Дозировка
Взрослым внутримышечно, подкожно - по 40-80 мг 1-3 раза в сутки. Для купирования печеночной и почечной колики - внутривенно медленно, 40-80 мг. Детям в возрасте до 6 лет - в разовой дозе 10-20 мг, максимальная суточная доза - 120 мг; 6-12 лет разовая - 20 мг, максимальная суточная доза - 240 мг; кратность назначения - 1-2 раза в сутки.
Лекарственная форма
Прозрачная или слабо опалесцирующая жидкость от светло-желтого до интенсивно желтого или от зеленовато-желтого до интенсивно желтого с зеленым оттенком цвета.
Состав
1 мл раствора содержит:
активное вещество: дротаверина гидрохлорид - 20 мг;
вспомогательные вещества: натрия метабисульфит - 1 мг, этанол (спирт этиловый 95 % в пересчете на абсолютный) - 63,75 мг, натрия сульфит безводный - 0,2 мг, динатрия эдетат (трилон Б) - 0,1 мг, бензэтония хлорид - 0,1 мг, кислота лимонная в пересчете на безводную - 0,825 мг, натрия цитрат - 1,65 мг, вода для инъекций - до 1 мл.
Фармакологическое действие
Миотропный спазмолитик, производное изохинолина. Ингибирует фосфодиэстеразу IV, что приводит к накоплению внутриклеточного циклического аденозинмонофосфата и как следствие к инактивации легкой цепочки киназы миозина, в результате чего происходит расслабление гладкой мускулатуры.
Независимо от типа вегетативной иннервации, дротаверин действует на гладкие мышцы в желудочно-кишечном тракте, желчной, мочеполовой и сосудистой системах. В миокарде и сосудах ферментом, гидролизующим циклический аденозинмонофосфат, является фосфодиэстераза III, что объясняет отсутствие серьезных побочных эффектов со стороны сердечно-сосудистой системы и невыраженное терапевтическое действие в отношении сердечно-сосудистой системы.
Фармакокинетика
Абсорбция - высокая, период полуабсорбции - 12 мин. Биодоступность - 100%. Равномерно распределяется в тканях, проникает в гладкомышечные клетки. Время достижения максимальной концентрации - 2 ч. Связь с белками плазмы - 95-98 %. Период полувыведения - 2,4 ч (после внутривенного введения). В основном выводится почками, в меньшей степени - с желчью. Не проникает через гематоэнцефалический барьер.
Побочные действия
Головокружение, головная боль, бессонница, сердцебиение, снижение артериального давления, аллергические реакции, тошнота, запор.
При внутривенном введении - коллапс.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При лечении язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки применяют в сочетании с другими противоязвенными лекарственными средствами.
При внутривенном введении пациент должен находиться в горизонтальном положении (риск коллапса).
Влияние на способность управлять трансп. ср. и механизмами:
В период лечения необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций (в течение 1 ч после парентерального, особенно внутривенного введения).
Показания
Спазм гладких мышц внутренних органов (почечная колика, желчная колика, кишечная колика, дискинезия желчевыводящих путей и желчного пузыря по гиперкинетическому типу, холецистит, постхолецистэктомический синдром); пиелит.
В составе комбинированной терапии: пилороспазм, гастродуоденит, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, спастические запоры, спастический колит, проктит, тенезмы.
Тензорная головная боль.
Альгодисменорея, угрожающий выкидыш, угрожающие преждевременные роды; спазм зева матки во время родов, затяжное раскрытие зева, послеродовые схватки.
При проведении некоторых инструментальных исследований, холецистографии.
Противопоказания
Гиперчувствительность, выраженная печеночная и почечная недостаточность, период лактации.
С осторожностью:
Артериальная гипотензия, беременность.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении дротаверин может ослабить противопаркинсонический эффект леводопы.
(8038)
Дозування
Дорослим внутрішньом'язово, підшкірно - по 40-80 мг 1-3 рази на добу. Для купірування печінкової і ниркової кольки - внутрішньовенно повільно, 40-80 мг. Дітям у віці до 6 років - у разовій дозі 10-20 мг, максимальна добова доза - 120 мг; 6-12 років: разова - 20 мг, максимальна добова доза - 240 мг; кратність призначення - 1-2 рази на добу.
Лікарська форма
Прозора або слабо опалесцююча рідина від світло-жовтого до інтенсивно жовтого або зеленувато-жовтого до інтенсивно жовтого з зеленим відтінком кольору.Склад
1 мл розчину вміст��т:
активна речовина: дротаверину гідрохлорид - 20 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт - 1 мг, етанол (спирт етиловий 95 % у перерахунку на абсолютний) - 63,75 мг, натрію сульфіт безводний - 0,2 мг, динатрію едетат (трилон Б) - 0,1 мг, бензэтония хлорид - 0,1 мг, кислота лимонна в перерахунку на безводну - 0,825 мг, натрію цитрат - 1,65 мг, вода для ін'єкцій - до 1 млФармакологічна дія
Миотропный спазмолітик, похідне ізохіноліну. Інгібує фосфодіестеразу IV, що призводить до накопичення внутрішньоклітинного циклічного аде��озинмонофосфата і як наслідок до інактивації легкого ланцюжка кінази міозину, в результаті чого відбувається розслаблення гладкої мускулатури.
Незалежно від типу вегетативної іннервації, дротаверин діє на гладкі м'язи шлунково-кишковому тракті, жовчною, сечостатевої та судинної системах. В міокарді і судинах ферментом, гидролизующим циклічний аденозинмонофосфат, є фосфодиэстераза III, що пояснює відсутність серйозних побічних ефектів з боку серцево-судинної системи і невыраженное терапевтичне дейвнаслідок відносно серцево-судинної системи.Фармакокінетика
Абсорбція - висока, період полуабсорбции - 12 хв. Біодоступність - 100%. Рівномірно розподіляється в тканинах, проникає в гладком'язові клітини. Час досягнення максимальної концентрації - 2 ч. Зв'язок з білками плазми - 95-98 %. Період напіввиведення - 2,4 год після внутрішньовенного введення). В основному виводиться нирками, меншою мірою - з жовчю. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.Побічні дії
Запаморочення, головний біль, безсоння, серцебиття, зниження артериального тиску, алергічні реакції, нудота, запор.
При внутрішньовенному введенні - колапс.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки застосовують у поєднанні з іншими противиразковими лікарськими засобами.
При внутрішньовенному введенні пацієнт повинен знаходитись у горизонтальному положенні (ризик колапсу).
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і механізмами:
У період лікування необхідно утримуватися від керування ав��отранспорта і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (протягом 1 год після парентерального, особливо внутрішньовенного введення).Свідчення
Спазм гладких м'язів внутрішніх органів (ниркова коліка, жовчна коліка, кишкова коліка, дискінезія жовчних шляхів та жовчного міхура по гіперкінетичному типу, холецистит, постхолецистектомічний синдром); пієліт.
У складі комбінованої терапії: пілороспазм, гастродуоденіт, язвенна хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, спастичні запори, спастичний коліт, проктит, тенезми.
Тензорна головний біль.
Альгодисменорея, загрозливий викидень, загрозливі передчасні пологи; спазм зіва матки під час пологів, затяжне розкриття зіву, післяпологові перейми.
При проведенні деяких інструментальних досліджень, холецистографії.Протипоказання
Гіперчутливість, виражена печінкова і ниркова недостатність, період лактації.
З обережністю:
Артеріальна гіп��тензия, вагітність.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні дротаверин може послабити протипаркінсонічний ефект леводопи.
