Дозировка
Устанавливают индивидуально с учетом нозологической формы, тяжести течения заболевания и чувствительности возбудителя. Взрослым внутрь - 0.25-1 г 1 раз/; детям - 5-10 мг/кг 1 раз/ Продолжительность приема 2-5 дней.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь
Состав
азитромицин (в форме дигидрата) 100 мг
Фармакологическое действие
Антибиотик группы макролидов, является представителем азалидов. Подавляет РНК-зависимый синтез белка чувствительных микроорганизмов.
Активен в отношении грамположительных бактерий: Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes /группа A/); грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Borrelia burgdorferi, Neisseria gonorrhoeae, Campylobacter spp., Legionella pneumophila; анаэробных бактерий: Bacteroides fragilis.
Азитромицин активен также в отношении Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Treponema pallidum.
Активен также в отношении Toxoplasma gondii.
Фармакокинетика
Быстро всасывается из ЖКТ. Прием пищи снижает абсорбцию азитромицина. Cmax в плазме достигается через 2-3 ч. Быстро распределяется в тканях и биологических жидкостях. 35% азитромицина метаболизируется в печени путем деметилирования. Более 59% выводится с желчью в неизмененном виде, около 4.5% - с мочой в неизмененном виде.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, метеоризм, диарея, боли в животе, транзиторное повышение активности печеночных ферментов; редко - холестатическая желтуха.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, ангионевротический отек, многоформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Дерматологические реакции: редко - фотосенсибилизация.
Cо стороны ЦНС: головокружение, головная боль; редко - сонливость, слабость.
Со стороны системы кроветворения: редко - лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - боли в груди.
Со стороны мочеполовой системы: вагинит; редко - кандидоз, нефрит, повышение остаточного азота мочевины.
Прочие: редко - гипергликемия, артралгия
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не рекомендуется применять у пациентов с нарушениями функции печени.
С осторожностью применяют при нарушениях функции почек.
Азитромицин следует принимать не менее чем за 1 ч до или через 2 ч после приема пищи или антацидов.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к азитромицину микроорганизмами, в т.ч. бронхит, пневмония, инфекции кожи и мягких тканей, средний отит, синусит, фарингит, тонзиллит, гонорейный и негонорейный уретрит и/или цервицит, болезнь Лайма (боррелиоз).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к азитромицину и другим антибиотикам группы макролидов.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с алкалоидами спорыньи нельзя исключить риск развития эрготизма.
При одновременном применении азитромицина с варфарином описаны случаи усиления эффектов последнего.
При одновременном применении дигоксина или дигитоксина с азитромицином возможно значительное повышение концентрации сердечных гликозидов в плазме крови и риск развития гликозидной интоксикации.
При одновременном применении с дизопирамидом описан случай развития желудочковой фибрилляции.
При одновременном применении с ловастатином описаны случаи развития рабдомиолиза.
При одновременном применении с рифабутином повышается риск развития нейтропении и лейкопении.
При одновременном применении нарушается метаболизм циклоспорина, что повышает риск развития побочных и токсических реакций, вызываемых циклоспорином.
(443)
Дозування
Встановлюють індивідуально з урахуванням нозологічної форми, тяжкості перебігу захворювання та чутливості збудника. Дорослим внутрішньо - 0.25-1 г 1 раз/; дітям - 5-10 мг/кг 1 раз/ Тривалість прийому 2-5 днів.
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всерединуСклад
азитроміцин (у формі дигідрату) 100 мгФармакологічна дія
Антибіотик групи макролідів, є представником азалідів. Пригнічує РНК-залежний синтез білка чутливих мікроорганізмів.
Активний відносно грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes /група а/); грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Borrelia burgdorferi, Neisseria gonorrhoeae, Campylobacter spp., Legionella pneumophila; анаеробних бактерій: Bacteroides fragilis.
Азитроміцин активний також відносно Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Treponema pallidum.
Активний також відносно Toxoplasma gondii.Фармакокінетика
Швидко всмоктується з ШКТ. Прийом їжі знижує абсорбцію азитроміцину. Cmax в плазмі достигается через 2-3 ч. Швидко розподіляється у тканинах і біологічних рідинах. 35% азитроміцину метаболізується в печінці шляхом деметилювання. Понад 59% виводиться з жовчю в незміненому вигляді, близько 4.5% - з сечею в незміненому вигляді.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів; рідко - холестатична жовтяниця.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, синдром Стівенс��-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Дерматологічні реакції: рідко - фотосенсибілізація.
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль; рідко - сонливість, слабкість.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях.
З боку сечостатевої системи: вагініт; рідко - кандидоз, нефрит, підвищення залишкового азоту сечовини.
Інші: рідко - гіперглікемія, артралгіяОсобливості продажу>рецептурніОсобливі умови
Не рекомендується застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки.
З обережністю застосовують при порушеннях функції нирок.
Азитроміцин слід приймати не менше ніж за 1 год до або через 2 год після їжі або прийому антацидів.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами, у т.ч. бронхіт, пневмонія, інфекції шкіри і м'яких тканин, середній отит, синусит, фарингіт, тонзиліт, гонорейний та негонорейний уретрит та/або ц��рвицит, хвороба Лайма (бореліоз).Протипоказання
Підвищена чутливість до азитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з алкалоїдами ріжків не можна виключити ризик розвитку ерготизму.
При одночасному застосуванні азитроміцину з варфарином описані випадки посилення ефектів останнього.
При одночасному застосуванні дигоксину або дигітоксину з азитроміцином можливо значне підвищення концентрації серцевих глікозидів у плазмі кровта й ризик розвитку глікозидній інтоксикації.
При одночасному застосуванні з дизопірамідом описаний випадок розвитку шлуночкової фібриляції.
При одночасному застосуванні з ловастатином описані випадки розвитку рабдоміолізу.
При одночасному застосуванні з рифабутином підвищується ризик розвитку нейтропенії та лейкопенії.
При одночасному застосуванні порушується метаболізм циклоспорину, що підвищує ризик розвитку побічних і токсичних реакцій, спричинених циклоспорином.
