Дозировка
Цитостатическая терапия Выбор режима дозирования определяется выраженностью эметогенного действия проводимой противоопухолевой терапии. Для взрослых суточная доза, как правило, составляет 8-32 мг, рекомендуются следующие режимы. При умеренной эметогенной химиотерапии или радиотерапии: 8 мг в/в струйно медленно или в/м, непосредственно перед началом терапии; или 8 мг внутрь за 1-2 ч до начала терапии, затем еще 8 мг внутрь через 12 ч после начала терапии. При высокоэметогенной химиотерапии: 8 мг в/в струйно (медленно) непосредственно перед началом химиотерапии, а затем еще 2 в/в струйные инъекции по 8 мг, каждая из которых осуществляется через 2-4 ч; или непрерывная 24-часовая инфузия препарата в дозе 24 мг со скоростью 1 мг/ч; или 16-32 мг, разведенные в 50-100 мл соответствующего инфузионного раствора, в виде 15-минутной инфузии, непосредственно перед началом химиотерапии. Эффективность ондансетрона может быть увеличена путем разового в/в введения глюкокортикоида (например, 20 мг дексаметазона) до начала химиотерапии; при приеме внутрь для усиления эффекта разовая доза может быть увеличена до 24 мг и назначена одновременно с 12 мг дексаметазона за 1-2 ч до начала проведения химиотерапии. Для предупреждения отсроченной рвоты, возникающей через 24-ч после начала химио- или радиотерапии, рекомендуется продолжать применение препарата внутрь по 8 мг 2 в течение 5 дней. Детям старше 2-х лет препарат назначается в дозе 5 мг/м2 поверхности тела в/в, непосредственно перед началом химиотерапии с последующим приемом внутрь в дозе 4 мг через 12 ч; после окончания химиотерапии рекомендуется продолжать лечение по 4 мг 2 внутрь в течение 5 дней. Предупреждение послеоперационной тошноты и рвоты Взрослым вводят разовую дозу 4 мг в/м или в/в струйно, медленно в начале наркоза, или назначают 16 мг внутрь за 1 ч до начала наркоза. Для купирования возникшей тошноты и рвоты рекомендуется в/м или медленное в/в введение 4 мг препарата. В/м в один и тот же участок тела ондансетрон может быть введен в дозе, не превышающей 4 мг. Детям для предотвращения послеоперационной тошноты и рвоты ондансетрон применяется исключительно парентерально в разовой дозе 0.1 мг/кг (максимально до 4 мг) в виде медленной в/в инъекции во время или после анестезии. Для лечения развившейся послеоперационной тошноты и рвоты у детей рекомендуется медленное в/в введение разовой дозы препарата 0.1 мг/кг (максимально до 4 мг). В отношении предотвращения и лечения послеоперационной тошноты и рвоты у детей в возрасте до 2 лет достаточного опыта нет. Пожилым больным изменения дозировки не требуется. При поражении почек изменять обычную суточную дозу и частоту введения препарата не требуется. При поражении печени в значительной степени уменьшается клиренс ондансетрона, причем увеличивается T1/2 из плазмы, поэтому не следует превышать суточную дозу 8 мг/
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой желтого цвета, круглые, двояковыпуклые, с гравировкой "8" на одной стороне и "RG" - на другой.
Состав
Ондансетрон (в форме гидрохлорида дигидрата) 8 мг
Вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, тальк, крахмал прежелатинированный, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, лактоза безводная, железа оксид желтый, титана диоксид, макрогол 6000, сепифильм 003 (гидроксипропилметилцеллюлоза+полиоксистеарат).
Фармакологическое действие
Селективно блокирует серотониновые 5-НТ3-рецепторы нейронов центральной и периферической нервной системы.
Фармакокинетика
При приеме внутрь Cmax достигается через 1,5 ч, при в/м — через 10 мин. Связывание с белками — 70–76%. Биодоступность при приеме внутрь — около 60%. Метаболизируется в печени. T1/2 — около 3 ч, у пожилых больных — до 5 ч, при тяжелых заболеваниях печени — 15–20 ч. Выводится с мочой (в неизмененном виде менее 5%).
Побочные действия
Аллергические реакции: крапивница, бронхоспазм, ларингоспазм, ангионевротический отек, анафилаксия.
Со стороны пищеварительной системы: икота, сухость во рту, диарея, запор; иногда - бессимптомное преходящее повышение уровня аминотрансфераз в сыворотке крови.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: боли в грудной клетке, в ряде случаев с депрессией сегмента ST, аритмии, брадшсардия, снижение АД.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, спонтанные двигательные расстройства и судороги.
Местные реакции: боль, жжение и покраснение в месте введения.
Прочие: прилив крови к лицу, чувство жара, временное нарушение остроты зрения; редко - гипокалиемия (связь с приемом препарата однозначно не установлена).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не рекомендуется вводить в одном шприце с другими препаратами. Инъекционные формы разводят непосредственно перед использованием и только рекомендуемыми растворами (растворы натрия и калия хлорида, глюкозы, маннита, Рингера). Ампулы не автоклавируют.
Показания
— предупреждение и устранение тошноты и рвоты, вызванных цитостатической химиотерапией и радиотерапией, а также послеоперационной тошноты и рвоты.
Противопоказания
— беременность;
— период лактации;
— детский возраст до 2-х лет (безопасность и эффективность применения не изучалась);
— повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.
Лекарственное взаимодействие
Индукторы или ингибиторы цитохрома Р450 могут изменять клиренс и T1/2.
(4289)
Дозування
Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається вираженістю эметогенного дії проводиться протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза, як правило, дорівнює 8-32 мг, рекомендуються такі режими. При помірній эметогенной хіміотерапії або радіотерапії: 8 мг в/в струминно повільно або в/м, безпосередньо перед початком терапії; або 8 мг внутрішньо за 1-2 години до початку терапії, потім ще 8 мг внутрішньо через 12 год після початку терапії. При високоеметогенній хіміотерапії: 8 мг в/в струминно (повільно) безпосередньоно перед початком хіміотерапії, а потім ще 2 в/в струменеві ін'єкції по 8 мг, кожна з яких здійснюється через 2-4 год; або безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/год; або 16-32 мг, розведені в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину, у вигляді 15-хвилинної інфузії безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність ондансетрону може бути збільшена шляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикоида (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії; при прийомі всередину для посилення ефекту разова доза мож��т бути збільшена до 24 мг і призначена одночасно з 12 мг дексаметазону за 1-2 год до початку проведення хіміотерапії. Для попередження відстроченої блювоти, що виникає через 24 год після початку хіміо - або радіотерапії, рекомендується продовжувати застосування препарату внутрішньо по 8 мг 2 протягом 5 днів. Дітям старше 2-х років препарат призначається в дозі 5 мг/м2 поверхні тіла в/в, безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо у дозі 4 мг через 12 год; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування по 4 мг 2 всередину т��чення 5 днів. Попередження післяопераційної нудоти і блювоти Дорослим вводять разову дозу 4 мг в/м або в/в струминно, повільно на початку наркозу, або призначають 16 мг внутрішньо за 1 год до початку наркозу. Для купірування виникла нудоти і блювання рекомендується в/м або повільне в/в введення 4 мг препарату. В/м в один і той же ділянку тіла ондансетрон може бути введений в дозі, що не перевищує 4 мг. Дітям для запобігання післяопераційної нудоти та блювання ондансетрон застосовується виключно парентерально у разовій дозі 0.1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної в/в ін'єкції під час або після анестезії. Для лікування розвилася післяопераційної нудоти і блювання у дітей, рекомендується повільне в/в введення разової дози препарату 0.1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання і лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Літнім хворим зміни дозування не потрібно. При ураженні нирок змінювати звичайну добову дозу і частоту введення препарату не потрібно. При ураженні печінки значною мірою зменшується кліренс ондансетрону, причому збільшується T1/2 з плазми, тому не слід перевищувати добову дозу 8 мг/
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "8" на одному боці та "RG" - на іншому.Склад
Ондансетрон (у формі гідрохлориду дигідрату) 8 мг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, крохмаль прежелатинированный, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, лактоза безводна, заліза оксид жовтий, титану діокси��, макрогол 6000, сепифильм 003 (гідроксипропілметилцелюлоза+полиоксистеарат).Фармакологічна дія
Селективно блокує серотонінові 5-НТ3-рецептори нейронів центральної і периферичної нервової системи.Фармакокінетика
При прийомі всередину Cmax досягається через 1,5 год, при в/м — через 10 хв. Зв'язування з білками — 70-76%. Біодоступність при прийомі внутрішньо — близько 60%. Метаболізується в печінці. T1/2 — близько 3 год, у літніх хворих — до 5 год, при тяжких захворюваннях печінки — 15-20 ч. Виводиться з сечею (у незміненому вигляді менше 5%).Побічні де��відсутність
Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія.
З боку травної системи: гикавка, сухість у роті, діарея, запор; іноді - безсимптомне минуще підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові.
З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, у ряді випадків з депресією сегмента ST, аритмії, брадшсардия, зниження артеріального тиску.
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади і судоми.
Місцеві реа��ції: біль, печіння та почервоніння в місці введення.
Інші: приплив крові до обличчя, відчуття жару, тимчасове порушення гостроти зору; рідко - гіпокаліємія (зв'язок з прийомом препарату однозначно не встановлена).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не рекомендується вводити в одному шприці з іншими препаратами. Ін'єкційні форми розводять безпосередньо перед використанням і тільки рекомендованими розчинами (розчини натрію і калію хлориду, глюкози, маніту, Рінгера). Ампули не автоклавують.Свідчення
— підказкамиок в ток і усунення нудоти і блювання, спричинених цитостатичною хіміотерапією і радіотерапією, а також післяопераційної нудоти та блювання.Протипоказання
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий вік до 2-х років (безпека та ефективність застосування не вивчалась);
— підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Лікарська взаємодія
Індуктори або інгібітори цитохрому Р450 можуть змінювати кліренс і T1/2.