Дозировка
Эксалиеф назначают в качестве дополнительного средства к проводимой противосудорожной терапии. Таблетку можно разделить на равные части. Рекомендованная начальная доза - 400 мг 1 раз/сут, через одну-две недели дозу повышают до 800 мг 1 раз/сут. С учетом индивидуальной реакции на лечение дозу можно повысить до 1200 мг 1 раз/сут. Эксалиеф можно принимать как с пищей, так и натощак.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
1 таб.
эсликарбазепина ацетат 800 мг
Фармакологическое действие
Точные механизмы действия эсликарбазепина ацетата неизвестны. Однако, согласно результатам электрофизиологических исследований in vitro, эсликарбазепина ацетат и его метаболиты стабилизируют инактивированное состояние потенциалозависимых натриевых каналов, предотвращая их активацию и, таким образом, поддерживая периодическое возбуждение нейронов.
Эсликарбазепина ацетат и его активные метаболиты предотвращают развитие эпилептических припадков в доклинических моделях, на основе которых можно прогнозировать его противосудорожное действие, на человека. У людей фармакологическая активность эсликарбазепина ацетата проявляется, главным образом, через его активный метаболит — эсликарбазепин.
Фармакокинетика
Абсорбция
Эсликарбазепина ацетат активно метаболизируется в эсликарбазепин. После перорального приема концентрация эсликарбазепина ацетата в плазме крови, как правило, остается ниже уровня количественного определения. Cmax эсликарбазепина в плазме крови достигается через 2-3 ч после приема. Так как количество метаболитов, обнаруживаемых в моче, соответствует более чем 90% дозы эсликарбазепина ацетата, биодоступность препарата можно считать высокой.
Распределение
Наблюдается относительно низкое связывание эсликарбазепина с белками плазмы крови (<40%), не зависящее от его концентрации. Согласно результатам исследований invitroприсутствие варфарина, диазепама, дигоксина, фенитоина и толбутамида не оказывало значительного влияния на связывание эсликарбазепина с белками плазмы крови. Присутствие эсликарбазепина не оказывало значительного влияния на связывание с белками плазмы крови варфарина, диазепама, дигоксина, фенитоина и толбутамида.
Биотрансформация
Эсликарбазепина ацетат быстро и интенсивно метаболизируется в свой главный активный метаболит - эсликарбазепин путем гидролиза при «первом прохождении» через печень. Cmax эсликарбазепина в плазме крови достигается через 2-3 ч после приема, равновесная концентрация в плазме крови - через 4-5 дней применения препарата 1 раз/сут в соответствии с эффективным T1/2 около 20-24 ч. В ходе исследований с участием здоровых добровольцев и взрослых пациентов с эпилепсией, кажущийся T1/2 составил 10-20 ч и 13-20 ч соответственно.
К второстепенным метаболитам в плазме крови относят R-ликарбазепин и окскарбазепин, которые, согласно полученным данным, являются активными, а также конъюгаты эсликарбазепина ацетата, эсликарбазепина, R-ликарбазепина и окскарбазепина с глюкуроновой кислотой.
Эсликарбазепина ацетат не влияет на свой собственный метаболизм и клиренс.
В ходе исследований эсликарбазепина в свежих гепатоцитах человека наблюдалась незначительная индукция изофермента UGT1A1 посредством глюкуронирования.
Выведение
Метаболиты эсликарбазепина ацетата выводятся из системного кровотока, главным образом, почками в неизмененном виде и в виде конъюгата с глюкуроновой кислотой. В целом, эсликарбазепин и его глюкуронид составляют более чем 90% всех метаболитов, выводимых с мочой (около двух третей выводятся в неизмененном виде и одна треть — в виде глюкуронида).
Линейность/нелинейность
В диапазоне доз 400-1200 мг как у здоровых добровольцев, так и у пациентов с эпилепсией эсликарбазепин обладает линейной и дозозависимой фармакокинетикой.
Пациенты пожилого возраста (старше 65 лет) Фармакокинетический профиль эсликарбазепина ацетата не меняется у пациентов пожилого возраста с клиренсом креатинина >60 мл/мин.
Почечная недостаточность
Метаболиты эсликарбазепина ацетата выводятся из системного кровотока главным образом почками. Согласно результатам исследования с участием пациентов с почечной недостаточностью от легкой до тяжелой степени тяжести, клиренс препарата зависит от функции почек. Во время лечения Эксалиеф® рекомендуется коррекция его дозы при клиренсе креатинина <60 мл/мин.
Метаболиты эсликарбазепина ацетата выводятся из плазмы крови при гемодиализе.
Печеночная недостаточность
Проводилась оценка фармакокинетики и метаболизма эсликарбазепина ацетата у здоровых добровольцев и пациентов с умеренной печеночной недостаточностью после многократного приема препарата. Умеренная печеночная недостаточность не влияла на фармакокинетику эсликарбазепина ацетата. В случае легкой и умеренной печеночной недостаточности коррекция дозы не требуется.
У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью фармакокинетика эсликарбазепина не оценивалась.
Пол
Согласно результатам исследований с участием пациентов и здоровых добровольцев, фармакокинетика эсликарбазепина ацетата не зависит от пола.
Побочные действия
В ходе плацебо-контролируемых исследований с участием 1192 взрослых пациентов с парциальными эпилептическими припадками (856 пациентов принимали эсликарбазепина ацетат, 336 - плацебо) нежелательные реакции отмечались у 45.3% пациентов из группы эсликарбазепина ацетата и у 24.4% пациентов из группы плацебо.
Нежелательные реакции были, как правило, легкой или умеренной степени тяжести и возникали главным образом в первые недели лечения эсликарбазепина ацетатом.
Ниже перечислены все нежелательные реакции, которые возникали чаще в группе эсликарбазепина ацетата, чем в группе плацебо, и отмечались более чем у 1 пациента. Нежелательные реакции представлены по классу системы органов и частоте: очень частые ?1/10, частые от ?1/100 до <1/10, нечастые от ?1/1000 до <1/100, редкие от ?1/10000 до <1/1000.
В каждой категории нежелательные реакции представлены в порядке убывания тяжести.
Со стороны крови и лимфатической системы: нечастые – анемия; редкие - тромбоцитопения, лейкопения.
Со стороны иммунной системы: нечастые – гиперчувствительность.
Со стороны эндокринной системы: нечастые – гипотиреоз.
Метаболизм и нарушение питания: нечастые – повышенный аппетит, пониженный аппетит, гипонатриемия, нарушение электролитного баланса, кахексия, обезвоживание, ожирение.
Психические нарушения: нечастые – бессонница, апатия, депрессия, нервозность, ажитация, дефицит внимания/повышенная активность, спутанность сознания, перепады настроения, плач, замедление психомоторной активности, нервное напряжение, психотические расстройства.
Со стороны нервной системы: очень частые - головокружение*, сонливость; частые - головная боль, нарушения координации движений*, нарушение внимания, тремор; нечастые -нарушения памяти, нарушение равновесия, амнезия, гиперсомния, седативный эффект, афазия, дизестезия, дистония, вялость, паросмия, дисбаланс вегетативной нервной системы, мозжечковая атаксия, мозжечковый синдром, большой эпилептический припадок, периферическая невропатия, нарушение фаз сна, нистагм, нарушение речи, дизартрия, гипестезия, агевзия, ощущение жжения.
Со стороны органа зрения: частые - диплопия*, расфокусированное зрение; нечастые – нарушение зрения, осциллопсия, нарушение содружестве иных движений глазных яблок, гиперемия конъюнктивы, саккадическое движение глаз, боль в глазах.
Со стороны органа слуха и равновесия: частые – головокружение; нечастые - боль в ухе, снижение слуха, шум в ушах.
Со стороны сердца: нечастые – ощущение сердцебиения, брадикардия, синусовая брадикардия.
Со стороны сосудов: нечастые – повышение или снижение АД, ортостатическая гипотензия.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: нечастые – дисфония, носовое кровотечение.
Со стороны ЖКТ: частые - тошнота, рвота, диарея; нечастые – диспепсия, гастрит, боль в брюшной полости, сухость во рту, дискомфорт со стороны ЖКТ, вздутие живота, воспаление двенадцатиперстной кишки, неприятное чувство в эпигастральной области, гипертрофический гингивит, гингивит, синдром раздраженной толстой кишки, дёгтеобразный стул, дисфагия, неприятные ощущения в области желудка, стоматит, зубная боль; редкие - панкреатит.
Со стороны печени и желчного пузыря: нечастые – печеночная недостаточность.
Со стороны кожи и подкожной ткани: частые - сыпь; нечастые – алопеция, сухость кожи, повышенное потоотделение, эритема, поражение ногтей, поражение кожи.
Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: нечастые – миалгия, боль в спине, боль в шее.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: нечастые – никтурия.
Со стороны половой системы и молочной железы: нечастые – нерегулярные менструации.
Осложнения общего характера и реакции в месте введения: частые - утомляемость, нарушение походки; нечастые – астения, недомогание, озноб, отек рук и ног, нежелательная реакция на препарат, чувство холода в руках и ногах.
Исследования: нечастые – снижение АД, снижение массы тела, снижение диастолического АД, снижение систолического АД, снижение концентрации натрия в крови, снижение гематокрита, снижение содержания гемоглобина в крови, увеличение ЧСС, повышение активности трансаминаз в крови, повышение содержания триглицеридов в крови, снижение содержания свободного трийодтиронина (СТ-3) в крови, снижение содержания свободного тироксина (СТ-4).
Травмы и отравления: нечастые – токсичность препарата, падение, повреждение суставов, отравление, повреждение кожи.
*При одновременном приеме карбамазепина и эсликарбазепина ацетата в ходе плацебо-контролируемых исследовании чаще отмечались диплопия, нарушение координации движений и головокружение.
Применение эсликарбазепина ацетата сопровождается удлинением интервала PR. Возможно возникновение нежелательных реакций, связанных с удлинением интервала PR (например, атриовентрикулярная блокада, обморок, брадикардия). У пациентов, принимавших эсликарбазепина ацетат, атриовентрикулярная блокада второй или выше степени не наблюдалась.
В ходе плацебо-контролируемых исследований, относящихся к противоэпилептической программе исследования эсликарбазепина ацетата, не наблюдалось таких редких нежелательных реакций, как подавление функции костного мозга, анафилактические реакции, тяжелые кожные реакции (например, синдром Стивенса-Джонсона), системная красная волчанка или выраженная аритмия сердца. Однако эти реакции отмечали при применении окскарбазепина. Таким образом, нельзя исключать их возникновение после лечения Эксалиеф®.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациенты пожилого возраста (старше 65 лет): пациентам пожилого возраста данный препарат назначают с осторожностью, так как информация по безопасности Эксалиеф® у данной категории пациентов ограничена.
Пациенты с почечной недостаточностью: при лечении пациентов с почечной недостаточностью следует соблюдать осторожность и проводить коррекцию дозы в соответствии с клиренсом креатинина (КК):
— КК > 60 мл/мин: коррекция дозы не требуется.
— КК 30-60 мл/мин: начальная доза 400 мг через день в течение 2 недель, затем 400 мг 1 раз/сут. Однако с учетом индивидуальной реакции дозу можно увеличить.
Пациенты с печеночной недостаточностью: в случае легкой и умеренной печеночной недостаточности коррекция дозы не требуется.
В некоторых случаях прием Эксалиеф® сопровождался нежелательными реакциями со стороны ЦНС, такими как головокружение и сонливость, которые повышали риск случайных травм.
Эксалиеф® может снижать эффективность гормональных контрацептивов. При применении Эксалиеф® рекомендуется использовать дополнительные негормональные противозачаточные средства. Как и в случае с другими дополнительные негормональные противозачаточные средства. Как и в случае с другими противоэпилептическими лекарственными препаратами, Эксалиеф® следует отменять постепенно, чтобы минимизировать риск увеличения частоты эпилептических припадков. Не рекомендуется применять Эксалиеф® одновременно с окскарбазепином, поскольку возможно чрезмерное воздействие активных метаболитов.
Сведения об отмене сопутствующих противоэпилептических препаратов во время лечения Эксалиеф® (переход к монотерапии) отсутствуют. В ходе дополнительных плацебо-контролируемых исследований с участием пациентов с эпилепсией у 1.1% всей популяции пациентов, получавшей Эксалиеф®, отмечена нежелательная реакция в виде сыпи. При появлении симптомов повышенной чувствительности к препарату Эксалиеф® следует отменить.
О случаях тяжелых кожных реакций в связи с применением эсликарбазепина ацетата не сообщалось. Имеются данные, что аллель HLA-B*1502, присутствующий у народности Хань (уроженцев Китая и Таиланда), связан с риском развития синдрома Стивенса-Джонсона при лечении карбамазепином. Таким образом, перед назначением карбамазепина или химически родственных соединений, при возможности, следует проводить скрининг пациентов народности Хань (уроженцев Китая и Таиланда), на наличие указанного аллеля. У пациентов другой этнической принадлежности аллель HLA-B*1502 встречается очень редко. У лиц европеоидной расы наличие аллеля HLA-В*1502 не сопровождается риском возникновения синдрома Стивенса-Джонсона.
Гипонатриемия отмечалась в качестве нежелательной реакции на применение Эксалиеф® менее чем у 1% пациентов.
В большинстве случаев гипонатриемия является бессимптомной, однако она может сопровождаться такими клиническими проявлениями, как усиление эпилептических припадков, спутанность или нарушение сознания. Частота развития гипонатриемии увеличивается с повышением дозы эсликарбазепина ацетата. При гипонатриемии вследствие почечной недостаточности в анамнезе или в результате одновременного приема препаратов, которые могут привести к возникновению гипонатриемии (например, диуретики, десмопрессин), до и во время лечения эсликарбазепина ацетатом необходимо исследовать концентрацию натрия в сыворотке крови. Также концентрацию натрия в сыворотке крови необходимо измерять при возникновении клинических симптомов гипонатриемии. Кроме того, концентрацию натрия в сыворотке крови определяют в ходе рутинных лабораторных исследований. При развитии клинически значимой гипонатриемии Эксалиеф® следует отменить.
Влияние Эксалиеф® на первично генерализованные эпилептические припадки не исследовалось. Таким образом, данный препарат не рекомендован к применению в данной группе пациентов.
В ходе клинических исследований эсликарбазепина ацетата наблюдалось удлинение интервала PR. Необходимо соблюдать осторожность при определенных состояниях (например, при низкой концентрации тироксина, нарушениях сердечной проводимости) или одновременном приеме лекарственных средств, которые, по имеющимся данным, сопровождаются удлинением интервала PR.
При лечении пациентов с почечной недостаточностью следует соблюдать осторожность и проводить коррекцию дозы в соответствии с клиренсом креатинина. При КК <30 мл/мин применение Эксалиеф® не рекомендовано вследствие недостаточного количества данных.
Ввиду ограниченного количества клинических данных для пациентов с легкой и умеренной печеночной недостаточностью, у данной категории пациентов Эксалиеф® применяют с осторожностью. Вследствие отсутствия клинических данных не рекомендуется назначать Эксалиеф® пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью.
При лечении пациентов противосудорожными средствами по нескольким показаниям отмечались случаи суицидального мышления и поведения. Мета-анализ рандомизированных плацебо-контролируемых испытаний противоэпилептических лекарственных средств также показал небольшое увеличение риска суицидального мышления и поведения. Механизм данного риска неизвестен, доступные данные не исключают возможность повышения риска вследствие приема эсликарбазепина ацетата. Таким образом, следует наблюдать за пациентами на предмет появления признаков суицидального мышления и поведения, а также рассматривать варианты соответствующего лечения. При возникновении каких-либо признаков суицидального мышления и поведения пациентам (и лицам, осуществляющим уход за пациентами) следует обратиться к врачу.
Противоэпилептические препараты могут способствовать развитию недостаточности фолиевой кислоты, что может послужить дополнительной причиной возникновения аномалий развития у плода. При планировании беременности и после ее наступления рекомендуется дополнительно принимать препараты фолиевой кислоты. Так как эффективность этих препаратов не доказана, специфическую дородовую диагностику можно предлагать даже тем женщинам, которые принимают фолиевую кислоту.
Исследования влияния препарата на способность управлять автомобилем и движущимися механизмами не проводились. У некоторых пациентов может возникать головокружение, сонливость или нарушение зрения, особенно в начале лечения. Соответственно, следует предупредить пациентов, что вероятно нарушение их физической и/или умственной способности управлять автомобилем или механизмами, и рекомендовать воздержаться от подобной деятельности до установления влияния на нее приема препарата.
Передозировка
При случайной передозировке Эксалиеф® наблюдались такие реакции со стороны центральной нервной системы, как головокружение, шаткая походка и гемипарез. Специфический антидот данного препарата неизвестен. В случае передозировки показано соответствующее симптоматическое и поддерживающее лечение. При необходимости метаболиты эсликарбазепина ацетата эффективно удаляются при гемодиализе.
Показания
Эксалиеф назначают взрослым в качестве дополнительной терапии при парциальных эпилептических припадках с вторичной генерализацией или без нее.
Противопоказания
— гиперчувствительность к активному ингредиенту, другим производным карбоксамида (например, карбамазепину, окскарбазепину) или к каким-либо из вспомогательных веществ.
— атриовентрикулярная блокада второй или третьей степени.
— пациенты детского возраста: Эксалиеф® не рекомендуется применять у детей до 18 лет, так как данные по безопасности и эффективности препарата для данной категории пациентов отсутствуют.
— пациенты с тяжелой почечной недостаточностью: данных о применении препарата у данной категории пациентов недостаточно.
— пациенты с тяжелой печеночной недостаточностью: Эксалиеф® не рекомендуется применять у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью, так как фармакокинетика эсликарбазепина для данной категории пациентов не исследовалась.
Применение при беременности и кормлении грудью
Данные о применении эсликарбазепина ацетата у беременных женщин отсутствуют. В ходе исследований на животных у препарата выявлена репродуктивная токсичность. Если во время приема эсликарбазепина ацетата наступает или планируется беременность, то целесообразность применения Эксалиеф® следует оценить повторно. Рекомендуется назначать минимальные эффективные дозы препарата и, по возможности, отдавать предпочтение монотерапии хотя бы в первый триместр беременности. Пациенток необходимо предупреждать о повышенном риске пороков развития и предоставлять возможность для проведения дородового скрининга.
Отмечено нежелательное взаимодействие эсликарбазепина ацетата с пероральными контрацептивами. Следовательно, во время лечения и до конца текущего менструального цикла после завершения лечения необходимо использовать альтернативный, эффективный и безопасный метод контрацепции.
Неизвестно, проникает ли эсликарбазепина ацетат в грудное молоко у человека. В ходе исследований отмечено проникновение эсликарбазепина ацетата в грудное молоко животных. Так как нельзя исключить риск для ребенка, грудное вскармливание следует отменять на время лечения Эксалиеф®.
Имеются данные, что распространенность пороков развития у детей, родившихся у женщин с эпилепсией, в 2-3 раза выше, чем по населению в целом (около 3%). Чаще всего отмечаются такие расстройства: расщелина верхней губы, аномалии сердечно-сосудистой системы и дефекты нервной трубки. Комплексная терапия противосудорожными препаратами может сопровождаться повышением риска врожденных пороков развития в сравнении с монотерапией. Таким образом необходимо, при возможности, назначать монотерапию. Женщинам, способным к деторождению, необходимо предварительно проконсультироваться со специалистом. Если женщина планирует беременность, следует проанализировать необходимость противосудорожной терапии. Не следует проводить резкую отмену противосудорожной терапии, так как это может привести к развитию эпилептического припадка, что может иметь серьезные последствия как для матери, так и для ребенка.
Противоэпилептические препараты могут способствовать развитию недостаточности фолиевой кислоты, что может послужить дополнительной причиной возникновения аномалий развития у плода. При планировании беременности и после ее наступления рекомендуется дополнительно принимать препараты фолиевой кислоты. Так как эффективность этих препаратов не доказана, специфическую дородовую диагностику можно предлагать даже тем женщинам, которые принимают фолиевую кислоту.
У новорожденных отмечались случаи кровотечений, вызванные действием противосудорожных препаратов. В качестве профилактического средства женщинам на последних неделях беременности и новорожденным детям назначают витамин К1.
Лекарственное взаимодействие
Исследования взаимодействия препарата проводились только у взрослых.
Эсликарбазепина ацетат активно метаболизируется в эсликарбазепин, который выводится главным образом путем глюкуронирования. in vitro эсликарбазепин является слабым индуктором изофермента CYP3A4 и УДФ-глюкуронилтрансферазы. Таким образом, эсликарбазепин может invivoоказывать индуцирующее действие на метаболизм лекарственных препаратов, которые метаболизируются преимущественно изоферментом CYP3A4 или при конъюгации посредством УДФ глюкуронилтрансферазы. При начале или отмене лечения Эксалиеф®, а также при изменении дозы препарата новая активность ферментов достигается в течение 2-3 недель. Эту задержку следует учитывать при применении Эксалиеф® до или во время приема других препаратов, дозу которых необходимо корректировать при совместном применении с Эксалиеф®. Эсликарбазепин ингибирует изофермент CYP2C19. Таким образом, при применении эсликарбазепина ацетата в высоких дозах с препаратами, которые метаболизируются главным образом при участии изофермента CYP2C19, возможно взаимодействие данных лекарственных средств.
Взаимодействие с другими противоэпилептическими препаратами
Фенитоин
В ходе исследования с участием здоровых добровольцев одновременное применение фенитоина и эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг 1 раз/сут привело к уменьшению воздействия активного метаболита, эсликарбазепина, в среднем на 31-33%, что, скорее всего, вызвано индуцированием глюкуронирования. При этом наблюдалось усиление воздействия фенитоина в среднем на 31-35%, что предположительно вызвано ингибированием изофермента CYP2C19. Таким образом, с учетом индивидуальной реакции на лечение может потребоваться увеличение дозы Эксалиеф® и уменьшение дозы фенитоина.
Ламотриджин
Глюкуронирование является основным путем метаболизма эсликарбазепина и ламотриджина, поэтому возможно их взаимодействие. В ходе исследования с участием здоровых добровольцев, принимавших эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг 1 раз/сут, в среднем отмечено незначительное фармакокинетическое взаимодействие эсликарбазепина ацетата и ламотриджина (ослабление действия ламотриджина на 15%), поэтому коррекция дозы не требуется. Однако вследствие индивидуальной вариабельности у некоторых пациентов эффект данного взаимодействия может быть клинически значимым.
Топирамат
В ходе исследования с участием здоровых добровольцев при одновременном применении топирамата и эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг 1 раз/сут не отмечено значимых изменений действия эсликарбазепина, однако действие топирамата уменьшилось на 18%, что, скорее всего, вызвано уменьшением его биодоступности. Коррекция дозы в этом случае не требуется.
Карбамазепин, вальпроевая кислота и леветирацетам
При одновременном лечении карбамазепином увеличивается риск следующих нежелательных реакций: диплопия (у 11.4% пациентов при одновременном приеме карбамазепина и у 2.4% пациентов, не принимавших карбамазепин); нарушения координации движения (у 6,7% пациентов при одновременном приеме карбамазепина и у 2.7% пациентов, не принимавших карбамазепин); головокружение (у 30.0% пациентов при одновременном приеме карбамазепина и у 11.5% пациентов, не принимавших карбамазепин). Нельзя исключать риск усиления других специфических нежелательных реакций, вызванных одновременным применением карбамазепина и эсликарбазепина ацетата.
Результаты анализа данных фармакокинетики, полученных в исследованиях фазы III с участием взрослых больных с эпилепсией, показали, что карбамазепин способствует повышению клиренса эсликарбазепина. Согласно имеющимся данным, одновременный прием вальпроевой кислоты или леветирацетама не влияет на действие эсликарбазепина, однако эти сведения не подкрепляются результатами традиционных исследований взаимодействия препаратов. Эсликарбазепина ацетат немного повышает клиренс карбамазепина. Однако вследствие недостаточного количества данных эти результаты необходимо учитывать с осторожностью.
Другие лекарственные средства
Пероральные контрацептивы
При применении эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг 1 раз/сут у женщин, применяющих пероральные контрацептивы, наблюдалось ослабление системного действия левоноргестрела и этинилэстрадиола в среднем на 37% и 42% соответственно, что, скорее всего, вызвано индуцированием изофермента CYP3A4. Таким образом, женщины детородного возраста должны использовать адекватные методы контрацепции во время лечения Эксалиеф® и до окончания текущего менструального цикла после отмены данного препарата.
Варфарин
При одновременном применении варфарина и эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг один раз в сутки наблюдалось небольшое (23%), но статистически значимое ослабление действия S-варфарина. Влияния эсликарбазепина ацетата на фармакокинетику R-варфарина или на свертываемость крови не отмечено. Однако вследствие индивидуальной вариабельности взаимодействия препаратов в первые недели после начала или окончания одновременного применения варфарина и эсликарбазепина ацетата следует уделить особое внимание наблюдению за пациентом.
Дигоксин
В ходе исследования с участием здоровых добровольцев не отмечено влияния эсликарбазепина ацетата в дозе 1200 мг при приеме 1 раз/сут на фармакокинетику дигоксина. Это позволяет предположить, что эсликарбазепина ацетат не оказывает воздействия на Р-гликопротеин.
Ингибиторы моноаминооксидазы
Учитывая структурную взаимосвязь эсликарбазепина ацетата и трициклических антидепрессантов, взаимодействие между эсликарбазепина ацетатом и ингибиторами моноаминооксидазы теоретически возможно.
(3303)
Дозування
Эксалиеф призначають в якості додаткового засобу до проведеної протисудомної терапії. Таблетку можна розділити на рівні частини. Рекомендована початкова доза - 400 мг 1 раз/добу, через одну-два тижні дозу підвищують до 800 мг 1 раз/добу. З урахуванням індивідуальної реакції на лікування дозу можна збільшити до 1200 мг 1 раз/добу. Эксалиеф можна приймати з їжею, так і натщесерце.
Лікарська форма
таблеткиСклад
1 таб.
эсликарбазепина ацетат 800 мгФармакологічна дія
Точні механізми дії эсликарбазепина ацетату невідомі. Однак, згідно з результатами електрофізіологічних досліджень in vitro, эсликарбазепина ацетат і його метаболіти стабілізують инактивированное стан потенциалозависимых натрієвих каналів, запобігаючи їх активацію і, таким чином, підтримуючи періодичне збудження нейронів.
Эсликарбазепина ацетат і його активні метаболіти запобігають розвиток епілептичних припадків у доклінічних моделях, на основі яких можна прогнозувати його протисудомну дію, на людину. У людей ��армакологическая активність эсликарбазепина ацетату проявляється, головним чином, через його активний метаболіт — эсликарбазепин.Фармакокінетика
Абсорбція
Эсликарбазепина ацетат активно метаболізується в эсликарбазепин. Після перорального прийому концентрація эсликарбазепина ацетату в плазмі крові, як правило, залишається нижче рівня кількісного визначення. Cmax эсликарбазепина в плазмі крові досягається через 2-3 год після прийому. Так як кількість метаболітів, що виявляються в сечі, відповідає більш ніж 90% дози есл��карбазепина ацетату, біодоступність препарату можна вважати високою.
Розподіл
Спостерігається відносно низьке зв'язування эсликарбазепина з білками плазми крові (<40%), не залежне від його концентрації. Згідно з результатами досліджень invitroприсутствие варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну і толбутаміду не мало значного впливу на зв'язування эсликарбазепина з білками плазми крові. Присутність эсликарбазепина не мало значного впливу на зв'язування з білками плазми крові варфарину, диазеп��ма, дигоксину, фенітоїну і толбутаміду.
Біотрансформація
Эсликарбазепина ацетат швидко та інтенсивно метаболізується у свій головний активний метаболіт - эсликарбазепин шляхом гідролізу при «першому проходженні» через печінку. Cmax эсликарбазепина в плазмі крові досягається через 2-3 год після прийому, а рівноважна концентрація в плазмі крові - через 4-5 днів застосування препарату 1 раз/добу відповідно з ефективним T1/2 близько 20-24 год. В ході досліджень за участю здорових добровольців і дорослих пацієнтів з епілепсією, здається T1/2 ззалишив 10-20 год і 13-20 год відповідно.
До другорядних метаболітів у плазмі крові відносять R-ликарбазепин і окскарбазепін, які, згідно з отриманими даними, є активними, а також кон'югати эсликарбазепина ацетату, эсликарбазепина, R-ликарбазепина і окскарбазепина з глюкуроновою кислотою.
Эсликарбазепина ацетат не впливає на свій власний метаболізм і кліренс.
В ході досліджень эсликарбазепина у свіжих гепатоцитах людини спостерігалася незначна індукція ізоферменту UGT1A1 допомогою глюкуронированія.
Виведення
Метаболіти эсликарбазепина ацетату виводяться з системного кровотоку, головним чином, нирками у незміненому вигляді та у вигляді кон'югата з глюкуроновою кислотою. В цілому, эсликарбазепин та його глюкуронід складають більш ніж 90% усіх метаболітів, що виводяться з сечею (близько двох третин виводяться в незміненому вигляді і одна третина — у вигляді глюкуроніду).
Лінійність/нелінійність
В діапазоні доз 400-1200 мг у здорових добровольців, так і у пацієнтів з епілепсією эсликарбазепин володіє лінійною і дозозависимой фармакокінетикою.
Пацієнти літнього віку (старше 65 років) Фармакокінетичний профіль эсликарбазепина ацетату не змінюється у пацієнтів літнього віку з кліренсом креатиніну >60 мл/хв.
Ниркова недостатність
Метаболіти эсликарбазепина ацетату виводяться з системного кровотоку, головним чином, нирками. Згідно з результатами дослідження з участю пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, кліренс препарату залежить від функції нирок. Під час лікування Эксалиеф® рекомендуеться корекція його дози при кліренсі креатиніну <60 мл/хв.
Метаболіти эсликарбазепина ацетату виводяться з плазми крові при гемодіалізі.
Печінкова недостатність
Проводилася оцінка фармакокінетики і метаболізму эсликарбазепина ацетату у здорових добровольців і пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після багаторазового прийому препарату. Помірна печінкова недостатність не впливала на фармакокінетику эсликарбазепина ацетату. У разі легкої і помірної печінкової недостатності корекція дози не потрібно.
У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика эсликарбазепина не оцінювалася.
Підлога
Згідно з результатами досліджень за участю пацієнтів та здорових добровольців, фармакокінетика эсликарбазепина ацетату не залежить від статі.Побічні дії
У ході плацебо-контрольованих досліджень за участю 1192 дорослих пацієнтів з парціальними епілептичними припадками (856 пацієнтів приймали эсликарбазепина ацетат, 336 - плацебо) небажані реакції відзначалися у 45.3% пацієнтів з гру��пи эсликарбазепина ацетату і у 24.4% пацієнтів з групи плацебо.
Небажані реакції були, як правило, легкого або помірного ступеня тяжкості і виникали головним чином у перші тижні лікування эсликарбазепина ацетатом.
Нижче перераховані всі небажані реакції, які виникали частіше у групі эсликарбазепина ацетату, ніж у групі плацебо, і відзначалися більш ніж у 1 пацієнта. Небажані реакції представлені за класом систем органів та частотою: дуже часті ?1/10, часті від ?1/100 до <1/10, нечасті від ?1/1000 до <1/100, рідкісні від ?1/10000 до <1/1000.
У кожній категорії небажані реакції представлені у порядку зменшення тяжкості.
З боку крові і лімфатичної системи: нечасті – анемія; рідкі - тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку імунної системи: нечасті – гіперчутливість.
З боку ендокринної системи: нечасті – гіпотиреоз.
Метаболізм та порушення харчування: нечасті – підвищений апетит, знижений апетит, гіпонатріємія, порушення електролітного балансу, кахексія, зневоднення, ожиріння.
Психічні порушенняності: нечасті – безсоння, апатія, депресія, нервозність, ажитація, дефіцит уваги/підвищена активність, сплутаність свідомості, зміни настрою, плач, уповільнення психомоторної активності, нервове напруження, психотичні розлади.
З боку нервової системи: дуже часті - запаморочення*, сонливість; часті - головний біль, порушення координації рухів*, порушення уваги, тремор; нечасті -порушення пам'яті, порушення рівноваги, амнезія, гіперсомнія, седативний ефект, афазія, дизестезия, дистонія, млявість, паросмия, дисбаланс вегетативної нервової системи, мозочкова атаксія, мозочковою синдром, великий епілептичний напад, непритомність, периферична невропатія, порушення фаз сну, ністагм, порушення мови, дизартрія, гіпестезія, агевзія, відчуття печіння.
З боку органу зору: часто - диплопія*, розфокусований зір; нечасті – порушення зору, осциллопсия, порушення співдружності інших рухів очних яблук, гіперемія кон'юнктиви, саккадичне рух очей, біль в очах.
З боку органа слуху та рівноваги: часті – головокружение; нечасті - біль у вусі, зниження слуху, шум у вухах.
З боку серця: нечасті – відчуття серцебиття, брадикардія, синусова брадикардія.
З боку судин: нечасті – підвищення або зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасті – дисфонія, носова кровотеча.
З боку ШКТ: часто - нудота, блювання, діарея; нечасті – диспепсія, гастрит, біль у черевній порожнині, сухість у роті, дискомфорт з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту, здуття живота, воспаление дванадцятипалої кишки, неприємне відчуття в епігастральній області, гіпертрофічний гінгівіт, гінгівіт, синдром подразненої товстої кишки, баріться стілець, дисфагія, неприємні відчуття в області шлунку, стоматит, зубний біль; поодинокі - панкреатит.
З боку печінки і жовчного міхура: нечасті – печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто - висип; нечасті – алопеція, сухість шкіри, підвищене потовиділення, еритема, ураження нігтів, ураження шкіри.
З боку кістково-м'язової системи��и та сполучної тканини: нечасті – міалгія, біль у спині, біль у шиї.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасті – ніктурія.
З боку статевої системи та молочної залози: нечасті – нерегулярні менструації.
Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення: часті - стомлюваність, порушення ходи; нечасті – астенія, нездужання, озноб, набряк рук і ніг, небажана реакція на препарат, відчуття холоду в руках і ногах.
Дослідження: нечасті – зниження артеріального тиску, зниження маси тіла, зниження диастоличес��ого ПЕКЛО, зниження систолічного артеріального тиску, зниження концентрації натрію в крові, зниження гематокриту, зниження змісту гемоглобіну в крові, збільшення ЧСС, підвищення активності трансаміназ у крові, підвищення вмісту тригліцеридів в крові, зниження вмісту вільного трийодтироніну (СТ-3) в крові, зниження вмісту вільного тироксину (СТ-4).
Травми та отруєння: нечасті – токсичність препарату, падіння, пошкодження суглобів, отруєння, пошкодження шкіри.
*При одночасному прийомі карбамазепіну і эсликарбазепина аце��ата у ході плацебо-контрольованих дослідженнях частіше відзначалися диплопія, порушення координації рухів і запаморочення.
Застосування эсликарбазепина ацетату супроводжується подовженням інтервалу PR. Можливе виникнення небажаних реакцій, пов'язаних з подовженням інтервалу PR (наприклад, атріовентрикулярна блокада, непритомність, брадикардія). У пацієнтів, що приймали эсликарбазепина ацетат, атріовентрикулярна блокада другого або вище мірою не спостерігалася.
У ході плацебо-контрольованих досліджень, що відносяться до противоэпилептической програмі дослідження эсликарбазепина ацетату, не спостерігалося таких рідкісних небажаних реакцій, як пригнічення функції кісткового мозку, анафілактичні реакції, тяжкі шкірні реакції (наприклад, синдром Стівенса-Джонсона), системний червоний вовчак або виражена аритмія серця. Однак ці реакції відзначали при застосуванні окскарбазепина. Таким чином, не можна виключати їх виникнення після лікування Эксалиеф®.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнти літнього віку (старше 65 років): хворимтам похилого віку даний препарат призначають з обережністю, так як інформація з безпеки Эксалиеф® у цієї категорії пацієнтів обмежений.
Пацієнти з нирковою недостатністю: при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності і проводити корекцію дози відповідно до кліренсу креатиніну (КК):
— КК > 60 мл/хв: коригування дози не потрібне.
— КК 30-60 мл/хв: початкова доза-400 мг через день протягом 2 тижнів, потім 400 мг 1 раз/добу. Однак з урахуванням індивідуальної реакції дозу м��потрібно збільшити.
Пацієнти з печінковою недостатністю: у разі легкої і помірної печінкової недостатності корекція дози не потрібна.
У деяких випадках прийом Эксалиеф® супроводжувався небажаними реакціями з боку ЦНС, такими як запаморочення і сонливість, які підвищували ризик випадкових травм.
Эксалиеф® може знижувати ефективність гормональних контрацептивів. При застосуванні Эксалиеф® рекомендується використовувати додаткові негормональні протизаплідні засоби. Як і у випадку з іншими дополнительные негормональні протизаплідні засоби. Як і у випадку з іншими протиепілептичними лікарськими препаратами, Эксалиеф® слід відміняти поступово, щоб зменшити ризик збільшення частоти епілептичних нападів. Не рекомендується застосовувати Эксалиеф® одночасно з окскарбазепином, оскільки можливе надмірне вплив активних метаболітів.
Відомості про відміну супутніх протиепілептичних препаратів під час лікування Эксалиеф® (перехід до монотерапії) відсутні. В ході додатоквих плацебо-контрольованих досліджень за участю пацієнтів з епілепсією в 1.1% всієї популяції пацієнтів, що одержувала Эксалиеф®, відзначена небажана реакція у вигляді висипу. При появі симптомів підвищеної чутливості до препарату Эксалиеф® слід відмінити.
Про випадки тяжких шкірних реакцій у зв'язку з застосуванням эсликарбазепина ацетату не повідомлялося. Є дані, що алель HLA-B*1502, присутній у народності Хань (уродженців Китаю і Таїланду), пов'язаний з ризиком розвитку синдрому Стівенса-Джонсона при лікуванні карбамазепино��. Таким чином, перед призначенням карбамазепіну або хімічно споріднених сполук, при можливості, слід проводити скринінг пацієнтів народності Хань (уродженців Китаю і Таїланду), на наявність зазначеного алелю. У пацієнтів іншої етнічної приналежності алель HLA-B*1502 зустрічається дуже рідко. У осіб європеоїдної раси наявність алелі HLA-В*1502 не супроводжується ризиком виникнення синдрому Стівенса-Джонсона.
Гіпонатріємія відзначалася як небажаної реакції на застосування Эксалиеф® менш ніж у 1% пацієнтів.
У большинстве випадків гіпонатріємія є безсимптомною, однак вона може супроводжуватися такими клінічними проявами, як посилення епілептичних припадків, сплутаність та порушення свідомості. Частота розвитку гіпонатріємії збільшується з підвищенням дози эсликарбазепина ацетату. При гіпонатріємії внаслідок ниркової недостатності в анамнезі або в результаті одночасного прийому препаратів, які можуть призвести до виникнення гіпонатріємії (наприклад, діуретики, десмопресин), до і під час лікування эсликарбазепина ацетатому необхідно дослідити концентрацію натрію в сироватці крові. Також концентрацію натрію в сироватці крові необхідно вимірювати при виникненні клінічних симптомів гіпонатріємії. Крім того, концентрацію натрію в сироватці крові визначають в ході рутинних лабораторних досліджень. При розвитку клінічно значущої гіпонатріємії Эксалиеф® слід відмінити.
Вплив Эксалиеф® на первинно генералізовані епілептичні напади не досліджувалося. Таким чином, даний препарат не рекомендований до застосування в даній групе пацієнтів.
У ході клінічних досліджень эсликарбазепина ацетату спостерігалося подовження інтервалу PR. Необхідно дотримуватися обережності при певних станах (наприклад, при низькій концентрації тироксину, порушення серцевої провідності) або одночасному прийомі лікарських засобів, які, за наявними даними, супроводжуються подовженням інтервалу PR.
При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності і проводити корекцію дози відповідно до кліренсу креатиніну. При КК <30 мл/хв застосування Эксалиеф® не рекомендовано внаслідок недостатньої кількості даних.
Через обмежену кількість клінічних даних для пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю, у даної категорії пацієнтів Эксалиеф® застосовують з обережністю. Внаслідок відсутності клінічних даних не рекомендується призначати Эксалиеф® пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.
При лікуванні пацієнтів протисудомними засобами за кількома показаннями відзначалися випадки суїцидального мислення �� поведінки. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих випробувань протиепілептичних лікарських засобів також показав невелике збільшення ризику суїцидального мислення та поведінки. Механізм даного ризику невідомий, а доступні дані не виключають можливість підвищення ризику внаслідок прийому эсликарбазепина ацетату. Таким чином, слід спостерігати за пацієнтами на предмет появи ознак суїцидального мислення та поведінки, а також розглядати варіанти відповідного лікування. При виникненні будь-яких ��ризнаков суїцидального мислення і поведінки пацієнтам (та особам, які здійснюють догляд за пацієнтами) слід звернутися до лікаря.
Протиепілептичні препарати можуть сприяти розвитку недостатності фолієвої кислоти, що може стати додатковою причиною виникнення аномалій розвитку у плода. При плануванні вагітності та після її настання рекомендується додатково приймати препарати фолієвої кислоти. Так як ефективність цих препаратів не доведена, специфічну допологову діагностику можна пропо��гать навіть тим жінкам, які приймають фолієву кислоту.
Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем і рухомими механізмами не проводилися. У деяких пацієнтів може виникати запаморочення, сонливість або порушення зору, особливо на початку лікування. Відповідно, слід попередити пацієнтів, що ймовірно порушення їх фізичної і/або розумової здатності керувати автомобілем або механізмами, і рекомендувати утриматися від подібної діяльності до встановлення впливу на неї прийому препарату.
Передозування
При випадковому передозуванні Эксалиеф® спостерігалися такі реакції з боку центральної нервової системи, як запаморочення, хитка хода і геміпарез. Специфічний антидот даного препарату невідомий. У разі передозування показане відповідне симптоматичне та підтримуюче лікування. При необхідності метаболіти эсликарбазепина ацетату ефективно видаляються при гемодіалізі.Свідчення
Эксалиеф призначають дорослим в якості додаткової терапії парціальних эпилептических напади з вторинною генералізацією або без неї.Протипоказання
— гіперчутливість до активного інгредієнта, інших похідних карбоксаміду (наприклад, карбамазепіну, окскарбазепину) або до будь-якої з допоміжних речовин.
— атріовентрикулярна блокада другого або третього ступеня.
— пацієнти дитячого віку: Эксалиеф® не рекомендується застосовувати у дітей до 18 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективності препарату для цієї категорії пацієнтів відсутні.
— пацієнти з тяжкою нирковою ��едостаточностью: даних про застосування препарату у даної категорії пацієнтів недостатньо.
— пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю: Эксалиеф® не рекомендується застосовувати у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки фармакокінетика эсликарбазепина для даної категорії пацієнтів не досліджувалася.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Дані про застосування эсликарбазепина ацетату у вагітних жінок відсутні. У ході досліджень на тваринах у препарату виявлена репродуктивна токсичность. Якщо під час прийому эсликарбазепина ацетату настає або планується вагітність, то доцільність застосування Эксалиеф® слід оцінити повторно. Рекомендується призначати мінімальні ефективні дози препарату і, по можливості, віддавати перевагу монотерапії хоча б у перший триместр вагітності. Пацієнток слід попереджати про підвищений ризик вад розвитку та надавати можливість для проведення допологового скринінгу.
Відзначено небажану взаємодію эсликарбазепина ацетату з пероралльными контрацептивами. Отже, під час лікування та до кінця поточного менструального циклу після завершення лікування необхідно використовувати альтернативний, ефективний і безпечний метод контрацепції.
Невідомо, чи проникає эсликарбазепина ацетат в грудне молоко у людини. В ході досліджень відзначено проникнення эсликарбазепина ацетату у грудне молоко тварин. Так як не можна виключити ризик для дитини, грудне вигодовування слід скасовувати на час лікування Эксалиеф®.
Є дані, що распространенность вад розвитку у дітей, народжених у жінок з епілепсією, у 2-3 рази вище, ніж по населенню в цілому (близько 3%). Найчастіше відзначаються такі розлади: ущелина верхньої губи, аномалії серцево-судинної системи і дефекти нервової трубки. Комплексна терапія протисудомними препаратами може супроводжуватися підвищенням ризику вроджених вад розвитку порівняно з монотерапією. Таким чином, необхідно, при можливості, призначати монотерапію. Жінкам, здатним до дітородіння, необхідно попередньо проконсультуватися зпро фахівцем. Якщо жінка планує вагітність, слід проаналізувати необхідність протисудомної терапії. Не слід проводити різку скасування протисудомної терапії, так як це може призвести до розвитку епілептичного нападу, що може мати серйозні наслідки як для матері, так і для дитини.
Протиепілептичні препарати можуть сприяти розвитку недостатності фолієвої кислоти, що може стати додатковою причиною виникнення аномалій розвитку у плода. При плануванні беременността і після її настання рекомендується додатково приймати препарати фолієвої кислоти. Так як ефективність цих препаратів не доведена, специфічну допологову діагностику можна пропонувати навіть тим жінкам, які приймають фолієву кислоту.
У новонароджених спостерігалися випадки кровотеч, викликані дією протисудомних препаратів. В якості профілактичного засобу жінкам на останніх тижнях вагітності і новонародженим дітям призначають вітамін К1.Лікарська взаємодія
Дослідження взаимодействия препарату проводилися тільки у дорослих.
Эсликарбазепина ацетат активно метаболізується в эсликарбазепин, який виводиться головним чином шляхом глюкуронирования. in vitro эсликарбазепин є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4 та УДФ-глюкуронілтрансферази. Таким чином, эсликарбазепин може invivoоказывать індукуючу дію на метаболізм лікарських препаратів, які метаболізуються переважно ізоферментом CYP3A4 або при кон'югації допомогою УДФ глюкуронілтрансферази. При початку або відміні лікування Ексалиеф®, а також при зміні дози препарату нова активність ферментів досягається протягом 2-3 тижнів. Цю затримку слід враховувати при застосуванні Эксалиеф® до або під час прийому інших препаратів, дозу яких необхідно коригувати при одночасному застосуванні з Эксалиеф®. Эсликарбазепин інгібує ізофермент CYP2C19. Таким чином, при застосуванні эсликарбазепина ацетату у високих дозах з препаратами, які метаболізуються головним чином за участю ізоферменту CYP2C19, можливо взаємодія даних лікарських засобів.
<br /> Взаємодія з іншими протиепілептичними препаратами
Фенітоїн
У ході дослідження за участю здорових добровольців одночасне застосування фенітоїну і эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг 1 раз/добу призвело до зменшення впливу активного метаболіту, эсликарбазепина, в середньому на 31-33%, що, швидше за все, викликано индуцированием глюкуронирования. При цьому спостерігалося посилення впливу фенітоїну в середньому на 31-35%, що ймовірно зумовлено інгібуванням ізоферменту CYP2C19. Таким чином, з урахуванням індивідуальної реакції на лікування може знадобитися збільшення дози Эксалиеф® і зменшення дози фенітоїну.
Ламотриджин
Глюкуронирование є основним шляхом метаболізму эсликарбазепина і ламотриджину, тому можлива їх взаємодія. У ході дослідження за участю здорових добровольців, які приймали эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг 1 раз/добу, в середньому відмічено незначне фармакокінетична взаємодія эсликарбазепина ацетату і ламотриджину (послаблення дії ламотриджину на 15%), тому корекція дози ��е потрібно. Однак внаслідок індивідуальної варіабельності у деяких пацієнтів ефект цієї взаємодії може бути клінічно значущим.
Топірамат
У ході дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні топірамату і эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг 1 раз/добу не відмічено значущих змін дії эсликарбазепина, проте дія топірамату зменшилася на 18%, що, швидше за все, викликано зменшенням його біодоступності. Корекція дози не потрібна.
Карбамазепін, ��альпроевая кислота і леветирацетам
При одночасному лікуванні карбамазепіном збільшується ризик таких небажаних реакцій: диплопія (11.4% пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 2.4% пацієнтів, що не приймали карбамазепін); порушення координації руху (у 6,7% пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і біля 2.7% пацієнтів, що не приймали карбамазепін); запаморочення (у 30.0% пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і в 11.5% пацієнтів, що не приймали карбамазепін). Не можна виключати ризик посилення інших специфічних небажаних реакцій, викликаних одночасним застосуванням карбамазепіну і эсликарбазепина ацетату.
Результати аналізу даних фармакокінетики, отриманих у дослідженнях фази III з участю дорослих хворих з епілепсією, показали, що карбамазепін сприяє підвищенню кліренсу эсликарбазепина. Згідно з наявними даними, одночасний прийом вальпроєвої кислоти або леветирацетаму не впливає на дію эсликарбазепина, проте ці відомості не підкріплюються результатами традиційних досліджень взаимодействи�� препаратів. Эсликарбазепина ацетат трохи підвищує кліренс карбамазепіну. Однак внаслідок недостатньої кількості даних ці результати необхідно враховувати з обережністю.
Інші лікарські засоби
Пероральні контрацептиви
При застосуванні эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг 1 раз/добу у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, спостерігалося ослаблення системної дії левоноргестрелу і етинілестрадіолу в середньому на 37% і 42% відповідно, що, швидше за все, викликано индуцированием изофермен��а CYP3A4. Таким чином, жінки дітородного віку повинні використовувати адекватні методи контрацепції під час лікування Эксалиеф® і до закінчення поточного менструального циклу після відміни препарату.
Варфарин
При одночасному застосуванні варфарину та эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг один раз на добу спостерігалося невелике (23%), але статистично значуще ослаблення дії S-варфарину. Впливу эсликарбазепина ацетату на фармакокінетику R-варфарину або на згортання крові не відзначено. Однак внаслідок індів��дуальної варіабельності взаємодії препаратів у перші тижні після початку або закінчення одночасного застосування варфарину та эсликарбазепина ацетату слід приділити особливу увагу спостереження за пацієнтом.
Дигоксин
У ході дослідження за участю здорових добровольців не відзначено впливу эсликарбазепина ацетату в дозі 1200 мг при прийомі 1 раз/добу на фармакокінетику дигоксину. Це дозволяє припустити, що эсликарбазепина ацетат не впливає на Р-глікопротеїн.
Інгібітори моноамінооксидази
Враховуючи структурну взаємозв'язок эсликарбазепина ацетату і трициклічних антидепресантів, взаємодія між эсликарбазепина ацетатом та інгібіторами моноамінооксидази теоретично можливо.
