Дозировка
Начальная доза - 1-1.5 мг 2 раза/сут. При хорошей переносимости разовая доза может быть увеличена до 3 мг, затем до 4.5 и до 6 мг; частота приема - 2 раза/сут; интервал между каждым увеличением дозы должен составлять не менее 2 недель. С целью достижения наилучшего терапевтического эффекта дозу ривастигмина следует сохранять на максимальном хорошо переносимом уровне. Побочное действие со стороны ЖКТ или снижение массы тела, наблюдающиеся во время лечения, можно уменьшить, пропустив один или нескольких приемов. Если побочное действие сохраняется, то суточную дозу следует понизить до предыдущего, хорошо переносимого уровня.
Лекарственная форма
Трансдермальная терапевтическая система (ТТС) с подложкой бежевого цвета, двойным адгезивным слоем и прямоугольной защитной пленкой внахлест, с углублениями, круглая, с надпечаткой "CNFU" на подложке пластыря.
Состав
1 ТТС
ривастигмин 27 мг
Вспомогательные вещества: D,L-альфа-токоферол - 0.09 мг, сополимер метилметакрилата и бутилметакрилата - 18 мг, сополимер акриловой кислоты - 44.91 мг.
Состав клеящего слоя: сополимер силиконовый - 44.505 мг, диметикон (силиконовое масло 12.500 cSt) - 0.45 мг, D,L-?-токоферол - 0.045 мг.
Полимерные пленки: подложка из полиэтилентерефталата 23 мкм - 15 см2, защитная фторполимерная полиэтилентерефталатная пленка 75 мкм - 29.16 см2.
Фармакологическое действие
Cелективный ингибитор ацетилхолинэстеразы головного мозга. Инактивация фермента обусловлена временным образованием комплекса с ковалентной связью.
Замедление распада ацетилхолина, который выделяется функционально интактными холинергическими нейронами, приводит к облегчению холинергической нейротрансмиссии.
В экспериментальных исследованиях показано, что ривастигмин селективно увеличивает содержание ацетилхолина в коре головного мозга и гиппокампе.
Ривастигмин оказывает положительное влияние на присущие болезни Альцгеймера дефициты когнитивных процессов, опосредуемых холинергическими воздействиями. Кроме того, имеются указания на то, что ингибирование холинэстеразы может замедлить образование фрагментов белкового бета-предшественника амилоида (beta-amiloid-precurcor protein, APP), участвующего в амилоидогенезе, и, следовательно, формирование амилоидных бляшек, являющихся одним из главных патологических признаков болезни Альцгеймера.
Улучшает показатели когнитивной функции, общей физической активности и активности в повседневной жизни, а также снижает выраженность проявлений заболевания.
Фармакокинетика
Ривастигмин связывается с белками плазмы в слабой степени (около 40%), легко проникает через ГЭБ.
Метаболизм ривастигмина происходит главным образом путем гидролиза холинэстеразой с образованием декарбамилированного метаболита, который in vitro продемонстрировал минимальную способность ингибировать ацетилхолинэстеразу (<10%). В соответствии с данными, полученными in vitro и в экспериментальных исследованиях, основные изоферменты цитохрома Р450 в минимальной степени вовлечены в метаболизм ривастигмина. Общий плазменный клиренс ривастигмина составляет около 130 л/ч после в/в введения в дозе 0.2 мг и снижается до 70 л/ч после в/в введения 2.7 мг, который согласуется с нелинейным, обратно пропорциональным характером фармакокинетики ривастигмина вследствие его элиминации по мере насыщения.
У пациентов с легко и умеренно выраженными печеночными нарушениями после приепма ривастигмина внутрь отмечалось увеличение Cmax примерно на 60% и AUC более чем в 2 раза по сравнению со здоровыми лицами.
У пациентов с болезнью Альцгеймера и умеренно выраженными нарушениями функции почек после приема ривастигмина внутрь отмечалось увеличение Cmax и AUC более чем в 2 раза по сравнению со здоровыми лицами; однако у пациентов с болезнью Альцгеймера и тяжелыми нарушениями функции почек изменений Cmax и AUC не наблюдалось.
Побочные действия
Общая частота развития нежелательных явлений на фоне терапии ТТС Экселон® 9.5/24 ч (50.5%) была ниже по сравнению с пероральной терапией с использованием капсул в суточной дозе 3-12 мг (63.3%) (для сравнения, в группе плацебо этот показатель составлял 46%).
Наиболее часто наблюдались реакции со стороны пищеварительной системы. Тошнота (7.2%) и рвота (6.2%) отмечались значительно реже при применении ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч по сравнению с капсулами для приема внутрь, 23.1% и 17.0% соответственно (в группе плацебо те же показатели составляли 5.0% и 3.3%).
Частота возникновения нежелательных реакций у пациентов (291 человек) с деменцией альцгеймеровского типа, получавших терапию ТТС Экселон® (все дозировки), определялась следующим образом: очень часто (?1/10), часто (? 1/100, < 1/10), нечасто (?1/1000, < 1/100), редко (?1/10 000, < 1/1000), очень редко (<1/10 000), отдельно представлены нежелательные реакции, частота которых точно не установлена.
Инфекционные и паразитарные заболевания: часто - инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны обмена веществ: часто - анорексия.
Со стороны нервной системы: часто - тревожность, депрессия, делирий, головная боль, обморок; очень редко - экстрапирамидные нарушения; частота неизвестна - галлюцинации.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: нечасто - брадикардия, нарушения мозгового кровообращения.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, рвота, диарея, диспепсия, боль в животе; нечасто - язвенное поражение желудка.
Дерматологические реакции: часто - сыпь.
Со стороны организма в целом и реакции в месте прикрепления ТТС: часто - эритема, отек и зуд, раздражение, воспаление в месте аппликации, повышенная утомляемость, астения, повышение температуры тела, снижение массы тела.
В клинических исследованиях при применении препарата в дозах более 9.5 мг/24 ч следующие нежелательные реакции отмечались значительно чаще, чем в группах ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч и плацебо: головокружение, бессонница, возбуждение, снижение аппетита, фибрилляция предсердий, сердечная недостаточность (возможно связанные с повышением дозы). Частота этих нежелательных реакций на фоне терапии ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч была сходной с таковой в группе плацебо.
Следующие побочные реакции, наблюдались только при лечении капсулами или раствором Экселон® для приема внутрь и не были зарегистрированы при применении ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч: головокружение (очень часто), возбуждение, сонливость, общее недомогание, тремор, спутанность сознания, повышенное потоотделение (часто), бессонница, случайные падения, повышение показателей печеночной активности (иногда), судороги, язвенное поражение двенадцатиперстной кишки, стенокардия, инфаркт миокарда (редко), аритмии (например, AV-блокада, фибрилляция предсердий, тахикардия), повышение АД, панкреатит, желудочно-кишечные кровотечения, галлюцинации (очень редко); в отдельных случаях - тяжелая рвота, приводящая к разрыву пищевода (частота неизвестна).
Дерматологические реакции
При применении ТТС Экселон® наиболее часто отмечалось покраснение кожи (эритема) в месте аппликации, обычно исчезающее у большинства пациентов в течение 24 ч. В клинических исследованиях при применении ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч отмечалось легкое (21.8%), умеренное (12.5%), выраженное (6.5%) покраснение кожи, зуд легкой (11.9%), умеренной (7.3%) и выраженной (5%) степени.
На фоне терапии ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч зуд и эритема наблюдались у 1.7% и 1.1% пациентов, соответственно. Большинство кожных реакций развивались только в области аппликации ТТС. При применении ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч прекращение лечения препаратом из-за развития дерматологических реакций отмечалось только в 2.4% случаев.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Частота развития и тяжесть побочных эффектов обычно повышается при увеличении дозы ривастигмина, особенно в период изменения дозы.
Выраженность таких нежелательных явлений со стороны пищеварительной системы, как тошнота и рвота, наблюдающихся в начале лечения или при повышении дозы препарата, может уменьшаться при снижении дозы ривастигмина. Пациентам, у которых развились признаки дегидратации, вследствие продолжительной диареи или рвоты, рекомендовано в/в введение жидкости и снижение дозы или отмена терапии ривастигмином. Если терапия Экселоном прерывается на несколько дней, следует опять начинать титрование с ТТС Экселон® 4.6 мг/24 ч.
Поскольку у пациентов с болезнью Альцгеймера на фоне терапии ингибиторами холинэстеразы, включая ривастигмин, может отмечаться снижение массы тела, во время терапии ТТС Экселон® необходимо контролировать массу тела больных.
Применение ривастигмина у детей не изучалось, поэтому не рекомендуется назначать препарат детям и подросткам младше 18 лет.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
У пациентов, получавших терапию ривастигмином, возможно развитие головокружения и бессонницы, особенно в начале лечения или при изменении дозы препарата. Ривастигмин может вызывать обмороки или делирий. Способность пациента с деменцией, получающего лечение препаратом, управлять автотранспортом и/или работать с механизмами должна регулярно оцениваться лечащим врачом.
Передозировка
Симптомы: случайная передозировка препарата в большинстве случаев не сопровождалась какими-либо клиническими проявлениями; практически все пациенты продолжали лечение ривастигмином. При передозировке отмечались тошнота, рвота, диарея, выраженное повышение АД, галлюцинации. Учитывая ваготонический эффект ингибиторов холинэстеразы на ЧСС, нельзя исключить возникновение брадикардии и/или обморочных состояний. В одном случае было принято 46 мг препарата; после консервативного лечения через 24 ч наблюдалось полное выздоровление.
Данных о передозировке при применении ТТС Экселон® нет.
Лечение: поскольку T1/2 ривастигмина из плазмы составляет около 3.4 ч, а длительность ингибирования ацетилхолинэстеразы составляет около 9 ч, в случаях бессимптомно протекающей передозировки рекомендуется не применять ТТС Экселон® в течение последующих 24 ч. Если передозировка сопровождается выраженной тошнотой и рвотой, следует рассмотреть вопрос о применении противорвотных средств. При возникновении других нежелательных явлений при необходимости проводят соответствующее симптоматическое лечение.
При значительной передозировке может быть применен атропина сульфат, начальная доза которого составляет 0.03 мг/кг в/в; последующее дозирование зависит от клинического эффекта. Применение скополамина в качестве антидота не рекомендуется.
Показания
Слабая и умеренная деменция альцгеймеровского типа (в случае предполагаемой или установленной болезни Альцгеймера).
Противопоказания
— повышенная чувствительность к ривастигмину и другим компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим производным карбамата.
С осторожностью следует применять ривастигмин (как и другие холиномиметические средства) у пациентов с СССУ или нарушениями проводимости (синоатриальная блокада, AV-блокада).
Холинергическая стимуляция может повышать секрецию соляной кислоты в желудке, приводить к усилению обструкции мочевыводящих путей и обострению судорожного синдрома, поэтому следует соблюдать осторожность при назначении ривастигмина больным, предрасположенным к этим состояниям.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с бронхиальной астмой или обструктивными заболеваниями дыхательных путей в анамнезе.
С осторожностью следует проводить подбор дозы препарата при превышении дозы ривастигмина (ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч) у пациентов с массой тела менее 50 кг (в таких случаях отмечалось более частое развитие нежелательных реакций и возникала необходимость прекращения терапии) и у пациентов с выраженными нарушениями функции печени (т.к. возможно более частое развитие нежелательных реакций).
Применение при беременности и кормлении грудью
Безопасность применения ривастигмина при беременности у человека до настоящего времени не установлена, поэтому препарат можно назначать беременным женщинам только в тех случаях, когда ожидаемая польза лечения превосходит потенциальный риск для плода.
Неизвестно, выделяется ли ривастигмин с грудным молоком у человека. Поэтому во время применения препарата следует отказаться от грудного вскармливания.
В экспериментальных исследованиях показано, что ривастигмин не обладает тератогенными свойствами.
Лекарственное взаимодействие
Специального изучения взаимодействия ТТС Экселон® с другими лекарственными средствами не проводилось.
Ривастигмин метаболизируется преимущественно путем гидролиза при участии эстераз. Метаболизм ривастигмина при участии основных изоферментов цитохрома Р450 происходит в минимальной степени. Таким образом, фармакокинетического взаимодействия ривастигмина с другими лекарственными средствами, метаболизирующимися с участием данных ферментов, не предвидится.
У здоровых добровольцев фармакокинетического взаимодействия между ривастигмином и дигоксином, варфарином, диазепамом или флуоксетином выявлено не было. Вызванное варфарином увеличение протромбинового времени при назначении ривастигмина не изменялось. При одновременном применении ривастигмина и дигоксина неблагоприятного влияния на внутрисердечную проводимость отмечено не было.
Одновременное применение ривастигмина с такими часто применяющимися препаратами, как антациды, противорвотные средства, пероральные гипогликемические препараты, антигипертензивные средства центрального действия, бета-адреноблокаторы, блокаторы кальциевых каналов, препараты, оказывающие положительное инотропное действие, антиангинальные средства, эстрогены, анальгетики, включая НПВС, бензодиазепины и антигистаминные средства, не сопровождалось какими-либо изменениями кинетики ривастигмина или повышением риска возникновения клинически значимых нежелательных явлений.
Поскольку ривастигмин оказывает влияние на холинергические структуры, его не следует назначать вместе с холиномиметическими препаратами, а при его одновременном назначении с антихолинергическими препаратами следует учитывать разнонаправленность действия этих препаратов и ТТС Экселон®.
При проведении анестезии ривастигмин, являясь ингибитором холинэстсразы, может усиливать эффекты деполяризующих миорелаксантов (миорелаксантов сукцинилхолинового типа).
(3308)
Дозування
Початкова доза - 1-1.5 мг 2 рази/добу. При гарній переносимості разова доза може бути збільшена до 3 мг, потім до 4.5 і до 6 мг; частота прийому - 2 рази/добу; інтервал між кожним збільшенням дози повинен становити не менше 2 тижнів. З метою досягнення найкращого терапевтичного ефекту дозу ривастигмина слід зберігати на максимальному добре переносимом рівні. Побічна дія з боку ШКТ або зниження маси тіла, що спостерігаються під час лікування, можна зменшити, пропустивши один або кілька прийомів. Якщо побічна дія зберігається, то добову дозу слід знизити до попереднього, добре переноситься рівня.
Лікарська форма
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з підкладкою бежевого кольору, подвійним адгезивним шаром та прямокутної захисною плівкою внахлест, з поглибленнями, кругла, з написом "CNFU" на підкладці пластиру.Склад
1 ТТС
ривастигмін 27 мг
Допоміжні речовини: D,L-альфа-токоферол - 0.09 мг, сополімер метилметакрилату і бутілметакрілата - 18 мг, сополімер акрилової кислоти - 44.91 мг.
Состау клеїть шару: сополімер силіконовий - 44.505 мг, диметикон (силіконове масло 12.500 cSt) - 0.45 мг, D,L-?-токоферол - 0.045 мг.
Полімерні плівки: підкладка з поліетилентерефталату 23 мкм - 15 см2, захисна фторполімерна полиэтилентерефталатная плівка 75 мкм - 29.16 см2.Фармакологічна дія
Селективний інгібітор ацетилхолінестерази головного мозку. Інактивація ферменту обумовлена тимчасовим утворенням комплексу з ковалентним зв'язком.
Уповільнення розпаду ацетилхоліну, який виділяється функціонально інтактними холінергічними нейронами, призводить до полегшення холінергічної нейротрансмісії.
В експериментальних дослідженнях показано, що ривастигмін селективно збільшує вміст ацетилхоліну в корі головного мозку і гіпокампі.
Ривастигмін робить позитивний вплив на властиві хвороби Альцгеймера дефіцити когнітивних процесів, опосередковуваних холінергічними впливами. Крім того, є вказівки на те, що інгібування холінестерази може сповільнити утворення фрагментів білкового бета-попередника амілоїду (beta-amiloid-precurcor protein, APP), що бере участь в амилоидогенезе, і, отже, формування амілоїдних бляшок, які є одним з головних патологічних ознак хвороби Альцгеймера.
Покращує показники когнітивної функції, загальної фізичної активності і активності в повсякденному житті, а також знижує вираженість проявів захворювання.Фармакокінетика
Ривастигмін зв'язується з білками плазми незначною мірою (близько 40%), легко проникає через ГЕБ.
Метаболізм ривастигмина відбувається головним чином шляхом гідр��ліза холинэстеразой з утворенням декарбамилированного метаболіту, який in vitro продемонстрував мінімальну здатність інгібувати ацетилхолинэстеразу (<10%). Згідно з даними, отриманими in vitro і в експериментальних дослідженнях, основні ізоферменти цитохрому Р450 в мінімальному ступені вовлечены в метаболізм ривастигмина. Загальний плазмовий кліренс ривастигмина становить близько 130 л/год після в/в введення в дозі 0.2 мг і знижується до 70 л/год після в/в введення 2.7 мг, який узгоджується з нелінійним, обернено пропорційним хар��ктером фармакокінетики ривастигмина внаслідок його елімінації по мірі насичення.
У пацієнтів з легко і помірно вираженими печінковими порушеннями після приепма ривастигмина всередину відзначалося збільшення Cmax приблизно на 60% та AUC більше, ніж у 2 рази порівняно зі здоровими особами.
У пацієнтів з хворобою Альцгеймера і помірно вираженими порушеннями функції нирок після прийому ривастигмина всередину відзначалося збільшення Cmax та AUC більше, ніж у 2 рази порівняно зі здоровими особами; однак у пацієнтів з хворобою Альцгеймера і тяжкими порушеннями функції нирок змін Cmax і AUC не спостерігалося.Побічні дії
Загальна частота розвитку небажаних явищ на тлі терапії ТТС Экселон® 9.5/24 год (50.5%) була нижчою порівняно з пероральною терапією з використанням капсул у добовій дозі 3-12 мг (63.3%) (для порівняння, у групі плацебо цей показник становив 46%).
Найбільш часто спостерігалися реакції з боку травної системи. Нудота (7.2%) та блювання (6.2%) відзначалися значно рідше при застосуванні ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год в порівнянні з капсулами для прийому внутро, 23.1% і 17.0% відповідно (у групі плацебо ті ж показники становили 5.0% і 3.3%).
Частота виникнення небажаних реакцій у пацієнтів (291 чоловік) з деменцією альцгеймеровского типу, які отримували терапію ТТС Экселон® (всі дозування), визначалася наступним чином: дуже часто (?1/10), часто (? 1/100, < 1/10), нечасто (?1/1000, < 1/100), рідко (?1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), окремо представлені небажані реакції, частота яких точно не встановлена.
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - інфекції сечовивідних шляховой.
З боку обміну речовин: часто - анорексія.
З боку нервової системи: часто - тривожність, депресія, делірій, головний біль, непритомність; дуже рідко - екстрапірамідні порушення; частота невідома - галюцинації.
З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, порушення мозкового кровообігу.
З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі; нечасто - виразкові ураження шлунка.
Дерматологічні реакції: часто - висип.
З боку орг��організму в цілому та реакції в місці прикріплення ТТС: часто - еритема, набряк і свербіж, подразнення, запалення в місці аплікації, підвищена стомлюваність, астенія, підвищення температури тіла, зниження маси тіла.
У клінічних дослідженнях при застосуванні препарату в дозах більше 9.5 мг/24 год наступні небажані реакції відзначалися значно частіше, ніж у групах ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год і плацебо: запаморочення, безсоння, збудження, зниження апетиту, фібриляція передсердь, серцева недостатність (можливо пов'язані з підвищенням доз��). Частота цих небажаних реакцій на фоні терапії ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год була подібною до такої в групі плацебо.
Наступні побічні реакції, що спостерігалися тільки при лікуванні капсулами або розчином Экселон® для прийому всередину і не були зареєстровані при застосуванні ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год: запаморочення (дуже часто), збудження, сонливість, загальне нездужання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення (часто), безсоння, випадкові падіння, підвищення показників печінкової активності (іноді); судоми, виразкова пір��ження дванадцятипалої кишки, стенокардія, інфаркт міокарда (рідко), аритмії (наприклад, AV-блокада, фібриляція передсердь, тахікардія), підвищення артеріального тиску, панкреатит, шлунково-кишкові кровотечі, галюцинації (дуже рідко); в окремих випадках - важка блювота, що призводить до розриву стравоходу (частота невідома).
Дерматологічні реакції
При застосуванні ТТС Экселон® найбільш часто відзначалося почервоніння шкіри (еритема) у місці аплікації, зазвичай зникає у більшості пацієнтів протягом 24 год. У клінічних дослідженнях при застосуванні ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год зазначалося легке (21.8%), помірне (12.5%), виражене (6.5%) почервоніння шкіри, свербіж легкої (11.9%), помірною (7.3%) та вираженої (5%) ступеня.
На тлі терапії ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год свербіж та еритема спостерігалися у 1.7% 1.1% пацієнтів, відповідно. Більшість шкірних реакцій розвивалися тільки в області аплікації ТТС. При застосуванні ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год припинення лікування препаратом із-за розвитку дерматологічних реакцій відзначалося тільки в 2.4% випадків.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Частот�� розвитку і тяжкість побічних ефектів зазвичай підвищується при збільшенні дози ривастигмина, особливо в період зміни дози.
Вираженість таких небажаних явищ з боку травної системи, як нудота і блювання, що спостерігаються на початку лікування або при підвищенні дози препарату, може зменшуватися при зниженні дози ривастигмина. Пацієнтам, у яких розвинулись ознаки дегідратації внаслідок тривалої діареї або блювоти, рекомендовано в/в введення рідини і зниження дози або відміна терапії ривастигмином. Якщо тера��ія Экселоном переривається на декілька днів, варто знову починати титрування з ТТС Экселон® 4.6 мг/24 години
Оскільки у пацієнтів з хворобою Альцгеймера на фоні терапії інгібіторами холінестерази, включаючи ривастигмін, може відзначатися зниження маси тіла, під час терапії ТТС Экселон® необхідно контролювати масу тіла хворих.
Застосування ривастигмина у дітей не вивчалося, тому не рекомендується призначати препарат дітям і підліткам молодше 18 років.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управленію механізмами
У пацієнтів, які отримували терапію ривастигмином, можливий розвиток запаморочення та безсоння, особливо на початку лікування або при зміні дози препарату. Ривастигмін може викликати непритомність або делірій. Здатність пацієнта з деменцією, що одержує лікування препаратом, керувати автотранспортом та/або працювати з механізмами повинна регулярно оцінюватися лікарем.
Передозування
Симптоми: випадкове передозування препарату в більшості випадків не супроводжувалася якими-небудь клінічними проявлениями; практично всі пацієнти продовжували лікування ривастигмином. При передозуванні відзначалися нудота, блювання, діарея, виражене підвищення артеріального тиску, галюцинації. Враховуючи ваготонический ефект інгібіторів холінестерази на ЧСС, не можна виключити виникнення брадикардії та/або непритомних станів. В одному випадку було прийнято 46 мг препарату; після консервативного лікування через 24 год спостерігалося повне одужання.
Даних про передозування при застосуванні ТТС Экселон® немає.
Лікування: оскільки T1/2 ривастигмина з плазми зі��становить близько 3.4 год, а тривалість інгібування ацетилхолінестерази становить близько 9 год, у випадках протікає безсимптомно передозування рекомендується не застосовувати ТТС Экселон® протягом наступних 24 ч. Якщо передозування супроводжується вираженою нудотою і блювотою, слід розглянути питання про застосування протиблювотних засобів. При виникненні інших небажаних явищ при необхідності проводять відповідне симптоматичне лікування.
При значному передозуванні може бути застосований атропіну сульфат, початкова доза якого складає 0.03 мг/кг в/в; подальше дозування залежить від клінічного ефекту. Застосування скополаміну в якості антидоту не рекомендується.Свідчення
Слабка та помірна деменція альцгеймеровского типу (у разі передбачуваної або встановленої хвороби Альцгеймера).Протипоказання
— підвищена чутливість до ривастигмину та інших компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших похідних карбамат.
З обережністю слід застосовувати ривастигмін (як і інші хол��номиметические кошти) у пацієнтів з СССУ або порушеннями провідності (синоатріальна блокада, AV-блокада).
Холинергическая стимуляція може підвищувати секрецію соляної кислоти в шлунку, призводити до посилення обструкції сечовивідних шляхів і загострення судомного синдрому, тому слід дотримуватися обережності при призначенні ривастигмина хворим, схильним до цих станів.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезе.
З обережністю слід проводити підбір дози препарату при перевищенні дози ривастигмина (ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год) у пацієнтів з масою тіла менше 50 кг (у таких випадках відзначалося більш часте розвиток небажаних реакцій та виникала необхідність припинення терапії) та у пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки (т. к. можливо більш часте розвиток небажаних реакцій).
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Безпека застосування ривастигмина при вагітності у людини до цього�� часу не встановлена, тому препарат можна призначати вагітним жінкам лише в тих випадках, коли очікувана користь лікування перевищує потенційний ризик для плода.
Невідомо, чи виділяється ривастигмін з грудним молоком у людини. Тому під час застосування препарату слід відмовитися від грудного вигодовування.
В експериментальних дослідженнях показано, що ривастигмін не має тератогенні властивості.Лікарська взаємодія
Спеціального вивчення взаємодії ТТС Экселон® з іншими лека��чими засобами не проводилося.
Ривастигмін метаболізується переважно шляхом гідролізу за участю естераз. Метаболізм ривастигмина за участю основних ізоферментів цитохрому Р450 відбувається в мінімальній мірі. Таким чином, фармакокінетичної взаємодії ривастигмина з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за участю даних ферментів, не передбачається.
У здорових добровольців фармакокінетичної взаємодії між ривастигмином і дигоксином, варфарином, діа��епамом або флуоксетином виявлено не було. Викликане варфарином збільшення протромбінового часу при призначенні ривастигмина не змінювалося. При одночасному застосуванні ривастигмина і дигоксину несприятливого впливу на внутрисердечную провідність відзначено не було.
Одночасне застосування ривастигмина з такими часто застосовуються препаратами, як антациди, протиблювотні засоби, пероральні гіпоглікемічні препарати, антигіпертензивні засоби центральної дії, бета-адреноблокатори, блокатори к��льциевых каналів, препарати, що чинять позитивну інотропну дію, антиангінальні засоби, естрогени, анальгетики, включаючи НПЗЗ, бензодіазепіни та антигістамінні засоби, не супроводжувався будь-якими змінами кінетики ривастигмина або підвищенням ризику виникнення клінічно значущих небажаних явищ.
Оскільки ривастигмін впливає на холінергічні структури, його не слід призначати разом з холіноміметичними препаратами, а при його одночасному призначенні з антихолинергическими препаратами слід враховувати різноспрямованість дії цих препаратів і ТТС Экселон®.
При проведенні анестезії ривастигмін, будучи інгібітором холинэстсразы, може посилювати ефекти деполяризуючих міорелаксантів (міорелаксантів сукцинилхолинового типу).
