Дозировка
Терапию препаратом Экселон® следует проводить только под наблюдением врача, имеющего опыт лечения пациентов с деменцией альцгеймеровского типа. После 4 недель лечения, при хорошей переносимости, доза препарата может быть увеличена путем применения ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч. Поддерживающаяся доза. Для продолжительного лечения при наличии терапевтической эффективности у пациента рекомендуется применение ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч. У некоторых пациентов для достижения терапевтического эффекта может потребоваться повышение дозы препарата. Следует временно прекратить терапию препаратом в случае возникновения нежелательных явлений со стороны пищеварительной системы и/или ухудшения существующих экстрапирамидных симптомов (в т.ч. тремора) до их разрешения. Если перерыв в применении препарата составил несколько дней и более, возобновлять лечение следует с начальной дозы (Экселон® ТТС 4.6 мг/24 ч) для уменьшения риска возобновления побочных реакций (например, тяжелой рвоты). Если нежелательные явления сохраняются, суточную дозу препарата следует снизить до предыдущей хорошо переносимой дозы. Пациентов, которые получали лечение ривастигмином в форме капсул или раствора для приема внутрь, можно перевести на лечение ТТС Экселон®, следующим образом. У пациентов, получавших пероральную терапию ривастигмином в дозе менее 6 мг/, лечение следует начинать с применения ТТС Экселон® 4.6 мг/24 ч. У пациентов, получавших пероральную терапию ривастигмином в дозе 6-12 мг/, лечение можно начинать сразу с применения ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч. Лечение ТТС Экселон® рекомендуется начинать на следующий день после применения последней пероральной дозы ривастигмина. У пациентов с нарушениями функции почек или печени коррекции режима дозирования ТТС Экселон® не требуется
Лекарственная форма
Трансдермальная терапевтическая система (ТТС) с площадью контактной поверхности 10 см2, круглая, с подложкой бежевого цвета, двойным адгезивным слоем и прямоугольной защитной пленкой внахлест, с углублениями, с надпечаткой "BHDI" на подложке пластыря
Состав
ривастигмин 18 мг/1ТТС
Вспомогательные вещества: D,L-альфа-токоферол, поли(бутилметакрилат, метилметакрилат), акриловый сополимер.
Состав клеящего слоя: силиконовый сополимер, диметикон (силиконовое масло 12.500 cSt), D,L-альфа-токоферол.
Фармакологическое действие
Ингибитор холинэстеразы. Ривастигмин, являясь селективным ингибитором ацетил- и бутирилхолинэстеразы головного мозга карбаматного типа, замедляет разрушение ацетилхолина, вырабатываемого функционально сохранными нейронами, и улучшает нейротрансмиссию. Препарат селективно увеличивает содержание ацетилхолина в коре головного мозга и гиппокампе и, таким образом, способствует улучшению холинергической нервной передачи. Ривастигмин оказывает положительное действие при снижении когнитивных функций, связанных с дефицитом ацетилхолина, в частности, при деменции, ассоциированной с болезнью Альцгеймера и болезнью Паркинсона. Кроме того, существуют доказательства того, что ингибирование холинэстераз может замедлять образование фрагментов белкового предшественника бета-амилоида, накопление которого приводит к формированию амилоидных бляшек, являющихся одним из главных патологических признаков болезни Альцгеймера.
Ривастигмин взаимодействует с ферментом-мишенью с образованием ковалентной связи, что ведет к временной инактивации фермента.
У молодых здоровых мужчин при применении ривастигмина в дозе 3 мг активность ацетилхолинэстеразы в спинномозговой жидкости (СМЖ) снижается приблизительно на 40% в течение первых 1.5 ч. После достижения максимального ингибирующего эффекта активность фермента возвращается к исходному уровню примерно через 9 ч. Ингибирование бутирилхолинэстеразы в СМЖ также имеет обратимый характер, активность фермента восстанавливается до исходного уровня через 3.6 ч.
У пациентов с болезнью Альцгеймера ингибирование ривастигмином активности ацетилхолинэстеразы в СМЖ имеет дозозависимый характер в изученном диапазоне доз до 6 мг 2 (максимальная доза). Ингибирование бутирилхолинэстеразы также дозозависимо; ривастигмин в дозе 6 мг 2 вызывает снижение активности фермента более чем на 60% по сравнению с исходной. Данный эффект препарата сохранялся на протяжении 12 месяцев терапии (максимальный изученный период).
Были показаны статистически значимые корреляции между степенью ингибирования ривастигмином обоих ферментов в СМЖ и изменениями когнитивных функций у пациентов с болезнью Альцгеймера; при этом именно ингибирование бутирилхолинэстеразы в СМЖ достоверно и стабильно коррелирует с улучшением результатов тестов памяти, внимания и быстроты реакции.
Применение Экселона в форме ТТС у пациентов с легкой и умеренной выраженностью деменции при болезни Альцгеймера (10-20 баллов по краткой шкале оценки психического статуса, Mini Mental State Examination, MMSE) приводит к значимому улучшению когнитивных функций (в т.ч. внимания, памяти, речи), функционального статуса и активности в повседневной жизни, а также к снижению степени тяжести заболевания и выраженности психических и поведенческих проявлений (таких как ажитация, плаксивость, иллюзии, галлюцинации).
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция ривастигмина из ТТС Экселон®, происходит медленно. После применения первой дозы препарата время достижения определяемой концентрации ривастигмина составляло 0.5-1 ч. Cmax достигается через 10-16 ч. После достижения Cmax концентрация медленно снижается в оставшийся 24-часовой период применения ТТС.
Css ривастигмина после замены использованной ТТС Экселон® на новую медленно снижается в среднем в течение приблизительно 40 мин, пока абсорбция действующего вещества из вновь наклеенной ТТС Экселон® не начинает преобладать над элиминацией. После этого плазменная концентрация ривастигмина начинает медленно подниматься и вновь достигает максимума приблизительно через 8 ч. В равновесном состоянии самая низкая концентрация составляет примерно 50% от максимальной, в противоположность пероральному применению, при котором между приемами очередной дозы концентрация в плазме фактически равна нулю. Сходные временные характеристики плазменной концентрации ривастигмина наблюдались при применении ТТС Экселон® в диапазоне доз от 4.6 мг/24 ч до 9.5 мг/24 ч. Несмотря на то, что экспозиция (Cmax и AUC ) ривастигмина очевидно меньше, чем при пероральном применении, ее повышение прямо пропорционально увеличению дозы ТТС Экселон®.
При увеличении дозы из ТТС с 4.6 мг/24 ч до 9.5 мг/24 ч отмечалось увеличение AUC ривастигмина в 2.6 раз.
Относительная разница между Cmax и Cmin ривастигмина (индекс колебания, ИК) при применении ТТС Экселон®, находилась в пределах от 0.58 до 0.77, что значительно меньше, чем при пероральном применении (ИК от 3.96 до 6.24).
Количество ривастигмина, высвобождающееся в течение 24 ч из ТТС Экселон® (доза в мг/24 ч), не эквивалентно пероральному применению такой же дозы ривастигмина в капсулах (оценка проводилась по экспозиции ривастигмина в плазме крови в течение 24 ч).
При непосредственном сравнении применения 1 дозы препарата ТТС Экселон® и капсул для приема внутрь межпопуляционная вариабельносгь Cmax и AUC0-24 ч ривастигмина составляла 43% и 49% для ТТС Экселон® и 74% и 103% для капсул соответственно. При многократном применении и достижении равновесного состояния межпопуляционная вариабельность Cmax и AUC0-24 ч ривастигмина у пациентов с деменцией при болезни Альцгеймера была также значительно ниже для ТТС Экселон® по сравнению с капсулами для перорального приема: 45% и 43% для ТТС и 71% и 73% для капсул соответственно.
У пациентов с деменцией при болезни Альцгеймера и массой тела 65 кг Css ривастигмина увеличивалась приблизительно в 2 раза по сравнению с пациентами с массой тела 35 кг; в то время как для пациентов с массой тела 100 кг отмечалось снижение Css приблизительно в 2 раза. Влияние массы тела на экспозицию ривастигмина является особенно важным для пациентов с очень низкой массой тела при увеличении дозы препарата.
Ривастигмин хорошо высвобождался из ТТС Экселон® в течение 24-часового периода аппликации пластыря на кожу (около 50% от содержания препарата). Наибольший показатель AUC?
Побочные действия
Общая частота развития нежелательных явлений на фоне терапии ТТС Экселон® (50.5%) была ниже по сравнению с пероральной терапией с использованием капсул в суточной дозе 3-12 мг (63.3%) (для сравнения, в группе плацебо этот показатель составлял 46%).
Наиболее часто наблюдались реакции со стороны пищеварительной системы. Тошнота (7.2%) и рвота (6.2%) отмечались значительно реже при применении ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч по сравнению с капсулами для приема внутрь, 23.1% и 17.0% соответственно (в группе плацебо те же показатели составляли 5.0% и 3.3%).
Со стороны мочевыделительной системы: часто - инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны обмена веществ: часто - анорексия.
Со стороны ЦНС: часто - тревожность, депрессия, делирий, головная боль, обморок; очень редко - экстрапирамидные нарушения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда - брадикардия, нарушения мозгового кровообращения.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, рвота, диарея, диспепсия, боль в животе; иногда - язвенное поражение желудка.
Дерматологические реакции: часто - сыпь.
Со стороны организма в целом и реакции в месте прикрепления ТТС: часто - эритема, отек и зуд, раздражение, воспаление в месте аппликации
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Частота развития и тяжесть побочных эффектов обычно повышается при увеличении дозы ривастигмина, особенно в период изменения дозы.
Выраженность таких нежелательных явлений со стороны пищеварительной системы, как тошнота и рвота, наблюдающихся в начале лечения или при повышении дозы препарата, может уменьшаться при снижении дозы ривастигмина. Если терапия Экселоном прерывается на несколько дней, следует опять начинать титрование с ТТС Экселон® 4.6мг/24 ч.
Поскольку у пациентов с болезнью Альцгеймера на фоне терапии ингибиторами холинэстеразы, включая ривастигмин, может отмечаться снижение массы тела, во время терапии ТТС Экселон® необходимо контролировать массу тела больных.
Использование в педиатрии
Применение ривастигмина у детей не изучалось, поэтому не рекомендуется назначать препарат детям и подросткам младше 18 лет.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
У пациентов, получавших терапию ривастигмином, возможно развитие головокружения и бессонницы, особенно в начале лечения или при изменении дозы препарата. Способность пациента с деменцией, получающего лечение препаратом, управлять автотранспортом и/или работать с механизмами должна регулярно оцениваться лечащим врачом.
Показания
— слабо или умеренно выраженная деменция альцгеймеровского типа (вероятная болезнь Альцгеймера, болезнь Альцгеймера).
Противопоказания
— повышенная чувствительность к ривастигмину и другим компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим производным карбамата.
С осторожностью следует применять ривастигмин (как и другие холиномиметические средства) у пациентов с СССУ или нарушениями проводимости (синоатриальная блокада, AV-блокада).
Холинергическая стимуляция может повышать секрецию соляной кислоты в желудке, приводить к усилению обструкции мочевыводящих путей и обострению судорожного синдрома, поэтому следует соблюдать осторожность при назначении ривастигмина больным, предрасположенным к этим состояниям.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с бронхиальной астмой или обструктивными заболеваниями дыхательных путей в анамнезе.
С осторожностью следует проводить подбор дозы препарата при превышении дозы ривастигмина (ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч) у пациентов с массой тела менее 50 кг (в таких случаях отмечалось более частое развитие нежелательных реакций и возникала необходимо
Лекарственное взаимодействие
Специального изучения взаимодействия ТТС Экселон® с другими лекарственными средствами не проводилось.
Ривастигмин метаболизируется преимущественно путем гидролиза при участии эстераз. Метаболизм ривастигмина при участии основных изоферментов цитохрома Р450 происходит в минимальной степени. Таким образом, фармакокинетического взаимодействия ривастигмина с другими лекарственными средствами, метаболизирующимися с участием данных ферментов, не предвидится.
У здоровых добровольцев фармакокинетического взаимодействия между ривастигмином и дигоксином, варфарином, диазепамом или флуоксетином выявлено не было. Вызванное варфарином увеличение протромбинового времени при назначении ривастигмина не изменялось. При одновременном применении ривастигмина и дигоксина неблагоприятного влияния на внутрисердечную проводимость отмечено не было.
Одновременное применение ривастигмина с такими часто применяющимися препаратами, как антациды, противорвотные средства
(3307)
Дозування
Терапію препаратом Экселон® слід проводити тільки під наглядом лікаря, який має досвід лікування пацієнтів з деменцією альцгеймеровского типу. Після 4 тижнів лікування, при хорошій переносимості, доза препарату може бути збільшена шляхом застосування ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год. Підтримуюча доза. Для тривалого лікування при наявності терапевтичної ефективності у пацієнта рекомендується застосування ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год. У деяких пацієнтів для досягнення терапевтичного ефекту може знадобитися підвищення доз�� препарату. Слід тимчасово припинити терапію препаратом у разі виникнення небажаних явищ з боку травної системи та/або погіршення існуючих екстрапірамідних симптомів (у т. ч. тремору) до їх вирішення. Якщо перерва у застосуванні препарату склав кілька днів і більше, відновлювати лікування необхідно з початкової дози (Экселон® ТТС 4.6 мг/24 год) для зменшення ризику відновлення побічних реакцій (наприклад, важкої блювоти). Якщо небажані явища зберігаються, добову дозу препарату слід знизити до попередньої��їй добре переносимої дози. Пацієнтів, які отримували лікування ривастигмином у формі капсул або розчину для прийому всередину, можна перевести на лікування ТТС Экселон®, наступним чином. У пацієнтів, які отримували пероральну терапію ривастигмином в дозі менше 6 мг/, лікування слід розпочинати із застосування ТТС Экселон® 4.6 мг/24 ч. У пацієнтів, які отримували пероральну терапію ривастигмином в дозі 6-12 мг/ лікування можна починати відразу з застосування ТТС Экселон® 9.5 мг/24 ч. Лікування ТТС Экселон® рекомендується починати на наступний день після застосування останній пероральної дози ривастигмина. У пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки корекція режиму дозування ТТС Экселон® не вимагається
Лікарська форма
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 10 см2, кругла, з підкладкою бежевого кольору, подвійним адгезивним шаром та прямокутної захисною плівкою внахлест, з поглибленнями, з написом "BHDI" на підкладці пластируСклад
ривастигмін 18 мг/1ТТС
Допоміжні речовини: D,L-альфа-токоферол, полі(бутилметакрилат, метил��етакрилат), акриловий сополімер.
Склад шару, що клеїть: силіконовий сополімер, диметикон (силіконове масло 12.500 cSt), D,L-альфа-токоферол.Фармакологічна дія
Інгібітор холінестерази. Ривастигмін, будучи селективним інгібітором ацетил - і бутирилхолінестерази головного мозку карбаматного типу, уповільнює руйнування ацетилхоліну, що виробляється функціонально сохранными нейронами, і покращує нейротрансмісію. Препарат селективно збільшує вміст ацетилхоліну в корі головного мозку і гіпокампі і, таким чином, з��особствует покращання холінергічної нервової передачі. Ривастигмін надає позитивну дію при зниженні когнітивних функцій, пов'язаних з дефіцитом ацетилхоліну, зокрема, при деменції, асоційованої з хворобою Альцгеймера і хворобою Паркінсона. Крім того, існують докази того, що інгібування холінестераз може уповільнювати освіта фрагментів білкового попередника бета-амілоїду, накопичення якого призводить до формування амілоїдних бляшок, які є одним з головних патологічних ознак болезни Альцгеймера.
Ривастигмін взаємодіє з ферментом-мішенню з утворенням ковалентного зв'язку, що веде до тимчасової інактивації ферменту.
У молодих здорових чоловіків при застосуванні ривастигмина в дозі 3 мг активність ацетилхолінестерази в спинномозковій рідині (СМР) знижується приблизно на 40% протягом перших 1,5 ч. Після досягнення максимального інгібуючого ефекту активність ферменту повертається до початкового рівня приблизно через 9 ч. Інгібування бутирилхолінестерази в СМР також має оборотний характер, активність ферменту відновлюється до вихідного рівня через 3.6 ч.
У пацієнтів з хворобою Альцгеймера інгібування ривастигмином активності ацетилхолінестерази в СМР має дозозалежний характер у вивченому діапазоні доз до 6 мг 2 (максимальна доза). Інгібування бутирилхолінестерази також дозозалежно; ривастигмін в дозі 6 мг 2 викликає зниження активності ферменту більш ніж на 60% у порівнянні з вихідною. Даний ефект препарату зберігався протягом 12 місяців терапії (максимальний вивчений період).
Були показу��и статистично значущі кореляції між ступенем інгібування ривастигмином обох ферментів у СМР та змінами когнітивних функцій у пацієнтів з хворобою Альцгеймера; при цьому саме інгібування бутирилхолінестерази в СМР достовірно і стабільно корелює з поліпшенням результатів тестів пам'яті, уваги та швидкості реакції.
Застосування Экселона у формі ТТС у пацієнтів з легкою та помірною вираженістю деменції при хворобі Альцгеймера (10-20 балів за короткою шкалою оцінки психічного статусу, Mini Mental State Examination, MMSE) приводь�� до значного поліпшення когнітивних функцій (у т. ч. уваги, пам'яті, мовлення), функціонального статусу та активності в повсякденному житті, а також до зниження ступеня тяжкості захворювання і вираженості психічних і поведінкових проявів (таких як ажитація, плаксивість, ілюзії, галюцинації).Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція ривастигмина з ТТС Экселон®, відбувається повільно. Після застосування першої дози препарату час досягнення визначуваної концентрації ривастигмина становила 0.5-1 ч. Cmax досягається через 10-16 год Після до��тижения Cmax концентрація повільно знижується до 24-годинний період застосування ТТС.
Css ривастигмина після заміни використаної ТТС Экселон® на нову повільно знижується в середньому протягом приблизно 40 хв, поки абсорбція діючої речовини із наклеєною ТТС Экселон® не починає переважати над елімінацією. Після цього плазмова концентрація ривастигмина починає повільно підніматися і знову досягає максимуму приблизно через 8 ч. В рівноважному стані найнижча концентрація становить приблизно 50% від максимальної, в протилежність перорального застосування, при якому між прийомами чергової дози концентрація в плазмі фактично дорівнює нулю. Подібні тимчасові характеристики плазмової концентрації ривастигмина спостерігалися при застосуванні ТТС Экселон® в діапазоні доз від 4.6 мг/24 год до 9.5 мг/24 год. Незважаючи на те, що експозиція (Cmax і AUC ) ривастигмина очевидно менше, ніж при пероральному застосуванні, її підвищення прямо пропорційно збільшенню дози ТТС Экселон®.
При збільшенні дози з ТТС з 4.6 мг/24 год до 9.5 мг/24 год зазначалося повелизначення AUC ривастигмина в 2.6 разу.
Відносна різниця між Cmax і Cmin ривастигмина (індекс коливання, ІК) при застосуванні ТТС Экселон®, знаходилася в межах від 0.58 до 0.77, що значно менше, ніж при пероральному застосуванні (ІК від 3.96 до 6.24).
Кількість ривастигмина, высвобождающееся протягом 24 год з ТТС Экселон® (доза в мг/24 год), не еквівалентно перорального застосування такої ж дози ривастигмина в капсулах (оцінка проводилася по експозиції ривастигмина в плазмі крові протягом 24 год).
При безпосередньому порівнянні застосування 1 дози препарату ТТС Экселон® і капсул для прийому всередину межпопуляционная вариабельносгь Cmax і AUC0-24 год ривастигмина становила 43% і 49% для ТТС Экселон® і 74% і 103% для капсул відповідно. При багаторазовому застосуванні і досягненні рівноважного стану межпопуляционная варіабельність Cmax і AUC0-24 год ривастигмина у пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера була також значно нижче для ТТС Экселон® порівняно з капсулами для перорального прийому: 45% та 43% для ТТС і 71% і 73% для капсул відповідно.
У пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера і масою тіла 65 кг Css ривастигмина збільшувалася приблизно у 2 рази порівняно з пацієнтами з масою тіла 35 кг; у той час як для пацієнтів з масою тіла 100 кг відзначалося зниження Css приблизно в 2 рази. Вплив маси тіла на експозицію ривастигмина є особливо важливим для пацієнтів з дуже низькою масою тіла при збільшенні дози препарату.
Ривастигмін добре высвобождался з ТТС Экселон® протягом 24-годинного періоду аплікації пластиру на шкіру (близько 50% від вмісту препарату). Найбільший показник AUC?Побідиочні дії
Загальна частота розвитку небажаних явищ на тлі терапії ТТС Экселон® (50.5%) була нижчою порівняно з пероральною терапією з використанням капсул у добовій дозі 3-12 мг (63.3%) (для порівняння, у групі плацебо цей показник становив 46%).
Найбільш часто спостерігалися реакції з боку травної системи. Нудота (7.2%) та блювання (6.2%) відзначалися значно рідше при застосуванні ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год в порівнянні з капсулами для прийому всередину, 23.1% і 17.0% відповідно (у групі плацебо ті ж показники становиві 5.0% і 3.3%).
З боку сечовидільної системи: часто - інфекції сечовивідних шляхів.
З боку обміну речовин: часто - анорексія.
З боку ЦНС: часто - тривожність, депресія, делірій, головний біль, непритомність; дуже рідко - екстрапірамідні порушення.
З боку серцево-судинної системи: іноді - брадикардія, порушення мозкового кровообігу.
З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі; іноді - виразкові ураження шлунка.
Дерматологічні р��акції: часто - висип.
З боку організму в цілому та реакції в місці прикріплення ТТС: часто - еритема, набряк і свербіж, подразнення, запалення в місці аплікаціїОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Частота розвитку та тяжкість побічних ефектів зазвичай підвищується при збільшенні дози ривастигмина, особливо в період зміни дози.
Вираженість таких небажаних явищ з боку травної системи, як нудота і блювання, що спостерігаються на початку лікування або при підвищенні дози препарату, може зменшуватися при зниження дози ривастигмина. Якщо терапія Экселоном переривається на декілька днів, варто знову починати титрування з ТТС Экселон® 4.6 мг/24 години
Оскільки у пацієнтів з хворобою Альцгеймера на фоні терапії інгібіторами холінестерази, включаючи ривастигмін, може відзначатися зниження маси тіла, під час терапії ТТС Экселон® необхідно контролювати масу тіла хворих.
Використання в педіатрії
Застосування ривастигмина у дітей не вивчалося, тому не рекомендується призначати препарат дітям і підліткам молодше 18 років.
<br /> Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У пацієнтів, які отримували терапію ривастигмином, можливий розвиток запаморочення та безсоння, особливо на початку лікування або при зміні дози препарату. Здатність пацієнта з деменцією, що одержує лікування препаратом, керувати автотранспортом та/або працювати з механізмами повинна регулярно оцінюватися лікарем.Свідчення
— слабко або помірно виражена деменція альцгеймеровского типу (ймовірна хвороба Альцгеймера, хвороба Альцгеймера).<h3>Протипоказання— підвищена чутливість до ривастигмину та інших компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших похідних карбамат.
З обережністю слід застосовувати ривастигмін (як і інші холіноміметичні засоби) у пацієнтів з СССУ або порушеннями провідності (синоатріальна блокада, AV-блокада).
Холинергическая стимуляція може підвищувати секрецію соляної кислоти в шлунку, призводити до посилення обструкції сечовивідних шляхів і загострення судомного синдрому, тому сліду��т дотримуватися обережності при призначенні ривастигмина хворим, схильним до цих станів.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі.
З обережністю слід проводити підбір дози препарату при перевищенні дози ривастигмина (ТТС Экселон® 9.5 мг/24 год) у пацієнтів з масою тіла менше 50 кг (у таких випадках відзначалося більш часте розвиток небажаних реакцій і виникала необхідноЛікарська взаємодія
Спец��ного вивчення взаємодії ТТС Экселон® з іншими лікарськими засобами не проводилося.
Ривастигмін метаболізується переважно шляхом гідролізу за участю естераз. Метаболізм ривастигмина за участю основних ізоферментів цитохрому Р450 відбувається в мінімальній мірі. Таким чином, фармакокінетичної взаємодії ривастигмина з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за участю даних ферментів, не передбачається.
У здорових добровольців фармакокінетичної взаємодії між�� ривастигмином і дигоксином, варфарином, діазепамом або флуоксетином виявлено не було. Викликане варфарином збільшення протромбінового часу при призначенні ривастигмина не змінювалося. При одночасному застосуванні ривастигмина і дигоксину несприятливого впливу на внутрисердечную провідність відзначено не було.
Одночасне застосування ривастигмина з такими часто застосовуються препаратами, як антациди, протиблювотні засоби
