрація запальними клітинами, включаючи Т-кл��тки, призводить до підвищення рівня ФНП в псоріатичних осередках, порівняно з інтактною шкірою.Фармакокінетика
Після п/к введення этанерцепт абсорбується повільно. Cmax досягається між 24 і 96 год після введення в одноразовій дозі. Абсолютна біодоступність - 76%. Фармакокінетичний крива має биэкспоненциальный характер. Vd - 10.4 л. Повільно виводиться з організму. T1/2 - близько 70 ч. У пацієнтів з ревматоїдним артритом кліренс становить 0.066 л/ч. Фармакокінетика этанерцепта у пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріаз та анкілозивний спонд��литому має подібний характер.Побічні дії
Інфекції: можливо – інфекції верхніх дихальних шляхів. При лікуванні равматоидного артриту – пієлонефрит, бронхіт, септческий артрит, абдомінальний абсцес, целюліт, остеомієліт, ранова інфекція, пневмонія, абсцес стопи, виразки на нижніх кінцівках, діарея, синусит, сепсис; інфекції були викликані вірусами, бактеріями, грибами, найпростішими. При лікуванні псоріазу – целюліт, гастроентерит, пневмонія, остеомієліт. В окремих випадках – легеневий і позалегеневий туберкульоз.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, ішемія мозку, депресія, розсіяний склероз.
З боку травної системи: болі у животі, диспепсія, блювання, холецистит, панкреатит, кровотеча з ШКТ, апендицит.
З боку дихальної системи: фарингіт, кашель, синусит.
З боку кістково-м'язової системи: бурсит, полимозит.
Дерматологічні реакції: висип, погіршення перебігу псоріазу.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, інфаркт міокарда, ішемія ��иокарда, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тромбоз глибоких вен, тромбофлебіт.
З боку сечовидільної системи: мембранозна гломерулонефропатия, камені в нирках.
Місцеві реакції: біль, набряк, почервоніння.
Інші: астенія, периферичні набряки, лімфоаденопатія. Не можна виключити ризик малігнізації: описані випадки розвитку лімфоми, раку товстої кишки, молочної залози, легенів, передміхурової залози, внекожный солідний рак, рак шкіри (немеланоматозный).Особливості продажу
рецептурніОсобливі вус��овия
Слід ретельно зважити очікувану користь терапії і наявний ризик при необхідності застосування этанерцепта у таких категорій пацієнтів: з хронічними або рецидивуючими інфекціями; піддавалися впливу туберкульозної інфекції; проживають або тимчасово перебували в ендемічних зонах з туберкульозу, микозу; при гістоплазмозі, кокцидиоидомикозе або бластомікозі; при захворюваннях і станах, що привертають до розвитку інфекцій, наприклад, прогресуючий або стійкий до терапії цукровий діабет, велике хір��ргическое втручання; з вказівкою в анамнезі на демієлінізуючі захворювання.
Перед початком, під час і після закінчення лікування этанерцептом слід провести обстеження пацієнта для оцінки ризику виникнення і наявності інфекцій, в т. ч. опортуністичних. Этанерцепт слід відмінити при розвитку важких інфекцій (у т. ч. туберкульозу, мікобактеріальної інфекції) або сепсису.
З обережністю застосовувати у пацієнтів із вказівками в анамнезі на захворювання крові. При розвитку гематологічних порушень під час лікування пованерцепт слід відмінити.
З обережністю застосовувати у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, оскільки під час лікування можливе погіршення перебігу даного захворювання.
У пацієнтів, які є носіями вірусу гепатиту B, можлива реактивація інфекції під час лікування этанерцептом; в таких випадках слід негайно відмінити.
При застосуванні этанерцепта у пацієнтів з цукровим діабетом може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних препаратів.
Не слід застосовувати у пацієнтів этанерцепт з псоріазом одночасно з імунодепресантами або фототерапією, оскільки можливо посилення імунодепресивної дії.
На тлі лікування этанерцептом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами.
Використання в педіатрії
У дітей молодше 4 років ефективність і безпека этанерцепта не вивчені. У дітей і підлітків віком до 18 років не вивчені ефективність і безпека этанерцепта для лікування псоріазу.Свідчення
Лікування помірного чи тяжкого активного ревматоїдного артриту (у комбінації з метотрексатому або в якості монотерапії).
Лікування помірного і важкого активного поліартикулярного ювенільного ідіопатичного артриту у пацієнтів у віці 2 років і старше.
Для зменшення симптомів і уповільнення прогресування структурних пошкоджень при активному артриті і поліпшення функції у пацієнтів з псоріатичним артритом.
Для зменшення симптомів у пацієнтів з активним анкілозивний спондиліт.
Для лікування дорослих пацієнтів (у віці 18 років і старше) з хронічним помірним або важким псоріаз (з наличием бляшок), яким показана системна терапія або фототерапія.Протипоказання
Сепсис або стани з підвищеним ризиком його розвитку; важкі активні інфекції, включаючи хронічні або локалізовані інфекції; одночасне застосування з інгібіторами інтерлейкіну 1 (у т. ч. анакинры); підвищена чутливість до этанерцепту.Лікарська взаємодія
Этанерцепт можна застосовувати в комбінації з метотрексатом для лікування ревматоїдного артриту. У клінічних дослідженнях при вивченні безпеки та ефективності показ��але, що метотрексат не впливає на фармакокінетику этанерцепта. Вплив этанерцепта на фармакокінетику метотрексату у людини не вивчено. Безпека і ефективність комбінації з метотрексатом для лікування псоріазу не вивчена. Этанерцепт слід з обережністю застосовувати в комбінації з метотрексатом для лікування псоріазу.
При одночасному застосуванні этанерцепта і анакинры підвищується частота розвитку тяжких інфекцій, при цьому терапевтичний ефект не посилюється (дана комбінація протипоказана).
При одночасно�� застосуванні з сульфасалазином спостерігається більш виражене зменшення кількості лейкоцитів, порівняно із застосуванням кожного з даних активних речовин окремо.
Этанерцепт не чинить істотного впливу на біодоступність дигоксину.
