Дозировка
Принимают внутрь, независимо от приема пищи. Взрослым и детям в возрасте старше 6 лет - по 5 мг 1 раз/сут. Детям в возрасте 2-6 лет - по 1.25 мг 2 раза/сут. Продолжительность лечения зависит от вида, длительности и течения симптомов. Для лечения сенной лихорадки требуется 3-6 недель, а при кратковременном воздействии пыльцы обычно достаточно приема препарата в течение 1 недели
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
левоцетирезина гидрохлорид 5мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 29,8мг, лактозы моногидрат 41,0мг, кальция гидрофосфата дигидрат 15,0, натрия карбоксиметилкрахмал 6,8мг, повидон 1,4мг, магния стеарат 1,0мг; Вспомогательные вещества для оболочки: гипромеллоза 2,1мг, макрогол 6000 0,6мг, титана диоксид 0,3мг
Фармакологическое действие
Противоаллергическое средство. Левоцетиризин, (R)-энантиомер цетиризина, является избирательным антагонистом периферических гистаминовых Н1-рецепторов. Сродство левоцетиризина (Ki = 3.2 нмоль/л) с гистаминовыми H1-рецепторами в 2 раза выше, чем у цетиризина (Ki = 6.3 нмоль/л). Исследования фармакокинетики у здоровых добровольцев показали, что при нанесении на кожу и на слизистую оболочку носа активность левоцетиризина в половине дозы сопоставима активности цетиризина в целой дозе.
Левоцетиризин подавляет активность эотаксин-индуцированной трансэндотелиальной миграции эозинофилов в клетках кожи и легких. Фармакодинамические исследования продемонстрировали три основных подавляющих эффекта левоцетиризина в дозе 5 мг в первые 6 ч после контакта с пыльцой: подавление выброса VCAM-1, изменение сосудистой проницаемости и уменьшение активации эозинофилов. Как и у цетиризина, действие в отношении гистамин-индуцированных кожных реакций не зависит от плазменных концентраций препарата.
Левоцетиризин предупреждает развитие и облегчает течение аллергических реакций, оказывает антиэкссудативное, противозудное действие; практически не оказывает антихолинергического и антисеротонинового действия.
Левоцетиризин в дозе 5 мг способствует угнетению воспалительно-эксудативной реакции на гистамин в той же степени, что и цетиризин в дозе 10 мг. ЭКГ не выявила значительного действия левоцетиризина на интервал QT.
Фармакокинетика
После приема внутрь левоцетиризин быстро всасывается из ЖКТ. Прием пищи не влияет на полноту всасывания, хотя скорость ее снижается. Cmax в плазме крови достигается через 0.9 ч после однократного приема внутрь. Равновесное состояние достигается через 2 дня. Cmax после однократного и повторного (по 5 мг ежедневно) приема составляют 270 нг/мл и 308 нг/мл соответственно.
Связывание с белками плазмы составляет 90%. Данные о распределении препарата в тканях и проникновении через ГЭБ отсутствуют. Vd составляет 0.4 л/кг. Выделяется с грудным молоком.
Менее 14% введенной дозы метаболизируется в печени путем окисления ароматического кольца, N- и O-деалкилирования и коньюгации с таурином. Деалкилирование преимущественно катализируется CYP3A4, а в окислении ароматического кольца принимают участие изоформы CYP. Левоцетиризин не влияет на активность изоферментов CYP1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 и 3A4 в концентрациях, намного превышающих пиковые концентрации при пероральном приеме 5 мг. Вследствие незначительного метаболизма и отсутствия метаболического подавления взаимодействие левоцетиризина с другими веществами маловероятно.
T1/2 составляет 7.9±1.9 ч. Общий клиренс составляет 0.63 мл/мин/кг. Левоцетиризин и его метаболит выводятся преимущественно почками (85.4% принятой дозы), путем клубочковой фильтрации и активной канальцевой секреции. Выведение через кишечник составляет 12.9%.
Фармакокинетика левоцетиризина линейна, не зависима от дозы и времени и имеет малые различия у разных испытуемых. Фармакокинетические профили одиночного энантиомера и цетиризина сходны. При всасывании или выведении не происходит хиральной инверсии.
Общий клиренс левоцетиризина коррелирует с КК (это следует учитывать при определении интервалов между приемами у пациентов с умеренным или выраженным нарушением функции почек). При анурии общий клиренс снижается примерно на 80% по сравнению со здоровыми испытуемыми. При стандартной процедуре 4-часового гемодиализа выводится менее чем 10% левоцетиризина.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, сонливость, повышенная утомляемость; нечасто - астения.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость во рту; нечасто - боль в животе; очень редко - тошнота, нарушение функциональных печеночных проб.
Аллергические реакции: очень редко - ангионевротический отек, зуд, кожная сыпь, крапивница, анафилаксия.
Прочие: очень редко - увеличение массы тела, диспноэ.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентам пожилого возраста с умеренным или выраженным нарушением функции почек может потребоваться коррекция режима дозирования.
Пациентам с нарушением функции почек требуется коррекция режима дозирования в зависимости от КК.
Пациентам с изолированным нарушением функции печени каких-либо изменений дозы не требуется. Пациентам с сочетанным нарушением функции печени и почек рекомендуется уточнение дозы.
Пациентам следует воздержаться от употребления алкоголя во время применения левоцетиризина.
Использование в педиатрии
Левоцетиризин применяют у детей старше 2 лет в специальной лекарственной форме.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Сравнительные клинические исследования не выявили признаков нарушения уровня бодрствования, времени реакции или способности к управлению транспортными средствами после приема рекомендованных доз левоцетиризина. Однако некоторые пациенты могут испытывать сонливость, утомляемость или астению во время приема. Следует с осторожностью применять у пациентов, управляющих автотранспортом и занимающимся видами деятельности, требующими быстроты психомоторных реакций.
Показания
Симптоматическое лечение симптомов круглогодичного и сезонного аллергического ринита (в т.ч. персистирующего аллергического ринита) и аллергического конъюнктивита: чиханье, ринорея, слезотечение, гиперемия конъюнктивы; сенная лихорадка (поллиноз); крапивница (в т.ч. хроническая идиопатическая крапивница); другие аллергические дерматозы, сопровождающиеся зудом и сыпью; отек Квинке
Противопоказания
Почечная недостаточность тяжелой степени (КК ниже 10 мл/мин); детский возраст до 2 лет; повышенная чувствительность к левоцетиризину
Лекарственное взаимодействие
Уменьшение клиренса цетиризина (16%) наблюдалось при многократных введениях теофиллина (400 мг 1 раз/сут); при этом фармакокинетика теофиллина при одновременном введении цетиризина не изменялась.
У восприимчивых пациентов одновременное применение левоцетиризина и этанола или других угнетающих ЦНС средств может приводить к потенцированию угнетающего влияния на ЦНС.
(4625)
Дозування
Приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Дорослим і дітям віком старше 6 років - по 5 мг 1 раз/добу. Дітям у віці 2-6 років - по 1.25 мг 2 рази/добу. Тривалість лікування залежить від виду, тривалості та перебігу симптомів. Для лікування сінної лихоманки потрібно 3-6 тижнів, а при короткочасному впливі пилку зазвичай вистачає прийому препарату протягом 1 тижня
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
левоцетирезина гідрохлорид 5мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристаллическая 29,8 мг, лактози моногідрат 41,0 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат 15,0, натрію карбоксиметилкрахмал 6,8 мг, 1,4 мг повідон, магнію стеарат 1,0 мг; Допоміжні речовини для оболонки: гіпромелоза 2,1 мг, макрогол 6000 0,6 мг, титану діоксид 0,3 мгФармакологічна дія
Протиалергічний засіб. Левоцетиризин, (R)-енантіомер цетиризину, є виборчим антагоністом периферичних гістамінових Н1-рецепторів. Спорідненість левоцетиризину (Ki = 3.2 нмоль/л) з гістаміновими Н1-рецепторами в 2 рази вище, ніж у цетиризину (Ki = 6.3 нмоль/л). Дослідження фармакокінетики у здорових добровольців показали, що при нанесенні на шкіру і слизову оболонку носа активність левоцетиризину у половині дози порівнянна активності цетиризину в цілій дозі.
Левоцетиризин пригнічує активність эотаксин-індукованої трансэндотелиальной міграції еозинофілів у клітинах шкіри і легенів. Фармакодинамічні дослідження продемонстрували три основних пригнічують ефекту левоцетиризину у дозі 5 мг у перші 6 год після контакту з пилком: придушення викиду VCAM-1, зміна судинно�� проникності і зменшення активації еозинофілів. Як і у цетиризину, дію відносно гістамін-індукованих шкірних реакцій не залежить від плазмових концентрацій препарату.
Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергійних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну дію; практично не чинить антихолінергічної і антисеротонинового дії.
Левоцетиризин в дозі 5 мг сприяє пригнічення запально-ексудативний реакції на гістамін в тій же мірі, що і цетиризин в дозі 10 мг. ЕКГ не виявила значного дії левоцетиризину на інтервал QT.Фармакокінетика
Після прийому всередину левоцетиризин швидко всмоктується з ШКТ. Прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, хоча швидкість її знижується. Cmax в плазмі крові досягається через 0.9 год після одноразового прийому внутрішньо. Рівноважний стан досягається через 2 дні. Cmax після одноразового і повторного (по 5 мг щодня) прийому складають 270 нг/мл і 308 нг/мл відповідно.
Зв'язування з білками плазми становить 90%. Дані про розподіл препарату �� тканинах і проникненні через ГЕБ відсутні. Vd складає 0.4 л/кг. Виділяється з грудним молоком.
Менше 14% введеної дози метаболізується в печінці шляхом окислення ароматичного кільця, N - та O-деалкилирования і коньюгации з таурином. Деалкілування переважно каталізується CYP3A4, а в окисленні ароматичного кільця беруть участь ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність ізоферментів CYP1A2, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 і 3A4 у концентраціях, набагато перевищують пікові концентрації при пероральному прийомі 5 мг. Внаслідок незначительного метаболізму і відсутність метаболічного придушення взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами малоймовірно.
T1/2 складає 7.9±1.9 ч. Загальний кліренс становить 0.63 мл/хв/кг Левоцетиризин та його метаболіт виводяться переважно нирками (85.4% прийнятої дози), шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Виведення через кишечник складає 12.9%.
Фармакокінетика левоцетиризину лінійна, не залежна від дози і часу і має малі відмінності у різних випробуваних. Фармакокінетичні профілі одиночного ��нантиомера і цетиризину подібні. При всмоктуванні або виведенні не відбувається інверсії хіральної.
Загальний кліренс левоцетиризину корелює з КК (це слід враховувати при визначенні інтервалів між прийомами у пацієнтів з помірним або вираженим порушенням функції нирок). При анурії загальний кліренс знижується приблизно на 80% у порівнянні зі здоровими випробуваними. При стандартній процедурі 4-годинного гемодіалізу виводиться менш ніж 10% левоцетиризину.Побічні дії
З боку ЦНС: часто - головний біль, сонливість, підвищена у��омляемость; нечасто - астенія.
З боку травної системи: часто - сухість у роті; нечасто - біль у животі; дуже рідко - нудота, порушення функціональних печінкових проб.
Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк, свербіж, шкірний висип, кропив'янка, анафілаксія.
Інші: дуже рідко - збільшення маси тіла, диспное.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтам літнього віку з помірним або вираженим порушенням функції нирок може знадобитися корекція режиму дозування.
Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від КК.
Пацієнтам з ізольованим порушенням функції печінки будь-яких змін дози не потрібно. Пацієнтам з поєднаним порушенням функції печінки і нирок рекомендується уточнення дози.
Пацієнтам слід утриматися від вживання алкоголю під час застосування левоцетиризину.
Використання в педіатрії
Левоцетиризин застосовують у дітей старше 2 років у спеціальній лікарській формі.
Вплив на спос��бность до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Порівняльні клінічні дослідження не виявили ознак порушення рівня неспання, часу реакції або здатності до керування транспортними засобами після прийому рекомендованих доз левоцетиризину. Однак деякі пацієнти можуть відчувати сонливість, стомлюваність або астенію під час прийому. Слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які керують автотранспортом і займаються видами діяльності, що потребують швидкості психомоторних реакцій.Показанія
Симптоматичне лікування симптомів цілорічного та сезонного алергічного риніту (у т. ч. персистуючого алергічного риніту) та алергічного кон'юнктивіту: чхання, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; сінна лихоманка (поліноз); кропив'янка (у т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка); інші алергічні дерматози, які супроводжуються свербіжем та висипами; набряк КвінкеПротипоказання
Ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК нижче 10 мл/хв); дитячий вік до 2 років; підвищена чутливість до левоцетириз��нуЛікарська взаємодія
Зменшення кліренсу цетиризину (16%) спостерігалося при багаторазових введеннях теофіліну (400 мг 1 раз/добу); при цьому фармакокінетика теофіліну при одночасному введенні цетиризину не змінювалася.
У сприйнятливих пацієнтів одночасне застосування левоцетиризину і етанолу або інших пригнічують ЦНС засобів може призводити до потенціювання пригнічуючого впливу на ЦНС.
