Дозировка
Капсулы следует проглатывать целиком,запивая небольшим количеством воды. Капсулы нельзя разжевывать или дробить. Для пациентов с затруднением при глотании,капсулы можно открыть и пеллеты растворить в половине стакана негазированнойводы. Не следует использовать другие жидкости, так как защитная оболочка можетраствориться. Воду с микрогранулами выпивают сразу же или в течение 30 минут.Снова наполните стакан водой наполовину, размешайте остатки и выпейте. Неследует жевать или дробить микрогранулы. Пациентам, которые не могут глотать,капсулы можно открыть и растворить пеллеты в негазированной воде, затем ввестичерез зонд. Важно, чтобы целесообразность введения препарата с помощью шприца итрубки, была тщательно рассмотрена. Взрослым и подросткам с 12 лет Гастро-эзофагеальная рефлюксная болезнь Лечение эрозивного рефлюкс-эзофагита: 40 мгоднократно в сутки в течение 4 недель. Дополнительный 4-х недельный курслечения рекомендуется в случаях, если после первого курса, заживления эзофагитане наступает или сохраняются симптомы. Длительное поддерживающее лечение пациентовс излеченным эзофагитом для предотвращения рецидива: по 20 мг один раз в сутки. Симптоматическое лечениегастро-эзофагеальной рефлюксной болезни: 20 мг один раз в сутки пациентам без эзофагита. Если после 4-х недель лечениясимптомы не исчезают, следует провести дополнительное обследование пациента.После устранения симптомов, последующийконтроль симптомов достигается приемом препарата в дозе 20 мг один раз в сутки.Взрослым, при необходимости, можно использовать режим «терапия по требованию»приема препарата в дозе 20 мг один раз в сутки. Пациентам, получающим лечениеНПВП, с риском развития язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, последующийконтроль симптомов с использованием режима «терапия по требованию», нерекомендуется. Взрослым Для эрадикации Helicobacter pylori в комбинации с соответствующим режимом терапииантибиотиками Лечение язвы двенадцатиперстной кишки,ассоциированной с Helicobacter pylori и профилактика рецидива пептических язв упациентов с Helicobacter pylori-ассоциированными язвами: 20 мг Эманера® в комбинации с 1 г амоксициллина и 500 мг кларимитроцина, все препараты принимаются 2раза в сутки в течение 7 дней. Пациенты,которым необходимо непрерывное лечение НПВП Заживление язвы желудка, связанной сприемом НПВП: обычная доза 20 мг 1 раз в сутки. Длительность лечения составляет 4–8 недели. Профилактика язвы желудка идвенадцатиперстной кишки, связанной с приемом НПВП у пациентов с риском: 20 мг1 раз в сутки. Длительное лечение после внутривеннойиндуцированной профилактики рецидива кровотечения из пептической язвы: 40 мг 1раз в сутки в течение 4-х недель после внутривенной индуцированной профилактикирецидива кровотечения из пептической язвы. Лечение синдрома Золлингера -Эллисона : рекомендуемаяначальная доза Эманера® составляет 40 мг два раза в сутки.
Лекарственная форма
Капсулы кишечнорастворимые светло-розового цвета, размер №3; содержимое капсул - пеллеты от белого до почти белого цвета.
Состав
1 капс.
эзомепразол магния 20.645 мг,
?что соответствует содержанию эзомепразола 20 мг
Вспомогательные вещества: сахарная крупка* - 35.58 мг, повидон К30 - 7.5 мг, натрия лаурилсульфат - 0.9 мг.
Состав оболочки пеллет: опадрай II белый 85F28751 (поливиниловый спирт - 9.376 мг, титана диоксид (E171) - 5.86 мг, макрогол 3000 - 4.735 мг, тальк - 3.469 мг) - 23.44 мг, магния гидроксикарбонат (магния карбонат тяжелый) - 3 мг, сополимер метакриловой кислоты и этилакрилата (1:1) дисперсия 30%** - 127.49 мг, тальк - 11.925 мг, макрогол 6000 - 3.825 мг, титана диоксид (Е171) - 3.825 мг, полисорбат 80 - 1.72 мг.
Фармакологическое действие
Эманера® является S-изомером омепразола иснижает секрецию кислоты в желудке путём специфического нацеленного механизмадействия. Препарат представляет собой ингибитор протонового насоса в париетальных клетках. S- и R-изомерыомепразола обладают сходной фармакодинамической активностью.
Эзомепразол является слабым основанием,концентрируется и переходит в активную форму в сильно-кислой среде секреторныхканальцев париетальных клеток и ингибирует фермент Н+, К+-АТФазу – кислотныйнасос и ингибирует как базальную, так истимулированную секрецию кислоты.
Влияние на секрецию кислоты в желудке
После перорального приёма 20 мг или 40 мг препаратаЭманера® эффект развивается в течение 1 часа. При ежедневном приёме препарата втечение 5-ти дней в дозе 20 мг один раз в сутки, средняя пиковая концентрациякислоты после стимуляции пентагастрином снижается на 90%, при измеренииконцентрации кислоты через 6—7 часов после приёма дозы на 5-й день терапии. После5 дней перорального приёма эзомепразола в дозе 20 мг и 40 мг, рН в желудкесоставил выше 4 в течение, в среднем, 13 и 17 часов, соответственно, более 24часов у пациентов с симптоматической гастро-эзофагеальной рефлюксной болезнью(ГЭРБ). После приёма эзомепразола в дозе 20 мг, рН в желудке был выше 4 у 76%пациентов в течение 8 часов, у 54% пациентов в течение 12 часов и у 24%пациентов в течение 16 часов. Соответствующие соотношения для эзомепразола в дозе40 мг составили 97%, 92% и 56%.
Используя параметр AUC, в качествезаменяющего параметра для оценки концентрацииэзомепразола в плазме, была выявлена взаимосвязь между секрецией кислоты и концентрациейпрепарата.
Терапевтический эффект, достигаемый врезультате ингибирования секреции кислоты
Заживление рефлюкс-эзофагита препаратом Эманера® в дозе 40 мг наступает приблизительно у 78%пациентов через 4 недели и у 93% – через 8 недель. Лечение препаратом Эманера® в дозе 20 мг 2 раза в сутки в комбинации с соответствующимиантибиотиками в течение одной недели приводит к эрадикации Helicobacter pyloriприблизительно у 90% пациентов.
При неосложнённой язве двенадцатиперстнойкишки для эффективного заживления язвы после недельного эрадикационного курсане требуется последующей монотерапии антисекреторными препаратами.
Другие эффекты, связанные с ингибированиемсекреции кислоты
Во время лечения антисекреторнымипрепаратами уровень гастрина в плазме повышается в результате снижения секрециикислоты.
У пациентов, длительное время получавшихэзомепразол, отмечается увеличение количества энтерохромаффиноподобных клеток (ECL-клеток),вероятно, связанное с повышением уровня гастрина в плазме.
Эзомепразол показал высокую эффективность вотношении заживления язв желудка, атакже профилактики язв желудка и двенадцатиперстной кишки, у пациентов,получавших нестероидные противовоспалительные препараты (в том числе у пациентов в возрасте старше 60 лет и/или спептической язвой в анамнезе), включаяселективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2).
Фармакокинетика
Эзомепразол является неустойчивым в кислойсреде и принимается перорально в виде гранул, покрытых кишечнорастворимойоболочкой. Поглощение эзомепразола происходит быстро, плазменный пик наступает через 1-2 часа после приема. Абсолютнаябиодоступность составляет 64% после разовой дозы в 40 мг и возрастает до 89% послеповторного применения разовой дозы. Для 20 мг эзомепразола, соответствующие значениясоставляют 50% и 68%, соответственно. Выраженный объем распределения в стационарномсостоянии у здоровых людей составляет приблизительно 0,221/кг массы тела. Эзомепразол связывается с белкамиплазмы на 97%.
Прием пищи как задерживает, так и уменьшаетпоглощение эзомепразола, хотя это не оказывает существенного влияния на эффективностьингибирования секреции соляной кислоты.
Метаболизм и выведение
Эзомепразол полностью метаболизируется сучастием системы цитохрома Р450 (CYP). Основная часть метаболизируется приучастии полиморфного CYP2C19, который отвечает за образование гидрокси- идесметилметаболитов эзомепразола. Метаболизм оставшейся части зависит от другойспецифической изоформы, CYP3A4, которая отвечает за образование эзомепразол сульфона -основного метаболита в плазме крови.
Параметры, приведенные ниже, отражают, восновном, характер фармакокинетики у пациентов с активным ферментом CYP2C19 (упациентов с экстенсивным метаболизмом). Общий плазменный клиренс составляетпримерно 17 л/ч после однократного приема препарата и 9 л/ч – при повторныхприемах. Период полувыведения составляет 1,3 часа при повторных приемах препаратаодин раз в сутки. При приеме эзомепразола в дозе 40 мг два раза в сутки, площадьпод кривой «концентрация – время» (AUC) увеличивается при повторном введенииэзомепразола. Это увеличение является дозозависимым и приводит к более чем дозопропорциональномуувеличению AUC после повторного введения.Эта время- и дозо- зависимостьобъясняется снижением метаболизма при «первом прохождении» через печень, атакже снижением системного клиренса эзомепразола, что, вероятно, связано сингибированием фермента CYP2C19 эзомепразолом и / или ее сульфонсодержашим метаболитом.
Эзомепразол полностью выводится из плазмымежду дозами, при применении один раз всутки тенденции к кумуляции препарата не отмечается.
Основные метаболиты эзомепразола не влияютна секрецию кислоты в желудке. При пероральном применении до 80% дозы препаратавыводится в виде метаболитов с мочой, другая часть - с фекалиями. В мочеобнаруживается менее 1% неизмененного эзомепразола.
Особая категория пациентов
Приблизительно у 2.9 ± 1.5% населенияснижена активность фермента CYP2C19 (упациентов с медленным метаболизмом). У таких пациентов метаболизм эзомепразола,в основном, осуществляется с помощью CYP3A4. При повторном приеме внутрь 40 мгэзомепразола однократно в сутки средняя площадь под кривой «концентрация –время» на 100% выше, чем у пациентов с активным ферментом CYP2C19 (пациенты сбыстрым метаболизмом). Средние значения пиковых концентраций в плазме упациен
Побочные действия
головная боль
-боль в животе, метеоризм, тошнота, рвота запор,диарея
периферические отеки
-бессонница
-головокружение, парестезия, нарушение сна(сонливость)
-вертиго
-сухость во рту
- повышение активности ферментов печени
- дерматит, зуд, сыпь, крапивница
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При наличии каких-либо тревожных симптомов(например, таких как значительная спонтанная потеря массы тела, частая рвота,дисфагия, рвота с кровью или мелена), а также при наличии язвы желудка (или приподозрении на язву желудка), следует исключить наличие злокачественногоновообразования, поскольку лечение препаратом Эманера® может привести ксглаживанию симптоматики и отсрочить постановку диагноза.
Пациенты, принимающие препарат Эманера® втечение длительного периода (особенно более года), должны находиться подрегулярным наблюдением врача.
Пациенты, находящиеся на режиме терапии «потребованию», должны быть проинструктированы о необходимости связаться со своимврачом при изменении характера симптомов. Принимая во внимание колебанияконцентрации эзомепразола в плазме крови при назначении эзомепразола в режиметерапии «по требованию», следует учитывать взаимодействие препарата с другими лекарственнымисредствами.
У пациентов, длительное время получавшихэзомепразол, отмечается увеличение количества энтерохромаффиноподобных (ECL)клеток, вероятно, связанное с повышением уровня гастрина в плазме; у пациентов,принимающих антисекреторные препараты в течение длительного промежутка времени,чаще отмечается образование доброкачественных железистых кист в желудке. Этиявления обусловлены физиологическими изменениями в результате выраженного ингибированиясекреции кислоты и носят обратимый характер.
Снижение кислотности желудочного сока любымипутями, включая ингибиторы протонного насоса, повышает количество желудочных бактерий,обычно присутствующих в желудочно-кишечном тракте. Лечение ингибиторами протонногонасоса может привести к незначительному увеличению риска желудочно-кишечных инфекций,таких как Salmonella и Campylobacter.
При назначении препарата Эманера® для эрадикации Helicobacter pylori должнаучитываться возможность лекарственных взаимодействий для всех компонентовтройной терапии. Кларитромицин - мощный ингибитор CYP3A4, следовательно, должны рассматриваться всепротивопоказания и взаимодействия кларитромицина в случае применения упациентов, принимающих другие лекарства, метаболизирующиеся с участием CYP3A4(например, цизаприд).
Эманера® содержит сахарозу. Пациенты с наследственнойнепереносимостью фруктозы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией илисахаразо–изомальтазной недостаточностью не должны принимать этот препарат.
Показания
гастро-эзофагеальная рефлюксная болезнь(ГЭРБ) (лечение эрозивного
рефлюкс-эзофагита,длительное поддерживающее лечение после заживления
рефлюкс-эзофагитадля предотвращения рецидива, симптоматическое лече-
ниегастро-эзофагеальной рефлюксной болезни
- для эрадикации Helicobacter pylori в комбинации с соответствующим
режимом терапии антибиотиками (лечение язвыдвенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, профилактикарецидива пептических язв, ассоциированных с Helicobacter pylori)
- пациенты, которым необходимо непрерывноелечение НПВП (заживление
язвыжелудка, связанной с приёмом HПBП, профилактика язвы желудка и
двенадцатиперстнойкишки, связанной с приёмом НПВП у пациентов, отно-
сящихсяк группе риска)
- длительное лечение после внутривеннойиндуцированной профилактики
рецидива кровотечения из пептической язвы
- лечение синдрома Золлингера –Эллисона
Противопоказания
— одновременный прием с атазанавиром и нелфинавиром;
— детский возраст до 12 лет (отсутствуют данные об эффективности и безопасности);
— детский возраст старше 12 лет по другим показаниям, кроме ГЭРБ;
— наследственная непереносимость фруктозы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции или дефицит сахаразы-изомальтазы;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к замещенным бензимидазолам.
С осторожностью: почечная недостаточность тяжелой степени (опыт применения ограничен).
Применение при беременности и кормлении грудью
Применение препарата Эманера при беременности возможно только в том случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода, т.к. недостаточно данных о применении эзомепразола у беременных женщин.
В эпидемиологических исследованиях во время применения рацемической смеси омепразола не выявлено фетотоксических эффектов или нарушений развития плода.
В исследованиях с эзомепразолом у животных не выявлено прямого или опосредованного отрицательного воздействия на развитие эмбриона или плода. Не выявлено прямого или опосредованного отрицательного влияния на течение беременности, родов и в постнатальный период новорожденного.
В настоящее время неизвестно, выделяется ли эзомепразол с грудным молоком, поэтому не следует применять препарат Эманера в период лактации (грудного вскармливания).
Лекарственное взаимодействие
Воздействия эзомепразола на фармакокинетикудругих препаратов
Лекарственные средства с рН-зависимымвысвобождением
Пониженная кислотность в желудке прилечении эзомепразолом может привести к снижению или повышению всасывания другихлекарств, механизм всасывания которых зависит от кислотности среды. Так же, каки при использовании других препаратов, подавляющих секрецию кислоты илиантацидов, лечение эзомепразолом может привести к снижению всасывания кетоконазолаили итраконазола.
Одновременное применение эзомепразола (40 мг один раз в сутки) сатазанавиром 300 мг / ритонавиром 100 мг приводит к снижению экспозиции атазанавира (примерно на75% снижается AUC (площадь кривой "концентрация - время"), Cmax и Cmin(максимальная и минимальная концентрация в плазме). Повышение дозы атазанавирадо 400 мг не компенсирует влияние эзомепразола на экспозицию атазанавира. Эзомепразол,как и другие ИПП (ингибиторы "протонной помпы"), не следует приниматьвместе с атазанавиром.
(4287)
Дозування
Капсули слід проковтувати цілком,запиваючи невеликою кількістю води. Капсули не можна розжовувати або дробити. Для пацієнтів з утрудненням при ковтанні,капсули можна відкрити і пелети розчинити в половині склянки негазированнойводы. Не слід використовувати інші рідини, так як захисна оболонка можетраствориться. Воду з мікрогранулами випивають відразу ж або протягом 30 хвилин.Знову наповніть склянку водою наполовину, розмішайте залишки і випийте. Варто жувати або подрібнювати мікрогранули. Пацієнтам, які не м��гут ковтати капсули можна відкрити і розчинити пелети в негазованій воді, потім ввестичерез зонд. Важливо, щоб доцільність введення препарату за допомогою шприца итрубки, була ретельно розглянута. Дорослим і підліткам з 12 років Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба Лікування ерозивного рефлюкс-езофагіту: 40 мгоднократно на добу протягом 4 тижнів. Додатковий 4-х тижневий курслечения рекомендується у випадках, якщо після першого курсу, загоєння эзофагитане настає або зберігаються симптоми. Тривале підтримуюче лікування пациентовс вилікуваним езофагітом для запобігання рецидиву: по 20 мг один раз на добу. Симптоматичне лечениегастро-езофагеальної рефлюксної хвороби: 20 мг один раз на добу пацієнтам без езофагіту. Якщо після 4-х тижнів лечениясимптомы не зникають, слід провести додаткове обстеження пацієнта.Після усунення симптомів, последующийконтроль симптомів досягається прийомом препарату в дозі 20 мг один раз на добу.Дорослим, при необхідності, можна використовувати режим «терапія на вимогу»прийому препарату в дозі 20 мг ��дин раз на добу. Пацієнтам, які отримують лечениеНПВП, з ризиком розвитку виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, последующийконтроль симптомів з використанням режиму «терапія на вимогу», непотрібно. Дорослим Для ерадикації Helicobacter pylori у комбінації з відповідним режимом терапииантибиотиками Лікування виразки дванадцятипалої кишки,асоційованої з Helicobacter pylori і профілактика рецидивів пептичних виразок упациентов з Helicobacter pylori-асоційованими виразками: 20 мг Эманера® в комбінації з 1 г амоксициліну та 500 мг кларимитроцина, всі препарати приймаються 2 рази на добу протягом 7 днів. Пацієнти,яким необхідно безперервне лікування НПЗП Загоєння виразки шлунка, пов'язаної сприемом НПЗП: звичайна доза 20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів. Профілактика виразки шлунка идвенадцатиперстной кишки, пов'язаної з прийомом НПЗП у пацієнтів з ризиком: 20 мг1 раз на добу. Тривале лікування після внутривеннойиндуцированной профілактики рецидиву кровотечі з пептичної виразки: 40 мг 1раз на добу протягом 4-х тижнів після внутрішньовенної індукованої прктикирецидива кровотечі з пептичної виразки. Лікування синдрому Золлінгера -Еллісона : рекомендуемаяначальная доза Эманера® становить 40 мг два рази на добу.
Лікарська форма
Капсули кишковорозчинні світло-рожевого кольору, розмір №3; вміст капсул - пелети від білого до майже білого кольору.Склад
1 капс.
езомепразол магнію 20.645 мг,
?що відповідає змісту езомепразолу 20 мг
Допоміжні речовини: цукрова крупка* - 35.58 мг, повідон К30 - 7.5 мг, натрію лаурилсульфат - 0.9 мг.
<br /> Склад оболонки пелет: опадрай ІІ білий 85F28751 (полівініловий спирт - 9.376 мг, титану діоксид (E171) - 5.86 мг, макрогол 3000 - 4.735 мг, тальк - 3.469 мг) - 23.44 мг, магнію гидроксикарбонат (магнію карбонат важкий) - 3 мг, сополімер метакрилової кислоти і этилакрилата (1:1) дисперсія 30%** - 127.49 мг, тальк - 11.925 мг, макрогол 6000 - 3.825 мг, титану діоксид (Е171) - 3.825 мг, полісорбат 80 - 1.72 мг.Фармакологічна дія
Эманера® є S-ізомером омепразолу иснижает секрецію кислоти у шлунку шляхом специфічного націленого механизмадействия. Препарат являє собою інгібітор протонового насоса в парієтальних клітинах. S - і R-изомерыомепразола володіють подібною фармакодинамической активністю.
Езомепразол є слабкою основою,концентрується та переходить у активну форму у сильно-кислому середовищі секреторныхканальцев парієтальних клітин та інгібує фермент Н+, К+-АТФазу – кислотныйнасос і пригнічує як базальну, так истимулированную секрецію кислоти.
Вплив на секрецію кислоти в шлунку
Після перорального прийому 20 мг або 40 мг препаратаЭманера® ефект розвивається в теч��ня 1 години. При щоденному прийомі препарату протягом 5-ти днів у дозі 20 мг один раз на добу, середня пікова концентрациякислоты після стимуляції пентагастрином знижується на 90%, при измеренииконцентрации кислоти через 6-7 годин після прийому дози на 5-й день терапії. После5 днів перорального прийому езомепразолу у дозі 20 мг та 40 мг, рН в желудкесоставил вище 4 протягом, у середньому, 13 і 17 годин відповідно, більш 24часов у пацієнтів з симптоматичною гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби(ГЕРХ). Після прийому езомепразолу в дозі 20 мг, рН в желудке був вище 4 у 76% пацієнтів протягом 8 годин, у 54% пацієнтів протягом 12 годин і у 24% пацієнтів протягом 16 годин. Відповідні співвідношення для езомепразолу в дозе40 мг становили 97%, 92% та 56%.
Використовуючи параметр AUC, в качествезаменяющего параметра для оцінки концентрацииэзомепразола в плазмі, була виявлена взаємозв'язок між секрецією кислоти і концентрациейпрепарата.
Терапевтичний ефект, що досягається в результаті інгібування секреції кислоти
Загоєння рефлюкс-езофагіту препаратом Эманера® у дозі 40 мг настає приблизительно у 78%пацієнтів через 4 тижні та у 93% – через 8 тижнів. Лікування препаратом Эманера® у дозі 20 мг 2 рази на добу в комбінації з соответствующимиантибиотиками протягом одного тижня призводить до ерадикації Helicobacter pyloriприблизительно у 90% пацієнтів.
При неускладненій виразці двенадцатиперстнойкишки для ефективного загоєння виразки після тижневого эрадикационного курсане потрібно подальшої монотерапії антисекреторними препаратами.
Інші ефекти, пов'язані з ингибированиемсекреции кислоти
Під час лікування а��тисекреторнымипрепаратами рівень гастрину в плазмі підвищується внаслідок зниження секрециикислоты.
У пацієнтів, які тривалий час получавшихэзомепразол, відзначається збільшення кількості энтерохромаффиноподобных клітин (ECL-клітин),ймовірно, пов'язане з підвищенням рівня гастрину в плазмі.
Езомепразол показав високу ефективність увідношенні загоєння виразок шлунку, а також профілактики виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, у пацієнтів,які отримували нестероїдні протизапальні препарати (в тому числі у пацієнтів й індустріаль��тів у віці старше 60 років та/або спептической виразкою в анамнезі), включаяселективные інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).Фармакокінетика
Езомепразол є нестійким у кислойсреде та приймається перорально у вигляді гранул, вкритих кишечнорастворимойоболочкой. Поглинання езомепразолу відбувається швидко, плазмовий пік настає через 1-2 години після прийому. Абсолютнаябиодоступность становить 64% після разової дози 40 мг і зростає до 89% послеповторного застосування разової дози. Для 20 мг езомепразолу, відповідні value��ниясоставляют 50% і 68%, відповідно. Виражений об'єм розподілу в стационарномсостоянии у здорових людей становить приблизно 0,221/кг маси тіла. Езомепразол зв'язується з белкамиплазмы на 97%.
Прийом їжі як затримує, так і уменьшаетпоглощение езомепразолу, хоча це не робить істотного впливу на эффективностьингибирования секреції соляної кислоти.
Метаболізм і виведення
Езомепразол повністю метаболізується сучастием системи цитохрому Р450 (CYP). Основна частина метаболізується приучастии п��лиморфного CYP2C19, який відповідає за утворення гідрокси - идесметилметаболитов езомепразолу. Метаболізм решти залежить від другойспецифической ізоформи, CYP3A4, яка відповідає за утворення езомепразол сульфону -основного метаболіту в плазмі крові.
Параметри, наведені нижче, відображають, в основному, характер фармакокінетики у пацієнтів з активним ферментом CYP2C19 (упациентов з екстенсивним метаболізмом). Загальний плазмовий кліренс составляетпримерно 17 л/год після одноразового прийому препарату і 9 л/год – при повторныхприемах. Період напіввиведення становить 1,3 години при повторних прийомах препаратаодин раз на добу. При прийомі езомепразолу у дозі 40 мг два рази на добу, площадьпод кривою «концентрація – час» (AUC) збільшується при повторному введенииэзомепразола. Це збільшення є дозозалежним і призводить до більш ніж дозопропорциональномуувеличению AUC після повторного введення.Ця час - і дозо - зависимостьобъясняется зниженням метаболізму при «першому проходженні» через печінку, а також зниженням системного кліренсу езомепразолу, що, ймовірно, пов'язано сінгибированием ферменту CYP2C19 эзомепразолом та / або її сульфонсодержашим метаболітом.
Езомепразол повністю виводиться з плазмымежду дозами, при застосуванні один раз на добу тенденції до кумуляції препарату не відзначається.
Основні метаболіти езомепразолу не влияютна секрецію кислоти в шлунку. При пероральному застосуванні до 80% дози препаратавыводится у вигляді метаболітів з сечею, інша частина - з фекаліями. У мочеобнаруживается менше 1% незміненого езомепразолу.
Особлива категорія пацієнтів
Приблизно у 2.9 ± 1.5% населенияснижена активність ферменту CYP2C19 (упациентов з повільним метаболізмом). У таких пацієнтів метаболізм езомепразолу,в основному, здійснюється за допомогою CYP3A4. При повторному прийомі всередину 40 мгэзомепразола одноразово на добу середня площа під кривою «концентрація –час» на 100% вище, ніж у пацієнтів з активним ферментом CYP2C19 (пацієнти сбистрим метаболізмом). Середні значення пікових концентрацій у плазмі упациенПобічні дії
головний біль
-біль у животі, метеоризм, нудота, блювання запор,діарея
периферическ��е набряки
-безсоння
-запаморочення, парестезія, порушення сну(сонливість)
-вертиго
-сухість у роті
- підвищення активності ферментів печінки
- дерматит, свербіж, висип, кропив'янкаОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При наявності будь-яких тривожних симптомів(наприклад, таких як значна спонтанна втрата маси тіла, часте блювання,дисфагія, блювання з кров'ю або мелена), а також при наявності виразки шлунка (або приподозрении на виразку шлунка слід виключити наявність злокачественногоновообразования, оскільки лікування препаратом Эманера® може призвести ксглаживанию симптоматику і відстрочити постановку діагнозу.
Пацієнти, які приймають препарат Эманера® протягом тривалого періоду (особливо більше року), повинні знаходитися подрегулярным наглядом лікаря.
Пацієнти, що знаходяться на режимі терапії «потребованию», повинні бути проінструктовані про необхідність зв'язатися з своимврачом разі зміни характеру симптомів. Беручи до уваги колебанияконцентрации езомепразолу в плазмі крові при призначенні езомепразолу в режиметерапии «на вимогу», слід враховувати взаємодію препарату з іншими лекарственнымисредствами.
У пацієнтів, які тривалий час получавшихэзомепразол, відзначається збільшення кількості энтерохромаффиноподобных (ECL)клітин, ймовірно, пов'язане з підвищенням рівня гастрину в плазмі; у пацієнтів,які приймають антисекреторні препарати протягом тривалого проміжку часу,частіше відзначається утворення доброякісних залізистих кіст у шлунку. Этиявления зумовлені фізіологічними змінами в внаслідок вираженого ингибированиясекреции кислоти та носять оборотний характер.
Зниження кислотності шлункового соку любымипутями, включаючи інгібітори протонного насоса, підвищує кількість шлункових бактерій,зазвичай присутніх в шлунково-кишковому тракті. Лікування інгібіторами протонногонасоса може призвести до незначного збільшення ризику шлунково-кишкових інфекцій,таких як Salmonella і Campylobacter.
При призначенні препарату Эманера® для ерадикації Helicobacter pylori должнаучитываться можливість лікарських взаимодействий для всіх компонентовтройной терапії. Кларитроміцин - потужний інгібітор CYP3A4, отже, повинні розглядатися всепротивопоказания і взаємодії кларитроміцину у разі застосування упациентов, які приймають інші ліки, що метаболізуються за участю CYP3A4(наприклад, цизаприд).
Эманера® містить сахарозу. Пацієнти з наследственнойнепереносимостью фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією илисахаразо–изомальтазной недостатністю не повинні приймати цей препарат.Свідчення
гастро-езофагеальна рефлюксная хвороба(ГЕРХ) (лікування ерозивного
рефлюкс-езофагіту,тривале підтримуюче лікування після загоєння
рефлюкс-эзофагитадля запобігання рецидиву, симптоматичне лече-
ниегастро-езофагеальної рефлюксної хвороби
- для ерадикації Helicobacter pylori у комбінації з відповідним
режимом терапії антибіотиками (лікування язвыдвенадцатиперстной кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, профилактикарецидива пептичних виразок, асоційованих з Helicobacter pylori)
- пацієнти, яким необхідно сталу��оелечение НПЗП (загоєння
язвыжелудка, пов'язаної з прийомом НПЗП, профілактика виразки шлунка і
двенадцатиперстнойкишки, пов'язаної з прийомом НПЗЗ у пацієнтів, відно-
сящихсяк групі ризику)
- тривале лікування після внутривеннойиндуцированной профілактики
рецидиву кровотечі з пептичної виразки
- лікування синдрому Золлінгера –ЕллісонаПротипоказання
— одночасний прийом з атазанавіром і нелфінавіром;
— дитячий вік до 12 років (відсутні дані щодо ефективності і безпекисности);
— дитячий вік старше 12 років за іншими показаннями, окрім ГЕРХ;
— спадкова непереносимість фруктози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції або дефіцит сахарази-ізомальтази;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до заміщених бензімідазолів.
З обережністю: ниркова недостатність тяжкого ступеня досвід застосування обмежений).
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Застосування препарату Эманера при беременностюки можливо тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, оскільки недостатньо даних про застосування езомепразолу у вагітних жінок.
В епідеміологічних дослідженнях під час застосування рацемической суміші омепразолу не виявлено фетотоксических ефектів або порушень розвитку плода.
У дослідженнях з эзомепразолом у тварин не виявлено прямого або опосередкованого негативного впливу на розвиток ембріона або плода. Не виявлено прямого або опосередкованого отрицат��льного впливу на перебіг вагітності, пологів і в постнатальний період новонародженого.
В даний час невідомо, чи виділяється езомепразол з грудним молоком, тому не слід застосовувати препарат Эманера в період лактації (грудного вигодовування).Лікарська взаємодія
Впливу езомепразолу на фармакокинетикудругих препаратів
Лікарські засоби з рН-зависимымвысвобождением
Знижена кислотність у шлунку при лікуванні эзомепразолом може призвести до зниження або підвищення всмоктування одинихлекарств, механізм всмоктування яких залежить від кислотності середовища. Так само, як і при використанні інших препаратів, що пригнічують секрецію кислоти илиантацидов, лікування эзомепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолаили ітраконазолу.
Одночасне застосування езомепразолу (40 мг один раз на добу) сатазанавиром 300 мг / ритонавіром 100 мг призводить до зниження експозиції атазанавіру (приблизно на75% знижується AUC (площа кривої "концентрація - час"), Cmax і Cmin(максимальна і мінімальна концентрація в плазмі). Вище��ие дози атазанавирадо 400 мг не компенсує вплив езомепразолу на експозицію атазанавіру. Езомепразол,як і інші ІПП (інгібітори "протонної помпи", не слід приниматьвместе з атазанавіром.
