Дозировка
Длительность курса лечения и режим дозирования устанавливаются в индивидуальном порядке и зависят от локализации процесса и тяжести заболевания. Взрослым: Внутрь, после еды. Обычная доза: 250 мг 1 раз в сутки. Онихомикоз: продолжительность терапии в среднем 6-12 недель. При поражении ногтей пальцев кистей и стоп (за исключением большого пальца стопы), или при молодом возрасте больного длительность лечения может быть менее 12 недель. При инфекции большого пальца стопы обычно достаточно 3-месячного курса лечения. Некоторым больным, у которых снижена скорость роста ногтей, может потребоваться более длительный срок лечения. Грибковые инфекции кожи: продолжительность лечения при межпальцевой, подошвенной или по типу «носков» локализации инфекции составляет 2-6 недель, при микозах других участков тела: голеней — 2-4 недели, туловища — 2-4 недели; при микозах, вызванных грибами рода Candida — 2-4 недели; при микозах волосистой части головы, вызванных грибами рода Microsporum — более 4 недель. Детям: При массе тела от 20 до 40 кг — 125 мг 1 раз в сутки. При массе тела более 40 кг — 250 мг 1 раз в сутки. Продолжительность лечения микозов волосистой части головы составляет около 4-х недель, при заражении Microsporum canis — может быть более длительной. Пожилым больным препарат назначают в тех же дозах, что и взрослым. Пациентам с почечной недостаточностью (КК более 50 мл/мин) тербинафин назначают в дозе 125 мг 1 раз в день.
Лекарственная форма
Таблетки белого или почти белого цвета плоско-цилиндрической формы, с фаской с двух сторон и риской с одной стороны.
Состав
Одна таблетка содержит:
Активное вещество: тербинафина гидрохлорид 281 мг, в пересчете на тербинафин 250 мг.
Вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия — 12,3 мг, крахмал картофельный — 9,4 мг, повидон (поливинилпирролидон) — 12 мг, вода очищенная — 6,1 мг, магния стеарат — 3,2 мг.
Фармакологическое действие
Тербинафин относится к группе аллиламинов, обладает широким спектром противогрибкового действия. В низких концентрациях оказывает фунгицидное действие на дерматофиты Trychophyton spp. (Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т.
tonsurans, T.verrucosum, T.violaceum), Microsporum canis, Epidermophyton fl occosum, дрожжевые грибы, главным образом Candida albicans. На грибы Candida spp. и их мицелиальные формы оказывает в зависимости от вида гриба фунгицидное
или фунгистатическое действие.
Тербинафин нарушает ранний этап биосинтеза основного компонента клеточной мембраны гриба (эргостерола) путем ингибирования фермента
скваленэпоксидазы.
При пероральном применении не эффективен при лечении разноцветного лишая, вызванного Pityrosporum ovale, Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur).
Фармакокинетика
При пероральном приеме хорошо абсорбируется более 70%; абсолютная биодоступность вследствие эффекта «первого прохождения» снижается на 40%. После однократного приема внутрь в дозе 250 мг время достижения максимальной концентрации (ТСmax) около 2 ч; максимальная концентрация (Сmax) приблизительно 1 мкг/мл.
Площадь под кривой «концентрация — время» (AUC) — 4.5 мкгч/мл, при одновременном приеме с пищей AUC увеличивается на 20%. При длительном приеме Сmax увеличивается на 25%, AUC — в 2.5 раза. Эффективный период полувыведения (Т1/2) — около 36 ч, терминальный Т1/2 200-400 ч (указывает на длительное выведение из кожи и жировой ткани). Равновесная концентрация (Css) не зависит от возраста. Концентра-ция тербинафина в плазме не зависит от пола. Связь с белками плазмы — более 99%. Быстро распределяется в тканях, проникает в дермальный слой кожи и ногтевые пластинки. Проникает в секрет сальных желез и накапливается в высоких концентрациях в волосяных фолликулах, в волосах, коже и подкожной клетчатке. Подвергается значительной биотрансформации, образующиеся метаболиты не обладают противогрибковой активностью. 70% выводятся почками. Не кумулирует в организме. Возраст больных не влияет на фармакокинетику тербинафина, однако элиминация может снижаться при поражениях почек или печени, приводя к высоким концентра-
циям тербинафина в крови. Выделяется с грудным молоком.
Побочные действия
Частота: очень часто — более 1/10, часто — более 1/100 и менее 1/10, нечасто — более 1/1000 и менее 1/100, редко — более 1/10000 и менее 1/1000, очень редко — менее 1/10000, включая отдельные случаи.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто — чувство переполнения желудка, снижение аппетита, диспепсия, тошнота, слабо выраженные боли в животе, диарея.
Со стороны органов кроветворения: очень редко — нейтропения, агранулоцитоз, панцитопения. В очень редких случаях при применении препарата отмечалось развитие качественных или количественных изменений со стороны форменных элементов крови (нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения). В случае развития качественных или количественных изменений со стороны форменных элементов крови
следует установить причину нарушений и рассмотреть вопрос о снижении дозы препарата или при необходимости о прекращении терапии.
Со стороны иммунной системы: очень редко — анафилактоидные реакции (включая ангионевротический отек), кожная и системная красная волчанка.
Со стороны нервной системы: часто — головная боль; нечасто — нарушение вкусовых ощущений, включая их утрату (обычно восстановление происходит в пределах нескольких недель после прекращения лечения). Имеются отдельные сообщения о случаях длительных нарушений вкусовых ощущений. В отдельных случаях на фоне
приема препарата отмечалось снижение потребления пищи, которое приводило к значительному уменьшению веса. Очень редко — головокружение, парестезии, гипестезии.
Со стороны гепатобилиарной системы: редко — гепатобилиарная дисфункция (преимущественно холестатической природы), включая очень редкие случаи развития тяжелой печеночной недостаточности (некоторые со смертельным исходом или требующие трансплантации печени).
Со стороны кожных покровов: очень часто — кожные реакции (в т.ч. сыпь, крапивница); очень редко — синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, псориазоподобные высыпания на коже, обострение имеющегося псориаза, алопеция.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: очень часто — артралгия, миалгия.
Прочие: очень редко — чувство усталости.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Нерегулярное применение тербинафина или преждевременное прекращение лечения могут приводить к рецидиву заболевания. На длительность терапии могут влиять и такие
факторы, как наличие сопутствующих заболеваний, состояние ногтей при онихомикозах в начале курса лечения.
Если через 2 недели лечения кожной инфекции не отмечается улучшения состояния, необходимо повторно определить возбудителя заболевания и его чувствительность к препарату.
Системное применение при онихомикозе оправдано только в случае тотального поражения большинства ногтей, наличия выраженного подногтевого гиперкератоза, неэффективности предшествующей местной терапии.
При лечении онихомикоза клинический ответ, подтвержденный лабораторно, обычно наблюдается через несколько месяцев после микологического излечения и прекращения курса лечения, что обусловлено скоростью отрастания здорового ногтя.
Удаления ногтевых пластинок при лечении онихомикоза кистей в течение 3 недель и онихомикоза стоп в течение 6 недель не требуется.
При наличии заболевания печени клиренс тербинафина может быть снижен.
Во время лечения необходимо проводить контроль показателей активности «печеночных»
трансаминаз в сыворотке крови
В редких случаях через 3 месяца лечения возникает холестаз и гепатит. При появлении признаков нарушения функции печени (слабость, персистирующая тошнота, снижение аппетита, чрезмерная боль в животе, желтуха, потемнение мочи или обесцвеченный стул) препарат следует отменить.
При лечении тербинафином следует соблюдать общие правила гигиены для предотвращения возможности повторного инфицирования через белье и обувь. В процессе лечения (через 2 недели) и в конце его необходимо производить противогрибковую обработку обуви, носков и чулок.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Влияния тербинафина на способность управлять автотранспортом и работать с механизмами не изучалось. При развитии головокружения на фоне терапии препаратом, пациентам не следует управлять автотранспортом и/или работать с
механизмами.
ПЕРЕДОЗИРОВКА
Симптомы: тошнота, рвота, головная боль, головокружение, боли в нижней части живота, в эпигастральной области, учащенное мочеиспускание.
Лечение: промывание желудка с последующим применением активированного угля и/или симптоматическая терапия.
Показания
— Микозы волосистой части головы (трихофития, микроспория).
— Грибковые заболевания кожи и ногтей (онихомикозы), обусловленные Trychophyton spp. (Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т. verrucosum, Т. violaceum), Microsporum spp. (M. canis, M. gypseum) и Epidermophyton fl occosum.
— Тяжелые, распространенные дерматомикозы гладкой кожи туловища и конечностей, требующие системного лечения.
— Кандидозы кожи.
Противопоказания
Гиперчувствительность к компонентам препарата; хронические или активные заболевания
печени, хроническая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 50 мл/мин), детский возраст до 3-х лет и с массой тела до 20 кг (для данной лекарственной формы), период лактации, беременность.
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ
Почечная недостаточность (с клиренсом креатинина более 50 мл/мин), алкоголизм, угнетение костномозгового кроветворения, опухоли, болезни обмена веществ, окклюзионные заболевания сосудов конечностей.
БЕРЕМЕННОСТЬ И ЛАКТАЦИЯ
Прием тербинафина во время беременности противопоказан из-за отсутствия достаточного количества данных о его безопасности во время беременности. Тербинафин выделяется с грудным молоком, поэтому его назначение противопоказано в период грудного вскармливания.
Лекарственное взаимодействие
Плазменный клиренс тербинафина может ускоряться под влиянием препаратов — индукторов метаболизма, и подавляться под влиянием ингибиторов цитохрома Р450.
При необходимости одновременного применения вышеуказанных препаратов и тербинафина может потребоваться соответствующая коррекция режима дозирования последнего.
Циметидин снижает плазменный клиренс тербинафина на 33% и повышает его концентрацию в плазме (повышение токсичности последнего).
Рифампицин повышает клиренс тербинафина на 100% и снижает его концентрацию в плазме (снижение эффективности тербинафина). Результаты исследований, проведенных in vitro и у здоровых добровольцев, показывают, что тербинафин обладает незначительным потенциалом для подавления или усиления клиренса большинства препаратов, которые метаболизируются при участии системы цитохрома Р450 (например, терфинадина, триазолама, толбутамида или пероральных контрацептивов), за исключением тех, которые метаболизируются с участием CYP2D6.
Тербинафин не влияет на клиренс антипирина или дигоксина.
При одновременном приеме с пероральными контрацептивами возможно нарушение менструального цикла.
Снижает клиренс кофеина при внутривенном введении на 19% и повышает его концентрацию в плазме (повышение токсичности кофеина).
В исследованиях in vitro и in vivo было показано, что тербинафин подавляет метаболизм, опосредуемый ферментом 2D6 (CYP2D6). Эти данные могут оказаться клинически значимыми для тех препаратов, которые метаболизируются преиму-
щественно этим ферментом: трициклические антидепрессанты, бета-адреноблокаторы, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, антиаритмические лекарственные средства I класса, ингибиторы моноаминооксидазы В типа, — в том случае, если применяемый одновременно препарат имеет малый диапазон терапевтической концентрации.
Тербинафин снижает клиренс дезипрамина на 82%.
Тербинафин может ослаблять действие циклоспорина и уменьшать его концентрацию в плазме; повышает клиренс циклоспорина на 15%.
(5206)
Дозування
Тривалість курсу лікування та режим дозування встановлюються індивідуально і залежать від локалізації процесу і тяжкості захворювання. Дорослим: Всередину, після їжі. Звичайна доза: 250 мг 1 раз на добу. Оніхомікоз: тривалість терапії в середньому 6-12 тижнів. При ураженні нігтів пальців кистей і стоп (за винятком великого пальця стопи), або при молодому віці хворого тривалість лікування може бути менш як 12 тижнів. При інфекції великого пальця стопи звичайно досить 3-місячного курсу лікування. Деяким більним, у яких знижена швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривалий термін лікування. Грибкові інфекції шкіри: тривалість лікування при міжпальцевий, фасції або по типу «шкарпеток» локалізації інфекції становить 2-6 тижнів, при мікозах інших ділянок тіла: гомілок — 2-4 тижні, тулуба — 2-4 тижні; при мікозах, спричинених грибами роду Candida — 2-4 тижні; при мікозах волосистої частини голови, спричинених грибами роду Microsporum — більше 4 тижнів. Дітям: При масі тіла від 20 до 40 кг — 125 мг 1 раз на добу. При масі тіла більше 40 кг — 250 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування мікозів волосистої частини голови становить близько 4-х тижнів, при зараженні Microsporum canis — може бути більш тривалою. Літнім хворим препарат призначають у тих же дозах, що і дорослим. Пацієнтам з нирковою недостатністю (КК понад 50 мл/хв) тербінафін призначають у дозі 125 мг 1 раз на день.
Лікарська форма
Таблетки білого або майже білого кольору, плоско-циліндричної форми, з фаскою з обох боків, з рискою з одного боку.Склад
Одна таблетка містить:
Активна речовина: тербінафіну гідрохлорид 281 мг, у перерахуванні на тербінафін 250 мг.
Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза — 12,3 мг, крохмаль картопляний — 9,4 мг, повідон (полівінілпіролідон) — 12 мг, вода очищена — 6,1 мг, магнію стеарат — 3,2 мг.Фармакологічна дія
Тербінафін належить до групи аліламінів, володіє широким спектром протигрибкової дії. У низьких концентраціях чинить фунгіцидну дію на дерматофіти Trychophyton spp. (Т. rubrum, T. mentagrophytes, Т.
tonsurans, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum canis, Epidermophyton fl occosum, дріжджові гриби, головним образом Candida albicans. На гриби Candida spp. і їх міцеліальні форми надає в залежності від виду гриба фунгіцидну
або фунгістатичну дію.
Тербінафін порушує ранній етап біосинтезу основного компонента клітинної мембрани гриба (ергостеролу) шляхом інгібування ферменту
скваленепоксидази.
При пероральному застосуванні не ефективний при лікуванні різнобарвного лишаю, зумовленого Pityrosporum ovale, Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur).Фармакокінетика
При пероральному прийомі добре абсорбується понад 70%; абсолютна біодоступність унаслідок ефекту «першого проходження» знижується на 40%. Після одноразового прийому внутрішньо у дозі 250 мг час досягнення максимальної концентрації (ТСмах) близько 2 год; максимальна концентрація (Cmax) приблизно 1 мкг/мл
Площа під кривою «концентрація — час» (AUC) — 4.5 мкгч/мл, при одночасному прийомі з їжею AUC збільшується на 20%. При тривалому прийомі Cmax збільшується на 25%, AUC — в 2.5 рази. Ефективний період напіввиведення (Т1/2) — близько 36 годин, термінальний T1/2 200-400 год (вказує на тривалий виведення з шкіри і жирової тканини). Рівноважна концентрація (Css) не залежить від віку. Концентрація тербінафіну в плазмі не залежить від статі. Зв'язок з білками плазми — більше 99%. Швидко розподіляється в тканинах, проникає в дермальний шар шкіри і нігтьові пластинки. Проникає в секрет сальних залоз і накопичується у високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі, шкірі і підшкірній клітковині. Піддається значній біотрансформації, що утворюються метаболіти не володіють протигрибковою активністю. 70% виводяться нирками. Не кумулює в організмі. Вік пацієнтів не впливає на фармакокинетику тербінафіну, однак елімінація може знижуватися при ураженнях нирок або печінки, приводячи до високих концентра-
операціях тербінафіну в крові. Виділяється з грудним молоком.Побічні дії
Частота: дуже часто — більше 1/10, часто — понад 1/100 і менше 1/10, нечасто — більш 1/1000 і менш 1/100, рідко — більше 1/10000 і менше 1/1000, дуже рідко — менше 1/10000, включаючи окремі випадки.
З боку травної системи: дуже часто — відчуття переповнення шлунку, зниження апетиту, диспепсія, нудота, слабо виражені болі в животі, діарея.
З боку органів кровотворення: дуже рідко — нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія. У дуже рідкісних випадках при застосуванні препарату відзначали розвиток якісних або кількісних змін з боку формених елементів крові (нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія). У разі розвитку якісних або кількісних змін з боку формених елементів крові
слід встановити причину порушень та розглянути питання про зниження дози препарату або при необхідності про припинення ��ерапии.
З боку імунної системи: дуже рідко — анафілактоїдні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), шкірні та системний червоний вовчак.
З боку нервової системи: часто — головний біль; нечасто — порушення смакових відчуттів, включаючи їх втрату (зазвичай відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування). Є окремі повідомлення про випадки тривалих порушень смакових відчуттів. В окремих випадках на тлі
прийому препарату відзначалося зниження споживання їжі, яке п��иводило до значного зменшення ваги. Дуже рідко — запаморочення, парестезії, гіпестезії.
З боку гепатобіліарної системи: рідко — гепатобіліарна дисфункція (переважно холестатична природи), включаючи дуже рідкі випадки розвитку тяжкої печінкової недостатності (деякі зі смертельним наслідком або потребують трансплантації печінки).
З боку шкірних покривів: дуже часто — шкірні реакції (у т. ч. висип, кропив'янка); дуже рідко — синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, псориазоп��подібні висипання на шкірі, загострення наявного псоріазу, алопеція.
З боку опорно-рухового апарату: дуже часто — артралгія, міалгія.
Інші: дуже рідко — відчуття втоми.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Нерегулярне застосування тербінафіну або передчасне припинення лікування може призвести до рецидиву захворювання. На тривалість терапії можуть впливати і такі
фактори, як наявність супутніх захворювань, стан нігтів при оніхомікозах на початку курсу лікування.
Еякщо через 2 тижні лікування шкірної інфекції не відзначається поліпшення стану, необхідно повторно визначити збудника захворювання і його чутливість до препарату.
Системне застосування при оніхомікозі є виправданим лише у випадку тотального ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії.
При лікуванні оніхомікозу клінічний відповідь, підтверджений лабораторно, зазвичай спостерігається через декілька місяців після мікологічного виліковування і п��екращения курсу лікування, що зумовлено швидкістю відростання здорового нігтя.
Видалення нігтьових пластинок при лікуванні оніхомікозу кистей протягом 3 тижнів і оніхомікозу стоп протягом 6 тижнів не потрібно.
При наявності захворювання печінки кліренс тербінафіну може бути знижений.
Під час лікування необхідно проводити контроль показників активності «печінкових»
трансаміназ у сироватці крові
У рідкісних випадках через 3 місяці лікування виникає холестаз і гепатит. При появі ознак порушення функц��і печінки (слабкість, персистуюча нудота, зниження апетиту, надмірна біль у животі, жовтяниця, потемніння сечі або знебарвлені випорожнення) препарат слід відмінити.
При лікуванні тербінафіном слід дотримуватися загальні правила гігієни для запобігання можливості повторного інфікування через білизну і взуття. У процесі лікування (через 2 тижні) і в кінці його необхідно проводити протигрибкову обробку взуття, шкарпеток і панчох.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Впливу тербинафіна на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не вивчався. При розвитку запаморочення на фоні терапії препаратом, пацієнтам не слід керувати автотранспортом та/або працювати з
механізмами.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Симптоми: нудота, блювання, головний біль, запаморочення, болі в нижній частині живота, в епігастральній ділянці, прискорене сечовипускання.
Лікування: промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля та/або симптоматична терапія.Свідчення
— Мікози волосист��ї частини голови (трихофітія, мікроспорія).
— Грибкові захворювання шкіри і нігтів (оніхомікози), обумовлені Trychophyton spp. (Т. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum spp. (M. canis, M. gypseum) і Epidermophyton fl occosum.
— Важкі, розповсюджені дерматомікози гладкої шкіри тулуба і кінцівок, потребують системного лікування.
— Кандидози шкіри.Протипоказання
Гіперчутливість до компонентів препарату; хронічні або активні захворювання
печінки, хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв), де��ський вік до 3-х років і з масою тіла до 20 кг (для даної лікарської форми), період лактації, вагітність.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
Ниркова недостатність (з кліренсом креатиніну більш 50 мл/хв), алкоголізм, пригнічення кістковомозкового кровотворення, пухлини, хвороби обміну речовин, оклюзійні захворювання судин кінцівок.
ВАГІТНІСТЬ ТА ЛАКТАЦІЯ
Прийом тербінафіну під час вагітності протипоказаний через відсутність достатньої кількості даних про його безпеку під час вагітності. Тербінафін виділення��яется з грудним молоком, тому його призначення протипоказане в період грудного вигодовування.Лікарська взаємодія
Плазмовий кліренс тербінафіну може прискорюватися під впливом препаратів — індукторів метаболізму, і придушуватися під впливом інгібіторів цитохрому Р450.
При необхідності одночасного застосування вищевказаних препаратів і тербінафіну може знадобитися відповідна корекція режиму дозування останнього.
Циметидин знижує плазмовий кліренс тербінафіну на 33% і підвищує його кінці��трацию в плазмі (підвищення токсичності останнього).
Рифампіцин підвищує кліренс тербінафіну на 100% та знижує його концентрацію у плазмі (зниження ефективності тербінафіну). Результати досліджень, проведених in vitro і у здорових добровольців, показують, що тербінафін має незначний потенціал для пригнічення або посилення кліренсу більшості препаратів, які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450 (наприклад, терфинадина, тріазоламу, толбутаміду або пероральних контрацептивів), за винятком тих, якіе метаболізуються за участі CYP2D6.
Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину.
При одночасному прийомі з пероральними контрацептивами можливо порушення менструального циклу.
Знижує кліренс кофеїну при внутрішньовенному введенні на 19% і підвищує його концентрацію в плазмі (підвищення токсичності кофеїну).
У дослідженнях in vitro та in vivo було показано, що тербінафін пригнічує метаболізм, опосредуемый ферментом 2D6 (CYP2D6). Ці дані можуть виявитися клінічно значущими для тих препаратів, які метаболизируются пе-
реважно цим ферментом: трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антиаритмічні лікарські засоби I класу, інгібітори моноамінооксидази В типу, — у тому випадку, якщо застосовується одночасно препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації.
Тербінафін зменшує кліренс дезипраміну на 82%.
Тербінафін може послаблювати дію циклоспорину і зменшувати його концентрацію в плазмі; підвищує кліренс циклоспорину на 15%.
